Розділ 6 облік запасів основні терміни І поняття

Вид материала

Документы

Содержание Книга складського обліку запасів Картка кількісно-сумового обліку Основні бухгалтерські проведення з обліку запасів

Подобный материал:

• Облік запасів. 1 Склад, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів, 219.19kb.
• План заняття: Поняття запасів. Класифікація запасів за рахунками бухгалтерського обліку, 34.04kb.
• Тема: «Облік, аналіз та аудит збереження та руху виробеничих запасів» Зміст, 2694.13kb.
• Облік власного капіталу основні терміни І поняття, 313.2kb.
• Формат опису модуля, 18.54kb.
• Правила приймання рецепта, приготування, зберігання І відпускання лікарських форм., 574.75kb.
• Програма фахового вступного випробування освітньо-професійний рівень „спеціаліст, 127.32kb.
• Найбільш важливі закон, 9288.95kb.
• 2 облік запасів, 651.4kb.
• Ключові терміни І поняття, 253.09kb.

Таблиця 6.4

Типова форма № З-9

КНИГА СКЛАДСЬКОГО ОБЛІКУ ЗАПАСІВ
Матеріально відповідальна особа — Лісова М. Л.

Склад	Стелаж	Поличка	Одиниця виміру	Ціна	Марка	Ґатунок	Профіль	Розмір	Номенклатурний номер	Норма запасу
1	4	2	кг	11,00	Емаль ПК1217ВЕ	1			2047132	30

Найменування матеріалу фарба біла

Дата запису	Номер документа	Порядковий номер запису	Від кого отримано й кому надано	Надходження	Видаток	Залишок	Контроль (підпис і дата)
1.04.03	458	1	ТОВ «Будматеріали»	80		80
15.04.03	128	2	Комендантові корпусу № 3		30	50
18.04.03	130	3	Комендантові корпусу № 2		20	30

Таблиця 6.5

Типова форма № З-7

КАРТКА КІЛЬКІСНО-СУМОВОГО ОБЛІКУ


Рахунок 253/31 Бензин А-95

Дата	Номер меморіального ордера	Зміст операції	Ціна	Дебет	Кредит	Залишок
Кількість	Сума	Кількість	Сума	Кількість	Сума
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Залишок на 1.01.03	1	80							120	216	—
03.01.03	№ 13	Відпуск	1	80			—	120	180	—	—	—	—
28.01.03	№ 4	Оприбуткування	1	85	200	370	—				200	370	—
1.02.03	№ 13	Відпуск	1	85				100	185	—	100	185	—
15.02.03	№ 13	Відпуск	1	85				100	185	—	—	—	—
28.02.03	№ 4	Оприбуткування	1	80	200	360	—	—	—	—	200	360	—
29.02.03	№ 13	Відпуск	1	85	100	180	—				100	180	—

Рис. 6.1. Схема кількісно-сумового методу обліку запасів


Під час перевірки бухгалтерією порядку ведення та даних книги складського обліку щомісячно проводиться звіряння даних складського й бухгалтерського обліку, про що робиться відповідний запис у зазначеному реєстрі.

В окремих установах, де номенклатура матеріалів невелика, застосовується спрощений варіант цього методу обліку. Відповід­но до нього матеріально відповідальні особи щомісячно здають матеріальний звіт разом з первинною документацією, який приймається, перевіряється, таксується, після чого стає реєстром аналітичного обліку (рис. 6.2).



Рис. 6.2. Схема обліку запасів за звітами
матеріально відповідальних осіб

У наукових установах НАНУ, вищих навчальних закладах, які мають значну номенклатуру запасів, а також у централізованих бухгалтеріях застосовується інший метод обліку товарно-мате­ріальних цінностей — оперативно-бухгалтерський. Згідно з зазначеним методом бухгалтерія відкриває картки чи книги складсь­кого обліку (ф. № З-9, № М-12) та відповідно до встановленого порядку передає їх під розписку в журналі реєстрації чи реєстрі видачі карток завідувачеві складу (комірникові).

У зазначених реєстрах на складі здійснюється кількісно-сорто­вий метод обліку на підставі первинних документів. З метою забезпечення систематичного контролю за правильністю ведення складського обліку, який за зазначеним методом виступає безпосередньою складовою бухгалтерського обліку, бухгалтерія установи систематично (раз на тиждень, декаду) проводить перевірку своєчасності, правильності й повноти оформлення операцій з руху запасів на складі та присутності матеріально відповідальних осіб, а також здійснює вибіркову перевірку фактичних залишків, як правило, дорогих чи дефіцитних видів запасів. Правильність записів у картках чи книгах підтверджується підписом у них працівника бухгалтерії, що здійснював перевірку. Зазначені реєстри обліку зберігаються на складі в картотеці.

У бухгалтерії установи облік запасів ведеться тільки у грошовому виразі за субрахунками, групами запасів і матеріально відповідальними особами в оборотній відомості тільки в підсумованому вигляді (рис. 6.3).



Рис. 6.3. Схема оперативно-бухгалтерського методу обліку запасів

Взаємозв’язок між кількісно-сортовим обліком на складі та синтетичним обліком у бухгалтерії забезпечується за допомогою відомості обліку залишків запасів на складі (ф. № М-14). Вона відкривається в бухгалтерії на весь рік за кожним складом (коморою) та за групами, підгрупами й номенклатурними номерами з зазначенням одиниць виміру, облікових цін і залишків у натураль­ному і грошовому виразі на кожне перше число місяця. Упродовж місяця відомість перебуває в бухгалтерії, використовується для довідкових цілей. У кінці місяця вона передається для занесення даних про залишки на кінець місяця з карток чи книг на склад. Правильність перенесення даних підтверджує підписом особа, яка перевіряє, — працівник бухгалтерії.

