Експрес-аналіз інфляційних процесів та монетарної політики нбу
Вид материала | Документы |
- Експрес-аналіз інфляційних процесів та монетарної політики нбу, 85.03kb.
- Експрес-аналіз інфляційних процесів у 2007 році, 90.32kb.
- О. В. Яцун, студ гр. Фк-08-2, 67.24kb.
- Підтримки прийняття рішень з монетарної політики, 167.87kb.
- Аналіз постанови Правління нбу від 21. 11. 2007 n 420, яка вносить зміни до постанови, 116.78kb.
- Валютне регулювання та контроль, 1125.23kb.
- З м І с т експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтапи Аналіз фінансового лівериджу, 22.14kb.
- Ими вимогами та положеннями інструкції Національного банку України (нбу) за нбу №368, 953.22kb.
- Н. Т. Задорожна аналіз стану та тенденції розвитку інформаційних технологій підтримки, 337.61kb.
- Назва модуля: Проектний аналіз Код модуля: епі 6042 С01, 19.6kb.
Експрес-аналіз інфляційних процесів
та монетарної політики НБУ
(Листопад 2007 року, за оперативними даними НБУ)
У листопаді споживча інфляція підвищилась на 2,2%, що є максимумом для цього місяця за останні 7 років. З початку року приріст споживчих цін склав 14,2%, а у річному вимірі – 15,2%. Отже, бюджетний інфляційний орієнтир поточного року перевищено майже вдвічі.
Для довідки: Закладений до Бюджету-2007 інфляційний урядовий прогноз складав 7,5% (грудень до грудня), а на наступний рік планувалася інфляція в межах 6,5%.
У листопаді, після суттєвого жовтневого підвищення цін, Кабінет Міністрів України переглянув макроекономічні прогнози на 2007–2008 роки. На цей рік прогноз інфляції було підвищено до 14,5%, а на наступний — до 9,6%.
% приросту
| Листопад 2007 | ||
До попереднього місяця | 12-місячна плинна | До початку року | |
Індекс споживчих цін (ІСЦ) | 2,2 | 15,2 | 14,2 |
Продукти харчування та безалкогольні напої | 2,3 | 21,1 | 20,2 |
Одяг і взуття | 0,5 | 1,8 | 1,6 |
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива | 3,8 | 14,1 | 10,7 |
Транспорт | 3,1 | 10,8 | 11,3 |
Індекс цін виробників (ІЦВ) | 1,0 | 20,0 | 19,5 |
Добувна промисловість | 2,1 | 27,8 | 25,9 |
Переробна промисловість | 2,5 | 21,0 | 20,7 |
Незважаючи на те, що як і в попередні місяці найбільший внесок у споживчу інфляцію зробили окремі продукти харчування (наслідки неврожаю та загальносвітової тенденції до підвищення цін на продовольство), у листопаді зростання цін тривало майже по всій номенклатурі товарів та послуг (із 296 компонент споживчого кошику приріст зафіксовано по 272 або 92%! загальної кількості його компонентів).
Інші чинники інфляції – зростаючі інфляційні очікування як населення, так і бізнесу; стрімке підвищення соціальних стандартів життя та високі темпи соціальних виплат населенню і, як результат, неадекватність співвідношення темпів зростання ВВП та доходів населення; відставання нарощування продуктивності праці від зростання заробітної плати; підвищення цін на енергоносії; нерозвиненість каналів відволікання коштів населення від споживчого ринку, зокрема через низький рівень розвитку фінансового ринку.
Довідково: у 2004 р. реальні наявні доходи населення збільшилися на 19.6%, а реальний ВВП – на 12.1%, у 2005 р. – на 23.9% та 2.7%, у 2006 р. – на 16.1% та 7.1%, за 10 місяців цього року – на 12,1% та 7.3%.
Тривало зростання цін виробників, хоча і дещо загальмованими темпами – на 1% за листопад, на 19,5% з початку року, на 20% у річному вимірі.
Головні фактори інфляції цін виробників – це зростання цін на ресурси та триваюча девальвація долара (в якому деномінована більшість сировинних ресурсів) до світових валют.
ІСЦ та ІЦВ у 2007р.
(до грудня попереднього року, за даними Держкомстату України)
Таким чином, інфляційний тиск в економіці дедалі посилюється. Висока інфляція лишається одним з головних макроекономічних ризиків сучасної України, зважаючи, зокрема, на те, що вона:
(а) зменшує реальні доходи населення та підвищує соціальну напругу у суспільстві;
(б) може негативно вплинути на здатність населення обслуговувати отримані кредити;
(в) призводить до підвищення відсоткових ставок;
(г) скорочує інвестиційну активність в економіці.
Разом з тим, відбувається певне ужорсточення монетарної політики Національного банку України, що свідчить про намір активізувати його антиінфляційну політику. Приміром, у листопаді:
(1) різко (до 20,2 млрд.грн. у листопаді проти 9,7 млрд.грн.) зросли обсяги мобілізаційних операцій через розміщення депозитних сертифікатів. З початку року обсяг мобілізаційних операцій становить 88,6 млрд.грн.).
