Моніторинг змі станом на 15. 04. – 16. 04. 2010
| Вид материала | Документы |
- Моніторинг змі станом на 15., 464.48kb.
- Моніторинг змі станом на 11. 02. 2010, 296.88kb.
- Моніторинг змі станом на12. 04. 2010, 399.95kb.
- Моніторинг змі станом на 02. 02. 2010, 298.31kb.
- Моніторинг змі станом на 18. 03. 2010, 532.09kb.
- Моніторинг змі станом на 05. 2010, 411.86kb.
- Моніторинг змі станом на 24. 03. 2010, 472.58kb.
- Моніторинг змі станом на 11. 03. 2010, 387.56kb.
- Моніторинг змі станом на 24. 02. 2010, 105.87kb.
- Моніторинг змі станом на 25., 478.1kb.
Моніторинг ЗМІ станом на 15.04. – 16.04. 2010
| Назва ЗМІ, дата та час виходу інформації | Зміст новини | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| President.org.ua 14.04.2010.14:30 Інтерфакс Україна 15.04. 16:35 Споживач України 14.04. 16:30 Алена Конорева, Судебно-юридическая газета ссылка скрыта 14.04.2010. Лілія Коваль (УНІАН) [15.04.2010 12:49] [15.04.2010 12:09] .unian.net | Под видом лимонада часто предлагают химический коктейль, из-за которого мы беспричинно злимся и страдаем маниакальной депрессией В XVII в. лимонадом именовали напиток, который готовили из лимонного сока или настойки. Собственно, именно эти составляющие и подарили данному напитку такое красивое имя limonade, что переводится как «лимонизированный». Но вскоре натуральные сиропы подорожали, и их постепенно стали заменять кислотами и эссенциями. Современные производители лимонада уже и эти компоненты посчитали слишком дорогостоящими — и им на смену пришли различные химические заменители: обходятся дешевле, да и по вкусу почти неразличимы. Поэтому мы и решили выяснить, что же на самом деле скрывается в бутылках под названием «лимонад» и как это влияет на наше с вами здоровье. Сладкая слепота Знаете ли вы, что настоящий лимонад можно легко приготовить в домашних условиях? Для этого потребуется лимонный сок, сахарный сироп и минеральная вода. Смешав в определенной пропорции столь нехитрые составляющие, получите лимонад. В смесь можно также добавить кусочки лимона и листики мяты — напиток выйдет по-настоящему бодрящим и освежающим. И, думаю, ни один строгий доктор не скажет, что такой лимонад способен навредить чьему-либо здоровью. А вот то, что продается в наших торговых сетях, трудно назвать не то что полезным — хотя бы безвредным напитком! Берем бутылку с лимонадом и внимательно читаем указанный на его этикетке состав. Много полезностей нашли?! То-то и оно! Более того, из продукта пищепрома он постепенно переквалифицировался в продукт как минимум химической отрасли. Посему такие лимонады давно не имеют ничего общего с натуральными напитками домашнего приготовления и теми, что готовились в далеком ХVІІ в., когда синтетических добавок, без которых нынче не может существовать наша пищевая промышленность, просто не было. Как результат — они таят в себе угрозу здоровью не только детей, но и взрослых. А все потому, что сегодня под видом знакомого нам с советского детства лимонада мы потребляем «букет» из красителей, искусственных ароматизаторов, консервантов и углекислого газа. Наиболее распространенные Е-добавки, встречающиеся в газированных напитках: бензоат натрия (Е211), аспартам (Е951), ортофосфорная кислота (Е338). Последние две крайне плохо сказываются на детском организме и фактически запрещены к употреблению детьми. «Аспартам — искусственный подсластитель, который слаще сахара примерно раз в 200, — рассказывает детский терапевт Екатерина Шурварко. — Распознать напитки, в состав которых входит эта добавка, довольно легко: они не утоляют жажды. Кроме того, заменитель остается на слизистой рта (слюна удаляет его очень плохо) — и долго не исчезает ощущение приторности. А чтобы как-то его смыть, хочется выпить еще и еще. Но в состав самого аспартама входит фенилаланин, изменяющий порог болевой чувствительности и истощающий запасы серотонина, что способствует развитию маниакальной депрессии, припадков паники, насилия и злости. Если эта добавка нагреется в жидкости до +300 С, она распадется и образует формальдегид и высокотоксичный метанол. Последний даже в сравнительно небольших дозах может спровоцировать слепоту и смерть». Проверка вкусом Правда, производители не всегда спешат замечать вещи, неприемлемые для потребителя, ведь если человеку хочется вновь и вновь купить бутылку с прохладительной жидкостью, это идет лишь на финансовую пользу производителя. Чтобы разобраться, полезен или вреден лимонад, который мы пьем, Центр экспертиз «Тест» для проверки отобрал семь сильногазированных образцов отечественного производства. На испытание попали лимонады «Караван», «Биола», «Оболонь», «Росинка», «Бон Буассон», «Премьера» и «Бриз». На этикетках большинства значилось, что это напитки на ароматизаторах. И только «Биола» и «Бриз» заявлены как сокосодержащие (в их состав, по данным производителя, входит 1% концентрированного лимонного сока). На этикетке напитка «Бриз» есть также информация о том, что он низкокалорийный, так как приготовлен не на сахаре, а на подсластителях — аспартаме и сахарине. Для начала эксперты оценили маркировку и упаковку продуктов. Ко второй позиции замечаний не было: все производители как один