В. В. Молодиченко формування екологічної культури школярів навчально-методичний посібник

Вид материала

Джерела радіації
Таблиця 2 Біологічні порушення внаслідок отримання сумарної поглинутої дози
Поглинута доза (Рад)
Таблиця 3 Вплив токсичних речовин на здоров’я людини
Закріплення вивченого матеріалу
Вид забруднення
Прийом: постановка проблеми, прийом матеріалів. Результат
Метод перевірки
Прийом: запитання до учнів. Результат
Метод перевірки
Виховна мета
Розвивальна мета
Найбільш значимі проблеми
Глобальні катастрофи
Методика проведення етичної бесіди
2. Проблемне питання.
Чи є сенс випробовувати нові ліки і методи лікування на тваринах
Краса без жорстокості!
Розділ ііі.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Джерела радіації

природні

штучні

космічні

промені

природні радіонукліди

ядерні

вибухи

відходи

промисло-

вого виробництва

ядерна

енерге-тика

Опромінення людського організму призводить до морфологічних та фізіологічних порушень. Характер змін, які відбуваються в організмі, залежить від дози опромінення. Для людей встановлена доза в 200 – 200 мілібер на рік. При одноразовому опроміненні всього тіла людини можливі такі біологічні порушення залежно від сумарної поглинутої дози (робота з таблицею 2).

Ураження малими дозами залежить від індивідуальної радіочутливості організму, у якій розрізняють три групи критичних органів: а) гонади і червоний кістковий мозок; б) внутрішні органи; в) шкірний покрив, жирова та кісткова тканини.

Завдання керівника групи “Біохіміки” для інших груп.

Таблиця 2

Біологічні порушення внаслідок отримання сумарної поглинутої дози

Поглинута доза (Рад)	Наслідки	Вияв, час
Менше 0,1	Спадкові порушення (генетичні зміни), які рідко виявляються в опромінених осіб	У потомстві
0,1 – 1,0	Відділені наслідки (соматичні зміни)	Через кілька років
1,0 – 2,0	Легка форма променевої хвороби, ослаблення імунітету	Через кілька Місяців
2,0 – 3,0	Гостра форма променевої хвороби	Через 1-2 місяці
3,0 – 10,0	Середня форма променевої хвороби, що переходить у важку: ураження кісткового мозку	Через 12-30 діб
10,0 – 50,0	Кишкова форма променевої хвороби	Через 7-10 діб
50,0–100,0	Токсична форма променевої хвороби	Через 4-8 діб
Понад 1000,0	Церебральна форма променевої хвороби	Через кілька годин

а) виступ лідера групи “Біологи”

Завдання

Що собою представляє біологічне забруднення?
Опишіть мікроорганізми як основу біологічного забруднення.

Виступ. Завезені до Європи американська норка та канадський бобер витіснили місцеві види – європейських норку і бобра, які повсюдно занесені в Червону книгу. Введення, або інтродукція, в місцеву флору чи фауну видів, які ніколи в ній раніше не існували, може призвести до негативних явищ. Такі явища можна охарактеризувати як біологічне забруднення. Біотехнологія і селекція є передумовами біологічного забруднення. Біологічне забруднення середовища – це випадкове чи пов’язане з діяльністю людини проникнення видів в екосистеми або вибухове розмноження видів для них не властивих.

Бактерії вважаються основою біологічного забруднення, тому що серед них є велика кількість збудників різних захворювань тварин і рослин, у тому числі й людини. Джерелами біологічного забруднення є: повітря (дифтерія, туберкульоз, кір, сибірка тощо); ґрунт (правець, ботулізм); вода (дизентерія, холера, паратиф тощо); живі організми (сифіліс, гонорея, сальмонела та ін.).

Але найчастіше людина заражається через воду, оскільки вода – найсприятливіше середовище існування і розмноження бактерій.

Для екологічної характеристики забруднення водойм бактеріями застосовують поняття про три зони сапробності: полісапробна зона – містить більше 1 млн. бактерій в 1 мл, у ній багато також органічних речовин; мезосапробна – містить до 100 тис. бактерій в 1 мл; олігосапробна – містить 1 тис. бактерій в 1 мл.

