Перевірила: доц. Коренєва О. Г
| Вид материала | Документы |
| Список використаних джерел |
- Перевірила: доц. Коренєва, 765.24kb.
- Методические рекомендации Издание второе, переработанное и дополненное Минск 2006 удк, 270.38kb.
- Университетский образовательный стандарт высшего профессионального образования 010100, 1014.31kb.
- Ежегодная Международная научно-практическая конференция LXIV герценовские чтения, 132.21kb.
- Дополнительная программа кандидатского экзамена по специальности 08. 00. 13 «Математические, 276.2kb.
- Программа и тезисы докладов 59-й студенческой научной конференции физического факультета, 1256.84kb.
- 1. Назва модуля, 47.08kb.
- Методические указания 2008 Федеральное агентство по образованию Государственное образовательное, 1449.02kb.
- Неврологія, 1672.93kb.
- Неврологія, 1404.92kb.
Сек’ютиризація, являючи собою механізм формування нових позабалансових джерел створення фінансових коштів банку, забезпечує йому можливість зменшення банківського ризику і отримання додаткового прибутку за рахунок розширення активних операцій та підвищення їх доходності. Крім цього, сек’юритизація на основі реструктуризації банківського портфеля активів застосовується з метою зниження процентного ризику, коли процентні витрати із залучених коштів зростають швидше, ніж процентні доходи за кредитами [ 37]..
Комерційні банки вої кредитні портфелі з метою підвищення прибутковості і зменшення ризику. Внаслідок відсутності стійких довгострокових ресурсів і неможливості вкладення власних коштів в інструменти фінансового ринку з сумірним ступенем їхньої прибутковості й ліквідності зробити це практично неможливо без впровадження нових фінансових інструментів.
Традиційна кредитна діяльність банків до цього часу, в основному, включала два компоненти - надання кредиту і його обслуговування. На сучасному етапі розвитку банки, особливо великі, частіше будуть надавати кредити, маючи на увазі продаж їх або залучення партнерів для розподілу ризику шляхом сек'юритизації. У цьому випадку всю кредитну діяльність можна поділити на чотири компоненти: надання, фінансування, продаж, обслуговування [40].
Банк, який має репутацію і знання, необхідні для видачі кредитів, та має нестачу ліквідних коштів, капіталу або незадовільну для фінансування позик структуру витрат, може спеціалізуватися на ініціацїї позик або оцінці кредитного ризику. Щодо великих банків, то їх обмежують власний капітал і розмір витрат, тому що коли вони зберігають кредитоспроможність, то, як правило, можуть при управлінні пасивами придбати на фінансовому ринку всі ліквідні кошти, необхідні для стабільного функціонування їх. Навпаки, малі банки з найвищою часткою власного капіталу, але з менш високим рівнем репутації і меншим попитом на кредити, як правило, мають можливість забезпечити фінансування. У цьому випадку сек'юритизація пропонує малим банкам можливість диверсифікувати свій кредитний портфель [17].
Участь у сек'юритизації і перерозподілі ресурсів у ролі ініціатора відкрита для всіх банків, однак малі банки через нестачу грошового і репутаційного капіталу не можуть бути ефективними гравцями на цьому ринку. Відповідно, поширення традиційної кредитної функції йде таким чином, що великі банки беруть на себе функцію ініціатора кредиту, а малі банки — первинних покупців або вкладників коштів. Великі банки цінують свою функцію ініціаторів кредитів тому, що вона дає їм змогу одночасно отримувати комісійні за відкриття й обслуговування кредитів і виносити відповідні активи поза баланс, що, зважаючи на необіговість кредиту, усуває кредитні й процентні ризики і забезпечує додаткову ліквідність. Малі банки при придбанні кредитів не тільки отримують можливість. як були сказано вище, диверсифікувати свої «кредитні портфелі», але й можливість скористатися кваліфікаційним і репутаційним капіталом великих банків. Крім того. вони дістають можливість розділити ризики з іншими банками. На схемі рисунку 3.2 (Додаток Х) показано можливий процес сек’юретизації на українському фінансовому ринку, який базується на структурі і грошових потоках, породженими необхідними зобов’язаннями під активи [17]..
Підводячи підсумки, розглянемо ризики та бар'єри, що очікують учасників процесу сек'юритизації, та можливості подолання їх або зменшення їхнього впливу на кінцевий результат. Основні ризики, супутні банківським кредитам. — кредитний, процентний та ризик ліквідності — характерні і для цінних паперів, забезпечених активами. Але при розширенні практики кредитування і достатньо розвинутих вторинних ринках сек'юритизованих активів кредитний ризик та ризик ліквідності зменшуються. Кредитний ризик для забезпечених активами цінних паперів розподіляється між трьома сторонами: ініціатором, гарантом кредиту та інвестором. Якщо гарант кредиту надає 100% гарантію, для інвестора зникає будь-який кредитний ризик. Ризик кредитного гаранта залежить від угоди з ініціатором.