обозначили использованный материал. Относительно маркировки претензии были только к ТМ «Бон Буассон»: информация нанесена мелким шрифтом на светло-салатовом фоне, прочитать которую вряд ли смогут даже люди с хорошим зрением. Не обошли стороной исследователи цвет и вкусовые качества. Настоящий лимонад может быть от светло- до темно-желтого, а сама жидкость прозрачная. Все протестированные экземпляры соответствовали этому требованию. А вот по вкусу лимонад должен быть кисло-сладким, сбалансированным. Наконец, лимонным. К тому же в напитке ни на вкус, ни на запах не должно ощущаться ничего неприятного. Вкусовые композиции ТМ «Росинка», «Оболонь» и «Караван», как и их запах, дегустаторам понравились. Характерный для лимонада вкус и сладкий лимонный запах имеет и «Биола». У «Бон Буассон» недостаточно выражен аромат, а во вкусе чувствовалось нечто постороннее. Невыраженным был запах лимонадов у ТМ «Премьера» и «Бриз». Последний оказался и с невыраженным вкусом. Опасные красители Но большинство из нас в последнее время смотрит все же не столько на дизайн упаковки или правильность маркировки, сколько на состав продукта. Поэтому лимонад прошел лабораторные исследования на наличие и количество консервантов. В составе 6 из 7 напитков консервант бензоат натрия был заявлен изначально. И лишь на лимонаде «Караван» красовалась надпись «Без консервантов», и их там действительно не было. В остальных бензоат натрия был и в составе, и на этикетке. Но эксперты отметили, что нигде его фактический уровень не превышал заявленного. «Бензоат натрия неслучайно используют для продления срока годности напитков, — уверяет директор НИЦ независимых потребительских экспертиз «Тест» Валентин Безрукий. — С одной стороны, это дешевый консервант, с другой — он эффективен против дрожжей и плесени, которые изо всех сил стараются поселиться в напитках, где есть сахар». Определяли в лабораториях и наличие в лимонадах сахарозаменителей — ацесульфама калия, аспартама и сахарина. Применять их более выгодно, нежели обычный сахар — заменители дешевле. Вместе с тем и ограничения у них серьезные. К примеру, детям до 7 лет нельзя давать продукт, если в нем присутствует ацесульфам калия. Аспартам вообще имеет массу побочных эффектов. Кстати, сахарозаменители изначально заявлены в напитке «Бриз». Их там и нашли. Правда, в пределах нормы, допустимой для безалкогольных напитков.
Третий шаг — поиск гидроксиметилфурфурола. Этот краситель негативно влияет на нервную систему, поэтому важно нормировать его содержание в пищевых продуктах. В Украине норм по его содержанию в лимонадах нет, а вот европейцы ограничивают присутствие этого вещества не более 20 мг/л. Как он попадает в лимонад, спросите? Дело в том, что в составе лимонадов указан колер. Так именуют жженый сахар, который получают путем нагревания увлажненного сахара и применяют в качестве натурального красителя. Его раствор в воде имеет темно-коричневый цвет и характерный приятный аромат. Именно при получении колера есть риск образования гидроксиметилфурфурола. Но исследователи указали, что с этой европейской нормой отечественные напитки справились на отлично: проверка не зафиксировала никаких превышений. Впрочем, проведенные по инициативе «Теста» лабораторные исследования показали, что наши лимонады далеки от идеальных напитков, которые не вредят здоровью. А как хочется употреблять исключительно полезное питье! В то же время эксперты заверяют, что готовить лимонад придется самостоятельно — в этом случае в него не проберется никакое вредное для здоровья вещество. ТОЧКА ЗРЕНИЯ Виталий Корзун, завлабораторией специальных продуктов и эпидемиологии питания Института гигиены и медэкологии им. А. Марзеева: — Я не могу всех призывать пить лишь лимонады, как не могу и убеждать их не пить. Ведь лимонад, если его готовят по утвержденной технологии с использованием натуральной органической кислоты и красителей, — вполне нормальный напиток. Однако в последнее время многие производители начали отказываться от напитков на натуральной основе и стали подменять их искусственными аналогами. Поэтому употреблять такие напитки лучше умеренно — только если очень жарко и хочется пить. Отличить качественный лимонад от не очень качественного можно, если внимательно читать надписи на этикетке. А вот по вкусу сделать это практически невозможно. В данном случае все зависит от порядочности производителя. Но заменять лимонадами наши традиционные узвары, компоты, отвары нельзя. Кроме того, не стоит бросаться в крайности и пить что-то одно — разнообразие тут не помешает. А современные хозяйки почему-то забыли о вкусных и полезных киселях. И наши мамы то ли ленятся, то ли не знают, что очень полезно взять пару ложек перетертой смородины, смешать с кипятком — и выйдет весьма полезный напиток. Компетентно Олег Самчишин, президент Ассоциации потребителей Украины: — В потреблении любых продуктов важно соблюдать меру — лимонад не исключение. С жалобами на качество этого напитка потребители чаще всего обращаются к нам летом. Это неудивительно: в жару в принципе больше пьют. В основном сетуют на маркировку, реже — на вкус, запах, внешний вид. Качество самого напитка зависит от