Експрес-аналіз інфляційних процесів та монетарної політики нбу

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Експрес-аналіз інфляційних процесів

та монетарної політики НБУ

(січень 2008 року, за оперативними даними НБУ)

У січні поточного року значно прискорилось зростання інфляції –до 2.9% за місяць, досягнувши 19.4% в річному вимірі проти 16.6% за 2007 рік. Це – найгірший показник, починаючи з 2001 року.




Січень 2008 року

До попереднього місяця

12-місячна плинна

Індекс споживчих цін (ІСЦ)

2,9

19,4

Продукти харчування та безалкогольні напої

4,3

28,5

Одяг і взуття

0,5

2,0

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

1,4

13,1

Транспорт

2,6

16,1

Індекс цін виробників (ІЦВ)

2,3

23,3

Добувна промисловість

2,2

29,3

Переробна промисловість

3,0

26,1

Що стосується компонентів споживчого кошику, то у січні найбільше зросли ціни на продукти харчування та безалкогольні напої (за місяць на 4.3%, в річному вимірі – на 6 в.п. до 28,5%). При цьому найбільший внесок у зростання ІСЦ зробили плодоовочева продукція (овочі – на 17.7%, внесок в ІСЦ 0.9 в.п.; фрукти – на 5.8%, внесок в ІСЦ 0.2 в.п.) та м'ясо і м’ясопродукти (на 3.8%, внесок в ІСЦ 0.5 в.п.). Підвищення цін на м’ясо-молочні продукти, в тому числі й на яйця (на 6.6%), пояснюється переважно сезонним фактором новорічних та різдвяних свят, а також зменшенням поголів’я великої рогатої худоби та зростанням експорту молочної продукції до Росії. Тривало збільшення цін на хліб та хлібопродукти – хліб на 3.9%, борошно на 1.5%, кондитерські вироби з борошна на 2.1%. Що, передусім, спричинено високими світовими цінами на зерно. Подальше подорожчання борошна (за 2007 рік на 36.9%), як індикатора динаміки цін кормових культур, буде також впливати на ціни м’ясопродуктів, особливо в 2008 році. Загалом же, прискорене зростання цін на продукти харчування як в Україні, так і в світі викликане нарощуванням світового попиту через більше використання кукурудзи та іншої продовольчої продукції для виробництва біопалива, збільшенням потреби в імпорті зерна з боку країн, що розвиваються, а також несприятливими погодними умовами у деяких країнах.

Ціни групи «Транспорт» у січні зросли на 2.6%, у річному вимірі (на 2 в.п. до 16.1%) – в основному через підвищення цін на транспортні послуги (залізничний транспорт – на 6.5%, автодорожній транспорт – на 3.3%). Внаслідок зростання цін на нафту на світових ринках також тривало подорожчання цін на паливо та мастила (на 1.2%).

Темпи росту тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у січні продовжили підвищуватись (за місяць на 1.4%, у річному вимірі на 0.8 в.п. до 13.1%).

В цілому (окрім вищезазначеного) продовжилось зростання цін по широкій номенклатурі товарів та послуг, в тому числі і на ті, що не регулюються адміністративно, особливо у ресторанному і готельному бізнесі (на 2.0%) та у сфері охорони здоров’я (на 2.3%). Водночас, продовжилось зниження цін на деякі імпортовані товари (зокрема, на телерадіотовари).

Високими темпами зростає й інфляція цін виробників – за місяць на 2.3%, досягши 23.3% у річному вимірі. Зростання ІЦВ в основному зумовлене підвищенням цін у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (на 4.8%) внаслідок нестачі сировини (коксівного вугілля) для роботи металургійних підприємств разом з високим попитом на метали на світових ринках. Також підвищились ціни і у виробництві коксу (на 5%). Зростання цін у хімічному виробництві (на 8.8%) сричинене більшою мірою зростанням цін на газ для промислових підприємств. Інфляція харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (2.4%, внесок в ІЦВ 0.4 в.п.) була пов’язана із підвищенням цін у виробництві м’яса та м’ясних продуктів (на 5.2%), у виробництві хліба та хлібобулочних виробів (на 4.7%). Все це безумовно впливатиме і на динаміку споживчих цін. Продовжилось зростання цін на інвестиційні товари (зокрема, продукцію машинобудування – на 2%), однак відбулось незначне зниження цін у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води знизились (на 0.3%).

