Конспект курсу лекцій для студентів базових напрямків 0501"Економіка І підприємництво", 0502"Менеджмент" Затверджено
| Вид материала | Конспект |
- О. С. Лапшин Рецензент: Н. Г. Морковська, 682.39kb.
- Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво", 3017.1kb.
- Міністерство освіти та науки україни харківська національна академія міського господарства, 1091.42kb.
- Господарства, 730.29kb.
- Методичне забезпечення та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, 510.31kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальностей: 0501 "Фінанси", 0501 "Економіка підприємства", 3660.62kb.
- Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни, 626.76kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 0501 "Економіка І підприємництво" для підготовки, 447.69kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності "Економіка підприємства" денної й заочної, 882.83kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1421.01kb.
4.2.Зайнятість як елемент соціально-економічної політики.
Найважливішим критерієм соціальної орієнтованості економіки є відношення до зайнятості. Зайнятість повинна розглятатися як невід’ємна частина комплексної соціальної політики. Соціальність проблем зайнятості визначається її вихідною націленістю на людину, її інтереси, потреби в трудовій сфері.
Як мінімум необхідно враховувати чотири соціальні аспекти зайнятості:
- Нерозривний зв’язок зайнятості із найважливішим конституційним правом людини – правом на працю. Усвідомлено чи неусвідомлено, але тепер багатьма зайнятість стала поєднуватись саме з можливістю реалізувати право на працю, адже всіх хвилює проблема безробіття;
- Вирішальну роль зайнятості в формуванні рівня життя і належних умов існування. Саме зайнятість, підвищення трудової активності виявляються тепер найважливішою гарантією росту рівня життя працездатних громадян та їх сімей;
- Формування нової мотивованої високоефективної праці як основи росту матеріальних благ кожного і всього суспільства;
- Саме трудова діяльність розкриває і примножує професійні можливості індивіда, стимулює розвиток особистості.
У поєднанні з іншими аспектами соціальної політики зайнятість повинна розглядатися як один з головних орієнтирів розвитку, що визначається перегрупуванням фінансових, матеріальних і трудових ресурсів в народному господарстві, пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу, розміщення продуктивних сил, шляхів підвищення якості і рівня життя. Це одна із принципових проблем, від признання і вирішення якої залежить у значній мірі успіх вирішення проблем зайнятості і реформування всієї економіки.
Основні риси зайнятості в соціально орієнтованій економіці:
- збалансоване поєднання повної і ефективної зайнятості;
- добровільність праці і гармонізація прав і обов’язків людини в трудовій сфері, подолання соціального утриманства працівників, рівна відповідальність громадянина і держави за можливість мати роботу, яка забезпечувала б належний спосіб життя;
- вільний перелив робочої сили між сферами прикладання праці, галузями, професіями і територіями спрямованих на зріст продуктивності праці;
- нова трудова мотивація, підприємливість і висока зацікавленість працівників у високопродуктивній праці;
- цілеспрямоване пом’якшення негативних наслідків ринкової економіки для стану трудящих.
Ці риси визначають нові якісні характеристики зайнятості, формуванню яких повинна сприяти відповідна політика зайнятості . Політика зайнятості є сукупністю заходів прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства для досягнення поставленої мети. При цьому мета політики зайнятості повинна відображувати нормативний стан зайнятості, якого необхідно досягти, вирішуючи проблеми сьогодення.
4.3.Безробіття та соціально-економічні наслідки безробіття.
Безробіття – це той феномен ринкової економіки, який наглядно відображує специфіку конкретної країни, і одночасно конкретної стадії її розвитку. За суттю це не тільки економічне явище, а й своєрідний синтез економіки, політики, ідеології, моралі даного суспільства. На регіональному рівні великий вплив на формування безробіття мають місцеві традиції і специфіка соціально-економічного розвитку.
Відомо, що ринок праці не є автономним, його функціонування тісно пов’язане з процесами, що протікають на інших ринках. Тому безробіття не може розглядатися як локальне явище, тобто лише викликане особливостями поведінки осіб, що виступають на ринку праці. За суттю безробіття є наслідком функціонування господарського механізму, породженим внутрішніми протиріччями ринкової економіки.
