Аудиторська фірма “АленАудит”

Вид материала

Документы

Содержание Примітка 1.14. Іноземна валюта Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти

Подобный материал:

• Аудиторська фірма “АленАудит”, 579.64kb.
• Аудиторська фірма “АленАудит”, 626.74kb.
• Аудиторська фірма, 50.28kb.
• Аудиторський звіт, 1210.06kb.
• Аудиторська фірма, 570.84kb.
• Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма “мегаком”, 172.64kb.
• Аудиторська фірма, 230.98kb.
• Аудиторська фірма “Фінком-Аудит”, 5292.06kb.
• Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності товариства з обмеженою, 332.46kb.
• По фінансовій звітності товариства з обмеженою відповідальністю “Київська фондова компанія”, 175.99kb.

Примітка 1.14. Іноземна валюта

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у гривні шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції ( дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат).

Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” та 3801 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів” не включено до фінансової звітності.

Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”. Усі доходи та витрати відносяться до звіту про фінансові результати, в якому відображається також і результат переоцінки активів та пасивів.

Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками (у разі їх первісного визнання) відображаються за такими курсами:

• за офіційним курсом на дату валютування відображається іноземна валюта в подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку, куплена-продана іноземна валюта тощо);
  
• за ринковим курсом гривні відображаються в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;
  
• за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений НБУ на день проведення операції, під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти;
  
• за офіційним курсом гривні відображаються на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті;
  
• за офіційним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривня відображається в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів, тощо) та отримання робіт і послуг;
  
• за офіційним курсом на дату одержання авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті гривня відображається в разі надання послуг, виконання робіт, реалізації немонетарних активів.
  

На кожну наступну після визнання дату балансу:

• усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату балансу;
  
• немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання (дату здійснення операції);
  
• немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості.
  

Переоцінка (перерахунок залишків за рахунками в іноземній валюті в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют) усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Курсова різниця від переоцінки монетарних статей балансу в іноземній валюті в бухгалтерському обліку відображається за балансовим рахунком 6204 «Результат від переоцінки валютних рахунків».

Переоцінка залишків в іноземній валюті за балансовими рахунками з обліку нарахованих доходів та витрат здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Переоцінка доходів і витрат майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов’язаннями здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями не переоцінюються в разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Переоцінка позабалансових вимог і зобов’язань в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Курс гривні щодо іноземних валют, за якими відображались доходи та витрати в іноземній валюті у «Звіті про фінансові результати», а також активи та зобов’язання в іноземній валюті в звіті «Баланс», відповідає курсу НБУ і складає станом на 31.12.2011 року:

• 10 російських рублів - 2,49530 грн
  
• 100 доларів США - 798,9800 грн
  
• 100 ЄВРО - 1 029,8053 грн
  

1.15. Звітність за сегментами


За результатами 2011 року банком визнано наступні звітні сегменти:

• послуги суб’єктам господарської діяльності, в т.ч. фізичним особам - підприємцям,
  
• послуги фізичним особам,
  
• інші (міжбанківський бізнес, інвестиційний бізнес та ін.).
  

Сегментацію діяльності банку було здійснено на підставі наступного критерію: дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу банку.

Вказані вище сегменти було розподілено за напрямками діяльності та організаційною структурою банку. Кожному з виділених сегментів притаманний специфічний вид діяльності, який відрізняє його від іншого.

В основу ціноутворення за міжсегментними операціями покладено наступні принципи: кошти перерозподіляються між сегментами на платності ресурсів, строковості розміщення та залучення ресурсів, ринкового підходу у ціноутворенні, прозорості та прогнозованості принципів ціноутворення.

Трансфертна ціна встановлена виходячи з поточної кон’юнктури на фінансовому ринку (ставок купівлі-продажу ресурсів на міжбанківському ринку, ставок по строкових депозитах). Трансфертні ціни встановлюються окремо по видах валют.

За основу розподілу доходів і витрат за сегментами було прийнято доходи та витрати кожного сегменту бізнесу банку, який несе відповідний сегмент.

Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку.

Витратами звітного сегмента є витрати, пов’язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що пов’язана з діяльністю сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов'язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку. Витрати за сегментом не включають: загальні адміністративні витрати, витрати головного банку та інші витрати, які виникають на рівні банку і відносяться до банку в цілому. У випадку, якщо витрати на рівні банку пов’язані лише із діяльністю звітного сегменту, то такі витрати віднесені до витрат сегмента. Зокрема до витрат сегмента «послуги фізичним особам» віднесено витрати на відрахування до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У результаті своєї діяльності кожний із звітних сегментів залучає та розміщує грошові кошти у відповідності від свого напрямку діяльності. У результаті невідповідності обсягів розміщення коштів обсягу залучених, звітний сегмент покриває дефіцит/надлишок коштів за рахунок іншого звітного сегменту.

