Фомін О. В. Формування етичної культури школярів засобами краєзнавства та мистецтва. Аксіологічна творчість учнів // Християнська етика в українській культурі. Посібник для вчителів етики. Харків, 2008. С. 57 62
| Вид материала | Документы |
- Перелік актів управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації прийнятих, 114.46kb.
- План роботи районного методичного об’єднання вчителів фізичної культури, 177.99kb.
- План роботи районного методичного об’єднання вчителів образотворчого, 29.3kb.
- Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія, 1072.29kb.
- Навчальна програма курсу християнська етика в українській культурі київ 2011, 348.55kb.
- Навчальна програма курсу християнська етика в українській культурі київ 2010, 291.24kb.
- План Професійна етика: поняття, види. Специфіка юридичної професії І значення юридичної, 164.89kb.
- Ладатиметься навчальний предмет «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей, 113.8kb.
- Методика формування творчої особистості учнів на уроках математики 2 Класифікація, 616.58kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 368.1kb.
Фомін О. В. Формування етичної культури школярів засобами краєзнавства та мистецтва. Аксіологічна творчість учнів // Християнська етика в українській культурі. Посібник для вчителів етики. – Харків, 2008. – С. 57 - 62.
"Питання, відповіді на які
знайти буває важко за життя,
нам необхідно завжди пам 'ятати,
бо відповідь на них - саме буття "
Олексій Фомін
Так звані кризові проблеми сучасного людства мають коріння в тих цінностях, що не тільки на словах сповідує кожна людина, але й втілює у повсякденному житті у своїй діяльності: професійній, суспільній, особистій тощо. Але ж цінності можна вважати результатом певного досвіду людства, народу, культури, конкретної людини. „Скажи, які в тебе цінності, - і я скажу хто ти". Та чи можуть цінності стати моїми попри цей досвід? Мабуть, що ні. Можна згадати вислів Конфуція: „Розкажи - я забуду, покажи - зрозумію, дай зробити самому - і я навчуся". В цьому і полягає головна мета впровадження у навчально-виховний процес аксіологічної творчості учнів: формувати соціокультурний педагогічний простір, сприятливий для митецької (художньої та інтелектуальної) діяльності на підставі традиційних для нашої культури цінностей, що обумовлює їх свідоме засвоєння, так би мовити, творіння власної аксіології як системи конструктивних цінностей. Якнайкраще для цього підходить використання дослідницької та художньої діяльності учнів у межах навчальної програми з „Християнської етики", програм „Харківщинознавство", „Краєзнавство" тощо. Екскурсії до музеїв та пам'яток вітчизняної історії, вивчення історії рідного краю, участь у роботі наукових товариств Малої академії наук України, туристські походи та експедиції стали сьогодні невід'ємною частиною змісту педагогічного процесу в багатьох закладах освіти. Обласна станція юних туристів і Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості, Міський палац дитячої культури м.Харкова, районні центри дитячої та юнацької творчості, Школа мистецтв Харківської міської ради, що розташована в Київському районі, успішно здійснюють ці форми роботи та надають методичну, консультаційну, організаційну допомогу загальноосвітнім закладам міста Харкова та Харківської області. Слід відмітити також значення співробітництва в цьому питанні загальноосвітніх закладів з вищими навчальними закладами та закладами культури, громадськими організаціями. Разом з ними і школа, і позашкільний заклад утворюють той самий соціокультурний педагогічний простір, про який ішла мова вище.
Так, з 1988 року на базі Національного заповідника Херсонес Таврійський проводяться навчальні практики та учнівські археологічні експедиції спільними зусиллями викладачів Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, співробітників Херсонеського музею, громадської організації «Клуб історичних подорожей» та педагогів позашкільного закладу - Школи мистецтв Київського району. Херсонес - це колиска кирилиці, яку створювали св. Кирило та Мефодій, місце проповідування апостолом Андрієм святого Євангелія (І ст.) та хрещення Володимира Великого (X ст.). Екскурсії до печерних міст Південного Криму, участь у справжніх розкопках надають учаснику можливість не тільки вивчати історію рідної культури, але й ставити змістовні запитання, з яких розпочинаються справжні дослідження, що мають виражений аксіологічний аспект. Краєзнавчий підхід надає дуже широкі можливості щодо створення умов для аксіологічної творчості учнів, бо скарбниця християнської архітектури та мистецтва Харківщини є невичерпним джерелом аксіологічного досвіду, нащадками якого ми повинні стати. Так, історія Озерянської ікони Богородиці свідчить про дієвість щирого покаяння, а церква Покрови, собор Благовіщення - про наслідування візантійської духовної традиції, що втілена у назві церкви та архітектурних особливостях собору. Ідея духовної спадщини та покаяння є провідною також для першого вітчизняного літературного витвору „Слово о полку Ігоревім", події якого відбувалися, за думкою багатьох науковців, саме .на Слобожанській землі, у т.ч. в прикордонному містечку Донець.