технологии его приготовления. Как правило, у крупных производителей газировка лучше, потому что они могут себе позволить покупать дорогостоящее оборудование. Немаловажную роль играют и ингредиенты, а крупные компании приобретают их у поставщиков с мировым именем, которые славятся стабильным качеством. Влияет на качество лимонада и качество воды. Если она добывается из скважины глубиной 20—30 м, надо контролировать уровень пестицидов, если из централизованного водопровода — узнать, какая очистка используется дополнительно. В последнее время производители переходят на использование натуральных красителей. Поскольку они дороже искусственных, это требует солидных вложений. Понятно, что натуральные добавки менее вредны для организма, нежели искусственные. Обо всем этом производители должны писать на этикетках, на которые следует обращать внимание. Замість м’яса у ковбасі платимо за воду, сухожилля та хрящі Це показали результати дослідження ковбас, яке провела редакція “20 хвилин” напередодні Великодніх свят. Якість ковбас ми тестували в акредитованій випробувальній лабораторії ДП “Тернопільстандартметрологія”. У торговельній мережі — супермаркетах і на Центральному ринку — ми придбали ковбаси різних виробників. Брали зроблену за ДСТУ При виборі орієнтувалися на ковбаси, найширше представлені в торгівлі, причому лише виготовлені за ДСТУ (держстандартами України). Адже тільки їх можна було оперативно до свят перевірити у лабораторії. Втім, більшість місцевих виробників виготовляють ковбаси за технічними умовами (ТУ), а не держстандартами. А на досліди якості такої продукції треба багато часу, кажуть у лабораторії. Адже показники якості товару порівнюють з відповідними показниками стандартів. А отримати техумови у виробників — тривалий процес, інколи їх можуть відмовитися надати. Тому у тесті з місцевих виробників — лише два микулинецьких (за ДСТУ). Купуючи ковбаси, ми намагалися вибирати підозрілі з вигляду. За покупками з нами ходила інженер другої категорії, державний інспектор з державного нагляду ДП “Тернопільстандартметрологія” Світлана Мартиняк. — Багато виробників, представлених у супермаркетах, — не тернопільські. Зокрема, багато є виробів “Глобино”, “Європродукт”, “Тульчинка” тощо. З місцевих бачимо лише “Масар”, “М’ясовіта” і “Довгошия”. Хоча й їх асортимент у цих закладах — невеликий, — зауважує пані Мартиняк. Ковбаса підсохла Також експерт вказала на сіруваті, підсохлі зрізи на ковбасах у магазинах. — Ковбасні батони на вітринах вчасно не зрізають, тому зріз підсихає, — продовжує вона. — І покупці вже не дуже хочуть брати ковбасу. Виробники обманюють споживача, вживаючи старе маркування на ковбасах у супермаркетах, каже фахівець. — Більшість ковбас у продажу, як показує маркування, виготовлені за ТУ, тобто техумовами конкретного підприємства, — продовжує вона. — А рецептуру за ДСТУ — державним стандартом — використовують небагато виробників. Така ковбаса, як бачимо у супермаркетах, є дорожчою виготовленої за ТУ. На Центральному ринку більшість ковбас — з Тернопілля. Хоча багато з них — за ТУ. — На ринку продавці дають скуштувати ковбасу, яку купуєте. В кіосках від виробника — теж. А в супермаркетах її можна вибрати лише за зовнішнім виглядом, — підсумовує Світлана Мартиняк. — Хоча коли попросити, може, дадуть скуштувати ковбасу. Жінка колись у супермаркеті так пробувала сир. з барвником у ковбасі переборщили Маркування ковбас практично в усіх було з порушеннями, зауважили експерти. Так не було інформації про наявність чи відсутність ГМО в “Московській” (“Проскурів-агро”), “Львівській” (“Кременчукм’ясо” і ПП “Колос”. Також окремі виробники вказували термін придатності ковбаси на 5 і навіть 10 діб більше, аніж передбачає ДСТУ на такий вид — “Львівська” (Кременчукм’ясо), “Дрогобицька” (“Глобино”). Були казуси і в складі продукту. Так посередині складу інгредієнтів у “Московській” виробник вказав нітрит натрію. Це — складник, який вживають у мізерній кількості, пояснює Світлана Мартиняк. А закон передбачає перелік їх у порядку переваги. — Тобто спочатку мають бути вказані такі складники, як м’ясо, вода, спеції тощо. І останнє — нітрит натрію. Це вже інгредієнт, який додає колір ковбасі, — каже фахівець. — Але його можна використовувати в мізерній кількості! Видно, що виробник переплутав порядок складників. Бо, згідно з його написом, виходить, що він дав стільки нітриту натрію, що це вже отрута, а не ковбаса! Перевірили продукти в лабораторії Загалом на дослідження ми віднесли дев’ять зразків ковбас — дві варені, один зразок сардельок, варено-копчену та п’ять різних зразків напівкопчених ковбас. Це — варена “Дитяча” від “Глобино”, ковбаса “Львівська” ВАТ “Кременчукм’ясо”, “Московська” від ТОВ “Проскурів-агро”, “Львівська” від ПП “Колос” (Чернівецькі ковбаси), “Дрогобицька” ТМ Премія (“Глобино” ), варена “Любительська”, “Буковинська” ПП Загводського, сардельки від “Глобино” та “Свиняча” ПП Тимчишин. Усі вироби — вищого та першого сорту. — У лабораторії ми перевіряли в ковбасах масову частку вологи, робили якісну реакцію на крохмаль та оцінювали вигляд фаршу на розрізі, — розповідає провідний інженер випробувальної лабораторії Жанна Барієва.
