В. В. Молодиченко формування екологічної культури школярів навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник
Тема 2. Людина у фізичному і хімічному вимірах
Лабораторна робот.
Тема 3. Звукові і механічні хвилі та їх вплив на людину.
Тема 4. Продукти споживання як екологічні чинники.
Тема 5. Електричний струм і його вплив на життєдіяльність людини.
Тема 6. Електромагнітні поля та їх вплив на людину.
Тема 7. Іонізуюче випромінювання, іонізовані гази та їх дія
Тема 8. Захист від радіоактивного випромінювання. Радонова небезпека.
Тема 9. Клімат Землі і людина.
Семінарське заняття
Тема 11. Небезпека знищення озонового шару стратосфери і людина.
Тема 12. Сонячна активність, магнітні бурі та їх вплив на людину.
Тема 13. Людина і космос
Тема 15. Конференція
Розділ іі.
2. Вчитель добирає літературу, яку він може порекомендувати для читання учням
4. Вчитель повідомляє учням, яке обладнання їм знадобиться для екскурсії
1. Ознайомлення учнів з темою та метою екскурсії.
4. Вчитель розподіляє учнів на 3 мікрогрупи для виконання самостійних завдань
5. Ознайомлення учнів із завданнями і вимогами до звіту.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 1. Розвиток системи ”Природознавство і техніка – людина – природа“. В.І.Вернадський і теорія ноосфери.

Природні ресурси. Синергетика. Зміна ролі розвитку фізики і техніки для розвитку цивілізації. Необхідність глобального мислення і концентрації зусиль людства на вирішення глобальних екологічних проблем. Розвиток науково-технічного прогресу і його екологічна експертиза: несумісність чи діалог?

Тема 2. Людина у фізичному і хімічному вимірах.

Метрологія фізичних можливостей людини, її аналізаторів, фізико-хімічних параметрів і умов життєдіяльності. Фізичні методи вивчення життєдіяльності людини. Екологія людини і безпека умов життя і праці людини.

Лабораторна робот. Вимірювання фізико-хімічних параметрів життєдіяльності організму людини. (вага, зріст, тиск на поверхню, визначення товщини волосини мікрометром, визначення активного об’єму легень, визначення електричного опору тіла, температура тіла, кислотності рН слини, метод визначення і вимірювання параметрів кров’яного тиску, визначення швидкості механічної реакції на подразники тощо).

Тема 3. Звукові і механічні хвилі та їх вплив на людину.

Вплив інфразвуку на людину. Музикальні звуки, шуми, шумове забруднення і засоби звукоізоляції. Вібраційне забруднення. Короткотривала демонстраційна лабораторна робота: ”Визначення діапазону чутливості звукових коливань органу слуху людини“.

Тема 4. Продукти споживання як екологічні чинники.

Продукти, предмети споживання людиною (їжа, вода тощо) і культура споживання як екологічні чинники. Державні і міжнародні стандарти виготовлення продуктів споживання, їх зберігання. Інформація та її декодування про продукти споживання. Проблеми використання натуральної сировини з рідкісних видів тварин і рослин (хутра, шкіри, м’яса, кісток), використання значних природних ресурсів для предметів споживання або послуг.

Тема 5. Електричний струм і його вплив на життєдіяльність людини.

Електричний струм і його дія на людину. Низькочастотні, струми високих і надвисоких частот. Лазерне, інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання. Практичні застосування лазерного, інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання в життєдіяльності людини. Вплив цих випромінювань на людину та методи захисту від випромінювань.

Тема 6. Електромагнітні поля та їх вплив на людину.

Де і як часто людина взаємодіє з електромагнітними полями? Статична електрика, слабкі і низькочастотні, високочастотні електромагнітні поля, та їх вплив на людину. Сучасні засоби зв’язку, мобільні телефони і екологія людини. Комп’ютер і його вплив на здоров’я людини. Комп’ютер, техногенне середовище і екологічна безпека людини.

Тема 7. Іонізуюче випромінювання, іонізовані гази та їх дія

на організм людини.

Умови взаємодії людини з іонізуючим випромінюванням та іонізованими газами. Дія іонізованих газів на організм людини.

