В. В. Молодиченко формування екологічної культури школярів навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник
2.2. Методика проведення екскурсії “Ознайомлення з джерелами забруднення своєї місцевості” (на прикладі дубової алеї с. Лежино З
4. Постановка проблемного питання
Хід екскурсії
Кількість учасників
2 група: “Вирішуємо проблему відходів”.
3 група отримує завдання провести “утилізацію” різноманітних предметів побуту
2 група Охороняємо природу (недобрі поради)
3 група Ми друзі природи
Завершення гри.
2.3. План-конспект заняття-подорожі з теми “Різноманіття птахів Запорізької області.
Завдання учасників гри.
Сова) Удень сліпа, а вночі зряча, мишей ловить, а не кіт. (Сова
Учням показують наступні малюнки: 1– горобець; 2 – ластівка; 3 – сіра ворона; 4 – дятел; 5 – грак; 6 – сорока; 7 – іволга; 8 – о
Сорока звиває собі гніздо з “дахом”, а ворона ні
Кросворд “Птахи Мелітополя”
IV станція “Охорона птахів”.
Мандрівний голуб, безкрила гагарка, дронт
Орнітологічний аукціон.
2.4. План-конспект заняття-слідства з теми “Вплив куріння на організм людини та
3. Повідомлення теми і завдань заняття.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2.2. Методика проведення екскурсії “Ознайомлення з джерелами забруднення своєї місцевості” (на прикладі дубової алеї с. Лежино Запорізької бласті)


Мета екскурсії.

Навчальна: ознайомити учнів з впливом життєдіяльності людини на природу дубової алеї с. Лежино. На цій основі формувати екологічні поняття: засміченість, забруднення, побутове сміття, утилізація. Під час екскурсії формувати уміння давати екологічну оцінку стану навколишнього середовища (дубової алеї), визначати рівень забруднення побутовими відходами, місця локалізації сміття; уміння прогнозувати наслідки нерозумної поведінки людини, чи опанувати уміння розрізняти види побутового сміття та прийоми його утилізації; уміння так організувати свою життєдіяльність та життєдіяльність своїх близьких, щоб скоротити кількість побутового сміття та засміченість ним довкілля; розвинути уміння етичного ставлення до природи (правила поведінки у природі).

Виховна: здійснювати природоохоронне (на прикладі охорони дубової алеї від засміченості; уміння сортувати та скорочувати кількість сміття) та екологічне (роль дубової алеї у житті тварин і людини) виховання, санітарно-гігієнічне (прибирання з алеї побутового сміття – джерела інфекції), патріотичне (любов до рідного села), естетичне (звеличення краси могутнього дерева) та етичне (правила поведінки у природі) виховання.

Розвивальна: розвивати творчий потенціал учнів, уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки і вирішувати екологічні проблеми своєї місцевості.

Місце проведення: дубова алея с. Лежино.

Підготовка учителя до екскурсії.

1. Ознайомлення з місцем проведення екскурсії: визначити маршрут екскурсії, намітити місця для зупинок.

Перша зупинка “Дубова алея”. Початок екскурсії.

Друга зупинка. Біля великого дуба. Дидактична гра “Не хочемо навколишнього середовища одноразового використання”.

2. Вивчення літератури.
  1. Екологія. Факультативний кус для початкової школи / Мелаш В. Д. – Мелітополь, 2001. – 48 с.
  2. Екологічна освіта школярів (Збірник програм) 5-11 . – К.: Перун, 1998. – 112 с.
  3. Яковлєва Є. В., Мелаш В. Д., Лук’янова Н. Л., Яременко Г. В. Екологія рідного краю, 5 клас. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – 132 с.
  4. Экогруппа. Руководство по домашней экологии. – Санкт-Петербург, 1998.
  5. Програми з курсу “Екологія рідного краю” 1-11 класи. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – 68 с.

2. Розробка завдань для самостійної роботи учнів.

3. Добір екскурсійного обладнання: блокноти, ручки, фотоапарати.

Підготовка учнів до екскурсії.
  1. Ознайомлення учнів з темою та метою екскурсії.
  2. Актуалізація опорних знань перед екскурсією. Бесіда за запитаннями:
  • Які види забруднення ви знаєте?
  • Як впливає забруднення навколишнього середовища на життя людей?

3. Мотивація перед проведенням екскурсії.

У будь-якій сім’ї щодня щось викидають. Як виявилося, обов’язковою умовою існування людини є поява відходів. Давно минули ті часи, коли природа самотужки могла переробити за допомогою ґрунтових бактерій, мікроорганізмів та інших мешканців грунту відходи діяльності людини. Величезні гори сміття вимагають від людини вирішення проблеми санітарного очищення населених пунктів.

4. Постановка проблемного питання.

Звалища зростають, отруюють повітря, воду, спотворюючи пейзаж нашої алеї. Як же скоротити цю шалену кількість сміття, що викидається?

5.Розподіл учнів на мікрогрупи для виконання самостійних завдань для підготовки до екоконкурсів та проведення самостійної роботи.

6. Ознайомлення учнів із завданнями і вимогами до звіту.

У звіті потрібно вказати тему, мету, основні етапи екскурсії (доповіді учнів, проведені дослідження, отримані результати, висновки).

7. Повторення правил поведінки під час екскурсії.

8. Повідомлення інформації про тривалість екскурсії (1,5 години), необхідний одяг та взуття (легке, спортивне).


Хід екскурсії

Вступне слово учителя. Ми прийшли до нашої улюбленої алеї. Ось наша чудова дубова алея.

Дуб – надзвичайно довговічна порода дерев, він може жити майже 2 тис. років. Навіть у посушливому степу при умілому догляді (а наші односельці дуже дбайливо ставились до них) дуби утворюють стійкі, довговічні насадження, такі як наша алея.

До біологічних особливостей дуба слід віднести його повільний ріст у молодості, він дуже довго вкорінюється і тільки на 2-й, 3-й десяток років свого життя формує могутнє коріння. В дуба могутній стовбур зі звивистими, товстими, як мускулисті руки, гілками. Все це викликає уявлення про мужність, завзятість, силу. Ця рослина любить тепло, вимоглива до ґрунтів. Навесні дуб розпускається пізно, тому що листки і стебла дуба чутливі до холоду.

Про дуб складено багато приказок: “Твердий як дуб”; “Стоїть як дуб нездоланний”; “Держись за дубок, дуб у грунті глибокий”. Люблять у нас в народі дуби! Давайте згадаємо, чиє ще життя пов’язане з дубом?