*тестували ковбаси, які виготовлені за ДСТУ і яких у продажу найбільший асортимент За інф. протоколів випробувань ковбаси в лабораторії ДП “Тернопільстандартметрологія” Води у ковбасах — забагато Як показують результати тесту, не всі ковбаси зроблені нормально. Зокрема, у напівкопченій “Львівській” (“Кременчукм’ясо” фарш був рівномірно перемішаним, без сірих плям і порожнин, але мав сухожилля. — Хоч ковбаса ця вищого сорту, але шматки сала у ній — більші від норми, — говорить Жанна Барієва. У ковбасі “Московська” вологи виявилася більше норми на 5,4%. Тобто, каже експерт, якщо ви купили 1 кг такої ковбаси, то за 54 грами води заплатили втридорога. — Це ніби небагато, але якщо назбирати, то виходить хороша сума, яку переплачує споживач, — пояснює фахівець. — У варених ковбасах перевищення за вологістю означає, що заклали більше води. А от в напівкопчених, за її словами, перевищена волога може бути від того, що ковбасу недосушили: під час виробництва її замало часу сушили або ж температура була нижчою за потрібну. От звідки сухожилля у “Дрогобицькій”. За ДСТУ, її мають робити зі свинячої шинки. То звідки тут сухожилля? — обурюється вона. — Явно на виготовлення пішло м’ясо нижчих сортів, аніж мало бути. Интернет-магазины в законе Участники рынка продаж в Интернете считают, что депутаты имеют весьма слабое представление о принципах существования Интернет-бизнеса, а непрофессиональный закон может существенно затормозить развитие электронной коммерции в стране В современном обществе уже давно наблюдается тенденция постепенного стирания границ между реальными и виртуальными гранями жизни - общение, работа, контакты, сделки, договоренности осуществляются через Интернет. Виртуальный шоппинг, разумеется, не стал исключением. Результаты многочисленных исследований свидетельствуют, что оборот электронной торговли в мире растет с каждым годом, поэтому во многих странах предусмотрена система законодательного регулирования Интернет-бизнеса. Украинские реалии также требуют предоставления правовых гарантий для всех участников рынка электронной коммерции, демонстрирующего активный рост. Осознают это и законодатели. Недавно народным депутатом Антоном Яценко был зарегистрирован законопроект (регистр. №6086-1) «Об электронной коммерции», в котором автор предлагает ввести ряд норм, регулирующих коммерческую деятельность в сети. Основной целью ЗП является определение четких требований и механизмов совершения сделок через обмен электронными сообщениями. Предусматривается введение в правовой оборот ряда новых понятий, таких как электронная коммерция, электронная сделка и пр. В случае принятия ЗП электронный документ, закрепленный электронной цифровой подписью, в суде может оказаться весомым доказательством. По словам автора инициативы, таким образом удастся исключить судебную дискриминацию в случае рассмотрения дел в сфере Интернет-бизнеса. Документ не может быть не взят судом во внимание из-за того, что он оформлен и/или получен с помощью использования электронных информационно-коммуникационных средств и технологий, каналов связи и сетей. По убеждению Антона Яценко, существующее национальное законодательство системно не регулирует все вопросы, которые возникают при осуществлении отношений, связанных с электронной коммерцией. Такое состояние дел приводит к тому, что стороны этих отношений (продавцы, потребители, провайдеры) и их взаимоотношения, их отношения с налоговым законодательством фактически находятся «в тени». Отсутствуют четкие законодательные указания (или ограничения) относительно того, какие документы не могут быть использованы в торговом обороте при осуществлении электронной коммерции. Наконец, законодательство, которое охраняет права потребителей, не содержит положения, достаточные для защиты интересов и законных прав участников рынка. По словам автора инициативы, законопроект устанавливает четкие требования относительно удостоверения электронных сообщений и сделок с помощью электронной цифровой подписи, что даст возможность гарантировать законность, прозрачность и достоверность таких операций. «Законопроект основывается на принципах равенства участников урегулированных им отношений, беспрепятственного осуществления коммерческой деятельности, свободного перемещения товаров, услуг и финансовых средств, на всей территории Украины, а также гарантиях судебной защиты прав участников электронной коммерции», - пояснили «Судебно-юридической газете» в пресс-службе Антона Яценко. Стоит отметить, что это не первая и, очевидно, не последняя законодательная инициатива введения государственного правового регулирования Интернет-продаж в Украине. Несколькими месяцами ранее коллегой Яценко по фракции Юрием Полунеевым был зарегистрирован законопроект (регистр. № 6086), который также призван обеспечить основы финансовых и правовых взаимоотношений в сфере электронной торговли. Сами участники рынка довольно скептически относятся к «потугам» законодателей, отмечая, что депутаты имеют весьма слабое представление о принципах существования Интернет-бизнеса, а непрофессиональный