Яким же чином оцінювати січневу інфляцію? Що спричинило її прискорення?

Передусім, почали реалізовуватись негативні інфляційні очікування, в тому числі через надмірну спрямованість державного бюджету на поточні витрати. Так, Національний банк зафіксував стрімке збільшення інфляційних очікувань суб‘єктів господарювання – станом на початок грудня 2007 року (тобто, навіть, ще до прийняття бюджету-08) вони зросли майже на 2 в.п. до 13,6% на наступні 12 місяців.

Інший інфляційний фактор – значні залпові соціальні виплати, здійснені у грудні 2007 року. Приміром, якщо упродовж минулого року Уряд проводив політику стримування видатків (видаткова частина загального фонду Державного бюджету України за рік профінансована лише на 96%, при цьому розпис доходів перевиконано на 0.5%), то лише у грудні 2007 р. кошти Уряду в національній валюті на рахунках у Національному банку зменшилися одразу на 10.9 млрд. грн. Це стало вагомим чинником прискорення зростання монетарних агрегатів упродовж останнього місяця року.

На зростання інфляційних очікувань впливають і невизначеності із загальним обсягом виплат у поточному та наступному роках по знецінених вкладах Ощадбанку колишнього СРСР (6, 20, 50, 150 млрд.грн.?). Саме відсутність чіткої інформації з цього питання породжує додаткові інфляційні очікування.

Що стосується впливу на інфляційні процеси 2008 року грошово-кредитної політики НБУ, то дедалі виразнішими стають його наміри з активізації власної антиінфляційної політики. Так, у січні:

(1) суттєвими були обсяги (12.8 млрд. грн.) мобілізаційних операцій шляхом залучення коштів на тендерах з розміщення депозитних сертифікатів.

(2) монетарну базу знижено на 4% до 136.3 млрд. грн., грошову масу – на 1.1% до 391.9 млрд. грн. Хоча слід враховувати, що чинники такого скорочення пов'язані зі зростанням інфляційного попиту на іноземну валюту і вимушеною інтервенцією долара за рахунок міжнародних резервів. Останні за січень 2008 р. скоротилися на 667,8 млн дол. На динаміку монетарних показників у січні впливало також збільшення коштів Уряду в національній валюті на 5.6 млрд. грн.

Відносно ж інших зрушень у монетарній політиці, то:

По-перше, поліпшилась структура грошової маси – обсяг готівки поза банками у січні зменшився на 5.1% до 105.4 млрд. грн., а у підсумку зменшилася з 28.0% до 26.9% питома вага готівки в грошовій масі.

По-друге, дещо зросли обсяги операцій з рефінансування банків, у січні їх проведено на загальну суму 863.8 млн. грн., з них 857.1 млн. грн. – кредити овернайт, 6.74 млн. грн. – кредити, надані на тендерах з підтримання ліквідності банків. При цьому середньозважена процентна ставка за операціями з рефінансування у січні становила 14.6% річних, у т.ч. за кредитами овернайт – 14.6%, за кредитами, наданими на тендерах з підтримання ліквідності банків – 15.5%

По-третє, дещо скоротився рівень монетизації економіки з 44,4% на початок року до 43,6% на 1 лютого.

При цьому, динаміка основних показників активно-пасивних операцій банків у січні свідчить про збереження позитивних процесів розвитку грошово-кредитного ринку та високий ступінь довіри до банківської системи.

