Правила приймання рецепта, приготування, зберігання І відпускання лікарських форм. Рецепт, його значення. Правила прописування. Поняття про дози

Вид материала

Документы

Содержание Адонізиду 5,0

Подобный материал:

• Правила збору лікарських рослин. Умови І терміни сушіння рослин. Зберігання лікарських, 165.52kb.
• Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, 332.06kb.
• Правила зберігання ліків. 11 Перелік наркотичних лікарських речовин, які підлягають, 1962.27kb.
• «Лікарські рослини у житті людини. Збирання І заготівля лікарських рослин», 125.39kb.
• Календарно-тематичне планування, 55.08kb.
• Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
• Календарно-тематичний план лекцій з аптечної технології ліків для студентів ІІІ курсу, 53.27kb.
• План Поняття про екологію, її структуру та значення. Фактори середовища та їх класифікація, 277.37kb.
• Правила приймання вантажів до перевезення; Правила видачі вантажів, 10394.19kb.
• Закону України "Про пожежну безпеку", 812.76kb.

Перелік знань, навичок, вмінь

для проведення поточного і етапного контролю


Модуль І

Змістовий модуль 1.

1. Фармація як розділ медицини. Основні терміни і поняття в технології лікарських засобів. Роль і значення ліків у сучасній медицині.
   
2. Біофармація, визначення, основні поняття про біофармацевтичні чинники.
   
3. Державне нормування виробництва лікарських препаратів. Нормативна документація, яка регламентує якість виготовлення лікарських форм в аптеках.
   
4. Правила приймання рецепта, приготування, зберігання і відпускання лікарських форм.
   
5. Рецепт, його значення. Правила прописування. Поняття про дози.
   
6. Дозування за масою. Способи дозування. Види ваг. Будова і перевірка метрологічних властивостей ваг. Важки. Правила користування. Догляд за важками і вагами. Правила відважування. Державний контроль ваг і гир.
   
7. Відмірювання, його переваги і недоліки. Мірний посуд. Догляд і контроль за мірними приладами. Умови точного дозування. Способи дозування рідких лікарських форм під час приймання. Прилади та апаратура, що використовуються для дозування.
   

Змістовий модуль 2.

1. Порошки як офіцинальна лікарська форма. Класифікація порошків. Способи прописування, перевірка доз у сильнодіючих і отруйних речовинах. Біофармацевтичні аспекти приготування порошків.
   
2. Загальна технологія порошків. Визначення однорідності суміші. Препарати малої механізації для виготовлення порошків.
   
3. Правила виготовлення простих не дозованих і дозованих порошків.
   
4. Виготовлення порошків з лікарськими речовинами, що відрізняються властивостями, кількістю, відносною густиною
   
5. Виготовлення порошків із сухими та густими екстрактами. Порошки з настоянками.
   
6. Виготовлення порошків залежно від властивостей лікарських речовин: барвних, забарвлених, легких, легковагих.
   
7. Виготовлення порошків з отруйними та сильнодіючими речовинами, використання тритурацій.
   
8. Збори як лікарська форма. Класифікація зборів. Способи прописування зборів. Правила виготовлення. Уведення у збори солей та ефірних олій. Відпускання та зберігання зборів.
   

Змістовий модуль 3.

1. Класифікація ліків з рідким дисперсійним середовищем. Розчинники. Вода очищена.
   
2. Справжні розчини. Визначення їх. Поняття про розчинність. Чинники, що впливають на розчинність речовин. Позначення концентрації розчинів та їх приписування.
   
3. Виготовлення рідких лікарських форм за масою та масооб’ємним способом. Загальні прийоми виготовлення розчинів. Перевірка доз отруйних та сильнодіючих речовин у мікстурах.
   
4. Правила виготовлення водних розчинів з лікарськими засобами – сильними окислювачами, фенолом, йодом та ін.
   
5. Виготовлення розчинів із сухих речовин з концентрацією до 3%, 3% і понад 3% прописаного об’єму.
   
6. Концентровані розчини для бюреткової установки. Виготовлення мікстур з використанням концентрованих розчинів.
   
7. Розчини стандартних рідин: кислоти хлористоводневої, пероксиду водню, формальдегіду, рідини Бурова, аміаку, кислоти оцтової, калію ацетату.
   
8. Краплі. Класифікація та перевірка доз отруйних, сильнодіючих лікарських засобів у краплях. Особливості приготування. Краплі заводського виготовлення.
   
9. Неводні розчини. Характеристика неводних розчинників. Гліцеринові та олійні розчини. Правила виготовлення. Водно – димексидові розчини.
   
10. Приготування розчинів на летких розчинниках. Спиртові розчини. Особливості виготовлення. Розведення спирту етилового.
    
11. Розчини високомолекулярних сполук, їх особливості, умови утворення. Розчини екстрактів, пепсину, желатину, крохмалю, похідних метилцелюлози.
    
12. Колоїдні розчини. Визначення їх. Виготовлення розчинів протарголу, коларголу, іхтіолу.
    

Модуль ІІ

Змістовий модуль 1.

1. Визначення суспензій, випадки утворення. Дисперсійний метод виготовлення суспензій.
   
2. Виготовлення суспензій з гідрофобних речовин. Стабілізація суспензій.
   
3. Виготовлення суспензій конденсаційним методом. Випробування. Маркування суспензій до відпускання.
   
4. Олійні емульсії. Загальні правила виготовлення олійних емульсій. Додавання до них лікарських речовин. Зберігання, маркування.
   
5. Емульсії з насіння. Способи одержання їх.
   
6. Водні витяжки. Настої та відвари. Визначення. Технологія водних витяжок. Введення лікарських речовин у настої та відвари.
   
7. Фактори, які впливають на повноту і швидкість екстрагування діючих речовин у настоях і відварах. Апаратура, що використовується для приготування водних витяжок.
   
8. Виготовлення водних витяжок із сировини, що містить алкалоїди та глікозиди.
   
9. Виготовлення водних витяжок із сировини, що містить дубильні речовини, ефірні олії.
   
10. Слизи. Виготовлення слизів з кореня алтеї, введення в слизи лікарських речовин. Відпускання. Зберігання.
    
11. Виготовлення настоїв та відварів з екстрактів – концентратів.
    

Змістовий модуль 2.

1. Лініменти. Визначення їх. Лініменти – розчини, емульсії, суспензії. Їх відпуск та зберігання.
   
2. Мазі. Визначення. Класифікація мазей. Виготовлення мазей – розчинів, мазей – сплавів.
   
3. Мазеві основи, їх класифікація.
   
4. Загальна технологія мазей. Біофармацевтичні аспекти технології мазей. Введення лікарських речовин у мазеві основи.
   
5. Мазі емульсії. Визначення їх. Комбіновані мазі.
   
6. Пасти. Визначення їх. Класифікація. Виготовлення. Дерматологічні пасти. Зуболікарські пасти. Маркування та відпуск.
   
7. Супозиторії. Супозиторні основи. Способи приписування рецептів на супозиторії. Технологія супозиторіїв. Вимоги до супозиторіїв.
   
8. Виготовлення супозиторіїв методом ручного викачування. Правила введення лікарських речовин у супозиторну основу.
   
9. Виготовлення супозиторіїв методом виливання.
   
10. Пілюлі. Визначення. Характеристика. Допоміжні засоби для приготування пілюль. Загальна технологі пілюль. Зберігання. Маркування. Випробування.
    

Змістовий модуль 3.

1. Лікарські засоби для парантерального застосування. Класифікація за ДФУ – 2001р. Ін’єкційний спосіб введення ліків.
   
2. Асептика. Забезпечення асептичних умов в аптечних установах згідно з нормативно – технічною документацією.
   
3. Апаратура та способи стерилізації. Вибір методу стерилізації.
   
4. Розчинники. Вода для ін’єкцій. Неводні розчинники. Тара та допоміжні матеріали. Вимоги до лікарських засобів.
   
5. Вимоги ДФУ до ін’єкційних засобів.
   
6. Поняття про ізотонічність розчинів. Ізотонічний еквівалент. Розрахунки ізотонічних концентрацій за допомогою ізотонічного еквівалента за натрію хлоридом.
   
7. Загальна технологія ін’єкційних розчинів в умовах аптеки.
   
8. Плазмозамінні (фізіологічні) розчини. Їх характеристика. Класифікація. Вимоги до них. Виготовлення розчину Рінгера – Локка.
   
9. Стерилізація розчинів. Значення рН середовища для ін’єкційних розчинів, солей слабких кислот і сильних основ, сильних кислот та слабких основ.
   
10. Стабілізація речовин, що легко окислюються. Виготовлення розчинів глюкози.
    
11. Вимоги ДФУ до ін’єкційних засобів.
    
12. Поняття про ізотонічність розчинів. Ізотонічний еквівалент. Розрахунки ізотонічних концентрацій за допомогою ізотонічного еквівалента за натрію хлоридом.
    
13. Загальна технологія ін’єкційних розчинів в умовах аптеки.
    
14. Плазмозамінні (фізіологічні) розчини. Їх характеристика. Класифікація. Вимоги до них. Виготовлення розчину Рінгера – Локка.
    

Змістовий модуль 4.

1. Очні краплі. Вимоги до них. Виготовлення очних крапель із концентратів.
   
2. Очні краплі. Виготовлення крапель із сухих речовин. Зберігання. Маркування. Випробування.
   
3. Очні мазі. Вимоги до них. Мазеві основи для очних мазей. Технологія очних мазей. Зберігання. Випробування. Маркування.
   
4. Лікарські форми з антибіотиками. Характеристика. Технологія. Зберігання. Відпуск.
   
5. Лікарські форми для дітей (новонароджених). Особливості технології. Застосування. Призначення лікарських препаратів для дітей.
   

Модуль ІІІ

Змістовий модуль 1.

1. Фармацевтичні несумісності. Утруднені та нераціональні прописи.
   
2. Фізичні несумісності. Випадки їх утворення. Відволожування. Коагуляція. Адсорбція.
   
3. Хімічні несумісності. Випадки виникнення осадів. Реакція нейтралізації.
   
4. Фармакологічні несумісності.
   

Завдання підсумкового заліку охоплює: тестовий програмний контроль, ситуаційні задачі, розрахункове завдання, програмні прописи рецептів згідно алгоритму.

Наприклад:

1. Дати письмову відповідь: приготування порошків з отруйними та сильнодіючими речовинами; накази з цих питань.
   
2. На наведений нижче припис дати письмову відповідь згідно з алгоритмом.
   

Візьми: Настою з коріння валеріани 180 мл.

Натрію броміду 6,0

Адонізиду 5,0

Змішай. Видай.

Познач. По 1 столовій ложці 3 рази на день.


Алгоритм

1. Характеристика лікарської форми. Перевірка дозування отруйних та сильнодіючих речовин.

2. Технологія лікарської форми. Теоретичні обґрунтування.

3. Пакування і оформлення.

4. Оцінка якості.

5. Де зберігається лікарська форма до приходу хворого, скільки діб?

6. Як застосовується (при яких захворюваннях )?


Перелік тестових завдань з фаріантами правильних відповідей

1. На всмоктування і біотрансформацію лікарських засобів впливають фармацевтичні фактори:

1. Фізичний стан лікарського засобу, вид і кількість допоміжних речовин, вид лікарської форми, шляхи введення *
   
2. Кількість допоміжного засобу, вид лікарської форми
   
3. Технологічні прийоми при виготовленні ліків
   
4. Вид упаковки
   
5. Термін зберігання ліків
   

2. Лікарський засіб прописують в рецепті в послідовності:

1. Аdjuvans, вasis , corrigens, constituens
   
2. Вasis , corrigens, аdjuvans , constituens
   
3. Basis, adjuvans, corrigens, constituens *
   
4. Сonstituens, Вasis , corrigens, аdjuvans
   
5. Вasis , constituens, corrigens, аdjuvans
   

3. Технологія ліків – наука, яка вивчає питання, що стосуються:

1. Синтезу нових ЛП
   
2. Контролю, зберігання і відпуску ЛП
   
3. Розробки нових апаратів і модернізації існуючих
   
4. Розробки нових теорій і методів приготування ЛФ*
   
5. Вивчення природних ресурсів рослинного, тваринного і мінерального походження
   

4. Стан, що надається лікарському засобу, лікарській рослинній сировині, зручний для застосування, при якому досягається необхідний терапевтичний ефект це:

1. Лікарська форма *
   
2. Лікарський засіб
   
3. Лікарський препарат
   
4. Лікарська субстанція
   
5. Комбінований препарат
   

5. Суспензійні лініменти готують шляхом:

1. Диспергування сухих речовин у ступці з усією рідиною
   
2. Диспергування сухої речовини з половинною кількістю від маси сухих лікарських засобів рідиною *
   
3. Додавання сухих речовин у флакон для відпуску
   
4. Диспергування сухих речовин з ½ прописаної рідини
   
5. Збовтування сухих речовин з рідиною
   

6. У співвідношенні 1:30 готують водну витяжку із ЛРС:

1. Листя мучниці
   
2. Трави горицвіту *
   
3. Трави термопсису
   
4. Кори дуба
   
5. Кореневища з корінням калгану
   

7. Фармацевт приготував 120,0 емульсії. Вкажіть, скільки олії він використав, якщо в рецепті немає вказівки кількості:

1. 24,0
   
2. 12,0 *
   
3. 20,0
   
4. 10,0
   
5. 6,0
   

8. Настойки очищують шляхом:

1. Відстоювання не менше 2-х діб при t⁰ не вище
   

10°С і наступним фільтруванням *

2. Додавання міцного спирту і наступним фільтруванням
   
3. Кип’ятіння витяжки і наступним фільтруванням
   
4. Додавання розчину електроліту і наступним
   

фільтруванням

5. Додавання адсорбента і наступним фільтруванням
   

9. Фармацевт приготував мазь на вазеліні, що містить 3% ксероформу. В цьому випадку лікарську речовину вводять шляхом:

1. Розчинення в мазевій основі
   
2. Змішування з усією кількістю розплавленої основи
   
3. Розтирання в сухому вигляді, далі з половинною кількістю від кількості ксероформу масла вазелінового *
   
4. Розчинення у воді з наступним емульгуванням
   
5. Розтирання з невеликою кількістю розплавленої основи і наступним додаванням решти нерозплавленої основи
   

10. Незалежно від виду лікарської форми, асептичних умов приготування вимагають:

1. Емульсії
   
2. Лікарські засоби з антибіотиками *
   
3. Неводні розчини
   
4. Настої та відвари
   
5. Суспензії
   

11. Свіжоперегнана, попередньо профільтрована

вода необхідна для розчинення:

1. Галуну
   
2. Калію перманганату *
   
3. Рибофлавіну
   
4. Кислоти борної
   
5. Кальцію глюконату
   

12. Вкажіть кількість стандартної рідини і води очищеної, необхідні для виготовлення : 30 мл 1 % розчину водню перексиду:

1. 1 мл пергідролю і 29 мл води очищеної
   
2. 1 мл розчину водню пероксиду 3% і 20 мл води очищеної
   
3. 1,0 пергідролю і 30 мл води очищеної
   
4. 10 мл розчину водню пероксиду і 20 мл води очищеної *
   
5. 10,0 пергідролю і 20,0 води очищеної
   

13. Для приготування настою коріння алтеї з 2,0 – 100 мл необхідно:

1. 2,2 кореня алтеї і 110 мл води очищеної *
   
2. 2,5 кореня алтеї і 100 мл води очищеної
   
3. 2,0 кореня алтеї і 100 мл води очищеної
   
4. 2,2 кореня алтеї і 100 мл води очищеної
   
5. 2,2 кореня алтеї і 120 мл води очищеної
   

14. Для виготовлення 180 мл настою трави горицвіту з екстракту-концентрату необхідно взяти:

1. 6,0 екстракту-концентрату і 180 мл води очищеної
   
2. 6,0 екстракту-концентрату і 194,4 мл води очищеної (з урахуванням Кв – 2,4)
   
3. 12,0 екстракту-концентрату і 152 мл води очищеної (з урахуванням Кв– 2,4)
   
4. 6,0 екстракту-концентрату і 176,4 мл води очищеної (з урахуванням КЗО – 0,6) *
   
5. 6,0 екстракту-концентрату і 183,6 мл води очищеної (з урахуванням КЗО – 0,6)
   

15. Для виготовлення розчину пергідролю 6% - 100 мл необхідно взяти:

1. 35 мл пергідролю і 65 мл води очищеної

2. 20 мл пергідролю і 80 мл води очищеної

3. 6,0 пергідролю і 100 мл води очищеної

4. 6 мл пергідролю і 94 мл води очищеної

5. 6,0 пергідролю і води очищеної до 100 мл *

16. Кількість води очищеної і розчину кислоти хлористоводневої розведеної (1:10) за прописом: розчину кислоти хлористоводневої з 1,5 мл – 150 мл становить:

1. 95 мл води очищеної і 55 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної 1:10
   
2. 150 мл води очищеної і 15 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної 1:10
   
3. 100 мл води очищеної і 10 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної 1:10
   
4. 135 мл води очищеної і 15 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної 1:10*
   
5. 150 мл води очищеної і 10 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної 1:10
   

17. Для виготовлення 10,0 тритурації атропіну сульфату 1:100, фармацевту необхідно використати:

1. 1,0 атропіну сульфату і 9,0 наповнювача
   
2. 0,01 атропіну сульфату і 9,99 наповнювача
   
3. 0,1атропіну сульфату і 9,9 наповнювача *
   
4. 0,1 атропіну сульфату і 9,99 наповнювача
   
5. 0,01атропіну сульфату і 9,9 наповнювача
   

18. Маса одного порошку за складом: платифіліну гідротартрату 0,02; дибазолу 0,03; цукру 0,3 становить:

1. 0,35 *
   
2. 0,28
   
3. 0,30
   
4. 0,32
   
5. 0,27
   

19. Камфору прописану у мазі до 5%, в мазеву основу вводять:

1. Розчиняючи у воді
   
2. Розтертою з вазеліном
   
3. Розтертою з рідиною, спорідненою до основи *
   
4. Розчиненою у спирті
   
5. Розтертою зі сплавом вазеліну і ланоліну
   

20. Очні мазі, якщо не зазначено у пропису, готують на основі:

1. Вазеліновій
   
2. Суміші ланоліну б/в і вазеліну (1:4)
   
3. Суміші ланоліну б/в і вазеліну сорту „Для очних мазей” (1:9)*
   
4. Суміші вазеліну і ланоліну б/в порівну
   
5. Бентонітовій
   

21. Для стабілізації 1л 0,5% розчину новокаїну необхідно додати:

1. 3 мл 0,1М розчину кислоти хлористоводневої
   
2. 4 мл 0,1 М розчину кислоти хлористоводневої *
   
3. 0,5% трилону-Б
   
4. 0,5% метабісульфіту натрію
   
5. 3 мл 0,1М розчину натрію гідроксиду
   

22. До складу желатино-гліцеринової основи входять:

1. Желатина, вода, крохмаль
   
2. Желатина, вода, гліцерин *
   
3. Желатина, гліцерин, хлороформ
   
4. Желатина, гліцерин, ефір
   
5. Желатина, гліцерин, спирт етиловий
   

23. Повітряним методом при температурі 180⁰С протягом 60 хвилин можна стерилізувати:

1. Вироби зі скла, фарфору та термостійкі порошкоподібні лікарські речовини *
   
2. Ін’єкційні розчини
   
3. Папір, марлеві серветки та ватні тампони
   
4. Спецодяг
   
5. Вироби із пластмаси
   

24. В асептичних умовах без термічної стерилізації готують розчин:

1. Глюкози
   
2. Натрію хлориду
   
3. Бензилпеніциліну натрію *
   
4. Дибазолу
   
5. Натрію гідрокарбонату
   

25. Коефіцієнт збільшення об’єму не враховується, якщо сухих речовин у розчині:

1. До 3% *
   
2. Більше 3%
   
3. Більше 5%
   
4. 5%
   
5. 2%
   

26. Вкажіть з якої лікарської рослинної сировини, відвар після настоювання на киплячому водяному огрівнику проціджують негайно:

1. Листя м’яти
   
2. Трава звіробою
   
3. Трава полину
   
4. Листя мучниці *
   
5. Квітки липи
   

27. Для стабілізації 1 л 1% розчину дибазолу додають:

1. Розчин гідроксиду натрію 0,1М 4 мл
   
2. Розчин кислоти хлористоводневої 0,1М 10 мл *
   
3. Розчин натрію гідроксиду 0,1М 10 мл
   
4. Розчин кислоти хлористоводневої 0,1М 4 мл
   
5. Розчин кислоти хлористоводневої 0,1М 15 мл
   

28. Вкажіть параметри стерилізації розчинів для ін’єкцій:

1. 180⁰С – 8 хвилин
   
2. 120⁰С – 8-15 хвилин *
   
3. 100⁰С – 8-15 хвилин
   
4. 200⁰С – 20 хвилин
   
5. 200⁰С – 10 хвилин
   

29. Відсутність механічних включень в ін’єкційних розчинах перевіряють:

1. До стерилізації
   
2. Після стерилізації
   
3. До і після стерилізації *
   
4. Після приготування розчину
   
5. Під час стерилізації
   

30. Для розчинення йоду в гліцерині необхідно:

1. Гліцерин підігріти
   
2. Йод розтерти з гліцерином
   
3. Йод попередньо розчинити в концентрованому розчині калію йодиду *
   
4. Йод розчинити у спирті і додати гліцерин
   
5. Йод розтерти зі спиртом і додати гліцерин
   

31. Токсичною є така доза, яка:

1. Викликає патологічні явища в організмі *
   
2. Викликає смерть
   
3. Приймається більше трьох разів на добу
   
4. Перевищує вищу разову дозу
   
5. Перевищує мінімальну діючу дозу
   

32. Густі речовини зважують:

1. У фарфоровій чашці
   
2. Безпосередньо на шальці ваг
   
3. На кружечку пергаментного чи фільтрувального паперу *
   
4. За допомогою краплеміру
   
5. На аналітичних вагах
   

33. За масою дозують:

1. Концентровані розчини для бюреткової системи
   
2. Суспензії
   
3. Воду очищену, воду для ін’єкцій
   
4. Густі, в’язкі рідини з великою густиною *
   
5. Нашатирно-анісові краплі
   

34. Для виготовлення ін’єкційних розчинів використовують:

1. Мірні колби *
   
2. Циліндри
   
3. Бюреткову установку
   
4. Мензурки
   
5. Стандартний краплемір
   

35. З нижчевказаних засобів до в’язких відноситься:

1. Спирт
   
2. Вода очищена
   
3. Ефір медичний
   
4. Бензилбензоат *
   
5. Аміак
   

36. До речовин, що важкоподрібнюються належить:

1. Натрію гідрокарбонат
   
2. Біла глина
   
3. Тимол *
   
4. Цукор молочний
   
5. Цинку оксид
   

37. До барвних речовин належить:

1. Акрихін *
   
2. Коларгол
   
3. Сірка
   
4. Дерматол
   
5. Анальгін
   

38. Якщо отруйна речовина виписана в рецепті в кількості 0,04г на всю кількість порошків, тоді:

1. Готують за принципом “тришаровості”
   
2. Додають в останню чергу
   
3. Змішують за правилом “від меншого до більшого”
   
4. Додають в першу чергу
   
5. Використовують тритурацію *
   

39. Розчин густого екстракту беладонни готують у співвідношенні:

1. 1:2 *
   
2. 1:1
   
3. 1:5
   
4. 1:10
   
5. 1:20
   

40. Який оптимальний варіант технології обрав фармацевт готуючи порошки з