Geum.ru

Експрес-аналіз інфляційних процесів у 2007 році

Вид материалаДокументы

Содержание


Серед причин такої високої інфляційної напруги
Високими темпами зростав індекс цін виробників
Подобный материал:
Експрес-аналіз інфляційних процесів

у 2007 році

За даними Державного комітету статистики України, споживчі ціни у грудні підвищились на 2,1% і, отже, рівень інфляції за 2007 рік становив 16,6%. Останній показник є максимумом останніх 7 років (6% у 2001 році; -1% у 2002 році; 8% у 2003 році; 12.3% у 2004 році; 10.3% у 2005 році; 11.6% у 2006 році). При цьому зростання цін тривало майже по всій номенклатурі товарів та послуг.


Індекси споживчих  цін та цін виробників промислової продукції у 2007 році

(%)

 
Індекс споживчих цін
Індекс цін виробників
Індекс споживчих цін
Індекс цін виробників

до попереднього місяця
до грудня попереднього року

Січень
100,5
102,3
100,5
102,3

Лютий
100,6
101,1
101,1
103,4

Березень
100,2
101,6
101,3
105,1

Квітень
100,0
102,1
101,3
107,3

Травень
100,6
102,3
101,9
109,8

Червень
102,2
101,1
104,2
111,0

Липень
101,4
101,7
105,6
112,9

Серпень
100,6
101,4
106,2
114,5

Вересень
102,2
101,1
108,6
115,8

Жовтень
102,9
102,2
111,7
118,3

Листопад
102,2
101,0
114,2
119,5

Грудень
102,1
103,2
116,6
123,3

Серед причин такої високої інфляційної напруги – різке подорожчання окремих продуктів харчування протягом останніх місяців (борошно, м’ясо, яйця, молочні продукти, олія тощо). Внесок цього фактору у збільшення споживчої інфляції був вирішальним. Так, відносно низькі темпи зростання цін на продовольство на початку 2007 року виявились лише короткостроковими наслідками торгової політики Уряду. Йдеться про стимулювання імпорту м’яса та часткове збереження обмежень його експорту до Росії. Водночас вагомого внутрішнього зростання пропозиції товарів не відбулося, в тому числі й через неврожай в Україні. Нарешті, в світі значно підвищились ціни на зерно як результат загального захоплення виробництвом альтернативних видів палива: посівні площі використовуються для вирощування культур, придатних для вироблення біоетанолу. Крім того, в країнах Євросоюзу у зв‘язку із зниженням субсидій підвищилися ціни на продовольство, і це зростання цін було імпортовано до України.


% приросту
Грудень 2007

До попереднього місяця
До початку року

Індекс споживчих цін (ІСЦ)
2,1
16,6

Продукти харчування та безалкогольні напої
2,9
23,7

Одяг і взуття
0,3
1,9

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива
1,4
12,3

Транспорт
2,5
14,1

Індекс цін виробників (ІЦВ)
3,2
23,3

Добувна промисловість
1,1
27,3

Добування паливно-енергетичних корисних копалин
1.8
28.4

Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних
0.3
26.2

Переробна промисловість
2,2
23,4

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
2.1
24.8

Виробництво коксу і продуктів нафтоперероблення
7.9
50.4

Хімічна і нафтохімічна промисловість
3.5
17.3

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції
-0.1
29.7

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів
0.6
22.2

Машинобудування
0.6
11.9

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
9.1
20.9



Слід додати, що висока інфляція 2007 року обумовлена проблемами з управління економікою, на відміну від 2006 року, коли вона була викликана зростанням цін на енергоносії та підвищенням адміністративно регульованих тарифів. Так, якщо за 2006 рік продовольство подорожчало на 3,5%, а послуги – на 49,4%, то за 2007 рік ця тенденція змінилася на протилежну: ціни на продукти харчування підвищилися на 23,7%, а ціни на послуги – близько 12%.

Інші чинники інфляції – зростаючі інфляційні очікування як населення, так і бізнесу; стрімке підвищення соціальних стандартів життя та високі темпи соціальних виплат населенню і, як результат, неадекватність співвідношення темпів зростання ВВП та доходів населення (хоча у світовій практиці це вважається вірним способом забезпечити подальше прискорення інфляції по моделі "спіраль "зарплата-ціни""); відставання нарощування продуктивності праці від зростання заробітної плати; підвищення цін на енергоносії; нерозвиненість каналів відволікання коштів населення від споживчого ринку, зокрема через низький рівень розвитку фінансового ринку (хоча зараз останнє дає можливість певною мірою уникати впливу світової фінансової кризи. Але у довгостроковому періоді – гальмує інтеграцію України до світового фінансового простору та суттєво знижує можливості засобами монетарної політики впливати на контролювання інфляції).

Погано й те, що рівень інфляції в Україні перевищує середньозважені рівні інфляції у країнах–торговельних партнерах. Це веде до погіршення цінової конкурентоспроможності українських товарів.