У кінці місяця після зазначених проведених процедур відомість передається до бухгалтерії для таксування за кожним номен­клатурним номером і підрахування підсумків за субрахунками, групами, матеріально відповідальними особами. Здобуті результати звіряються з даними оборотної відомості, яка ведеться у грошовому виразі. Установлена під час звіряння тотожність під-
тверджує правильність ведення складського обліку та його точність. Виявлені під час звіряння розбіжності усуваються.

Оперативно-сальдовий метод є найбільш прогресивним, оскіль­ки забезпечує скорочення трудомісткості облікових робіт бухгалтерії, дає змогу здійснювати постійний контроль за збереженням і наявністю запасів на складі, спрощує звіряння даних аналітичного й синтетичного обліку.

В умовах використання ПК, коли використовується метод машинної картотеки, забезпечується повна тотожність інформаційних даних складського й бухгалтерського обліку, а отже, проблема трудомісткості попредметного обліку запасів втрачає свою актуальність.

6.5. Синтетичний облік запасів

Для обліку наявності та руху запасів призначені активні рахунки класу 2:

• № 20 «Виробничі запаси»;
  
• № 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі»;
  
• № 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
  
• № 23 «Матеріали і продукти харчування»;
  
• № 24 «Готова продукція»;
  
• № 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
  

Докладно номенклатуру субрахунків за поданими синтетичними рахунками наведено в додатках.

Основні бухгалтерські проведення з надходження і витрачання запасів наведено в табл. 6.6.

Таблиця 6.6

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ЗАПАСІВ

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1	Перераховано постачальникам за матеріли та продукти харчування	364, 673, 361	311, 313, 314, 316—319, 321, 323, 324, 326
2	Отримано установою від постачальників матеріали та продукти харчування;	231—239	364, 675, 361
	водночас інше проведення на суму ПДВ	801, 802, 811, 813, 641	361, 364, 675
3	Оприбутковано матеріали та продукти хар­чування, що надійшли до установи у вигляді гуманітарної допомоги	231— 236 238—239	712
4	Списано матеріали та продукти харчування на основі виправдовувальних документів	801, 802 811, 812	231—236 238—239
5	Списано використані матеріали та продукти харчування, що надійшли до установи як гуманітарна допомога	812	231—236 238—239
6	Передано матеріали та продукти харчуван­ня в переробку	825	232, 234 235, 239
7	Віднесено на витрати вартість послуг з переробки матеріалів і продуктів харчування	825	675
8	Оплачено послуги з переробки матеріалів і продуктів харчування	675	31, 32
9	Оприбутковано вартість матеріалів, отриманих від ліквідації МШП:
	— якщо останні було придбано за рахунок коштів загального фонду	231, 234, 235, 238, 239	681, 701, 702
	— якщо необоротні активи було прид­бано за рахунок коштів спеціального фонду	231, 234, 235, 238, 239	711, 712, 713
10	Перераховано кошти постачальником за тварин для відгодівлі	364	313, 323
11	Оприбутковані тварини для відгодівлі, що надійшли від постачальника	212	364
12	Оприбутковано приріст і приплід молодняка за плановою собівартістю	211	711, 822
13	Списано за рахунок установи загиблий молодняк і тварини на відгодівлі	711, 822	211, 212
14	Оприбутковано м’ясні продукти, отримані в результаті забою тварин за плановими цінами	251	211—218

Для відображення узагальненої інформації щодо обліку над­ходження запасів використовується меморіальні ордери № 4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами (ф. № 408 (бюджет)), № 6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами (ф. № 409 (бюджет)), № 7 — накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів (ф. 410 (бюджет)), № 8 — накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами (ф. № 380 (бюджет)).

Синтетичні показники обліку витрачання матеріалів фіксуються в меморіальному ордері № 13 — накопичувальні відомості витрачання матеріалів ф. № 39 (бюджет) (табл. 6.7). Протягом місяця у відкриту відомість вносяться записи на підставі первинних документів за дебетом субрахунків, що кореспондуються з матеріальними субрахунками за кодами економічної класифікації видатків. У централізованій бухгалтерії відомості ведуться за обслуговуваними установами. Наприкінці місяця підраховуються підсумки за всіма стовпцями відомості, а позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» відповідно до визначеної кореспонденції рахунків переноситься адресно до книги «Журнал-Головна».

Вартість витрачених запасів списується на видатки чи витрати установи відповідно до сфери застосування запасів. Списання запасів здійснюється за балансовою вартістю або за методом серед­ньозваженої собівартості. Середньозважена собівартість (Сз) визначається за формулою:

, (6.1)

де ВЗп, ВЗо — сумарна вартість запасів відповідно на початок місяця та отриманих упродовж місяця;

КЗп, КЗо — сумарна кількість запасів відповідно на початок місяця та отриманих упродовж місяця.

Середньозважена собівартість визначається за кожним видом споріднених запасів. У разі застосування в обліку твердих облікових цін запаси протягом певного періоду (місяця, кварталу) списуються за цими цінами. Наприкінці зазначеного періоду виводиться середній процент і сума відхилень від твердих облікових цін за субрахунками, яка, у свою чергу, списується в розподілі за тими рахунками, на які було віднесено видатки відповідних матеріалів.