В. В. Молодиченко формування екологічної культури школярів навчально-методичний посібник
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- План комплексних заходів з екологічної освіти І виховання та формування екологічної, 99.84kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Затвердити План комплексних заходів з екологічної освіти І виховання та формування, 174.97kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 383.64kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Фомін О. В. Формування етичної культури школярів засобами краєзнавства та мистецтва., 50.34kb.
Гіпотези про походження людини. Історія природокористування від первісної людини до сучасного етапу розвитку людства. Формування суспільного життя. Різні види суспільних відносин. Людське суспільство. Соціальні ролі людей.
Екологія людини, здоров’я людини, популяційне здоров’я, екологічні фактори (абіотичні, біотичні, антропогенні). Комплексний вплив факторів на організм людини. Зростаюча роль антропогенного фактора (виробнича, сільськогосподарська, рекреаційна діяльність людини). Зворотний і незворотний вплив людини на навколишнє середовище, екосистеми. Екологічна безпека, шляхи її забезпечення.
Тема 2. Значення природи в житті людини
Значення атмосфери: захисне, погодотвірне. Атмосфера – джерело кисню. Санітарно-гігієнічне і медичне значення повітря. Вплив нестачі кисню в повітрі на здоров’я людини.
Значення кругообігу води в природі для людини. Погодотвірне значення води. Санітарно-гігієнічне і медичне значення. Вода в організмі людини. Водні ресурси Запорізької області, їх величина і екологічний стан.
Значення ґрунту для людини. Санітарно-гігієнічне і медичне значення. Місце ґрунту в кругообігу речовин. Ґрунт як основа сільськогосподарського виробництва. Родючість ґрунту – найважливіше і незамінне джерело харчових ресурсів для людини, найголовніше багатство українських земель.
Значення корисних копалин. Корисні копалини – основа промислового виробництва будь-якої країни. Значення окремих видів корисних копалин (вугілля, нафта, залізна руда). Екологічні наслідки добування корисних копалин. Проблема вичерпування корисних копалин. Корисні копалини України.
Значення органічного світу. Значення фотосинтезу, транспірації рослин. Місце рослин та тварин у кругообігу речовин. Ліс як найважливіший рослинний ресурс планети. Значення органічного світу для харчування людини, як джерела естетичної насолоди. Санітарно-гігієнічне і медичне значення.
Тема 3. Вплив на здоров’я людини абіотичних та біотичних факторів
Вплив на здоров’я людини кліматичних факторів. Вплив на організм людини сонячної активності, довжини дня, природних циклів (день-ніч, пори року, 11-річний цикл сонячної активності). Вплив на здоров’я людини навколишнього органічного світу: рослин, тварин, бактерій.
Тема 4. Вплив забрудненого навколишнього середовища
на фізичне здоров’я людини
1. Вплив забрудненого повітря. Чистота повітря – одна з умов здоров’я людини. Джерела забруднення повітря: природні та антропогенні. Глобальні кліматичні зміни як наслідки забруднення атмосфери (“парниковий” ефект, озонові “дірки”, “кислотні” дощі).
Забруднене повітря – головна причина виникнення бронхіальних, легеневих інфекційних захворювань. Роль і значення зелених насаджень у збереженні чистоти атмосфери. Основні джерела забруднення атмосфери в області. Контроль за екологічним станом повітря. Пости спостереження за забрудненістю атмосфери. Способи та засоби очищення промислових викидів у атмосферу.
Практична робота 1. Вивчення екологічного стану пришкільної території.
Практична робота 2. Визначення приблизної кількості випускних газів автомобілів, що надходять в атмосферне повітря поблизу школи (за добу).
Екскурсія на промислове підприємство.
2. Вплив забрудненої води на здоров’я людини. Вода як фактор життя. Глобальні наслідки забруднення водних ресурсів. Забруднена вода – джерело інфекційних захворювань, заходи з попередження розповсюдження інфекційних захворювань. Напрямки використання води людиною: промисловість, сільське господарство, побутові і комунальні потреби. Раціональне використання, оборотні системи, повторне використання води.