Тема 8. Захист від радіоактивного випромінювання. Радонова небезпека.

Умови взаємодії людини з радіоактивним опромінюванням. Природний радіаційний фон. Радон. Променева хвороба і допустимі дози опромінювання. Радіоактивність. Джерела радіаційної небезпеки. Радіоактивні відходи, радіонуклеїди.

Тема 9. Клімат Землі і людина.

Теорії і моделі зміни клімату Землі. Комп’ютерне моделювання клімату Землі. «Ядерна ніч» і «ядерна зима» як наслідок можливого застосування ядерної зброї. Антропогенний і техногенний вплив на клімат Землі. Парниковий ефект в атмосфері Землі і засоби його запобігання. Альбедо Землі і клімат. Опустелювання земель. Виверження вулканів, астероїдна небезпека і клімат Землі. Астрономічна теорія зміни клімату.

Семінарське заняття: ”Глобальні небезпеки для людства і необхідність нових підходів і глобального мислення”.

Тема 10. Ультрафіолетова небезпека і людина.

Види та джерела ультрафіолотевого випромінювання: позитивні та негативні наслідки.

Тема 11. Небезпека знищення озонового шару стратосфери і людина.

Глобальна небезпека виникнення і вплив на життєдіяльність людей ”озонових дірок” у стратосфері (Антарктида, Сибір). Фізико-хімічна теорія виникнення ”озонових дірок”. Засоби міжнародної спільноти із запобігання виникнення і збільшення ”озонових дірок”.

Тема 12. Сонячна активність, магнітні бурі та їх вплив на людину.

Магнітосфера, ”сонячний вітер” і радіаційні пояси Землі. Вплив сонячної активності і магнітних збурень на самопочуття людини і її поведінку.

Тема 13. Людина і космос.

Космічне середовище і його вплив на людину. Людина і космонавтика. Проблеми довготривалих космічних експедицій.

Тема 14. Ядерна та інші види зброї масового знищення, їх дія

на людину.

Радіологічна і графітова зброя. Хімічна і бактеріологічна, кліматична зброя. Історія створення ядерної зброї в змаганні наддержав. Відмова України від ядерної зброї. Роль видатних вчених, громадських діячів у стриманні зростання ядерних озброєнь та інших видів зброї масового знищення.

Тема 15. Конференція ”Природознавство і екологія людини у глобальному світі”. Презентація і захист учнівських проектів.

Демонстрації

Моделювання парникового ефекту. Обладнання: закрита пластикова пляшка з невеликою кількістю води. Після перебування на сонячному підвіконні в класі за 10-15 хвилин на внутрішній частині пляшки з’являється роса.

Визначення діапазону чутливості до звукових коливань органом слуху людини. Обладнання: звуковий генератор шкільний (ЗГШ), динамік демонстраційний. Вчителем відтворюється спектр звукових частот 20-2000 Гц. Встановлюються індивідуальна чутливість до звукових коливань.


РОЗДІЛ ІІ.


ПАКЕТ ДИДАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРСІВ

    1. 2.1. Методика проведення екскурсії “Природа рідного краю восени” (балка с. Лежино Запорізької області)


Мета екскурсії.

Навчальна: в ході екскурсії до балки ознайомити школярів з основними видами рослин і тварин даної місцевості, їх значенням у природі та житті людини. На цій основі формуёвати екологічні поняття: природа рідного краю, біорізноманіття живої природи, взаємозв’язки між живими організмами в природі, пристосування живих організмів до спільного існування і до різних умов життя, вплив діяльності людини на природу, значення природи в житті людини, розумне і бережливе використання природних багатств, охорона природи. Під час екскурсії формувати вміння дотримуватися правил поведінки у природі, спостерігати за живими об’єктами, розпізнавати деякі види місцевих рослин і тварин, збирати колекції та гербарії, заготовляти лікарські рослини; виявляти та розуміти екологічні зв’язки між організмами, оцінювати екологічну ситуацію в балці, розвивати вміння на основі отриманих теоретичних знань пропонувати заходи щодо покращення стану довкілля та охорони біорізноманіття природи свого села.

Виховна: здійснювати екологічне виховання (показати взаємозв’язки між живими організмами в балці, відносність їх корисності та шкідливості для людини), розвивати естетичне сприйняття природи (довести, що живі істоти-окраса нашого життя, його невід’ємна частка і необхідна умова), проводити краєзнавчу і природоохоронну роботу (ознайомити з рослинним і тваринним світом рідного села, переконати в необхідності охорони живої природи й особистої участі в цьому процесі).

Розвивальна: формувати творче мислення учнів (навчити аналізувати отриману інформацію, порівнювати об’єкти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки), стимулювати пізнавальний інтерес школярів (через можливість безпосереднього сприйняття живих об’єктів у їх природному стані, використання загадок, віршів, цікавих фактів, можливість використання отриманих знань у повсякденному житті), розвивати самостійність (рекомендувати читати додаткову літературу, розробити завдання для самостійної роботи, доручити оформити звіт по екскурсії).

Місце проведення: балка біля с. Лежино.

Підготовка учителя до екскурсії.

1. За кілька днів до екскурсії учитель відвідує балку, намічає і оцінює місце екскурсії, намічає об’єкти для обов’язкової демонстрації учням. У балці с. Лежино це: 1) дерева (верба); 2) чагарники (шипшина, ожина); 3) трав’янисті рослини (кропива, подорожник, шавлій, кульбаба, ромашка, пижма, мати-й-мачуха, деревій, цикорій, полин, блекота); 4) тварини (божа корівка, бджола звичайна, метелики, зелений коник, мурашки, жук-бронзівка, ропуха зелена, жайворонок польовий, стриж чорний, польовий горобець, ластівка берегова, попелиці).

Учитель визначає орієнтовні місця для зупинок, де буде здійснюватися пояснення, самостійне спостереження учнів, збір матеріалів, визначає видові назви рослин і тварин, що зустрічаються на маршруті, добирає цікавий матеріал, загадки, вірші про них.

2. Вчитель добирає літературу, яку він може порекомендувати для читання учням, щоб їм було цікаво і вони могли активно і плідно працювати на екскурсії.
  1. Книга юного натураліста: Науково-популярна книга. Для серед. шкіл. віку / Пер з рос. М.Т. Дрозда; Упоряд. В.О. Синадська. – К.: Веселка, 1983. – 144 с.
  2. Гребенников В.С. В стране насекомых. Записки и зарисовки энтомолога и художника. – М.: Колос, 1979. – 168 с.
  3. Нидан К., Петерман Д., Шиффель П. Растения и животные / Руководство для натуралиста. – М.: Мир, 1991. – 264 с.
  4. Петров В.В. Из жизни зеленого мира. Пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1975. – 157 с.
  5. Петров В.В. Растительный мир нашей Родины. – М.: Просвещение, 1991. – 208 с
  6. Смик Г. К. Зелёная аптека. – К.: Урожай, 1970. – 240 с.

3. Вчитель розробляє групове завдання для самостійної роботи учнів на екскурсії.

1. Поспостерігайте протягом 15-20 хвилин за територією:

а) опишіть рослини, що ростуть у балці, зберіть по 1 представнику для гербарію;

б) вкажіть, які рослини є лікарськими, а які отруйними; замалюйте їх схематично;

в) запишіть, в яких рослин ще продовжується цвітіння;

г) вкажіть, які тварини зустрічалися в балці.

2. Проведіть спостереження за змінами, що відбулися в природі восени:

а) за висотою Сонця над обрієм, станом неба;

б) за зміною забарвлення листків у різних рослин; запишіть, в яких рослин листя зовсім зникло, в яких - частково, в яких – залишилося на гілках;

в) вкажіть, в яких рослин дозріли плоди і насіння, зберіть їх для колекції;

г) поспостерігайте за життям тварин.

3. Поміркуйте над запитаннями:

а) Чи можна покращити умови життя рослин і тварин балки і яким чином?

б) Що може зробити учень 5 класу для збереження біорізноманіття свого села (міста)?

4. Вчитель повідомляє учням, яке обладнання їм знадобиться для екскурсії: блокноти, олівці, ручки, коробки для плодів і насіння, бінокль, гербарні папки з листками, лупи.