Визначення сапробності здійснюється шляхом встановленням колі-індексу. Колі-індекс – це кількість бактерій групи кишкової палички в 1 л.

Розрізняють: чисту воду (0 – 10); слабозабруднену (11 – 100), забруднену (101 – 1000), сильнозабруднену (1001 – 10000) воду за колі-індексом.

До біологічного забруднення також належать: грибкові захворювання (стригучий лишай та ін.); вірусні хвороби (СНІД, грип); токсини окремих організмів (ботулізм, отрута грибів, змій, павуків); переносники небезпечних хвороб (пацюки, блохи, воші, малярійний комар, ікcодові кліщі тощо).

Біологічне забруднення тісно пов’язане з іншими видами забруднення, особливо хімічним і механічним (кореляційний ефект).

Завдання керівника групи “Біологи”.

а) виступ лідера групи “Медики”

Завдання

Назвати токсичні речовини.
Описати вплив токсичних речовин на здоров’я людини.

Виступ. Здоров’я нашої планети – наше здоров’я. Сьогодні наука переконана, що ніхто ще не вмер від старості. Організм людини нормально функціонує лише в гармонійній взаємодії з довкіллям. Здоров’я – це скарб, який не тільки дається нам природою від народження, а й визначається умовами, в яких ми живемо. Науковими дослідженнями зібрано великий фактичний матеріал про вплив забрудненого навколишнього середовища на здоров’я людини. Розповідь за табл. 3.

Таблиця 3

Вплив токсичних речовин на здоров’я людини

Токсична речовина	Джерело надходження в навколишнє середовище	Шлях надход-ження	Вплив на здоров’я людини
Арсен	Промислове виробництво, пестициди, добрива	Вода, їжа, пиво	Інтоксикації, рак, захворювання травного каналу
Залізо	Промислове виробництво	Вода, їжа,	Цироз печінки, порушення кровоносної системи
Кадмій	Виплавляння кольорових металів, пестициди, добрива, паління	Вода, їжа, повітря	Мутагенний і канцерогенний вплив на спадковий апарат, захворювання нирок
Кобальт	Стічні води, грунт, вода	Повітря, вода, їжа	Серцева недостатність, захворювання легенів
Манган	Виплавляння металів, рідке паливо, лінолеум, сірники	Повітря	Інтоксикації, захворювання ЦНС, синдром Паркінсона, пневмонія
Мідь	Промислове виробництво, спалювання вугілля, добрива	Вода, їжа	Анемія, гепатити
Молібден	Природна вода, сплави, скло, барвники	Повітря, вода, їжа	Ураження ЦНС, подагра
Нікель	Промислове виробництво нікельованих виробів	Повітря, вода	Екзема, алергія, рак бронхів
Свинець	Виплавляння металів, транспорт	Вода, їжа, повітря	Ураження нирок, печінки, мозку, ЦНС
Сполуки азоту	Добрива, відходи тваринництва, пестициди	Вода, їжа, повітря	Захворювання дихальних шляхів, специфічні ураження шкіри
Хром	Промислове виробництво, сплави, барвники	Повітря, їжа	Ураження ЦНС, печінки, травного каналу

Високі темпи зростання захворюваності характерні для показників частоти новоутворень, ендокринних захворювань, хвороб нервової системи та органів чуття, захворювань органів дихання, шкіри, кістково-м’язової системи та уроджених вад розвитку.

Науковою основою захисту здоров’я людини є гігієнічні нормативи, які визначають граничні концентрації забруднювальних речовин і такий рівень хімічних, фізичних, біологічних виливів їх, який практично не позначається на стані здоров’я людини, її нащадків.

Завдання керівника групи “Медики” для інших груп

Закріплення вивченого матеріалу:

а) уточнення, розширення, поглиблення вивченої інформації. Групова робота учнів з підручником.

Завдання. Прочитайте текст підручника на с.112-115, складіть конспект у вигляді таблиці. Зробіть висновки.