Якість питної води. Промислова очистка води. Шляхи підвищення якості питної води в домашніх умовах. Водопровід і каналізація міста. Екологічний стан водоймищ, здатність водоймищ до самоочищення.
Практична робота 3. Якісна оцінка деяких властивостей питної води.
Практична робота 4. Забруднення води і деякі способи її очищення.
Екскурсія на місцеву водозабірну станцію.
3. Вплив забрудненого ґрунту на здоров’я людини. Стан ґрунтів у Запорізькій області. Джерела і рівень забруднення ґрунтів важкими металами, пестицидами, гербіцидами, нітратами, нітритами, радіонуклідами.
Ґрунт як основне джерело продуктів харчування. Родючість ґрунту, шляхи її підвищення.
Регіональні особливості ведення сільськогосподарського виробництва. Зрошуване землеробство, екологічні аспекти. Застосування в сільському господарстві добрив, хімічних методів захисту рослин. Виснаження, засолення, заболочування, ерозія ґрунтового шару. Охорона ґрунтів. Рекультивація, меліорація земель.
Вплив забруднених ґрунтів на здоров’я людини та якість сільськогосподарської продукції. Допустимі норми вмісту шкідливих речовин у ґрунті, овочах, фруктах. Екологічна чистота сільськогосподарської продукції.
Застосування екологічно безпечних прийомів вирощування овочів і фруктів на присадибній, дачній ділянці.
Практична робота 5. Виявлення нітратів у рослинах.
4. Радіаційне та електромагнітне забруднення навколишнього середовища та його вплив на здоров’я людини. Радіоактивні речовини. Радіаційний розпад та радіаційне випромінювання (проникаюча радіація). Види випромінювання (, , -випромінювання). Ядерні перетворення як джерело електричної енергії.
Іонізуюче випромінювання (іони, електрони, позитрони). Короткохвильове та корпускулярне іонізуюче випромінювання. Природний та штучний радіаційний фон.
Гранично допустима доза радіоактивного випромінювання для людини. Внутрішнє та зовнішнє випромінювання. Шляхи надходження радіонуклідів до організму людини. Радіотоксичність. Характер розподілу радіоактивних речовин в організмі. Зміни в організмі людини, викликані дією іонізуючого випромінювання. Генетичні наслідки як результат зовнішнього випромінювання. Вплив електромагнітного випромінювання на організм.
5. Якість продуктів харчування. Продукти харчування – необхідний компонент для забезпечення життя і діяльності людей. Джерела надходження продуктів харчування в роздрібну торгівлю. Продукти харчування закордонного виробництва. Продукти харчування національного виробництва.
Якість продуктів харчування. Найпростіші методи перевірки якості продукції в домашніх умовах. Захворювання, спричинені недоброякісними продуктами харчування. Способи збереження продуктів харчування.
Робота санепідемстанцій, станцій реєстрації і стандартизації продукції, лабораторій з перевірки якості продукції, організацій із захисту прав споживача. Харчові добавки. Використання харчових добавок у виробництві продуктів харчування. Заборонені МОЗ України харчові добавки, їх вплив на здоров’я людини.
Практична робота 6. Харчові добавки в продуктах харчування.
Екскурсія до санепідемстанції.
6. Проблема відходів. Види відходів, тверді побутові відходи (ТПВ), склад, кількість у місті. Заходи, що вживаються для зменшення кількості відходів. Повторне використання і переробка відходів паперу, пластмаси, металів та скла. Система збору, вивозу і розміщення відходів у великих містах Запорізької області.