Підготовка учнів до екскурсії (проводиться на попередньому занятті).

1. Ознайомлення учнів з темою та метою екскурсії.На наступному занятті ми з вами підемо до балки на екскурсію, тема якої ”Природа рідного краю восени”. Під час екскурсії ви дізнаєтесь, які рослини і тварини мешкають у балці нашого села, яку користь вони приносять людині, або якої шкоди завдають, як треба правильно їх використовувати, чому їх треба охороняти. Також навчитеся спостерігати за живими організмами, розпізнавати лікарські та отруйні рослини, правильно поводитися під час екскурсії, не порушуючи тиші, єдності живого. Отже, ми будемо вчитися милуватися красою природи, вміло користуватися її багатствами.

2. Актуалізація опорних знань.
  • Які рослини, що ростуть у вашому селі, ви знаєте?
  • Яких тварин ви зустрічали у вашому селі?
  • Як людина використовує рослини? Що таке лікарські рослини?
  • Яке значення мають тварини для людини?
  • Чи потрібні рослини тваринам і чому?
  • Чи можуть тварини бути корисними для рослин?
  • Як людина може впливати на природу?
  • Що треба робити, щоб природа не страждала від діяльності людини?
  • Як треба поводити себе на природі?

3. Створення проблемної ситуації.

Ми живемо серед інших живих істот, з якими міцно пов’язані і без яких наше життя неможливе. Тому берегти і охороняти природу ми не лише маємо право, але й зобов’язані. Які рослини і тварини представляють природу нашого краю? Які взаємозв’язки між ними склалися? Яке значення вони мають для нас? Як ми впливаємо на них? Чи потрібно допомогати ”нашим меншим братам” і як це можна зробити? На ці питання ми повинні знайти відповідь під час екскурсії.

4. Вчитель розподіляє учнів на 3 мікрогрупи для виконання самостійних завдань, та роздає окремим учням завдання підготувати повідомлення про окремі види рослин і тварин, що зустрічаються в балці, вказує в яких книжках (на яких сторінках) цей матеріал можна знайти.

5. Ознайомлення учнів із завданнями і вимогами до звіту. У блокнотах учні записують тему екскурсії, її мету, зміст групового та індивідуального завдання (підготувати повідомлення про ромашку, подорожник, шипшину, кропиву, кульбабу, вербу, бджіл, мурашок, крота, метеликів). Учитель пропонує школярам оформити звіт на альбомних аркушах за відповідним планом, включити в нього повідомлення про ”свою” рослину чи тварину, наприкінці зробити висновок.

6. Повторення правил поведінки під час екскурсії. У природи є свої правила чемності, яких слід дотримуватися, коли приходиш до неї в гості. Так ми зможемо насолоджуватися дарами природи і завдамо їй якнайменшої шкоди.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все то окрасою буде

Нашого рідного краю.

Яких же правил необхідно дотримуватись кожному з нас, перебуваючи наодинці з природою? Давайте їх повторимо і коротко занотуємо у ваші блокноти.

Учні за допомогою вчителя знайомляться з правилами поведінки під час екскурсії до балки. Для закріплення вчитель читає екологічну розповідь і пропонує знайти помилки, допущені дітьми під час екскурсії в ліс.

7. Повідомлення інформації про тривалість екскурсії (1,5-2 години), необхідний одяг та взуття (легке, спортивне).


Хід екскурсії

Вступне слово вчителя (мотивація вивчення нового матеріалу).

Світ живої природи дуже різноманітний. Сьогодні ми з вами ближче ознайомимося з рослинами та тваринами, що мешкають у цій балці, ви дізнаєтеся чим вони можуть бути корисні для людини, або якої шкоди можна від них чекати, на власні побачите, як живі організми пов’язані між собою, в яких умовах їм доводиться існувати. Подумаємо над тим, чи загрожує щось різноманіттю природи нашої балки і що потрібно зробити для комфортного життя в даній місцевості рослинам і тваринам.

Утвердженні, що без природи людина не зможе існувати, ви переконаєтеся самі. З цього приводу відомий український поет Максим Рильський закликав:


Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Вона – це мати,

Будь їй сином.