Актуалізація опорних знань. Дайте відповідь на питання:
  1. Хто із комах живиться корою та листям дуба? (жук-олень, короїд, гусениця непарного шовкопряда, личинки дубового вусача, дубовий вусач)
  2. Хто живиться цими комахами?
  3. Які звірі та птахи живляться жолудями? (миші, білки, сойки)
  4. Знайдіть нірку, де б могла жити мишка.
  5. Чи нема в дереві дупла для білочки?
  6. Яких птахів ви спостерігаєте біля дуба?
  7. Яке значення для наших односельчан має дубова алея?

Проблемне питання: А чому ми так неуважно, не бережно ставимося до наших дубів?

У цьому ми спробуємо розібратися, зробивши зупинку поряд з могутнім дубом!

Побутове сміття – тверді відходи. Це головна проблема села, яка позначається на нашій алеї, на нашому могутньому другові. Звалище росте, отруює повітря, спотворює пейзаж. А чи влаштовує це нас? Звичайно, ні. Треба діяти!

Проблемне питання. Спочатку подивимося, з чого складається сміття? Це, звичайно, не дуже приємна процедура, але...


Діти виконують самостійну роботу.
  1. Який вид сміття найбільш типовий для нашої алеї?
  2. Де накопичується найбільша кількість сміття?
  3. Який вид сміття найбільш небезпечний?

Інформаційний матеріал

а) Макулатура:
  • шкода природі – власне папір шкоди не приносить, але фарба, якою покритий папір, може виділяти отруйні речовини;
  • шкода людині – фарба, при розкладанні може виділяти отруйні речовини;
  • термін розкладання – 2-3 роки;
  • спосіб вторинної переробки – переробка в обгортковий папір.

б) Вироби з пластмас, що не містять хлор (прозорі пакети, пінопласт, кулькові ручки):
  • шкода для природи – заважають газообміновіу в ґрунті і водоймі, їх можуть проковтнути тварини;
  • шкода для людини – пластмаси під час розкладання можуть виділяти отруйні речовини;
  • термін розкладання – близько 100 років;
  • спосіб вторинної переробки – переплавляння.

в) Упаковки для харчових продуктів:
  • шкода природі – смерть тварини від проковтування упаковки;
  • шкода людині – не зафіксована;
  • спосіб вторинної переробки – не існує (через труднощі розподілу на компоненти).

Після виконання самостійної роботи діти грають у дидактичну гру.

Екологічна гра “Не хочемо навколишнього середовища

одноразового використання”!

Мета: розвинути поняття „побутові відходи”, хто їх створює, як можна попередити їх утворення або зменшити кількість.

Обладнання: папір для записів, ручки або олівці.

Кількість учасників – довільна. Тривалість – 80 хв.

Хід гри

I тур “Вивчаємо, що ми викидаємо”

1 група отримує завдання “Знайди двійники”. Група отримує список речей одноразового використання, записує в стовпчик (консервні бляшанки, банки з-під напоїв, паперові серветки, пластикові пляшки, целофанові пакети тощо). Потім потрібно знайти для кожного предмету зі списку його “двійника”, тобто річ багаторазового використання.

2 група: “Вирішуємо проблему відходів”. Учасникам гри учитель роздає два однакових списки різних відходів: яблучна шкірка, папір, стаканчики з-під йогурту, пучок трави, шерсть, стара гумова іграшка тощо. Завдання – перша підгрупа називає відходи, що розкладаються, а друга підгрупа – відходи, що не розкладаються, відмічаючи окремо ті, що розкладаються, але шкідливі для здоров’я.

3 група отримує завдання провести “утилізацію” різноманітних предметів побуту. Вони повинні розповісти з яких матеріалів були зроблені дані речі та як правильно здійснити утилізацію даних відходів: холодильник, диван, телевізор, сервант, взуття.

Інформація.

Утилізація може відбуватися декількома способами:
  1. спалювання (лише із натуральних матеріалів, тканини, деревини);
  2. вторинна сировина (метали, склотара);
  3. поховання (для всіх пластмас, гуми, тощо).

II тур ”Що може зробити один?”

Кожній із команд задаються запитання. Потрібно продовжити сказане, закінчити фразу:
  • Пишіть на обох боках аркуша паперу, використовуйте більше матеріалів... (із переробленої макулатури).
  • Старайтеся купувати напої у скляних пляшках, які можна... (використати багато разів, здати до крамниці).
  • Не купуй більше, ніж може... (знадобитися тобі).
  • Економ електроенергію та пальне; якщо це можливо, користуйся більше... (громадським транспортом).
  • Одяг, що ти вже не носиш, можна ... (віддати нужденним).
  • Не викидай старі іграшки, книги: вони можуть... (комусь знадобитися).
  • Довідайся, де поблизу є пункт з прийому макулатури, і... (здай туди використаний папір).
  • Перш ніж викидати бляшані консервні банки... (вимий їх та зімни).
  • Старайся акуратно поводитися зі скляною тарою, яку... (можна здати).
  • Якщо є садова ділянка, використовуй харчові відходи для... (виготовлення добрив).
  • Старайся не користуватися пінопластом, оскільки він практично... (не розкладається у природі).
  • Полагодь та відремонтуй річ замість того, щоб... (її викидати).


III тур “Поетичний”.

Діти зачитують підібрані вдома вірші на теми:
  1. „Спеціалісти санітарного очищення”.
  2. „Зберігаємо природу”(жанр “недобрі поради”).
  3. „Ми друзі природи”.

Варіанти віршів додаються нижче.

Група 1. Гимн утильщиков

Мы - любители природы!

Наша армия идет.

Отправляемся походом

В бой за чистый небосвод.

Все, что мы сегодня сможем

В мире вредного найти,

Мы в контейнеры заложим

И – счастливого пути!

Все фосфаты, все нитраты

Нужно в космос запустить

И, наверное, тогда

Мы спокойно сможем жить???


2 група Охороняємо природу (недобрі поради)

Мы – любители природы!

Чтоб ее покой хранить,

Мы хотим от человека

Всю природу оградить!

И хотим своим проектом

Мы к прогрессу сделать шаг

Все природные объекты

Мы посадим под колпак.

Прибиваем быстро-быстро,

Чтоб скорей помочь лесам

Металлические листья

К металлическим ветвям.

3 група Ми друзі природи

Всех любить животных нужно

Каждый день и каждый час,

Купим каждому подушку,

Одеяло и матрац!

Мы помочь животным рады,

Мы хотим удачи им,

Всех напоим лимонадом,

Шоколада им дадим.

Без природы в мире людям

Даже дня прожить нельзя.

Так давайте к ней мы будем

Относиться, как друзья.

И при всем честном народе

Добавляем мы потом:

Нужно помогать природе –

Но со знаньем и умом.

IV тур. „Проект етичного кодексу мешканців Екоміста”

Команди (групи) отримують завдання: скласти за 7-10 хвилин проект кодексу жителів Екограду, де повинні бути відображені принципи природоохоронної діяльності громадян.

