Експрес-аналіз інфляційних процесів та монетарної політики нбу
| Вид материала | Документы |
- Експрес-аналіз інфляційних процесів та монетарної політики нбу, 64.46kb.
- Експрес-аналіз інфляційних процесів у 2007 році, 90.32kb.
- О. В. Яцун, студ гр. Фк-08-2, 67.24kb.
- Підтримки прийняття рішень з монетарної політики, 167.87kb.
- Аналіз постанови Правління нбу від 21. 11. 2007 n 420, яка вносить зміни до постанови, 116.78kb.
- Валютне регулювання та контроль, 1125.23kb.
- З м І с т експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтапи Аналіз фінансового лівериджу, 22.14kb.
- Ими вимогами та положеннями інструкції Національного банку України (нбу) за нбу №368, 953.22kb.
- Н. Т. Задорожна аналіз стану та тенденції розвитку інформаційних технологій підтримки, 337.61kb.
- Назва модуля: Проектний аналіз Код модуля: епі 6042 С01, 19.6kb.
Експрес-аналіз інфляційних процесів
та монетарної політики НБУ
(січень 2008 року, за оперативними даними НБУ)
У січні поточного року значно прискорилось зростання інфляції –до 2.9% за місяць, досягнувши 19.4% в річному вимірі проти 16.6% за 2007 рік. Це – найгірший показник, починаючи з 2001 року.
| | Січень 2008 року | |
| До попереднього місяця | 12-місячна плинна | |
| Індекс споживчих цін (ІСЦ) | 2,9 | 19,4 |
| Продукти харчування та безалкогольні напої | 4,3 | 28,5 |
| Одяг і взуття | 0,5 | 2,0 |
| Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива | 1,4 | 13,1 |
| Транспорт | 2,6 | 16,1 |
| Індекс цін виробників (ІЦВ) | 2,3 | 23,3 |
| Добувна промисловість | 2,2 | 29,3 |
| Переробна промисловість | 3,0 | 26,1 |
Що стосується компонентів споживчого кошику, то у січні найбільше зросли ціни на продукти харчування та безалкогольні напої (за місяць на 4.3%, в річному вимірі – на 6 в.п. до 28,5%). При цьому найбільший внесок у зростання ІСЦ зробили плодоовочева продукція (овочі – на 17.7%, внесок в ІСЦ 0.9 в.п.; фрукти – на 5.8%, внесок в ІСЦ 0.2 в.п.) та м'ясо і м’ясопродукти (на 3.8%, внесок в ІСЦ 0.5 в.п.). Підвищення цін на м’ясо-молочні продукти, в тому числі й на яйця (на 6.6%), пояснюється переважно сезонним фактором новорічних та різдвяних свят, а також зменшенням поголів’я великої рогатої худоби та зростанням експорту молочної продукції до Росії. Тривало збільшення цін на хліб та хлібопродукти – хліб на 3.9%, борошно на 1.5%, кондитерські вироби з борошна на 2.1%. Що, передусім, спричинено високими світовими цінами на зерно. Подальше подорожчання борошна (за 2007 рік на 36.9%), як індикатора динаміки цін кормових культур, буде також впливати на ціни м’ясопродуктів, особливо в 2008 році. Загалом же, прискорене зростання цін на продукти харчування як в Україні, так і в світі викликане нарощуванням світового попиту через більше використання кукурудзи та іншої продовольчої продукції для виробництва біопалива, збільшенням потреби в імпорті зерна з боку країн, що розвиваються, а також несприятливими погодними умовами у деяких країнах.
Ціни групи «Транспорт» у січні зросли на 2.6%, у річному вимірі (на 2 в.п. до 16.1%) – в основному через підвищення цін на транспортні послуги (залізничний транспорт – на 6.5%, автодорожній транспорт – на 3.3%). Внаслідок зростання цін на нафту на світових ринках також тривало подорожчання цін на паливо та мастила (на 1.2%).
Темпи росту тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у січні продовжили підвищуватись (за місяць на 1.4%, у річному вимірі на 0.8 в.п. до 13.1%).
В цілому (окрім вищезазначеного) продовжилось зростання цін по широкій номенклатурі товарів та послуг, в тому числі і на ті, що не регулюються адміністративно, особливо у ресторанному і готельному бізнесі (на 2.0%) та у сфері охорони здоров’я (на 2.3%). Водночас, продовжилось зниження цін на деякі імпортовані товари (зокрема, на телерадіотовари).
Високими темпами зростає й інфляція цін виробників – за місяць на 2.3%, досягши 23.3% у річному вимірі. Зростання ІЦВ в основному зумовлене підвищенням цін у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (на 4.8%) внаслідок нестачі сировини (коксівного вугілля) для роботи металургійних підприємств разом з високим попитом на метали на світових ринках. Також підвищились ціни і у виробництві коксу (на 5%). Зростання цін у хімічному виробництві (на 8.8%) сричинене більшою мірою зростанням цін на газ для промислових підприємств. Інфляція харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (2.4%, внесок в ІЦВ 0.4 в.п.) була пов’язана із підвищенням цін у виробництві м’яса та м’ясних продуктів (на 5.2%), у виробництві хліба та хлібобулочних виробів (на 4.7%). Все це безумовно впливатиме і на динаміку споживчих цін. Продовжилось зростання цін на інвестиційні товари (зокрема, продукцію машинобудування – на 2%), однак відбулось незначне зниження цін у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води знизились (на 0.3%).
Яким же чином оцінювати січневу інфляцію? Що спричинило її прискорення?
Передусім, почали реалізовуватись негативні інфляційні очікування, в тому числі через надмірну спрямованість державного бюджету на поточні витрати. Так, Національний банк зафіксував стрімке збільшення інфляційних очікувань суб‘єктів господарювання – станом на початок грудня 2007 року (тобто, навіть, ще до прийняття бюджету-08) вони зросли майже на 2 в.п. до 13,6% на наступні 12 місяців.
Інший інфляційний фактор – значні залпові соціальні виплати, здійснені у грудні 2007 року. Приміром, якщо упродовж минулого року Уряд проводив політику стримування видатків (видаткова частина загального фонду Державного бюджету України за рік профінансована лише на 96%, при цьому розпис доходів перевиконано на 0.5%), то лише у грудні 2007 р. кошти Уряду в національній валюті на рахунках у Національному банку зменшилися одразу на 10.9 млрд. грн. Це стало вагомим чинником прискорення зростання монетарних агрегатів упродовж останнього місяця року.
На зростання інфляційних очікувань впливають і невизначеності із загальним обсягом виплат у поточному та наступному роках по знецінених вкладах Ощадбанку колишнього СРСР (6, 20, 50, 150 млрд.грн.?). Саме відсутність чіткої інформації з цього питання породжує додаткові інфляційні очікування.
Що стосується впливу на інфляційні процеси 2008 року грошово-кредитної політики НБУ, то дедалі виразнішими стають його наміри з активізації власної антиінфляційної політики. Так, у січні:
(1) суттєвими були обсяги (12.8 млрд. грн.) мобілізаційних операцій шляхом залучення коштів на тендерах з розміщення депозитних сертифікатів.
(2) монетарну базу знижено на 4% до 136.3 млрд. грн., грошову масу – на 1.1% до 391.9 млрд. грн. Хоча слід враховувати, що чинники такого скорочення пов'язані зі зростанням інфляційного попиту на іноземну валюту і вимушеною інтервенцією долара за рахунок міжнародних резервів. Останні за січень 2008 р. скоротилися на 667,8 млн дол. На динаміку монетарних показників у січні впливало також збільшення коштів Уряду в національній валюті на 5.6 млрд. грн.
Відносно ж інших зрушень у монетарній політиці, то:
По-перше, поліпшилась структура грошової маси – обсяг готівки поза банками у січні зменшився на 5.1% до 105.4 млрд. грн., а у підсумку зменшилася з 28.0% до 26.9% питома вага готівки в грошовій масі.
По-друге, дещо зросли обсяги операцій з рефінансування банків, у січні їх проведено на загальну суму 863.8 млн. грн., з них 857.1 млн. грн. – кредити овернайт, 6.74 млн. грн. – кредити, надані на тендерах з підтримання ліквідності банків. При цьому середньозважена процентна ставка за операціями з рефінансування у січні становила 14.6% річних, у т.ч. за кредитами овернайт – 14.6%, за кредитами, наданими на тендерах з підтримання ліквідності банків – 15.5%
По-третє, дещо скоротився рівень монетизації економіки з 44,4% на початок року до 43,6% на 1 лютого.
При цьому, динаміка основних показників активно-пасивних операцій банків у січні свідчить про збереження позитивних процесів розвитку грошово-кредитного ринку та високий ступінь довіри до банківської системи.
Загальний обсяг депозитів у січні зріс на 0.3% до 280.9 млрд. грн., в тому числі депозити населення – на 2.5% до 168.5 млрд. грн. Водночас депозити юридичних осіб зменшилися на 2.9% до 112.4 млрд. грн. При цьому середньозважена ставка за депозитами в національній валюті збільшилася з 8.6% до 8.9%, в іноземній – залишилася без змін – 6.3%. Інтегральна ставка за депозитами збільшилася з 7.9% до 8.0%.
Обсяг кредитних вкладень у січні зріс на 2.2% до 436.1 млрд. грн. При цьому кредити збільшувалися як юридичним особам (на 1.8% – до 276.4 млрд. грн.), так фізичним особам (на 2.7% – до 159.7 млрд. грн.). Слід відзначити, що середньозважена ставка за кредитами в національній валюті у січні зменшилася з 14.4% до 13.9%, в іноземній – з 11.2% до 10.9%. Інтегральна ставка за кредитами зменшилася з 13.4% до 12.9%.
Серед факторів, що обумовили таку високу інфляцію часто називають суттєве зростання обсягів споживчого кредитування. Однак, розрахунки доводять, що взаємозв’язок між кількісними показниками споживчого кредитування та індексом споживчих цін є незначним. Крім того, левова частка споживчих кредитів йде на купівлю нерухомості, яка не є частиною ІСЦ та легкових автомобілів, на які припадає лише 1.2% споживчого кошику (зростання цін на них в 2007 році склало лише 2.9%).
Яким є прогноз рівня інфляції за підсумками 2008 року? На жаль, відповідь на це запитання, яким схвильовані абсолютно всі громадяни нашої держави, не може бути оптимістичною.
Зважаючи на низку чинників, пов'язаних насамперед з неадекватними соціальними виплатами, низьким рівнем конкурентності української економіки, збільшенням дефіцитності бюджету, а також швидким зростанням цін виробників промислової продукції та цін на енергоносії, вважаємо що річна інфляція може досягти рівня понад 16%. Водночас є об'єктивні чинники, що вказують на можливість утримати інфляцію у межах минулорічних параметрів.
Передусім, це: мораторій щодо зростання бюджетних видатків більше запланованого рівня; унеможливлення збільшення дефіциту бюджету понад заявленого у 18,8 млрд.грн.; забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні до долара США в межах, установлених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2008 рік (4,95 – 5,25 грн. за долар США), з урахуванням інструментів валютної політики, які використовує Національний банк; забезпечення розміру ставок за активними операціями Національного банку на позитивному рівні щодо рівня інфляції, що сприятиме обмеженню впливу монетарних чинників на інфляційний розвиток; ефективне використання процентних ставок за депозитними сертифікатами Національного банку України, та, в разі потреби, зміна облікової ставки; посилення комунікацій Національного банку України з іншими державними установами щодо стану грошово-кредитного ринку та бюджетної сфери.
Потрібно, нарешті, налагодити проведення ефективної політики інтервенцій на окремих товарних ринках у випадку виникнення тимчасових дефіцитів. Очікуємо на скасування збору з купівлі іноземної валюти у Пенсійний фонд. На часі – реальні кроки з розвитку вторинного ринку державних цінних паперів. Крім того, уряд повинен запроваджувати заходи, спрямовані на зростання сукупної пропозиції, зокрема йдеться про лібералізацію регуляторного режиму для ведення малого і середнього бізнесу, реформу ринку праці, розвиток фондового ринку. Також необхідно пришвидшити процес запровадження режиму інфляційного таргетування, за якого низька і стабільна інфляція є головною метою економічної політики і який має розглядатися як важлива складова макроекономічної політики. Дуже важливо посилити комунікації уряду із суспільством стосовно роз’яснення його антиінфляційних заходів.
І ефективність всіх цих заходів значно залежатиме від рівня координації дій уряду та Національного банку.