Інформація стосовно основних сегментів банківської діяльності розкрита в примітках 28.1, 28.4. Характер доходів і витрат в розрізі звітних сегментів відображено в примітках 28.2, 28,5. Активи та зобов’язання звітних сегментів відображено в примітках 28.3, 28.6.


Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого Банк здійснює свою діяльність


За даними Генерального департаменту грошово-кредитної політики Національного банку України (ссылка скрыта) у 2011 році грошово-кредитна політика проводилася відповідно до пріоритетів діяльності, визначених законодавством. Зокрема, її проведення спрямовувалося на досягнення та підтримку цінової стабільності, сприяння підтриманню стабільності банківської системи та додержання стійких темпів економічного зростання.

У 2011 році умови для реалізації грошово-кредитної політики були нестабільними. На початку 2011 року в результаті відповідної кон’юнктури на світових фінансових і товарних ринках підвищилася пропозиція іноземної валюти і Національний банк України (далі – Національний банк) мав змогу поповнювати міжнародні резерви та вживати заходів щодо лібералізації валютного ринку.

Починаючи з другого півріччя, зростання зовнішньоекономічних ризиків негативно відображалося на очікуваннях економічних суб’єктів і зумовило підвищений попит на іноземну валюту та коливання депозитної активності вкладників банків. Ураховуючи це, Національний банк у цей час проводив жорстку грошово-кредитну політику, що дало змогу зберегти стабільність грошової одиниці України та підтримати процеси економічного розвитку.

Приріст індексу споживчих цін за 2011 рік становив 4,6 %, що є найнижчим показником за останні дев’ять років. Більш низький показник інфляції порівняно з прогнозованим урядом на 2011 рік (8,9 %) забезпечив збереження вартості заощаджень населення та позитивно вплинув на динаміку реального ефективного обмінного курсу і створив підґрунтя для подальших сприятливих зрушень у макроекономічній сфері та на фінансовому ринку.

Розвитку позитивних тенденцій у реальному секторі економіки та на грошово-кредитному ринку сприяло збереження прогнозованої ситуації на валютному ринку. У 2011 році обмінний курс гривні щодо долара США на міжбанківському валютному ринку знизився на 0,84 % – до 8,0284 грн./дол. США.

Динаміка грошової пропозиції була адекватною макроекономічній ситуації. Зростання грошової маси за 2011 рік становило 14,7 % і відбувалося на фоні помірного підвищення пропозиції базових грошей з боку Національного банку – монетарна база зросла на 6,3 %.

Водночас проведення жорсткої грошово-кредитної політики за рахунок збереження вартості гривні та покращення очікувань сприяло збільшенню обсягу банківських депозитів.

Покращення очікувань та нарощування банками ресурсів для кредитування економіки України позитивно відображалося на її розвитку. За 2011 рік індекс промислової продукції підвищився на 7,3 %, обсяг сільськогосподарського виробництва – на 17,5 %. Відбулося покращення прибутковості підприємств – їх фінансовий результат за січень – листопад 2011 року збільшився порівняно з відповідним періодом 2010 року в 2,2 раза.

ПАТ «АКБ Банк» в січні 2011 року було достроково виконано зобов’язання щодо погашення кредиту рефінансування за кредитним договором з Національним банком України, який був укладений в березні 2009 року та продовжений в березні 2010 року. Протягом дії кредитного договору з Національним банком України Банк вчасно виконував свої зобов’язання перед Національним банком України, погашення відсотків та основної заборгованості здійснювалася вчасно та згідно встановленого графіку з випереджаючими темпами.

Протягом 2011 року банком не порушувались нормативи, встановлені Національнім банком України.

Протягом 2011 року Національним банком України були кілька разів змінено вимоги до формування банками обов’язкових резервів. Зокрема, з 30 листопада 2011 року запроваджена вимога щодо зберігання на окремому рахунку в Національному банку України 70 % від суми обов'язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування; на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України - залишок суми обов'язкових резервів, сформованих згідно з установленими нормативами на відповідний період.

Крім того, банкам було дозволено зараховувати для покриття обов'язкових резервів, що формуються на окремому рахунку в Національному банку України, придбані ними цільові облігації внутрішніх державних позик України, випущені з метою залучення коштів для фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні у розмірі 50 % їх номінальної вартості. Обсяг обов’язкових резервів, сформованих банками України в грудні 2011 року, становив 14,95 млрд. грн. З них за станом на 01.01.2012 на окремий рахунок у Національному банку України перераховано 7,7 млрд. грн.