Завершення гри. Вчитель підбиває підсумки і нагороджує переможців.

Заключне слово учителя. Наша Планета, наше село засмічені, але ми ще не усвідомлюємо небезпеки життя на величезному звалищі. Ми поки що на ньому живемо, але чи зможуть жити наші діти? Є давня приказка в нашого народу, мораль якої близька до нашої теми:

Хто може понівечити рідну природу,

Той здатний понівечити душу людську.

Пам’ятай!
  1. Використовуй обидва боки паперу.
  2. Купуй їжу лише в необхідних кількостях.
  3. Використовуй скляний та пластмасовий посуд для зберігання продуктів.
  4. Бережи папір, скло, алюміній, які можна використати повторно, та збирай їх в окремі контейнери.
  5. Віддавай речі, які тобі не потрібні більше, тим людям, які можуть їх використати.

Домашнє завдання.
  1. Намалюй плакат і запропонуй:
    1. “Що можна зробити для зменшення відходів?”
    2. “Як нам можна зберегти чистоту рідної алеї?”
  2. Виріши екологічну задачу: В середньому людина виробляє 600 г сміття за день. Подумай і дай відповідь: скільки кг сміття створює твій клас за день, за тиждень, рік?
  3. Зробіть саморобки з відходів:

а) з пластикових пляшок (вазу, квітку);

б) із бляшаних банок миску для домашньої тварини.


2.3. План-конспект заняття-подорожі з теми “Різноманіття птахів Запорізької області.

Охорона птахів”


Мета заняття:

Навчальна – систематизувати знання учнів про різноманітність птахів рідного краю, закріпити знання про особливості їхньої будови та способу життя, пристосованість до середовища існування; закріпити поняття про класифікацію птахів; навчити розрізняти птахів за голосами, поведінкою.

Виховна – екологічне виховання (значення птахів у природі і житті людини, вплив людини на чисельність і різноманіття птахів); виховання дбайливого ставлення до природи.

Розвивальна – розвиток пізнавального інтересу (постановка проблемного питання, використання цікавих фактів, робота з натуральними об’єктами); розвиток творчого мислення, пам’яті, уміння працювати з додатковою літературою.

Тип заняття: узагальнююче.

Вид: заняття-подорож.

Методи: проблемно-пошуковий.

Обладнання: барабан з обертовою стрілкою, сірники-покажчики, пісочний годинник на 1 хвилину, зоокартини, набори листівок із зображенням птахів, опудала птахів, таблиці: ”Птахи боліт та узбережжя водойм”, ”Птахи, що живляться у повітрі”, ”Денні хижі птахи”.

Література:
  1. Макогон О.Г., Надворний В.Г. Ігри з зоології. - К.: Рад. школа, 1988. – 30 с.
  2. Дидактический материал по зоологии: Пособие для учителей биологии / А.И. Никишов, А.В. Теремов и др. - М.: “РАУБ” Цитадель, 1996. – 174 с.
  3. Заянчковский И.Ф. Памятники животным. – К.: Рад. школа, 1983. – 160 с.
  4. Список птиц городского парка культуры и отдыха им. М. Горького (зимующие и гнездящиеся птицы) – Мелитополь: Эколого-натуралистический центр, 1997. – 5 с.
  5. Малахов А.С. Птицы живут на земле. – Днепропетровск: Проминь, 1980. – 142 с.
  6. Систематика птиц: Учебное пособие для ун-тов и пед. ин-тов / Н.Н. Карташев. – М.: Высшая школа, 1974. – 367 с.


Хід заняття

I. Організаційний момент.

II. Проведення гри-подорожі «В гості до пернатих».

Умови гри: заняття проводиться по аналогії з телеіграми ”Лего-експрес” і ”Зоряна година”. На початку гри проводиться розминка.

Завдання учасників гри.

    - Дві команди змагаються в знаннях.

    - Болільники і присутні в залі беруть участь у розминці і відповідають на запитання у випадку, якщо команди не дають відповіді.

    - Асистент підраховує бали за допомогою табло і допомагає ведучому.

Розминка.

Учасникам гри пропонується повторити систематику птахів, які мешкають у Запорізькій області.
  1. Кільчаста горлиця – родина Голубині.
  2. Тетерев’ятник – родина Яструбині.
  3. Вухаста сова – родина Сови справжні.
  4. Великий строкатий дятел – ряд Дятли.
  5. Чубатий жайворонок (посмітюха)– родина Жайворонкові.
  6. Чорний дрізд – родина Дроздові.
  7. Велика синиця – родина Синицеві.
  8. Зяблик – родина В’юркові
  9. Щиглик – родина В’юркові.
  10. Горобець – родина Ткачикові.
  11. Шпак – родина Шпакові.
  12. Сойка – родина Воронові.
  13. Сіра мухоловка – родина Мухоловкові.
  14. Сорока – родина Воронові.
  15. Ластівка міська – родина Ластівкові.
  16. Грак – родина Воронові.
  17. Іволга – родина Іволгові.
  18. Сіра ворона – родина Воронові.
  19. Дрохва – родина Дрохвині.
  20. Могильник – родина Яструбині.
  21. Журавель – родина Журавлині.
  22. Сапсан – родина Соколині.

Після розминки учасникам необхідно пройти 4 станції. На кожній станції є хазяїн, який задає питання або дає завдання.

I станція «Хижі птахи». Хазяїн станції – пугач або сова (ведучий переодягається у відповідний костюм).
  1. Які птахи зображені на малюнках? (Учням демонструють такі малюнки: 1 – сова; 2 – яструб; 3 – боривітер; 4 – болотний лунь; 5 – скопа)
  2. Чим відрізняються денні та нічні хижі птахи?
  3. Якого хижого птаха називають рибалкою? (Скопу)
  4. Цього птаха називають грозою водоплавних птахів. Що це за птах? (Болотяний лунь)
  5. Інша назва птаха хижака – сплюшки. Живиться комахами. (Совка)
  6. Найбільший птах із родини Совиних. Добре виражені пір’яні вушка. (Пугач)
  7. Якого птаха можна назвати ”браконьєром”? Чому? (Яструба)
  8. Як інакше називають постільгу із родини Соколиних? (Боривітер)
  9. Крупний рідкісний птах степів. (Стрепет)
  10. Сови – нічні птахи. Усі багато чули про їхню разючу здатність бачити здобич у темряві. А ось чи можуть вони бачити вдень і тим більше полювати у світлий час доби? (Можуть. Зіниця їхнього ока може змінювати розміри і, подібно до діафрагм фотоапарата, регулювати кількість падаючого на сітківку світла).