В економічному плані безробіття відображує невідповідність на ринку праці між пропозицією робочої сили та попитом на неї. Причому ця невідповідність може бути як у кількісному, так і в якісному відношенні.
Поняття безробіття відноситься до категорії економічно активного населення, тобто безробітні – це особи, що активно пропагують свої послуги на ринку праці, що шукають роботу. Інколи використовують розширене тлумачення поняття “безробітні” як незайняте у національному господарстві працездатне населення, але це не правильно, бо сюди включаються особи, що не шукають роботу, а також особи, що з різних причин не можуть зайняти робоче місце, хоч і претендують на нього.
Згідно стандартів МОП до безробітного населення відносяться всі особи, що досягли відповідного віку , які протягом звітного періоду були без роботи, були готовими негайно приступити до роботи і активно шукали її.
Рівень безробіття – основний показник, що дає узагальнене уявлення про стан ринку праці в даний момент часу і про зміни, що відбулись на ньому за певний період часу. Визначається рівень безробіття Рб(t) у процентах за станом на початок (або кінець) періоду відношенням чисельності осіб, що мають на відповідну дату статус безробітного Б(t) до чисельності економічно активного населення на цю ж дату Ча(t):
Рб(t) = 100 * Б(t) / Ча(t), %. ( 4.0)
До економічно активного населення відносяться особи, що працюють по найму за винагороду або на власних підприємствах, в т.ч. в особистому підсобному господарстві, або ті, що мають такі підприємства, але на них не працюють, а також особи без роботи, але бажаючі працювати за наймом або без нього.
Рівень безробіття розглядається як один з найважливіших соціальних індикаторів розвитку економіки.
Сучасна наука використовує поняття так званого природного рівня безробіття.
У різних країнах рівні безробіття є різними, в залежності від фази економічного циклу, державної політики зайнятості і т.д. Для прикладу рівні безробіття в розвинутих країнах з ринковою економікою знаходяться в межах:
- Великобританія – 6 - 7%;
- Італія – 12 - 13%;
- США – 5 - 6%
- Швеція – біля 2%
- Японія – 2 - 3%.
Відповідний рівень безробіття називають природнім або рівнем безробіття при повній зайнятості.
Типи безробіття.
Фрикційне безробіття – найбільш розповсюджений тип безробіття . навіть у випадку економічного росту існує деякий потік людей, що змінюють одне місце роботи на інше, що переїжджають з одного місця на інше, шукають роботу після закінчення навчання або ж роботи за контрактом. Процес приведення до відповідності працюючих і робочих місць обов’язково вимагає часу, навіть якщо робоче місце є вакантним і кількість безробітних відповідає кількості робочих місць. Період пошуку нової роботи і викликає фрикційне (“притерте”, поточне) безробіття.
Сезонне безробіття – найменш гостре з усіх видів безробіття. деякі види виробництва (особливо сільськогосподарського) мають сезонний характер: високий попит на робочу силу в окремі періоди року і незначний попит в інші періоди. В зв’язку зі специфікою сезонне безробіття не може бути суттєво зменшене.
Структурне безробіття – виникає на базі зсувів у структурі попиту на окрему продукцію і технології виробництва. В результаті цього робоча сила за своїми професійно-кваліфікаційними характеристиками перестає відповідати відповідним новим вимогам і не може використовуватись. Структурне безробіття характеризується невідповідністю структури пропозиції робочої сили структурі робочих місць, що змінилася. На її виникнення впливають реальні зміни і попиті як на продукцію, так і на робочу силу. Структурне безробіття е об’єктивно присутнім в країнах з розвинутою та прогресивною економікою.
Циклічне безробіття – безробіття, що викликане спадом виробництва, тобто фазою економічного циклу.
Приховане безробіття – та чисельність працівників, яка стала зайвою і зв’язку зі спадом виробництва або структурними змінами у ньому, але продовжує формально рахуватись зайнятою, і яка за певних умов буде або вивільненою і поповнить відкритий ринок праці, або перейде до категоріїх ефективно зайнятих.