закон может существенно затормозить развитие электронной коммерции в стране. Как отметили «Судебно-юридической газете» в Ассоциации УЕЛБУ, представители которой входят в состав рабочей группы по разработке законопроекта при Комитете ВРУ по вопросам экономической политики, государство наше привыкло к бумажному обороту и жестким контролирующим функциям, а такие вещи с Интернетом не проходят. Те механизмы, которыми законодатель предлагает регулировать и фискалить Интернет-магазины, просто загонят отрасль в тень, убеждены эксперты. В то же время участники рынка отметили острую необходимость в правовом регулировании деятельности Интернет-магазинов, которых, согласно рейтингу портала bigmir.net, насчитывается 5761. Таким образом, возможно, удастся отсеять часть мошенников, которых немало, но без профессионального комплексного подхода здесь не обойтись. Как сообщили нам в ассоциации, всего законопроектов, призванных отрегулировать отрасль, разработано пять, не все они пока поданы на рассмотрение в Парламент, но активно обсуждаются рабочей группой при участии Госкомпредпринимательства и Комитета информатизации Украины. Представленные законопроекты создавались в соответствии с уже существующими международными законодательными нормах. Основные - это типовой закон ЮНСИТРАЛ об электронной торговле, одобренный ООН в 1996 году, Директива Европейского парламента и Совета от 8 июня 2000 года о некоторых правовых аспектах информационных услуг, в частности, электронной коммерции, на внутреннем рынке и Конвенции ООН об использовании электронных сообщений в международных договорах. Пока же в Украине деятельность Интернет-бизнеса регулируется лишь нормативно-правовыми актами Нацбанка по вопросам электронных денег и использование специальных платежных средств в электронной среде, а также отдельными ЗУ «Про электронный документооборот» и «Про электронную подпись». Так что украинским парламентариям остается достаточно пространства для проявления собственных законотворческих талантов, разумеется, в случае их наличия. Комментарии Народный депутат Владислав Лукьянов: - Я изучал вопросы электронной коммерции и хочу сказать, что развитие коммерческой активности внутри сети Интернет зачастую вызывают такие взаимоотношения между бизнесом и клиентами, которых раньше просто не было. Часть этих взаимоотношений нужно регламентировать, нормировать, чтобы бизнес развивался более быстрыми темпами. Понятие «отрегулировать» у нас часто путают с понятием «затормозить», а на самом деле правильно прописанный закон, напротив, подталкивает и развивает рынок, защищает права как продавца, так и покупателя. Закон устанавливает взаимную ответственность, типичные процедуры делает стандартными, и их не нужно десять раз прописывать в договорах. Нам необходимо не просто реформирование, а создание нормативных актов, регулирующих рынок электронной коммерции. Например, сейчас нет четкого определения, в какой стране и в какой юрисдикции происходит та или иная коммерческая сделка. Естественно, возникают вопросы налогообложения, ведь ту же авторучку можно купить через Интернет, получить ее в Украине, хотя сделка была под юрисдикцией Кипра. Такие моменты не урегулированы. Хотелось бы, что бы мы решили этот вопрос не лоскутно-заплаточным методом, а чтобы была выработана стратегия развития электронного рынка, система взаиморасчетов, чтобы это было комплексное решение. Законопроекты, которые предлагаются сейчас, направлены на решение наиболее острых вопросов. Это толчок для дискуссии и разговору в обществе о регулировании этого рынка - правильный и положительный момент. Адвокат Ассоциации участников электронного бизнеса Украины Александр Золотухин: - Сам факт появления такого количества законопроектов уже говорит о повышенном интересе государства к этой отрасли. Как специалист могу сказать, что все пять законопроектов (два из них зарегистрированы в ВР) практически очень похожи один на другой, видимо, авторы проектов «списывали» во многом друг у друга. Но в тоже время нельзя сказать, что эти ЗП не имеют принципиальных отличий. Отрасль электронной коммерции нуждается в законодательном регулировании государства, и нуждается остро. Не урегулированы такие понятия как электронные товары и услуги, электронные магазины, налогообложение операций с этими товарами и услугами. Не четко определены субъекты (участники этих правоотношений) и их роль, не до конца описаны права и обязанности этих субъектов. Также, по моему мнению, не грамотно описана ответственность субъектов и не выработаны четкие правила взаимодействия и государственного контроля. Другими словами, в законодательстве, регулирующем этот рынок, существуют «белые пятна». Но хочу сказать, что, не смотря на острую нужду в грамотном законе, все существующие законопроекты далеки от идеала, так как, в основном, они составлялись не профильными специалистами. Как юрист, практикующий более 12 лет, могу сказать, что каждый из этих законопроектов в том виде, в котором они есть сейчас (в случае их принятия), в своем столкновении с реальностью потерпят