Вид забруднення	Характеристика забруднень	Джерело забруднення	Вплив на організм людини

Кожна група описує один із видів забруднення:

Екологи з’ясовують екологічні проблеми літосфери та шляхи їх розв’язання.
Антропоекологи описують соціально-психологічне забруднення.
Хіміки описують хімічне забруднення та його вплив.
Фізики описують механічне забруднення.
Біохіміки описують радіаційне забруднення.
Медики описують фізичне забруднення.
Біологи описують біологічне забруднення.

б) відтворення отриманої інформації. Дискусія за питаннями, запропонованими лідерами груп, які записані на дошці.

Узагальнення та систематизація знань

Індивідуальна самостійна робота (виконання різнорівневих тестових завдань)

І рівень

Несприятливі зміни навколишнього середовища, викликані діяльністю людини – це: а) очищення; б) забруднення; в) екологія. (Відповідь: б)
Стан і відчуття повного фізичного, психологічного і соціального комфорту – це: а) хвороба людини; б) умови життя; в) здоров’я людини. (Відповідь: в)

ІІ рівень

Механічне забруднення: а) побутові залишки; б) радіація; в) важкі метали. (Відповідь: а)
Біологічне забруднення: а) вібрація; б) пуста порода; в) бактерії. (Відповідь: в)

ІІІ рівень

Коли розпочалося інтенсивне забруднення навколишнього середовища: а) з появою людини розумної; б) з розвитком капіталізму; в) приблизно 50 років тому. (Відповідь: б)
За часом взаємодії з довкіллям поділяються на забруднення: а) стійке, нестійке, середньостійке; б) пряме, непряме; в) механічне, фізичне. (Відповідь: а)

ІV рівень

Захворювання СНІД, грип, стригучий лишай, дизентерія, сальмонела викликані: а) хімічним забрудненням; б) біологічним забрудненням; в) механічним забрудненням; в) фізичним забрудненням. (Відповідь: б)
Захворювання лейкози, злоякісні утворення, рак викликані забрудненням:а) механічним; б) хімічним; в) біологічним; г) фізичним. (Відповідь: г)

ІІІ. Підсумок заняття

Підсумки підбиває один із лідерів груп під керівництвом учителя, який оцінює роботу кожної групи (Відбувається попереднє оголошення і коментування рівня компетентності учнів. Комплексна оцінка буде виставлена після перевірки самостійної роботи).

ІV. Домашнє завдання (диференційоване)

Прочитати § 82 – 86. Виконати додаткове завдання:

Спробуйте визначити стан атмосферного повітря над вашим селищем, містечком, мікрорайоном. Для цього визначте:

усі можливі джерела забруднення атмосфери;
вид і характер забруднення;
характер шкідливого впливу на здоров’я людини.

2.6. План-конспект заняття-майстерні

“Екологічний менталітет”

Технологія педагогічних майстерень, орієнтованих на розвиток планетарної свідомості, на заняттях з екології може бути представлена в такому вигляді.

I етап. Попередній.

Завдання: забезпечити підготовку учнів до засвоєння змісту заняття.

Прийом: постановка проблеми, прийом матеріалів.

Результат: створення мотивації учнів до засвоєння матеріалу (до роботи з матеріалом).

Метод перевірки: озвучування учнями обраної проблеми.

II етап. Колективна робота в групах.

Завдання: осмислення, відбиття змісту знань у контексті власного досвіду. Усвідомлення значення колективних дій людства в умовах загострення глобальних проблем. Розвиток екологічної культури.

Прийом:

Запитання на уточнення щодо обраних проблем та способів їхнього вирішення.
Робота з навчальним і роздавальним матеріалом і з джерелами додаткової інформації.

Результат: знання, одержані учнем у процесі колективної діяльності. Розвиток навичок комунікативної культури.

Метод перевірки: обмін учнів думками. Виступ груп у різній формі (проекти, малюнки, тексти, листи).

III етап. Рефлексія.

Завдання: вироблення власного ставлення до вивченого матеріалу. Формування активної життєвої позиції в учнів під час оцінки глобальних проблем людства. Сприяння розвиткові інтересу дітей до проблем екології. Розвиток комунікативних умінь.

Прийом: запитання до учнів.

