Патологія червоної крові (Визначення колірного показника) Актуальність теми

Вид материалаДокументы
Лейкози. лейкемоїдні реакції)
Загальна мета заняття
1. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз кр
3. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х10
6. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз кр
7. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз кр
8. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х10
9. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х10
14. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз к
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Тема: ПАТОЛОГІЯ БІЛОЇ КРОВІ.

(ЛЕЙКОЗИ. ЛЕЙКЕМОЇДНІ РЕАКЦІЇ)


Актуальність теми.

Серед захворювань пухлинної природи окреме місце належить пухлинам кровотворної системи – гемобластозам. До гемобластозів відносяться лейкози та гематосаркоми. Лейкозами називають пухлини з первинним ураженням кісткового мозку. Гематосаркоми – це пухлини кровотворних клітин позакістковомозкової локалізації. Аналіз крові є одним з основних методів діагностики лейкозів. В останні роки організм людини все більше піддається впливам хімічних, фізичних та біологічних мутагенів. Всі ці фактори можуть бути причиною виникнення лейкозів.

Вивчення картини крові при окремих видах лейкозів є важливим кроком для ранньої діагностики захворювань крові, а також критерієм оцінки ефективності лікування лейкозів.


Загальна мета заняття. Засвоїти етіологію, механізми розвитку та зміни морфологічного складу крові при різних формах лейкозів та лейкемоїдних реакцій.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
  1. Виділяти основні причини виникнення лейкозів та лейкемоїдних реакцій.
  2. Пояснити механізми їх розвитку.
  3. Визначати вид лейкозу за морфологічною картиною крові.
  4. Підрахувати лейкоцитарну формулу при лейкозах, пояснити її зміни.
  5. Відрізняти лейкози від лейкемоїдних реакцій.



Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:
  1. Загальна кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула. (кафедра фізіології)
  2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)
  3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів (кафедра гістології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
  1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.
  2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.
  3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.


Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.

  1. Дайте визначення лейкозу.
  2. Назвіть види лейкозів за морфологічною картиною крові.
  3. Назвіть типи лейкозів за видом ураженого паростка кровотворення.
  4. Назвіть форми лейкозів за кількістю лейкоцитів у периферичній крові.
  5. Що означає лейкемічна форма лейкозу?
  6. Що означає сублейкемічна форма лейкозу?
  7. Що означає алейкемічна форма лейкозу?
  8. Що означає лейкопенічна форма лейкозу?
  9. Що таке лейкемічний провал?
  10. Що таке бластний криз?
  11. Що таке лейкемоїдна реакція?
  12. Назвіть види лейкемоїдних реакцій.
  13. Що таке пухлинна прогресія?



Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
  1. Лейкоз, визначення поняття. Класифікація лейкозів.
  2. Причини та механізми розвитку лейкозів.
  3. Морфологічна картина крові при гострих та хронічних лейкозах.
  4. Поняття про пухлинну прогресію. Основні положення.
  5. Особливості лейкозів у дітей.
  6. Лейкемоїдні реакції, визначення поняття. Причини, механізми їх розвитку. Види. Відмінність від лейкозів.
  7. Еритремія, визначення поняття. Причини виникнення. Механізми розвитку основних проявів. Картина крові. Відмінність від еритроцитозів.


Література:

Основна:

  1. Патологічна фізіологія, за ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 392-396.
  2. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.271-281.


Додаткова:
    1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.
    2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.
    3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.


Тестовий контроль (за системою "Крок-1").


1. У хворого П. виявлені наступні зміни в периферичній крові: ер. - 3,0x1012/л, Нв-80г/л, лейк. – 1,0x109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли - 0%, еозинофіли - 0%, мієлобласти - 64%, промієлоцити - 0%; мієлоцити - 0%, метамієлоцити - 0%, паличкоядерні - 1%, сегментоядерні - 8%, лімфоцити - 24%, моноцити - 3%. Визначте патологію, яка відповідає даній картині крові.
  1. Хронічний мієлолейкоз.
  2. Еритремія.
  3. Нейтрофільний лейкоцитоз.
  4. Гострий мієлобластний лейкоз
  5. Лімфоцитоз