Залежно від того, як структуровано угоди, кредитний ризик інвестора може бути поділено на різні класи , або транші, які являють собою розподілені грошові потоки і строки оплати цінних паперів. Наприклад, згідно з перехідними угодами, всі виплати основного боргу і процентів направляються всім інвесторам одночасно. Але за контрактами з окремими платниками виплати основного боргу і виплати відсотків розділені на платіжні транші [ 17].
Процедура сек'юритизації дає змогу банку здійснити трансферт кредитних ризиків. Крім того, за допомогою сек'юритизації банк може здійснити трансферт ризику зміни відсоткової ставки та ризику дострокового погашення кредиту. Сек'юритизація знижує загальний рівень ризиковості банку, поліпшує якість активів, дає можливість за інших рівних умов підвищити показники адекватності капіталу. Вітчизняні банки за нинішніх умов не мають широких можливостей для зниження ризиків методом сек'юритизації активів унаслідок нерозвиненості фондового ринку.
Висновки до розділу 3
Таким чином, розглядаючи основні проблеми та перспективи розвитку досліджуваної нами теми, а також віддаючи належне напрацюванням вітчизняних і зарубіжних економістів, здійсненим у галузі кредитних ризиків, і, зокрема у напрямку використання такого інструменту як формування резервів, слід зауважити, що до цього часу багато проблемних питань не знайшли свого вирішення.
Процес розробки українськими банками систем оцінки ризиків ускладнюється відсутністю єдиного підходу до нього з боку Національного банку України. Так, НБУ доцільно розробити та довести до комерційних банків методики, які б визначали не тільки основні підходи до оцінювання ризиків, а й встановлювали конкретні вимоги до позичальників.
З метою стабілізації економічної ситуації України нами було запропоновано створити Резервну систему України при НБУ, а саме ситуаційний центр управління проблемними кредитами та створенням резервів під кредитні ризики, яка б сприяла запобіганню криз у банківській системі. Створення такої структури дасть можливість надавати допомогу банкам у разі виникнення загрози їх платоспроможності та банкрутства. Водночас треба розробити низку правил та вимог до банків для отримання такої допомоги.
Також нами було запропоновано запровадити та розвинути метод сек’юритизації активів, оскільки у вітчизняній практиці розвиток даного питання ще не набув належного поширення. В першу чергу необхідне вдосконалити законодавчу базу, яка б регламентувала операції з сек’юритизації активів. Відповідно рух у цьому напрямі може бути поступовим, починаючи з концепції впровадження сек’юритизації. Також доцільно викласти мету сек’юритизації, завдання, інструментарій тощо, а також створити сприятливе правове поле, що передбачатиме удосконалення чинних положень.
ВИСНОВКИ
Банківська діяльність нерозривно пов’язана з ризиком. Кожен комерційний банк вирішує проблему максимального прибутку за оптимального рівня ризику. Особливо важливим є своєчасне виявлення, попередження та мінімізація банківських ризиків, оскільки банківська система є досить ослабленою.
У курсовій роботі нами було розглянуто теоретичні і методичні засади зменшення кредитних ризиків банківської діяльності за рахунок одного з інструментів – створення спеціальних внутрішніх резервів за рахунок доходів банку.
Основна мета курсової роботи полягала у з’ясуванні проблем, що виникають в процесі формування і використання резервів, та можливих шляхів їх вирішення.
Відповідно на початку нами було поставлено основні завдання, які ми вирішували протягом дослідження нашої теми.
В першому розділі ми проаналізувати теоретичні основи організації обліку формування резервів під кредитні ризики, порядок формування та нормативно-правову базу і міжнародні стандарти щодо даного питання.
Нами було зазначено, що основним документом в регулюванні даного питання є Положенням «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», яке затверджено Постановою Національного Банку України № 279 від 06.07.2000 р. Відповідно до даного Положення з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Для подальшого розвитку методик захисту банків від кредитних ризиків, процедур формування резервів, ми зауважили, що необхідно особливу увагу звернути на рекомендації та ініціативи Базельського комітету з банківського нагляду щодо формування резервів за кредитними операціями.
Відповідно до нього, в умовах подолання даної проблеми необхідне застосування більш жорстких вимог до формування резервів шляхом реалізації трьох взаємозалежних ініціатив:
- по-перше, це зміни в стандартах бухгалтерського обліку в частині впровадження методу оцінки очікуваних втрат та оновлення методик для органів банківського нагляду, які б ураховували перехід до даного методу оцінки очікуваних втрат;
- по-друге, розв'язання проблеми відсутності стимулюючих факторів до формування резервів з метою корегування розміру регулятивного капіталу;
- по-третє, необхідне використання більш жорстких вимог до розкриття інформації банків відносно формування страхових резервів за кредитними операціями.
В другому розділі нами було зроблено аналіз ПАТ «Райффайзен Банку Аваль». Із зроблених розрахунків, нами було виявлено, що в загальному підсумку сукупний кредитний портфель ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період 2009 року зменшився на 25,4% та на початок 2010 року становив 5219 млн. дол. США. Взагалі структура активів банку під впливом кризи зазнала значних змін, внаслідок скорочення обсягу кредитів клієнтам, що становили найбільшу частину активів банку.
Також ми аналізували Положення «Про облікову політику» ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій визначено, що для відображення реального результату діяльності з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризику кредитних операцій та визнання витрат банк формує резерви на покриття можливих втрат за кредитними операціями.
Слід зазначити, що ми розглядали питання щодо порядку формування документів, а саме в якій послідовності вони повинні створюватися та як формується звітність за кредитними операціями. Нами було охарактеризовано систему організаційно – технічного забезпечення, що використовується для організації автоматизованої реєстрації і обробки даних, забезпечує суцільне і безперервне відображення всіх операцій, а саме щодо формування резервів під кредитні операції, доказовість інформації та збереження узагальненої інформації на машинних носіях.
У останньому розділі ми намагалися висвітлити основні проблеми управління кредитними ризиками та процесу формування резервів під кредитні операції. До основних проблем, розглянутих нами, ми віднесли:
- встановлені обов’язкові рівні формування резервів, які надають банкам право самостійно визначати їх обсяги, що, на наш погляд, сприяє виникненню при цьому суб’єктивних підходів. Унаслідок цього банки, залежно від необхідності збільшити чи зменшити фінансові результати, не завжди адекватно до реального ризику визначають його рівень та, відповідно, обсяги резервів;
- необхідності реформування сучасної системи формування резервів, котру сучасні банки використовують як головний механізм саморегулювання їх фінансових результатів;
- проникнення іноземного капіталу в банківську систему України, що призвело до збільшення кількість іноземних банків, підвищення жорсткої конкуренції на ринку банківських продуктів;
- вироблення кількісних нормативів для порівняння під час оцінки платоспроможності позичальника. Це свідчить про реальний розкид значень, обумовлений галузевою приналежністю. Відповідно приведені в економічній літературі бажані значення фінансових коефіцієнтів (фінансової стійкості, ліквідності тощо) не враховують галузевих особливостей і специфіки діяльності підприємств, що в свою чергу призводить до неможливості надати реальну оцінку фінансового стану позичальника.
Таким чином, виділені нами проблеми підтвердили необхідність реформування сучасних методів і інструментів управління кредитними ризиками банку та процесу формування резервів під кредитні операції.
Відповідно з метою стабілізації економічної ситуації України та для вирішення виділених нами проблем ми запропоновано створити Резервну систему України при НБУ, а саме ситуаційний центр управління проблемними кредитами та створенням резервів під кредитні ризики, яка б сприяла запобіганню криз у банківській системі та дала можливість надавати допомогу банкам у разі виникнення загрози їх платоспроможності та банкрутства.
Також нами було розглянуто та запропоновано як вдосконалення поширити метод сек’юритизації активів, оскільки у вітчизняній практиці цьому питанню ще не приділяють значної уваги. В першу чергу, ми вважаємо, необхідно вдосконалити законодавчу базу, яка б регламентувала операції з сек’юритизації активів. Доцільно викласти мету сек’юритизації, завдання, інструментарій тощо, а також створити сприятливе правове поле, що передбачатиме удосконалення чинних положень.
Дана процедура сек’юритизації дає змогу банку здійснити трансферт кредитних ризиків (передати ризик іншим учасникам ринку), оскільки разом із власністю на кредити та надходження за ними до інвесторів, які придбали цінні папери на ринку, переходить і кредитний ризик. У разі неповернення кредитів збитки зазнають інвестори. Але сек’юритизація є привабливою і для інвесторів, тому що вона надає їм переваги стосовно деномінації, річного доходу, ліквідності й ризику поряд з умовами, які вони мають за власними активами.
Таким чином, розглядаючи обрану нами тему, ми встановили, що вона на сьогодні є досить актуальною та полягає в тому, що створення внутрішніх резервів кредитних ризиків за рахунок доходів банку та прибутковість діяльності комерційного банку є взаємозалежними та проти направленими процесами, які потребують дослідження та оптимізації в напрямку досягнення максимального прибутку при мінімально можливому ризику діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Балабанов И.Т. Банковское дело [Текст]: навч. посібник / И.Т. Балабанов. – Санкт-Петербург: Питер, 2001. – 304 с.