Результат: формування суджень щодо екологічних проблем, активна позиція учнів у питаннях вирішення актуальних проблем.

Метод перевірки: представлення свого вирішення проекту.

План-конспект майстерні „Екологічний менталітет”

Мета навчальна: формування поняття про глобальні екологічні проблеми сучасності, поняття про екологічне мислення, про колективні дії людства в умовах загострення глобальних екологічних проблем, поняття про екологічну культуру, поняття про конкретні екологічні проблеми (енергетичну, сировинну, продовольчу) і шляхи їхнього розв’язання. Розширюються і поглиблюються знання про роль антропогенного фактора в природі, залежність здоров’я людини та її способу життя від змін навколишнього середовища.

Виховна мета: екологічне виховання (формування екологічного мислення, екологічної культури), природоохоронне виховання (збереження природи і природних ресурсів – умов життя людини), гуманістичне виховання (турбота, усвідомлення необхідності збереження природи, ”здорових” відносин між людьми), валеологічне виховання (профілактика захворювань: СНІДу, серцево-судинних, неврологічних), економічне виховання (проекти з вкладення капіталів у розвиток та охорону національних багатств), естетичне виховання (розвиток художніх здібностей при оформленні плакатів).

Розвивальна мета: формування активної життєвої позиції при рішенні екопроблем, розвиток інтересу дітей до екології (практичне значення досліджуваного матеріалу, використання цікавих додаткових відомостей, нестандартна побудова заняття), розвиток комунікативних умінь, розвиток кмітливості, винахідливості і творчого мислення (аналіз матеріалу, формування уміння узагальнювати, робити висновки).

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: заняття-майстерня.

Міжпредметні зв’язки: біологія, ОБЖД, валеологія, економіка, географія, образотворче мистецтво.

Обладнання: плакати, малюнки, листівки, література з екології.

Література для учнів:

В поисках равновесия: Экология в системе социальных и политических приоритетов / Б. М. Маклерский, Г. И. Рубсон, А. К. Жирицкий и др.; Отв.ред. Б.М. Маклерский. – М.: Международные отношения. – 1991. – 294 с.
Агаджанян Н. А. От биоэкологии к нооэкологии // Природа. – 1988. – № 9.
Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику. – 2-е изд., доп. – К.: КЭКЦ, 2001. – 204 с.

Литература для учителя:

Вронский В. А. Круговорот веществ в биосфере. Экологический аспект // Биология в школе. – 1991. – № 3. – С. 7 – 14.
Павлова Т.Н. Биоэтика в высшей школе. – К.: КЭКЦ, 1998. –С.128.
Гирисон Ф.И. Экология. Цивилизация. Ноосфера. – М.: Наука,1987. – 180 с.

Хід майстерні

I. Організаційний момент.

II. Індукція (введення в проблему). На дошці вчитель записує завдання проблеми.

Ви володієте 1/2 акцій компанії ”Український ліс”. Що Ви з цими акціями вчините?
Теоретично термін життя людини 147 років. В Україні середня тривалість життя 57 років, в Японії 87-89 років. Визначите, які проблеми пов’язані з цими цифрами.
Згадайте прислів’я, приказки, афоризми на екологічну тему.

III. Самоконструкція.

За пропозицією вчителя учні діляться на групи, які формуються за бажанням та інтересом: теоретиків, практиків, художників, економістів, дослідників. Групи одержують завдання: визначити екологічні проблеми і способи їх розв’язання різними фахівцями: теоретиками, практиками, художниками, економістами, дослідниками. У ході заняття учні називають екологічні проблеми:

Найбільш значимі проблеми: комплекс соціальних проблем: стреси, злочинність, хвороби, тривалість життя, СНІД, безробіття, житлова проблема, проблема освіти.

Глобальні катастрофи: аварії на АЕС, вирубка лісів, їхнє знищення, зникнення тварин. Проблема видобутку і використання мінерально-сировинних ресурсів, паливно-ергетичного комплексу.

IV. Соціалізація.

Цей етап представлений виступом груп у різній формі (проекти, малюнки, графіки, тексти, листи).

