Розділ І. Основні напрями діяльності Правління аму в 2007 2008 роках Розділ ІІ. Розбудова організаційної структури аму. Організаційна діяльність Розділ ІІІ

Вид материала

Документы

Содержание Чернігівське РВ АМУ Конкурс на краще регіональне відділення Розділ ХV. Окремі рішення та інші документи Правління та Виконавчої дирекції Асоціації міст України та громад 2007 – 2008 року Шановний пане Президенте! Звернення прийнято на засіданні Правління Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Шановний Вікторе Миколайовичу! Лист до Прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Лист Голові підкомітету з питань житлово-комунального господарства Концепції ціноутворення у сфері комунальних послуг” Прийнято на засіданні Правління Асоціації міст України та громад Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Прийнято учасниками конференції Асоціації міст України та громад

Подобный материал:

• Верховній Раді України, участь аму у закон, 3087.68kb.
• У розділ: Виконавчий комітет, підрозділ, 410.15kb.
• План розділ Вихідні дані Розділ Розрахункові таблиці Розділ Висновки та пропозиції, 376.26kb.
• План. Вступ. Розділ Причини виникнення та розвиток терористичних організацій в минулому., 455.44kb.
• План. Вступ. Розділ Причини виникнення та розвиток терористичних організацій в минулому., 779.15kb.
• Зміст 2 Вступ 3 Розділ І. Необережність як форма вини в кримінальному праві, 572.24kb.
• План вступ розділ Основні причини виникнення та історичний розвиток монополії І конкуренції, 596.46kb.
• Материалы предоставлены интернет проектом www diplomukr com, 105.15kb.
• Розділ І. Характеристика області та її місце у господарському комплексі країни Розділ, 1818.09kb.
• 1 Методи оцінки впливу механізму регулювання на зовнішньоекономічну діяльність 32 розділ, 352.53kb.

Чернігівське РВ АМУ

2007 рік

Проведено два засідання загальних зборів регіонального відділення. Основні питання для розгляду: завдання ЧРВ на термін повноважень місцевих рад 5-го скликання; завдання ЧРВ, що витікають із рішень загальних зборів та Правління АМУ; звіт виконавчої дирекції; визначення позиції ЧРВ щодо законопроектів, які вносяться на розгляд Верховної Ради і мають безпосереднє відношення до місцевого самоврядування; участь у бюджетному процесі 2008. Взято участь у підготовці та проведенні: засідання „круглого столу” “Стан та проблеми впровадження Статутів територіальних громад на Чернігівщині” спільно з ГО “Молодь – ХХІ століття”; засіданні дискусійного клубу з питань розвитку місцевого самоврядування спільно з Агентством регіонального розвитку. Виконавчою дирекцією РВ продовжилась системна цілеспрямована робота з розробки та впровадження Статутів територіальних громад. Розроблені та передані для попереднього розгляду та громадського обговорення проекти Статутів 13 із 16 територіальних громад регіонального відділення. В звітному періоді на сесіях міських рад прийняті Статути територіальних громад міст Бобровиця та Чернігів, раніше були прийняті Статути в містах Борзна та Прилуки. Надавалась практична допомога по розробленню локальних нормативних актів територіальних громад. Підготовлені та розміщені на сайті “АМУ – Діалог” матеріали кращих практик в місцевому самоврядуванні з питань: “Разом - у майбутнє” (Діяльність відділу у справах сім’ї та молоді щодо соціалізації молодого покоління – м. Чернігів); “Новий напрямок енергозбереження – світлодіодні світлофори” (м. Чернігів); “Підвищення ефективності роботи зі споживачами комунальних послуг” (м. Ніжин). Створений та ведеться каталог кращих практик в місцевому самоврядуванні. Протягом звітного періоду, надавалась практична консультативна, методична та інформаційна допомога містам і селищам з різних питань розвитку місцевого самоврядування та поточної діяльності. Зокрема: узагальнені звернення міських рад (Бахмач, Ічня, Новгород-Сіверський) щодо структури та штатів виконавчих органів міських рад міст районного значення; надане роз’яснення щодо надання громадянам рішень міської ради (Носівка) та порядку призначення керівників комунальних дошкільних закладів (Ічня); щодо проведення загальних зборів громадян за місцем проживання; створення добровільних формувань з охорони громадського порядку; стимулювання діяльності дільничних інспекторів міліції. Підготовлені збірки інформаційно-методичних матеріалів щодо організації роботи постійних комісій міської ради, дотримання правил українського правопису при підготовці службових документів.

2008 рік

проведені Загальні збори регіонального відділення (25 липня, м. Ніжин). Учасники зборів заслухали звіти про роботу голови регіонального відділення та виконавчої дирекції ЧРВ АМУ, обговорили напрями діяльності на наступний період. За участі виконавчої дирекції підготовлене та проведене виїзне розширене засідання правління секції малих міст АМУ з основним питанням “Проблеми та перспективи розвитку малих міст (21 лютого, м. Новгород-Сіверський). Голови територіальних громад Чернігівщини, які представляли 14 малих міст, селищ та сіл області не лише розкрили проблеми, а й запропонували своє бачення їх вирішення. За участі виконавчої дирекції підготовлено та проведено у селищі Варва виїзний семінар “Організація діяльності депутата місцевої ради”. Слухачі семінару – сільські голови, депутати районної та селищної ради, працівники виконавчого апарату районної ради.

Виконавчою дирекцією РВ надавалась практична допомога по розробленню локальних нормативних актів територіальних громад. Зокрема: Талалаївській селищній раді у розробленні проекту положення про громадську інспекцію з благоустрою селища та посадових інструкцій працівників виконавчого комітету; Чернігівській міській раді у розробленні нової редакції Інструкції з діловодства. Протягом звітного періоду, надавалась практична консультативна, методична та інформаційна допомога містам і селищам з різних питань розвитку місцевого самоврядування та поточної діяльності. Зокрема: Представники територіальних громад Бахмача, Ічні, Новгорода-Сіверського, Носівки, Прилук, Талалаївка ознайомилися з досвідом вирішення соціально-побутових проблем у мікрорайонах міста Ніжина; для Талалаївської селищної ради підібрані нормативні та інформаційні матеріали з питань громадського контролю за благоустроєм, розроблено проект положення про громадську інспекцію з благоустрою селища; Семенівській міській раді надано збірки методичних матеріалів з питань діяльності комісій ради та дотримання стандартів у муніципальному діловодстві; Носівській міській раді щодо процедури зміни тарифів та пасажирські автоперевезення; Чернігівській міській раді у розробленні плану заходів з нагоди Європейського тижня місцевого самоврядування. Підготовлені збірки методичних матеріалів щодо діловодства в органах місцевого самоврядування - “Дотримання вимог Держстандартів у муніципальному діловодстві” та “Дотримання правил українського правопису при підготовці службових документів”.