(2) уповільнюється приріст монетарної бази (+0,1% за листопад проти +2,1% за жовтень). Хоча темп її зростання з початку року є доволі високим – +34,1%.
Загалом же, суттєвих змін у монетарній політиці не відбулося:
По-перше, триває достатньо швидке нарощування монетарної маси. За листопад зафіксовано її приріст на рівні вищому, ніж у жовтні (3,4% проти 1,9%). Це доволі тривожна тенденція з огляду на масштабні інфляційні процеси.
По-друге, зберігалася на доволі високому рівні ліквідність банківської системи – обсяг коррахунків банків на 6 млрд.грн. вищий від минулорічного рівня, хоча і обов‘язкові резерви також на 3 млрд.грн. Більш швидке зростання коррахунків частково стримувалося за рахунок збільшення обсягу коштів в національній валюті на єдиному казначейському рахунку (кошти Уряду в національній валюті збільшилися у листопаді на 14.1%, з початку року цей показник збільшився на 67.4% до 15.3 млрд. грн.) та зростання готівки поза банками (її обсяг у листопаді збільшився на 2.6%, з початку року – на 35.4% до 101.5 млрд. грн.).
По-третє, залишалися незначними обсяги проведених операцій з рефінансування банків – у листопаді 257.4 млн. грн. (з них кредити овернайт – 46.0 млн. грн., кредити, надані шляхом проведення тендерів з підтримання ліквідності банків – 211.4 млн. грн.). Загальний Обсяг проведених операцій з рефінансування з початку року становить 2,2 млрд. грн. (з них 371.51 млн. грн. – кредити овернайт, 1728.83 млн. грн. – кредити, надані шляхом проведення тендерів, 123 млн. грн. – кредити під заставу майнових прав на кошти банківського вкладу (депозиту)).
По-четверте, зріс рівень монетизації економіки з 42,5% на початок року до 44,3% на 1 грудня.
По-п‘яте, тривало нарощування обсягу депозитів у банках – за листопад на 3,4%, з початку року – на 41%, до 260.1 млрд. грн. При цьому депозити юридичних осіб збільшилися на 0.2% (з початку року – на 36.2%) до 105.7 млрд. грн., а депозити фізичних осіб – на 5.8% (з початку року – на 44.5%) до 154.4 млрд. грн.
Депозити в національній валюті у листопаді збільшилися на 5.3%, в той час як в іноземній – зменшилися на 0.1%. З початку року депозити в національній валюті збільшилися на 51.2%, в іноземній – на 24.4%, що сприяло зменшенню рівня доларизації економіки за 11 місяців з 26.97% до 23.89%.
По-шосте, швидко зростає кредитування економіки і населення. Так, обсяг кредитних вкладень у листопаді збільшився на 5.8% до 403.7 млрд. грн. (з початку року – на 64.6%). Кумулятивний темп приросту кредитних вкладень з початку року є найбільшим для цього періоду за період з 2000 року.
Кредити, надані юридичним особам, у листопаді збільшилися на 5.8% (з початку року – 55%) до 258.3 млрд. грн., кредити, надані фізичним особам, – на 5.9% (з початку року – на 85.1%) до 145.4 млрд. грн.
По-сьоме, дещо зросли ставки відсоткові ставки за кредитами і депозитами, що є результатом посилення інфляційних процесів. Зокрема, середньозважена ставка за кредитами в національній валюті у листопаді дещо збільшилася – з 13.7% до 14.0% річних, в іноземній – з 11.0% до 11.1% річних. Інтегральна ставка за кредитами у листопаді, порівняно з жовтнем, збільшилася з 12.8% до 13.0% річних.
Середньозважена ставка за депозитами у національній валюті в листопаді збільшилася з 8.4% до 8.6%, в іноземній – залишилася на рівні жовтня – 5.8%. Інтегральна ставка за депозитами у листопаді збільшилася з 7.3% до 7.5% річних.
Отже, ситуація вимагає поліпшення антиінфляційної політики як Національного банку, так і уряду та ефективної координації їхніх дій. Щоб забезпечити у 2008 році зниження інфляції до однозначної величини, слід повернутися до принципу пріоритетності політики макроекономічної стабілізації, гармонізації її фіскальної та монетарної складових, підпорядкування їй інструментів соціальної політики. У короткостроковій перспективі уряд повинен проводити консервативну і зважену соціальну політику, і це слід врахувати при прийнятті бюджету на наступний рік. Крім того, уряд повинен запроваджувати заходи, спрямовані на зростання сукупної пропозиції, зокрема йдеться про лібералізацію регуляторного режиму для ведення малого і середнього бізнесу, реформу ринку праці, розвиток фондового ринку. Також необхідно пришвидшити процес запровадження режиму інфляційного таргетування, за якого низька і стабільна інфляція є головною метою економічної політики і який має розглядатися як важлива складова макроекономічної політики.