На залишки коштів обов’язкових резервів, перерахованих банками на окремий рахунок, нараховується плата в розмірі 30 % від облікової ставки.

ПАТ «АКБ Банк» вчасно та в повному обсязі виконує вимоги Національного банку України щодо формування обов’язкових резервів, в тому числі і перерахування їх на окремий рахунок в Національному банку України. Так в грудні 2011 року банком було сформовано обов’язкових резервів в сумі 6,4 млн. грн., з них - на окремому рахунку в Національному банку України станом на кінець дня 31.12.2011 року – 2,0 млн. грн. В липні 2010 року Банком було придбано цільових облігацій внутрішніх державних позик України, випущених з метою залучення коштів для фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні на суму 5,0 млн. грн., 50 % яких зараховується в покриття обов’язкових резервів.

Протягом 2011 року, як і впродовж всієї своєї історії, Банк сумлінно виконував і продовжує виконувати свої зобов’язання за депозитами юридичних та фізичних осіб, не допустив жодного випадку затримки повернення депозитів та сплати відсотків за ними. Обслуговування поточних рахунків юридичних та фізичних осіб теж здійснюється без порушень з боку банку умов договорів з розрахунково-касового обслуговування. Випадків затримки платежів клієнтів з причини нестачі або відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку не було.

Станом на 1 січня 2012 р. обсяг активів банківської системи становив 1 058,6 млрд. грн., що на 12,4 % більше, ніж на попередню звітну дату. Частка кредитних операцій в активах банківської системи при цьому становить 68,0 %. Активи ПАТ «АКБ Банк» збільшилися на 23,1 %, а частка кредитних операцій становить 71,9 %.

За 2011 рік зобов’язання  банків зросли на 11,6 % і  на  01.01.2012 року становили 897,6 млрд. грн. При цьому питома вага коштів фізичних осіб становить 34,1 %, а коштів суб’єктів господарювання відповідно 20,7 %, питома вага міжбанківських кредитів та депозитів в зобов’язаннях банківської системи становить 18,6 %. Зобов’язання ПАТ «АКБ Банк» зросли на 19,1 %, при цьому структура зобов’язань є традиційною для банку: питома вага коштів фізичних осіб становить 42,1 % зобов’язань банку, а коштів суб’єктів господарювання – 35,8 %.

Власний капітал  банківської  системи України збільшився на 23,3 млрд. грн. або 16,9 % і за станом на 01.01.2012 року становив 161,0 млрд. грн.  Власний капітал ПАТ «АКБ Банк» станом на кінець дня 31.12.2011 року становив 161 729 тис. грн., що на 50,9 % більше ніж на попередню звітну дату. Частка капіталу в пасивах банківської системи становить 15,2 %, частка капіталу в пасивах ПАТ «АКБ Банк» становить 15,3 %.

Середньозважена вартість депозитів у національній валюті у ПАТ «АКБ Банк» знизилась з 20,0 % в грудні 2010 року до 12,5 % в грудні 2011 року (по банківській системі зросла з 8,1 % до 11,1 %), а в іноземній валюті – з 8,5 % в грудні 2010 року до 6,8 % в грудні 2011 (по банківський системі зменшилась - з 6,0 % до 5,7 %). По банківській системі інтегральна ставка за депозитами зросла з 7,4 % до 9,6 %, по ПАТ «АКБ Банк» зменшилась з 15,1 % до 13,6 %. Завдяки гнучкої політики банку на ринку депозитів фізичних осіб, впровадженню нових депозитних продуктів, застосування програм лояльності до постійних клієнтів банку, підтримки іміджу банку як стабільної фінансової установи, вдалося підтримати темпи приросту депозитів. Так, залишки за строковими коштами юридичних осіб протягом 2011 року збільшилися в 1,38 рази, а фізичних осіб – в 1,06 рази.

Середньозважена вартість кредитів у національній валюті протягом 2011 року у ПАТ «АКБ Банк» становила 20 % (по банківській системі зросла з 15,0 % до 17,2 %), а в іноземній валюті зросла з 10,7 % в грудні 2010 року до 12,1% в грудні 2011 року (по банківський системі відбулось зменшення середньозваженої ставки за кредитами – відповідно з 10,6 % до 8,4 %). Інтегральна відсоткова ставка за кредитами по банківський системі зросла з 14,0 % у грудні 2010 року до 14,5 % у грудні 2011 року, по ПАТ «АКБ Банк» зменшилась з 18,0 % до 17,6 %.