Вивчення нового матеріалу.

Українська легенда розповідає про те, що річки і балки, такі як наша, з’явилися тому, що божі ковалі піймали злого змія, запрягли його в плуг і змусили орати борозни. Це не зовсім так: над створенням нашої балки старанно попрацювали потоки води під час опадів, вітри та зсуви грунту. З часом вона заросла рослинами, тут облаштували свою домівку різні тварини. Зараз ми ближче познайомимося з деякими мешканцями балки, поспостерігаємо за їх життям.

Учитель проводить учнів по заздалегідь наміченому маршруту екскурсії і розповідає про зустрінуті рослини і тварини, учні роблять повідомлення про деякі з них, учитель доповнює і коригує їх розповіді.

У ході екскурсії, показуючи та розповідаючи про живі істоти, вчитель висвітлює такі питання:
  1. Дерева, кущі та трав’янисті рослини балки.
  2. Лікарські рослини, їх корисна дія, правила збору.
  3. Отруйні рослини балки.
  4. Тваринний світ балки.
  5. Взаємозв’язки між рослинами і тваринами балки, між різними видами тварин.
  6. Значення тварин балки для природи і господарської діяльності людини.
  7. Вплив людини на стан природи в балці.
  8. Необхідність охорони природного світу балки.

У балці с. Лежино в кінці вересня доречно показати такі рослини: ромашку, шавлій, подорожник, мати-й-мачуху, шипшину, ожину, кропиву, деревій, цикорій, пижму, полин, кульбабу, вербу, блекоту.

Під час екскурсії можна зустріти таких тварин (або їх помешкання, сліди діяльності): бджіл, коника зеленого або сірого, сонечко (божу корівку), птахів (стрижа чорного, польового горобця, ластівку берегову, шпака звичайного, жайворонка польового), земляні купини крота, попелиць, мурашок, бронзівку, метеликів, ропуху.

Для стимуляції інтересу до вивчення природи рідного краю та активізації пізнавальної діяльності учнів під час екскурсії, крім суто навчального матеріалу вчитель при нагоді читає вірші, загадує загадки, вживає прислів’я, легенди, пропонує перевірити народні прикмети.

Народні прикмети та прислів’я, які можна використати під час екскурсії:
  • Якщо восени листопад проходить швидко, чекай холодної зими.
  • Квіти сильніше пахнуть перед дощем.
  • Люди раді літу, а бджола квіту.
  • Де багато квіток, там і медок.
  • Не гугониться бджілці в непогоду. Якщо бджоли вранці не летять у поле, а сидять у вуликах та гудуть – буде дощ.
  • Бджоли вранці бавляться – буде погожий день.
  • Мурахи ховаються в мурашник – буде дощ, грози.
  • Якщо жайворонка не чути від самої зорі – буде дощ, погана погода.
  • Павуки на відкритому повітрі працюють, тчуть довгу павутину або ремонтують порвану сітку – до хорошої погоди. Якщо вони бездіяльні, в’ялі – погода зіпсується. Перед сильним вітром павук хрестовик сам обриває основні нитки і ховається
  • Де срібліє вербиця, там здорова водиця.
  • Де багато пташок, там немає комашок.

Самостійна робота учнів у мікрогрупах. Виконання групових завдань (вчитель керує роботою, консультує в разі потреби учнів).

Формулювання висновків про необхідність охорони природи рідного краю.

Ось ми й здійснили пізнавальну подорож по балці. Як ви вважаєте, чи завжди людина позитивно впливає на рослинний та тваринний світ? Чи завжди вона розумно користується багатствами, які надає їй природа? Подивіться навкруги і наведіть приклади негативного впливу людини на природу.

Учні називають ушкоджену кору, обламані гілки на деревах і чагарниках, витоптані худобою і людьми місця, де вже й трава не може рости, сміття, покинуте відпочиваючими, зруйновані мурашники, випалені багаттям місця, викошені ділянки, де ростуть і лікарські рослини тощо.