Загадки

    Вночі гуляє, а вдень відпочиває,

    має круглі очі, бачить серед ночі. ( Сова)

    Удень сліпа, а вночі зряча,

    мишей ловить, а не кіт. (Сова)


II станція “Наші сусіди”. Хазяїн станції горобець або ворон.
  1. Які птахи зображені на малюнках? ( Учням показують наступні малюнки: 1– горобець; 2 – ластівка; 3 – сіра ворона; 4 – дятел; 5 – грак; 6 – сорока; 7 – іволга; 8 – одуд).
  2. Чому ластівки роблять вузькі льотки до своїх гнізд? (Вузький льоток – це заслін від непроханих гостей. Адже іноді горобці поселяються в житлах ластівок).
  3. Який співочий птах часто зустрічається в казках, легендах, піснях нашого народу? (Соловей)
  4. Який птах є першим вісником весни? Цього птаха зобразив на своїй картині О.К. Саврасов. Що це за картина? (Птах – грак. Картина О.К. Саврасова називається “Граки прилетіли”).
  5. Чому сороку називають сторожем саду? (Сорока часто поселяється в садах. Живиться клопами, черепашками, знищує пилильників, полює на дрібних гризунів).
  6. Птахів, які селяться поблизу людського житла, учені-орнітологи називають синантропами. Серед усіх є найбільш “синантропистий”. Хто він? (Горобець).
  7. Чим відрізняється гніздо сороки від гнізда ворони? ( Сорока звиває собі гніздо з “дахом”, а ворона ні).
  8. Чому трелі солов’я можна почути лише наприкінці квітня і до кінця травня? (Тому, що завжди співає самець, а коли з’являються пташенята турботливому батькові вже не до пісень).
  9. Ще недавно в шпаківні кипіло життя. Пара шпаків діловито снувала туди-сюди, вигодовуючи ненажерливе потомство. Тепер шпаківня висить сиротливо серед оголених гілок. Але чи дійсно вона “нежива” взимку? (Синиці та горобці використовують шпаківні для ночівлі).
  10. Чи можна колонію граків назвати готелем? (Можна: 1) граки охоче пускають на постій горобців; 2) коли наші місцеві граки на зиму летять на Балкани, відразу на свої “заброньовані” місця в Приазов’я прилітають “відряджені” граки з північних районів).


Кросворд “Птахи Мелітополя”

    1. Швидко скрізь цей птах літає, багато мошок поїдає.

    За вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує.

    2.Великий птах з ряду куриних. Ссавці мають яскраве забарвлення.

    3. Найкрупніший перелітний птах нашої місцевості, що селиться на ділянках цілинних степів, толоках і полях, гніздо якого представлене просто ямкою на землі. Цінний мисливсько-промисловий об’єкт.

    4. Дуже поширений комахоїдний птах, живе в лісах, садах, парках, восени кочує.

    5. Невеликий птах з нешироким, плоским дзьобом, біля основи якого є щетинки.

    6. Пташеня, якого птаха називають “ жовторотиком”?

    7.Співочий птах з родини В’юркових яскравого строкатого забарвлення, з гострим прямим і довгим дзьобом, довгими загостреними крилами і хвостом з виїмкою. Знищує бур’яни.

    8. Не крупний птах, близький до пустель.

    9. Невеликий птах, що трясе хвостиком.

    10. Наша торохтійка швидка, білобока, крутить голівкою, хвіст кільчастий.

    11. Птах, що важить сорок пудів.

    12. Маленький сірий перелітний птах, який чудово співає.

    13. Перелітний птах величиною як горобець, прилітає рано навесні.

    13. Лісовий птах з довгим, гострим, сильним дзьобом. На хвості в нього тверді пера, які слугують опорою, коли птах сидить на дереві.






      п











      т
















      а




















      х










      и














      М
































      е






















      л
















      і
















      т






























      оро
























      п















      о





















      л















      я













    Відповіді: 1. Ластівка. 2. Фазан. 3. Дрохва. 4. Синиця. 5. Мухоловка. 6. Горобець. 7. Щиглик. 8. Кібчик. 9. Трясогузка. 10. Сорока. 11. Сорокопуд. 12. Соловей. 13. Зяблик. 14. Дятел.

III станція “Пам’ятники птахам”. Учасникам пропонуються картки із зображенням голуба, горобця, чайки, гуски. Зачитується розповідь. Учні повинні здогадатися, про якого птаха йдеться.
  1. На підводному човні були пошкоджені система підйому та зв’язок. За допомогою торпедного апарата був випущений на волю птах, щоб доставити повідомлення про аварію. Незабаром екіпаж був врятований. Птаха нагородили вищою військовою нагородою і навічно зарахували до екіпажу човна. Це відбулося в 1942 році в Англії. Птахові був поставлений пам’ятник. Про якого птаха йде мова? (Голуб)
  2. У 1850 році в Америку вперше був завезений птах, який незабаром там освоївся. Так трапилося, що в пригороді Бостона сильно розмножилися комахи. Їхні гусениці завдавали серйозної шкоди посівам. На допомогу прийшов птах – він знищував комах- шкідників. На знак подяки жителі поставили йому пам’ятник у центральному парку міста Бостона. Що це за птах? (Горобець)
  3. Цьому птахові зведені два пам’ятники на честь порятунку ним посівів від сарани: один у США (штат Юта), інший – в Австралії. Адже він врятував людей від голодної смерті. Назвіть цього птаха. (Чайка)
  4. Відбулося це ще в Давньому Римі. У 390 році до нашої ери в Італію з півночі вторглися полчища галлів. Вони розбили військо римлян і захопили Рим. Тільки Капітолій – фортецю на високому неприступному пагорбі – галли не могли взяти. Одного разу вночі завойовники піднялися на пагорб, щоб захопити Капітолій, але почувши брязкіт зброї галлів, чутливі птахи закричали і заплескали крильми, тобто здійняли голосний шум. Розбуджені римські воїни, схопивши зброю, побігли до фортечної стіни і відбили напад ворога. То який птах врятував Рим? (Гуска)

IV станція “Охорона птахів”.
  1. Які птахи зображені на малюнках? (Учні повинні правильно назвати птахів, зображених на пред’явлених учителем малюнках, визначити їх систематичне положення)
  2. Назвіть відомі вам види птахів, які винищені людиною. ( Мандрівний голуб, безкрила гагарка, дронт)
  3. Які птахи Запорізької області занесені до Червоної книги? (Дрохва, журавель-беладона, ходуличник, стрепет, скопа).

Орнітологічний аукціон.

Учитель називає птаха. Учасники гри по черзі повідомляють відому їм інформацію про даного птаха. Виграє той, хто останнім повідомив які-небудь відомості про птаха.