- Банк «Райффайзен Банк Аваль» // Український Фінансовий Сервер [Електронний ресурс]. Режим доступу: ссылка скрыта. – Назва з домашньої сторінки
- Васюренко О.В. Банківські операції [Текст]: навч. посібник / О.В. Васюренко. – Київ: Знання, 2004. – 324 с.
- Герасименко А.М., Алексеєнко М.Д., Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності [Текст] : підручник / А.М. Герасименко, М.Д. Алексеєнко, І.М.Парасій-Вергуненко. – К: КНЕУ «Університетська книга», 2006. – 600 с. – ISBN 966-574-567-0
- Грюнинг, Хенни. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском [Текст]: пер. с англ. / Х. ван Грюнинг, С. Б. Братанович. - М. : Весь мир, 2007. - 290 с.
- Дані фінансової звітності банків [Електронний ресурс] : Режим доступу : ссылка скрыта.
- Денисенко М.П. та ін. Кредитування та ризики [Текст]: навч. посіб / М.П. Денисенко – К. : Вид. дім "Професіонал", 2008. – 253 с.
- Інструкціїя про порядок регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс]: Постанова Правління НБУ № 368 від 28.08.2001р. // Національний банк України: Режим доступу ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України [Електронний ресурс] // Постанова Правління Національного банку України від 27.12.2007 року N 481 – Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Карманов Є. Бюро кредитних історій: ремонт відносин чи повна реконструкція? [Текст]: Є. Карманов // Вісник НБУ. – 2006. – №11. – С. 32-35.
- Кльоба В.Л. Ситуаційний центр управління проблемною заборгованістю за кредитними операціями [Текст] / В.Л.Кльоба // Науковий вісник НЛТУ України. – К. – 2009. - № 19.9. – С. 176-184
- Ковалёв А.П. Кредитный риск-менеджмент [Текст]: Монография / А.П.Ковалёв – К.: Сузір’я, 2007. – 406 с.
- Котлл С. «Анализ ценных бумаг» [Електронний ресурс]: Грэма и Додда / С. Котлл, Р. Ф. Мюррей, Ф. Е. Блок; [пер. с англ.]. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000. – 704 с.
- Криклій О.А. Управління кредитним ризиком банку [Текст]: монографія / О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. – Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. – 86 с
- Кузнєцова Л. В. Проблеми кредитування банками інноваційної діяльності підприємств [Текст] / Л.В. Кузнєцова // Економіка і реґіон : зб. наук. праць / Полтавський НТУ імені Ю. Кондратюка. – Полтава, 2007. – Вип. 2 (13). – С. 73–80.
- Лаврушина О.И. Валенцевой Н.И. Банковские риски [Текст]: учебное пособие / О.И. Лаврушина, Н.И. Валенцевой. – М: КНОРУС, 2007. – 232 с. – ISBN 954-001-456-301-9.
- Лєонов С.В., Грищенко О.С. Сек’юритизація активів як сучасний механізм управління в сфері банківських інвестицій [Текст]: С.В. Лєонов, О.С. Грищенко // Українська академія банківської справи, вип.126, 2008. – с.28-34
- МСФЗ (IAS) 39 Фінансові інструменти: визнання та оцінка [Електронний ресурс] - Режим доступу : ссылка скрыта. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- . Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ссылка скрыта
- . Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку [Текст]: навч.посіб. / Л.О.Примостка. – К : КНЕУ, 1999. – с.111
- Про банк [Електронний ресурс] : Режим доступу: ссылка скрыта.
- Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків : [затв. Постановою Правління НБУ від 6 липня 2000 р. № 279] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : da.gov.ua /cgi-bin/ laws/ main.cgi?page.
- Про банки і банківську діяльність [Електронний ресурс]: Закон України від 07.12.2000р. № 2121-III, із змінами та доповненнями Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Про Національний банк України [Електронний ресурс]: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV, із змінами та доповненнями Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Про затвердження Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості [Електронний ресурс] // Постанова Правління Національного банку України від 13.09.2010 року № 424 – Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України [Електронний ресурс] // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 – Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Про стимулювання кредитування економіки України [Електронний ресурс] // Постанова Правління Національного банку України від 3 листопада 2009 року N 650 – Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України [Електронний ресурс] // Постанова Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року N 124. – Режим доступу: // ссылка скрыта - Назва з домашньої сторінки Інтернету.