Народна мудрість говорить: ”Того, хто посадив дерево, будуть пам’ятати і правнуки, а того, хто знівечив його, проклянуть і онуки”. Щоб посадити і виростити дерево, потрібно вкласти чимало праці і коштів, а от щоб згубити природу особливих зусиль не потрібно. Що б ви запропонували зробити, щоб територія нашої балки залишалася зеленою, красивою, наповненою співом птахів та гомоном інших тварин? Як можна попередити негативний вплив людини на природу? Що можете для цього зробити ви, учні 5-го класу? Згадайте деякі традиції українського народу, спрямовані на охорону природи свого краю.

Приклади природоохоронних традицій.

В Україні вважають смертним гріхом убити голуба або ластівку.

Не плюй у криницю – пригодиться води напитися.

Одне дерево зрубав – посади сорок.

Підсумки екскурсії (закріплення набутих знань).

Сьогодні ви познайомилися з деякими рослинами і тваринами, характерними для нашої місцевості, довідалися, що в природі не існує не корисних живих істот, а є лише недостатньо вивчені.

Давайте перевіримо, як ви засвоїли ці знання. Для цього спробуйте відгадати наступні загадки.

Навесні веселить, улітку холодить,

Восени годує, взимку гріє. (Дерево)

Стоит в лесу кудряшка –

Белая рубашка,

В середине золотая.

Кто она такая? (Ромашка)

Тонкий стебель у дорожки,

На конце его сережки.

На земле лежат листки –

Маленькие лопушки.

Нам он – как хороший друг,

Лечит ранки ног и рук. (Подорожник)

Сверху листик гладкий,

Но с байковой подкладкой. (Мати й мачуха)

За оградой колючей,

У заветного местечка

Есть волшебная аптечка:

Там красные таблетки

Развешены на ветке.

Меня зовут царем кустов

За цвет и запах

Моих лепестков.

Хоть куст мой зеленый

Вас ранить готов,

Но я помогу всем больным

И тем, кто здоров. (Шипшина)

Жжется, а не огонь.

Злая, но людей лечит. (Кропива)

Белый щит на тысяче листьев,

Росту на бугре, помогу в беде. (Деревій)

Пока тихо, он – молчит,

Но лишь ветер налетит,

Шлёт в воздушный океан

Парашютный свой десант. (Кульбаба)

Я – колючий, преколючий!

Але бджоли мед пахучий

З мене радо вибирають.

Ти ж мене не пробуй рвати,

Бо колючки будеш мати. ( Будяк)


Біле, як сніг, чорне, як жук,

Вертиться, як біс,

І повертає в ліс. (Сорока)

Скаче звірок, має не роток,

А щось схоже на пастку,

Як потрапить туди комар

Чи мурашка. (Жаба)

У воді сидить охоче,

Та не риба і не рак,

Вистромила булькаті очі

Та співає „кум-квак” ( Жаба).

Хвіст – як ниточка,

Само – як калиточка,

А очі – як сім’я. (Миша)

Швидко скрізь цей птах літає;

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує (Ластівка)

Красива ця трава,

Та шани їй нема.

Отруйне на верхівочці

Насіння у коробочці.

(Блекота)

Загадки ви добре відгадали, а чи впізнаєте ви за запахом запропоновані вам рослини? ( Під час гри учні за запахом повинні відгадати такі рослини як полин, ромашка, деревій, пижма, квіти цикорію, квіти кульбаби).

Ось і завершилася наша екскурсія. Під час цієї цікавої подорожі і знайомства з мешканцями нашої балки ви на власні очі переконалися, що у природі немає зла, у природі немає ненависті. І ми з вами – також частинка цієї природи.

Треба вчитись у природи всього кращого, адже коли людина духовно бідна, черства, груба – це велике горе, передусім, у її житті. То ж не будемо забувати, що, знищуючи природу, ми знищуємо себе. Знищуючи без розбору живих істот, людина робить зло не лише їм, але й собі, - адже в природі все взаємозв’язане.

Домашнє завдання. Учні повинні оформити звіт про екскурсію, із зібраного матеріалу змонтувати колекції плодів та насіння, гербарій лікарських рослин балки, підготувати свої рекомендації щодо збереження біорізноманіття та покращання екологічного стану балки.