Але очевидне, що найголовнішою скарбницею досвіду християнської аксіології є для нас «Повість минулих літ», автором якої був монах Києво-Печерської лаври Нестор Літописець, у день пам'яті якого ми святкуємо День української писемності. Мабуть, не. випадково літопис починається з історії про праведного Ноя, який вижив завдяки слухняності Богові. Цитату з повчання Ярослава Мудрого своїм дітям, яка міститься в літописі, було навіть накреслено на сучасній гривневій купюрі: „Якщо будете жити в любові між собою, Бог буде в вас". По-особливому ці слова звучать перед Софією Київською, у стінах Києво-Печерської лаври, куди учні школи мистецтв їздять на навчальні екскурсії до духовних витоків та першоджерел рідної культури. Може, саме ця аксіологія і є провідною ідеєю для нашого сучасного суспільства, рецептом від соціальних та економічних негараздів? Насправді кожний із нас у кожну хвилину свого життя приймає і буде приймати це рішення. То ж завдання щодо формування сприятливих умов для аксіологічної творчості учнів полягає саме в тому, щоб цей вибір відбувався вільно та свідомо.
Література
- Августин Блаженньїй. Исповедь.М: Гендальф, 1992. -544 с.
- Аверенцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. - СПб.: «Азбука- Классика», 2004. -477 с.
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України.- X.: Союз, 1918.
- Бахметева А.Н. История церкви для детей. - Минск: «Харвест», 2006.- 768 с.
- Бойченко І.В. Філософія історії. - Київ: «Знання», 2000 - 723 с.
- Генгель К., Бенсон У. История и философия христианского образования: Пер. с англ. - СПб.: Христианское общество «Библия для всех», 2002.- 81 с.
- Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. - М: Наука, 1988. - 192 с.
- Кеворкян К.Е. Первая столица / Харьков: Фолио, 2002. - 282 с.
- КононенкоО.Є.,ШуЛьженко Л.С., Харківщинознавство: навчальний посібник для учнів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. Л.Д.Покроєвої, к.п.н., ректора ХОНМЇБО. -X.: Гімназія, 2002.-304 с.
- Личность и традиция: Аверинцевские чтения / Сост.К.Б.Сигов.- К.: Дух і літера, 2005.- 400 с.
- Літопис руський.-К.: Дніпро. 1989.-592 с.
- Лопухин А.П. Библейская история.- Монреаль, 1986. -403 с.
- Митрополит Антоний Сурожский. Воскресньїе проповеди. - Таганрог: Издатель Е.А.Сухова, 2003.- 232 с.
- Николаева Олеся. Православне и свобода.- М., 2002.-398 с.
- Осипов А.И. Путь разума в поисках истиньї (Основное богословие).- М., 1999. - 384 с.
- Повести Древней Руси. М.:Издательство Балуев; 2002-400 с.
- Псалмы Давидовы / Пер. С.С. Аверинцева.-К.М.: Дух і літера, 2004. - 152 с.
- Сент.-Екзюпери А. Сочинения: В 2-х т. - М.: Согласие, 1994.
- Сурова Л.В. Мироведение. Комплекс методических разработок. - М.: Христианская жизнь, 2004. - 381 с.
20. Сущенко Т.И. Основьі внешкольной педагогики. -Минск: Бел.навука, 200.-221 с.
21.. Тальберг Н.Д.История христианской церкви. - М., 2001.-518 с.
22.. Турский Григорий. История Франков. - М.: Наука, 1987.-463 с.
23. Хопко Фома. Основы православия. - Минск: ТПЦ „Полифакт", 1991. -344 с.