Група теоретиків компанії «Український ліс» розробила проект:

Берете кредит під заставу вашої нерухомості.
Розширюєте випуск продукції та асортимент.
Закуповуєте обладнання.
Модифікуєте право.
Укладаєте вигідні контракти з партнерами.
Наймаєте працівників.
Починаєте поступову вирубку лісу.
Видобуту деревину переробляєте і відправляєте за кордон.
Одержуєте доход, віддаєте кредит. Якщо прибуток нульовий, то

ви розоритеся.

Група художників намалювала плакат, присвячений глобальним проблемам людства, і поставила великий знак ”?”. ЯК УНИКНУТИ ЦЬОГО?

Група практиків напрацювала гасло: „Станемо на захист природи, озброївшись прислів’ями” („Без праці не витягнеш і рибку зі ставка”, „Не плюй проти вітру”, „Не плюй у колодязь, пригодиться води напитися”).

Група дослідників працювала над проблемою тривалості життя людини і зробила наступний висновок:

Мрія кожної людини – дожити до 100 років.

Що заважає?	Що допоможе?
1.Забруднення навколишнього середовища. 2. Рівень життя. 3. Соціальні проблеми. 4. Стреси. 5. Хвороби. 6. Злочинність.	1.Розвиток медицини. 2.Захист навколишнього середовища. 3.Поліпшення економічної ситуації кра їні. 4.Підвищення духовного рівня суспільства. 5. Встановлення порядку в країні. 6.Розвиток потенційних можливостей мозку.

Група теоретиків написала лист жителям Х-планети про катастрофу на планеті Земля, звернувшись до них за допомогою при запобіганні екологічної катастрофи.

V. Рефлексія. На цьому етапі учні спробували розібратися в тому, що можна реалізувати найближчим часом?

Були запропоновані різні способи вирішення екологічних проблем. Деякі проблеми, вважають учні, можна вирішити вже сьогодні.

У ході майстерні вони ніби прожили усі проблеми, пропустили їх через себе, усвідомили, що саме відбувається навколо. Зрозуміли, що і від кожного із нас і від усіх разом залежить вирішення цих проблем. Наприклад, проблем чистих парадних, школи, вулиці, міста. Задумалися над тим, що кожен із нас зробив для поліпшення стану навколишнього середовища, перейнялися тим, що це спільна наша справа і від цього залежить екологічна культура всього суспільства і кожного з нас.

Домашнє завдання. Придумати собі домашнє завдання у зв’язку з темою.

Методика проведення етичної бесіди

“Чи потрібні досліди над тваринами

в навчальному процесі?”

Мета:

Навчальна. Сформувати поняття про етичні аспекти проведення експериментів на тваринах, поняття про гуманні альтернативи в навчанні, поняття про біоетику (науку про шанобливе ставлення до всього живого).

Виховна. Здійснювати екологічне (екологічне значення кожного біологічного виду), патріотичне (національна система освіти), політехнічне (роль різних професій людини в збереженні біологічного виду), етичне (шанобливе ставлення до живої істоти), правове (право кожної живої істоти на Життя) виховання учнів.

Розвивальна. Розвивати пізнавальний інтерес (нетрадиційна форма навчання, практичне значення нового матеріалу), творче мислення (аналіз, синтез, узагальнення інформації, уміння робити умовиводи), самостійність (співучасть у проведенні заняття, опрацювання додаткової літератури).

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Вид заняття: бесіда з елементами диспуту.

Методи навчання: проблемно-пошуковий, дослідницький.

Міжпредметні зв’язки: біологія, етика, географія, валеологія.

Література для учителя:

Небел Б. Наука об окружающей среде: как устроен мир: В 2-х т.; Пер. с англ. – М.: Мир, 1993.
Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М.: Мысль, 1988.

Література для учнів:

Основи екологічних знань. Підручник для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй. – К.: Либідь, 1995.
Основи екологічних знань. Підручник для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй. – К.: Либідь, 2000.
Екологія рідного краю: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Мацюра, О.Ф. Рильський, О.С. Арабаджі та ін. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – 112 с.

Хід заняття

I. Підготовчий етап.

1. Мотивація.