Процентна політика Національного банку в 2011 році спрямовувалася на утримання вартості грошей на позитивному рівні стосовно інфляції, що стимулювало накопичення банківських вкладів у національній валюті, зменшуючи девальваційний тиск та інфляційні ризики. Середньозважена процентна ставка за операціями з рефінансування банків за 2011 рік становила 12,4 %, середньозважена процентна ставка за мобілізаційними операціями – 1,8 %. Облікова ставка Національного банку України, яка є базовою щодо інших процентних ставок, в 2011 році зберігалася на рівні 7,75 % (з 10.08.2010 року).

За даними Національного банку України, станом на 01.01.2012 року ліцензією на здійснення банківських операцій володіли 176 банків, як і на початок 2011 року, з яких – 53 (відповідно 55) з іноземним капіталом.

ПАТ «АКБ Банк» за розподілом Національного банку України належить до 4-ї групи банків, є універсальною фінансовою установою та здійснює свою діяльність в 7 областях України та АР Крим.

Частка ПАТ «АКБ Банк» на ринку банківських послуг є незначною, але місце банку в ренкінгу НБУ за розміром чистих активів, зобов’язань, власного капіталу, фінансових результатів залишається стабільним протягом багатьох років.

Подальший економічний розвиток України значною мірою залежить від ефективності економічних, фінансових та монетарних заходів, яких вживає уряд, а також від змін у податковій, юридичній, регулятивній та політичній сферах.

Головною метою грошово-кредитної політики в 2012 році та середньостроковій перспективі залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи свою основну функцію, Національний банк України виходитиме з пріоритетності підтримки цінової стабільності в державі. У міру наданих законодавством повноважень, Національний банк також сприятиме подальшому забезпеченню стабільності банківської системи та додержанню стійких темпів економічного зростання. У процесі грошово-кредитного регулювання вагомою залишатиметься роль кількісних показників грошової пропозиції як проміжних орієнтирів грошово-кредитної політики. Виважене регулювання обсягу монетарної бази даватиме змогу Національному банку вчасно реагувати на монетарні ризики для стабільності національної грошової одиниці.

Керівництво банку не може передбачити всі зміни, які можуть вплинути на банківський сектор України та відповідно на фінансовий стан Банку, однак докладає максимум зусиль для забезпечення прибуткової та безперервної роботи банку.


Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти


Фінансовий звіт за 2011 рік складено на підставі бухгалтерських записів, які банк веде згідно чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, основних принципів міжнародних стандартів фінансової звітності, Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280, зі змінами та доповненнями, «Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 р. №480.

Банк неухильно дотримується правил ведення бухгалтерського обліку у межах вимог нормативно-правових актів Національного Банку України, які грунтуються насамперед на нормах МСФЗ з урахуванням національного законодавства.

Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності відбувається поступово і послідовно.

Банком прийнято до уваги удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності, що набули чинності з 1 січня 2011 року.

Зміна до МСФЗ | 32 «Класифікація випуску прав на придбання|надбання| акцій» (випущено 8  жовтня 2009 року; (застосовується для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 лютого 2010 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни звільняють|визволяє| деякі пропозиції|речення| з випуску нових акцій, номінованих в іноземній валюті, від такої класифікації, як фінансові похідні інструменти.

Зміни до МСФЗ | 24 «Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін» (випущений в листопаді 2009 року і набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2011  року або після|потім| цієї дати). МСБО (IAS) 24 був переглянутий в 2009 році, внаслідок чого: (а) було спрощене визначення пов’язаної сторони та уточнено його значення, а також усунені суперечності|протиріччя| і (б) було надане часткове звільнення|визволення| від застосування|вживання| вимог до надання інформації для державних компаній.

МСФЗ| 9 “Фінансові інструменти Частина|частка| 1: Класифікація та оцінка”. МСФЗ| 9, випущений| у листопаді 2009 року, замінює розділи МСБО| (IAS) 39, що відносяться до класифікації та оцінки фінансових активів. Згодом МСФЗ| (IFRS) 9 був змінений у жовтні 2010 року. Переглянутий МСФЗ| (IFRS) 9 охоплює класифікацію та оцінку фінансових зобов'язань. Основні відмінності|відзнаки| стандарту такі|слідуючі|:

- фінансові активи повинні класифікуватися за двома категоріями оцінки: оцінювані в подальшому за справедливою вартістю та оцінювані в подальшому за амортизованою вартістю. Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про класифікацію має ухвалюватися під час первісного визнання|зізнанні|. Класифікація залежить від бізнес-моделі управління фінансовими інструментами компанії та від характеристик договірних потоків грошових коштів за інструментом.

- інструмент в подальшому оцінюється за амортизованою вартістю тільки|лише| у тому випадку, коли він є|з'являється,являється| борговим інструментом, а також (i) бізнес-модель компанії орієнтована на утримання даного активу для цілей отримання|здобуття| контрактних грошових потоків, та одночасно (ii) контрактні грошові потоки за цим активом є тільки|лише| платежами за основною сумою та процентами|процентів| (тобто|цебто| фінансовий інструмент має тільки|лише| “базові характеристики кредиту"). Вся решта боргових інструментів повинна оцінюватися за справедливою вартістю через рахунки|лічбу| прибутків і збитків

- всі пайові|подовжні| інструменти повинні в подальшому оцінюватися за справедливою вартістю. . Пайові|подовжні| інструменти, що утримуються для торгівлі, оцінюватимуться та відображатимуться|відбиватимуться| за справедливою вартістю через рахунки|лічбі| прибутків і збитків. Доходи і витрати від переоцінки не переносяться на рахунки|лічбу| прибутків або збитків.

Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (випущено в травні 2010 року і набули чинності з 1 січня 2011 року) стали поєднанням суттєвих|суттєвих| змін та роз'яснень таких|слідуючих| стандартів та тлумачень:

1. Переглянутий МСФЗ| 1

- балансова вартість відповідно до тих основних положень бухгалтерського обліку, що діяли раніше, | використовується як умовно розрахована вартість статті основних засобів|коштів| або нематеріальних активів, якщо ця стаття використовувалась за операціями, що підпадають під регулювання ставок,

- переоцінка, що викликана|спричинена| певною подією, може бути використана як умовно розрахована вартість основних засобів|коштів|, навіть якщо ця переоцінка проведена протягом періоду, включеного до першої фінансової звітності, підготовленої відповідно до МСФЗ|,

- компанії, що вперше|уперше| застосовують МСФЗ|, мають пояснити зміни в обліковій політиці або виключеннях|винятках| з|із| вимог МСФЗ| 1, уведених|запроваджені| між першою проміжною звітністю за МСФЗ| та першою фінансовою звітністю за МСФЗ|; відповідно до переглянутого МСФЗ| 3, а також здійснити оцінку за справедливою вартістю (у тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо,в том случае | інші стандарти МСФЗ| не вимагають оцінки на іншій основі) неконтролюючої частки|долі| участі, яка не є|з'являється,являється| поточною участю або не дає утримувачу|тримачу| право на пропорційну|пропорціональну| частку|долю| чистих активів у разі|в разі| ліквідації, надати рекомендації щодо умов виплат на основі акцій у придбаній|набутій| компанії, які не були змінені або були добровільно змінені в результаті|унаслідок,внаслідок| об'єднання бізнесу, вказати, що умовна винагорода під час об'єднання бізнесу, яке мало місце до дати набрання чинності переглянутим МСФЗ| 3 (випущеного в січні 2008 року), буде відображена|відбита| відповідно до вимог колишньої версії МСФЗ| 3;

2. Переглянутий МСФЗ| 7 уточнює деякі вимоги у частині розкриття інформації:

- особлива увага приділяється взаємозв'язку якісного та кількісного розкриття| інформації про характер|вдачу| та рівень фінансових ризиків,

- відмінено|скасовано| вимогу про розкриття балансової вартості фінансових активів, умови яких були переглянуті, які в іншому разі були б простроченими або знеціненими,

- вимога про розкриття справедливої вартості заставного забезпечення замінена більш загальною вимогою про розкриття його фінансового впливу;

- роз'яснюється|роз'ясняється|, що компанія повинна розкривати суму заставного забезпечення, на яке звернене стягнення, на звітну дату, а не суму, отриману|отриману| протягом звітного періоду;

3. Переглянутий МСБО| (IAS) 34 містить|утримує| додаткові приклади|зразки| суттєвих|суттєвих| подій та операцій, що підлягають розкриттю в скороченій проміжній фінансовій звітності, включаючи перенесення|переноси| між рівнями ієрархії оцінки справедливої вартості, зміни класифікації фінансових активів або зміни умов діяльності та економічної ситуації, що впливають на справедливу вартість фінансових інструментів компанії.

Розрахунок впливу запровадження нових або переглянутих стандартів та тлумачень на фінансовий стан Банку на 31 грудня 2011 р. та 31 грудня 2010 р. та на результати його діяльності за 2011 фінансовий рік та 2010 фінансовий рік банк не здійснював через відсутність необхідної інформаційної бази для здійснення коригування порівняльної інформації за попередні періоди.