В. Д. Бакуменка Заснований у 2004 році

Вид материала

Документы

Содержание М.І. Волобуєв Вдосконалення механізму управління підприємством на засадах інноваційного підходу Етапи циклу Етапи циклу

Подобный материал:

• В. Д. Бакуменка Заснований у 2004 році, 6520.61kb.
• В. Д. Бакуменка Заснований у 2004 році, 6171.38kb.
• В. Д. Бакуменка Заснований у 2004 році, 6588.23kb.
• В. Д. Бакуменка Заснований у 2004 році, 7234.98kb.
• Експрес-аналіз інфляційних процесів у 2007 році, 90.32kb.
• Інфляція у 2004 році становитиме, 11.61kb.
• 4 Зернове господарство, 385.73kb.
• 6. Розвиток виробничої та невиробничої інфраструктури, 252.16kb.
• Міністерство охорони здоровя україни, 3434.02kb.
• У м. Дніпропетровську в 2004 році На виконання закон, 68.28kb.

УДК 658. 21

М.І. Волобуєв,

к.м.н., доцент кафедри менеджменту

Київського національного

торговельно-економічного університету;

В.С. Ціпуринда,

к.е.н., ст. викладач кафедри менеджменту

Київського національного

торговельно-економічного університету,


ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДХОДУ


В статті розглянуті проблемні питання вдосконалення механізму управління підприємством, впливу факторів на інноваційний розвиток підприємства та управління сучасними організаціями на засадах інноваційного підходу в умовах перехідного періоду економіки України і становлення держави. Запропоновані деякі рекомендації щодо комплексного механізму стимулювання інноваційного розвитку з урахуванням дії загальнонаукових діалектичних закономірностей розвитку систем.

В статье рассмотрены проблемные вопросы совершенствования механизма управления предприятием, влияния факторов на инновационное развитие предприятия и управление современными организациями на основе инновационного подхода в условиях переходного периода экономики Украины и становления государства. Предложены некоторые рекомендации относительно комплексного механизма стимулирования инновационного развития с учетом действия общенаучных диалектических закономерностей развития систем.

In the article is investigated the problem questions of improving the mechanism of enterprise management, influence f factors on innovation enterprise development and management of modern organizations on the innovation conditions in the going out period of economics of Ukraine and building up of the country. Is proposed some recommendations to the complex mechanism of stimulating the innovating development with including he activities of common and scientific dialectical lows of the systems development.

Розвиток сучасного підприємства – це результат систематичних динамічних перетворень, трансформацій його підсистем в межах встановлених підприємством стратегічних цілей для забезпечення сталого інноваційного розвитку. Це потребує відповідної системи управління, яка побудована на поєднанні концептуальних положень інноваційного управління, збалансованої системи діагностики діяльності та прогнозування розвитку, управління компетенціями та системою прийому, підготовки, перепідготовки керівного складу і персоналу, налаштованого на інновації, безперервності вдосконалень, розвитку та навчання, що дасть змогу застосувати її в будь-якій організації, та на кожній фазі її життєвого циклу.

Нагальною проблемою є подальша раціоналізація та інтеграція всіх процесів, які здійснюються в системі управління підприємством. Це пояснюється, з одного боку, множиною багаторівневих цілей, об’єктів і суб’єктів управління, а з іншого, – складністю їх гармонізації та недостатністю науково-методологічних напрацювань у цій сфері.

Проблемам вдосконалення механізму управління підприємством присвячено достатньо наукових робіт зарубіжних та вітчизняних вчених. Так, наприклад, питання впливу людського фактору на ефективність механізму управління вивчали Н.Ф. Вишнякова [1], И.Г. Дежина [2]. Окремим питанням інноваційного розвитку корпоративних структур приділяв увагу Ю.А. Маленков [3]. Теоретичні аспекти системного моделювання соціально-економічного розвитку знайшли своє висвітлення у роботах Р. Нельсона [4]. Вивченню впливу інтеграційних процесів на механізм управління підприємством присвятив свої дослідження К.И. Плетнев [5]. Теоретичні аспекти впливу зовнішнього середовища на організаційний механізм управління підприємством вивчали В.А. Поляков [6], Хорват [7]. Однак, ще не досконально вивчено вплив первинних (діалектичних) законів природи, що обумовлюють розвиток механізму управління підприємством на засадах інноваційного підходу. Тому подальше вивчення проблем ефективності механізму управління та його впливу на інноваційний розвиток підприємства обумовили вибір мети даної статті.

Розвиток ринку, прискорення науково-технічного прогресу, динамічність зовнішнього середовища, загострення конкурентної боротьби сприяли розвитку нових теорій управління: теорії самоменеджменту, закономірностей циклічного розвитку систем тощо. Процес організаційних змін еволюціонував із сукупності систем управління (фінансами, внутрішнім середовищем, якістю тощо) у систему управління інноваційним розвитком [7].