Діяльність органів місцевого самоврядування, ЧРВ АМУ та АМУ регулярно висвітлювалась в місцевих засобах масової інформації. В обласних та районних газетах виступили міські голови Бобровиця, Борзни, Городні, Корюківки, Ніжина, Прилук, Чернігова.


З метою стимулювання та відзначення успіхів у діяльності РВ АМУ традиційно щороку проводиться Конкурс на краще регіональне відділення. Переможці нагороджуються почесними грамотами та отримують грошову винагороду. За підсумками 2007 року переможцями конкурсу стали:

І місце – Вінницьке регіональне відділення АМУ;

ІІ місце - Запорізьке регіональне відділення АМУ;

ІІІ місце – Полтавське регіональне відділення АМУ.


Розділ ХV. Окремі рішення та інші документи Правління та Виконавчої дирекції Асоціації міст України та громад 2007 – 2008 року


2007 рік


ЗВЕРНЕННЯ

Асоціації міст України та громад до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з приводу прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти”


Шановний пане Президенте!

Шановні народні депутати України!

Шановні члени Уряду України!


Асоціація міст України та громад неодноразово зверталася до Верховної Ради України щодо недосконалості та неефективності діючого Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Більше того, Асоціацією міст України був підготовлений і поданий на розгляд Верховної Ради проект Закону України про внесення змін до діючого Закону про закупівлі.

Однак, 1 грудня 2006 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти», в якому не враховані пропозиції органів місцевого самоврядування і який, нажаль, не покращує ситуацію у сфері державних закупівель, а ще більше ускладнює її:

А саме:

1. Зменшення вартісних меж закупівель без тендерних процедур з 30 тис. грн. до 20 тис. грн. для товарів і послуг та з 300 тис. грн. до 50 тис. грн. для робіт спричинить значне збільшення кількості проведення тендерних процедур, додаткові фінансові витрати учасників торгів, збільшення часу на проведення закупівель.

2. Вимога Закону про надання копій документів по кожній закупівлі в Тендерну Палату України приведе до значних затрат бюджетних коштів, адже кожна закупівля-це пакет різноманітних документів, який налічує до 30 сторінок інформації. За бюджетний рік це тисячі сторінок, які необхідно скопіювати і надіслати в м. Київ в паперовій або в електронній формі, де їх ніхто ніколи не буде читати.

Надання права Міжвідомчій комісії з питань державних закупівель при рахунковій Палаті України на всіх етапах здійснення процедури закупівлі запитувати та отримувати у замовника, учасника, інших осіб інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених замовником закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання приведе до прямого втручання в роботу тендерного комітету та тиску на нього.

3. Відповідно до Закону, тендерна документація повинна затверджуватися тендерним комітетом замовника у термін, до подання оголошення про заплановану закупівлю. Така вимога ускладнює процедуру закупівлі в зв’язку з тим, що з моменту подання замовником оголошення в Бюлетень Тендерної Палати України до дати офіційної публікації цього оголошення минає два тижні. За цей термін раніше замовник мав можливість підготувати і затвердити тендерну документацію. Якщо оголошення відтепер не будуть прийматися без затвердження тендерної документації, це приведе до відтермінування закупівлі до двох тижнів.

4. Новим Законом передбачено, що під час проведення процедури торгів, мінімальна кількість учасників повинна становити не менше трьох. Відповідно до минулої редакції Закону кількість учасників становила не менше двох, і за таких умов багато торгів не відбувалося в результаті того, що навіть двох учасників не завжди можна було залучити до участі в торгах. Вимога ж Закону в частині того, що до оцінки тендерних пропозицій мають бути допущені не менше трьох учасників приведе до того, що більшість торгів замовник вимушений буде відмінити.

5. Відповідно до нового Закону зменшилися вартісні межі для проведення процедури запиту цінових пропозицій з 100 тис. грн. до 50 тис. грн. Крім того, ускладнилася і сама процедура проведення закупівлі запитом цінових пропозицій, а саме вимога обов’язкової публікації в офіційних виданнях оголошення про проведення таких торгів і оформлення всієї документації по схемі, наближеній до відкритих торгів, призведе до значного збільшення терміну проведення процедури закупівлі запитом цінових пропозицій з 10 днів до 30 днів.

6. Абсурдною по своїй суті є процедура закупівлі у одного учасника. Якщо компетентний орган документально підтверджує, що надавачем послуг чи виконавцем робіт є єдине підприємство, то, чому потрібно рішення тендерного комітету про вибір процедури закупівлі у одного учасника погоджувати в Тендерній Палаті України чи в Антимонопольному комітеті України? Невже в Києві краще знають ситуацію на регіональних ринках?

7. Нова редакція Закону залишає проблеми з оскарженням закупівель. У цивілізованому світі право на оскарження має тільки учасник торгів в певний проміжок часу. В Україні оскаржити процедуру закупівлі набудь-якій стадії може будь-яка фізична чи юридична особа, навіть та, яка не брала участі в торгах. За результатами такої скарги, Міжвідомча комісія з питань державних закупівель має право призупинити торги або їх відмінити, що приводить до значної затримки виконання ремонтних робіт, які як правило мають сезонний характер. В багатьох містах склалася парадоксальна ситуація, коли роботи виконані в повному обсязі, з виконавцем робіт проведені всі розрахунки, а надходять рішення про відміну торгів. Доцільним буде ввести норму до Закону, де передбачити можливість оскарження процедури закупівлі тільки учасниками торгів і в певний проміжок часу після їх проведення.

8. Всі питання, пов’язані з проведенням закупівель узгоджуються та вирішуються на рівні Тендерної Палати України та частково Антимонопольного комітету України, що приводить до затримки у їх вирішенні. Цю проблему можна вирішити значно простіше на рівні регіональних відділень Антимонопольного комітету України, особливо щодо проведення погодження процедури у одного учасника.

Вивчення положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» показує, що затверджені зміни в законодавстві не приведуть до покращення стану державних закупівель, а тільки ускладнять виконання завдань, що стоять перед територіальними громадами міст, збільшать терміни проведення процедур закупівель, зменшать кількість учасників, бажаючих взяти участь у тендерах та не сприятимуть прозорості вирішення спірних питань.

Враховуючи викладене, звертаємось до Вас з проханням, всебічно проаналізувати негативні наслідки дії цього Закону України та сприяти його перегляду з метою удосконалення законодавства в галузі державних закупівель.


Звернення прийнято на засіданні Правління

Асоціації міст України та громад 16 січня 2007 року, м. Яремче.


Лист до Президента України В.А. Ющенка

з приводу прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад” № 5-7 від 16 січня 2007 р.


Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!


Правління Асоціації міст України та громад звертається до Вас у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 12 січня 2007 року Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад”, згідно з яким повноваження депутата місцевої ради можуть бути достроково припинені у разі не входження його до складу депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку), або з інших підстав, встановлених вищим керівним органом політичної партії (виборчого блоку), за списком якої його було обрано.

На думку Правління Асоціації, набуття чинності цим Законом матиме негативні наслідки, оскільки, по-перше, рішення про припинення депутатських повноважень будуть прийматися кулуарно, не на сесіях рад, а на засіданнях вищих керівних органів політичних партій (виборчих блоків). Це призведе до посилення корпоративного тиску на депутатів місцевих рад, які змушені дотримуватися лінії партійного керівництва, не враховуючи при цьому інтереси виборців.

По-друге, підстави для дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад встановлюватимуться на розсуд вищих керівних органів політичних партій (виборчих блоків), що призведе до ситуації, коли після виборів на персональний склад депутатів місцевих рад впливатимуть вже не виборці, а керівники політичних партій.

Крім того, варто зазначити, що даний Закон суттєво змінює принципи, визначені в законах України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та „Про статус депутатів місцевих рад”, за якими депутати місцевих рад обиралися та працюють вже майже рік, а відповідно до ст. 58 Конституції України закон не має зворотної дії в часі.

Враховуючи вищезазначене, Правління Асоціації міст України та громад звертається до Вас з проханням розглянути питання щодо доцільності застосування вето на прийнятий Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад”.


З повагою


Президент Асоціації І.І. Куліченко


Лист Голові Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Тихонову В.М. щодо проекту Закону України „Про внесення змін до закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 9 лютого 2007 року


Шановний Вікторе Миколайовичу!


Асоціація міст України та громад обурена відношенням державної влади до місцевого самоврядування в Україні. Не зважаючи на те, що сьогодні від перших осіб держави лунають промови на підтримку децентралізації державного управління та розширення прав місцевого самоврядування, органи державної влади готують і лобіюють прийняття законодавчих актів, які не відповідають інтересам територіальних громад та викликають різке несприйняття на місцях.

Зокрема, йдеться про проект Закону України „Про внесення змін до закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, внесений до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України (реєстр. номер 2597 від 27.11.2006 р.), згідно з яким органи місцевого самоврядування позбавляються повноважень щодо обліку та реєстрації об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Натомість передбачено, що центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України, утворена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа та її відділення на місцях, яким бюро технічної інвентаризації мають передати напрацьовану ними інформацію щодо об’єктів нерухомості.

Асоціація, в цілому підтримуючи створення єдиної електронної інформаційної системи, яка міститиме відомості про права на нерухоме майно – Державного реєстру прав, в той же час як представник інтересів місцевого самоврядування, не може погодитись з прийняттям законопроекту в такій редакції та пропонує внести наступні зміни.

По-перше, на сьогоднішній день, органи місцевого самоврядування згідно з Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” здійснюють вищезазначені повноваження через створені ними комунальні підприємства – бюро технічної інвентаризації, що забезпечує:

- ефективне управління господарським комплексом, об’єктами житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту, зв’язку та інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад;

- контроль за належним утриманням, технічним станом, експлуатацією та використанням будинків, будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна усіх форм власності;

- збір та надання звітності щодо об’єктів нерухомого майна для ведення державного статистичного обліку;

- визначення юридичного факту існування або припинення існування об’єкта;

- інформаційний супровід угод з об’єктами нерухомого майна;

- перевірку правомірності створення (зведення), переобладнання (реконструкції), знищення (зносу) об’єктів нерухомого майна, встановлення їх призначення і використання;

- захист прав та інтересів власників об’єктів нерухомого майна.

Тому, пропонується віднести облік та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна до власних повноважень органів місцевого самоврядування, доповнивши пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень підпунктом 4 в такого змісту:

„Пункт „а” статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” доповнити підпунктом 14 в такій редакції: „облік та технічна інвентаризація відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності”.

По-друге, необхідно уточнити поняття „технічної інвентаризації” з метою уникнення різних тлумачень, виклавши пункт 6 статті 2 в такій редакції:

„Технічна інвентаризація - характеристика технічного стану об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, його належність, склад та оцінка, підготовлена та оформлена в установленому порядку”.

По-третє, вже готові декілька версій проекту Закону України „Про податок на майно” і цей податок в усіх проектах віднесено до місцевого податку і Міністерством юстиції України уявляються запровадження цього податку в населених пунктах без інформування по технічній інвентаризації підготовленій БТІ. Запропонована Мінюсту логіка у проекті закону така, що сьогодні БТІ передадуть безоплатно госпрозрахунковому підприємству всю інформацію з технічної інвентаризації, а потім вони її будуть продавати органам місцевого самоврядування для запровадження податку проведення реконструкції, перепланування і т.і. Фактично Мінюст хоче запровадити черговий свій бізнес на інформації органам місцевого самоврядування.

Враховуючи вищезазначене, Асоціація міст України та громад звертається до Вас з проханням під час розгляду на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підтримати позицію Асоціації та захистити інтереси місцевого самоврядування.


