Адміністративно-процедурний кодекс україни
| Вид материала | Кодекс |
- Закон україни про адміністративно-територіальний устрій України, 286.08kb.
- План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
- Закон україни "Про територіальний устрій України", 368.25kb.
- Факс: (+38044) 235-98-27, 76.71kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- В. М. Сінченком виборчий кодекс україни Цей Кодекс, 7360.68kb.
- Митний кодекс україни, 2124.26kb.
- Митний кодекс україни, 2095.35kb.
- Митний кодекс україни, 2384.63kb.
- Митний кодекс україни, 2360.26kb.
Глава 1. Звернення до виконання адміністративного акта та добровільне його виконання
Стаття 113. Звернення до виконання адміністративного акта
1. Адміністративний акт є обов'язковим до виконання з дня набрання ним чинності.
Адміністративний акт, прийнятий на користь особи та який не потребує дій адміністративних органів, виконується (реалізується) особою добровільно.
2. Адміністративний орган, який прийняв адміністративний акт, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку виконання адміністративного акта.
Стаття 114. Зупинення виконання адміністративного акта
1. У разі оскарження адміністративного акта його виконання зупиняється відповідно до статті 108 цього Кодексу.
Глава 2. Примусове виконання адміністративного акта
Стаття 115. Примусове виконання адміністративного акта
1. Адміністративний акт, спрямований на виконання будь-якої дії чи утримання від будь-яких дій, може бути примусово приведений у виконання за допомогою застосування заходів примусу, передбачених частиною другою цієї статті.
2. Заходами примусу є:
а) виконання дій за рахунок зобов'язаної особи - адресата адміністративного акта;
б) адміністративне стягнення;
в) безпосередній примус.
3. Захід примусу має відповідати меті, з якою необхідно виконати адміністративний акт. Захід примусу має бути обраний таким чином, щоб збитки зобов'язаної особи та суспільства були мінімальними.
Стаття 116. Орган виконання адміністративного акта
1. Примусове виконання адміністративного акта забезпечується адміністративним органом, який його прийняв (органом виконання), крім випадків, передбачених законом.
2. Адміністративний орган, який прийняв адміністративний акт, приводить у виконання також адміністративний акт за скаргою, прийнятий суб'єктом розгляду скарги.
Стаття 117. Виконання дій за рахунок зобов'язаної особи
1. У разі коли передбачене адміністративним актом зобов'язання виконати певну дію не виконується адресатом цього адміністративного акта, але його виконання можливе іншим суб'єктом, орган виконання може доручити останньому виконання цієї дії за рахунок зобов'язаної особи.
2. Орган виконання має право, якщо це можливо, сам виконати дію, передбачену адміністративним актом, за рахунок зобов'язаної особи, якщо законом не передбачено інше.
Стаття 118. Адміністративне стягнення
1. Якщо адміністративний акт не виконується зобов'язаною особою у встановлений органом виконання строк і передбачена ним дія не може бути виконана іншою особою, на зобов'язану особу органом виконання може бути накладено штраф у розмірі від двох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одночасно із застосуванням адміністративного стягнення орган виконання призначає новий строк для виконання адміністративного акта.
У разі повторного невиконання адміністративного акта на зобов'язану особу у тому ж порядку накладається штраф у подвійному розмірі.
2. Адміністративне стягнення, передбачене частиною першою цієї статті, також може бути призначено у разі, коли зобов'язана особа не утримується від виконання будь-якої дії, як це вимагається відповідним адміністративним актом.
Стаття 119. Безпосередній примус
1. Якщо виконання дії за власний рахунок зобов'язаної особи чи адміністративне стягнення не можуть досягти цілі адміністративного акта чи з об'єктивних обставин не можуть бути застосовані, орган виконання може застосувати безпосередній примус до зобов'язаної особи, якщо має такі повноваження відповідно до закону.
Стаття 120. Попередження про застосування заходів примусу
1. Зобов'язана особа повинна бути попереджена про застосування заходів примусу.
2. Попередження повинне містити:
1) строк для виконання відповідного зобов'язання, протягом якого зобов'язаній особі може бути надана можливість виконати його прийнятним для себе та незабороненим законом способом;
2) кошторис витрат, якщо передбачається виконання дій за власний рахунок зобов'язаної особи. Якщо виконання дій за власний рахунок зобов'язаної особи призведе до більших витрат, орган виконання має право вимагати їх відшкодування у повному обсязі;
3) види заходів примусу, які можуть бути застосовані, а попередження про застосування адміністративного стягнення - види і розмір можливих санкцій.
3. Попередження повинне бути складене письмово та у встановленому цим Кодексом порядку доведення до відома адміністративних актів вручено зобов'язаній особі.
Стаття 121. Призначення заходів примусу
1. Заходи примусу призначаються у разі невиконання відповідних обов'язків з боку зобов'язаної особи в строк, встановлений у попередженні про застосування цих заходів.
Стаття 122. Застосування заходів примусу
1. Захід примусу застосовується відповідно до його призначення.
2. Якщо зобов'язана особа чинить опір під час виконання дій або застосування безпосереднього примусу, проти неї можуть бути застосовані заходи фізичного примусу у встановлених законом порядку та межах і передбачених законом способами. У цьому разі за зверненням органу виконання відповідні органи правопорядку зобов'язані надати допомогу з метою подолання опору.
3. Провадження з виконання адміністративного акта закінчується, коли виконання досягло своєї мети.
Стаття 123. Порядок виконання грошових вимог
1. Грошові вимоги, що підлягають сплаті в державний або місцевий бюджет в примусовому порядку, виконуються у порядку, встановленому законодавством про виконавче провадження.