Конспект курсу лекцій для студентів базових напрямків 0501"Економіка І підприємництво", 0502"Менеджмент" Затверджено

Вид материала

Конспект

Содержание 3.3.Попит і пропозиція на ринку праці. Механізм ринку праці Попит і пропозиція на ринку праці. 3.4.Сегментація і гнучкість ринків праці. Сегментація ринку праці Первинний ринок праці

Подобный материал:

• О. С. Лапшин Рецензент: Н. Г. Морковська, 682.39kb.
• Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво", 3017.1kb.
• Міністерство освіти та науки україни харківська національна академія міського господарства, 1091.42kb.
• Господарства, 730.29kb.
• Методичне забезпечення та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, 510.31kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальностей: 0501 "Фінанси", 0501 "Економіка підприємства", 3660.62kb.
• Методичне забезпечення самостійної роботи студентів нормативної дисципліни, 626.76kb.
• Конспект лекцій для напряму підготовки 0501 "Економіка І підприємництво" для підготовки, 447.69kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Економіка підприємства" денної й заочної, 882.83kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1421.01kb.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   31

3.3.Попит і пропозиція на ринку праці.

Ми визначили ринок праці як органічну складову ринкової економіки, що виконує функції механізму розподілу і перерозподілу суспільної праці за сферами і галузями господарства, видами і формами діяльності у відповідності з структурою суспільних потреб і власності. Основними елементами цього иеханізму є попит на працю, пропозиція праці, вартість і ціна робочої сили, конкуренція, резервування робочої сили.

Механізм ринку праці базується на вартісних принципах ув’язки і узгодження соціально різних інтересів різноманітних груп працедавців і працездатного населення,що потребує роботи і бажає працювати за наймом. Взаємодія попиту на працю і пропозиції робочої сили складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, руху ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення. Відношення попиту і пропозиції ілюструє графік на Рис. 3 .3.





Рис. 3.3 . Попит і пропозиція на ринку праці.

З графіка видно, що попит на працю зі сторони працедавців і, відповідно, зайнятість ростуть по мірі зниження реальної заробітної плати (оплати праці), а пропозиція праці росте по мірі росту реальної заробітної плати. На перетині цих кривих попит і пропозиція праці співпадають, і виникає ситуація рівноваги на ринку праці. Якщо ціна праці вище рівноважної, спостерігається безробіття, якщо нижче, то існує дефіцит працівників. Подібна схема лежить в основі дискусій між працедавцями та профспілками з приводу підвищення зарплатні. Перші, як правило, стверджують, що всяке підвищення реальної заробітної плати веде до безробіття.

Дуже важливим фактором руху ринку праці є ціна робочої сили. Вартість робочої сили визначається вартістю життєвих засобів, що необхідні для її відтворення, тобто вартістю засобів для життя працівника і його сім’ї. Сюди включають витрати на харчування, оплату житла, освіту, охорону здоров’я, відпочинок та ін.

В якості найбільш точної оцінки вартості робочої сили міг би бути раціональний споживчий бюджет, та при відсутності офіційних даних в Україні вартість робочої сили за цією методикою можна визначити лише приблизно.

3.4.Сегментація і гнучкість ринків праці.

1. Стабільна зайнятість, надійність стану працівника;
   
2. Високий рівень заробітної плати;
   
3. Наявність службових сходів з чітко визначеними можливостями для професійного зросту і просування;
   
4. Використання прогресивних технологій, що потребують високої кваліфікації працівників;
   
5. Наявність сильних і ефективних профспілок.
   

1. Велика плинність кадрів і нестабільна зайнятість;
   
2. Низькі рівні заробітної плати;
   
3. Практично не існує просування службовими сходами;
   
4. Технології виробництва примітивні;
   
5. Відсутні профспілки.
   

1. “Ядро” – первинний ринок праці – стабільна зайнятість в режимі повного робочого часу;
   
2. “Периферія” – вторинний ринок праці – часткова зайнятість, неповний робочий час, сезонність найму;
   
3. Безробітні – тяжіють до “ядра” чи “периферії”.
   

1. виробничі технології, що застосовуються, визначають структуру робочих місць і не для всіх з них вимагається висока кваліфікація і професійна підготовка;
   
2. виробництво піддане кон’юктурним спадам і піднесенням;
   
3. існують бар’єри для мобільності робочої сили між різними сегментами ринку праці, що пов’язані з дискримінацією на ринку праці.
   

1. Промислове виробництво першої половини ХХ ст. в індустріальну епоху, коли воно домінувало в економіці, характеризувалось правилом трьох єдностей єдністю місця роботи, єдністю часу роботи і єдністю дій. В умовах масового промислового виробництва це привело до формування системи організації праці і трудових відносин, ефективних на цьому етапі, але все більш невідповідних виробничим технологіям, що змінювались і соціальним відносинам постіндустріальної епохи. В економіці в результаті впровадження досягнень НТП на зміну повної зайнятості на великих підприємствах з чітким розподілом праці прийшли гнучкі режими зайнятості, заснованих на комп’ютерних технологіях, зросла самостійність і універсальність працівників, різко збільшилась доля сектору послуг, в якому конкуренція вимагала диверсифікації форм і режимів обслуговування споживачів.
   
2. Для всіх економічно розвинутих країн починаючи з 1960-х рр. характерне збільшення долі жінок в складі робочої сили, що пов’язане з соціальними і технологічними змінами в суспільстві. Сімейні функції жінок приводять до того, що вони все більше, ніж чоловіки, надають перевагу роботі з неповним робочим днем, гнучким режимам праці.
   
3. Боротьба трудящих за свої права, зріст професійних спілок та їх впливу, зміна соціальної політики багатьох держав привели до розвитку різноманітних форм соціального захисту.
   

• Реорганізація робочого часу;
  
• Нестандартні форми зайнятості;
  
• Зміна системи найму та звільнення;
  
• Удосконалення процедур визначення і зміни заробітної плати.