Адміністративно-процедурний кодекс україни
| Вид материала | Кодекс |
- Закон україни про адміністративно-територіальний устрій України, 286.08kb.
- План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
- Закон україни "Про територіальний устрій України", 368.25kb.
- Факс: (+38044) 235-98-27, 76.71kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- В. М. Сінченком виборчий кодекс україни Цей Кодекс, 7360.68kb.
- Митний кодекс україни, 2124.26kb.
- Митний кодекс україни, 2095.35kb.
- Митний кодекс україни, 2384.63kb.
- Митний кодекс україни, 2360.26kb.
| Проект |
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕДУРНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Адміністративно-процедурний кодекс України з метою утвердження і реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпечення їх гарантій і захисту визначає повноваження та порядок діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб щодо забезпечення справедливого, об'єктивного та своєчасного розгляду адміністративних справ відповідно до принципів належного урядування.
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Предмет регулювання та сфера дії Адміністративно-процедурного кодексу України
1. Цей Кодекс регулює відносини, що виникають під час провадження органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами діяльності щодо забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб (далі - особи), у тому числі щодо отримання адміністративних послуг, та виконання ними визначених законом обов'язків, регламентує процедури розгляду адміністративних справ.
2. Дія цього Кодексу поширюється на діяльність усіх державних органів, а також підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні управлінські (виконавчі та розпорядчі) функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо забезпечення реалізації та захисту прав особи, а також виконання нею визначених законом обов'язків.
3. Дія цього Кодексу не поширюється на відносини, що виникають під час провадження органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами, зазначеними у частині другій цієї статті, діяльності щодо:
1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, поради, рекомендації стосовно визначення повноважень та порядку організації такої діяльності, а також стосовно врегулювання суспільних відносин, удосконалення законодавства;
2) провадження дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, виконавчого провадження, нотаріальних дій, виконання покарання, застосування законодавства про захист економічної конкуренції, податкового та митного законодавства;
3) проходження державної служби, в тому числі дипломатичної та військової, а також служби в органах місцевого самоврядування.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Кодексі терміни вживаються у такому значенні:
1) адміністративна процедура - визначений законодавством порядок адміністративного провадження;
2) адміністративне провадження - сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта і його виконанням;
3) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, які уповноважені розглядати та вирішувати відповідно до цього Кодексу адміністративні справи, інший державний орган, а також підприємство, установа, організація, їх посадові чи службові особи, інший суб'єкт, який згідно із законом уповноважений здійснювати владні управлінські (виконавчі та розпорядчі) функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо розгляду адміністративних справ;
4) адміністративний акт - рішення (правовий акт) індивідуальної дії, прийняте адміністративним органом за результатами розгляду адміністративної справи відповідно до цього Кодексу, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків фізичної або юридичної особи (осіб);
5) адміністративна справа - справа, яка розглядається адміністративним органом відповідно до цього Кодексу, щодо забезпечення реалізації та захисту прав і законних інтересів конкретної особи, а також виконання нею визначених законом обов'язків;
6) адміністративна послуга - це прийняття на підставі закону за зверненням конкретної фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення, інших документів, реєстрації тощо);
7) письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи без запрошення та усного заслуховування заявника, залучення учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи, на основі наявних матеріалів.
Стаття 3. Підстави для відкриття адміністративного провадження
1. Адміністративне провадження відповідно до цього Кодексу відкривається:
1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів, у тому числі щодо отримання адміністративних послуг, а також виконання визначених законом обов'язків;
2) за ініціативою адміністративного органу, в тому числі у порядку здійснення ним контрольних повноважень;
3) за скаргою особи щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу.
Стаття 4. Законодавство про адміністративне провадження
1. Адміністративне провадження здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Для окремих видів адміністративних справ законом установлюються особливості провадження з визначенням переліку документів, необхідних для розгляду справи, строків її розгляду, розмірів адміністративного збору, якщо такий стягується.
3. Особливості, установлені згідно з частиною другою цієї статті, не повинні суперечити принципам та правилам адміністративної процедури, установленим цим Кодексом.
Стаття 5. Мова здійснення адміністративного провадження
1. Адміністративне провадження здійснюється державною мовою.
2. Учасник адміністративного провадження, який не володіє або недостатньо володіє державною мовою, має право користуватися рідною мовою або мовою, якою він володіє, йому також можуть надаватися послуги перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
3. Адміністративні документи складаються державною мовою. У разі подання учасниками адміністративного провадження документів іншою мовою адміністративний орган має право вимагати їх офіційного перекладу.
Стаття 6. Принципи адміністративної процедури
1. Принципами адміністративної процедури є:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність учасників адміністративного провадження перед законом;
4) використання повноважень з належною метою;
5) обґрунтованість;
6) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу;
7) добросовісність;
8) розсудливість;
9) пропорційність;
10) гласність і відкритість;
11) своєчасність і розумний строк;
12) ефективність;
13) презумпція правомірності дій і вимог особи;
14) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні;
15) гарантування правового захисту.
Стаття 7. Верховенство права
1. Адміністративний орган під час розгляду та вирішення адміністративної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2. Рішення адміністративного органу в адміністративній справі повинно бути справедливим.
Стаття 8. Законність
1. Адміністративний орган здійснює адміністративне провадження та приймає адміністративні акти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
3. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншим правовим актам адміністративний орган застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
4. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 9. Рівність учасників адміністративного провадження перед законом
1. Усі учасники адміністративного провадження є рівними перед законом.
Не може бути обмеження прав учасників адміністративного провадження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
2. Адміністративний орган повинен забезпечити однакове ставлення до всіх учасників адміністративного провадження під час здійснення процедурних дій та прийняття процедурних рішень.
Стаття 10. Використання повноважень з належною метою
1. Адміністративний орган під час розгляду адміністративної справи, зобов'язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета повноваження визначена у законі або випливає з його цілей.
Стаття 11. Обґрунтованість
1. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження та прийняття адміністративного акта враховує всі обставини, що мають значення для розгляду адміністративної справи.
2. Адміністративний орган забезпечує всебічність та повноту з'ясування обставин адміністративної справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали.
Стаття 12. Безсторонність (неупередженість) адміністративного органу
1. Не допускається будь-яка неправомірна заінтересованість адміністративного органу в результатах розгляду та вирішення адміністративної справи.
2. Адміністративний орган запобігає конфлікту інтересів, не допускаючи участі посадових і службових осіб у розгляді та вирішенні адміністративної справи, якщо це пов'язано або може бути пов'язано з їх особистою, прямою чи опосередкованою (непрямою) заінтересованістю у результатах розгляду та/або вирішенні адміністративної справи або з інтересами їх близьких родичів.
3. Порядок розгляду та вирішення адміністративної справи повинен гарантувати неупередженість адміністративного провадження.
Стаття 13. Добросовісність
1. Адміністративний орган у процесі вирішення адміністративної справи зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної цим Кодексом.
Стаття 14. Розсудливість
1. Адміністративний орган, здійснюючи адміністративне провадження та приймаючи адміністративний акт, повинен діяти, керуючись законами логіки, здоровим глуздом та загальноприйнятими нормами моралі.
Стаття 15. Пропорційність
1. Адміністративний орган під час вирішення адміністративної справи зберігає баланс між цілями та завданнями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт, і будь-якими можливими негативними наслідками для прав, свобод та інтересів особи, які можуть настати в результаті прийняття адміністративного акта.
2. Адміністративний орган також дотримується принципу пропорційності під час вчинення процедурних дій і прийняття процедурних рішень.
Стаття 16. Гласність і відкритість
1. Адміністративний орган зобов'язаний інформувати громадян про свою діяльність, забезпечити відповідно до Конституції та законів України реалізацію права особи на отримання інформації, в тому числі щодо розгляду адміністративної справи, включаючи ознайомлення з матеріалами, які не містять державну таємницю або іншу охоронювану законом конфіденційну інформацію.
2. Не допускається розголошення наявних в адміністративній справі відомостей про особисте та сімейне життя фізичної особи без її згоди або відомостей, що містять державну таємницю або іншу охоронювану законом конфіденційну інформацію, якщо це суперечить правам чи законним інтересам особи. Не допускається з'ясування даних про особу, які не стосуються адміністративної справи.
3. Адміністративний орган забезпечує громадське обговорення проектів адміністративних актів, що зачіпають права та законні інтереси великої кількості осіб.
4. Кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку з адміністративними актами, які набрали чинності. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної таємниці або іншої охоронюваної законом конфіденційної інформації.
Стаття 17. Своєчасність і розумний строк
1. Адміністративний орган вирішує адміністративну справу своєчасно, тобто до настання обставин, за яких втрачається сенс у прийнятті адміністративного акта.
2. Адміністративний орган розглядає адміністративну справу протягом розумного строку, тобто у найкоротший строк, достатній для її вирішення, з дотриманням вимог, установлених цим Кодексом.
Стаття 18. Ефективність
1. Адміністративний орган організовує вирішення адміністративних справ, що належать до його компетенції, з найменшими витратами часу та коштів.
Стаття 19. Презумпція правомірності дій і вимог особи
1. Адміністративний орган визнає дії та вимоги особи правомірними, поки інше не буде доведено в результаті розгляду адміністративної справи.
Стаття 20. Гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні
1. Особі гарантується право на участь в адміністративному провадженні.
2. Особа під час розгляду адміністративної справи має право бути вислуханою адміністративним органом до прийняття адміністративного акта, крім випадків, передбаченим цим Кодексом.
Право бути вислуханою реалізується шляхом надання особою адміністративному органу своїх пояснень та/або заперечень у письмовій, усній чи іншій зручній для особи формі.
3. Адміністративний орган здійснює консультування та інформування особи щодо її прав та обов'язків.
Стаття 21. Гарантування правового захисту
1. Особі гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного провадження, до суду, а також в іншій, передбаченій законом формі.