Полігони твердих побутових відходів, неорганізовані звалища в місті, їх вплив на санітарний стан міста, ґрунт, воду, атмосферу, епідеміологічний стан. Способи поховання ТПВ на звалищах. Порівняння впливу на навколишнє середовище відходів, які знаходяться на спеціальних полігонах і на звичайних звалищах. Звалища міст, їх санітарний стан.
Безвідходне виробництво. Промислові відходи. Токсичні відходи. Класи небезпечності відходів. Найновіші безвідходні технології, їх застосування. Відходи сільськогосподарського виробництва, способи їх переробки. Проблема поховання ядерних відходів.
Практична робота 7. Аналіз побутових відходів та їх рециклізація.
Практична робота 8. Вивчення рекупераційних методів боротьби з відходами на підприємствах міста.
Тема 5. Природа і моральне здоров’я людини
Шанобливе та бережливе ставлення до природи – одна з основних цінностей людської особистості. Філософські аспекти і етика поведінки людини по відношенню до природи: ставлення до зелених насаджень, живих організмів, землі, води. Література, живопис, музика про природу. Правила поведінки під час відпочинку на природі.
- Програма факультативного курсу
“Глобальне екологічне мислення”
Пояснювальна записка
Принцип глобального мислення стає новою ідеологічною основою для вирішення багатьох проблем, що виникають у процесі навчання і виховання у зв'язку з новими зміненими умовами сучасного життя.
Гуманізація освіти виступає сьогодні в якості загальновизнаної ідеї, що не тільки формує новий погляд на сучасну ситуацію розвитку школи, але й стимулює наші надії на успішне вирішення найбільш кардинальних проблем змісту, організації та технології навчання.
Проте неможливо не помітити, що здійснення ідеї гуманізації освіти наштовхується сьогодні на цілу низку серйозних труднощів, пов’язаних із нерозробленістю механізмів практичної реалізації названої ідеї, а головне – з необхідністю подолати раніше сформовані стереотипи і сформувати новий – гуманістичний – спосіб мислення, новий менталітет, заснований на загальнолюдських цінностях і на категоріальних структурах мислення, відповідних цим цінностям.
Виділимо деякі істотні питання розуміння тенденцій розвитку сучасної освіти:
- процес навчання з точки зору гуманістичної психології;
- освіта і глобальні проблеми сучасності;
- освіта і гуманістичні цінності.
Випускник сучасної загальноосвітньої школи має високий рівень інтелекту, в нього добре розвинуте раціонально-логічне мислення. Концепція гуманістичного навчання велика увага приділяється внутрішньому досвідові людини, її інтуїції, фантазії, вигадці, дивергентному мисленню.
Тому наша програма спрямована на взаємний розвиток раціонально-логічного мислення, то для останнього характерне цілісне, асоціативне, інтуїтивне сприйняття світу, що сприяє становленню особистісної, емоційної, соціальної сфер учнів.
Особлива увага приділяється створенню психологічних умов для творчої самореалізації особистості в процесі навчання, а також загальній стратегії діяльності викладача, який організовує навчальну роботу учнів. Основними напрямками цієї роботи є:
- учень – повноправний суб’єкт навчання;
- учень – активний учасник у процесі групової взаємодії в системі “учень-викладач”, “учень – інші учні”;
- організація навчальної діяльності учня як процесу вирішення навчально-пізнавальних проблем на основі творчого діалогу з учнями, мета яких – відкриття й освоєння учнями тих основ (ідей, принципів, способів, рішень), які можуть бути використані для ефективнішої регуляції процесів розв’язання теоретичних і практичних проблем.
Мета програми: формування свідомого ставлення до проблем сучасного світу, підведення до усвідомлення місця і ролі кожної людини в їхньому вирішенні, вироблення активної позиції під час вибору рішень, розвиток уміння передбачати наслідки своїх дій і вчинків.
Завдання програми.
- Узагальнити знання, отримані в рамках різних навчальних предметів.
- Сприяти сприйняттю учнями сучасного світу цілісно, у всіх його взаємозв’язках; “Світ - як єдина система”.