У студентських експериментах гине 1 % лабораторних тварин. Основна частина піддослідних тварин 65 % використовується в медичних дослідженнях при випробовуванні ліків і нових методів лікування. На військові та космічні тести припадає 26 % експериментів. 8 % тварин гине в тестах на токсичність при розробці косметики, промислових сполук тощо.

2. Проблемне питання. Чи є альтернатива таким дослідам? Експерименти над тваринами: необхідність чи варварство?

3. Повідомлення теми і мети заняття. Тема бесіди “Чи потрібні досліди над тваринами?”

II. Виступи-розмірковування з елементами дискусії учнів на теми.

Викладання фізіології та анатомії можливе без вбивства?
Чи є сенс випробовувати нові ліки і методи лікування на тваринах?
Краса без жорстокості.

Інформаційний матеріал

Викладання анатомії і фізіології можливе без вбивства.

У доповіді учня використаний інформаційний матеріал із статті М. Макарчика „Викладання фізіології можливе без вбивства”.

Микола Макарчик – доктор наук, завідувач кафедри фізіології людини та тварин факультету біології Київського Національного університету ім. Т. Шевченка. Він належить до тих вчених, які з початку свого навчання біології, а особливо фізіології та анатомії, були виховані на традиційному підході. Авторитет викладачів та відданість традиції, відсутність інших можливостей та особистого досвіду в роботі з альтернативами означали, що спочатку він не замислювався серйозно над цим підходом до освіти. Але під час практичних занять з фізіології, які означали вбивство та препарування жаб, деякі неприємні відчуття, які непокоїли, турбували, запали йому в душу. І незважаючи на те, що з тих пір минуло більше 20-ти років, він яскраво пам’ятає ті негативні почуття. І якщо він, фізіолог, пам’ятає це, то такі самі неприємні спогади повинні були залишитися і в інших біологів. Дійсно, під час своїх бесід з біологами, що закінчили університет багато років тому, і чия діяльність зараз далека від фізіології, всі вони згадують убитих жаб. Особисто М. Макарчик найбільше був вражений так званими „гострими експериментами” на собаках. Вченого вражало не саме препарування, а поведінка собак перед тим, як вони були приспані наркозом.

У своїй статті М. Макарчик пише: „Тільки нещодавно я став замислюватися над ціною і цінністю таких експериментів під час вивчення фізіології. Після закінчення університету я багато років працював з тваринами, вивчаючи їх поведінку, точніше, їх емоції. Вивчаючи фізіологічні механізми емоційної поведінки, я часто оперував тварин, а в кінці експерименту убивав їх. Чи відчував я тоді докори сумління? Швидше за все, ні. Мій ентузіазм у вивченні науки та проведенні досліджень виправдовував всю цю діяльність. Однак з самого початку моєї практичної наукової діяльності я повністю відмовився від подібної роботи з собаками. Я просто не міг подолати „комплекс співчуття” до них”.

У 1999 р. М. Макарчик був обраний завідуючим кафедри фізіології людини і тварин. Протягом останніх років на цій кафедрі активно запроваджуються альтернативні методи та підходи до викладання.

Передусім, значно зменшено кількість тварин, що використовуються на практичних заняттях. Були модифіковані деякі експерименти, які стали виконуватися за участю студентів-добровольців. Стали застосовувати безпечні інструментальні засоби, такі, як міограф, запис ЕКГ та ЕЕГ (електроенцефалограми та електрокардіограми), змінювану непостійність серцевого ритму. В освітній процес були запроваджені техніки психофізіологічного дослідження добровольців з використанням комп’ютерних програм із фонду довгострокового наукового розвитку кафедри. Була змінена програма практичного курсу та вперше застосована комп’ютерна модель скорочення м’язів жаби та використання різних агентів. Студенти та викладачі були дуже задоволені новим підходом і його результатами (раніше цілий курс із 170 студентів використовував десятки жаб). Це доказ того, що заміна експериментів на тваринах може бути зроблена без шкоди для рівня засвоєння знань.

