Geum.ru

Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Бабіч Ія Володимирівна

Вид материалаДокументы
2.2. Порядок укладення та форма договору переробки давальницької сировини
2.3. Права і обов’язки сторін за договором переробки давальницької сировини
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

2.2. Порядок укладення та форма договору переробки давальницької сировини



За своєю суттю, укладення договору – це урегульований законом процес досягнення домовленості сторін. Укладений цивільно-правовий договір, якщо він не суперечить чинному законодавству та відповідає його положенням, стає обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Таке положення спонукає сторони до встановлення таких умов, які б їх задовольняли або, як мінімум, встановлювали компроміс їх волевиявлення. Таке узгодження волі сторін відбувається на стадії укладення договору, яка передує юридичному факту визнання договору укладеним. Коли ми говоримо про укладення договору як юридичний факт та підставу виникнення правовідносин, ми маємо на увазі договір як правочин.

Однією з основних вимог до правочину з-поміж інших є вільне волевиявлення учасника правочину, що відповідає його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). Цей принцип проведений також у ГК України (абз.1 ч.4 ст.179). Слід зауважити, що договір, як правочин, перш за все, буде підпорядкований положенням ЦК України про правочини.

Процес укладення договору грунтується на волевиявленні сторін та їх зіставленні на предмет збігу. Таким чином досягається домовленість (рос. соглашение) сторін. Під домовленістю сторін ми маємо на увазі лише юридичний факт – правочин, який вказує на дійсність договору-правочину та на домовленість сторін за всіма важливими питаннями [170,с.440 та ін]. Механізм або порядок такого погодження волі сторін договору передбачений ч.2 ст.638 ЦК України, де зазначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Отже, вказані дві стадії укладення договору є обов’язковими і для договору переробки давальницької сировини.

Щоб вступити у договірні відносини, один з учасників договору переробки давальницької сировини повинен виявити ініціативу, тобто виступити з пропозицією укласти договір (офертою). При цьому, виходячи з ролі оферти бути засобом забезпечення вступу сторін на певних умовах у зобов’язальні відносини, слід відмежовувати оферту від інших пропозицій, як, наприклад, від запрошення до оферти.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Особливого значення форма договору набуває для зовнішньоекономічного договору (контракту) взагалі і для зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини зокрема. Таке становище зумовлене безпосередніми імперативними вказівками законодавства щодо форми таких договорів та окремих елементів цієї форми – реквізитів договору. Недотримання встановлених законом вимог спричиняє визнання зовнішньоекономічного договору недійсним. Форма зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини повинна відповідати вимогам Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.01 [106]. Для зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини у загальному випадку вимагається проста письмова форма договору. Також обов’язковими вимогами до форми такого договору є зазначення назви, номера договору, дати та місця його укладення, преамбули, місцезнаходження (місце проживання), почтових та платіжних реквізитів сторін тощо. Окремі дослідники нарікають на наявність у згаданому Положенні великої кількості формальностей публічного характеру щодо зовнішньоекономічних договорів, що є певним стримуючим фактором розвитку зовнішньоекономічних відносин в Україні [125,с.85–86].

Отже, порядок укладення договору переробки давальницької сировини підпорядкований загальному порядку укладення цивільно-правових договорів. Форма договору переробки давальницької сировини повинна бути письмовою, що зумовлено публічними інтересами (оподаткування, контроль та облік) та приватним порядком виконання. Певні особливості має порядок укладення договору побутової переробки давальницької сировини, який може укладатися на підставі публічної оферти та оформлятися квитанцією. Додаткові вимоги висуваються законодавством України до форми зовнішньоекономічного договору переробки давальницької сировини.


2.3. Права і обов’язки сторін за договором переробки давальницької сировини



Для всебічного дослідження сутності договору переробки давальницької сировини необхідно розглянути його не тільки як юридичний факт, що ми зробили у попередніх підрозділах цього розділу, але і як правовідносини. Завдання такого дослідження, відповідно, розв’язується за допомогою аналізу змісту та інших елементів правовідносин, що виникають на підставі юридичного факту укладення досліджуваного договору.

Мета договору, тобто його вольова спрямованість, та реалізація договірних інтересів сторін, досягається в процесі їх суспільних відносин, яким цивільно-правовий договір надає статусу правових. Права і обов’язки сторін за договором переробки давальницької сировини складають зміст правовідносин, що виникають на його підставі. За своєю природою такі правовідносини є зобов’язальними або просто зобов’язаннями, що характеризує їх протистояння конкретного права однієї сторони (кредитора) конкретному юридичному обов’язку іншої сторони (боржника) (ч.1 ст.509 ЦК України).

Отже, права та обов’язки сторін за договором переробки давальницької сировини є взаємокореспондуючими. Як ми зазначали раніше, досліджуваний договір є двостороннім, відповідно, права і обов’язки за ним є взаємними. Таким чином, за договором переробки давальницької сировини як виконавець, так і замовник мають права і обов’язки. Слід зауважити, що окрім прав і обов’язків, які встановлюються суб’єктами для себе у договорі, сторони зв’язані також правами і обов’язками, які передбачені у законі, а саме: у загальних положеннях ЦК України, у положеннях зобов’язального права ЦК України, у главах ЦК України, присвячених конкретному договору, а також у положеннях ГК України та положеннях окремих законів і підзаконних актів.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Договором може бути передбачена можливість дострокової поставки готової продукції. Також можуть встановлюватися строки заявки претензій за кількістю та якістю готової продукції, але такі строки можуть бути і не встановлені. Мається на увазі ситуація, коли замовник зобов’язаний негайно повідомити виконавця про виявлення недоліків або відступів від умов договору у готовій продукції, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані виконавцем (ч.3 ст.853 ЦК України).

Сторони можуть передбачити залучення незалежних експертів для визначення якості готової продукції при її прийманні. Якщо договором така умова не встановлена, то сторони можуть використати такий варіант у разі виникнення спору з приводу недоліків готової продукції(ч.4 ст.853 ЦК України).

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття готової продукції, виконавець, за загальним правилом, має право після дворазового попередження продати результат робіт, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних виконавцю платежів, внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника, якщо договором не встановлено інше (ч.5 ст.853 ЦК України).

Відповідно до ст.863, а також ст.ст.258, 681 ЦК України позовна давність щодо недоліків готової продукції за договором переробки давальницької сировини становить для замовника один рік.

Розглянемо тепер обов’язки виконавця за договором переробки давальницької сировини, яким, відповідно, кореспондують права замовника.

Перш за все виконавець зобов’язаний прийняти надану замовником сировину на переробку. Як спеціаліст, виконавець зобов’язаний своєчасно попередити замовника про непридатність або недоброякісність наданої ним сировини. Виконавець зобов’язаний перевірити доброякісність наданої замовником сировини під час її приймання, про що складається акт прийому сировини. За загальним правилом про підряд, якщо виконавець не заявив під час належного прийому сировини про її недоброякісність, то право на отримання винагороди у разі непридатності готової продукції для використання внаслідок недоліків сировини він не втратить, лише якщо доведе, що недоліки сировини не можна було виявити при належному її прийманні (ч.3 ст.840 ЦК України).

Але особливістю договору переробки давальницької сировини є те, що плата виконавцю за проведені роботи може здійснюватися частиною сировини або продукції, тому переробник також зацікавлений у належному прийманні та абсолютній придатності сировини. Адже в разі отримання непридатної продукції обидві сторони матимуть несприятливі наслідки.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

У тому разі, коли оплата за переробку та виготовлення готової продукції здійснюється цією продукцією або сировиною, то момент оплати фактично передує прийманню роботи замовником. Тобто особливістю договору переробки давальницької сировини в разі натуральної оплати є наявність попередньої оплати робіт за договором.

Для закріплення особливостей правового регулювання досліджуваного договору проект статей ЦК України, що його регламентують, слід доповнити такими положеннями:

До якості давальницької сировини та готової продукції за договором переробки давальницької сировини застосовуються положення про якість матеріалів, що передаються за договором підряду та про якість робіт, виконаних підрядником , якщо інше не встановлено договором або законом.

Оплата роботи виконавця за договором переробки давальницької сировини за погодженням сторін можлива грошима, частиною давальницької сировини чи частиною готової продукції або з використанням усіх цих форм, якщо інше не встановлено законом.