Високими темпами зростав індекс цін виробників – на 3,2% за грудень, на 23,3% за 2007 рік.

Головні фактори інфляції цін виробників – це підвищення цін на ресурси та девальвація долара (в якому деномінована більшість сировинних ресурсів) до світових валют. Водночас, зростання ІЦВ обумовлюється не тільки кон’юнктурою зовнішнього ринку, але й суттєвим підвищенням цін на інвестиційні товари (зокрема, продукцію машинобудування). Це безумовно також додатково тисне на споживчі ціни, і цей тиск продовжуватиметься в майбутньому.

Що ж до урядового інфляційного прогнозу наступного року, то спочатку він був визначений на рівні 6,8%, а потім підвищений до 9,6%. Але і ця цифра є надто заниженою. Адже, по-перше, за оцінками міжнародних організацій, у найближчі три-чотири роки, ціни на продовольство в світі виростуть удвічі і таке ж підвищення слідує чекати і в Україні. Враховуючи ж те, що частка витрат на продовольство в українському індексі споживчих цін становить майже 60%, то при вірогідному щорічному зростанні цін на продукти навіть на 20-25%, показник інфляції на рівні 9,6% є не реалістичним.

По-друге, соціальні параметри ухваленого Бюджету-2008 разом з переходом до нової ціни на газ (179,5 дол.США) вказують, що рівень інфляції за результатами 2008 року може скласти і 15%.

По-третє, значний тиск на зростання споживчих цін в 2008 році безумовно створюватиме і досягнутий рівень цін виробників та тенденція до їх подальшого зростання.



Така інфляційна динаміка є серйозною загрозою для макроекономічної стабільності України та сталого економічного зростання. Висока інфляція лишається одним з головних макроекономічних ризиків сучасної України, зважаючи, зокрема, на те, що вона:

(а) зменшує реальні доходи населення та підвищує соціальну напругу у суспільстві. І при цьому найбільше потерпають найбідніші люди (адже у споживчому кошику незабезпечених більша вага тих споживчих товарів і послуг (продукти харчування і комунальні послуги), які подорожчали найбільше). Тобто, для бідних рівень інфляції навіть вищий за офіційний по економіці.

(б) може негативно вплинути на здатність населення обслуговувати отримані кредити;

(в) призводить до підвищення відсоткових ставок;

(г) скорочує інвестиційну активність в економіці.

На сьогоднішній день вірогідність переростання високої інфляції у нову економічну реальність доволі значна. І це є вагомим аргументом на користь проведення змін у монетарній політиці, як важливої складової макроекономічного регулювання. Це має врахувати у своїх першочергових завданнях новий уряд. Його антиінфляційні заходи повинні концентруватися насамперед на усуненні системних передумов виникнення цінового тиску. До того ж, слід визначити достовірний показник інфляції на цей рік та наступні хоча б три роки. Бо нереалістичні оцінки породжують суттєву недовіру суспільства і підвищують інфляційні очікування. Населення і бізнес повинні знати середньострокові плани по інфляції.

Зрозуміло, що у найближчій перспективі антиінфляційні заходи дещо пригнітять економічну активність, проте, нинішні високі темпи економічного зростання свідчать про певний перегрів економіки. Разом з тим, має бути чітким усвідомлення того факту, що вибір слід зробити між незначним уповільненням економічного зростання у короткостроковій перспективі і суттєвим зниженням економічного потенціалу країни у середньостроковій перспективі. А негативні наслідки високої інфляції на економічний розвиток країни проявляються вже сьогодні.

Яких же кроків очікуємо від нового уряду? Передусім, узгодження темпів зростання доходів населення з темпами зростання продуктивності праці. Слід взяти під контроль питання підвищення тарифів суб’єктами господарювання на місцевому рівні (на житлово-комунальні, транспортні послуги тощо. Потрібно, нарешті, налагодити проведення ефективної політики інтервенцій на окремих товарних ринках у випадку виникнення тимчасових дефіцитів. Очікуємо на скасування збору з купівлі іноземної валюти у Пенсійний фонд. На часі – реальні кроки з розвитку вторинного ринку державних цінних паперів. Крім того, уряд повинен запроваджувати заходи, спрямовані на зростання сукупної пропозиції, зокрема йдеться про лібералізацію регуляторного режиму для ведення малого і середнього бізнесу, реформу ринку праці, розвиток фондового ринку. Також необхідно пришвидшити процес запровадження режиму інфляційного таргетування, за якого низька і стабільна інфляція є головною метою економічної політики і який має розглядатися як важлива складова макроекономічної політики. Дуже важливо посилити комунікації уряду із суспільством стосовно роз’яснення його антиінфляційних заходів.

І ефективність всіх цих заходів значно залежатиме від рівня координації дій уряду та Національного банку.