Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67

Глава XVU

При призначенні пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається шляхом ділення за 2 або 5 повних сезонів на 24 чи 60.

29. Пенсії науковим працівникам державних наукових установ, організацій та науково-педагогічним працівникам державних вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації призначається при досягненні пенсійного віку:

чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу роботи науковим працівником не менше 20 років;

жінкам — за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу роботи науковим працівником не менше 15 років.

Перелік посад наукових працівників державних наукових установ та організацій, перебування на яких дає право на одержання пенсії у порядку, встановленому Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 924 від 27 травня 1999 р.

Пенсії призначаються науковим працівникам при досягненні ними пенсійного віку. При повному трудовому стажі (для чоловіків — не менше 25 років, в тому числі стаж роботи науковим працівником — не менше 20 років; для жінок — не менше 20 років, в тому числі стаж роботи науковим працівником — не менше 15 років) її розмір складає 80 відсотків середньомісячної заробітної плати за останні два роки. За кожний повний рік роботи понад стаж, визначений частиною третьою ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків середньомісячного заробітку.

Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання науковому працівнику призначається в таких розмірах: інвалідам І групи — 80 відсотків заробітної плати наукового працівника; II групи — 60 відсотків заробітної плати наукового працівника.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового працівника (годувальника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годуваль-

Державне соціальне страхування

803

ника), у розмірі 80 відсотків пенсії наукового працівника на трьох непрацездатних членів сім'ї, 60 відсотків — на двох непрацездатних членів сім'ї і 40 відсотків — на одного непрацездатного члена сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

30. При обчисленні суми середньомісячного заробітку та встановленні розміру пенсії частина гривні менше п'ятидесяти копійок не враховується, а п'ятдесят копійок і більше округлюється до гривні.

31. Заява про призначення пенсії працівникам подається за місцем роботи, а непрацюючим — до районного (міського) відділу по призначенню пенсій за місцем проживання заявника.

Пенсії призначаються районними (міськими) відділами по призначенню пенсій.

Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім тих випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:

а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності;

б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

32. Соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію:

інвалідам І і II групи, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи;

особам, які досягли віку: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років;

дітям — у разі втрати годувальника;

дітям-інвалідам віком до 16 років.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання соціальної пенсії на дітей-інвалідів віком до 16 років, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

804

Глава XV11

33. Соціальні пенсії призначаються в таких розмірах:

а) 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком: особам, які досягли віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років) і не набули права на трудову пенсію без поважних причин;

б) 50 відсотків мінімального розміру пенсії за віком: особам, які досягли віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років) і не набули права на трудову пенсію з поважних причин;

інвалідам III групи;

в) 100 відсотків мінімального розміру пенсії за віком: інвалідам II групи; дітям-інвалідам віком до 16 років; дітям і

особі, яка здійснює догляд за дітьми, братами, сестрами і онуками померлого годувальника до 8-річного віку, у разі втрати годувальника;

г) 200 відсотків мінімального розміру пенсії за віком: інвалідам І групи;

матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня».

34. Скаргу на рішення органу, який призначає пенсії, може бути подано до районної (міської) Ради народних депутатів або до районного (міського) народного суду.

Стаття 258і. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).

(Кодекс доповнено статтею 258і згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)

І. Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соці&яьного страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обо-

Державне соціальне страхування

805

в'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких визнається настання страхового випадку, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади (постанова Кабінету Міністрів України № 1094 від 21 серпня 2001 р. № 1094).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зу-мовлюєтья виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Перелік професійних захворювань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1662 від 8 листопада 2000 p., Законом України від 22 лютого 2001 p., встановлює страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

2. Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

а) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

б) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (страхування), виконання робіт на підприємствах;

в) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виправно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництвах цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

3. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нешасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років, і їй надається допомога Фондом соціального страхування від нещасних випадків (Закон України «Про

806

Глава XVII

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

4. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших зацікавлених осіб, суду чи прокуратури.

5. Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:

— акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновком МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немай-нової) шкоди;

— документи про необхідність надання додаткових видів допомоги (Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21 серпня 2001 p.).

6. Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або зацікавленої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідне рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Державне соціальне страхування

807

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, що мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

7. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання порядок проведення виплат на поховання визначається постановою Кабінету Міністрів України № 826 від 11 липня 2001 р.

Глава XVIII

НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ

ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльности від власника або уповноваженого ним органу.

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

(Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 2240-10від 27.07.81; Законами № 285 7-12 від 15.12.92, № 3694-12 від 15.12.93, № 2343- III від 05.04.2001)

1. В умовах становлення механізмів ринкової економіки, розширення договірних засад регулювання трудових правовідносин значне місце у забезпеченні трудових прав та захисті законних інтересів їх учасників має належати суб'єктам нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.

Ефективність здійснення такого нагляду значною мірою залежить від дотримання принципу незалежності діяльності уповноважених органів та інспекцій у цій сфері від роботодавців.

Міжнародними нормами, зокрема Конвенцією 1947 р. «Про інспекцію праці» № 81 та Конвенцією 1969 р. «Про інспекцію праці в сільському господарстві» № 129, закріплено, що завданням інспекції праці, яка має знаходитись під контролем цент-

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

809

ральної влади, повинно бути забезпечення застосування положень законодавства щодо умов праці (регулювання робочого часу та відпочинку, оплати праці, створення безпечного середовища на робочому місці тощо). З цією метою інспекторам праці має надаватись право безперешкодного входу без попереднього повідомлення на будь-яке підприємство, що підлягає контролю інспекції, здійснювати будь-які перевірки та вимагати вжиття заходів щодо усунення недоліків в умовах праці, що загрожують здоров'ю та безпеці працівників.

2. Спеціально уповноваженим органом нагляду і контролю у сфері праці в Україні є Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, створений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1771, який є правонаступником Головної державної інспекції праці та Державної експертизи умов праці України.

Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) відповідно до Положення, затвердженого зазначеною постановою, є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується йому. Його завданнями є: державний нагляд за додержанням законодавства про працю та законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності (далі — підприємства) та у фізичних осіб, які використовують найману працю; участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Держнаглядпраці проводить свою діяльність у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями.

Очолює Держнаглядпраці директор департаменту —- Головний державний інспектор праці України, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням міністра праці та соціальної політики.

За погодженням з міністром праці та соціальної політики утворюються територіальні державні інспекції праці, положення про які затверджує директор Держнаглядпраці.

810

Глава XVIII

Для погодженого вирішення питань, обговорення найважливіших напрямів діяльності у Держнаглядпраці утворюється колегія у складі директора, його заступників за посадою та керівників структурних підрозділів Держнаглядпраці. До складу колегії можуть входити керівники органів виконавчої влади та громадських організацій.

3. До повноважень Держнаглядпраці належить: контроль за додержанням законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок підприємств та фізичних осіб, які використовують найману працю; узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробка пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства та подання їх на розгляд Мінпраці; участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці; підготовка проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, пропозицій щодо соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці; забезпечення проведення державної експертизи умов праці та здійснення державного контролю за правильністю призначення і надання працівникам підприємств соціальних гарантій і компенсацій за роботу в шкідливих та важких умовах праці відповідно до законодавства; участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції; здійснення за дорученням Мінпраці міжнародних зв'язків з питань, що належать до його компетенції; опрацювання і подання на розгляд Мінпраці проектів нормативно-правових актів, якими регулюються питання, що належать до його компетенції; замовлення науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції; розгляд в установленому порядку звернення громадян і здійснення їх прийому з питань, що належать до компетенції Департаменту; забезпечення інформування населення про стан додержання законодавства про працю та умови праці, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надання правової, практичної і методичної допомоги підприємствам, проведення

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

811

роз'яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до його компетенції; організація видання необхідної нормативної, методичної та іншої документації і літератури; забезпечення у межах своєї компетенції реалізації державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у Держнаглядпраці та його територіальних органах.

Держнаглядпраці для виконання покладених на нього завдань видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

4. Посадові особи Держнаглядпраці наділені правом безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати підприємства для перевірки додержання законодавства про працю та умови праці, вимагати від роботодавців необхідні пояснення, матеріали та інформацію; давати посадовим особам центральних і місцевих органів виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування та підприємствам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та умови праці; складати у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством; вносити роботодавцям подання про накладення стягнення на окремих посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та умови праці, а в окремих випадках передавати матеріали щодо цих порушень до правоохоронних органів.

5. Крім того, згідно з Законом України «Про зайнятість населення» у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно з Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 24 червня 1991 p., інспекція складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості.

812

Глава XVIII

У містах з населенням понад 500 тис. чоловік може створюватися структурний підрозділ інспекції обласного центру зайнятості. В інших містах, а також у районах вводиться посада інспектора інспекції обласного центру зайнятості.

Інспекція уповноважена проводити перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями передусім щодо працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту; забезпечувати правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями; здійснювати контроль за додержанням громадянами законодавства про зайнятість населення, рекомендацій служби зайнятості в період вирішення питання про працевлаштування та виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надання одноразової матеріальної допомоги безробітному та членам сім'ї, які перебувають на його утриманні, матеріальної допомоги громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю тощо.

6. Згідно з частиною другою коментованої статті контрольними функціями у сфері дотримання законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях наділені центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких вони знаходяться.

Загальним положенням про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України, затвердженим Указом Президента України 12 березня 1996 p., передбачено, що в межах своїх повноважень ці органи організовують виконання актів законодавства та здійснюють систематичний контроль за їх реалізацією. У випадках, передбачених законодавством, їх рішення є обов'язковими для виконання місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної полі-

Нагляї і контроль за додержанням законодавства про працю

813

тики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціать-ного страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції є Міністерство праці та соціальної політики України, яке діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України № 1035/2000 від 30 серпня 2000 р.

У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. Мінпраці України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними органами інших держав, а також об'єднаннями громадян, релігійними об'єднаннями, благодійними організаціями та окремими громадянами. У разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Рішення Мінпраці України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і громадянами.

7. Повноваження органів прокуратури щодо нагляду за дотриманням законів у цілому визначені в Законі України «Про прокуратуру», згідно з яким прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

814

Blog

Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2