III. Підведення підсумків заняття.


2.4. План-конспект заняття-слідства з теми “Вплив куріння на організм людини та

навколишнє середовище”

Мета заняття:

Навчальна: на основі вивчення матеріалу про вплив паління на організм людини і навколишнє середовище сформувати наступні загальні біологічні поняття: організм як єдине ціле (взаємозв’язок органів в організмі, реакція організму як єдиного цілого на паління); обмін речовин та енергії у організмі (вплив паління на перебіг фізіологічних процесів в організмі); онтогенез (вплив нікотину на організм, поява тяжіння до паління характеризується віковими особливостями); адаптація (нікотиноманія як пристосування організму до паління).

Виховна: здійснення санітарно-гігієнічного (виховання прагнення до здорового способу життя, до викорінювання шкідливих звичок); економічного (продаж сигарет – джерело прибутку тютюнових компаній, економічний збиток унаслідок паління) виховання; екологічної освіти (негативний вплив компонентів тютюнового диму на організм людини, паління як фактор антропогенного впливу на навколишнє середовище, пасивне паління).

Розвивальна: активізація пізнавальної діяльності учнів (нестандартна побудова уроку, практична значимість матеріалу, що вивчається); розвиток самостійності (підготовка доповідей для участі в розслідуванні, пошук відповіді на проблемне запитання); формування творчого мислення (уміння зіставляти факти, знаходити взаємозв’язки, робити висновки).

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: гра-слідство.

Методи навчання: проблемний.

Обладнання: плакати з висловами відомих людей про шкоду паління, таблиці “Органи дихання”, „Кровоносна система”, муляжі серця і головного мозку людини, прилад для демонстрації результатів паління.

Література

а) для вчителя:
  1. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье: Кн. для учителя / Г.М.Муртазин. – М.: Просвещение, 1989. – 192 с.
  2. Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Гигиена и здоровье школьника. – М.: Просвещение, 1988. – 191 с.

б) для учнів:
  1. Книга для чтения по анатомии, физиологии и гигиене человека: Пособие для учащихся / И.Д.Зверев. – М.: Просвещение, 1983. – 224 с.
  2. Школьнику о вреде никотина и алкоголя: Кн. для учащихся / В.Н.Ягодинский. – М.: Просвещение, 1985. – 112 с.

I. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу.
  1. Актуалізація опорних знань.
  • Що таке здоров’я?
  • Із яких функцій складається життєдіяльність людини?
  • Які системи органів забезпечують виконання цих функцій?
  • Що таке хвороба? Що може бути причиною хвороби?
  • Чи залежить стан нашого здоров’я від нас самих? Коли і як ми власноруч руйнуємо своє здоров’я?
  • Чи багато людей з вашого оточення палять? Як вони оцінюють своє ставлення до паління?
  • Що ви знаєте про шкоду паління?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

Відомо, що в нашій країні вживають тютюн сьогодні 57 – 75 % чоловіків і 25 – 45 % жінок, тобто 40 % дорослого населення нашої країни – курці. Добре це чи погано? Сьогодні на уроці ми розглянемо теоретичний (причини паління, компоненти тютюнового диму, їхній вплив на організм людини) і практичний (наслідки паління, необхідність профілактики цього явища, заходи для подолання шкідливої звички) аспекти цієї проблеми.

3. Повідомлення теми і завдань заняття.

А щоб зробити це компетентно і неупереджено проведемо урок у вигляді розслідування, яке допоможе встановити факти, зважити усі “за” і “проти” і зробити остаточний вердикт. (Роль слідчого виконує вчитель). Девіз уроку: “Хочеш довше жити – кидай курити!”
  1. Постановка проблемного запитання (Учитель демонструє дослід).

У кришці прозорої пластмасової пляшки зроблено отвір, в який вставляється гумова трубка довжиною 5 – 7см, нижній кінець якої заповнений ватою, у верхній кінець – встромлена сигарета. Учитель здавлює пляшку, щоб видалити з неї повітря, підпалює сигарету і починає повільно і рівно працювати пляшкою як насосом.

Як виглядає вата після експерименту з палінням?

Як виглядає пляшка? Як ви вважаєте, що відбувається в легенях під впливом сигаретного диму?

Потім учитель витягає вату з пляшки і протирає нею лист рослини.

Що відбувається? А що відбувається з нашим організмом, коли ми куримо? Чи можна стверджувати, що паління – особиста справа кожного?

II. Вивчення нового матеріалу.
  1. Виклад нового матеріалу.

Слідчий. А що власне ми куримо?

Ботанік. Основний компонент сигарети – тютюн. Це багаторічна трав’яниста рослина із сімейства пасльонових. Батьківщина тютюну – Південна Америка. Найближчі родичі тютюну – картопля, баклажани, перець, блекота, дурман, беладона. Курець у тютюні цінує, передусім, нікотин.

Слідчий. Чи завжди люди курили? Як у різні часи в різних країнах люди ставилися до паління?

Історик. Припускають, що до паління люди пристрастилися відразу після того, як навчилися добувати вогонь і розводити багаття. Спробувавши один раз одурманюючу дію диму від спалювання якихось рослин, дикун уже не захотів з цим димом розлучатися. Наркотичні властивості тютюну дозволили палінню швидко завоювати світ і поширитися повсюдно.

12 жовтня 1492 р. Колумб не лише відкрив Америку, але й одержав у подарунок засушені листки рослини “петум”, які аборигени курили. У 1493 – 1496 рр. насіння тютюну було завезене в Іспанію, відкіля воно потрапило до сусідніх європейських країн і поширилося повсюдно у світі.

Чи знаєте ви, що тютюнові вироби перших кустарних підприємств купувалися нарозхват. Поети вихваляли тютюн у сонетах і гімнах, лікарі застосовували його в “лікувальних” цілях, наприклад, для відділення мокротиння, від зубного та головного болю, як розслаблюючий засіб. У народі навіть ходили прислів’я: “Тютюн за губу, усю тугу забуду”. Але згодом курці стали зазнавати гонінь, тому що усе відчутніше ставали негативні наслідки паління: болісний кашель з рясним виділенням мокротиння, хвороби губ, язика, гортані, часті пожежі від недопалків і вогню, і нарешті, матеріальний збиток у зв’язку з постійним ростом цін на тютюнові вироби. В Італії сигарети охрестили “іграшкою диявола”, за паління чотирьох ченців навіть замурували живцем у монастирській стіні. В Англії курців водили вулицями з петлею на шиї як лиходіїв. У Туреччині курців саджали на кіл. У Росії, після спустошливої пожежі в Москві, причиною якої було паління, його заборонили під страхом страти. Але призупинити розповсюдження цієї звички було вже важко. Паління ставало звичаєм, ритуалом. Перемозі тютюну сприяли також плантатори, фабриканти, купці, які одержували надзвичайні прибутки від торгівлі сигаретами і цигарками. Створилася справжня індустрія тютюнових виробів, яка підкріплювалася наймогутнішою рекламою приладдя для куріння. Торгівля тютюном процвітала, зростали доходи скарбниці. Цей факт змусив багато урядів змінити своє ставлення до тютюну і використовувати його як джерело прибутків. І сьогодні доход від продажу сигарет займає значне місце в бюджеті багатьох країн. Самі поміркуєте: людина, яка викурює одну пачку сигарет у день вартістю 1 грн., за рік перетворює в дим 365 грн.!