фиаско. И той пользы, которую должен принести грамотный закон, никто не получит. Государство и общество получит закон, который либо не будет грамотно регулировать рынок, либо зарегулирует рынок под определенную бизнес-группу, либо просто не будет работать. Все это происходит по той причине, что каждая группа, подающая законопроект, преследует свои интересы. То, что предложено сейчас, - это, так сказать, «инвалидное кресло вместо полноценного опорно-двигательного аппарата». Чому діти так люблять фаст-фудФаст-фуд - кара для сучасних людей. Фахівці з дитячого харчування заявляють про його шкідливість. А результати численних досліджень підтверджують їхні слова. Незважаючи на це «швидка їжа», рекламується все більше, нові подібні заклади відчиняються кожному кроці і завдяки своїй ціні є доступною і дуже бажаною для малюків. Як дорослі Через насичений смак харчових добавок дітям уся їжа у фаст-фудах здається здається дуже смачною. До того ж, індустрія швидкого харчування в нашій країні ще не дуже розвинена. Для багатьох сімей з незначним статком похід навіть до звичайної забігайлівки з сосисками і гамбургерами виявляється справжньою подією, сімейним святом, в якому можуть взяти участь і малюки. А ресторани, в яких їжа «здоровіша», для більшості занадто дорогі. Та й дитячих страв в меню часто просто немає. Ось і виходить, що похід у заклад швидкого харчування стає для дитини справжнім виходом у світ, у доросле життя. Адже він робить замовлення і сидить за столом, «як дорослий». Найкращий приклад - батьки Щоб у дитини пройшов ентузіазм щодо фаст-фудів, батьки повинні звернути увагу на власну поведінку. Адже до певного віку батьки для дитини - зразок до наслідування, тому малюки намагаються робити те ж саме, що тато і мама. І, якщо батьки розповідають дитині про шкоду фаст-фуду, але при цьому самі не гребують відверто шкідливою їжею, користі від таких розмов не буде. Адже дитина орієнтується на не слова, а на те, за чим може спостерігати сама - на дії дорослих. Зрозуміло й без шантажу З дитиною треба розмовляти короткими і ємними фразами. Малюк не зрозуміє довгих розмов-лекцій, наповнених теоретичними поясненнями. Йому треба пояснювати все ясно і лаконічно. Припустимо, звернути увагу на зображення дуже повної і не дуже охайної людини по телевізору і пояснити, що можна стати таким же негарним, якщо їсти фаст-фуд. Це досить ефективно. А ось жодного ефекту не принесе дрібний шантаж: «Якщо ти не доїси салат або овочевий суп, не отримаєш картоплю фрі або цукерку». Це викличе у дитини цілком очевидний протест, і вона не стане їсти корисний суп, а знайде спосіб добути цукерки, які тепер стануть ще бажанішими. Не можна заборонити задоволення Не допоможе і пова заборона фаст-фуду. Дитина вважатиме несправедливим те, що однолітки можуть ходити до закладів швидкого харчування, а вона - ні. І намагатиметься спробувати заборонену їжу потай при найпершій можливості. Вчені з Університету штату Арканзас у США та Національного університету Тайваню провели якось дуже цікаве дослідження. Вони зібрали велику групу дітей, які встигли підсісти на фаст-фуд. З`ясувалося, що психологічний стан у повненьких фастфудоманів набагато кращий, ніж у тих, кому швидку їжу не давали. Мало того - у дітей, позбавлених можливості їсти гамбургери, психологи виявили пригніченість і схильність до депресії. Висновки дослідження - парадоксальні: шкідлива їжа викликає ожиріння, але і приносить душевний комфорт, тому зовсім відмовитися від неї не можна. Пошукаємо заміну Але це не означає, що батькам треба махнути рукою на здоров`я дітей і доставляти їм задоволення шкідливої їжею. Вчені радять батькам просто пошукати інші способи зробити своїх малюків щасливими. Можливо, треба просто сісти і подумати, чого ж не вистачає малюкові, якщо він постійно вимагає походів у ресторани швидкого харчування. Не виключено, що проблема лежить на поверхні, і її легко усунути, якщо приділяти дитині більше часу. Дуже важливо ретельно дозувати кількість фаст-фуду і показувати дитині на власному прикладі, що це не найсмачніше. Тоді в житті дитини шкідлива «швидка їжа» буде з`являтися не так часто і в помірних кількостях, не надто небезпечних для здоров`я. УВАГА, продукти! В антибіотиках "сила" наша…В Україні як у ЗМІ, так і на телебаченні, а також на домашній кухні продовжують обговорювати проблему ГМО, трансізомерів та інших "смачних" складових продуктів харчування. Гострий інтерес громадськості до цієї теми пов`язаний, передусім, з недовірою до якості продуктів, ніж з реальною цікавістю до питань генної інженерії. Ні в кого, напевно, уже немає сумнівів - на полицях наших магазинів якісних продуктів практично не залишилося. Щоб вибрати безпечні продукти, український споживач повинен мати освіту хіміка, фізика та біолога. Тільки тоді він зможе зорієнтуватися в різноманітті "Е-шок", консервантів та барвників. Але варто пам`ятати, що коло "хворих місць" у справі безпеки продуктів харчування не обмежується ГМО. Ще однією, менш розкрученою, але не менш небезпечною "міною уповільненої дії", є вміст у харчових