Розділ 6 облік запасів основні терміни І поняття
Вид материала | Документы |
СодержаниеКнига складського обліку запасів Картка кількісно-сумового обліку Основні бухгалтерські проведення з обліку запасів |
- Облік запасів. 1 Склад, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів, 219.19kb.
- План заняття: Поняття запасів. Класифікація запасів за рахунками бухгалтерського обліку, 34.04kb.
- Тема: «Облік, аналіз та аудит збереження та руху виробеничих запасів» Зміст, 2694.13kb.
- Облік власного капіталу основні терміни І поняття, 313.2kb.
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Правила приймання рецепта, приготування, зберігання І відпускання лікарських форм., 574.75kb.
- Програма фахового вступного випробування освітньо-професійний рівень „спеціаліст, 127.32kb.
- Найбільш важливі закон, 9288.95kb.
- 2 облік запасів, 651.4kb.
- Ключові терміни І поняття, 253.09kb.
Таблиця 6.4
Типова форма № З-9
КНИГА СКЛАДСЬКОГО ОБЛІКУ ЗАПАСІВ
Матеріально відповідальна особа — Лісова М. Л.
Склад | Стелаж | Поличка | Одиниця виміру | Ціна | Марка | Ґатунок | Профіль | Розмір | Номенклатурний номер | Норма запасу |
1 | 4 | 2 | кг | 11,00 | Емаль ПК1217ВЕ | 1 | | | 2047132 | 30 |
Найменування матеріалу фарба біла
Дата запису | Номер документа | Порядковий номер запису | Від кого отримано й кому надано | Надходження | Видаток | Залишок | Контроль (підпис і дата) |
1.04.03 | 458 | 1 | ТОВ «Будматеріали» | 80 | | 80 | |
15.04.03 | 128 | 2 | Комендантові корпусу № 3 | | 30 | 50 | |
18.04.03 | 130 | 3 | Комендантові корпусу № 2 | | 20 | 30 | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
![]() ![]() | | | | | | | |
Таблиця 6.5
Типова форма № З-7
КАРТКА КІЛЬКІСНО-СУМОВОГО ОБЛІКУ
Рахунок 253/31 Бензин А-95

Дата | Номер меморіального ордера | Зміст операції | Ціна | Дебет | Кредит | Залишок | |||||||
Кількість | Сума | Кількість | Сума | Кількість | Сума | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||||
Залишок на 1.01.03 | 1 | 80 | | | | | | | 120 | 216 | — | ||
03.01.03 | № 13 | Відпуск | 1 | 80 | | | — | 120 | 180 | — | — | — | — |
28.01.03 | № 4 | Оприбуткування | 1 | 85 | 200 | 370 | — | | | | 200 | 370 | — |
1.02.03 | № 13 | Відпуск | 1 | 85 | | | | 100 | 185 | — | 100 | 185 | — |
15.02.03 | № 13 | Відпуск | 1 | 85 | | | | 100 | 185 | — | — | — | — |
28.02.03 | № 4 | Оприбуткування | 1 | 80 | 200 | 360 | — | — | — | — | 200 | 360 | — |
29.02.03 | № 13 | Відпуск | 1 | 85 | 100 | 180 | — | | | | 100 | 180 | — |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |


Рис. 6.1. Схема кількісно-сумового методу обліку запасів
Під час перевірки бухгалтерією порядку ведення та даних книги складського обліку щомісячно проводиться звіряння даних складського й бухгалтерського обліку, про що робиться відповідний запис у зазначеному реєстрі.
В окремих установах, де номенклатура матеріалів невелика, застосовується спрощений варіант цього методу обліку. Відповідно до нього матеріально відповідальні особи щомісячно здають матеріальний звіт разом з первинною документацією, який приймається, перевіряється, таксується, після чого стає реєстром аналітичного обліку (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Схема обліку запасів за звітами
матеріально відповідальних осіб
У наукових установах НАНУ, вищих навчальних закладах, які мають значну номенклатуру запасів, а також у централізованих бухгалтеріях застосовується інший метод обліку товарно-матеріальних цінностей — оперативно-бухгалтерський. Згідно з зазначеним методом бухгалтерія відкриває картки чи книги складського обліку (ф. № З-9, № М-12) та відповідно до встановленого порядку передає їх під розписку в журналі реєстрації чи реєстрі видачі карток завідувачеві складу (комірникові).
У зазначених реєстрах на складі здійснюється кількісно-сортовий метод обліку на підставі первинних документів. З метою забезпечення систематичного контролю за правильністю ведення складського обліку, який за зазначеним методом виступає безпосередньою складовою бухгалтерського обліку, бухгалтерія установи систематично (раз на тиждень, декаду) проводить перевірку своєчасності, правильності й повноти оформлення операцій з руху запасів на складі та присутності матеріально відповідальних осіб, а також здійснює вибіркову перевірку фактичних залишків, як правило, дорогих чи дефіцитних видів запасів. Правильність записів у картках чи книгах підтверджується підписом у них працівника бухгалтерії, що здійснював перевірку. Зазначені реєстри обліку зберігаються на складі в картотеці.
У бухгалтерії установи облік запасів ведеться тільки у грошовому виразі за субрахунками, групами запасів і матеріально відповідальними особами в оборотній відомості тільки в підсумованому вигляді (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Схема оперативно-бухгалтерського методу обліку запасів
Взаємозв’язок між кількісно-сортовим обліком на складі та синтетичним обліком у бухгалтерії забезпечується за допомогою відомості обліку залишків запасів на складі (ф. № М-14). Вона відкривається в бухгалтерії на весь рік за кожним складом (коморою) та за групами, підгрупами й номенклатурними номерами з зазначенням одиниць виміру, облікових цін і залишків у натуральному і грошовому виразі на кожне перше число місяця. Упродовж місяця відомість перебуває в бухгалтерії, використовується для довідкових цілей. У кінці місяця вона передається для занесення даних про залишки на кінець місяця з карток чи книг на склад. Правильність перенесення даних підтверджує підписом особа, яка перевіряє, — працівник бухгалтерії.
У кінці місяця після зазначених проведених процедур відомість передається до бухгалтерії для таксування за кожним номенклатурним номером і підрахування підсумків за субрахунками, групами, матеріально відповідальними особами. Здобуті результати звіряються з даними оборотної відомості, яка ведеться у грошовому виразі. Установлена під час звіряння тотожність під-
тверджує правильність ведення складського обліку та його точність. Виявлені під час звіряння розбіжності усуваються.
Оперативно-сальдовий метод є найбільш прогресивним, оскільки забезпечує скорочення трудомісткості облікових робіт бухгалтерії, дає змогу здійснювати постійний контроль за збереженням і наявністю запасів на складі, спрощує звіряння даних аналітичного й синтетичного обліку.
В умовах використання ПК, коли використовується метод машинної картотеки, забезпечується повна тотожність інформаційних даних складського й бухгалтерського обліку, а отже, проблема трудомісткості попредметного обліку запасів втрачає свою актуальність.
6.5. Синтетичний облік запасів
Для обліку наявності та руху запасів призначені активні рахунки класу 2:
- № 20 «Виробничі запаси»;
- № 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі»;
- № 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
- № 23 «Матеріали і продукти харчування»;
- № 24 «Готова продукція»;
- № 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
Докладно номенклатуру субрахунків за поданими синтетичними рахунками наведено в додатках.
Основні бухгалтерські проведення з надходження і витрачання запасів наведено в табл. 6.6.
Таблиця 6.6
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ЗАПАСІВ
№ з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
Дебет | Кредит | ||
1 | Перераховано постачальникам за матеріли та продукти харчування | 364, 673, 361 | 311, 313, 314, 316—319, 321, 323, 324, 326 |
2 | Отримано установою від постачальників матеріали та продукти харчування; | 231—239 | 364, 675, 361 |
| водночас інше проведення на суму ПДВ | 801, 802, 811, 813, 641 | 361, 364, 675 |
3 | Оприбутковано матеріали та продукти харчування, що надійшли до установи у вигляді гуманітарної допомоги | 231— 236 238—239 | 712 |
4 | Списано матеріали та продукти харчування на основі виправдовувальних документів | 801, 802 811, 812 | 231—236 238—239 |
5 | Списано використані матеріали та продукти харчування, що надійшли до установи як гуманітарна допомога | 812 | 231—236 238—239 |
6 | Передано матеріали та продукти харчування в переробку | 825 | 232, 234 235, 239 |
7 | Віднесено на витрати вартість послуг з переробки матеріалів і продуктів харчування | 825 | 675 |
8 | Оплачено послуги з переробки матеріалів і продуктів харчування | 675 | 31, 32 |
9 | Оприбутковано вартість матеріалів, отриманих від ліквідації МШП: | | |
| — якщо останні було придбано за рахунок коштів загального фонду | 231, 234, 235, 238, 239 | 681, 701, 702 |
| — якщо необоротні активи було придбано за рахунок коштів спеціального фонду | 231, 234, 235, 238, 239 | 711, 712, 713 |
10 | Перераховано кошти постачальником за тварин для відгодівлі | 364 | 313, 323 |
11 | Оприбутковані тварини для відгодівлі, що надійшли від постачальника | 212 | 364 |
12 | Оприбутковано приріст і приплід молодняка за плановою собівартістю | 211 | 711, 822 |
13 | Списано за рахунок установи загиблий молодняк і тварини на відгодівлі | 711, 822 | 211, 212 |
14 | Оприбутковано м’ясні продукти, отримані в результаті забою тварин за плановими цінами | 251 | 211—218 |
Для відображення узагальненої інформації щодо обліку надходження запасів використовується меморіальні ордери № 4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами (ф. № 408 (бюджет)), № 6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами (ф. № 409 (бюджет)), № 7 — накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів (ф. 410 (бюджет)), № 8 — накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами (ф. № 380 (бюджет)).
Синтетичні показники обліку витрачання матеріалів фіксуються в меморіальному ордері № 13 — накопичувальні відомості витрачання матеріалів ф. № 39 (бюджет) (табл. 6.7). Протягом місяця у відкриту відомість вносяться записи на підставі первинних документів за дебетом субрахунків, що кореспондуються з матеріальними субрахунками за кодами економічної класифікації видатків. У централізованій бухгалтерії відомості ведуться за обслуговуваними установами. Наприкінці місяця підраховуються підсумки за всіма стовпцями відомості, а позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» відповідно до визначеної кореспонденції рахунків переноситься адресно до книги «Журнал-Головна».
Вартість витрачених запасів списується на видатки чи витрати установи відповідно до сфери застосування запасів. Списання запасів здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості. Середньозважена собівартість (Сз) визначається за формулою:

де ВЗп, ВЗо — сумарна вартість запасів відповідно на початок місяця та отриманих упродовж місяця;
КЗп, КЗо — сумарна кількість запасів відповідно на початок місяця та отриманих упродовж місяця.
Середньозважена собівартість визначається за кожним видом споріднених запасів. У разі застосування в обліку твердих облікових цін запаси протягом певного періоду (місяця, кварталу) списуються за цими цінами. Наприкінці зазначеного періоду виводиться середній процент і сума відхилень від твердих облікових цін за субрахунками, яка, у свою чергу, списується в розподілі за тими рахунками, на які було віднесено видатки відповідних матеріалів.