Х-пeрeгoвoры A. Дeрeвицкий www dere ru

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

ПРAВИЛA ПОВЕДІНКИ, які знижують вразливість до впливу маніпуляторів

(із С.Кара-Мурза, "Маніпуляція свідомістю", М., "Алгоритм", 2000)

1. ПРАВИЛО ПЕРШЕ


Головне - відчути й усвідомити, що ми живемо в іншому суспільстві, ніж раніше. Ми потрапили в джунглі, де за нами (нашою свідомістю) йде полювання. ...Про мораль і говорити нічого. Проблема тепер - тільки в балансі сил і доцільності тієї чи іншої лінії поведінки.


2. СКОРОЧЕННЯ КОНТАКТІВ


Треба поменше бувати в зоні контакту маніпулятором чи з потенційним маніпулятором. (Як радять бабусі - уникати навіть просто контакту очей - Д.) Потрібна інформація так чи інакше до нас дійде. Краще уникати спокуси побувати в "театрі скандалів". Не варто сподіватися на свою стійкість - сигнали діють у потрібному напрямку незалежно від того, як ми до них ставимося в нашій свідомості (діє навіть сама обстановка його офісу - Д.). Добре було Одісею слухати сирен - він наказав товаришам прив'язати його до щогли...


3. ВІДХІД ВІД ЗАХОПЛЕННЯ


Важливий етап у маніпуляції - захоплення аудиторії, її "приєднання". Як сказано в одному підручнику, "успіх маніпуляції неможливий без створення союзника в щиросердному світі адресата". Поки захоплення не трапилося, йому можна успішно пручатися - тоді й подальші зусилля маніпулятора пропадають марно, a ви навіть можете спостерігати за ними відсторонено та з користю для себе. Ефективний такий простий прийом, як переривання контакту, відхід на час. Будь-яка операція захоплення має свій сценарій, свій ритм. Якщо під час сеансу "жертва" раптом скаже: "Я тут відлучуся ненадовго, a ви поки що продовжуйте", - всі зусилля гіпнотизера зійдуть нанівець.

Якщо є можливість, то корисно перервати слововилив маніпулятора запитаннями, які різко порушують його сценарій. Запитанням типу "скажіть прямо, до чого ви хилите?" Це запитання змушує маніпулятора перейти до суті справи, не закінчивши "приєднання" аудиторії і, отже, не позбавивши її здатності критично сприймати повідомлення. Або ж маніпулятору доведеться ігнорувати запитання, що може викликати невдоволення і зміцнить психологічний захист. Навіть спритного маніпулятора спантеличує людина, яка виглядає нетямущою і весь час перепитує (a може, прикидається дурнем?). Загалом, будь-який спосіб порушити програму маніпуляції корисний, щоб її утруднити і зняти мару (маніпулятору варто задуматися прo простоту й безвідмовність програми маніпуляції - перевірити звук, відео, електрику etc. - Д.).


4. ЗМІНА ТЕМПУ


У програмі маніпуляції дуже важливий темп. Маніпулятор досягає успіху, коли він випереджає процес мобілізації психологічних захистів аудиторії. Тому таке велике значення надаєтся сенсаційності й терміновості. Кавалерійська атака! Треба намагатися маніпулятора збити з цього темпу, не можна дозволити йому нав'язати його темп нашій свідомості - вони не повинні ввійти в резонанс. Цей прийом відображений в народній мудрості: "Ранок вечора мудріший!" Це означає, що корисно перервати контакт, дати сирим думкам, почуттям і враженням "відлежатися" - a потім розпочати на свіжу голову. Треба нав'язувати ходу маніпуляції уривчастий і грузлий ритм, одразу відкидати обстановку терміновості, яка нагнітається. Насправді терміновість ця завжди буває помилковою, штучно створеною. Не можна піддаватися цьому тиску, не можна з наскоку приймати оцінки, які нам нав'язують. Відоме "тугодумство" селян значною мірою пояснює їхню чудову стійкість проти маніпуляцій.


5. ВІДСІЮВАННЯ ШУМУ


Маніпуляція успішна в умовах "демократії шуму", коли людину бомбардують потоком нікчемних повідомлень, і вона не може зосередитися на тій проблемі, з якої повинна виробити точку зору. Не може зосередитися - змушена хапатися за підсунуте їй трактування. Стійкість проти маніпуляції знижується, якщо одночасно з повідомленням, яке вселяє їй якусь ідею, на свідомість людини впливають "перешкодами". Звідси висновок: одержавши повідомлення, у якому може бути прихована "контрабанда", треба фільтрувати шуми, які служать перешкодами при обмірковуванні саме цього повідомлення. Краще тимчасово взагалі вирватися з потоку повідомлень, щоб обміркувати одне з них. Втрата невелика, цей потік не висохне, й нічого справді важливого ви не пропустите.


6. НЕПЕРЕДБАЧУВАНІСТЬ


Простіше всього маніпулювати свідомістю людини, мислення якої відповідає чіткому й строгому алгоритмові. Якщо ж воно зигзагоподібне, підпорядковується незвичній логіці й призводить до парадоксальних висновків, підібрати до нього ключ важко. Маніпулятори Заходу з великими труднощами знаходили підхід до дикунів, китайців, африканців. Негри вже два сторіччя живуть у США, але досі не є повністю "одомашненими". Загалом, ефективним способом відходу від захоплення і впливу маніпулятора є створення штучної непередбачуваності твоєї реакції (джерел інформації, способу її переробки, логіки висновків, темпу впливу, типу висловлювань і т.д.) Як сказав К.Кастанеда, "коли ти непередбачуваний, ти невразливий".

Можна постаратися свідомо затримувати або взагалі блокувати автоматичні реакції - не дозволяти грати на своїх стереотипах. Вихід з коридору стереотипних реакцій, які тобі нав'язують, "зміна поля" порушує програму маніпуляції. По реакції автора повідомлень (хоча б змодельованої, програної в думках) буде зрозуміло, чи може він закінчити свою думку як розумну - чи вибудує маніпулятивну конструкцію. Чесного співрозмовника цим не зіб'єш, оскільки його думка когерентна.


7. ВІДКЛЮЧЕННЯ ЕМОЦІЙ


Більшість стереотипів, які використовують маніпулятори, дуже емоційно забарвлені. Розгойдати почуття - для маніпулятора означає половину успіху. Тому загальним правилом слід вважати: побачивши, що чомусь тиснуть на якесь твоє почуття, варто на якийсь час свідомо притлумити це почуття. Сприйняти повідомлення безсторонньо, як автомат, a потім на свіжу голову обміркувати їх насамоті, без підказки. Це може здатися цинізмом, але корисно названу проблему спочатку "програти" взагалі поза моральним контекстом - як військові планують свої бомбардування. "Програти", a вже потім включати моральні обмеження і переваги. Дуже часто на почуттях грають для того, щоб переключити емоції, спрямувати їх на абстрактного або навмисно підсунутого цапа відбувайла, відвести розуміння від головної діючої особи. Дехто з таких цфпів навіть радий своїй ролі.

Корисний прийом перевірки адекватності почуття, яке у тобі роз'ятрили пропагандисти, полягає в тому, що ти підставляєш замість "ворога" яку-небудь іншу фігуру, не таку одіозну чи привабливу. Залишається це почуття? Якщо ні, значить із проблемою воно не пов'язане, a викликане з метою маніпуляції.


8. ДІАЛОГІЧНІСТЬ МИСЛЕННЯ


Маніпулятори намагаються перетворити нас у споживачів ідей, у слухняне вухо, і розширену зіницю: нас позбавили будь-якого відкритого діалогу, тому що він знімає мару. Діалог руйнує маніпуляцію. У нас є поки що один вихід - перенести діалог на "молекулярний" рівень, навіть вести його як уявний процес. Але не приймати жодного твердження без запитань. Треба робити зусилля, щоб знайти зачіпку для запитання навіть у "найкруглішому" твердженні, і пам'ятати, що властивість нашого розуму - тікати від важких запитань, "замітати їх під килим". Тому в багатьох відповідальних професіях введено щось на зразок обов'язкового переліку запитань, які при виконанні складної операції треба вголос запитувати - і вголос відповісти, як це буває в пілотів літаків. Якщо ми навчимося "говорити самі з собою", то наше мислення гарантовано вийде з колії, передбаченої маніпуляторами, воно стане непередбачуваним. Можливо, ми станемо схожі на божевільних, але божевільними маніпулювати неможливо, їхні висновки парадоксальні з точки зору заданого алгоритму.


9. СТВОРЕННЯ КОНТЕКСТІВ


Оскільки один з головних прийомів маніпуляції - поставити проблему в штучно створений контекст (часто це помилковий контекст), то й захисним засобом буде неприйняття запропонованої постановки питання, зміна контексту, який нав'язується, іншим, вибудованим незалежно від потенційного маніпулятора.


10. СТВОРЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВ


Маніпулятор, спиняючи діалог, видає вигідне йому рішення як позбавлене альтернативи - інакше починаються міркування, роздуми. Таку умову треба відразу відмітати. Як це іншого не існує? Бути такого не може! Варто тільки дозволити самому собі припустити в голові різні варіанти рішення, як уся будівля маніпуляції руйнується - й одразу стають помітними корисливі наміри. Просто назвати цілком реальні альтернативи — і можна припинити маніпуляцію. Якщо не можна назвати їх вголос, то треба просто уявити їх - тоді хоча б ти особисто захистиш себе від маніпуляції.


11. ВКЛЮЧЕННЯ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ


Це для освіченої людини непросто, але при певному зусиллі доступно. Коли чуєш палкі промови, то краще пропустити мимо вух красиві фрази й вхопити тільки головний аргумент. Потім припустити, що він вірний, і подумати, чи відповідає здоровому глузду те вирішення проблеми, яке пропонує полум'яний оратор. "A як би зробив я?" - це перше запитання. Як не дивно, найчастіше виявляється, що сам би ти так не зробив.


12. ПОШУК КОРЕНЯ ПРОБЛЕМИ


Маніпуляція багато в чому зводиться до того, що людям пропонують таке трактування проблеми (протиріччя), яке віддаляє від суті. Здіймається шум, люди хвилюються, може бути, навіть приб’ють якого-небудь стрілочника, але шкоди маніпулятору не завдадуть. Найкраще, звичайно, щоб помилкове трактування дали "представники" найбільш постраждалої в протиріччі сторони (наприклад, у випадку соціального протиріччя - профспілки, комуністи тощо).

Ще Достоєвський казав, що треба дійти до останніх запитань. Це означає, що треба здразу відкидати запропоноване трактування і починати ставити запитання самому, крок за кроком поглиблюючи їх. Ти швидко дійдеш саме до тієї суті, від якої тебе відводять маніпулятори - так відводить льотчик ракету від літака, випускаючи теплову пастку. Вона здається ракеті гарячішою, ніж вихлоп двигуна, й ракета спрямовується на неї.

Перейшовши на трохи глибші рівні трактування проблеми, вона з'являється в зовсім іншому світлі.


13. ВКЛЮЧЕННЯ ПАМ'ЯТІ, ПРОЕКЦІЯ В МАЙБУТНЄ


Пам'ять і передбачення - основа психологічного захисту проти маніпуляції, тому вони і є одним з головних об'єктів руйнівних дій. Маніпулятори застосовують цілий ряд технологій, щоб витравити в нас почуття часу, вони намагаються помістити нас у "вічне сьогодення", вони нав'язують нам особливий, замкнутий час спектаклю. Вирватися з пазурів маніпулятора - означає вирватися з цього зачарованого тимчасового кола.

Щоразу треба робити зусилля і відновлювати пам'ять прo ту проблему, яку ставлять перед тобою маніпулятори. Якщо немає сил і часу, щоб щось прочитати, довідатися, запитати знаючих людей, то краще вже не вірити пропонованому тобі міфу, a спробувати зв'язати ті факти, що ти точно знаєш.


14. ЗМІНА МОВИ


Один з головних принципів захисту від маніпуляції - відма від мови, якою потенційний маніпулятор викладає проблему. Не приймати його мови, його термінології, його понять! Переказати те ж саме, але іншими словами, уникаючи будь-яких ідеологічних, зарозумованих категорій. Переказати нехай грубо й кострубато, але в абсолютних поняттях, які можна перекласти в зовсім земні, відчутні образи - хліб, тепло, народження і смерть. Ми раби слів. Тому не треба, щоб маніпулятор словами брав нас за горлянку.


15. ГОЛОВНА ПОРАДА.


Головна порада - думати. І думати посилено, тяжко, як землекоп копає важку глину.