На даний час змінена вся програма практичних занять з фізіології та анатомії: на кафедрі повністю відмовилися від використання тварин в освітньому процесі. Комп’ютерні програми з анатомії дозволяють студентам бачити тіла і структури в різноманітних проекціях та планах. Студенти отримали можливість бачити на екрані одночасно з виглядом цілого тіла також внутрішню структуру або тонкий зріз будь-якої частини людського або тваринного організму. Стиль та глибина представлення змісту цього предмета значно вищі, ніж в реальних експериментах, що надзвичайно важливо. Досвід кафедри показує, що комп’ютерні програми значно підвищують рівень навчання з анатомії.

У рамках фізіології використання комп’ютерних програм дозволяє врятувати життя багатьох тварин, а також дозволяє успішно працювати з тими студентами, які з етичних причин не бажають завдавати болю і страждань тваринам. По-перше, такі програми дають можливість моделювати і показувати такі фізіологічні процеси, які не можуть бути відтворені у звичайних навчальних лабораторіях (наприклад, зміна мембранних потенціалів). По-друге, ці програми дозволяють кожному студенту працювати незалежно, у власному індивідуальному темпі, повертатися до будь-якої стадії та повторювати найважливіші частини експерименту, що б було неможливо зробити з тваринами. По-третє, викладач може спостерігати та оцінювати успішність засвоєння змісту за роздруківками результатів експерименту, аналізів та висновків, зроблених студентами.

Досвід роботи кафедри, очолюваної М. Макарчиком, є найкращим доказом того, що викладання фізіології та анатомії може повністю виключати вбивство великої кількості невинних лабораторних тварин.

Чи є сенс випробовувати нові ліки і методи лікування на тваринах? (доповідь учня побудована на матеріалах статті І. Ю. Новожилової, біолога, фізіолога рослин, президента Центру захисту прав тварин “Віта”, члена союзу журналістів “Експерименти на тваринах: необхідність чи варварство?”)

85 % експериментів на тваринах, проведених за останні 100 років з метою розробити нові ліки та методи лікування, припадають на період з 1950 р. до теперішнього часу. Проте середня тривалість життя за цей період практично не змінилася, а число хронічних захворювань продовжує зростати.

Справа в тому, що через анатомо-фізіологічні відмінності між людиною і твариною тестування ліків і нових методів лікування на тваринах неефективне і навіть небезпечне. Наприклад, з наукових спостережень відомо, що морфін заспокоює людину, але збуджує кішок. Аспірин отруйний для кішок, а пеніцилін високотоксичний для морських свинок. Досліди на тваринах не показали канцерогенного впливу на людину азбесту, який було виявлено згодом.

Перш ніж з’явитися на аптечному прилавку, препарати проходять численні випробовування на тваринах протягом 15–20 років. При цьому на стадії ранніх клінічних досліджень 90 % вибраковуються.

Сучасна медицина налічує майже 150 препаратів, які пройшли випробовування на тваринах і виявились небезпечними для людини. Наприклад, результатом використання заспокійливого препарату для вагітних жінок талідоміда стало народження 10.000 дітей з відсутністю кінцівок і каліцтвами. До цього препарат успішно пройшов випробовування на тваринах і не показав ніякої токсичності. В 60-х роках у Великобританії загинуло 3.500 хворих на астму, які використовували ізопреналінові аерозольні інгалятори, які пройшли випробовування на тваринах. Недавній скандал з найкрупнішим німецьким концерном Bayer, коли в результаті прийому препарату загинуло 52 людини, в черговий раз довів, що різниця між процесами, які протікають в організмі людини і тварин, знецінює доцільність тестування ліків на тваринах.

Аналіз досягнень сучасної медицини показав, що прогрес медицини значною мірою пов’язаний з клінічними спостереженнями за хворими, а не з експериментами на тваринах. Це лікування таких хвороб, як гепатит, ревматизм, тиф, виразковий коліт, хвороби щитовидної залози тощо. “Війна проти раку” почалася з 1971 року, але так і не увінчалась успіхом, хоча затрати на експерименти з використанням тварин перевищили мільярд доларів тільки в США. Нема користі і від експериментів на тваринах при вивченні СНІДу.

