Адміністративно-процедурний кодекс україни

Вид материалаКодекс
2. Мета і шляхи її досягнення
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

2. Мета і шляхи її досягнення


В адміністративному законодавстві України саме процедурна частина є найменш розвиненою, тому прийняття проекту Кодексу дозволить вперше на законодавчому рівні врегулювати всю сукупність багатоманітних відносин між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами. Кодекс дозволить зробити діяльність органів влади впорядкованою, а становище приватних осіб - захищеним.

Проектом Кодексу пропонується врегулювати відносини, що виникають у діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших державних органів, а також підприємств, установ, організацій, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні управлінські (виконавчі та розпорядчі) функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо забезпечення реалізації та захисту прав і законних інтересів осіб та виконання ними визначених законом обов'язків, а також регламентувати процедури розгляду адміністративних справ.

Одне із ключових місць у комплексному розумінні суті адміністративної процедури посідають принципи, за якими вона здійснюється. Тому розділ I "Загальні положення" проекту Кодексу майже повністю присвячений принципам, а саме: верховенства права, законності, рівності учасників адміністративного провадження перед законом, використання повноважень з належною метою, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості) адміністративного органу, пропорційності, гласності та відкритості, своєчасності та розумного строку, гарантування правового захисту тощо. Ці принципи наповнені також конкретними механізмами через права та обов'язки учасників адміністративної процедури.

Засади адміністративного провадження визначені у розділі II проекту Кодексу. Так, окремі глави визначають склад та статус учасників адміністративного провадження (адміністративний орган, адресат (в тому числі, заявник, оскаржувач), заінтересована особа) та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі): їх правосуб'єктність, права та обов'язки. Регулюється питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об'єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, в тому числі визначені підстави для можливих відводів.

У цьому ж розділі проекту Кодексу пропонується врегулювати питання документування адміністративного провадження, доказів, адміністративних витрат (адміністративного збору та витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження), а також строків (порядку їх обчислення, поновлення та подовження процедурних строків).

Підхід до поділу адміністративного провадження на види у залежності від ініціатора справи (особа або адміністративний орган) знайшов своє відображення у регулюванні стадії ініціювання провадження, і насамперед у главі, присвяченій поданню заяви особою: визначається форма та зміст заяви, порядок її реєстрації, залишення заяви без руху, направлення за належністю тощо. Слід зазначити, що відносини стосовно надання адміністративних послуг (у порядку адміністративного провадження за заявою) регулюватимуться у частині процедури їх надання цим Кодексом та іншими законами, що регулюють відповідні відносини. Наприклад, положеннями Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" регулюється загальний порядок отримання ліцензій суб'єктами господарювання, а Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" детально регламентовано процедуру реєстрації суб'єктів господарювання. Разом з тим, проектом Кодексу передбачається, що для окремих видів адміністративних справ законом установлюються особливості провадження щодо переліку документів, необхідних для розгляду справи, строків її розгляду, розмірів адміністративного збору, якщо такий стягується.

У цьому ж розділі також визначається порядок відкриття та підготовки адміністративної справи до вирішення (зокрема, витребування додаткових документів та відомостей, розгляд клопотань учасників адміністративного провадження, доступ до матеріалів адміністративної справи, отримання погоджень та висновків від інших органів, огляд на місці, огляд речей), зупинення та закриття адміністративного провадження, а також розгляду та вирішення адміністративної справи.

Процедура розгляду індивідуальної справи, як відомо, завершується прийняттям адміністративного акта. У цій частині новелою проекту Кодексу є доповнення розділу про адміністративний акт главою про чинність та припинення дії адміністративного акту, а саме: визначаються умови, за яких адміністративний акт є нікчемним, умови правомірності адміністративного акта, відкликання або визнання його недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.

Адміністративне оскарження виділено у окремий розділ проекту Кодексу. Суб'єктом розгляду скарги за проектом є вищий відносно адміністративного органа, що розглядав адміністративну справу, орган виконавчої влади, орган чи посадова особа місцевого самоврядування, які уповноважені розглядати і приймати рішення з порушених у скарзі питань. Також суб'єктом розгляду скарги може бути комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.

Окремим розділом проекту Кодексу визначається порядок виконання адміністративного акта, в тому числі примусового.

Передостанній розділ проекту Кодексу містить загальні питання відповідальності учасників адміністративного провадження.