- Положення про Облікову Політику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [Текст] / Затверджене Наказом № 840 від 31.12.2009 року
- Рекомендації Базельського Комітету «Підвищення стійкості банківського сектору» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта
- Сало, І.В. Фінансовий менеджмент банку [Текст] : навч. посіб. / І.В. Сало, О.А. Криклій. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. – 314 с. – ISBN 978-966-680-312-5.
- Сідак О.В. Кредитні ризики та формування резервів під кредитні операції банку в умовах фінансової кризи [Текст] / О.В. Сідак // Міжнародний бізнес наукових праць. – 2009. - № 1 (16). – С. 259-262
- Титоренко Г.А., Суворова В.И., Возгилевич И.Ф. и др. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности [Текст]: Учеб. пособие для вузов / Г.А. Титоренко, В.И. Суворова, И.Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г.А. Титоренко. — М.: Финстатинформ, 2002. — 268 с.
- Хімчук Г.О. Резерви на можливі витрати по позичках у банківській діяльності [Текст] / Г.О. Хімчук // Економіка: Наукові праці, том 99. – Випуск 86. К. – 2007. – С.57-60
- Хімчук Г.О. Формування резервів за кредитними операціями як реалізація процесів саморегулювання діяльності банків [Текст] / Г.О. Хімчук // Економічні науки: Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - № 10.– С.114-118
- Хімчук Г.О. Аналіз методів управління проблемними позиками банків країн СНД [Текст] / Г.О. Хімчук // Всеукраїнський науково- виробничий журнал «Сталий розвиток економіки». – 2009. – С. 155-159
- Череп А.В., Ниценко А.М. Управління кредитними ризиками як фактор підвищення ефективності банківської діяльності [Текст] / А.В. Череп А.М. Ниценко // Економічний простір. – 2009. № 29/2 С. 44-52
Додаток А
Таблиця А.1 – Нормативи, що встановлені НБУ для мінімізації кредитних ризиків банку [18]
| № п/п | Назва нормативу | Методика розрахунку | Нормативне значення |
| 1 | Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) | Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до регулятивного капіталу банку | Не більше 25% |
| 2 | Норматив великих кредитних ризиків (Н8) | Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку | Не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку |
| 3 | Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) | Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, до статутного капіталу банку | Не більше 5% |
| 4 | Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) | Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, до статутного капіталу банку | Не більше 30% |
Додаток Б
Таблиця Б.1 - Заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, за якими утворюються резерви [22]
| № п\п | Кредитна операція | Балансові рахунки |
| 1 | строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними | 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517 |
| 2 | кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними | 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1600 |
| 3 | вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними | 2030, 2036 КА, 2037 |
| 4 | кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання | 2010, 2016 КА |
| 5 | кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання | 2010, 2016 КА |
| 6 | кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними | 2020, 2026 КА, 2027 |
| 7 | кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними | 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077 |
| 8 | іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними | 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087 |
| 9 | кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними | 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117 |
| 10 | іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними | 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137 |
| 11 | кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними | 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217 |
| 12 | іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними | 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237 |
| 13 | кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними | 2220, 2226 КА, 2227 |
Продовження таблиці Б.1
| 14 | кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам | 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А |
| 15 | гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам | 9000, 9001, 9002, 9003 |
| 17 | гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків | 9020, 9023 |
| 21 | зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам | 9100, 9122, 9129 До розрахунку резерву береться 50% від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129 |
Додаток В
Таблиця В 1 – Операції за якими банк не здійснює формування резервів [22]
| № п/п | Назва операції |
| 1. | За бюджетними кредитами |
| 2. | За кредитними операціями між установами в системі одного банку |
| 3. | За операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно |
| 4. | За коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу |
| 5. | За позабалансовими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику) |