продуктах різних антибіотиків.. Продовольча "аптечка" Наші продукти, переповнені всілякими "смаколиками", нагадують рецепт для провізора, ніж рецепт з куховарської книги. "Дійсно, проблема наявності антибіотиків у продуктах харчування є, і вона дуже серйозна", - констатує заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини України Богдан Андрющенко. За його словами, антибіотики можуть бути у різній продукції тваринництва - м`ясі, молоці і навіть яйцях. Потрапляють вони туди в результаті лікування тварин (якщо правила застосування препарату не були дотримані), а також у разі використання кормових добавок з антибіотиками для стимуляції росту. А ось в молоко вони можуть потрапити іншим шляхом - недобросовісні виробники додають їх навмисно для продовження терміну зберігання. Отож, згідно з діючим у нашій країні та світі законодавством, у харчових продуктах антибіотиків бути не повинно. Така категоричність заборони зрозуміла - йдеться далеко не про вітамінки. По-перше, це дуже сильний алерген. По-друге, постійне споживання антибіотиків викликає звикання, і якщо людині раптом знадобиться лікування цією категорією препаратів, то воно не матиме ніякого ефекту. Медики скаржаться: стійкість до антибіотиків - бич сучасної антибактеріальної терапії, що викликано, насамперед, безконтрольним прийомом ліків, а "харчові" антибіотики тільки додають свою порцію масла у вогонь. Але, незважаючи на усі паперові законодавчі обмеження, антибіотики продовжують "сідати" з нами за стіл на рівних. Начальник бактеріологічної лабораторії ДП "Укрметртестстандарт" Алла Лазарева наголошує, що з листопада 2009 року до березня 2010-го в лабораторіях відомства проводили дослідження на вміст хлорамфеніколу та метаболитів нітрофуранів, фуразолідону та фуралтадону - антибіотиків, які в Україні на сьогодні не нормуються, тобто, не існує жодного нормативного документа, який би регулював або контролював їх в харчовій продукції. Згідно з дослідженнями, антибіотики виявили у семи зразках курячого м`яса (відомство не називає кількість поданих зразків, але якщо навіть в одному з десяти знайдено за умов категоричної заборони - уже поза розумінням), зразку молока і креветок, а в 17 зразках меду масова частка хлорамфеніколу (левоміцетину) склала від 0,027 до 0,066 мкг/кг, а масова частка метаболитів нітрофуранів у двох зразках 0,06 і 0,235 мкг/кг (лікувальна концентрація левиміцетину для більшості чутливих мікроорганізмів складає 4-10 мкг/мл)! За правилами минулого століття Згідно з нормами безпеки сировини і продуктів тваринного походження, саме наявність забрудників, у тому числі і лікарських препаратів, є одним з основних напрямів державної системи моніторингу. Ця вимога прописана і у вітчизняному, і в міжнародному законодавстві, підкреслює Б.Адрющенко. Врдночас, старший аналітик консультативної програми IFC в Європі і Центральній Азії Денис Торхов вважає, що чинна система державного регулювання безпеки харчових продуктів в Україні не відповідає європейській і в цілому міжнародній практиці, у тому числі вимогам СОТ. Серед недопрацювань він називає, зокрема, відсутність чіткої організаційної структури на національному рівні (через дублювання функцій органів контролю), фрагментованість та суперечність законодавчої та нормативної баз. За його словами, в Україні досі не створена дієва і всеосяжна система відстежування продукції, а система регулювання безпеки харчових продуктів не гарантує високих показників здоров`я українських громадян. За словами фахівця з харчової безпеки Проекту IFC "Безпека харчової продукції в Україні" Юрія Зваженка, на сьогодні в Україні діє два документи, які регламентують вміст антибіотиків у продукції тваринного походження: "Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів" та "Обов`язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного і рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін.". З першим працюють органи Державної санітарної служби, з другим - органи Держкомітету ветеринарної медицини. Але ці "догми закону" морально застаріли: перший документ затверджували ще за часів СРСР, а другий його практично дублює. Щодо того, "як там у них", то А. Лазарева пояснює, що на сьогодні в Україні законодавчо визначено 5 антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін, гризни, цинкбацитрацин), вміст яких контролюють, хоча у Європі таких препаратів понад 20. Але хімічна промисловість не стоїть на місці. "На сьогодні виробники можуть застосовувати антибіотики нових поколінь, які ніяк не регламентуються в названих документах, відповідно, їх не можливо ефективно контролювати" - підкреслив Ю.