Geum.ru

Патологія червоної крові (Визначення колірного показника) Актуальність теми

Вид материалаДокументы
Актуальність теми.
Загальна мета заняття
Теми рефератів
Тести з банку даних „Крок-1”
2. У хворого на цироз печінки з’явилися ознаки геморагічного синдрому.
4. Як відомо, скарлатину супроводжують висипання.
5. З анамнезу хворого, який звернувся зі скаргами на поширені точкові крововиливи, стало відомо, що йому було проведено декілька
7. Хворий страждає на хронічний лімфолейкоз. Під час обстеження: еритроцити- 2,7х10
8. На гемофілію А хворіє хлопчик 5 років. Батьки хворого здорові.
9. У хворого діагностовано цироз печінки.
Аналіз гемограм
Загальна мета заняття
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі)
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Тема: ГЕМОРАГІЧНИЙ СИНДРОМ. ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ.


Актуальність теми.

Важко назвати галузь практичної медицини, де б не спостерігалися розлади гемокоагуляції. Вони можуть бути як самостійним захворюванням, так і вторинними розладами, зумовленими патологією іншої функціональної системи (порушення гемокоагуляції як патологічний синдром при серцево-судинних захворюваннях, усіх видах шоку, патології пологової діяльності та ін.). При цьому вся різноманітність клінічних симптомів патології зсідання крові зумовлена розвитком таких патофізіологічних синдромів, як гіпокоагуляція, геморагічний синдром, гіперкоагуляція у вигляді тромбозу або синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання (ДВЗ-синдром).

Вивчення і знання основних закономірностей розвитку порушень системи гемостазу необхідні для успішної їх профілактики і лікування.

Надзвичайно поширеною патологією є геморагічний синдром. Він спостерігається при багатьох захворюваннях, ускладнюючи їх перебіг. Знання основних механізмів розвитку геморагічного синдрому необхідно лікарю будь-якого фаху.


Загальна мета заняття - вивчити причини виникнення та механізми розвитку основних форм порушень системи гемокоагуляції.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
  1. Застосовувати сучасні досягнення фізіології процесу зсідання крові для аналізу механізмів виникнення і розвитку його порушень.
  2. Дати поняття „геморагічний синдром” та визначити його основні різновиди.
  3. Пояснити етіологію і патогенез тромбоцитопатій та вазопатій, які лежать в основі механізмів розвитку геморагічного синдрому.
  4. Обгрунтувати основні прояви геморагічного синдрому
  5. Визначити причини та патогенез гемофілії.
  6. Обґрунтувати напрямки патогенетичного лікування різних форм геморагічного синдрому.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
  1. Система згортання крові. Сучасні уявлення про структурно-функціональну організацію зсідальної, протизсідальної та фібринолітичної системи (кафедра нормальної фізіології).
  2. Характеристика плазменних факторів зсідання крові (кафедра нормальної фізіології).
  3. Роль тромбоцитів у коагуляції крові (кафедра нормальної фізіології).
  4. Значення тканинних компонентів у згортанні крові (кафедра нормальної фізіології).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
  1. М.Р.Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Здоров’я", 1994р., с.272-284.
  2. Ю.І.Губський. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль, 2000р., с.432-439


Перевірка первинного рівня знань.
  1. Назвати плазменні фактори згортання крові.
  2. Які клітини крові мають фактори згортання?
  3. Розкрити значення тканинних та клітинних факторів згортання крові.
  4. З чого складається протизгортальна система крові?
  5. Роль печінки в підтриманні гемостазу.
  6. Роль ендотелію в механізмах гемостазу.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.

  1. Класифікація порушень системи гемостазу за етіологією та патогенезом.
  2. Визначення поняття „геморагічний синдром”.
  3. Причини виникнення та механізми розвитку геморагічного синдрому, в основі якого лежить порушення плазменних факторів згортання крові.
  4. Етіологія і патогенез гемофілій.
  5. Геморагічний синдром, обумовлений вазопатією.
  6. Тромбоцитопенія, тромбоцитопатія- як основа розвитку геморагічного синдрому.
  7. Етіологія і патогенез ДВЗ- синдрому.
  8. Основні прояви геморагічного синдрому, механізми їх розвитку.
  9. Напрямки патогенетичного лікування геморагічного синдрому.


Література.

Основна:
  1. Патологічна фізіологія. За редакцією М.Н.Зайка, Ю. В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р., С.396-401
  2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 281-299


Додаткова.
  1. БМЭ, ІІІ изд., 1974, т.5, с.193-205
  2. Фред Дж. Шиффман. Патофизиология крови. Перевод с англ. под редакцией Е.Б. Жибурта, Ю.Н.Токарева. М., «ВІNOM», С.-П. «Невский диалект», 2001, с.191-279
  3. Патофизиолгия. Под ред. П.Ф. Литвицкого, М: ГЭОТАР-МЕД, 2002р.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ для індивідуальної роботи студентів:

ДВЗ – синдром. Причини та механізми його розвитку.

Гемофілія. Види. Причини та механізми розвитку.

Гемофілоїдні стани. Причини, механізми розвитку.


Тести з банку даних „Крок-1”


1. У хлопчика, 9 років, у якого часто виникають простудні захворювання, на шкірі з’явились мілкі крововиливи. Порушень функції внутрішніх органів не виявлено. Яка патологія у хлопчика?
  1. Тромбоцитопенія.
  2. Гіпопластична анемія.
  3. Агранулоцитоз.
  4. Гемофілія.
  5. Справжня поліцитемія.


2. Дайте правильне визначення гемостазу як фізіологічної функції.
  1. Підтримання сталості внутрішнього середовища в організмі.
  2. Підтримання рідкого стану крові і зсідання її в разі ушкодження судин.
  3. Спинення кровотечі.
  4. Синонім коагуляції.
  5. Підтримання рідкого стану крові.


3. У хворого після оперативного втручання на підшлунковій залозі розвинувся геморагічний синдром з вираженим порушенням третьої фази зсідання крові. Вкажіть можливий механізм порушення гемостазу в даному випадку:
  1. Посилення фібринолізу
  2. Дефіцит ХІІ фактору
  3. Послаблення фібринолізу
  4. Надлишок ХІІ фактору
  5. Надлишок VIII фактору


4. У хворого час тривалості кровотечі за Дюке 15 хв. Час згортання – 6хв. Порушення якої ланки гемостазу можна припустити у хворого?
  1. Судинно-тромбоцитарної
  2. Коагуляційної, I фази
  3. Коагуляційної, II фази
  4. Коагуляційної, III фази
  5. Фібринолізу


5. У хворого опікова хвороба ускладнилася ДВЗ-синдромом. Яку стадію ДВЗ-синдрому можна запідозрити,якщо відомо, що кров хворого згортається менше ніж за 3 хвилини?

A.Термінальна

B.Перехідна

C.Фібриноліз

D.Гіпокоагуляції

E.Гіперкоагуляції


6. Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів у крові знижена. Тромбоцитопенію у даного хворого можна пояснити
  1. Механічним руйнуванням тромбоцитів
  2. Адгезією тромбоцитів на клапані
  3. Токсичним ураженням тромбоцитів
  4. Руйнуванням тромбоцитів аутоантитілами
  5. Дефіцитом тромбоцитопоетичного фактора


7. У дитини з геморагічним синдромом діагностовано гемофілію В. Вона зумовлена дефіцитом фактора
  1. ІХ (Крістмаса)
  2. ІІ (протромбіну)
  3. VІІІ (антигемофільного глобуліну)
  4. ХІ (протромбопластину)
  5. ХІІ (Хагемана)


9. Хвора, 25 років, поступила в гематологічне відділення із скаргами на появу крововиливів різних розмірів на тілі, під час місячних - маткові кровотечі. Хворіє 10 років. При огляді: блідість шкіри та слизових оболонок, на верхніх та нижніх кінцівках – крововиливи різної величини та кольору. Пульс - 100 уд/хв, АТ – 110/70 мм.рт.ст.. Аналіз крові: ер. – 3,3х1012/л, Hb – 80г/л, тромбоцити – 33х109/л, час зсідання крові – початок 2 хв., кінець – 6 хв., час тривалості кровотечі (за Дюке) – 15 хв. Який найбільш вірогідний діагноз?
  1. Тромбоцитопенічна пурпура
  2. Хвороба Маркіафава-Мікелі
  3. Тромбастенія Глянцмана
  4. Тромбоцитопатія Віллебранда-Юргенса
  5. Хронічний мієлолейкоз


11. Хворий, 12 років, поступив в клініку з гемартрозом колінного суглоба. З раннього дитинства відмічає підвищену кровоточивість. Яка хвороба у хлопчика?
  1. Гемофілія.
  2. Геморагічний васкуліт.
  3. Залізодефіцитна анемія.
  4. В12-дефіцитна анемія.
  5. Тромбоцитопенічна пурпура.


12. Хвора, 30 років, страждає на мігрень, в зв’язку з чим часто приймає анальгін. Останнім часом з’явились геморагії на шкірі, часті носові кровотечі, кількість тромбоцитів - 30×10 9 /л, час тривалості кровотечі подовжений. Чим викликані вказані порушення?
  1. Аутоімунна тромбоцитопенія.
  2. Геморагічний васкуліт.
  3. Гемолітична анемія.
  4. Ангіогемофілія.
  5. Тромбоцитопатія.


13. У хворого спостерігається патологічний процес, обумовлений генною мутацією, зчепленою з Х-хромосомою. Дане захворювання супроводжується дефіцитом VIII фактору та подовженням часу згортання крові до 25 хв. Яке це захворювання?
  1. Гемофілія
  2. Глаукома
  3. Гемералопія
  4. Дальтонізм
  5. Галактоземія


14. Робітник фармацевтичного заводу звернувся зі скаргами на загальну слабкість, носові кровотечі, значну кровоточивість ясен, множинні підшкірні крововиливи. В крові: ер. – 2,2×1012/л, Нв – 48 г/л, Л. – 2,1×109/л, нейтропенія з відносним лімфоцитозом, тромбоцити - 35×109/л. Який найбільш вирогідний патогенез тромбоцитопенії?
  1. Зменшення продукції тромбоцитів.
  2. Посилене руйнування тромбоцитів.
  3. Підвищене використання тромбоцитів.
  4. Перерозподіл тромбоцитів.
  5. Підвищена втрата тромбоцитів


15.Гепарин виявляє антикоагуляційні властивості через:
  1. Активацію антитромбіну III
  2. Блокування фібриногену
  3. Зв’язування іонів Са++
  4. Інактивацію фактора VII
  5. Інактивацію протеїну С


16. У попередньо здорової 27-річної жінки на шкірі раптово з’явились розповсюджені петехії. Вміст гемоглобіну, показник гематокриту, кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарна формула – в нормі. Відзначається значне зменшення числа кров’яних пластинок - 30×109/л. Для яких з перерахованих нижче патологічних процесів вказане є найбільш характерним?
  1. Ідиопатична тромбоцитопенічна пурпура
  2. Алейкемічна лейкемія
  3. Тромбастенія Гланцмана
  4. Тромбоцитопенія фармакологічного походження
  5. Апластичні процеси кісткового мозку


17. У хворого з синдромом Іценка-Кушинга на шкірі з’явилися синці і точкові крововиливи, особливо виражені в місцях тертя одягу. Поява шкірної кровоточивості зумовлена порушенням функціонального стану
  1. Судинної стінки
  2. Кров’яних пластинок
  3. Системи коагулянтів
  4. Системи антикоагулянтів
  5. Системи фібринолізу


18. Після щеплення (АКДП) загинув хлопчик 11 років при клінічній картині скарлатини. При вивченні історії хвороби встановлено, що у нього періодично спостерігався петехіальний висип на шкірі рук і ніг, екзема. Хворий загинув через наявність в нього:
  1. Синдрому Віскотта-Олдрича
  2. Синдрому Луї-Барра
  3. Хвороби Верльгофа
  4. Хвороби Брутона
  5. Хвороби Шенлейна-Геноха


19.При обстеженні хворого з гемофілією виявлені зміни деяких показників крові. Яка з перерахованих ознак віповідає цьому захворюванню?
  1. Час згортання крові сповільнений.
  2. Тромбоцитопенія
  3. Час тривалості кровотечі за Дюке подовжений
  4. Еозинофілія
  5. Афібриногенемія



КРОК-1


2007р

1. У хворого опікова хвороба ускладнилася ДВЗ-синдромом. Яку стадію ДВЗ-синдрому можна запідозрити,якщо відомо, що кров хворого згортається менше ніж за 3 хвилини?

A.Термінальна

B.Перехідна

C.Фібриноліз

D.Гіпокоагуляції

E.Гіперкоагуляції

2009р


1. Пацієнт страждає на геморагічний синдром, що проявляється частими носовими кровотечами, посттравматичними та спонтанними внутрішньошкірними та внутрішньосуглобовими крововиливами. Після лабораторного обстеження було діагностовано гемофілію В. Дефіцит якого фактора згортання крові обумовлює дане захворювання?

А.YІІІ

B.ІX

C.YІІ

D.XІ

E. Y


2. У хворого після оперативного видалення кісти підшлункової залози виник геморагічний синдром з вираженим порушенням зсідання крові. Розвиток цього ускладнення пояснюється:

А.Активацією протизгортальної системи

B.Недостатнім утворенням фібрину

C.Зменшенням кількості тромбоцитів

D.Активацією фібринолітичної системи

E.Активацією фактору Крисмаса


Ситуаційні задачі


1. У хворого на лейкоз з’явилися точкові крововиливи на тілі, кровоточивість ясен.
  1. Який механізм розвитку даного синдрому у хворого?
  2. Яке зрушення в картині крові слід очікувати у такого хворого?
  3. Який метод лікування можна такому хворому застосувати?


2. У хворого на цироз печінки з’явилися ознаки геморагічного синдрому.
  1. Який вірогідний механізм виникнення цього синдрому?


3. У хворого на механічну жовтяницю з’явилися на шкірі петехії (точкові крововиливи).
  1. В якій ланці системи гемостазу виникло порушення?
  2. Який біохімічний аналіз крові необхідно зробити, щоб визначити цю ланку.


4. Як відомо, скарлатину супроводжують висипання.
  1. Який механізм цього явища?
  2. Який напрямок патогенетичного лікування при цьому доцільний?


5. З анамнезу хворого, який звернувся зі скаргами на поширені точкові крововиливи, стало відомо, що йому було проведено декілька переливань цільної крові.

1) Який механізм розвитку цих крововиливів?


6. Хворий госпіталізований з приводу ревматизму. Вживає нестероїдні протизапальні засоби – ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) у великих дозах. Екстракція зуба у хворого ускладнилася тривалою кровотечею.

1) Поясніть патогенез геморагічного синдрому у хворого.


7. Хворий страждає на хронічний лімфолейкоз. Під час обстеження: еритроцити- 2,7х1012 /л, гемоглобін – 60 г/л, лейкоцити – 23х109/л, тромбоцити -60х109/л.

1) Які причини можуть привести до порушення процесу згортання крові?

2) Патогенез можливих розладів гемокоагуляції у хворого.


8. На гемофілію А хворіє хлопчик 5 років. Батьки хворого здорові.

1) В чому суть цього захворювання?

2) Який патогенез геморагічного синдрому при гемофілії А?

3) Чи можуть захворіти на гемофілію діти жіночої статі цих батьків?


9. У хворого діагностовано цироз печінки.

1) Поясніть розвиток геморагічного синдрому у такого хворого.


10. Хворий страждає на механічну жовтяницю.

1) В чому полягає механізм розвитку геморагічного синдрому при цій патології?


11. Після переливання крові у хворого з’явилися відчуття страху, блідість шкіри, липкий холодний піт, біль у надчеревній ділянці. Об’єктивно: артеріальний тиск – 70/40 мм рт.ст., частота скорочень серця - 120 за 1 хв., пульс слабкого наповнення, частота дихання – 34 за хв. Встановлено діагноз: гемотрансфузійний шок.

1) Розкрийте причини цієї патології.

2) Розкрийте патогенез розладів мікроциркуляції у хворого.


12. Хворого на синдром тривалого розчавлювання з клінічною картиною гострої ниркової недостатності (анурія, азотемія, інтоксикація) госпіталізовано у відділення реанімації.

1) Яке порушення зсідання крові розвинулось у хворого (охарактеризуйте за всіма відомими класифікаціями)?

2) Поясніть його пусковий механізм. Наведіть у вигляді схеми розвиток гострої


Тема: АНАЛІЗ ГЕМОГРАМ.


Актуальність теми.

Система крові є однією з самих динамічних систем організму. В кровотворній системі відбувається постійне новоутворення клітин на заміну загиблих, життєвий цикл яких набагато коротший за життя цілісного багатоклітинного організму. В результаті чіткої координації процесів кровотворення і кроворуйнування склад крові у здорової людини досить постійний. Тому динамічна рівновага, що характеризує систему крові в цілому, дозволяє судити про її стан за якісними та кількісними змінами однієї з ланок. Найбільш досяжним та простим для вивчення є склад периферичної крові. Без аналізу крові не обходиться жодне обстеження хворого, не ставиться ні один діагноз, це перший і необхідний крок для оцінки стану кровотворення.

Вивчення картини крові при окремих захворюваннях є важливим кроком для ранньої діагностики захворювань, а також діагностичним критерієм оцінки стану імунної системи при різних захворюваннях внутрішніх органів.


Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення та механізми змін показників крові при різних патологічних процесах та обгрунтувати значення для практичного лікаря.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
        1. Виділити основні зміни показників крові, пояснити механізми їх розвитку.
        2. Визначити вірогідну патологію крові за морфологічною картиною крові.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:
  1. Знати показники крові в нормі. (кафедра нормальної фізіології)
  2. Схему кровотворення. (кафедра гістології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
  1. Фізіологія людини. Під ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269
  2. Фізіологія людини. Під ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор. 473-493.
  3. Гістологія людини. Під ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор. 145–160.


Для з’ясування відповідності вихідного рівня ваших знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче рівень ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.

  1. Назвіть кількість еритроцитів у жінок та чоловіків в нормі.
  2. Назвіть кількість гемоглобіну у жінок та чоловіків в нормі.
  3. Назвіть кількість лейкоцитів в нормі.
  4. Назвіть кількість тромбоцитів в нормі.
  5. Що показує колірний показник?
  6. Чому дорівнює колірний показник в нормі?
  7. Запишіть нормальну лейкоцитарну формулу
  8. Назвіть відсоток різних форм нейтрофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:
  9. Назвіть відсоток лімфоцитів у лейкоцитарній формулі в нормі:
  10. Назвіть відсоток моноцитів у лейкоцитарній формулі в нормі:
  11. Назвіть відсоток еозинофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:
  12. Назвіть відсоток базофілів у лейкоцитарній формулі в нормі:
  13. Чому дорівнює час кровотечі за Дюке в нормі?
  14. Чому дорівнює час зсідання крові за Лі Уайтом в нормі?
  15. Дайте характеристику симптому Кончаловського в нормі.
  16. Наведіть приклади анемій, для яких характерний гіпохромний колірний показник.
  17. Наведіть приклади анемій, для яких характерний нормохромний колірний показник.
  18. Наведіть приклади анемій, для яких характерний гіперхромний колірний показник.
  19. Назвіть якісні зміни еритроцитів.
  20. Який тип кровотворення характерний для В12-дефіцитної анемії?
  21. Назвіть тип анемії, для якої характерна поява в крові мішенеподібних еритроцитів:
  22. Назвіть тип анемії, для якої характерна поява в крові мікросфероцитів:
  23. Для яких патологічних станів характерний нейтрофільний лейкоцитоз?
  24. Для яких патологічних станів характерний еозинофільний лейкоцитоз?
  25. Для яких патологічних станів характерний лімфоцитоз?
  26. Перерахуйте патологічні стани, для яких характерна наявність моноцитозу.
  27. Перерахуйте патологічні стани, для яких характерна наявність в крові базофільного лейкоцитозу.
  28. Які є зсуви лейкоцитарної формули вліво (перерахуйте)?
  29. ШЗЕ (швидкість зсідання еритроцитів) в нормі.
  30. Для яких захворювань характерний зсув лейкоцитарної формули вліво?
  31. Для яких патологічних процесів характерний зсув лейкоцитарної формули вправо?
  32. Для яких захворювань крові характерна наявність «лейкемічного провалу»?
  33. Для яких захворювань крові характерна наявність в крові перехідних (проміжних) форм лейкоцитів певного ряду?


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
  1. Охарактеризувати основні показники крові.
  2. Зміни показників крові у дітей різного віку.
  3. Зміни показників крові при різних патологічних процесах, значення цих змін для практичного лікаря.
  4. Розібрати гемограми при різних патологічних процесах.