| 6. | За коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку |
Додаток Г
Показники визначення фінансового стану позичальника
Таблиця Г.1 – Основні економічні та суб’єктивні показники визначення фінансового стану позичальника – юридичної особи
| Вид аналізу | Показники |
| Аналіз економічної діяльності | Платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності); |
| Фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів); | |
| Обсяг реалізації; | |
| Обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці); | |
| Склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки); | |
| Собівартість продукції (у динаміці); | |
| Прибутки та збитки (у динаміці); | |
| Рентабельність (у динаміці); | |
| Кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів). | |
| Суб’єктивний аналіз | Ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; |
| Наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника; | |
| Ефективність управління позичальника; | |
| Професіоналізм керівництва та його ділова репутація; | |
| Інші показники |
Таблиця Г.2 – Основні кількісні та якісні показники визначення фінансового стану позичальника – юридичної особи
| Вид аналізу | Показники |
| Якісний аналіз | Загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку |
| Соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо); | |
| Вік клієнта; | |
| Кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасність їх погашення й сплати відсотків/комісій за ними), у тому числі отримана від бюро кредитних історій | |
| Кількісний аналіз | Сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) |
| Накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника); | |
| Коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та відсотками/комісіями за ним); | |
| Забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)) та його ліквідність |
Додаток Д
Таблиця Д.1 – Характеристика класів позичальників – юридичних осіб
| Клас | Характеристика |
| Клас "А" | Фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо). |
| Клас "Б" | Фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо). |
| Клас "В" | Фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо). |
Продовження таблиці Д.1
| Клас "Г" - | Фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство |
| Клас "Д" | Фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку. |
Таблиця Д.2 – Характеристика класів позичальників – фізичних осіб
| Клас | Характеристика |
| Клас "А" | Сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і відсотків/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди. |
| Клас "Б" | Основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним. |
| Клас "В" | Сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення кредиту і відсотків/комісій за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним. |
| Клас "Г" | Фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та відсотками/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо). |
| Клас "Д" | Фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не забезпечують сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту. |
Додаток Е
Таблиця Е.1– Умови, коли позичальнику не може бути наданий певний клас
| Клас | Умови ненадання класу |
| Не вище ніж клас «Г» | Позичальнику банку, проти якого порушено справу про банкрутство, а також банки, в яких відкликано банківську ліцензію |
| Не вище ніж клас «Г» | У разі відсутності достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника - юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція |
| Не вище класу «Д» | Фізичним і юридичним осібам, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про позичальника |
Додаток Ж
Таблиця Ж.1 – Алгоритм визначення поточної групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними на стадії дії кредитної угоди [12]
| Показники стану обслуговування позичальником боргу | Показник поточної групи кредитних операцій | ||
| Добре | Слабке | Незадовільне | |
| 1. Сплата кредиту в строк або з затримкою до 7 днів +сплата відсотків в строк або з затримкою 7 днів | + | | |
| 2. Кредит пролонговано без зниження класу до 90 днів + сплата відсотків з затримкою до 7 днів | + | | |
| 3. Заборгованість за кредитом прострочена 8-90 днів + сплата відсотків затримана до 8-30 днів | | + | |
| 4. Кредит пролонговано 91-180 днів + сплата відсотків затримується до 30 днів | | + | |
| 5. Заборгованість за кредитом прострочена більше 90 днів | | | + |
| 6. Кредит пролонговано з пониженням класу кредиту більше ніж 180 днів | | | + |
Додаток К
Таблиця К.1 – Розподіл груп кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними
| Стану обслуговування боргу банку | Характеристика |
| За станом погашення позичальником - юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та відсотків/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу | |
| добрий | якщо заборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів. |
| слабкий | якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів. |
| незадовільний | якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів. |
Продовження таблиці К.1
| Стану обслуговування боргу банку | Характеристика |
| За станом погашення позичальником - фізичною особою кредитної заборгованості та відсотків/комісії за ним обслуговування боргу | |
| добрий | якщо заборгованість за кредитом і відсотками/комісією за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо); або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо); або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо). |
| слабкий | якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються із затримкою від 8 до 30 днів (або з максимальною затримкою від 31 дня до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо); або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 дня до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо). |
| незадовільний | якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів (або з максимальною затримкою до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо); або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів. |
Додаток Л
Забезпечення за кредитними операціями
Таблиця Л.1 – Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики
| № п/п | Безумовні гарантії |
| 1. | Гарантії Кабінету Міністрів України |
| 2. | Гарантії банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас" |
| 3. | Гарантії урядів країн категорії "А" |
| 4. | Гарантії міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку) |
| 5. | Забезпечені гарантії банків України |
Таблиця Л.2 – Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб - майнових поручителів), що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики
| № п/п | Предмети застави |
| 1. | Майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж «інвестиційний клас» |
| 2. | Іменні ощадні сертифікати, що випущені банком-кредитором, або майнові права на грошові кошти позичальника чи майнового поручителя, що розміщені на депозиті в банку-кредиторі, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом. Не приймаються до розрахунку резерву майнові права на грошові кошти банку, який одночасно є позичальником і кредитором та кошти якого розміщені в банку-кредиторі на подібних з отриманим у нього кредитом або залученим депозитом умовах (сума, строк та вид валюти) |
| 3. | Дорогоцінні метали, які належать позичальнику і знаходяться на зберіганні в банку-кредиторі, та за умови безперечного права звернення банком-кредитором стягнення, обумовленого договором, на ці метали в разі невиконня позичальником зобов'язань за кредитом |
| 4. | Державні цінні папери |
| 5. | Недержавні цінні папери - облігації та акції підприємств, що мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випущені банком-кредитором, ощадні сертифікати інших банків, інвестиційні сертифікати |
| 6. | Рухоме майно (майно в матеріальній формі, яке не є нерухомістю) |
| 7. | Іпотечні облігації та іпотечні сертифікати |
| 8. | Майнові права на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, - майнові права на об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, що належить до житлового фонду та яке стане власністю позичальника після укладення договору іпотеки, за умови, якщо позичальник документально підтвердив свої права щодо набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому, беруться до розрахунку протягом двох років з дати отримання кредиту |
| 9. | Інші майнові права |
Таблиця Л.3 - Безумовні гарантії беруться до розрахунку резервів під кредитні ризики розраховуються за коефіцієнтами
| Класифіковані кредитні операції | Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією | |||
| Кабінету Міністрів України | урядів країн категорії «А» | міжнародних багатосторонніх банків | банків з рейтингом не нижче ніж «інвестиційний клас», забезпечені гарантії банків України | |
| «стандартна» | 100 | 100 | 100 | 100 |
| «під контролем» | 100 | 100 | 100 | 100 |
| «субстандартна» | 50 | 100 | 100 | 100 |
| «сумнівна» | 20 | 20 | 20 | 20 |
| «безнадійна» | 0 | 0 | 0 | 0 |
Додаток М
Додаток М.1 - Аналіз обсягів наданих кредитів юридичним та фізичним особам ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за 2007-2009 рр., млн. грн.
| Кредитний портфель | На 01.01.2008 рік, млн. грн. | Питома вага, % | На 01.01.2009 рік, млн. грн. | Питома вага, % | На 01.01.2010 рік, млн. грн. | Питома вага, % | Абсолютне відхилення | Темп росту | На 01.01.2008-2009 рр. | На 01.01.2009-2010 рр. |
| На 01.01.2008-2010 рр. | На 01.01.2009-2010 рр. | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Фізичні особи | 167317,21 | 49,34 | 237020,26 | 47,92 | 282851,31 | 56,51 | 69703,05 | 45831,05 | 1,42 | 1,19 |
| Юридичні особи | 171762,3 | 50,66 | 257546,71 | 52,08 | 217685,98 | 43,49 | 85784,40 | -39860,7 | 1,50 | 0,85 |
| Всього | 339079,52 | 100,00 | 494566,97 | 100,00 | 500537,29 | 100,00 | 155487,45 | 5970,32 | 1,46 | 1,01 |
Додаток Н
Додаток Н.1 – Кредитний портфель ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за 2007 – 2009 роки
| № п/п | Найменування статті | На 01.01.2008 рік, тис. грн.. | Питома вага, % | На 01.01.2009 рік, тис. грн.. | Питома вага, % | На 01.01.2010 рік, тис. грн.. | Питома вага, % |
| 1 | Кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 |
| 2 | Кредити юридичним особам | 18421134 | 50,86 | 27591506 | 53,66 | 18803130 | 48,06 |
| 3 | Кредити, що надані за операціями репо | 6044 | 0,02 | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 |
| 4 | Кредити фізичним особам підприємцям | 1146239 | 3,16 | 1715051 | 3,34 | 8009345 | 20,47 |
| 5 | Іпотечні кредити фізичних осіб | 3080408 | 8,50 | 10185234 | 19,81 | 4307908 | 11,01 |
| 6 | Споживчі кредити фізичним особам | 9726998 | 26,86 | 15454554 | 30,06 | 5020024 | 12,83 |
| 7 | Інші кредити фізичним особам | 5110024 | 14,11 | 396168 | 0,77 | 12583318 | 32,16 |
| 8 | Резерв під знецінення кредитів | 1270873 | 3,51 | 3926517 | 7,64 | 9597294 | 24,53 |
| 9 | Усього кредитів за мінусом резервів | 36219974 | 100 | 51415996 | 100 | 39127233 | 100,00 |
Додаток П
Додаток П.1 - Розрахунок зважених класифікованих позик за ступенем ризику
| Групи ризику позик | На 30.09.2009 рік, 3 квартал | На 31.12.2009 рік, 4 квартал | Сума позик, зважених на коефіцієнт, тис. грн | Сума позик, тис. грн | Коефіцієнт ризику | Сума позик, зважених на коефіцієнт, тис. грн |
| | Сума позик, тис. грн | Коефіцієнт ризику | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Стандартні | 29382466 | 0,01 | 293824,66 | 19389570 | 0,01 | 193895,7 |
| Під контролем | 16073137 | 0,05 | 803656,85 | 13177869 | 0,05 | 658893,45 |
| Субстандартні | 10688071 | 0,2 | 2137614,2 | 12113940 | 0,2 | 2422788 |
| Сумнівні | 1861904 | 0,5 | 930952 | 2503966 | 0,5 | 1251983 |
| Безнадійні | 3273975 | 1 | 3273975 | 4301088 | 1 | 4301088 |
| Разом позик | 61279553 | - | 7440022,71 | 51486433 | - | 8828648,15 |
Додаток Р
Додаток Р.1 - Аналіз якості кредитного портфеля з погляду ризику
| Показники | 2009 рік, 3 квартал | 2009 рік, 4 квартал | Відхилення | |
| | | | абсолютне | відносне, % |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Загальна сума позик, тис. грн | 61279553,00 | 51486433,00 | -9793120,00 | -15,98 |
| 2. Зважені класифіковані позики, тис. грн | 7440022,71 | 8828648,15 | 1388625,44 | 18,66 |
| 3. Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик | 0,12 | 0,17 | 0,05 | 41,24 |
| 4. Капітал банку, тис. грн | 5957277,00 | 5312935,00 | -644342,00 | -10,82 |
| 5. Коефіцієнт покриття зважених класифікованих позик | 1,25 | 1,66 | 0,41 | 33,06 |
Додаток С
Додаток С.1 - Аналіз якості кредитного портфеля ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за 2007-2009 рр. з погляду захищеності від втрат
| Показники | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | Відхилення | |
| | | | | 2007-2008 рр | 2008-2009 рр |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Загальна сума забезпечення кредитів, тис. грн | 32908706,00 | 49660758,00 | 38260687,00 | 16752052,00 | -11400071,00 |
| 2. Загальна сума виданих позик, тис. грн | 36219974,00 | 51415996,00 | 39127232,00 | 15196022,00 | -12288764,00 |
| 3. Резерв на покриття збитків за позиками, тис. грн | 1270873,00 | 3926517,00 | 9597294,00 | 2655644,00 | 5670777,00 |
| 4. Забезпечення збиткових позик, тис. грн. | 34498829,00 | 45513919,00 | 35129720,00 | 11015090,00 | -10384199,00 |
| 5. Коефіцієнт забезпеченості позик | 0,91 | 0,97 | 0,98 | 0,06 | 0,01 |
| 6. Коефіцієнт захищеності позик | 0,04 | 0,08 | 0,25 | 0,04 | 0,17 |
| 7. Власний капітал банку, тис. грн. | 5291792,00 | 7439943,00 | 5313057,00 | 2148151,00 | -2126886,00 |
| 8. Коефіцієнт покриття позик власним капіталом | 0,15 | 0,14 | 0,14 | -0,01 | 0,00 |
Додаток Т
Документи, що складають під час формування резервів
Таблиця Т.1 – Відомість розрахунку резерву за кредитними операціями
Відомість розрахунку резерву за кредитними операціями
на ___квартал 20___р.
| Групи за категоріями ризику | Заборгова-ність за кредитами на початок кварталу | Вартість гарантії та застави | Чиста сума (2—3) | Рівень резервування (%) | Рівень резервування | ||
| Сума резерву, що має бути сформована на квартал | Фактично сформований резерв | Відхилення (+), (-) | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Стандартні | | | | | | | |
| Під контролем | | | | | | | |
| Субстандартні | | | | | | | |
| Сумнівні | | | | | | | |
| Безнадійні | | | | | | | |
Таблиця Т.2 – Звіт про зміни в резерві
Звіт про зміни в резерві
за _______ квартал 20___р.
Назва банку Адреса банку
| Аналіз змін у резервах на покриття збитків за кредитами та фінансовим лізингом | Загальний резерв | Спеціальний резерв | Усього |
| Залишок на початок кварталу | | | |
| Збільшення резерву за рахунок: | | | |
| 1.Збільшення загального обсягу резерву відповідно до щоквартальних уточнень | | | |
| 2.Повернення раніше списаної заборгованості | | | |
| Зменшення резерву за рахунок: | | | |
| 1.Зменшення загального обсягу резерву відповідно до щоквартальних уточнень | | | |
| 2.Списання безнадійної заборгованості | | | |
| Залишок на кінець звітного кварталу | | | |
Додаток Ф
Рис.3.1 – Сек’юритизація позик як механізм зменшення резервів на кредитні ризики та джерел додаткового інвестиційного кредитування [47]
Додаток Х
Боржники
Кредитори
Інвестори
Ініціатор позики (спонсор), що обслуговує позику
Компанія -емітент
Гарант роміщення цінних паперів
Кредитор
Рисунок 3.2 - Схема сек’юритизації активів для українських банків [47]