На нашу думку, створення інтегрованої системи управління на засадах інноваційного підходу – це шлях до розвитку підприємства, який базується на поглибленні поєднання цілей підприємства, його підсистем, цілей кожної особистості, яка працює в колективі, вдосконаленні її діяльності, вдосконаленні бізнес-процесів для досягнення стратегічних цілей підприємства. Тому система управління повинна передбачати інтеграцію цілей, ресурсів, персоналу його знань та дій.

Кожне підприємство самостійно розробляє елементи організаційної системи: управління місією, візією (баченням перспектив інноваційного розвитку), ключові фактори успіху тощо. На наш погляд, від взаємної узгодженості елементів організаційної системи підприємства залежать високі фінансові результати, розширення ринку, імідж підприємства, мотивованість та безперервний розвиток потенціалу працівників, колективна співпраця, відкритість комунікацій тощо. Нами пропонується повний цикл технологічного процесу підприємства згідно схеми інноваційного розвитку, який враховує взаємну узгодженість та динаміку управлінських та технологічних процесів (рис. 1).


1. Розробка стратегії розвитку підприємства

2. Розрахунок потреби у всіх видах ресурсів для підприємства згідно визначених стратегічних цілей

3. Розподіл ресурсів впродовж технологічного циклу у діяльності підприємства

4. Розробка технології господарської діяльності

5.Організаційно-технічна підготовка та управління господарською діяльністю підприємства

6. Формування господарських взаємозв’язків між підрозділами підприємства

7. Оперативне керівництво діяльністю підрозділів та диспетчерський контроль

8. Розвиток інтеграційних процесів в узгодженій діяльності підрозділів


9. Розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів

10. Система якості продукції та підготовка її до продажу

11. Реалізація продукції та формування зв’язків із громадськістю

12. Розподіл прибутку підприємства, підведення підсумків у технологічному циклі та розробка планів на наступний цикл.









Рис. 1. Схема повного управлінського циклу у діяльності підприємства


При цьому, головною умовою якості виконання такого повного циклу є узгодження ключових факторів успіху. Взаємозв’язок та етапи ключових факторів успіху інноваційного розвитку підприємства у розрізі перспектив розвитку надано в таблиці 1, де ключові фактори успіху підприємства пов’язані між собою і зводяться до перспективи – високі фінансові результати та зростаючі прибутки, що є логічним, оскільки відповідає меті діяльності будь-якого підприємства.

В умовах ринкової економіки підприємство, прагнучи зайняти свою власну ринкову нішу, формує певний інноваційний потенціал, тобто виробничі, фінансові, інтелектуальні, організаційні, інформаційні та інші можливості, які дозволяють закріпити його специфічні особливості і визначають його місце на ринку.

Таблиця 1

Ключові фактори успіху підприємства згідно схеми інноваційного розвитку

№ этапу в моделі	Характеристика факторів успіху інноваційного розвитку торговельного підприємства
1	1 – узгодження цілей інноваційного розвитку підприємства і цілей розвитку зовнішнього середовища;
2	2 – узгодження ресурсних потреб та інноваційних можливостей підприємства.
3	3 – узгодження стратегії і тактики розподілу ресурсів у продовж конкретної фази життєвого циклу підприємства.
4	4 – узгодження всіх видів господарсько-технологічних процесів підприємства в єдиному алгоритмі.
5	5 – узгодження функціональної діяльності усіх підрозділів підприємства.
6	6 – узгодження всіх комунікацій між підрозділами підприємства.
7	7 – узгодження дій оперативного регулювання і координації діяльності підрозділів.
8	8 – узгодження кадрової політики підрозділів, системи навчання та перепідготовки персоналу.
9	9 – узгодження цілей і завдань підприємства та інтересів персоналу у системі мотивації.
10	10 – узгодження факторів системи якості підприємства і рівня задоволення потреб споживачів.
11	11 – узгодження маркетингової політики підприємства і його аналітико-дослідницького потенціалу.
12	12 – узгодження фінансових перспектив та ресурсних можливостей підприємства.

Враховуючи те, що інтегрована система управління підприємством на засадах інноваційного підходу побудована з урахуванням узгодженості цілей не тільки всіх учасників діяльності організації, а і всіх учасників ринкового середовища, в якому знаходиться підприємство, саме вона сприятиме досягненню синергетичного ефекту в інноваційному розвитку підприємства.

Дослідження засвідчують, що сучасна філософія управління зорієнтована як на горизонтальні процеси (наприклад, процеси, які проходять в напрямку „маркетолог-конструктор-технолог-виробник-реалізатор”), так і на вертикальні процеси, для яких характерним є не тільки напрямок „згори до низу”, але і „знизу догори”, коли працюють інноваційні групи, гуртки якості тощо [6, с. 78]. Отже, йдеться про інтегрований інноваційний підхід до взаємоузгоджених процесів управління діяльністю підприємства.