Зваженко. Та не лише законодавчий рівень у цьому питанні відіграє вирішальну роль. За словами президента центру "Тест" Валентина Безрукого, лабораторії не зможуть виявити антибіотики, навіть якщо продукція буде ними нашпигована. "Державне завдання - зробити так, щоб органи контролю не відставали від науки, і "науки фальсифікації" у тому числі", - підкреслив В. Безрукий. І тут виникає питання - на що йдуть наші податкові відрахування, коли ж Міністерство охорони здоров`я займеться своїми прямими обов`язками, а головне - коли воно буде у фінансовому стані це робити. Причому не лікувати, а попереджати хворобу. Грошей немає ні на науку, ні на контроль. Ну, добре, тут можна ще якось зрозуміти. Але невже немає елементарної відповідальності за завтрашній день, немає сил виписати нові закони, зняти з полиць магазинів отруйний товар, притягнути до відповідальності недобросовісних виробників?. Хто відповість за тих, кого нагодували? Цікаво, як виглядає контроль експортних продуктів харчування? За словами Б.Андрющенко, українська ветслужба насамперед концентрує увагу на контролі якраз цієї продукції. І це зрозуміло - якщо у ній виявлять антибіотики (чи інші "прикрості"), її повернуть у країну, почнеться розслідування і постраждає не лише виробник, але і престиж країни, а компетентність української ветслужби поставлять під сумнів. "Антибіотик - одна з перешкод експорту нашої продукції за кордон. Країни виставляють жорсткі вимоги для виходу на їх ринок. В Україні, усередині країни, на жаль, таких серйозних вимог немає", - констатує Б.Андрющенко. Що ж до кроків для зміни ситуації з контролем і безпекою продуктів, то відомство "ініціювало прийняття минулого року Закону "Про державну цільову економічну програму моніторингу залишків ветеринарних препаратів і забруднюючих речовин в живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормі, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки". Його виконання сприятиме не лише розширенню можливостей експорту але і підніме рівень контролю безпеки та якості продукції усередині країни ", - вважає Б.Андрющенко. Щодо іноземних продуктів і в цілому ЇХ системи, то, за словами старшого аналітика з правових питань IFC Катерини Онул, у ЄС основну відповідальність за безпеку продуктів харчування несе підприємець (виробник, перевізник або продавець). Учасники харчового ринку на усіх етапах виробництва забезпечують відповідність продуктів харчування вимогам законодавства, на підприємствах діє суворий внутрішній контроль. "На сьогодні процес гармонізації національного законодавства щодо харчової безпеки йде повільно. В Україні все ще не впроваджено інтегральний підхід "від поля до столу"… Ефективність системи самоконтролю виробника викликає сумніви через відсутність чітко виписаної відповідальності за виготовлення небезпечних продуктів", - констатує К.Онул. Ось тут починаються емоції. Доки в Україні буде, м`яко кажучи, бардак. Керівництво країни змінюється, але залишаються незмінними правила життя для нас з вами. Невже уряд, причому будь-який, не знає, як усе змінити? Може, у теплих кабінетах сидять не ті фахівці, або усі вони їдять щось інакше? Дуже хочеться усім чиновникам, "причетним" до наших бід, побажати - щоб ти так жив і це їв. Держспоживстандарт забракував 50% перевірених м’ясопродуктівТериторіальні управління Держспоживстандарту України у справах захисту прав споживачів впродовж березня 2010 року перевірили у роздрібній торгівельній мережі продукцію (товари та послуги) на загальну суму понад 42 млн. 600 тис. грн. (із них продовольчих товарів на суму понад 11 млн. 600 тис. грн.). Вимогам нормативної документації не відповідали товари та послуги на суму близько 15 млн. грн. (35,2% перевірених), продовольчої продукції було забраковано на суму 4 млн. 100 тис. грн. (35,3 %). Про це УНІАН повідомила прес-служба Держспоживстандарту України. За повідомленням, із перевірених м’ясопродуктів забракували та зняли з реалізації 50%, із молокопродуктів – 39%, із рибної продукції – 47%, з цукру – 28%, з масложирової продукції – 29%, близько 33 % продуктів дитячого харчування, 66% курячих яєць та 51% продуктів ресторанного господарства. Загалом працівники регіональних управлінь у справах захисту прав споживачів перевірили 4454 суб’єкти господарювання. Порушення були виявлені у 3924 випадках. Продукцію забракували через відсутність документів, що підтверджують її якість та безпечність; відсутність інформації про наявність обов’язкової сертифікації продукції; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації; реалізацію товарів із простроченим строком придатності; невідповідність вимогам нормативної документації. За виявлені порушення під час реалізації продовольчих товарів працівники Держспоживстандарту України впродовж березня 2010 року оштрафували відповідальних осіб на загальну суму понад 344 тис. грн., а підприємства-порушники повинні сплатити адміністративно-господарські санкції на загальну суму 1 млн. 82 тис. грн. Окрім цього, інспектори держнагляду Держспоживстандарту України перевірили під час виробництва продукцію на загальну суму 32 млн. 800 тис. грн. Забраковано було продукції на 2 млн. 500 тис. грн. (7,6 %). За результатами державного нагляду в березні 2010 року було видано 201 припис про заборону реалізації партії продукції, 195 – про заборону реалізації всієї продукції, винесено 278 постанов про накладення штрафів, загальна сума яких сягає 323 тис. 290 грн. На 176 посадових осіб накладено адміністративні стягнення на суму 40 тис. 400 грн. |