Geum.ru

Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   67

2. Засудження судом громадянина до такого заходу кримінального покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до п'яти років (ст. 55 Кримінального кодексу України), обмежує цю особу протягом певного строку правом укладати трудові договори про роботу на посадах, що вказані у вироку суду.

3.  Забороняється приймати на матеріально-відповідальні посади осіб, які мають судимість за крадіжки, хабарництво або інші корисливі злочини. При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених у зв'язку з порушенням встановлених правил прийому на роботу, зокрема прийом на роботу, пов'язану з матеріальною відповідальністю, осіб, раніше засуджених за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, суд повинен перевірити, чи не знята або погашена судимість.

4.  Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними програмами зайнятості населення. Забороняється відмова в прийнятті на роботу осіб за мотивами досягнення ними пенсійного віку (пункти 1 та 2 ст. Пвакону України «Про засади захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 р.)

5. Частиною другою ст. 232 цього Кодексу передбачено право на оспорення в судових органах відмови в прийнятті на роботу працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому по-

Трудовий договір

113

рядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а також одиноких матерів — при наявності дитини віком до чотирнадцяти років; виборних працівників після закінчення ними повноважень по виборній посаді; працівників, яким надано право повторного прийняття на роботу; інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір. Звернення цих осіб до суду є спором про право, тому ці спори повинні розглядатися за правилами цивільного провадження.

6.  Пленум Верховного Суду України в підпункті 4 пункту 19 постанови № 15 від 25 травня 1998 р. «Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах» роз'яснив, що суди розглядають також позови про укладення трудових договорів не тільки у випадках, зазначених у частині другій статті 232 цього Кодексу, коли власник або уповноважений ним орган зобов'язаний був укласти трудовий договір, а також у тих випадках, коли особа вважає, що їй було відмовлено у цьому всупереч гарантіям, передбаченим коментованою статтею.

7.  Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок розгляду таких звернень до суду регулюється главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України (статті 248і— 2489).

8. Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови № 13 від 3 грудня 1997 р. «Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян» роз'яснив, що при розгляді справ за правилами глави ЗІ-А Цивільного процесуального кодексу України суди повинні виходити з того, що у даних справах вирішуються питання не про захист суб'єктивних прав, що виникли з цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин шляхом їх встановлення і визнання, а про поновлення прав і свобод громадян, закріплених Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами й порушених суб'єктами оскарження під час здійснення ними управлінських функцій.

9. Працівнику, якого запрошено на роботу в порядку переведення з іншого підприємства чи організації за погодженням між керівниками, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. На новому місці трудовий договір має бути укладений з першого робочого дня, наступного за днем звільнення з попередньої роботи, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Стаття 23. Строки трудового договору

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2)  на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли

трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

(Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03,91, №6/95-ВР від 19.01.95)

1.  Процес праці здійснюється не тільки в просторі, айв часі. Тому трудові відносини не можуть існувати безвідносно від часу. В усіх випадках сторони трудового договору повинні виразити волю з приводу строку перебування у трудових відносинах. Якщо ж вони не обумовили час існування трудових відносин, вважається, що сторони уклали трудовий договір на невизначений строк.

2.  Трудовий договір на невизначений строк є найбільш з поширених трудових договорів як підстави виникнення трудових відносин. їх перевагою для працівників є те, що вони створюють між сторонами стабільні трудові відносини, робота триває протягом невизначеного часу.

Водночас працівнику належить право у будь-який час поставити питання про припинення трудових відносин у порядку, передбаченому законодавством, незалежно від наявності для цього у працівника поважних прЛічин.

Трудовий договір

115

3.  Коли сторони при укладенні трудового договору обумовлюють певний строк його дії, такий трудовий договір вважається строковим. Строкові трудові договори можуть бути різних видів: на певний строк, до настання певної події, на час виконання обумовленої роботи, контракт, на виконання сезонної роботи, на виконання тимчасової роботи.

При визначенні строку трудового договору сторони визначають певний календарний період: місяць, декілька місяців, рік, декілька років.

4.  Частина друга коментованої статті зазначає, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, або в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Абзацем 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» також наголошено, що на визначений строк трудовий договір укладається у разі, коли він не може бути укладений на невизначений строк. Укладення трудового договору на певний строк без урахування характеру наступної роботи є підставою для визнання його у цій частині недійсним.

5.  При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк може встановлюватись погодженням сторін як на конкретний термін, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною) або строком виконання певного обсягу роботи. В останньому випадку строк дії трудового договору встановлюється не в календарних датах настання події, а визначається часом виконання обумовленого обсягу робіт.

6.  Різновидами строкового трудового договору є договори про тимчасову і сезонну роботи. Тимчасовими визнаються роботи, що тривають не більше двох місяців. При укладенні трудового договору для тимчасової заміни відсутнього працівника, за яким зберігається його місце роботи (посада), строк договору не може бути більше чотирьох місяців.

Угода сторін про тимчасовий характер роботи повинна бути застережена в наказі. Власник або уповноважений ним орган не має право в одностороньому порядку змінити обумовлений строк тимчасової роботи (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. - 1990. - № 73. - С. 42).

7.  Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року — сезону, що не перевищує шести місяців. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 278 від 28 березня 1997 р. До сезонних галузей віднесені лісова промисловість і лісове господарство, торф'яна промисловість, сільське господарство, переробні галузі промисловості, санаторно-курортні галузі і заклади відпочинку. В кожній з цих галузей визначені певні види робіт, які вважаються сезонними. Роботи, які в цьому Списку не зазначені, сезонними не вважаються, хоча б вони і виконувались не більше шести місяців.

Порядок організації сезонних робіт визначений Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 27 квітня 1998 р.

8. Строковим трудовим договором є також контракт. Контрактна форма трудового договору відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 19 березня 1994 р. застосовується у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, щодо працівників, які працюють або працевлаштовуються за трудовими договорами на визначений строк чи на час виконання певної роботи. Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст. 9 цього Кодексу недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством України (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 p.).

У контракті передбачаються обсяги запропонованої роботи та вимоги до її якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати і організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, професійних особливостей та фінансових особливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

9.  Не усякий строковий трудовий договір є контрактом. Правова оцінка контракту як юридичного факту не рівнозначна ха-

*

Трудовий договір

117

рактеристиці трудового договору. Трудовий договір завжди укладається при прийнятті на роботу. Контракт може бути укладений при здійсненні трудових відносин, наприклад, з метою встановлення особливих умов, збагачення змісту трудових відносин.

Стаття 24. Укладення трудового договору

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1)  при організованому наборі працівників;

2)  при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3)  при укладенні контракту;

4) у випадках коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6)  при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний

подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

(Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 7543-11 від 19.05.89; Законами№3694-12від 1512.93, №374/97-ВРвід 19.06.97, № 1356-XIVвід24.12.99)

1. Переважне укладення трудового договору в письмовій формі свідчить про те, що він може бути укладений усно. Для цього необхідне усне волевиявлення обох сторін з оформленням прийняття на роботу наказом чи розпорядженням. Відповідальність за ншіежне оформлення трудового договору покладається на власника або уповноважений ним орган.

При письмовій формі трудового договору він укладається у двох екземплярах, один з котрих знаходиться у працівника. Якщо працівник лише письмово подав заяву, на підставі якої досягнуто згоди про прийняття працівника на роботу, видано наказ чи розпорядження про прийняття на роботу, але письмово договір не укладався і у працівника копії трудового договору немає, то такий трудовий договір укладено в усній формі.

2. Трудові договори про організований набір працівників на роботу на окремих підприємствах народного господарства укладаються з особами, що досягли вісімнадцяти років, виявили бажання працювати поза постійним місцем проживання і за станом здоров'я придатні виконувати фізичні роботи, на які вони направляються.

Особливістю цих договорів є те, що вони укладаються не з підприємствами або будовами, де працівники працюватимуть, а зі службами зайнятості населення, що виступають від імені цих підприємств чи будов.

Служби зайнятості населення, укладаючи договори про організований набір робітників, зобов'язані в письмовій формі чітко визначити основні права і обов'язки працівника. Прибувши на місце роботи, працівник може вимагати надання йому саме тих прав і виконувати тільки ті обов'язки, що закріплені в письмовій формі трудового договору, а не дані йому в усній формі при його укладенні.

3. Постановою Кабінету Міністрів України № 779 від 16 листопада 1994 р. встановлено письмову форму трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею. Державний комітет з питань державних секретів за погодженням з Міністерством праці і соціальних питань та Міністерством юстиції України затвердив Типову форму трудового договору, яка містить відповідно до Закону України «Про державну таємницю» письмову згоду працівника на передбачені законо-

Трудовий договір

119

давством обов'язки та обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці.

4. Прийом громадян на роботу в іноземні представництва проводиться при посередництві Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Київської міської ради і виконавчих комітетів міських рад в інших містах. Трудовий договір укладається у письмовій формі з оговоренням основних умов праці.

5.  Прийом на роботу педагогічних працівників відповідно до Закону України «Про освіту» може здійснюватись на конкурсній основі. Конкурс — спеціальна форма добору педагогічних працівників. Він проводиться на заміщення посад асистента, викла-дача-стажиста, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана, проректора. Конкурс здійснюється тоді, коли іншим шляхом неможливо заповнити вакантні

посади.

6.  Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше як за один місяць до проведення конкурсу.

7.  У письмовій формі з детальним викладенням основних і додаткових умов укладаються, як правило, трудові договори з надомниками.

8.  Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу (частина 1 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 p.).

Спір про визнання трудового договору укладеним підлягає попередньому розгляду комісії по трудових спорах (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. — 1983. — № 46. — С. 58).

9.  Форма письмового трудового договору між працівником і фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 8 червня 2001 р. Договір може укладатись на певний строк, установлений за погодженням сторін, або бестроково, на невизначений строк. В договорі визначається докладна характеристика роботи, яку повинен виконувати працівник, вимоги до рівня виконання роботи, строки виконання роботи, її обсяг, дотримання правил виконання работи тощо.

При вирішенні питань цього трудового договору сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України.

Трудовий договір складається у трьох примірниках, з яких два знаходяться у сторін, а третій — у державній службі зайнятості, яка здійснює реєстрацію трудового договору.

10. З наказом чи розпорядженням про оформлення трудового договору обов'язково ознайомлюють працівника під розписку. Виконання цього обов'язку власником або уповноваженим ним органом має своєю метою довести до відома працівника зміст наказу чи розпорядження про правильність закріплення умов трудового договору. Невиконання власником або уповноваженим ним органом цього обов'язку може послужити підставою про визнання зафіксованих в наказі чи розпорядженні окремих умов трудового договору, про існування домовленості щодо яких працівник заперечує, недійсними.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попередніх (при прийнятті на роботу) медичних оглядів осіб, які бажають укласти трудовий договір на важкі роботи, роботи із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або для виконання яких обов'язково необхідні медичні рекомендації. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюється Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Комітетом з нагляду за охороною праці.

Медичний висновок є обов'язковим для власника і уповноваженого ним органу щодо надання відповідної роботи.

Стаття 24і. Реєстрація трудового договору

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укла-

Трудовий договір

121

дений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

(Кодекс доповнено статтею 24' згідно із Законом № 1356-XIV від 24.12.99)

1.  Реєстрація трудового договору між працівником і фізичною особою проводиться відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 250 від 8 червня 2001 р. Реєстрації підлягають трудові договори фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб для виконання роботи, пов'язаної з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).

2.  Укладений у письмовій формі трудовий договір фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

3.  При реєстрации трудового договору фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників — подає паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

Фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, подає паспорт, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

4.  Працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, при реєстрації трудового договору подає паспорт, трудову книжку, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

5.  Відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою трудового договору реєструє його в книзі реєстрації трудових договорів. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації. На всіх примірниках трудового договору робиться відмітка про його реєстрацію.

6.  У разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідну статтю КЗпП, про що сторони повідомляють державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір.

Одержавши таке повідомлення, відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів.

7. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести запис до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.

Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, унесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.

Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору деякі відомості та документи

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.