З повагою


Виконавчий директор Асоціації М.В. Пітцик


Лист до Прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича

з приводу прийняття Постанови Кабінету Міністрів України

від 7 лютого 2006 р. № 174 „Про затвердження типових штатів працівників органів місцевого самоврядування”

від 14 лютого 2007 року №5-33


Вельмишановний Вікторе Федоровичу!


Асоціація міст України та громад звертається до Вас у зв‘язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2006 р. № 174 «Про затвердження типових штатів працівників органів місцевого самоврядування».

Зазначена Постанова прийнята відповідно до статті 86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка порушує основні права та гарантії органів місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (ст.ст. 5,7,140-146), законодавчими актами України з питань місцевого самоврядування та Європейською хартією місцевого самоврядування.

Передбачені Постановою типові штати працівників органів місцевого самоврядування не відповідають реальній ситуації, що склалася на місцях. На жаль, в них враховано потребу в чисельності працівників станом на 1990 рік, коли органи місцевого самоврядування виконували набагато менше функцій та повноважень через існуючу тоді централізацію владних відносин.

З того часу змінилася майже вся система територіальної організації влади, на місцеві органи покладені як власні, так і значний обсяг делегованих повноважень. При цьому, майже 50 відсотків працівників органів місцевого самоврядування виконують функції, пов’язані саме з реалізацією делегованих державою повноважень.

Для переважної більшості міст гранична чисельність працівників органів місцевого самоврядування, встановлена цією Постановою Уряду, є удвічі меншою від затвердженої місцевими радами на поточний рік. Таке обмеження можливостей міських рад та їх виконавчих органів виконувати покладені та них повноваження зумовить значне погіршення рівня якості надаваних громадянам життєвонеобхідних послуг.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Асоціація міст України та громад звертається до Вас з проханням переглянути зазначену Постанову з метою уникнення можливих негативних соціальних проявів та забезпечення ефективного управління на місцевому рівні.

Користуючись нагодою, Асоціація висловлює готовність до співпраці у питаннях, пов’язаних з діяльністю місцевого самоврядування та його органів.


З повагою


В.о. виконавчого директора Асоціації В.В. Кравченко


Лист Голові підкомітету з питань житлово-комунального господарства

Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Кучеренку О.Ю. щодо проекту

„ Концепції ціноутворення у сфері комунальних послуг”

від 16 березня 2007 року


Шановний Олексію Юрійовичу!


Експерти Асоціації міст України та громад, розглянувши проект „Концепції ціноутворення у сфері комунальних послуг” (проект Постанови Верховної Ради України від 15.02.2007 р. №3181 внесений н.д. Кучеренком О.Ю., Петросовим В.А., Сербіним Ю.С. та ін.), вважають за необхідне зазначити таке.

По перше, тарифна політика не може "забезпечити споживачів товарами та послугами, що виробляється суб’єктами природних монополій, в достатньому обсязі і за доступними цінами", а лише створити належні умови для цього.

По друге ,запропонована "нова модель ціноутворення у сфері комунальних послуг" не містить хоча б у загальному вигляді підходів щодо шляхів вирішення задекларованих наявних проблем системи регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері комунальних послуг, пов’язаних з:

• "відсутністю чіткого законодавчого розмежування компетенції центральних органів виконавчої влади, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування у зазначеній сфері";
  
• "поєднанням органами місцевої влади функцій управління комунальними підприємствами та функцій регулювання їх діяльності в частині встановлення тарифів на послуги з тепло-, водопостачання і водовідведення, що призводить до конфлікту інтересів всіх учасників цих відносин".
  

В розділі, що стосується повноважень суб’єктів регулювання у сфері комунальних послуг, чітко не визначено у яких саме сферах природних монополій цінову політику формують національні регулюючі комісії, а на які комунальні послуги встановлюють ціни/тарифи органи місцевого самоврядування. Не зрозуміло, чому до повноважень національних комісій віднесено здійснення контролю за правомірністю встановлення тарифів на комунальні послуги органами місцевого самоврядування та визначення їх відповідності чинним нормативно-правовим актам.

Треба також зауважити, що більша частина запропонованих принципів формування тарифів, в першу чергу спрямованих на забезпечення беззбиткового функціонування підприємств, що діють на ринках комунальних послуг, вже врахована в Законах України "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", "Про ціни і ціноутворення" та інших законодавчих актах.

З іншого боку, порівняння "принципів формування тарифів на комунальні послуги" та "принципів формування тарифів на енергетичні ресурси, що видобуваються та виробляються в Україні" свідчить, що для останніх, згідно Концепції ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг, не потрібно ні "запровадження прозорих процедур встановлення тарифів…", ні "запровадження окремої фінансової звітності по здійсненню діяльності з виробництва…", ні "уникнення перехресного субсидування одного виду діяльності за рахунок іншого…".

Що стосується проекту Постанови Верховної Ради України, яка містить низку доручень Кабінету Міністрів України, то треба зазначити, що Урядом вже прийнято ряд постанов, які визначають порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, капітального ремонту та модернізації ліфтів житлового фонду, ремонту і реконструкції теплових мереж та котелень, придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв) тощо.

Крім того, треба зауважити, що на виконання доручення Віце-прем’єр Міністра України В.В.Рибака, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на початку поточного року створена робоча група, якою готується проект змін і доповнень до Закону України від 26.06.2004 р. №1869-IV "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" (далі Програма) з метою забезпечення більш ефективного використання коштів державного бюджету та удосконалення системи державної підтримки галузі. Зокрема, разом з пропозиціями щодо нормативно-правового забезпечення належного державного регулювання у цій сфері, запропоновано механізм фінансування заходів Програми на грантовій та зворотній основах з визначенням порядку відбору інвестиційних проектів та критеріїв отримання бюджетних коштів на технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо недоцільним прийняття Верховною Радою України запропонованої Концепції ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг, а пропонуємо робочій групі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України разом з авторами Концепції врахувати її положення шляхом внесення змін до Програми.