Загальний обсяг депозитів у січні зріс на 0.3% до 280.9 млрд. грн., в тому числі депозити населення – на 2.5% до 168.5 млрд. грн. Водночас депозити юридичних осіб зменшилися на 2.9% до 112.4 млрд. грн. При цьому середньозважена ставка за депозитами в національній валюті збільшилася з 8.6% до 8.9%, в іноземній – залишилася без змін – 6.3%. Інтегральна ставка за депозитами збільшилася з 7.9% до 8.0%.

Обсяг кредитних вкладень у січні зріс на 2.2% до 436.1 млрд. грн. При цьому кредити збільшувалися як юридичним особам (на 1.8% – до 276.4 млрд. грн.), так фізичним особам (на 2.7% – до 159.7 млрд. грн.). Слід відзначити, що середньозважена ставка за кредитами в національній валюті у січні зменшилася з 14.4% до 13.9%, в іноземній – з 11.2% до 10.9%. Інтегральна ставка за кредитами зменшилася з 13.4% до 12.9%.

Серед факторів, що обумовили таку високу інфляцію часто називають суттєве зростання обсягів споживчого кредитування. Однак, розрахунки доводять, що взаємозв’язок між кількісними показниками споживчого кредитування та індексом споживчих цін є незначним. Крім того, левова частка споживчих кредитів йде на купівлю нерухомості, яка не є частиною ІСЦ та легкових автомобілів, на які припадає лише 1.2% споживчого кошику (зростання цін на них в 2007 році склало лише 2.9%).

Яким є прогноз рівня інфляції за підсумками 2008 року? На жаль, відповідь на це запитання, яким схвильовані абсолютно всі громадяни нашої держави, не може бути оптимістичною.

Зважаючи на низку чинників, пов'язаних насамперед з неадекватними соціальними виплатами, низьким рівнем конкурентності української економіки, збільшенням дефіцитності бюджету, а також швидким зростанням цін виробників промислової продукції та цін на енергоносії, вважаємо що річна інфляція може досягти рівня понад 16%. Водночас є об'єктивні чинники, що вказують на можливість утримати інфляцію у межах минулорічних параметрів.

Передусім, це: мораторій щодо зростання бюджетних видатків більше запланованого рівня; унеможливлення збільшення дефіциту бюджету понад заявленого у 18,8 млрд.грн.; забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні до долара США в межах, установлених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2008 рік (4,95 – 5,25 грн. за долар США), з урахуванням інструментів валютної політики, які використовує Національний банк; забезпечення розміру ставок за активними операціями Національного банку на позитивному рівні щодо рівня інфляції, що сприятиме обмеженню впливу монетарних чинників на інфляційний розвиток; ефективне використання процентних ставок за депозитними сертифікатами Національного банку України, та, в разі потреби, зміна облікової ставки; посилення комунікацій Національного банку України з іншими державними установами щодо стану грошово-кредитного ринку та бюджетної сфери.

Потрібно, нарешті, налагодити проведення ефективної політики інтервенцій на окремих товарних ринках у випадку виникнення тимчасових дефіцитів. Очікуємо на скасування збору з купівлі іноземної валюти у Пенсійний фонд. На часі – реальні кроки з розвитку вторинного ринку державних цінних паперів. Крім того, уряд повинен запроваджувати заходи, спрямовані на зростання сукупної пропозиції, зокрема йдеться про лібералізацію регуляторного режиму для ведення малого і середнього бізнесу, реформу ринку праці, розвиток фондового ринку. Також необхідно пришвидшити процес запровадження режиму інфляційного таргетування, за якого низька і стабільна інфляція є головною метою економічної політики і який має розглядатися як важлива складова макроекономічної політики. Дуже важливо посилити комунікації уряду із суспільством стосовно роз’яснення його антиінфляційних заходів.

І ефективність всіх цих заходів значно залежатиме від рівня координації дій уряду та Національного банку.