Слідчий. Але ж за ці гроші можна було б придбати яку-небудь потрібну річ, відпочити на морі. Отже, паління населення вигідно державі?

Економіст. У кінцевому рахунку, ні. Адже 100 курців завдають підприємству 200 – 220 тис. грн. збитку за рік (через перекури витрачається робочий час, у курців знижена продуктивність праці, вони частіше травмуються, довше і важче хворіють). Паління – причина пожеж на виробництві, в побуті, на лоні природи, що теж завдає чималої шкоди. Левова частка грошей витрачається на оплату лікарняних курців, адже тютюновий дим руйнує їхнє здоров’я.

Слідчий. Чим же приваблює паління? Як ви думаєте, чому люди починають палити?

Учні називають наступні мотиви паління: а) бажання приєднатися до дорослого світу; б) цікавість; в) бажання самоствердиться, привернути до себе увагу; г) від нудьги, за компанію; д) це красиво; ж) це модно; з) для схуднення; і) паління полегшує спілкування.

Слідчий. У якому віці люди найчастіше починають курити? Чи залежать наслідки паління від віку курця?

Соціолог. Перший пік прилучення до паління припадає в хлопчиків на дитячий і підлітковий вік (до 14 – 15 років), другий – на юнацький (15 – 20 років). Чим доросліша людина, тим меншою є імовірність приєднання її до рядів курців, тому що доросла людина усвідомлює можливі наслідки та їй не потрібно підкреслювати свою значущість димом сигарети. Тому дуже важливо саме у підлітковому віці пояснити дитині, чим вона ризикує, затягуючись димом. Крім того, чим раніше людина починає курити, тим сильніше вона розплачуєтсья за свою звичку. Адже дитячий організм ще не сформувався й більш сприйнятливий до зовнішніх впливів.

Слідчий. Учені стверджують, що нікотин має слабку наркотичну дію, навіть термін такої з’явився “нікотиноманія”. Можете ви прокоментувати і пояснити це твердження?

Фізіолог. У прилученні до тютюну кожен курець проходить три стадії. Перше знайомство із сигаретою залишає, зазвичай, неприємне враження, справа може закінчитися навіть легким отруєнням. Але поступово відраза до тютюну пропадає. Справа в тому, що тютюн – наркотик, він специфічно діє на організм. Через 2 – 3 хв. після вдихання нікотин уже проникає всередину клітин головного мозку і підвищує їхню активність. Курець сприймає цей стан як освіжаючий приплив сил або почуття заспокоєння. Але цей ефект тимчасовий, короткочасне збудження мозкових процесів змінюється довгостроковим їхнім гальмуванням і, щоб знову відчути піднесеність, людина тягнеться за сигаретою: в неї виникає умовний рефлекс. Це стадія звикання токсикологічної залежності, коли організм людини перестає боротися з отрутою, зникають неприємні відчуття отруєння, з’являються приємні асоціації, пов’язані із запахом і смаком уведеної речовини і починає відчуватися потреба в ній. Позбавлення прийому викликає дискомфорт – погіршення самопочуття, розлад сну, психоз.Потім настає третя стадія, під час якої курець починає усвідомлювати, що окрім задоволення тютюн завдає і багато неприємностей і що він потрапив у лабети.

Слідчий. Що ж відбувається з людиною, коли вона курить?

Фізіолог. Коли людина робить першу затяжку, в неї спостерігаються ознаки отруєння, які відображають реакції органів серцево-судинної (збліднення шкірних покривів), нервової (нудота, запаморочення, слабість), травної (блювота) систем на вплив складових компонентів тютюнового диму. Як бачите, уражаються усі системи органів, тому що організм – це єдине ціле, всі органи функціонально зв’язані між собою, порушення діяльності одного з них неминуче викликає збої в діяльності іншого.

Схематично шлях нікотину в організмі можна представити так: нікотин  слизові оболонки дихальних шляхів  кров  судиноруховий центр мозку  порушення живлення органів  серця, легенів, шлунку, печінки, нирок  збої у функціонуванні серця, легенів, шлунку, печінки, нирок  захворювання серця, легенів, шлунку, печінки, нирок.

Конкретніше про наслідки паління розповідають лікарі-фахівці.
  • Давайте простежимо шлях сигаретного диму. Хто першим приймає на себе тютюновий штурм? (органи дихання). Як це відбувається, ви побачили. Від чого побуріла вата і пляшка? Такі самі частки сажі та дьогтю осідають на війках клітин, які вистилають стінки носової порожнини, трахеї, бронхів, накопичуються в легенях, тому легені курців своїм брудно-сірим кольором різко відрізняються від рожевих легенів некурящих (порівняльна демонстрація муляжів). Як це позначається на функціонуванні органів дихання? Виникає роздратування і запалення слизових оболонок дихальних шляхів (вплив високої температури диму і його отруйних компонентів), легеневі пухирці втрачають свою еластичність, життєва ємність легенів падає, порушується їхня вентиляція (результат накопичення в них тютюнового дьогтю), в легенях можуть виникнути злоякісні пухлини (вплив канцерогенів і радіоактивних речовин тютюнового диму), порушується засвоєння кисню організмом (чадний газ блокує частина гемоглобіну, синильна кислота знижує здатність клітин засвоювати кисень із крові. Таким чином, при кожній затяжці диму порушується засвоєння кисню організмом, а значить нормальний перебіг одного з найважливіших фізіологічних процесів – дихання. “Кашель курця”, “голос курця”, “бронхіт курця” – усе це розплата за паління. 80 % курців страждають легеневими захворюваннями в тій або іншій формі (бронхіальна астма, рак легенів, низька опірність респіраторним захворюванням).
  • Куди далі потрапляє тютюновий дим? Яким чином відбувається газообмін в організмі? Яка система виконує транспортну функцію? Як впливає паління на стан і діяльність серцево-судинної системи?