З повагою


Виконавчий директор Асоціації М.В. Пітцик


Звернення

Асоціації міст України та громад до Кабінету Міністрів України

щодо необхідності внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”


Асоціація міст України та громад вкрай занепокоєна ситуацією, що склалась із виконанням програм у зв’язку з введенням в дію змін, що стосуються закупівель за кошти державного та місцевого бюджетів. Прийняття змін до закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 20, ст.14) в частині створення Тендерної палати та реорганізації уповноваженого органу по управлінню закупівлями за державні кошти (№ 2664-IV від 16.06.05 та № 3205-IV від15.12.2005) "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" практично паралізує процес закупівель. Ще більшого удару завдано прийняттям Закону № 424-V від 01.12.2006, яким процедури закупівель розповсюджуються на комунальні підприємства, знижується поріг застосування процедур, посилюються вимоги до підготовки членів тендерного комітету, ускладнюються процедури проведення тендерів.

Згідно із зазначеними законами було створено Тендерну палату України з функціями державного органу, яка монополізує весь процес закупівель від подання оголошень до укладання договорів через комерційні структури, що пов’язані з колами, близькими до Тендерної палати. Щодо функцій арбітражу та прийняття рішень щодо виду закупівель то вони передані Спеціальній контрольній комісії, що має необмежені повноваження та контролюється Тендерною палатою України.

Порушені принципи як організації тендерного законодавства так і взагалі організації державного управління. Так, система організації Спеціальної комісії суперечить принципам, затвердженим Конституцією України щодо засад поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 Конституції України) та віднесення до повноважень комітетів Верховної Ради України законопроектної роботи (стаття 89 Конституції України).

Також однією з основних проблем є те, що в систему закупівель залучаються кошти державних підприємств, що здійснюють свою діяльність в умовах відкритого ринку і не потребують застосування окремих процедур, притаманних для публічного сектору.

Внаслідок застосування вказаних законів прямі втрати бюджетів різних рівнів становлять понад 1 млрд. грн., що включають в себе плату за надання оголошень, оплату нав’язаних послуг приватних консалтингових фірм, додаткові витрати від нав’язаних форм гарантій забезпечення пропозицій та виконання контрактів, витрати від розірвання контрактів через судові рішення по необґрунтованим позовам. Також, як показує практика, під час проведення тендеру постачальник продукції пропонує ціни більші в середньому на 10% від середньоринкових.

Для виправлення вищевказаної ситуації потрібно терміново внести відповідні зміни у тендерне законодавство України, а саме призупинити дію змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” за № 2664-IV від 16.06.05р., № 3205-IV від 15.12.2005р. та № 424-V від 01.12.2006р.), розробити тимчасову схему управління закупівлями на час прийняття нової редакції закону, адаптованої до кращих практик розвинутих країн.

Внести відповідні зміни до закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в яких передбачити:

1) методологічний супровід закупівель уповноваженому державному органу, бажано в структурі Міністерства фінансів;

2) спрощення процедури подачі заявок на сайт уповноваженого органу. Встановити Постановою Кабінету Міністрів України єдину плату за розміщення таких заявок;

3) Зміну системи підготовки та сертифікації кадрів, що професійно здійснюють процедури закупівель;

4) забезпечення особливих заходів захисту працівників, що займаються процедурами закупівель в уповноваженому органі від зовнішніх контактів корупційного характеру;

5) усунення з системи закупівель посередників, що нав’язують свої послуги, в тому числі громадську організацію „Тендерна палата України”;

6) передачу контролю за закупівлями Контрольно-ревізійному управлінню України;

7) відновлення роботи єдиних тендерних комітетів у містах та до законодавчого врегулювання статусу комунальних підприємств не розповсюджувати на них дію тендерного законодавства.


Прийнято на засіданні Правління Асоціації міст України та громад

5 квітня 2007 року, м. Київ


Лист до Президента України В.А. Ющенка щодо врахування позиції органів місцевого самоврядування при вирішенні питань щодо доцільності підписання законів України від 17 квітня 2007 року


Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!


Не зважаючи на те, що Ви неодноразово висловлювалися щодо підтримки децентралізації державного управління, розширення прав місцевого самоврядування та перетворення України на країну самоврядних громад, Секретаріат Президента України діє всупереч задекларованій Вами політиці.

Прикладом цього є те, що жодне звернення Асоціації до Президента України щодо підтримки законів, які сприятимуть вдосконаленню законодавчої бази місцевого самоврядування, або з проханням застосувати право вето до законів, що викликають рішуче несприйняття на місцях, не було враховане.

1. Зокрема, Асоціація рішуче виступала проти запровадження пропорційної системи на місцевих виборах, проте Закон України „Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” набрав чинності. Вже перший досвід проведення виборів за пропорційною системою в березні 2006 року засвідчив обґрунтованість цих побоювань: місцеві ради перетворилися на акціонерні товариства, що слугують інтересам партійної більшості, на власний розсуд розпоряджаючись земельними та матеріальними ресурсами, не зважаючи на потреби територіальних громад.

2. Не підтримано і прохання Асоціації застосувати вето на Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад”, оскільки введення в дію цього Закону призведе до посилення корпоративного тиску на депутатів місцевих рад, які змушені будуть дотримуватися лінії партійного керівництва, не враховуючи інтереси їх виборців.

3. Така ситуація призвела до шаленого тиску на органи місцевого самоврядування у сфері розпорядження майновими та земельними ресурсами. Міські голови ініціювали прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження прозорих механізмів продажу земельних ділянок, набуття права оренди на земельні ділянки)”, який би захистив права територіальних громад на землю та покращив фінансово-економічний стан українських сіл, селищ і міст шляхом залучення значних інвестицій. Проте цей Закон було ветовано.

4. Право вето було застосовано і до Закону України „Про державний земельний кадастр”, прийняття якого Асоціація міст України та громад лобіювала не один рік. На думку сільських, селищних та міських рад – членів Асоціації, якнайшвидше набрання чинності цим Законом створить правову базу для ведення державного земельного кадастру, вдосконалення системи оподаткування землі, розвитку ринку землі та ефективного механізму гарантування прав власності на землю. Проте найбільше здивування викликають причини ветування, висловлені в пропозиціях Президента України до Закону, в яких, зокрема, зазначається, що покладання повноважень з ведення земельно-кадастрової документації на органи місцевого самоврядування „...може призвести до унеможливлення формування повної і достовірної державної інформаційної бази даних про земельні ділянки та їх правовий режим і, як наслідок, – до порушення прав громадян на землю...”. Дане положення є некоректним, оскільки вищезазначені повноваження належать органам місцевого самоврядування згідно з Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, які вони ефективно виконували і виконують. Крім того, схема розподілу повноважень щодо ведення Державного земельного кадастру, передбачена в Законі, запропонована експертами Асоціації з урахуванням досвіду багатьох міст, який доводить, що ведення земельно-кадастрової документації саме органами місцевого самоврядування запобігає корупції при прийнятті рішень з земельних питань.

5. Не підтримано і ініціативи Асоціації міст України та громад стосовно захисту бюджетних прав місцевого самоврядування. Оскільки проект Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, прийнятий Верховною Радою України, ставив під загрозу надання освітянських, медичних, культурних, соціальних послуг жителям українських громад навіть на рівні мінімальних потреб, Асоціація 8 грудня 2007 року звернулася до Президента України, як гаранта Конституції України, з проханням забезпечити Урядом фінансування виконання делегованих повноважень органами місцевого самоврядування в повному обсязі. Однак в пропозиціях Президента України до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не було підтримано дану вимогу органів місцевого самоврядування, що призвело до дефіциту фінансування вищезазначених галузей в розмірі 6,7 млрд. грн. Зокрема, на сьогоднішній день Житомирська міська рада через дефіцит бюджетних коштів не може придбати інсулін для хворих на цукровий діабет, для яких це є життєво необхідним.

6. Не враховуючи вкрай важке фінансове становище територіальних громад, понад 1 млрд. грн. прямих витрат бюджетів різних рівнів щорічно перетікає до Тендерної палати України, яка монополізує весь процес закупівель за державні кошти: від подання оголошень до укладання договорів через комерційні структури, що пов’язані з колами, близькими до Тендерної палати. Крім того, зміни до законодавства про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти занадто ускладнили саму процедуру закупівель. Проте неодноразові звернення Асоціації з проханням переглянути діюче законодавство у цій сфері не були підтримані, що призвело до того, що сьогодні процес закупівель на місцях практично паралізовано.

7. Наступним прикладом є ситуація з наданням в оренду приміщення Асоціації для розміщення центрального офісу, яка, по-суті, на сьогоднішній день - єдине реально діюче об’єднання органів місцевого самоврядування. В травні 2004 року рішенням Київської міської ради Асоціації було надано в оренду приміщення по вул. Софіївська, 2а. Але в червні 2006 року Київська міська рада передала зазначене приміщення Державному управлінню справами для розміщення Секретаріату міжнародної регіональної організації „Організація за демократію та економічний розвиток - ГУАМ”, не запропонувавши Асоціації жодної альтернативи. Навіть на Ваші доручення щодо вирішення питання по суті, отримана лише відписка від Державного управління справами, в якій зазначено, що питання вирішується.

8. І нарешті, варто зазначити, що Секретаріат Президента України не звертався до Асоціації міст України та громад з приводу позиції органів місцевого самоврядування щодо тих чи інших законів. Жодного разу не було зібрано Раду міських голів при Президентові України, яку було створено Указом Президента України №1046/2006 від 8 грудня 2006 року, одним з основних завдань якої і є аналіз практики застосування законодавства з питань місцевого самоврядування, внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства з цих питань, розгляд проектів відповідних законів, інших нормативно-правових актів.

У зв’язку з цим Асоціація вимушена констатувати, що висновки стосовно законів України, які надходять на підпис Президенту України, готуються Секретаріатом Президента України кулуарно, без врахування позиції органів місцевого самоврядування, що призводить до ще більшого ускладнення ситуації на місцях.

Розуміючи Вашу зайнятість та міру відповідальності Президента України у законотворчому процесі, Асоціація міст України та громад звертається до Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, з проханням забезпечити дієву співпрацю Секретаріату Президента України та Асоціації з метою врахування позиції органів місцевого самоврядування при вирішенні питань щодо доцільності підписання законів України. Це можна зробити, якби Ви особисто погодились ознайомлюватися з нашими аргументами та висновками.


З повагою


Виконавчий директор Асоціації М.В. Пітцик


РЕЗОЛЮЦІЯ

конференції Асоціації міст України та громад,

присвяченої 15-річчю з дня її утворення


Ми, учасники конференції, констатуємо, що протягом останніх 15 років в Україні утвердилась нова форма реалізації влади народом - місцеве самоврядування. За цей час прийнято конституційні засади місцевого самоврядування та частково сформовано його законодавчу базу; закладено підвалини для реформи бюджетної системи в Україні, збереження житлово-комунальної інфраструктури та розпочато її модернізацію на інноваційній основі; підготовлено інформаційну базу для організації системної роботи з підвищення професійного рівня працівників місцевого самоврядування на основі запровадження у практику управління містом новітніх технологій муніципального менеджменту; органи місцевого самоврядування та їх об’єднання стали надійними партнерами міжнародних організацій та асоціацій місцевого самоврядування Європи та світу.

Разом з тим слід зазначити ряд негативних тенденцій у розвитку місцевого самоврядування:

• надмірна політизація органів місцевої влади, спровокована системою виборів на пропорційній основі, породжує конфронтацію між політизованою радою і обраним громадою міським головою, та є несумісною з Конституцією України в частині виборів до обласної та районної рад;
  
• при формуванні проекту державного бюджету Міністерство фінансів України приймає рішення без консультацій та належного врахування інтересів місцевого самоврядування;
  
• обмеженість податкової бази власних доходів місцевих бюджетів та відсутність можливості впливу на її нарощування;
  
• інвестиційна політика держави щодо розвитку комунальної інфраструктури залишається не збалансованою, не послідовною та не прогнозованою;
  
• спостерігаються тенденції до централізації управління та повернення до „ручного” керування органами місцевого самоврядування;
  
• діюче тендерне законодавство підриває основи організації управління бюджетними коштами.
  

Політична криза, яка спостерігається в Україні вже не перший рік, багато в чому спричинена відсутністю політичної волі до проведення повномасштабної децентралізації влади за прикладом реформ, проведених в Європейських країнах наприкінці двадцятого сторіччя. Відсутність стратегії і тактики в діях органів державної влади, хронічна боротьба з наслідками, конфлікт між збереженою з радянських часів командно-адміністративною системою управління та місцевим самоврядуванням і ринковою економікою гальмують подальший розвиток держави.

Виходом із ситуації, в яку потрапила сьогодні Україна, може бути прийняття консолідуючого плану дій з розбудови держави, в тому числі і з розвитку місцевого самоврядування.

Зокрема, для зміцнення засад місцевого самоврядування в Україні необхідно здійснити наступні кроки.

1. Прийняти зміни до Конституції України, в яких:
   

• чітко розподілити функції та повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
  
• надати право об’єднанням органів місцевого самоврядування впливати на законодавчий процес в питаннях, що стосуються місцевого самоврядування;
  
• обмежити повноваження місцевих державних адміністрацій виключно контрольно-наглядовими функціями.
  

2. Внести зміни до законодавства України про місцеві вибори:
   

• скасувати пропорційну та повернутися до мажоритарної виборчої системи на виборах депутатів міських рад.
  

3. Продовжити бюджетну та фіскальну реформи:
   

• виробити чітку та прозору трансфертну політику, орієнтовану на забезпечення органами самоврядування виконання делегованих державою повноважень на рівні соціальних стандартів;
  
• зміцнити матеріально-фінансову основу місцевого самоврядування, в першу чергу, за рахунок розширення бази оподаткування землі та місцевих податків і зборів;
  
• створити умови для стимулювання нарощення фінансових ресурсів місцевого самоврядування, розширити можливості управління фінансовими ресурсами, зокрема, позичковими;
  
• удосконалити бюджетний процес, забезпечити рівномірність, гарантованість та своєчасність надходжень трансфертів, зменшити залежність місцевих бюджетів від рішень центральних органів влади;
  
• удосконалити систему та процедуру управління бюджетами, чітко регламентувати повноваження та відповідальність всіх учасників бюджетного процесу – розпорядників коштів, фінансових, контролюючих, податкових органів та казначейства;
  
• привести тендерне законодавство в конституційні рамки, очистити тендерні процедури від паразитування комерційних структур;
  
• перейти на багаторічне планування місцевих бюджетів, в першу чергу, в частині бюджету розвитку.
  

4. Провести адміністративно-територіальну реформу:
   

• максимально наблизити надання послуг до споживачів на основі розподілу повноважень між різними рівнями публічної влади за принципом субсидіарності;
  
• визнати територіальну громаду як первинного суб’єкта місцевого самоврядування, основного носія його функцій і повноважень;
  
• визнати повсюдність місцевого самоврядування;
  
• забезпечити відкриту державну політику в сфері інвестиційного розвитку.
  

5. Здійснити реформи житлово-комунального господарства:
   

• удосконалити тарифну політику держави, корелювати її з тарифами на комунальні послуги;
  
• запровадити фінансовий механізм стимулювання економії енергоресурсів;
  
• запровадити інвестиційно-орієнтовану систему організації управління житлово-комунальним господарством;
  
• створити умови для проведення гармонійної політики урбанізму, орієнтованої на створення сприятливого середовища для життя мешканців сіл, селищ, міст;
  

6. Забезпечити ефективну систему судового захисту місцевого самоврядування:
   

• надати право органам місцевого самоврядування та їх об’єднанням на звернення до Конституційного суду;
  
• створити повноцінні адміністративні суди.
  

Прийнято учасниками конференції Асоціації міст України та громад,

присвяченої 15-річчю з дня її утворення, 26 червня 2007 року м. Київ


ЗАЯВА

Загальних зборів Асоціації міст України та громад


01 грудня 2007 року м. Київ (Пуща – Водиця)


Ми, представники органів місцевого самоврядування-учасники Загальних зборів Асоціації міст України та громад, - обговоривши нагальні питання розвитку територіальних громад та висловлюючи занепокоєння жителів сіл, селищ та міст України якістю громадських послуг, надання яких гарантується державою і забезпечується органами місцевого самоврядування, констатуємо:

практично всі ініціативи Асоціації, спрямовані на формування належної законодавчої основи місцевого самоврядування, покращання ресурсного забезпечення територіальних громад, протягом останніх 8-10 років систематично ігноруються органами державної влади незалежно від партійної належності парламентської більшості. Так:

1. Ресурсне забезпечення територіальних громад не дозволяло в минулому і не дозволяє сьогодні виконати конституційні завдання та функції місцевого самоврядування. З року в рік відбувається недофінансування виконання делегованих повноважень в розмірі 9 – 10 млд. грн. (в тому числі така ситуація передбачена і в проекті Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”), практично відсутні кошти для соціально-економічного та культурного розвитку територіальних громад, не вкладаються необхідні інвестиції в розвиток житлово-комунальної інфраструктури міст тощо.

2. Незважаючи на рішучі заперечення Асоціації та представників муніципальної громадськості, була запроваджена пропорційна виборча система на місцевих виборах, яка перетворила місцеві ради в корпоративні бізнес-групи по лобіюванню власних інтересів.

3. Держкомзем України, незважаючи на позицію Асоціації, заблокував прийняття Закону України „Про державний земельний кадастр” та змін до земельного законодавства, які б забезпечили ефективне управління земельними ресурсами та гарантували запровадження прозорих механізмів продажу земельних ділянок та передачу їх в оренду.

4. Міністерство внутрішніх справ восьмий рік блокує прийняття Закону України „Про міліцію місцевого самоврядування”, який би міг забезпечити безпеку жителів наших міст і сіл, виконання рішень органів місцевого самоврядування та дотримання законності в територіальних громадах.

5. Третій рік саботується прийняття Закону України „Про асоціації та інші об’єднання органів місцевого самоврядування” та Постанови Кабінету Міністрів України про регламент взаємовідносин органів місцевого самоврядування і їх асоціацій з органами державної влади з усіх проблемних питань місцевого самоврядування.

6. Протягом десяти років, всупереч вимогам Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” так і не визначено на законодавчому рівні правовий режим об’єктів комунальної власності, не створено ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадовців місцевого самоврядування тощо.

7. Загальне обурення викликає чинне законодавство про тендерну процедуру закупівель за бюджетні кошти, прийняте всупереч рішучим запереченням Асоціації та органів місцевого самоврядування, а всі наші ініціативи щодо його вдосконалення, незважаючи на неодноразові обіцянки керівників держави, не були враховані.

***

Така ситуація не може існувати в подальшому, вона паралізує діяльність органів місцевого самоврядування та вже призвела до ряду катастроф у міському господарстві. Враховуючи зазначені обставини, Асоціація міст України та громад заявляє, що в разі продовження практики ігнорування вищими органами державної влади України наших ініціатив, спрямованих на формування належної законодавчої бази місцевого самоврядування, розвиток його ресурсної основи, органи місцевого самоврядування будуть змушені вжити адекватних заходів для захисту конституційних прав та законних інтересів територіальних громад.

В першу чергу, це стосується формування Державного бюджету України на 2008 рік. Так, якщо в ньому не буде передбачено повне фінансування делегованих повноважень та кошти на проведення реальної житлово-комунальної реформи, не буде передбачено децентралізації управління бюджетними коштами, сільські, селищні, міські ради не затверджуватимуть бюджети місцевого самоврядування на 2008 рік.

Асоціація міст України та громад також вимагає:

1. Від Верховної Ради України:

а) терміново приступити до обговорення та прийняття Законів України „Про Кабінет Міністрів України (нова редакція)” та „Про об’єднання органів місцевого самоврядування”, в яких слід визначити цивілізовану процедуру взаємовідносин парламенту і уряду України та органів місцевого самоврядування, їх асоціацій в бюджетному і законотворчому процесах з метою збалансування загальнодержавних і місцевих інтересів та встановлення відповідальності за порушення прав територіальних громад;

б) прискорити розробку та прийняття Житлового кодексу (нова редакція), Бюджетного кодексу (нова редакція), Податкового кодексу та інших законів, спрямованих на зміцнення гарантій місцевого самоврядування.

2. Від Президента України – терміново скликати Раду з питань підготовки проекту Конституції України (Конституційну раду) та розпочати розробку Народної Конституції України, в якій передбачити двопалатну структуру парламенту України, або такі принципи його формування, які б забезпечили реальне представництво інтересів територіальних громад в законодавчій гілці влади.


Звернення

Загальних зборів Асоціації міст України та громад

до Президента України та Верховної Ради України


Щодо проекту Закону України

„Про Державний бюджет України на 2008 рік”


Асоціація міст України та громад за наслідками аналізу доопрацьованого проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України 21 листопада 2007, знову констатує його не повну відповідність вимогам статей 95, 142, 143 Конституції України, статей 62, 66, 67 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, статей 7, 81, 82, 85, 98 Бюджетного кодексу України щодо формування міжбюджетних відносин, зокрема, у частині, пов’язаній із виконанням делегованих місцевому самоврядуванню повноважень.

В доопрацьованому проекті бюджету передбачається збільшення прогнозних показників доходів місцевих бюджетів, що беруться до розрахунку трансфертів на 4,2 млрд., що викликає сумніви в реальності цього показника.

Додаткові видатки збільшені лише на 3,3 млрд. грн., тобто зменшується дотація вирівнювання та збільшується обсяг коштів, що передаються до державного бюджету. При цьому уряд пропонує передати на утримання з місцевих бюджетів професійно-технічної освіти без належної передачі коштів, що суперечить статті 142 Конституції України і приведе до розвалу системи профтехосвіти. Також за рахунок цих коштів пропонується здійснити третій етап тарифної сітки по заробітній платі працівників бюджетних установ, що тягне за собою значно більші додаткові витрати.

Не обґрунтовані розрахунки видатків місцевих бюджетів, що беруться до розрахунку трансфертів, які здійснювались Міністерством фінансів кулуарно, волюнтариським методом, без залучення спеціалістів з органів місцевого самоврядування. Звертання АМУ пояснити методику розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості та змоделювати їх застосування на прикладі бюджету будь-якого міста, залишились без відповіді. Таким чином проігнорована вимога Президента про зміну підходів у трансфертній політиці, направленій на децентралізацію влади. За попередніми розрахунками АМУ на виконання делегованих повноважень на рівні, передбаченому законодавством, не вистачає 8,4 млрд. грн. Реальною є загроза незбалансованості у наступному році місцевих бюджетів навіть за видатками з фінансування захищених статей.

Проектом Закону посилюється централізація управління. Так, всупереч вимогам Бюджетного кодексу України головними розпорядниками коштів субвенцій визначені профільні міністерства, а не місцеві бюджети – кінцеві отримувачі субвенцій. Про згубність цієї практики свідчить той факт, що станом на 1 жовтня 2007 освоєно менше 30% коштів інвестиційних субвенцій на 2007 рік. Проведення ж робіт, передбачених програмами, наприклад, з енергозбереження, в кінці року, коли надходить більша частина коштів, призводить до їх здорожчання і низької якості.

Проігноровані неодноразові пропозиції органів місцевого самоврядування передати фінансування програм соціального захисту на державний бюджет, оскільки місцева влада не має ніякого впливу на виконання цих програм. Більше того, Кабінет Міністрів самостійно, без ніякого погодження з місцевим самоврядування може в процесі виконання бюджету перерозподіляти обсяги цих субвенцій, що суперечить принципу самостійності місцевих бюджетів, визначеному статтею 7 Бюджетного кодексу України. Такі кроки уряду розцінюються як штучне збільшення частки місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України виключно для пропагандистських цілей і не має нічого спільного з процесом децентралізації влади, а лише компрометує цю ідею.

Знову Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік” пропонується внести зміни до інших законів. Зокрема, пропонується відсторонити місцеві органи влади від прийняття рішень по управлінню землею, що тільки збільшить рівень корупції, а не прискорить проведення земельної реформи.

Як і в попередній редакції надання ряду інвестиційних субвенцій місцевим бюджетам на загальну суму 1,5 млрд. грн. пов’язується з надходженнями до спеціального фонду державного бюджету, що суперечить статті 29 самого проекту ЗУ „Про Державний бюджет на 2008 рік”, якою трансферти місцевим бюджетам є захищеною статтею бюджету.

Асоціація міст України та громад звертається з проханням у процесі подальшої роботи над проектом Державного бюджету на наступний рік врахувати вимоги, викладені в додатку. У випадку ігнорування цієї позиції, АМУ рекомендуватиме міським радам не затверджувати місцеві бюджети на 2008 рік.