- Формувати ціннісне ставлення до природи, людини, власного здоров'я, розвивати уміння простежувати наслідки своїх рішень (дій, вчинків) з точки зору їхнього позитивного і негативного впливу на людину.
- Розвивати гнучкість мислення, уміння бачити альтернативні шляхи розв’язання, долати сформовані стереотипи, перемагати одномірне “чорно-біле” мислення.
- Формувати активний інтерес до подій і фактів навколишнього світу.
Основні ідеї програми.
- Світ – цілісна єдина система.
- Гармонія індивіда з Всесвітом і людством.
- Ідея ціннісно-значеннєвої рівності людей як членів єдиної людської спільноти. Мислити глобально – діяти локально.
- Ідея єдності та різноманіття в природі та суспільстві.
Пропонований варіант програми “Глобальне екологічне мислен- ня” складається із двох блоків:
І. Глобальна освіта – історичні корені і сучасні концепції.
ІІ. Глобальні проблеми сучасності, шляхи їхнього вирішення.
Перший блок знайомить учнів з історичними коренями і джерелами глобальної освіти: педагогічною спадщиною минулого, вченням про ноосферу В.І. Вернадського, ідеями Д.І. Менделєєва про „космічну єдність”, „космічне братерство”, основними параметрами глобального мислення, а також висвітлює сучасні концепції глобальної освіти, виховує в учнів повагу до загальнолюдських цінностей, розкриває основні положення концепції школи на засадах гуманізації освіти. Цей блок також передбачає ознайомлення учнів із правами і свободами людини.
Другий блок показує реальну картину стану людства в ХХI столітті, а також широко і повно знайомить учнів із глобальними проблемами сучасності.
- Проблеми політичного і соціального характеру:
- запобігання ядерної війни;
- нормальне функціонування світового господарства;
- подолання відсталості слаборозвиненими країнами.
- Проблеми природно-економічного характеру: екологічна; енергетична; продовольча; сировинна; світового океану.
- Проблеми соціального характеру: демографічна; міжнаціональних відносин; кризи культури і моральності; охорони здоров'я.
Програма спрямована не на пасивне ознайомлення учнів із глобальними проблемами – вона створює умови для активного самостійного пошуку учнями альтернативних шляхів вирішення вищезгаданих проблем. Значна увага приділяється проблемам становлення особистості в сучасному світі, пізнання навколишнього світу через усвідомлення себе самого, проблемам сучасної сім’ї.
Програма ознайомить із психологією спілкування, психологією і педагогікою ненасильства.
Вивчення курсу передбачається проводити з використанням різноманітних форм роботи і, в тому числі, включенням сучасних активних методів навчання з метою підвищення якості знань і підвищення інтересу, як до даного курсу, так і до всього навчального процесу в цілому.
Програма розрахована на 34 години (по одній годині на тиждень). У процесі викладання вчитель має можливість варіювати види уроків на свій розсуд – лекції, семінари, колоквіуми, практичні заняття, тренінги, ділові ігри, дебати, відеоуроки. Дана програма - відкрита, що дозволяє запрошувати фахівців різних областей наукового знання для глибшого висвітлення і вивчення тієї або іншої теми (проблеми).
Курс включає самостійну роботу учнів із навчальним матеріалом, науковою літературою, результатом якої є розробка і захист проекту вирішення однієї з актуальних проблем.
Орієнтовний тематичний план
| № | Назва теми | Кіль-Кількість годин | Вид заняття |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Вступ. Поняття і критерії глобального мислення. | 1 | комбіноване |
| 2 | Провідні ідеї концепції глобальної освіти. | 1 | майстерня |
| 3 | Єдність емоційного, інтелектуального і морального у концепції глобальної освіти. | 2 | комбіноване |
| 4 | Права і свободи людини. | 2 | комбіноване |
| 5 | Глобальні екологічні проблеми сучасності | 1 | лекція |
| 6 | Екологічний менталітет. | 1 | майстерня |
| 7 | Людина в системі глобальних проблем. | 1 | комбіноване |
| 8 | Проблеми війни і миру. Локальні і глобальні конфлікти. | 1 | комбіноване з елементами психологічного тренінгу |
| 9 | “Дебати” як спосіб знаходження взаєморозуміння. | 1 | комбіноване з елементами рольової гри |
| 10 | Екологічні проблеми. | 1 | лекція |
| 11 | Проблеми антропоекології. | 2 | лекція |
| 12 | Захворювання століття – рак і СНІД. | 1 | відеозаняття, лекція |
| 13 | Здоров’я людини в умовах великого міста. | 1 | відеозаняття |
| 14 | Ресурсна проблема. Енергетична проблема. | 1 | комбіноване |
| 15 | Енергетична проблема. | 1 | екскурсія |
| 16 | Демографічна проблема. | 1 | комбіноване |
| 17 | Продовольча програма. | 1 | комбіноване |
| 18 | Проблеми освоєння океану. | 1 | відеозаняття |
| 19 | Проблеми міжнаціональних відносин. | 1 | комбіноване |
| 20 | Індивід. Людина. Особистість. Структура особистості. | 1 | лекція |
| 21 | Людина як мікрокосмос. Процес самопізнання. | 1 | Лекція |
| 22 | Особистість і суспільство. | 1 | комбіноване |
| 23 | Культура спілкування. | 1 | практична робота |
| 24 | Як жити в злагоді із собою. | 1 | тренінг |
| 25 | Психоемоційний вид забруднення. | 2 | семінар |
| 26 | Глибинна екологія – філософія життя. | 1 | майстерня |
| 27 | Коеволюція природи і людини. | 1 | майстерня |
| 28 | Традиції й обряди української сім’ї. | 1 | семінар |
| 29 | Я і екологічна проблема. | 2 | захист проекту |
Зміст програми
1. Провідні ідеї концепції глобальної освіти
Значення загальної ідеї (концепції) в колективній діяльності. Основні положення концепції сучасної школи. Гуманізація освіти: виховання та освіта через діалог і співробітництво на рівні взаємодії окремих людей, носіїв різних поглядів і концепцій. Поняття “глобальне мислення”. Основні параметри глобального мислення, основні завдання.
2. Людина і права людини
Характеристика прав людини, які виражають гуманістичні цінності сучасної цивілізації в ставленні особистості до інших людей, до культури, до природи, до суспільства. Підвищення рівня грамотності в області прав людини в учнів. Загальна декларація прав людини (1948), Конвенція про права дитини (1989), Декларація прав дитини (1959), їхня роль у гуманізації та демократизації життя народів світу та нашої країни.
Сучасні концепції глобальної освіти. Моделі Р. Хенві та Боткіна.
П’ять вимірів за Р. Хенві:
- усвідомлення неоднорідності сприйняття світу;
- усвідомлення стану планети;
- розуміння культури інших народів (крос-культурна грамотність);
- знання глобальної динаміки;
- усвідомлений вибір людини;
Зміст та завдання глобальної освіти. Можливість трансформації ідей глобальної освіти.
Знання:
- основні ідеї гуманізації освіти;
- поняття, основні параметри “глобального мислення”;
- педагогічна спадщина минулого і сучасні підходи до проблеми глобальної освіти;
- вчення про ноосферу, феномен планетарної свідомості;
- характеристика прав людини – економічні, політичні, соціальні права і свободи людини;
- п’ять вимірів за Р. Хенві.
Уміння:
- уважно слухати співрозмовника, адекватно реагувати на його висловлювання, визнаючи рівноправними і рівноцінними будь-які точки зору;
- працювати з навчальними посібниками, виокремлюючи головні положення.