Нікотин збуджує симпатичну нервову систему, підсилюється функція залоз внутрішньої секреції, в кров потрапляють гормони адреналін і норадреналін, які викликають спазм судин, що триває 25 – 30 хвилин. Тому в людини, що курить систематично, судини знаходяться постійно у звуженому стані. Це означає, що серце в неї увесь час працює з підвищеним навантаженням, швидше зношується, швидше виходить з ладу. Ось модель серця людини. Артерії, які постачають кров’ю серце, називаються коронарними. Звуження їх особливо небезпечне, тому що порушується постачання серцевого м’яза поживними речовинами та киснем, виникає омертвіння ділянки серця – інфаркт. Згідно статистики, в людей, що викурюють за місяць 38 пачок сигарет, уражена одна коронарна артерія, 45 пачок – дві, 67 пачок – три! Шкідливий вплив паління на серцево-судинну систему полягає в розвитку спазму судин (гіпертонія, стенокардія), в поступовому переродженні їхньої стінки, що спричинює склероз і зменшення просвіту судини з відповідним погіршенням кровопостачання певної ділянки тіла (ішемічна хвороба серця, суха гангрена стопи). Паління також сприяє прискоренню згортання крові, що призводить до розвитку тромбозів. Нікотин також порушує перебіг обмінних процесів у серцевому м’язі, що послабляє його.

Чи впливає паління на транспортну функцію крові? Як? Чадний газ сигарети з’єднується з гемоглобіном крові з утворенням карбоксигемоглобіну. Завантажені ним еритроцити не можуть переносити до тканин кисень. Синильна кислота знижує здатність клітин засвоювати кисень із крові. У результаті виникає кисневе голодування у всіх системах органів.

Чи впливає паління на органи травлення? Яким чином? Внаслідок звуження кровоносних судин порушується кровопостачання шлунку, порушується секреція шлункового соку, підвищується його кислотність, створюються умови для виразки шлунка та гастриту, виникає роздратування слизової оболонки стравоходу і шлунка (температурний вплив і реакція на складові компоненти тютюнового диму). Нікотин збільшує схильність до спазмів шлунка і кишечнику, здатний викликати непрохідність кишечнику. Паління руйнує зубну емаль, псує смак, погіршує апетит, порушує обмін речовин. Тютюновий дим перетворюється в печінці і видаляється із організму нирками, тому вони також відчувають на собі шкідливий вплив компонентів тютюнового диму (цироз печінки, хвороби сечостатевої системи).

Як паління впливає на нервову систему? Як це позначається на її функціонуванні?

Попереднє збудження змінюється різким гальмуванням і реакції організму сповільнюються. В результаті знижується об’єм пам’яті, погіршується точність додавання цифр, людина стає дратівливою, розсіяною, страждає на безсоння, внаслідок спазму судин мозку може виникнути інсульт. Сильно страждає від паління нервова система підлітків. Вони стають нервовими, розсіяними, некмітливими. Це відбувається тому, що: а) нікотин і речовини, що містяться в тютюновому димі, порушують загальний стан організму, викликають його отруєння; б) бажання курити виникає під час уроку і відволікає від сприйняття навчального матеріалу; в) перерва витрачається не на повноцінний відпочинок, а на перекур. Додаткова шкода від паління в тому, що на сигарети витрачаються гроші, які батьки видають дітям на обід.

Слідчий. Чи позначається паління на зовнішньому вигляді людини?

Косметолог-візажист. Паління – причина того, що шкіра стає не такою еластичною, втрачає приємну свіжість, занадто рано покривається зморшками. Вдихання тютюнового диму призводить до запалення ясен, з рота чути неприємний запах. Зуби руйнуються, жовтіють. Голос грубіє, стає хрипким. Одним словом, паління не сприяє привабливості, до якої так прагне кожна дівчина, кожна жінка.

Слідчий. З чим же пов’язаний негативний вплив паління на організм людини? Чому тютюн називають паруючою ”отрутою”?

Хімік. При палінні відбувається так звана суха перегонка: повітря при затяжці тютюном нагрівається до високої температури і вилучає з тютюну різні речовини, які разом із димом потрапляють через органи дихання до організму. Крім нікотину в тютюновому димі містяться ще 80 речовин, що є вкрай небезпечними для організму (демонстрація таблиці).


Складові частини тютюнового диму

НІКОТИН

Сильна рослинна отрута

БЕНЗПІРЕН

БЕНЗАНТРАЦЕН

Канцерогени, що викликають рак

ПОЛОНІЙ-210

СВИНЕЦЬ-210

ВІСМУТ-210


Радіоактивні речовини

ЧАДНИЙ ГАЗ

АМІАК

СИНИЛЬНА КИСЛОТА


Отруйні речовини

Вони і викликають руйнування організму курця кожний по-своєму: отруйні речовини отруюють організм, погіршуючи насичення крові киснем і подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів; канцерогенні вуглеводні (від латинського слова ”канцер” – рак), сприяють виникненню злоякісних пухлин, радіоактивні речовини викликають радіоактивне зараження організму.

Слідчий. Отже, за паління курящий розплачується власним здоров’ям. Але кожен сам вирішує курити чи не курити. Чи можна стверджувати, що паління – це особиста справа?

Еколог. Під час паління кожен курець не тільки вдихає, але і видихає дим, тому отруює не тільки себе. Некурящі люди, знаходячись разом з курящими в закритому, погано провітрюваному приміщенні, стають їхніми “заручниками”, вдихаючи до 80 % усіх речовин, які знаходяться в сигаретному димі. Перебування в атмосфері „тютюнового смогу” називається пасивним палінням. Це особливо небезпечно для вагітних жінок і матерів, які годують грудьми, для дітей і підлітків, людей літнього віку, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи й органів дихання.

Головний біль, запаморочення, серцебиття, розбитість – на це часто скаржаться некурящі, яким доводиться довго знаходитися в прокурених приміщеннях, фактично наражаючись на ті самі небезпеки, що й курці. Люди, які не палять, буквально примусово змушені дихати „вихлопними газами” курців. Масове паління сприяє виникненню, розвиткові та погіршенню перебігу низки захворювань майже в третини населення Землі і знижує середню тривалість життя людини. Тому необхідні рішучі і дійові заходи проти паління у громадських місцях.

Слідчий. Чи можна назвати паління одним із факторів забруднення навколишнього середовища? Чому?

Еколог. Підраховано, що населення земної кулі щорічно викурює 12 більйонів цигарок і сигарет. Загальна маса недопалків, що викидаються куди завгідно, досягає 2 520000 т. Курці щорічно „викурюють” в атмосферу 720 т синильної кислоти, 384 000 т аміаку, 109 000 т нікотину, 600 000 дьогтю і більше ніж 550 000 т чадного газу. При масовому поширенні паління стає соціально небезпечним явищем. Адже курці отруюють атмосферу, підвищують концентрацію канцерогенних речовин у повітрі, є причиною збільшення частоти пожеж у побуті, на виробництві та в лісі.