На сьогоднішній день у світі створена низка центрів для розробки альтернатив експериментам на тваринах. Замість піддослідних тварин такі центри використовують одноклітинні організми, бактерії, фізико-хімічні методи, культури клітин, комп’ютерні моделі. “75 % дослідів на тваринах вже сьогодні могли б з успіхом бути замінені культурами клітин”, – вважає Г.П. Червонська, вірусолог, член комітету з біоетики при Російській Академії Наук. “Ці методи ефективні, точні і потребують значно менших фінансових затрат. Більше того, альтернативи дозволяють виявити токсичність випробовуваних препаратів на більш глибинному рівні – клітинному, а іноді і субклітинному”.

Ще перспективнішою альтернативою експериментальній медицині є натуропатія, яка усуває необхідність у тестуванні безкінечної низки ліків, які руйнують захисні сили організму і пропонує свій підхід до оздоровлення людини. Даний підхід спрямований на запобігання захворювань та нормалізацію обмінних процесів. Інша альтернатива – гомеопатія, що тренує імунітет людини (натуропатія і гомеопатія не використовують тварин для експериментів).

Краса без жорстокості!(для доповіді учнем використано матеріал статті І. Новожилової “Експерименти на тваринах: необхідність чи варварство?”)

На тваринах випробовують не лише ліки, але й косметику, будівельні та пакувальні матеріали, засоби для чищення та іншу продукцію. Тварини дихають парами речовини, концентрація якої така велика, що більша частина тварин помирає від отруєння. Промисловий тест Драйза для косметичних засобів (туш для вій, помада тощо) проводився наступним чином. Тваринам, що знаходяться в повній свідомості, наносять на око речовину для випробування і чекають, поки не наступить пошкодження роговиці. Голова кролика міцно зафіксована за допомогою спеціального коміра, і тварина не може навіть потерти лапкою око, яке роз’їдає нанесений препарат. Часто тест завершується тим, що роговиця мутніє, око гине.

За кордоном розгорнувся рух “Краса без жорстокості”, який підтримує косметику, виготовлену без тваринних продуктів і не випробувану на тваринах. Товари цих фірм мають знак: “Not tested on animals” (“товар не тестований на тваринах”), „Cruelty free” (“товар, при виготовленні якого не була проявлена жорстокість стосовно тварин”) або зображення кролика на фоні трикутника або обведеного колом. Товари таких фірм з’явилися і в Україні.

Людина з її винахідливістю давно б могла знизити свої потреби у використанні тварин, не завдаючи шкоди своєму здоров’ю та благополуччю. Вирішити проблему тестування на тваринах можна шляхом прийняття відповідних законів, фінансування фахівців, що розробляють альтернативи з дослідів на тваринах і запровадження нової дисципліни біоетики (науки про шанобливе ставлення до всього живого) у ВНЗ в якості обов’язкового предмета.

Хочеться вірити, що “Настане час, коли світ буде дивитися на сучасну вівісекцію в ім’я науки, як він дивиться зараз на спалювання людей на вогнищі в ім’я інквізиції” (Х. Байнджлоу).

III. Заключне слово учителя. Щорічно мільйони життів братів наших менших забирають болісні експерименти. Піддослідних тварин обпікають, ошпарюють, отруюють та заморюють голодом, пропускають через них електричні розряди та привчають до наркотиків.

Ми ввійшли в третє тисячоліття і прогрес, духовний та фізичний, потребує, щоб були усунені всі перешкоди на шляху до цивілізованого розвитку. Етичні норми і правила однаково поширюються не лише на взаємодію людей між собою, але й на їх взаємодію зі світом природи.

По суті, як справедливо вважає д.пед.н. С.Д. Дерябо „Зміна антропоцентричної свідомості на екоетичну рівноцінна кардинальній зміні образу світу, зроблену у свій час Коперником, коли геоцентрична модель сонячної системи була замінена на геліоцентричну. Як Земля тоді втратила статус центра Всесвіту, так і зараз людина повинна відмовитися від уявлення про себе, як про центр світу”.

РОЗДІЛ ІІІ.

Blog

В. В. Молодиченко формування екологічної культури школярів навчально-методичний посібник

Джерела радіації