Організаційні системи управління інноваційним розвитком, які функціонують на підприємстві, можуть різною мірою охоплювати горизонтальне управління, у тому числі управління процесами, і вертикальне управління „знизу догори”. Проте важливим є необхідність моніторингу взаємозв’язків, взаємних впливів, взаємозалежностей та обумовленості явищ і процесів в управлінській практиці. Враховуючи те, що системи управління сучасних підприємств мають ряд вимог щодо стратегічних цілей, засобів їх досягнення, здатності до гнучкості та адаптивності, вони потребують розробки комплексу динамічно взаємоузгоджених процесів, які спроможні забезпечити інноваційний розвиток підприємства: розробка стратегічних цілей, ресурсних потреб, організація навчання персоналу тощо (табл.2). Декомпозиція діяльності підприємства на взаємно узгоджені процеси, операції – основне управлінське завдання, вирішення якого надає підприємству відповідну низку переваг. Одна перевага пов’язана з появою мови опису діяльності, яка доступна і зрозуміла всьому персоналу. Це дозволяє зруйнувати або, принаймні, знизити перешкоди, які обумовлені різним сприйняттям термінології, залежно від віку, освіти працівників тощо.

Таблиця 2

Динамічна взаємоузгодженість етапів процесу управління інноваційним розвитком підприємства

Етапи циклу	Зміст етапів процесу управління інноваційним розвитком підприємства
1-й етап	Розробка стратегічних цілей підприємства за участю підрозділів.
2-й етап	Розробка ресурсних потреб підприємства за участю підрозділів.
3-й етап	Тактичне планування діяльності підприємства на конкретний період за участю підрозділів.
4-й етап	Вдосконалення господарсько-технологічного процесу за участю підрозділів.
5-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні системи управління .
6-й етап	Організація участі у вдосконаленні комунікацій між підрозділами.
7-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні управління транспортними операціями.
8-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні системи навчання персоналу.
9-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні системи мотивування.
10-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні системи якості.
11-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні маркетингової політики.
12-й етап	Організація участі підрозділів у вдосконаленні системи розподілу прибутків, фінансової і інформаційної політики.

Інша перевага – можливість простої та наочної графічної інтерпретації діяльності, що суттєво полегшує, наприклад, відстеження інноваційних процесів. Крім того, наочність створює передумови для забезпечення прозорості і зрозумілості інформаційних потоків.

Ще одна перевага пов’язана з виокремленням зон відповідальності та робочих зон, що полегшує формулювання вимог до персоналу, який має здійснювати виконання певних робіт та полегшує рішення важливого управлінського завдання – складання штатного розпису, який повинен формуватися цілеспрямовано і точно.

Четверта перевага обумовлена більш простим і надійним визначенням точок контролю та критичних точок у процесах, які можуть бути деталізовані шляхом розподілу на окремі підпроцеси (операції).

Інноваційний підхід у системі управління дозволяє гармонізувати цілі та можливості організації. Вважаємо, що побудова інтегрованої системи управління підприємства на засадах інноваційного підходу починається з фіксування позитивних результатів як бізнес-процесів, так і організації в цілому та формування на їх основі ключових факторів успіху.

Основою для створення інтегрованої системи управління на засадах інноваційного підходу є перспектива знань та навчання, бо саме люди об’єднані спільною метою, за висловом Е Демінга, „є не активами і не ресурсами, а коштовностями, які треба охороняти” [6, с. 98]. Кожний працівник повинен постійно підвищувати свій рівень кваліфікації, всебічно розвивати свої здібності, які необхідні для досягнення цілей підприємства. Одночасно керівництво має організувати систематичне і безперервне навчання, яке допоможе повному розкриттю можливостей працівників.

Враховуючи сучасні дослідження психологів [1, с. 123, 6, с. 67], пропонується інноваційний цикл розвитку працівника починати із ознайомлення його із місією, стратегічними цілями, філософією та політикою підприємства, а потім планувати поетапні його досягнення, застосовуючи індивідуальне обговорення із менеджером завдань вдосконалення працівника, як особистості , атестації, покращення професійних здібностей тощо (табл. 3).

Таблиця 3

Інноваційний цикл розвитку працівника підприємства

Етапи циклу	Зміст поетапного планування розвитку працівника
1-й етап	Ознайомлення працівника із місією та стратегічними цілями підприємства.
2-й етап	Розуміння працівником філософії, політики та закономірностей поетапного розвитку підприємства.
3-й етап	Розуміння переваг колективної єдності в організації інноваційного розвитку підприємства.
4-й етап	Залучення працівника до формування корпоративної культури підприємства
5-й етап	Залучення працівника до вдосконалення системи делегування повноважень.
6-й етап	Участь працівника у вдосконаленні системи комунікацій і психологічного клімату у підрозділах.
7-й етап	Участь працівника у вдосконаленні організаційної структури підприємства
8-й етап	Участь у вдосконаленні кадрової політики на підприємстві
9-й етап	Участь працівника у вдосконаленні системи мотивації на підприємстві
10-й етап	Участь у вдосконаленні системи якості на підприємстві.
11-й етап	Участь у вдосконаленні системи маркетингової політики та інформаційного забезпечення.
12-й етап	Участь працівника у вдосконаленні системи розподілу прибутку.