Слідчий. Якщо курець змушує „палити” оточуючих, то чи значить це, що куряща вагітна жінка, змушує „палити” свою майбутню дитину? І як це позначається на її здоров’ї?

Гінеколог. Усього лише одна сигарета в день, викурена вагітною жінкою, прискорює ритм серцевих скорочень плоду і пригнічує його дихання. Крім того, через плаценту до організму дитини потрапляють усі компоненти тютюнового диму, отруюючи його. Тому в таких дітей спостерігається низька маса тіла, ослабленість, вони частіше хворіють. Діти можуть узагалі не народитися (загибель від ядухи, викидні).

Слідчий. Кожен хлопчик, кожен юнак прагне виховати в собі людину сильну, спритну, сміливу і духовно багату. Кожна дівчина, кожна жінка прагне бути привабливою і подарувати суспільству здорового, повноцінного громадянина. Але це недосяжне завдання для тих, хто з юних років підриває своє здоров’я палінням. Який же вихід? Краще не починати курити! А коли вже розпочав – швидше кинути!
  1. Закріплення вивченого матеріалу

а) Розширення, поглиблення отриманої інформації.
  • Заходи для боротьби із палінням у різних країнах (доповідь учня).
  • Поради людям, які вирішили кинути курити (доповідь учня).

б) відтворення отриманої інформації.

Простежте за наведеною схемою і назвіть послідовно, через які кровоносні судини та відділи серця пройде нікотин (Н) тютюну, позначений трикутником, від легеневого пухирця (1) до міжклітинної рідини (МЖ) і клітин (К) головного мозку. Відповідь зобразити графічно.




А Б

А – умови задачі; Б – рішення задачі:

1– легеневий пухирець; Н (трикутники) – нікотин; 2 – капіляри, що обплітають легеневий пухирець; 3 – легенева вена; 4 – ліве передсердя; 5 – праве передсердя; 6 – правий шлуночок; 7 - лівий шлуночок; 8 – аорта; 9 - артерія; 10 – капіляр головного мозку, МЖ – міжклітинна рідина, К – клітки мозку; стрілки – напрямки руху крові та нікотину.

Відповідь: 1  2  3  4  7  8  9  10
  1. Узагальнення вивченого матеріалу в поняття.

Оскільки організм людини представляє собою систему взаємозалежних органів, то нема жодного життєво важливого органа, який би не постраждав від хронічного отруєння продуктами сухої перегонки тютюну під час паління.

Порушення стану органа, неминуче викликає збій у його функціонуванні, а оскільки системи органів працюють узгоджено, то паління впливає на перебіг майже усіх фізіологічних процесів у організмі.

Ступінь впливу нікотину на організм залежить від віку курящого, поповнення рядів курців здійснюється за рахунок певної вікової категорії людей.

У запеклих курців виникає нікотиноманія як пристосування організму до паління. Небезпека її в тому, що наслідки паління не усуваються, організм їх просто не „помічає”, ігнорує до певного часу.

Паління – фактор антропогенного забруднення навколишнього середовища, це соціальне зло, з яким необхідно боротися всім і всюди.
  1. Оперування поняттями.

Проведення вікторини „Посперечайся на своє здоров’я!”
  • При палінні ви вдихаєте той самий газ, що міститься в автомобільному вихлопі. Що це за газ?
  • Загальновідомо, що паління небезпечне для легенів. Які ще органи людського організму при цьому ушкоджуються?
  • Чи правильне твердження, що паління подібне до вживання наркотиків?
  • На які хвороби частіше хворіють курці порівняно з некурящими?
  • Чому в курців жовто-землистий колір обличчя?
  • Чому курці часто кашляють і відпльовуються?
  • Чому в курців голос стає грубим і хрипким?
  • Чи можуть фізичні вправи ліквідувати наслідки паління?
  • Чи небезпечно знаходиться в накуреній кімнаті? Чому?

III. Домашнє завдання. Використовуючи матеріал підручника і додаткову літературу, написати лист курцеві (антирекламу палінню).


2.5. Методична розробка заняття-ділової гри з теми „Забруднення навколишнього середовища. Шкідливий вплив порушеного довкілля”

Мета.

Навчальна: сформувати загальне уявлення про значення і дію соціально-психологічного, морального, біологічного забруднення; з’ясувати основні причини забруднення середовища (опромінення, несприятливі умови, парниковий ефект, радіаційні ефекти, шум, мутації); ознайомити з характеристикою токсичних та потенційно токсичних речовин та їх впливом на організм людини; сформувати поняття: екологія людини, здоров’я людини, хронічна променева хвороба, гігієнічні нормативи та розвивати вміння вести дискусію.

Виховна: здійснювати екологічне (причини, види, наслідки забруднення довкілля, пошук шляхів зменшення їх обсягів та негативного впливу, правила екологічно доцільної поведінки в природі); валеологічне (способи захисту здоров’я людини від дії несприятливих чинників середовища, необхідність відповідального ставлення до власного здоров’я); патріотичне (національна система заходів щодо охорони довкілля від забруднення) виховання школярів.

Розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес (нестандартна форма проведення заняття, практичне значення нового матеріалу); творче мислення (аналіз, систематизація, узагальнення інформації, уміння робити умовиводи); самостійність (співучасть учнів у проведенні заняття, опрацювання додаткової літератури).

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Вид уроку: урок-ділова гра.

Методи навчання: проблемно-пошуковий, дослідницький (домашнє завдання дослідницького характеру).

Міжпредметні зв’язки: біологія, хімія, фізика, ОБЖД.

Обладнання і наочність: тести, картки із завданнями; таблиці “Класифікація забруднення”, “Сумарно поглинута доза (рад)”, схеми “Хімічне забруднення” та “Джерела радіації”, підручник.

Література:

а) для учителя:
  1. Баландин Р. К., Бондарев Л. Г. Природа и цивилизация. – М.: Мысль, 1988.- 391с.
  2. Один мир для всех: контуры глобального сознания. – М.: Прогресс, 1990.

б) для учнів:
  1. Бурдіян Б. Г., Деревянко В. О., Кривульченко А. І. Навколишнє середовище та його охорона. – К.: Вища школа, 1993.
  2. Основи екологічних знань. Підручник для учнів 10-11 кл. середніх загальноосвітніх шкіл / Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй. – К.: Либідь, 1995. – 288 с.

Підготовчий блок:
  1. Настанова на гру. Визначення мети і завдань уроку.
  2. Розподіл ролей: антропоекологи; екологи, біохіміки, біологи, фізики, медики.
  3. Самостійно-пошукова робота учнів. Пошук матеріалу для розкриття теми уроку.
  4. Індивідуальні консультації для учнів (проводяться в позаурочний час).

Хід заняття