Патологія червоної крові (Визначення колірного показника) Актуальність теми

  1   2   3   4   5   6

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:


Основні питання, що підлягають вивченню.

1. Анемія, визначення поняття.

2. Класифікація анемій за патогенезом, за колірним показником, за типом кровотворення, за здатністю кісткового мозку до регенерації.

3. Ознаки регенерації та дегенерації кісткового мозку.

4. Еритроцитоз, визначення поняття. Види. Причини та механізми розвитку. Картина крові. Відмінність від еритремії.


Література.

Основна:

1. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р., С. 364-372
   
2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., С. 232-244.
   

Додаткова:

1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.
   
2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.
   
3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.
   
4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с
   
5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.
   
6. И.Ф. Алексеенко. „Железодефицитное состояние”. М.:, 1996г
   
7. В.А. Войнов. Атлас по патофизиологии : учебное пособие. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 218 с.
   

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:


1.Механізми ускладнень при крововтраті.

2.Роль еритропоетину в механізмі еритроцитопоезу. Механізми порушень регуляції кровотворення.


Література для підготовки рефератів:

1. Диагностика и оценка степени тяжести больных с кровотечениями/ И.Е. Голуб, С.М. Кузнецов, Е.С. Нетесин //Вестник интенсивной терапии. - 2003. - N4. - C. 12-16
   
2. Еритропоетиндефіцитна анемія та її медикаментозна корекція./ Д. Іванов, С. Кушніренко, Т. Іванова //Ліки України. - 2003. - № 4.. - C. 11-12
   
3. І. Дудар, Н. Степанова, М. Величко, Е. Красюк //Ліки України. - 2003. - N5. - C. 10-12
   
4. Застосування еритропоетину при лікуванні онкогематологічних захворювань/ Д.А. Лисенко, О.М. Луценко //Лікарська справа. - Київ: Здоров'я. - 2005. - N4. - C. 69-75
   

Перевірка кінцевого рівня знань (тестування за системою «КРОК-1», вирішення ситуаційних задач):


1. У чоловіка, 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?

А. Про наявність дефіциту кисню в організмі.

В. Про наявність запальної реакції в шлунку.

С. Про збільшення синтезу білків у печінці.

D. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку.

Е. Про наявність алергічної реакції.


2. Яке порушення загального об´єму крові виникає у разі абсолютного еритроцитозу?

A Поліцитемічна гіперволемія

B Олігоцитемічна гіперволемія

C Олігоцитемічна гіповолемія

D Проста гіперволемія

E Проста гіповолемія

3. У жінки після ускладнених пологів, які супроводжувались значною кровотечею, діагностована гіпохромна анемія. Які патологічні форми еритроцитів характерні для такої анемії?

А. Макроцити

В. Мішенеподібні еритроцити.

С. Серпоподібноклітинні еритроцити.

D.Сфероцити.

Е. Анулоцити.


4. Потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди втратила багато крові. Яке порушення загального об’єму крові має місце?

А. Нормоволемія поліцитемічна

В. Гіповолемія поліцитемічна

С. Нормоволемія олігоцитемічна

D. Гіповолемія проста

Е. Гіповолемія олігоцитемічна


5. На 30-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Що в мазку крові свідчить про посилення еритропоезу?

A. Пойкілоцитоз

B. Анізоцитоз

C. Ретикулоцитоз

D. Анізохромія

E. Гіпохромія


6. Дитина отримала термічні опіки до 40% поверхні тіла. Яка форма порушення загального об’єму крові спостерігається при цьому?

А. Поліцитемічна гіповолемія.

В. Поліцитемічна гіперволемія.

С. Олігоцитемічна гіповолемія.

D. Нормоцитемічна гіповолемія.

Е. Олігоцитемічна гіперволемія.


7. Внаслідок поранення хворий втратив 25% об’єму циркулюючої крові. Назвіть терміновий механізм компенсації крововтрати.

А. Находження міжклітинної рідини в судини

В. Відновлення білкового складу крові

С. Збільшення числа ретикулоцитів

D. Відновлення числа еритроцитів

Е. Активація еритропоезу


8. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) в даному випадку.

A. Наднирники

B. Нирки

C. Селезінка

D. Щитоподібна залоза

E. Гіпофіз


Тести, розроблені на кафедрі:


1. При органічних і функціональних ураженнях печінки може спостерігатися збільшення швидкості зсідання еритроцитів. З яким з перерахованих механізмів найімовірніше пов'язане прискорення ШЗЕ?

1. 
   Зміною в'язкості крові
   
2. Абсолютною гіперглобулінемією
   
3. Збільшенням вмісту в крові жовчних пігментів
   
4. Відносною гіперглобулінемією
   
5. Зменшенням концентрації фібриногену в крові
   

2. У молодої вагітної жінка підвищена ШЗЕ. Що призводить до підвищення ШЗЕ:

1. 
   Значне зменшення кількості еритроцитів
   
2. Підвищення концентрації фібриногену
   
3. Збільшення концентрації ліпопротеїдів
   
4. Підвищення концентрації імуноглобулінів
   
5. Підвищення концентрації альбумінів
   

3. У хворого на хронічний гломерулонефрит порушується інкреторна функція нирок. До дефіциту яких формених елементів крові це призведе?

A. Лейкоцити

B. Еритроцити та лейкоцити

C. Тромбоцити

D. Еритроцити

E. Лейкоцити та тромбоцити


4. У хворого при обстеженні крові виявили такі показники: ер. – 2,0х10¹²/л, Нв - 60 г/л,

КП – 1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 ⁹/л, лейк. – 2,0х10⁹/л. Про який вид анемії можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу?

1. 
   Постгеморагічна
   
2. Перніціозна
   
3. Залізодефіцитна
   
4. Апластична
   
5. Гемолітична
   

5. Після 15% втрати крові за добу у хворого з'явилися поодинокі оксифільні нормоцити в крові. При прижиттєвому фарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Який вид анемії у цього хворого за здатністю кісткового мозку до регенерації?

1. 
   Гіпорегенераторна
   
2. Арегенераторна
   
3. Гіперрегенераторна
   
4. Регенераторна
   
5. -
   

6. У клініку поступив чоловік 40 років, якого вкусила змія. Де переважно буде відбуватися гемоліз еритроцитів в цьому випадку?

A В кровоносному руслі

B В клітинах печінки

C В клітинах селезінки

D В кістковому мозку

E В паренхімі нирок


7. У хворого при гематологічному обстеженні отримано таку картину периферичної крові:

ер.- 2х10¹²/л, Нв – 60 г/л, КП - 1,0 ретикулоц. – немає, тромбоц. – 60х10 ⁹/л, лейк. - 2,4х10⁹/л. Для якої анемії є характерною така картина?

1. 
   Гострої постгеморагічної
   
2. Апластичної
   
3. Гемолітичної
   
4. Залізодефіцитної
   
5. В₁₂ –дефіцитної
   

8. Еритроцити - 2,3х10¹²/л, Нв – 75 г/л, КП -1,0 ретикулоц. – немає, тромбоц. - 67·10⁹/л, лейкоц.- 2,1х10⁹/л. Помірний макроцитоз, виражений пойкілоцитоз, нормоцитів немає. ШЗЕ- 20 мм/год. Для якої форми анемії з характерноа сукупність таких змін картини крові?

1. 
   Апластичної
   
2. Гострої постгеморагічої
   
3. Хронічної постгеморагічної
   
4. Гемолітичної
   
5. Залізодефіцитної
   

9. Ер. - 11,8х10¹²/л, Нв – 290 г/л, КП - 0,8, ретикулоц. - 3%, тромбоц. – 740х10⁹/л, лейкоц. –11,2х10⁹/л. Б-2, Е-6, Мц-0, Юн.-2, Пя-8, Ся-72, Л-10, М-0. Виражений анізоцитоз, поодинокі нормоцити. ШЗЕ -1 мм/год. Для якого виду патології є характерною дана картина крові?

1. 
   Абсолютного еритроцитозу
   
2. Еритремії
   
3. Відносного еритроцитозу
   
4. Перерозподільного еритроцитозу
   
5. Еритроцитопатії
   

10. При плановому обстеженні підлітків, що проживають в гірській місцевості, було відмічено збільшення у них кількості еритроцитів і гемоглобіну в периферичній крові. Чим обумовлений еритроцитоз?

A Екзогенною гіпоксією

B Бронхолегеневими захворюваннями

C Вродженими вадами серця

D Згущенням крові внаслідок великої втрати рідини

E Хворобою Вакеза


11. Людина тривалий час проживала в умовах високогір'я. Які зміни в кровоносній системі у нього будуть?

1. 
   Збільшення кількості гемоглобіну
   
2. Збільшення кількості лейкоцитів
   
3. Зниження кількості лейкоцитів
   
4. Зменшення діаметра кровоносних судин
   
5. Збільшення діаметра кровоносних посудин
   

12. У пацієнта, носія спадкової серпоподібної аномалії еритроцитів, захворювання пневмонією супроводжувалося гемолітичним кризом і розвитком анемії. Що є безпосередньою причиною гемолітичного кризу в цьому випадку?

1. 
   Гіпоксія, викликана пневмонією
   
2. Зміна осмолярності крові
   
3. Гетерозиготність за HbS
   
4. Мутація структурного гена
   
5. Гіпероксія
   

13. У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ – 90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х10¹²/л , Нв - 90 г/л лейкоцити – 8х10⁹/л. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?

А. Пенетрація

В. Кровотеча

С. Перфорація

D. Переродження в рак

Е. Пілоростеноз


14. В експерименті на кролі через 2 тижні після звуження ниркової артерії виявлено збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові внаслідок стимуляції еритропоезу еритропоетинами. Що підсилює утворення еритропоетинів?

1. 
   Гіпоосмія
   
2. Гіперкапнія
   
3. Гіпоксемія
   
4. Гіперосмія
   
5. Гіповолемія
   

15. У крові чоловіка 26 років виявлено 18% еритроцитів сферичної, сплощеної, кулястої й шипуватої форми. Інші еритроцити були у формі двовгнутих дисків. Як називається таке явище?

1. 
   Патологічний анізоцитоз
   
2. Патологічний пойкілоцитоз
   
3. Фізіологічний пойкілоцитоз
   
4. Фізіологічний анізоцитоз
   
5. Еритроцитоз
   

16. У хворого з гіпохромною анемією січеться й випадає волосся, відзначається підвищена ламкість нігтів, порушення смаку. Який механізм розвитку цих симптомів?

1. 
   Дефіцит залізовмісних ферментів
   
2. Зниження продукції паратирину
   
3. Зниження продукції тиреоїдних гормонів
   
4. Дефіцит вітаміну В₁₂
   
5. Дефіцит вітаміну А
   

17. У хворого на 7-й день після крововтрати, яка була викликана травмою, в крові виявлено: ер. - 2,8х10¹²/л, Hb -78г/л, ретикулоцити - 15%. В мазку крові знайдені ацидофільні і поліхроматофільні нормобласти. Який найбільш вірогідний механізм появи регенераторних форм еритроцитів крові?

A Вихід з депо крові

B Підвищення проникності гемато-кістковомозкового бар'єру

C Підвищення регенерації еритроцитарного паростка кісткового мозку

D Пригнічення дозрівання еритроїдних клітин в кістковому мозку

E Пригнічення синтезу інгібітору еритропоетину


18. У хворого, 55 років, діагностована В₁₂-дефіцитна анемія. Який гематологічний показник буде найбільш чутливим до патогенетичної терапії?

A Збільшення кількості еритроцитів

B Збільшення кількості ретикулоцитів

C Зменшення анізоцитозу

D Зниження ШЗЕ

E Підвищення рівня гемоглобіну


19. У хворого після гострої крововтрати розвинулася анемія. Які зміни крові типові на початку розвитку гострої постгеморагічної анемії?

A Наявність в крові мегалоцитів

B Відсутність ретикулоцитів

C Пойкілоцитоз, анізоцитоз

D Гіперхромія

E Нормохромія


20. Жінка, 55-ти років, звернулася зі скаргами на тривалі циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри. У крові Hb – 70г/л,

ер.-3,2х10¹², КП - 0,6, лейк.-6,0х10⁹/л, ретикулоцити – 1%; гіпохромія еритроцитів. Яка анемія у хворої?

A.Хронічна постгеморагічна

B.Гемолітична

C.Залізодефіцитна

D.Апластична

E.В₁₂-дефіцитна


21. В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ - 100/60 мм.рт.ст. Що буде найбільш характерно через 1 годину після крововтрати?

A Еритропенія

B Гіпопротеїнемія

C Гіповолемія

D Лейкопенія

E Гіпохромія еритроцитів


22. У хворої, у якої мають місце періодичні кровотечі в зв'язку з фіброміомою матки, розвинулася хронічна постгеморагічна анемія. Який тип хронічної постгеморагічної анемії має місце в даному випадку?

A Мегалобластична, гіперхромна, гіпорегенераторна

B Мегалобластична, гіпохромна, гіпорегенераторна

C Еритробластична, гіперхромна, гіпорегенераторна

D Еритробластична, гіпохромна, гіперрегенераторна

E Еритробластична, гіпохромна, гіпорегенераторна


Ситуаційні задачі:

1. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х10¹²/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
   

1. Яка патологія у хворої?.
   
2. Розрахуйте колірний показник.
   
3. Який механізм розвитку даної патології?
   

1. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х10¹²/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
   

1. Розрахуйте колірний показник.
   
2. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації. Перерахуйте ознаки регенерації кісткового мозку.
   

1. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х10¹²/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
   

1. Розрахуйте колірний показник.
   
2. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення.
   

4. Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер.-2,8х10¹²/л; Нв-65г/л, ретикулоцити-3%₀; ШЗЕ-15мм/год.

1. Назвіть патологію хворої .
   
2. Розрахуйте колірний показник.
   
3. Який механізм розвитку даної патології?
   

5. Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер.-2,8х10¹²/л; Нв-65г/л, ретикулоцити-3%₀; ШЗЕ-15мм/год.

1. Назвіть патологію у хворої .
   
2. Розрахуйте колірний показник.
   
3. Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації. Ознаки регенерації.
   

6. Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер.-2,8х10¹²/л; Нв-65 г/л, ретикулоцити-3%₀; ШЗЕ-15мм/год.

1. Назвіть патологію хворої .
   
2. Розрахуйте колірний показник.
   
3. Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення
   

7. Хворий М., 50 років, який декілька днів перебував в горах, поступив в клініку зі скаргами на різку загальну слабкість. Об’єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок. АТ – 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит – 80/20. Аналіз крові: Нв– 200г/л, ер. – 8×10¹²/л, КП – 0,96, лейкоцити - 10×10⁹/л, тромбоцити - 500×10⁹/л, ШЗЕ – 2 мм/год.

1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
   
2. Які причини виникнення та механізми розвитку цієї патології?
   
3. Поясніть зміни в картині крові при цій патології.
   

8. Хворий М., 50 років, який декілька днів перебував в горах, поступив в клініку зі скаргами на різку загальну слабкість. Об’єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок. АТ – 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит – 80/20. Аналіз крові: Нв– 200г/л, ер. – 8×10¹²/л, КП – 0,96, лейкоцити - 10×10⁹/л, тромбоцити - 500×10⁹/л, ШЗЕ – 2 мм/год.

1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
   
2. Які механізми її розвитку?
   
3. З якою патологією необхідно проводити диференціальну діагностику і в чому будуть полягати відмінності?