2. У хворого С. виявлені наступні зміни в периферичній крові: ер.- 3,2x1012/л, Нв. - 80г/л, лейк. - 25x109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли - 5%, еозинофіли - 9%, мієлобласти - 3%, промієлоцити - 8%; мієлоцити - 11%, метамієлоцити - 22%, паличкоядерні - 17%, сегментоядерні - 19%, лімфоцити - 3%, моноцити - 3%. Визначте патологію, яка відповідає даній картині крові.
  1. Гострий мієлобластний лейкоз
  2. Еритромієлоз
  3. Нейтрофільний лейкоцитоз
  4. Еозинофільний лейкоцитоз
  5. Хронічний мієлолейкоз


3. Хворий протягом останнього року став відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові: Ер–4.1х1012/л, Hb–119г/л, КП–0.87, лейкоцити – 57х109/л, лейкоцитарна формула: ю–0%, п/я–0%, с/я–9%, е–0%, б–0%, лімфобласти–2%, пролімфоцити–5%, лімфоцити–81%, м–3%, тромбоцити–160х109/л. Велика кількість тіней Боткіна–Гумпрехта. Про яку патологію крові свідчить дана гемограма?
  1. Хронічний лімфолейкоз.
  2. Хронічний мієлолейкоз
  3. Гострий лімфобластний лейкоз
  4. Гострий мієлобластний лейкоз
  5. Хронічний монолейкоз


4. За даними клінічного дослідження у хворого - хронічний мієлолейкоз. Які зміни з боку лейкоцитарної формули можуть підтвердити діагноз?
  1. Лейкемічний провал
  2. Тільця Боткіна-Гумпрехта
  3. Гіперрегенеративний зсув лейкоцитарної формули вліво
  4. Дегенеративний зсув формули вліво
  5. Наявність метамієлоцитів


5. У хворого при гематологічному дослідженні отримана наступна картина: ер – 2,8х1012/л, Нв – 80г/л, КП – 0,85, тромбоц. – 160х109/л, лейкоц. – 60х109/л; б – 2%, е – 8%, промієлоц. – 5%, мієлоц. – 5%, ю – 16%, п/я – 20%, с/я – 34%, л – 7%, м – 3%. Про яку патологію можна думати?
  1. Гострий мієлолейкоз.
  2. Хронічний мієлолейкоз
  3. Гіпопластична анемія.
  4. Недиференційований лейкоз.
  5. Гемолітична анемія.


6. У хворого на мієлолейкоз в крові визначається нейтрофільний лейкоцитоз. Який варіант ядерного зсуву лейкоцитарної формули вліво є найбільш типовим для хронічного мієлолейкозу?
  1. Гіперрегенеративний
  2. Регенеративний
  3. Дегенеративний
  4. Регенеративно-дегенеративний
  5. -


7. Загальна кількість лейкоцитів-90х109/л. В лейкоцитарній формулі: е-1%, б-0%, ю-0%, п-2%, с-20%, пролімфоцити-2%, лімфоцити-70%, м-5%, тіні Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні, підщелепні лімфатичні вузли. Для якої патології характерна така картина крові?
  1. Гострий лімфолейкоз.
  2. Лімфогранульоматоз.
  3. Інфекційний мононуклеоз.
  4. Хронічний лімфолейкоз
  5. Хронічний мієлолейкоз.


8. Хворий М., 20 років, поступив в гематологічне відділення зі скаргами на підвищену температуру, біль в кістках, кровоточивість ясен. Аналіз крові: ер.– 2,5х1012/л; Hb – 80г/л, лейкоцити – 2,0х109/л; тромбоцити – 60х109/л. Лейкоцитарна формула: е – 1%, п – 1%, с – 10%, бластні клітини – 75%, л – 10%, м – 3%. Для якої патології характерна така картина крові?
  1. Хвороба Ходжкіна.
  2. Лімфома Беркітта.
  3. Інфекційний мононуклеоз (хвороба Філатова).
  4. Хронічний мієлолейкоз.
  5. Гострий лейкоз.


9. Для якої патології крові характерна наявність в клітинах периферичної крові та кісткового мозку філадельфійської хромосоми?
  1. Гострий мієлолейкоз.
  2. Лімфогранульоматоз.
  3. Хронічний мієлолейкоз.
  4. Лімфома Беркітта.
  5. Хронічний лімфолейкоз.


10. У хворого на гострий мієлоїдний лейкоз виявлено збільшення печінки, селезінки, анемію, мієлобласти в периферичній крові. Яка принципова ознака відрізняє гострий мієлоїдний лейкоз від хронічного ?

  1. Анемія
  2. Панцитопенія
  3. Лейкемічний провал
  4. Бластні клітини в периферичній крові
  5. Тромбоцитопенія


11. При обстеженні хворого на хронічний мієлолейкоз встановлено наявність гіперплазії, анаплазії, метаплазії. Які характерні зміни в периферичній крові спостерігаються тільки при хронічному мієлолейкозі?

  1. Еритроцитоз
  2. Лімфоцитоз
  3. Базофільно-еозинофільна асоціація
  4. Лейкемічний провал
  5. Еозинопенія


12. При обстеженні хворого на хронічний мієлолейкоз у крові виявлено: еритроц. -3,1х1012/л; Нв -88 г/л; К. П. -0,85; лейкоц.- 93х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-4%, Е-9%, Мієлобласти -1%, промієлоцити -6%, Мц -12%, Юн.-20%, Пя-13%, Ся-20%, Л -10%, М -5%. Тромбоц.- 190х109/л. Які зміни з боку крові найбільш імовірні для цього захворювання?

  1. Збільшення відсотка базофілів й еозинофілів
  2. Зменшення відсотка паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів
  3. Збільшення кількості лейкоцитів
  4. Поява в крові поодиноких мієлобластів, промієлоцитів і мієлоцитів
  5. Нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вліво


13. При надходженні до лікарні у хворого в аналізі крові: : еритроц. -3,1х1012/л; ретикулоц.-0,4%; Нв -90 г/л; К. П. -0,85; лейкоц.- 82х109/л; тромбоц.- 340х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-4%, Е-9%, мієлобласти -1%, промієлоцити-6%, Мц-20%, Юн.-20%, Пя-13%,Ся-12%, Л-10%, М-5%. Які гематологічні зміни спостерігаються у цього хворого?

  1. Мієлобластний лейкоз
  2. Перніціозна анемія з нейтрофільним лейкоцитозом
  3. Нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво
  4. Лейкоцитарна реакція мієлоїдного типу
  5. Хронічний мієлолейкоз із метапластичною анемією


14. Чоловік, 52 років, скаржиться на підвищену стомлюваність, головний біль, кровоточивість ясен. Об'єктивно: шкіра червоно-ціанотична, селезінка збільшена. Аналіз крові: еритроц. -6х1012/л; Нв -180 г/л; К. П. -0,9; лейкоц.- 10,5х109/л; Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-4%, Мц-0%, Юн.-0%, Пя-7%, Ся-60%, Л -25%, М -4%,. Тромбоц.- 500х109/л. ШЗЕ - 1 мм/год. Після обстеження діагностовано еритремію. Який патологічний процес лежить в основі цього захворювання?

  1. Запалення
  2. Гіпоплазія
  3. Пухлина
  4. Гіпертрофія
  5. Гіперплазія


15. Хворий В., 38 років. Протягом останнього року почав відзначати підвищену стомлюваність, загальну слабість. Після дослідження крові направлений у стаціонар. Аналіз крові: еритроц. -3,3х1012/л; Нв -110 г/л; К. П. -1,0; тромбоц. -160х109/л, лейкоц.- 57х109/л. Лейкоцитарна формула: С/я -9%, лімфобласти -7%, лімфоцити-81%, моноцити-3%. У мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна-Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?

  1. Лімфобластний лейкоз
  2. Хронічний лімфолейкоз
  3. Гемолітичну анемію
  4. Залізодефіцитну анемію
  5. Туберкульоз


16. У хворого, 42 років, виявлено такі зміни в периферичній крові: еритроц. - 3,2х1012/л; Нв -80 г/л; лейкоц.- 250х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-5%, Е-9%, мієлобласти -3%, промієлоцити-8%, Мц-11%, Юн.-22%, Пя-17%, Ся-19%, Л-3%, М-3%. Який найбільш імовірний діагноз?

  1. Нейтрофільний лейкоцитоз
  2. Мієлобластний лейкоз
  3. Еритромієлоз
  4. Хронічний мієлолейкоз
  5. Еозинофільний лейкоцитоз


17 У хворого при дослідженні периферичної крові виявлено: еритроц. – 1,5х1012/л; Нв -48г/л; К. П. -0,95; ретикулоцитів немає; тромбоц. -36х109/л; Виражений анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити -100х109/л. Лейкоцитарна формула: Б -0%, Е -0%, мієлобласти – 80%, Мц -0%, Юн. -0%, Пя-5%, Ся -15%, Л -0%, М- 0%. Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?

  1. Хронічний мієлоїдний лейкоз
  2. Гострий мієлоїдний лейкоз
  3. Недиференційований лейкоз
  4. Хронічний моноцитарний лейкоз
  5. Лейкемоїдну реакцію


18. У хворої, 56 років, при дослідженні периферичної крові виявлено: еритроц. – 3,6х1012/л; Нв -95г/л; К. П. -0,8; ретикулоцити – 1,5%; тромбоцити -350х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ -22 мм/год.; лейкоцити -31х109/л. Лейкоцитарна формула: Б -3%, Е -14%, мієлобласти -5%, промієлоцити -4%, Мц-5%, Юн.-8%, Пя-16%, Ся-41%, Л- 4%, М -0%. Назвіть найбільш імовірний діагноз:

  1. Гострий мієлоїдний лейкоз
  2. Лейкемоїдна реакція
  3. Недиференційований лейкоз
  4. Хронічний мієлоїдний лейкоз
  5. Хронічний моноцитарний лейкоз


19. У хворого при гематологічному дослідженні встановлено: еритроц. – 3,2х1012/л; Нв -90 г/л; К.П. -0,8; ретикулоцити – 0,8%; тромбоцити – 200х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити – 100,0х109/л. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -0%, Мц- 0%, Юн.- 0%, Пя- 2%, Ся- 10%, Л -0%, М -0%, лімфобласти – 88%. Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?

  1. Хронічний лімфолейкоз
  2. Хронічний мієлолейкоз
  3. Хронічний моноцитарний лейкоз
  4. Лейкемоїдну реакцію
  5. Гострий лімфолейкоз


20. У хворого Б. при гематологічному дослідженні виявлено: еритроц. – 2,9х1012/л; Нв -90 г/л; К.П. -0,95; Лейкоц. -43,0х109/л. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -0%, Мц-0%, Юн.- 0%, Пя -1%, Ся -1%, лімфобласти -5%, Л- 93%, М- 0%. Тіні Боткіна-Гумпрехта. Який найбільш імовірний діагноз?

  1. Хронічний лімфолейкоз
  2. Хронічний мієлолейкоз
  3. Хронічний моноцитарний лейкоз
  4. Лейкемоїдна реакція
  5. Гострий лімфолейкоз


21. У хворої дитини при гематологічному дослідженні встановлено: еритроц. – 1,8х1012/л; Нв -60 г/л; К. П. -1,0; ретикулоцитів немає; тромбоцити – 80х109/л; лейкоцити -2,3х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Мц-1%, Юн.-1%, Пя-2%, Ся-17%, Л-7%, М-0%, бласти-72%. Який найбільш імовірний діагноз?

  1. Мієлобластний лейкоз
  2. Хронічний мієлоїдний лейкоз
  3. Недиференційований лейкоз
  4. Лейкемоїдна реакція
  5. Постгеморагічна анемія


22. При гематологічному дослідженні у хворого виявлено: еритроцити – 11х1012/л; Нв -290 г/л; К.П. -0,8; ретикулоцити-3%; тромбоцити - 740х109/л; лейкоцити – 11,2х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-2%, Е-6%, Мц-0%, Юн.-2%, Пя-8%, Ся-72%, Л-10%, М-0%. Виражений анізоцитоз, поодинокі нормоцити, ШЗЕ - 1мм/год. Для якого виду патології характерні дані цього аналізу?

  1. Перерозподільного еритроцитозу
  2. Абсолютного еритроцитозу
  3. Еритроцитопатії
  4. Еритремії
  5. Відносного еритроцитозу


23. В аналізі крові: еритроц. – 4,1х1012/л; Нв -123 г/л; К.П. - 0,9; тромбоц. - 210х109/л; лейкоц. - 51х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-1%, Мц- 0%, Юн.- 0%, Пя- 1%, Ся- 24%, лімфобласти-2%, Л-70%, М-2%. Тіні Боткіна-Гумпрехта. Який вид патології крові представлений у цьому аналізі?

  1. Хронічний лімфоїдний лейкоз
  2. Хронічний мієлоїдний лейкоз
  3. Лімфоцитоз
  4. Гострий лімфоїдний лейкоз
  5. Лейкемоїдна реакція


24. Видалення зуба у хворого на хронічний лімфолейкоз ускладнилося тривалою кровотечею. Що лежить в основі геморагічного синдрому у цього хворого?

  1. Анемія
  2. Лімфоцитоз
  3. Тромбоцитопенія
  4. Нейтропенія
  5. Еозинопенія


25. У хворого на мієлобластний лейкоз в картині крові відзначається наявність лейкемічного провалу. Які гематологічні показники є свідченням цього?

  1. Велика кількість бластних і наявність невеликої кількості зрілих елементів за відсутності проміжних
  2. Базофільно-еозинофільна асоціація
  3. Зсув нейтрофілів вліво
  4. Зменшення кількості лімфоцитів
  5. Зменшення кількості моноцитів


26. У хворої, що перебувала на обстеженні у зв’язку із появою множинних крововиливів на шкірі, діагностовано хронічний лімфолейкоз. При дослідженні крові виявлено: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 100г/л, К.П. – 0,83,лейкоцити – 6,5х109/л. лейкоцитарна формула: Б-6%, Е-0%, Мц-0%, Юн-0%, Пя-1%, Ся-18%, лімфобласти-2%, пролімфоцити -8%, лімфоцити-63%, моноцити-2%. Тромбоцити-130х109/л. Які зміни в гемограмі найбільш ймовірні для цього захворювання?
  1. Лімфоцитоз
  2. Значне збільшення відсотка лімфоцитів, поява поодиноких лімфобластів і пролімфоцитів
  3. Різке зниження гранулоцитів
  4. Тромбоцитопенія
  5. Анемія


27. У хворого, 42 років, при дослідженні периферичної крові виявлено: еритроцити – 3,0х1012/л, Нв-80г/л, лейкоцити – 18х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-4%, Е-7%, мієлобласти -3%, промієлоцити-8%, мієлоцити -11%, Юн-19%, Пя-18%, Ся-19%, Л-6%, М-5%. Яка патологія крові найбільш ймовірна у хворого?
  1. Еозинофільний лейкоцитоз
  2. Нейтрофільний лейкоцитоз
  3. Мієлобластний лейкоз
  4. Еритромієлоз
  5. Хронічний мієлолейкоз


28. У хворої, 57 років, при гематологічному дослідженні встановлено: еритроц. - 2,5х1012/л; Нв -66 г/л; К. П. -0,8; ретикулоцити -0,02%, тромбоцити – 250х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ -30 мм/год.; лейкоцити -20х10%. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -2%, Мц-0%, Юн.- 4%, Пя -8%, Ся -22%, лімфобласти -2%, Л- 22%, М – 40%. Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?
  1. Недиференційований лейкоз
  2. Інфекційний мононуклеоз
  3. Гострий моноцитарний лейкоз
  4. Хронічний моноцитарний лейкоз' ,
  5. Лейкемоїдну реакцію


29. У хворої при гематологічному дослідженні отримано наступну картину периферичної крові: еритроц. -3,65х1012/л; Нв -100 г/л; К. П. -0,8; ретикулоцитів - 1,5%; тромбоц. -350х109/л; виражений анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі нормоцити; лейкоц.-31х109/л. Лейкоцитарна формула: Б-3%, Е-14%, Мц-3%, Юн.-8%, Пя-16%, Ся-41%, Л-6%, М-0%, промієлоцити -4%, мієлобласти -5%. Для якої форми патології крові характерна така картина?
  1. Перніціозної анемії
  2. Мієлобластного лейкозу
  3. Лімфобластного лейкозу
  4. Хронічного мієлоїдного лейкозу
  5. Гемолітичної анемії


30. В аналізі крові: еритроц. - 3,5х1012/л; Нв -105 г/л; К.П. -0,9; тромбоц.- 150х10%; лейкоц.-80х10%. Лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Мц-0%, Юн.-І%, Пя-2%, Ся-30%, Л-2%, М-0%, мієлобласти – 65%. ШЗЕ - 25 мм/год. Який вид гемобластозів представлений у цьому аналізі?
  1. Недиференційований лейкоз
  2. Мієлобластний лейкоз
  3. Хронічний лімфоїдний лейкоз
  4. Моноцитарний лейкоз
  5. Хронічний мієлоїдний лейкоз


31. У хворого при гематологічному дослідженні отримана така картина: Ер. -2,8х1012/л; Нв -80 г/л; К. П. -0,85; ретикулоц. -0,1%; тромбоц.- 160 х109/л; лейкоц.- 60х109/л. Б-2%, Е-8%, промієлоц. -5%, Мц-5%, Юн.-Іб%, Пя-20%, Ся-32%, Л-10%, М-2%. Про яку форму патології крові свідчить ця картина?
    1. Хронічний мієлоїдний лейкоз '
    2. Гострий мієлоїдний лейкоз
    3. Гіпопластичну анемію
    4. Недиференційований лейкоз
    5. Гемолітичну анемію


32. У хворого при гематологічному дослідженні отримано таку картину: Ер. -2,7х1012/л; Нв -80 г/л; К. П. -0,9; ретикулоц. -1,5%; поодинокі нормоцити; виражений анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ - 22 мм/год.; тромбоц. -350 х109/л; лейкоц.- 31х109/л. Б – З%, Е – 14%, промієлоцити -4%, мієлобласти -6%, Юн. – 8%, Пя – 14%, Ся-43%, Л-8%, М-0%. Для якої форми патології крові характерна така картина?
  1. Гіпопластичної анемії
  2. Гемолітичної анемії
  3. Мієлобластного лейкозу
  4. Хронічного мієлоїдного лейкозу
  5. Недиференційованого лейкозу

33. Чоловік, 54 років, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість, часті простудні захворювання, постійні синці на тілі. В аналізі крові: Ер. -2,6х10 12/л; Нв -80 г/л; К. П. -0,9; ретикулоц. -немає; тромбоц.-50 х109/л; лейкоц.- 58х109/л. Б-5%, Е-15%, мієлобласти-8%, Мц-10%, Юн.-Іб%, Пя-26%, Ся-10%, Л-8%, М-2%. ШЗЕ -40 мм/год. Який гематологічний висновок?
  1. Гострий мієлоїдний лейкоз
  2. Геморагічний синдром
  3. Хронічний мієлоїдний лейкоз
  4. Лейкемоїдна реакція
  5. Базофільно-еозинофільний лейкоцитоз


34. Хворий, 23-х років, скаржиться на слабкість, підвищення температури до 38-400С. Об’єктивно: печінка і селезінка збільшені. У крові: Hb – 100г/л, ер.-2,9х1012, лейк.-4,4х109/л, тромб.-48х109/л, нейтрофіли сегментоядерні – 17%, лімфоцити -15%, бластні клітини – 68%. Всі цитохімічні реакції негативні. Дайте гематологічний висновок:
  1. Гострий мієлобластний лейкоз
  2. Гострий еритромієлоз
  3. Хронічний мієлолейкоз
  4. Гострий лімфобластний лейкоз
  5. Недиференційований лейкоз


35. Ер. - 11,8·1012/л, Нв – 290 г/л, КП - 0,8, ретикулоц. - 3%, тромбоц. - 740·109/л, лейкоц. –11,2·109/л. Б-2%, Е-6%, Мц-0%, Юн.-2%, П/я-8%, С/я-72%, Л-10%, М-0%. Виражений анізоцитоз, поодинокі нормоцити. ШОЕ -1 мм/год. Для якої патології характерні дані цього аналізу?
  1. Абсолютного еритроцитоза
  2. Еритремії
  3. Відносного еритроцитоза
  4. Перерозподільного еритроцитоза
  5. Еритроцитопатії


КРОК-1

2007р

-------


2008р

1. Батьки для профілактики кишкових інфекцій у дитини 3-х років тривало застосовували антибіотики. Через місяць стан дитини погіршився. У крові – виражена лейкопенія і гранулоцитопенія. Який найбільш вірогідний механізм виявлених змін у крові?

А. Віковий

В. Мієлотоксичний

С. Перерозподільний

D. Аутоімунний

Е. Гемолітичний

2009р

------


Після розбору теоретичних питань і проведення експерименту вам пропонується вирішити кілька ситуаційних задач.


1. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз крові: еритроцити – 2,5х1012/л, гемоглобін – 75 г/л, лейкоцити – 2,0х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 1%, нейтрофіли: паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 3%, лімфоцити – 3%, моноцити – 1%, бластні клітини – 91%.

1) Для якої патології характерна така картина крові?

2) Які причини виникнення цієї патології?

3) Які механізми розвитку цієї патології


2. У хворого К., 62 років, хронічний мієлолейкоз. Хворіє 3 роки. Протягом цього часу стан хворого компенсувався протилейкозними препаратами. Останній мазок крові виявив до 80% бластних клітин. Цитостатична терапія перестала давати ефект.

1) Яку назву носить це явище?

2) Назвіть основні положення цього процесу.

3. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли – 0%, еозинофіли – 1%, нейтрофільні метамієлоцити – 0%, паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 18%, пролімфоцити – 2%, лімфоцити – 74%, моноцити – 4%. Серед лімфоцитів переважають малі лімфоцити, виявляються тільця Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні та підщелепні лімфатичні вузли.
  1. Для якого виду лейкозу характерна приведена картина крові?
  2. Що собою являють тільця Боткіна-Гумпрехта?


4. Хворий М., 50 років, поступив в клініку зі скаргами на підвищену втому, безсоння, головний біль, біль у серці, свербіж шкіри, біль в кістках, кровоточивість ясен. Об'єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, гіперемія кон'юнктиви. Печінка та селезінка збільшені в розмірах. На гомілці - трофічна виразка. АТ - 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит - 80/20. Аналіз крові: гемоглобін - 230г/л, еритроцити – 8х1012/л, колірний показник - 0,96, лейкоцити - 20x109/л, тромбоцити -600x109/л. В лейкоцитарній формулі: базофіли - 0%, еозинофіли - 3%, метамієлоцити -1%, паличкоядерні нейтрофіли - 6%, сегментоядерні нейтрофіли - 63%, лімфоцити - 21%, моноцити - 6%, ШЗЕ - 2 мм/год.
  1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
  2. Які причини її розвитку?
  3. Які механізми її розвитку?


5. Хворий Л., 54 р. .поступив в клініку із скаргами на слабкість, підвищену втомлюваність, запаморочення, головний біль, задишку, періодичний біль в ділянці серця, тяжкість і болі в лівому підребер'ї, біль в суглобах, крововиливи на шкірі, носову кровотечу. Об'єктивно: печінка та селезінка збільшені, селезінка щільна, болісна при пальпації. Збільшені шийні та пахові лімфовузли. Підвищена температура тіла. Аналіз крові: гемоглобін - 52г/л, еритроцити - 1,6х1012/л, колірний показник - 0,97, лейкоцити – 8х109/л, тромбоцити -40х109/л. В лейкоцитарній формулі: базофіли - 13%, еозинофіли - 5%, мієлобласти -14%, промієлоцити - 10%, мієлоцити - 20%, метамієлоцити - 14%, паличкоядерні нейтрофіли -10%, сегментоядерні нейтрофіли - 10%, лімфоцити - 2%, моноцити - 2%.
  1. Про яку патологію свідчать наведені дані?
  2. Які причини виникнення цієї патології?
  3. Які механізми розвитку цієї патології?


6. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз крові: еритроцити – 2,5х1012/л, гемоглобін – 75 г/л, лейкоцити – 2,0х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 1%, нейтрофіли: паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 3%, лімфоцити – 3%, моноцити – 1%, бластні клітини – 91%.

1) Для якої патології характерна така картина крові?

2) Які причини розвитку цієї патології?

3) Поясніть скарги хворого.


7. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз крові: еритроцити – 2,5х1012/л, гемоглобін – 75 г/л, лейкоцити – 2,0х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 1%, нейтрофіли: паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 3%, лімфоцити – 3%, моноцити – 1%, бластні клітини – 91%.

1) Для якої патології характерна така картина крові?

2) Які причини виникнення цієї патології?

3) Чому зменшується кількість еритроцитів та тромбоцитів при цьому захворюванні?


8. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли – 0%, еозинофіли – 1%, нейтрофільні метамієлоцити – 0%, паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 18%, пролімфоцити – 2%, лімфоцити – 74%, моноцити – 4%. Серед лімфоцитів переважають малі лімфоцити, виявляються тільця Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні та підщелепні лімфатичні вузли.

1) Для якого виду лейкозу характерна приведена картина крові?

2) Як зміниться реактивність організму при такому аналізі крові? Обґрунтуйте відповідь.


9. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли – 0%, еозинофіли – 1%, нейтрофільні метамієлоцити – 0%, паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 18%, пролімфоцити – 2%, лімфоцити – 74%, моноцити – 4%. Серед лімфоцитів переважають малі лімфоцити, виявляються тільця Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні та підщелепні лімфатичні вузли.

1) Для якого виду лейкозу характерна приведена картина крові?

2) Що таке пухлинна прогресія. Назвіть основні її положення?


10. Хворий М., 50 років, поступив в клініку зі скаргами на підвищену втому, безсоння, головний біль, біль у серці, свербіж шкіри, біль в кістках, кровоточивість ясен. Об'єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, гіперемія кон'юнктиви. Печінка та селезінка збільшені в розмірах. На гомілці - трофічна виразка. АТ - 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит - 80/20. Аналіз крові: гемоглобін - 230г/л, еритроцити – 8х1012/л, колірний показник - 0,96, лейкоцити - 20x109/л, тромбоцити -600x109/л. В лейкоцитарній формулі: базофіли - 0%, еозинофіли - 3%, метамієлоцити -1%, паличкоядерні нейтрофіли - 6%, сегментоядерні нейтрофіли - 63%, лімфоцити - 21%, моноцити - 6%, ШЗЕ - 2 мм/год.
  1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
  2. Поясніть можливі механізми гіпертензії у хворого.


11. Хворий М., 50 років, поступив в клініку зі скаргами на підвищену втому, безсоння, головний біль, біль у серці, свербіж шкіри, біль в кістках, кровоточивість ясен. Об'єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, гіперемія кон'юнктиви. Печінка та селезінка збільшені в розмірах. На гомілці - трофічна виразка. АТ - 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит - 80/20. Аналіз крові: гемоглобін - 230г/л, еритроцити – 8х1012/л, колірний показник - 0,96, лейкоцити - 20x109/л, тромбоцити -600x109/л. . В лейкоцитарній формулі: базофіли - 0%, еозинофіли - 3%, метамієлоцити -1%, паличкоядерні нейтрофіли - 6%, сегментоядерні нейтрофіли - 63%, лімфоцити - 21%, моноцити - 6%, ШЗЕ - 2 мм/год.
  1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
  2. Поясніть зміни в картині крові при цій патології.


12. Хворий М., 50 років, поступив в клініку зі скаргами на підвищену втому, безсоння, головний біль, біль у серці, свербіж шкіри, біль в кістках, кровоточивість ясен. Об'єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, гіперемія кон'юнктиви. Печінка та селезінка збільшені в розмірах. На гомілці - трофічна виразка. АТ - 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит - 80/20. Аналіз крові: гемоглобін - 230г/л, еритроцити – 8х1012/л, колірний показник - 0,96, лейкоцити - 20x109/л, тромбоцити -600x109/л. . В лейкоцитарній формулі: базофіли - 0%, еозинофіли - 3%, метамієлоцити -1%, паличкоядерні нейтрофіли - 6%, сегментоядерні нейтрофіли - 63%, лімфоцити - 21%, моноцити - 6%, ШЗЕ - 2 мм/год.
  1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?
  2. Чим відрізняється ця патологія від еритроцитозу?


13. Хворий Л., 54 р. .поступив в клініку із скаргами на слабість, підвищену втомлюваність, запаморочення, головний біль, задишку, періодичний більі в ділянці серця, тяжкість і болі в лівому підребер'ї, біль в суглобах, крововиливи на шкірі, носову кровотечу. Об'єктивно: печінка та селезінка збільшені, селезінка щільна, болісна при пальпації. Збільшені шийні та пахові лімфовузли. Підвищена температура тіла. Аналіз крові: гемоглобін - 52г/л, еритроцити - 1,6х1012/л, колірний показник - 0,97, лейкоцити – 8х109/л, тромбоцити -40х109/л. В лейкоцитарній формулі: базофіли - 13%, еозинофіли - 5%, мієлобласти -14%, промієлоцити - 10%, мієлоцити - 20%, метамієлоцити - 14%, паличкоядерні нейтрофіли -10%, сегментоядерні нейтрофіли - 10%, лімфоцити - 2%, моноцити - 2%.
  1. Про яку патологію свідчать наведені дані?
  2. Поясніть механізми змін з боку червоної крові та тромбоцитів.


14. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз крові: еритроцити – 2,5х1012/л, гемоглобін – 75 г/л, лейкоцитів – 2,0х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 1%, нейтрофіли: паличкоядерні – 1%, сегментоядерні – 3%, лімфоцити – 3%, моноцити – 1%, бластні клітини – 91%.

1) Для якої патології характерна така картина крові?

2) Які механізми розвитку цієї патології?

3) Поясніть скарги хворого.