Ціннісні орієнтації:
- цілісне сприйняття навколишнього світу і людини як його
невід’ємної частини та вищої цінності;
- гармонія індивіда з Всесвітом і людством;
- ідея спільності, взаємозалежності та співробітництва;
- ідея ціннісно-значеннєвої рівності людей як членів єдиної людської спільноти.
Самостійна робота:
- з навчальними посібниками,
- з нормативними документами,
- із засобами масової інформації.
3. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їхнього рішення
Основні характеристики минулого сторіччя: загострення глобальних проблем, зростання ролі людини в їхньому вирішенні: збільшення можливостей впливу людини на навколишнє середовище, людей навколо себе, на себе саму. Усвідомлення всіма верствами суспільства глобальних проблем сучасності – оптимальний підхід до спільного розв’язання даних проблем.
Нова модель існування людської спільноти – інтерпретація дійсності в поняттях єдності, взаємозалежності, співробітництва, цілісності, відповідальності, турботи. Глобальні проблеми людства. Специфіка глобальних проблем, основні протиріччя, що спричинюють їхнє виникнення, класифікація глобальних проблем.
3.1. Проблеми війни і миру, війни та їхні наслідки для фізичного, психічного і соціального здоров’я людини. Рух за мир у світі та в Україні. Проблеми національної безпеки і виживання націй. Психологія ненасильства. Конфлікти: як жити в злагоді із собою та іншими людьми.
3.2. Екологічна проблема – результат нерозумної діяльності людини. Загострення екологічної ситуації. Взаємозв’язок екологічної проблеми із соціальними, економічними проблемами та проблемами національної безпеки. Екологічна ситуація регіону проживання учнів у порівнянні з іншими регіонами країни і світу.
3.3. Проблеми антропоекології. Поняття “здоров’я”. Погіршення стану здоров’я, причини. Профілактичні заходи для зміцнення здоров’я. Основи медичних знань та правила надання першої медичної допомоги. Захворювання століття – рак і СНІД. Заходи профілактики. Необхідність поінформованості населення про можливі шляхи зараження інфекційними захворюваннями в умовах великого міста. Усвідомлення необхідності раціонального використання природи – запоруки доброго здоров’я. Проблеми алкоголізму і наркоманії.
3.4. Ресурсна проблема. Поняття “ресурси”, “раціональне природокористування”, “поновлювані і непоновлювані ресурси”. Проблеми прісної води, знищення лісів, деградації ґрунтів. Енергетична проблема. Збереження ресурсів – охорона здоров’я.
3.5. Демографічна проблема. Поняття “населення”. Природний приріст населення. Підйом і спад народжуваності, поняття “демографічний вибух”. Економічні причини підйому і спаду народжуваності. Демографічна політика в різних державах. Здоров’я сім’ї – як проблема держави. Проблема генетичного виродження. Проблеми клонування.
3.6. Продовольча проблема. Недоїдання і голод у країнах третього світу. Соціальні та політичні причини продовольчих проблем. Проблема північ - південь. Проблема “золотого мільярда”.
3.7. Особистість і проблеми особистості в сучасному світі. Поняття “людина”, “особистість”, “індивід”, “індивідуальність”. Процес пізнання себе: людина як мікрокосмос. Структура особистості, індивідуальні особливості особистості, фактори, що впливають на її розвиток. Індивідуальна і суспільна свідомість особистості. Світоглядні принципи: гуманізм, індивідуалізм, патріотизм, солідарність, песимізм, людиноненависництво. Психологія ненасильства.
Поведінка: зміст вчинку, типи вчинків. Соціалізація особистості. Вік і соціальна роль. Соціальні ролі, до яких потрібно себе готувати школярам. Психологія спілкування. Спілкування як мистецтво, комунікативна культура – частина загальної. Поняття “здорова особистість”, “здорові відносини”. Гуманістичний тип відносин між людьми. Пізнання світу через самоусвідомлення.
3.8. Сім’я і проблеми сучасної сім’ї. Поняття “сім’я”. Соціальна сутність шлюбу. Шлюб: цивільний або офіційний. Структура сім’ї, її функції.
Знання:
- основні характеристики сторіччя, що минуло;
- місце і роль людини у вирішенні глобальних проблем;
- концепції стійкого розвитку;
- специфіка глобальних проблем сучасності;
- проблеми війни і миру, характеристика, шляхи розв’язання;
- екологічна проблема, характеристика, шляхи вирішення;
- проблеми антропології, характеристика, шляхи вирішення;
- ресурсна проблема, характеристика, шляхи вирішення;
- демографічна проблема, характеристика, шляхи вирішення;
- продовольча проблема, особистість і проблеми особистості, характеристика, шляхи вирішення;
- сім’я і проблеми сім’ї, характеристика, шляхи розв’язання.
Уміння:
- систематизування та узагальнення отриманої інформації;
- актуалізація набутих знань відповідно до власних життєвих проблем;
- оперування новими термінами і поняттями, отриманими на уроках курсу;
- формулювання своєї точки зору та її обґрунтування; участь у дискусії;
- робота в групі для вирішення пізнавальних завдань;
- використання на практиці елементів здорового способу життя.
Ціннісні орієнтації:
- унікальність, крихкість усього живого, його своєрідність;
- усвідомлення ціннісного сенсу життя;
- психологія ненасильства;
- природа як матеріальна, наукова і естетична цінність;
- здоров’я як цінність людини;
- безпека як умова повноцінного існування і розвитку;
- раціональне природокористування – позитивна перспектива
- розвитку держави і запорука доброго здоров’я;
- охорона природи – умова нормальної життєдіяльності людини;
- усвідомлення своєї унікальності в глобальному загальнолюдському масштабі; особистість як цінність;
- сім’я як цінність.
Самостійна робота. Результатом самостійної роботи учнів з навчальними посібниками, науковою літературою є проект розробки однієї з актуальних сьогодні проблем людства (причини, механізми, шляхи подолання).
- Програма факультативного курсу
„Екологічна культура”
Пояснювальна записка
Програма орієнтована на учнів 11 – 12 класів, які вже засвоїли шкільний курс біологічних предметів, в тому числі основи екології. Програма курсу має узагальнити набуті раніше учнями знання наук біологічного циклу та перевести процес сприймання усієї природи в планетарному масштабі на принципово новий, вищий рівень розуміння. Під час вивчення курсу учні мають усвідомити, що людина існує в системі, яка склалася і почала функціонувати задовго до появи людської цивілізації, що біосфера має свої закони і правила, порушувати які людство не має права.
На сучасному етапі розвитку людської цивілізації вирішення глобальних проблем є завданням не тільки фахівців–екологів, а й кожної людини. При викладенні кожної з тем курсу акцент має робитися на ідеї єдності та рівності людини та природи. Учні мають усвідомити унікальність та цінність життя в усіх його проявах, навчитися поважати життя в планетарному масштабі. Розділи програми розташовані саме таким чином для того, щоб в учнів сформувалася цілісна система уявлень про генезис та розвиток стосунків між природою та людиною.
Мета курсу:
- розвинути та виховати екологічну культуру;
- сформувати свідоме ставлення до проблем сьогодення;
- в контексті збереження довкілля надати інформацію про сучасний стан природи, суспільства та планети загалом;
- сформувати в учнів активну позицію щодо природозахисної діяльності;
- систематизувати та поглибити знання учнів з екології та суміжних наук.
Завдання курсу:
- навчити вести природозахисну пропаганду;
- сформувати в учнів практичні навички прогнозування наслідків своїх дій;
- розвинути прагнення пізнавати світ з метою його збереження та покращення;
- розвинути в учнів відчуття особистої відповідальності, поваги та прагнення до вдосконалення відносин з навколишнім середовищем;
- розвинути зацікавленість до самовдосконалення;
- розвивати пізнавальний інтерес щодо історичних витоків сучасних подій, традицій і вірувань свого народу;
- підвищити мотивацію на грамотні дії з вирішення екологічних проблем;
- сформувати екологічний світогляд як основу екологічної культури;
- сформувати систему уявлень, цінностей, орієнтацій, що забезпечують можливість адаптації на наступних етапах життя;
- сформувати дослідницькі та експериментальні вміння та навички;
- забезпечити соціальне самовизначення учнів;
- забезпечити розвиток творчої самостійності.
Реалізації поставлених задач в більшій мірі відповідатиме такий підхід у навчанні, який буде базуватися на використанні інноваційних педагогічних технологій – особистісно-орієнтованих, інтерактивних, інтегративних занять. Програма факультативного курсу розрахована на 68 навчальних годин, але легко адаптується на більшу чи меншу кількість годин.
Орієнтовний тематичний план
| № | Назва розділу та теми | Усього | Кількість годин | ||
| теоретичних | комбінованих | практичних | |||
| Розділ І. Взаємовідносини людини і природи: історія та сучасність | |||||
| 1. | Теорії походження життя. | 4 (2) | 1 | 1 | 2 |
| 2. | Особливості взаємодії людини і природи в давні часи, в Середньовіччі та на сучасному етапі. | 2 | 1 | 1 | |
| 3. | Взаємозв’язок людини і природи з позицій світових релігій. | 2 | 1 | 1 | |
| 4. | Сучасний стан – глобальні проблеми як наслідок порушення людиною законів співіснування. | 8 | 2 | 3 | 3 |
| Розділ ІІ. Екологічна культура як обов’язковий компонент особистості | |||||
| 5. | Культурна людина – свідома людина. | 6 | 2 | | 4 |
| 6. | Екологічна етика як вищий рівень екологічної культури особистості. | 8 | 4 | 2 | 2 |
| 7. | Коеволюція людини і природи як реалізація екоетичних принципів в планетарному масштабі. | 4 | 2 | | 2 |
| Розділ ІІІ. Суспільство на захисті планети | |||||
| 8. | Біополітика як прояв екологічної культури на державному рівні. | 2 | 1 | | 1 |
| 9. | Екологізація економіки та промисловості. | 4 | 1 | 1 | 2 |
| 10. | Екологічні громадські організації та заходи з питань збереження довкілля. | 4 | 4 | | |
| 11. | Екологічна інформація. | 8 | 2 | 2 | 4 |
| 12. | Природоохоронна пропаганда та просвіта. | 8 | 2 | 1 | 5 |
| 13. | Екологічні моделі майбутнього. Значення екологічного прогнозування. | 6 | 2 | | 4 |
| | Усього | 66 | 25 | 12 | 29 |
Зміст програми
Вступ
Екологія – як теоретична основа поведінки людини індустріального суспільства в природі. Цінність життя. Усвідомлення існування різноманітних, але рівноправних форм життя.
Розділ І. Взаємовідносини людини і природи:
історія та сучасність
Мета:
- пояснити учням, що природа є функціонуючою системою, яка здатна до самовідновлення, і людина є лише частиною системи природи, а не стоїть над нею;
- учні мають усвідомити історичну єдність природи і людини; зрозуміти, що планета існувала без людини як біологічного виду майже все своє геологічне життя, і людство не має права руйнувати систему, частиною якої воно і є;
- учні повинні зрозуміти, що всі історичні типи взаємодії людини і природи не є ефективними та адекватними, оскільки не стали панівними і зрештою призвели до антропоцентризму, а відповідно, людство потребує нову систему взаємодії з природою. Такою системою є екологічна етика та в цілому культура.
Зв’язок з науками та міжпредметні зв’язки: історія, етика, релігієзнавство, геологія, філософія, культурологія, медицина, психологія, демографія, синергетика, статистика, урбоекологія, кліматологія.