Річний звіт 2011р. Ат «банк «таврика»

Вид материалаДокументы

Содержание


Звіт про сукупні прибутки та збитки за рік, що закінчився 31 грудня
Чистий дохід за відсотками
Чистий операційний дохід
Прибуток/збиток до оподаткування
Чистий прибуток/збиток
Всього сукупні прибутки та збитки за вирахуванням податку на прибуток
Фронт-офісні підрозділи
Бек-офісні підрозділи та підрозділи супроводження банківської діяльності
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Звіт про сукупні прибутки та збитки за рік, що закінчився 31 грудня

2011 року

(тис. грн.)



Найменування статті

Примітка

Звітний

2011 рік

Попередній 2010 рік

1

Дохід за відсотками

24

506 504

366 731

2

Витрати за відсотками

24

(458 793)

(282 708)

3

Чистий дохід за відсотками




47 711

84 023

4

Чистий комісійний дохід

25

25 485

15 699

5

Чистий дохід від операцій з іноземною валютою та цінними паперами, що переоцінюються через прибуток та збиток





4 955


3 372

6

Інший операційний дохід

26

603

529

7

Чистий операційний дохід




78 754

103 623

8

Витрати на персонал

27

(38 380)

(40 598)

9

Знос і амортизація

27

( 2 878)

( 4 125)

10

Інші операційні та адміністративні витрати


27


(33 923)


(33 277)

11

Резерв на зменшення корисності кредитів





1 651


(17 584)

12

Зміни в інших резервах




(14)

(34)

13

Прибуток/збиток до оподаткування





5 210


8 005

14

Витрати з податку на прибуток

28

(2 234)

(2 802)

15

Чистий прибуток/збиток




2 976

5 203

16

Інші сукупні прибутки та збитки










17

Переоцінка цінних паперів, наявних для продажу





(468)


(426)

18

Відстрочений податок на прибуток, що відноситься до компонентів сукупного доходу






189



107

19

Інший сукупний дохід за рік, за вирахуванням податків





0


0

20

Всього сукупні прибутки та збитки за вирахуванням податку на прибуток






2 697



4 884

21

Базовий та скоригований прибуток/збиток на акцію (в гривнях на акцію)






0.00



0.00




"2" квітня 2012 року 

Голова Правління  Кирій Р.П.
   

Пустовіт К.М. 205-59-93
 (прізвище виконавця, номер телефону)  

Головний бухгалтер  Котишевська І.Б.
   


Згідно аудиторському висновку:


Примітка 1. Облікова політика

Примітка 1.1 Основна діяльність


Публічне Акціонерне товариство «БАНК «ТАВРИКА» – юридична особа, створена у формі відкритого акціонерного товариства, яке на підставі ліцензії Національного банку України здійснює операції з залучення грошових коштів на вклади фізичних і юридичних осіб та розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банк зареєстрований Національним банком України 24 жовтня 1991 року (реєстраційний номер 53) і входить до банківської системи України як універсальний, який надає підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та громадянам більшість видів банківських послуг.

Предмет діяльності АТ «БАНК «ТАВРИКА» - виконання банківських операцій та надання банківських послуг згідно наданої Національним банком України ліцензії, а також письмового дозволу на провадження іншої діяльності в порядку, передбаченому законодавством України.

У своїй діяльності АТ «БАНК «ТАВРИКА» керується Конституцією України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про Національний банк України", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про цінні папери та фондову біржу" та іншими Законами України, міжнародними правовими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Національного банку України, міністерств і відомств. АТ «БАНК «ТАВРИКА» приймає власні документи, що регламентують його внутрішню діяльність та взаємовідносини з клієнтами.

Протягом звітного періоду АТ «БАНК «ТАВРИКА» здійснював свою діяльність на підставі:

I. Банківської ліцензії Національного банку України від 21 серпня 2009року № 167 та банківської ліцензії Національного банку України від 19 жовтня 2011року № 167 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а саме:
  • приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
  • відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі, переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
  • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
  • надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
  • придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
  • лізинг;
  • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
  • випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
  • випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
  • надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

II. Дозволу Національного банку України від 01 жовтня 2009 року № 167-4 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, згідно з додатком до цього дозволу, а саме:

1. Операції з валютними цінностями:
  • неторговельні операції з валютними цінностями;
  • ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
  • відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
  • інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

2. Емісія власних цінних паперів.

3. Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

4. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

5. Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

6. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
  • з інструментами грошового ринку;
  • з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
  • з фінансовими ф’ючерсами та опціонами.

7. Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та

фізичними особами.

8. Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

9. Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.


На підставі Генеральної ліцензії № 167 від 19.10.2011 року на здійснення валютних операцій Публічне акціонерне товариство “БАНК “ТАВРИКА” має право здійснювати наступні операції з валютними цінностями:
      • неторговельні операції з валютними цінностями;
      • операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;
      • операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;
      • ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
      • ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
      • ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
      • відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
      • відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
      • залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
      • залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
      • торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком операцій з готівковою іноземною валютою та чеками ( купівля, продаж, обмін), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків і агентів);
      • торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках;
      • залучення та розміщення банківських металів на валютному ринку України;
      • залучення та розміщення банківських металів на міжнародних ринках;
      • торгівля банківськими металами на валютному ринку України;
      • торгівля банківськими металами на міжнародних ринках;
      • валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та не зазначені в абзацах другому-сімнадцятому розділу другого Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку україни від 15.08.2011 № 281;
      • валютні операції на міжнародних ринках, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та не зазначені в абзацах другому-сімнадцятому розділу другого Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку україни від 15.08.2011 № 281.


III. Ліцензій Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку:

- брокерська діяльність (серія АВ № 483631 від 04.09.2009 року);

- дилерська діяльність (серія АВ № 483632 від 04.09.2009 року);

- андеррайтинг (серія АВ № 483633 від 04.09.2009 року);

- депозитарна діяльність зберігача цінних паперів (серія АВ № 483634 від 04.09.2009 року).


IV. Як учасник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «БАНК «ТАВРИКА» здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва учасника фонду від 02.09.1999 року № 008.

Мережа банку охоплює майже всі регіони України, у 2011 році діяло 42 відділення, які являлися основними фронтальними підрозділами банку по обслуговуванню клієнтів.

З метою ефективного управління діяльністю банку та мінімізації пов’язаних з нею ризиків, в Головному банку діють наступні структурні підрозділи:


Фронт-офісні підрозділи:

Казначейство, Управління кредитних операцій, Управління Фондами фінансування будівництва, Управління валютних операцій, Управління розрахункових операцій, Управління по роботі з VIP – клієнтами, Управління карткового бізнесу, Управління касових операцій, Управління депозитарних операцій, відділ цінних паперів.


Бек-офісні підрозділи та підрозділи супроводження банківської діяльності:

Управління супроводження банківських операцій, Управління обліку та звітності, Управління фінансової та статистичної звітності, Управління ризиками та планування, Управління розвитку та координації роботи установ банку, Управління програмного та технічного забезпечення, Юридичне управління, Управління маркетингу та реклами, відділ фінансового моніторингу, відділ безпеки, відділ кадрів, секретаріат, адміністративно-господарський відділ.

Протягом 2011року АТ «БАНК «ТАВРИКА» активно працював на ринку банківських продуктів та послуг, здійснював якісне обслуговування поточних потреб клієнтів, проводив активний пошук перспективних напрямків розвитку.


Примітка 1.2 Основи облікової політики та складання звітності


Облікова політика Банку – це сукупність визначених, в межах чинного законодавства України, принципів та процедур, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності.

Вимоги облікової політики Банку визначені таким чином, щоб досягалась основна мета обліку операцій та складання фінансової звітності в банку – повне та коректне охоплення операцій обліком, своєчасне виявлення та реєстрація проведених операцій, якісне накопичення та узагальнення і зберігання даних про проведені операції, з метою наявності в будь-який момент адекватної фінансової інформації про стан банку, для прийняття рішень та використання зацікавленими користувачами.

Облікова політика Банку встановлює єдині методологічні підходи до побудови та організації бухгалтерського обліку та звітності, єдине тлумачення та розуміння принципів відображення в обліку фінансово-господарських операцій для всіх структурних підрозділів.

Облікова політика визначається банком самостійно з урахуванням вимог діючого законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Фундаментальним завданням облікової політики є визначення основ оцінки активів та зобов`язань, що застосовуються під час складання фінансових звітів.

Оцінка – це процес визнання тієї суми коштів, за якою статті фінансової звітності мають визнаватися і обліковуватися у балансі та звіті про фінансові результати.

Активи і зобов`язання мають бути оцінені та відображені в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу банку, на наступні звітні періоди.

Банк здійснює класифікацію фінансових активів у момент їхнього первісного визнання. Класифікація фінансових активів при первісному визнанні залежить від мети, з якої були придбані ці фінансові активи та від їх характеристик.

У процесі застосування облікової політики Банку при визначенні фінансових інструментів, визнаних у фінансовій звітності, керівництво Банку використало судження й оцінки, найбільш суттєві з яких представлено нижче.


Первісне визнання фінансових інструментів

Фінансові активи й фінансові зобов'язання відображаються у звіті про фінансовий стан, коли Банк стає стороною за договором у відношенні відповідного фінансового інструмента. Банк відображає придбання й реалізацію фінансових активів і фінансових зобов'язань на стандартних умовах за датою складання угоди.

Всі фінансові активи й зобов'язання оцінюються спочатку за вартістю придбання, що представляє собою справедливу вартість витрачених коштів. До вартості придбання додаються витрати, безпосередньо пов'язані із придбанням або випуском, за винятком фінансових активів та зобов’язань, що оцінюються до справедливої вартості через прибуток або збиток.

Справедлива вартість фінансових інструментів

Якщо справедлива вартість фінансових активів і фінансових зобов'язань, що відображені у звіті про фінансовий стан, не може бути визначена на підставі цін на активному ринку, вона визначається з використанням різних моделей оцінок, що включають математичні моделі. Вихідні дані для таких моделей визначаються на підставі спостережень ринку, якщо таке можливо, у противному випадку, для визначення справедливої вартості застосувається судження.

Зменшення корисності фінансових активів

На кожну звітну дату Банк оцінює наявність об'єктивних ознак зменшення корисності фінансового активу або групи фінансових активів. Збитки від зменшення корисності визнаються у складі витрат по мірі їх понесення в результаті однієї або більше подій («подій збитку»), які відбулися після первісного визнання фінансового активу і впливають на величину або строки розрахункових майбутніх грошових потоків, які пов'язані з фінансовим активом або із групою фінансових активів, які можна оцінити з достатнім ступенем надійності. У випадку, якщо в Банку відсутні об'єктивні докази зменшення корисності для індивідуально оціненого фінансового активу (незалежно від його істотності), цей актив включається в групу фінансових активів з аналогічними характеристиками кредитного ризику й оцінюється в сукупності з ними на предмет зменшення корисності.

Припинення визнання фінансових активів

Припинення визнання фінансового активу (або, якщо застосовно, частини фінансового активу або частини групи однорідних фінансових активів) відбувається у випадку:

- закінчення дії прав на одержання грошових надходжень від такого активу;

- передачі Банком належних йому прав на одержання грошових надходжень від такого активу, або збереження Банком права на одержання грошових надходжень від такого активу з одночасним прийняттям на себе зобов'язань виплатити їх у повному обсязі третій особі без істотних затримок;

- якщо Банк практично передав всі ризики й вигоди, пов'язані з активом, або не передав, але й не зберіг практично всіх ризиків і вигід, пов'язаних з ним, але при цьому передав контроль над активом. Контроль зберігається, якщо контрагент не має практичної можливості продати весь актив повністю незв'язаній стороні без додаткових обмежень.

У випадку, якщо Банк передав свої права на одержання грошових надходжень від активу, або не передав, але й не зберіг практично всіх ризиків і вигід, пов'язаних з ним, а також не передав контроль над активом, такий актив і далі визнається в розмірі триваючої участі Банку в цьому активі. Продовження участі в активі, що приймає форму гарантії по переданому активі, оцінюється по найменшому з наступних величин: первісної балансової вартості активу й максимального розміру відшкодування, що може бути пред'явлене до оплати Банку.

Фінансові зобов'язання

Фінансові зобов'язання класифікуються або як фінансові зобов'язання, що переоцінюються до справедливої вартості через прибуток або збиток, або як фінансові зобов'язання, що враховуються по справедливій вартості.

При первісному визнанні фінансового зобов'язання Банк зобов'язаний оцінити його по справедливій вартості, плюс, у випадку фінансового зобов'язання, що не переоцінюються до справедливої вартості через прибуток або збиток, витрати по угоді, прямо пов'язані із придбанням або випуском фінансового зобов'язання.

Припинення визнання фінансового зобов'язання відбувається у випадку виконання, скасування або закінчення терміну дії відповідного зобов'язання.

Фінансові зобов'язання, що відображаються за амортизованою вартістю

Фінансові зобов'язання, що відображаються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка, включають заборгованість перед іншими банками, кошти клієнтів та випущені боргові цінні папери. Відповідні витрати відображаються як процентні витрати з використанням методу ефективної процентної ставки.

Активи та зобов`язання в іноземній валюті (за винятком немонетарних) переоцінюються при зміні офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України.

Банківські метали обліковуються за подвійною оцінкою (тройська унція та гривневий еквівалент) і підлягають переоцінці при зміні офіційного курсу гривні до банківських металів, встановленого Національним банком України.

Операції з придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, передбаченого законодавством або практикою ринку , визнаються на дату підписання угоди за позабалансовими рахунками. Усі інші операції визнаються за балансовими рахунками на дату розрахунку, при цьому зміна вартості за період між датою укладання угоди і датою розрахунку не визнається щодо активів, відображених за первісною або амортизованою собівартістю.

Безумовні права вимоги і зобов`язання визнаються фінансовими активами і фінансовими зобов`язаннями, якщо за умовами угоди Банк має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти.


Принципи обліку операцій банку, встановлені обліковою політикою на 2010 рік, визначені відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що безпосередньо регламентують бухгалтерський облік в Україні, а саме:
  • Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV;
  • Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-III;
  • Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, які розповсюджуються на банки;
  • Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 (зі змінами та доповненнями);
  • Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 №124;
  • Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 480;
  • Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 №566 ( зі змінами та доповненнями);
  • Інших нормативно-правових актів Національного банку України;
  • Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують податкову політику України, в частині обліку податків банку.

Крім законодавчих та нормативно-правових актів України, облікова політика банку в значній мірі базується на Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ).

Банк веде бухгалтерський облiк та складає фiнансову звiтнiсть у грошовій одиниці України, річна фінансова звітність подається в тисячах гривень.

Протягом звітного року не застосовувалася облікова політика, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, за наступними статтями звітності :
  • визнання обезцінювання та формування резервів за кредитною заборгованістю на портфельній основі (МСФО 39). Облікова політика щодо формування резервів базувалася на вимогах діючих нормативно-правових актів Національного банку України;
  • формування резервів під компенсаційні виплати (МСФО 37).

Облікова політика АТ «БАНК «ТАВРИКА» базується на наступних основних принципах бухгалтерського облiку, закладених Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку та Міжнародними стандартами:

повнота бухгалтерського обліку – всі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та можливі результати операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

безперервність – оцінка активів та зобов’язань банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

послідовність(сталість) – постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики для забезпечення порівняння показників фiнансових звітів за різні перiоди;

обачність – застосування у бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку;

дата операції - операції відображаються у бухгалтерському облiку в момент їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов’язань (пасивів), незалежно вiд дати руху коштів за ними;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

окреме відображення активів та зобов’язань - усі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються у розгорнутому вигляді;

прийнятність вхідного балансу - залишки за балансовими та позабалансовими рахунками на початок поточного звітного перiоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного перiоду;

відкритість - фінансові звіти повинні бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції установи з необхідними поясненнями в записках про правила оцінки активів і пасивів. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувачів;

суттєвість - включення до фiнансових звітів всієї істотної інформації, корисної для прийняття рішень керівництвом банку чи акціонерами. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

конфіденційність - інформація, відображена у звітності банку, не повинна негативно впливати на його iнтереси, але має представляти весь обсяг інформації, що вимагається чинним законодавством України;

автономність - активи та зобов’язання банку повинні бути відокремлені від активів та зобов’язань інших дочірніх або спільних підприємств та організацій і власників банку;

консолідація - складання зведеної фінансової звітності в цілому по банку з урахуванням всіх установ, а також дочірніх підприємств банку (крім придбаних з метою реалізації та таких, на діяльність яких банк не має суттєвого впливу), за винятком залишків за взаємними розрахунками та вкладеннями.

Банком застосовуються наступні основні методи, що забезпечують дотримання визначених принципів на яких будується облікова політика, а саме :

метод нарахування, відповідно до якого :
  • бухгалтерські записи по проведених операціях здійснюються при переході прав на активи до іншої сторони або виникнення заборгованості перед іншою стороною та відображаються у фінансовій та статистичній звітності у тому ж звітному періоді, незалежно від отримання чи сплати грошових коштів або іншого відшкодування за такими операціями;
  • бухгалтерські записи по відображенню в обліку доходів та витрат здійснюються в момент виникнення прав на такі доходи, що визначається в залежності від виду операції та в момент виникнення зобов’язань на сплату коштів, що є витратами, та відображаються у фінансовій та статистичній звітності того ж звітного періоду, незалежно від отримання чи сплати грошових коштів або іншого відшкодування за цими доходами/витратами;

касовий метод - відображення в бухгалтерському обліку активів та зобов’язань, доходів та витрат без використання методу нарахування, що може бути застосовано у наступних випадках:
  • при обліку доходів та витрат в межах принципу обачності, коли не можливо визначити суму їх оцінки в момент виникнення прав на них. У такому випадку доходи та витрати, на які вже виникли права, відображаються в бухгалтерському обліку в момент їх отримання чи сплати;
  • при обліку доходів та витрат в межах принципу нарахування, коли період, за який необхідно зробити нарахування доходів або витрат та період їх фактичного отримання/сплати співпадають.

метод нарахування резервів - в межах принципу обачності застосовується шляхом відображення в бухгалтерському обліку по рахунках витрат сум резервів під можливі втрати від знецінення активів. У фінансовій звітності вартість таких активів відображається за мінусом сум нарахованих під них резервів. Порядок визначення сум резервів та період їх нарахування визначається в залежності від виду активу. Пряме списання безнадійної заборгованості на витрати банку не допускається (за виключенням, якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України).

Безумовні права вимоги і зобов`язання визнаються фінансовими активами і фінансовими зобов`язаннями, якщо за умовами угоди Банк має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти.