Облік податку на прибуток 12. Облік податку на прибуток
| Вид материала | Документы |
- Податок на прибуток Які ставки податку на прибуток застосовуються з ІІ кварталу 2011, 191.07kb.
- План вступ. Економічна суть податку на прибуток підприємств та його роль в формуванні, 602.09kb.
- План: Облік фінансових результатів Облік податку на прибуток, 123.46kb.
- Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва, 47.57kb.
- Заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку, 106.91kb.
- Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку, 19.55kb.
- Розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, 214.87kb.
- Додаток цп до рядка 05 Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, 59.43kb.
- Відповіді з питань оподаткування податком на прибуток Які податкові наслідки виплати, 219.96kb.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "податок на прибуток", 124.8kb.
У результаті здійснення вищенаведених бухгалтерських записів наступна інформація буде відображена на рахунках 98 та 747:
981 “Податки на прибуток 747 “Дохід з податку на прибуток”
від звичайної діяльності”
| 60 000 | | | | 90 000 |
| 90 000 | | | | |
Сальдо: 150 000 | | | Сальдо: 90 000 |
Звіт про фінансові результати за 2002рік (фрагмент)
| Стаття | Код рядка | За звітний період, грн. |
| Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток | 170 | 200 000 |
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | (60 000)* |
| Фінансовий результат від звичайної діяльності: прибуток | 190 | 140 000 |
* В рядку 180 показується згорнуте сальдо рахунків 98 та 747 (150 000 – 90 000).
Приклад 6. Наявність податкових збитків, які згідно з оцінками не будуть відшкодовані отриманням у майбутньому податкового прибутку
Використаємо дані Прикладу 5, але припустимо, що, за оцінками, підприємство не очікує в майбутньому отримати податковий прибуток.
Відстрочений податковий актив не визнається за наявності податкових збитків, якщо не очікується в майбутньому отримання прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків, або визнається в сумі яка за оцінками керівництва буде відшкодована.
Якщо припустити, що за оцінками керівництва підприємство не отримає податкового прибутку в майбутньому з ймовірністю 100%, то в такому випадку необхідно зробити такі бухгалтерські записи:
1. Нарахування відстроченого податкового активу на суму збитків, які згідно з податковим законодавством, переносяться на наступні податкові періоди:
| Дебет 17 “Відстрочений податковий актив” | 90 000 |
| Кредит 747 “Дохід з податку на прибуток” | 90 000 |
2. Коригування (зменшення) нарахованої суми відстроченого податкового активу на суму прибутку, яка за оцінками керівництва не буде відшкодована:
| Дебет 17 “Відстрочений податковий актив” | (90 000) |
| Кредит 747 “Дохід з податку на прибуток” | (90 000) |
У такому випадку рядок 180 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” Звіту про фінансові результати буде дорівнювати:
150 000 грн. (90 000 + 60 000),
де: 90 000 грн. – відстрочене податкове зобов’язання,
60 000 грн. – фактично сплачений податок на прибуток за 2002 р.
Якщо в подальшому ступінь ймовірності отримання підприємством прибутку зміниться (керівництво очікує отримання прибутку, наприклад, в сумі 150 000 грн.), то у цьому випадку визнається відстрочений податковий актив, але в сумі, що не перевищує: 45 000 грн. (150 000 х 30%).
| Дебет 17 “Відстрочений податковий актив” | 45 000 |
| Кредит 747 “Дохід з податку на прибуток” | 45 000 |
Приклад 7. Наявність облікового збитку та податкового прибутку
За результатами діяльності у 2002 р. відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємством отримано збиток у сумі 100 000 грн. Податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет, згідно з декларацією становить 15 000 грн. Відстрочений податковий актив, що виник в результаті отримання авансу на суму 150 000 грн., становить 45 000 грн. (150 000 х 30%).
У цьому випадку необхідно зробити такі бухгалтерські записи:
1. Нарахування поточного податку на прибуток:
| Дебет 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” | 15 000 |
| Кредит 641 “Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Податок на прибуток”) | 15 000 |
2. Відображення відстроченого податкового активу:
| Дебет 17 “Відстрочений податковий актив” | 45 000 |
| Кредит 747 “Дохід з податку на прибуток” | 45 000 |
Звіт про фінансові результати за 2002рік (фрагмент)
| Стаття | Код рядка | За звітний період, грн. |
| Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування: збиток | 175 | (100 000) |
| Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності | 185 | 30 000* |
| Фінансовий результат від звичайної діяльності: збиток | 195 | 90 000 |
* В рядку 185 показується згорнуте сальдо рахунків 98 та 747 (45 000 – 15 000).
Приклад 8. Різниця між залишковою вартістю основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку
На звітну дату в Балансі підприємства у рядку 030 “Залишкова вартість основних засобів” наведена сума 550 000 грн., в тому числі залишкова вартість основних засобів невиробничого призначення складає 60 000 грн. За даними податкового обліку балансова вартість усіх груп основних фондів складає 525 000 грн.
Різниця між балансовою вартістю основних засобів виробничого призначення у бухгалтерському і податковому обліку на звітну дату дорівнює:
525 000 – (550 000 – 60 000) = 35 000 (грн.)
і є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню.
Відстрочений податковий актив за такою різницею на звітну дату складає:
35 000 х 30% = 10 500 (грн.)
Прикладом розбіжності між податковою та бухгалтерською базами оцінки активу є існування різних оцінок балансової вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. У бухгалтерському обліку балансова вартість дебіторської заборгованості визнається за чистою реалізаційною вартістю з урахуванням створеного резерву сумнівних боргів. Тобто підприємства у бухгалтерському обліку мають право відносити на витрати звітного періоду витрати на створення резерву сумнівних боргів, за рахунок якого в майбутніх звітних періодах списуватимуться суми безнадійних боргів. Податковим законодавством не передбачено включення до складу валових витрат звітного періоду підприємства витрат на створення такого резерву. До валових витрат включаються суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням всіх податкових правил.
Відповідно, якщо на звітну дату у Балансі підприємства наведена сума резерву сумнівних боргів (рядок 162), то необхідно розрахувати відстрочений податковий актив внаслідок існування тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, між оцінкою дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського і податкового обліків.
Різниця між чистою реалізаційною вартістю дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку та оцінкою дебіторської заборгованості за податковим обліком
Приклад 9
На кінець звітного періоду підприємство навело в Балансі у рядку 162 залишок резерву сумнівних боргів у розмірі 25 000 грн.
Різниця між балансовою вартістю резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку (25 000 грн.) і податковому обліку (0 грн.) дорівнює: 25 000 – 0 = 25 000 (грн.), і є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню.
Відстрочений податковий актив за цією різницею на звітну дату складає:
25 000 х 30% = 7500 (грн.).
Приклад 10
На звітну дату сума чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості, що наведена у рядку 160 Балансу, складає 480 000 грн. Залишок резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку відсутній. За даними податкового обліку сума дебіторської заборгованості дорівнює 530 000 грн. Сума дебіторської заборгованості у податковому обліку перевищує суму такої заборгованості у бухгалтерському обліку внаслідок такої причини: податкові правила на звітну дату ще не дозволяють визнати дебіторську заборгованість у розмірі 50 000 грн. безнадійною (наприклад, незавершена справа про банкрутство підприємства-дебітора); у бухгалтерському обліку підприємство вже віднесло таку заборгованість до безнадійної.
Різниця між оцінкою активу “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” у бухгалтерському обліку (480 000 грн.) і у податковому обліку (530 000 грн.) дорівнює:
530 000 – 480 000 = 50 000 (грн.)
і є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню.
Відстрочений податковий актив за даною різницею на звітну дату складає:
50 000 х 30% = 15 000 (грн.)
і спишеться в тому звітному періоді, коли за податковими правилами підприємство матиме право включити до складу валових витрат таку безнадійну дебіторську заборгованість.
Таким чином, прикладами тимчасових різниць для українських підприємств можуть бути такі різниці:
- суми перерахованих авансових платежів постачальникам за товари, роботи, послуги (вартість яких включається до складу валових витрат, але отримання яких відбудеться в наступному звітному періоді);
- суми отриманих авансів від покупців товарів, споживачів послуг, але відвантаження та надання яких відбудеться в наступному звітному періоді;
- сума різниці між залишковою вартістю основних виробничих фондів за даними бухгалтерського і податкового обліку;
- сума різниці між чистою реалізаційною вартістю дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку та оцінкою дебіторської заборгованості за даними податкового обліку;
- сума забезпечення за гарантійним обслуговуванням.
Вплив одночасного існування постійних і тимчасових різниць
на розрахунок облікового прибутку і витрат з податку на прибуток
Причиною розбіжностей між показниками податкового прибутку (збитку) і облікового прибутку (збитку) може бути одночасне існування в обліку постійних і тимчасових різниць.
Приклад 11
Припустимо, що на початок звітного періоду не існувало податкових різниць.
За даними бухгалтерського обліку підприємства, у 2001 році фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період складає
300 000 грн. За даними податкового обліку, податковий прибуток дорівнює 390 000 грн. Причини, за якими не співпадає прибуток, визначений за даними бухгалтерського та податкового обліків, такі:
- підприємство сплатило фінансові санкції на суму 40 000 грн.;
- отримано аванс від покупців на суму 60 000 грн., у тому числі
ПДВ = 10 000 грн.
Згідно з податковим законодавством витрати на сплату фінансових санкцій не включаються до складу валових витрат звітного періоду та сплачуються підприємством за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства після сплати податків. Але, з точки зору бухгалтерського обліку, зазначені витрати визнаються витратами 2001 року. Тобто виникає постійна податкова різниця між визнанням витрат на сплату фінансових санкцій у податковому та бухгалтерському обліках в розмірі
40 000 грн.
Отриманий підприємством від покупців аванс в сумі 50 000 грн. (без ПДВ) згідно з податковим законодавством визнається доходом у 2001 році. Але у бухгалтерському обліку зазначена сума визнається як зобов’язання підприємства і не відноситься до доходу періоду. На 31.12.2001 року виникає тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню в розмірі 50 000 грн.
Відстрочений податковий актив на кінець звітного періоду дорівнює:
50000 х 30% = 15 000 (грн.)
Відстрочені податкові активи за період складають: 15 000 – 0 = 15 000 (грн.)
Податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, становить:
390 000 х 30% = 117 000 (грн.)
Податкові витрати підприємства у 2001 році складаються із поточних податкових витрат за період (117 000 грн.) мінус відстрочений податковий актив за період
(15 000 грн.):
117 000 – 15 000 = 102 000 (грн.)
Бухгалтерський запис, який необхідно зробити 31.12.2001 року, такий:
| Дебет 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” | 102 000 |
| Дебет 17 “Відстрочені податкові активи” | 15 000 |
| Кредит 641 “Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Податок на прибуток”) | 117 000 |
Звіт про фінансові результати за 2001 рік (фрагмент)
| Стаття | Код рядка | За звітний період, грн. |
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | | |
| прибуток | 170 | 300 000 |
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | (102 000) |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: | | |
| прибуток | 190 | 198 000 |
Припускаючи, що в 2002 році фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування склав 400 000 грн., у тому числі дохід у розмірі 50 000 грн. за відвантажену покупцям продукцію в рахунок отриманих авансів у 2001 році.
Податковий прибуток у 2002 році дорівнює:
400 000 – 50 000 = 350 000 (грн.)
та податок на прибуток складає: