Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2
Вид материала | Кодекс |
- Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря, 8181.26kb.
- Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
- С. В. Гончаренко Науково-практичний коментар до Закон, 1520.7kb.
- План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
- Список використаних джерел кодекс Законів про працю України (зі змінами та доповненнями), 10.88kb.
- Кодекс законів про працю України, 2445.07kb.
- Кодекс законів про працю України, 1549.24kb.
- Кодекс законів про працю України, 3210.89kb.
- Кодекс законів про працю України, 1742.56kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
пенсування матеріальної шкоди підприємству, установі, організації; про перенесення черговості надання житлової площі та застосування інших, передбачених законодавством, заходів впливу.
Трудовий колектив, крім того:
обирає комісію з трудових спорів;
створює комісію з питань охорони праці на підприємстві;
визначає представників або уповноважених на представництво органів у колективно-договірному процесі;
затверджує вимоги найманих працівників до власника (уповноваженого ним органу) на виробничому рівні;
приймає рішення про створення господарського товариства в процесі приватизації (згідно з п. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна» господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брали участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників);
приймає рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу. Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства. Ініціативу щодо оренди структурного підрозділу повинна підтримати більш як половина складу трудового колективу цього підрозділу. Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.
8. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу або уповноважених ним органів.
9. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються трудовим колективом за участю власника чи уповноваженого ним органу відповідно до статуту підприємства, колективного договору та законодавчих актів України.
Трудовий колектив
755
Трудовий колектив і власник чи уповноважений ним орган в плані соціального розвитку враховують розвиток місць компактного проживання членів свого колективу.
10. Трудові колективи повинні створювати обстановку гуманного ставлення до громадян похилого віку, які працюють або працювали до виходу на пенсію в цих колективах, подавати всіляку допомогу для задоволення їх потреб і запитів. Такі громадяни похилого віку мають рівні з іншими членами трудових колективів права на участь у приватизації майна державних підприємств та об'єктів малої приватизації, на санаторно-курортне лікування, поліпшення житлових умов, інші види соціальної допомоги за рахунок підприємств, установ та організацій.
11. За рішенням трудових колективів для поліпшення умов життя громадян похилого віку в колективному договорі чи угоді за рахунок власних коштів підприємства можуть передбачатися пільги щодо пенсійного забезпечення, надання і оплати житла, торговельно-побутового, медичного і санаторно-курортного обслуговування, а також надання безоплатної допомоги в погашенні заборгованості за банківським кредитом.
Одноразові грошові виплати громадянам похилого віку у зв'язку з виходом на пенсію, що здійснюються за рішенням трудового колективу за рахунок коштів підприємств, оподаткуванню не підлягають.
12. Трудовий колектив має право обговорювати кошториси витрат фондів матеріального заохочення і соціально-культурних заходів.
13. У галузі охорони праці трудові колективи разом із власником або уповноваженим ним органом у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій на рівні, не нижчому за передбачений законодавством. Обов'язки трудових колективів, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.
Трудові колективи здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, а також за використанням коштів, призначених на охорону праці.
756
Глава XVl-А
Через своїх уповноважених з питань охорони праці трудові колективи мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.
14. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватись у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.
15. Трудовий колектив при частковому викупі майна підприємства набуває статусу співвласника спільного підприємства з відповідними правами і обов'язками, що покладаються у цьому випадку законодавством на власника майна.
Стаття 252 . (Статтю 2523 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.9 і)
Стаття 252}. (Статтю 2523 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91)
Стаття 252*. (Статтю 252і виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91)
Стаття 252s. Загальні принципи матеріальної
заінтересованості трудового колективу в результатах господарської діяльності
Досягнення і втрати в роботі підприємства безпосередньо позначаються на рівні госпрозрахункового доходу колективу, добробуті кожного працівника. Підприємство, яке забезпечує виробництво і реалізацію кращої продукції (робіт, послуг) з меншими витратами, одержує більший госпрозрахунковий доход і перевагу в своєму виробничому і соціальному розвитку та оплаті праці працівників.
Відшкодування підприємством збитків, заподіяних іншим організаціям і державі, сплата штрафів, неустойок та інших санкцій, встановлених законодавством, провадиться за рахунок госпрозрахункового доходу колективу. Власник або уповноважений ним орган визначає конкретні підрозділи і працівників, винних у заподіянні збитків, що їх зазнало підприємство, дово-
Трудовий колектив
757
дать про це до відома трудового колективу і покладає на конкретні підрозділи і працівників майнову (матеріальну) відповідальність згідно з законодавством.
(Стаття 252' із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. Підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, тобто самостійної ініціативи, систематичної, на власний ризик діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняттю торгівлею з метою одержання прибутку.
Внаслідок підприємницької діяльності підприємствами виробляються нові товари чи блага або поліпшується якість існуючих, впроваджуються нові способи виробництва чи комерційного використання існуючих товарів, засвоюються нові джерела отримання сировини чи напівфабрикатів.
2. Підприємство (крім державного) самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблювану продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів.
3. На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).
4. Категорії «доход» і «прибуток» не збігаються. У сфері підприємницької діяльності доход є показником фінансових результатів діяльності підприємства.
Доход — це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка надходить підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування.
Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.
758
Глава XVl-А
5. Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно зі статутом підприємства та чинним законодавством.
6. Прибуток підприємства створюється кожним членом трудового колективу через поєднання своєї праці із засобами виробництва власника підприємства. Прибуток підприємства нерозривно пов'язаний з ефективністю праці усього трудового колективу, але цей зв'язок взаємний: добробут кожного працівника залежить від досягнень і втрат в роботі підприємства в цілому.
У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.
7. Для посилення матеріальної заінтересованості членів бригади у загальних підсумках роботи нарахування їм заробітної плати повинно здійснюватися на основі єдиного наряду за кінцевими результатами роботи бригади.
Відрядна оплата праці застосовується у сполученні з преміюванням за виконання і перевиконання встановлених бригаді виробничих завдань. Узагальнена оцінка реального внеску кожного члена бригади в результаті її колективної праці визначається залежно від індивідуальної продуктивності і якості роботи шляхом використання коефіцієнта трудової участі (КТУ).
8. З метою підвищення ефективності праці, посилення колективної заінтересованості і відповідальності за результати праці, формування, господарського ставлення до використання засобів виробництва підприємств використовують бригадний підряд.
Основне його завдання полягає в своєчасному досягненні виробничих результатів з найменшими витратами матеріальних і трудових ресурсів. Впровадження підряду в бригаді можливе в умовах відносної організованої самостійності колективу, чіткого визначення кількісних та якісних показників кінцевого результату роботи, що визначає виконання технологічно замкненого циклу виробництва і обгрунтованих стабільних завдань і нормативів. За підрядними колективами обов'язково закріплюються обладнання, інструмент, оснастка, встановлюються нормативи їх використання. Бригада, яка працює на підряді, повинна у ви-
їрудовий колектив
759
значені строки безперебійно отримувати напівфабрикати, всі види енергії, матеріали, технологічну документацію, а також різні види обслуговування. Колектив бригади наділяється правом розробки оперативних планів роботи, вибору форм і методів організації праці, розподілу заробітку. Встановлюється прямий зв'язок між виконанням завдання і розміром оплати праці.
Бригади, які укладають з власником договір з визначенням результатів роботи бригад за обсягом, якістю, строками її виконання, називають підрядними.
9. Для здійснення виробничої діяльності підприємство володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном, яке становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Наявність у підприємства майна, необхідного йому для здійснення статутних завдань, зумовлює його відповідальність у разі заподіяння шкоди іншим юридичним особам, фізичним особам чи державі. Шкода має майновий характер і покладається на підприємство як юридичну особу за нормами цивільного права. Зазначена шкода може заподіюватися невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань або виникати поза договором, із деліктів. Зобов'язання, що виникають із договорів, регулюються главою 18, а зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди — главою 40 ЦК України.
10. Відшкодування збитків іншим юридичним чи фізичним особам, сплата штрафів (пені, неустойки) або інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань або позадоговірної шкоди проводиться за рахунок госпрозрахункового доходу підприємства.
11. Відшкодування збитків (витрати, які понесла потерпіла сторона, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримані нею доходи, які б вона могла отримати, якби зобов'язання було виконане належним чином), сплата штрафів підприємством можуть відбутися за наявності складу правопорушення: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторін. Об'єктом виступатиме відповідне порушене зобов'язальне правовідношення; суб'єктом — особа, яка повинна була виконати зобов'язання; об'єктивну сторону утворюють протиправність, збитки та причинний
760
Глава XVI-A
зв'язок між останніми; суб'єктивна сторона визначається виною суб'єкта.
12. Підприємство, відшкодувавши збитки, має право зворотної вимоги (регресу) до працівника (працівників), винного у заподіянні шкоди, у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законодавством.
13. Відшкодування в порядку регресу шкоди підприємству, заподіяної винними діями працівника, проводиться за правилами покладення на працівника матеріальної відповідальності.
Стаття 2526. Формування колективу бригади
Зарахування в бригаду нових працівників провадиться за згодою колективу бригади. Не допускається відмова бригади в зарахуванні працівників, направлених у бригаду в порядку працевлаштування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, випускників навчальних закладів системи професійно-технічної освіти, осіб, звільнених від покарання або примусового лікування та ін.).
Колектив бригади має право вимагати від власника або уповноваженого ним органу виведення із складу бригади працівників у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 цього Кодексу. Власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства переводить таких працівників, за їх згодою, на іншу роботу або звільняє у встановленому порядку.
Бригадири обираються на зборах колективів бригад (таємним або відкритим голосуванням) і затверджуються керівником підрозділу, до складу якого входять ці бригади.
(Стаття 252і із змінами, внесеними згідно з Указом flBPNs 7543-IІ від 19.05.89; Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. Бригада є колективною формою організації праці, де створюються умови для наближення працівників до засобів виробництва, до власності. Бригада набуває особливо важливого значення в умовах трансформування відносин власності при побудові ринкової економіки, коли неминуче віддалення працівників від засобів виробництва, які поступово в процесі приватизації перейшли від держави у приватну чи колективну власність. Саме бригада має стати тією ланкою, яка поєднуватиме інтереси власника з інтересами працівника.
Трудовий колектив
761
Виробнича бригада — це первинний трудовий колектив підприємства, що об'єднує працівників для спільного і найбільш ефективного виконання виробничого завдання на грунті взаємодопомоги, загальної зацікавленості і відповідальності за результати праці.
Головне завдання розвитку бригадних форм організації праці полягає в істотному підвищенні ефективності праці, створенні умов для стабільної і високопродуктивної роботи.
2. Суть бригадних (колективних) форм організації праці визначається поєднанням інтересів окремих працівників, трудового колективу підприємства і власника засобів виробництва.
3. Бригада створюється наказом (розпорядженням) керівника підприємства або наказом керівника виробничої одиниці, цеху чи іншого структурного підрозділу.
Створення бригади повинно здійснюватися на основі попередньої розробки проектів після глибокого аналізу виробничих умов у поєднанні із заходами, що забезпечуватимуть приведення у відповідність з бригадними формами організації праці системи внутрішньовиробничого планування і обліку, організацію виробництва, організації, нормування і оплату праці, інженерно-технічне забезпечення. Для кожної бригади уточнюється склад виконуваних нею робіт; формуються планово-облікові одиниці, які забезпечують оплату праці за кінцевим результатом (бригадо-комплекти, вузли, машино-комплекти та ін.), розробляються комплексні норми трудових затрат на планово-облікову одиницю з урахуванням переваг бригадної організації праці; визначається порядок її оплати.
Необхідною умовою формування бригади на стадії розробки вказаних проектів є визначення економічної ефективності від впровадження бригадної форми організації праці та можливого підвищення продуктивності праці.
У проведенні роботи з проектування та створення бригад, забезпечення їх необхідними умовами для високопродуктивної праці беруть участь усі служби підприємства відповідно до своїх функцій.
4. Бригаді встановлюється робоча зона, яка охоплює технологічний процес чи його відокремлену частину, за нею закріплюються виробничі площі, обладнання, засоби виробництва, надаються виробничі ресурси та необхідна технічна документація.
762
Глава XVI-A
5. Виробнича бригада самостійно здійснює виробничий процес і управління ним в своїй робочій зоні, несе колективну відповідальність за результати своєї роботи і здійснення покладених на неї завдань, серед яких — виконання виробничого плану (завдання), підвищення продуктивності праці, раціональне використання обладнання, робочого часу та всіх видів ресурсів.
6. Існують різні види бригадних форм організації праці. У кожному конкретному випадку власником або уповноваженим ним органом аналізуються вищезгадані передумови для створення того чи іншого виду бригади.
Найпоширенішою формою бригадної організації праці є спеціалізована бригада. До такої бригади входять працівники однієї професії, які виконують технологічно однорідні види робіт.
Найбільш поширені такі бригади на допоміжному виробництві. На основному виробництві, де технічний прогрес і привів до розвитку поточних ліній і утворення предметно-замкнених участ-ків, бригад значно менше.
Бригади, які включають до свого складу працівників різних професій, що виконують комплекс технологічно різнорідних, але взаємопов'язаних робіт, і охоплюють повний цикл виробництва продукції або її кінцевої частини, називаються комплексними.
До складу бригад включають й інженерно-технологічних працівників, у першу чергу майстрів, технологів-нормувальників. При включенні інженерно-технологічних працівників до складу бригади форма організації бригадного підряду залишається незмінною.
Як спеціалізовані, так і комплексні бригади можуть бути змінними або наскрізними. Змінна бригада об'єднує працівників тільки однієї зміни, а наскрізна — двох або більше змін. Працівники наскрізних бригад передають один одному зміни без зупинки обладнання, завдяки чому не втрачається час, пов'язаний з пере-змінкою.
Працівники, які входять до складу бригади, можуть працювати за єдиним нарядом, а заробіток поділяти між собою залежно від особистого внеску кожного в загальну справу. Наряд відрядникам, або виробниче завдання погодинникам видається в цілому на бригаду.
Бригаді, яка працює на кінцевий результат, наряд видається не на деталь, а на комплект деталей, які для даного виробництва є кінцевим продуктом.
Трудовий колектив 7Ь5
Класифікуються бригади і за способом розподілу заробітку між її членами. Способів розподілу існує багато, але принципово відрізняються один від одного лише два: розподіл заробітку залежно від відпрацьованого часу і кваліфікації (розряду) і з урахуванням коефіцієнта трудової участі (КТУ).
7. Комплектування створюваного колективу бригади здійснюється на основі принципу добровільності. Зарахування в бригаду нових працівників проводиться за згодою колективу бригади.
При укладенні трудового договору на умовах бригадної форми організації праці необхідна потрійна угода: між власником підприємства або уповноваженим ним органом, бригадою та працівником.
Коментованою статтею бригаді надано право регулювати кількісний та якісний склад свого колективу, вибираючи нового члена бригади з кандидатів, запропонованих власником або уповноваженим ним органом або будь-ким із членів бригади, залежно від його ділових та моральних якостей.
8. Відмова бригади у згоді на зарахування до її складу того чи іншого кандидата повинна бути законною. Такою може бути належним чином мотивована відмова (наприклад, відсутність вакантних місць, відсутність у працівника суміжної спеціальності, необхідної для роботи в комплексній бригаді). В положенні про виробничу бригаду, яке затверджується на підприємстві, мають закріплюватися підстави для відмови бригади у прийнятті до її складу нових кандидатів.
Не допускається відмова бригади в зарахуванні працівників, направлених в бригаду для працевлаштування відповідно до законодавства.
9. При укладенні трудового договору з членом бригади неможливо відразу безпомилково визначити ділові та морально-психологічні якості кандидата, тому угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
10. Бригада має право вимагати від власника виведення з бригади окремих працівників у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП.
764
Глава XVl-А
При змінах в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, скороченні чисельності або штату працівників (звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП) при вирішенні питання про переважне право на залишення на роботі порівняння спеціальностей, кваліфікацій повинно проводитись для працівників бригад в межах даної бригади, тому що в різних бригадах є своя специфіка виробництва, функцій.
Право вимагати виведення члена бригади за п. 2 ст. 40 КЗпП з колективу бригади виникає тоді, коли для роботи в комплексній бригаді потрібно виконання кількох трудових функцій, які не завжди є однорідними (наприклад, суміщення професійних вмінь слюсаря та електрика або водія і продавця автолавки тощо). Працівник, не здатний до суміщення спеціальностей, може бути виведений зі складу бригади на вимогу колективу бригади чи звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.
11. Виведення зі складу бригади може бути обумовлено негативними соціально-психологічними якостями працівника. Працівник вступає в колектив із усталеним внутрішнім світоглядом, правилами, звичками, звичаями, тому не лише колектив впливає на працівника, але існує і зворотний зв'язок: працівник впливає також, як позитивно, так і негативно. Негативна поведінка члена бригади (недисциплінованість, скандали з членами бригади, здатність ображати тощо) є поважною причиною для виведення працівника зі складу бригади і переведення його на індивідуальну роботу, що знизило б вплив негативних рис характеру на результати праці.
12. Рішення про виключення із складу бригади, як і про включення до її складу, є виключною компетенцією колективу бригади і має для власника або уповноваженого ним органу обов'язковий характер.
13. Виведення працівника з виробничої бригади не означає автоматичного припинення трудових відносин з підприємством. Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «колектив бригади вправі вимагати від власника або уповноваженого ним органу виведення із складу бригади працівника у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній
Трудовий колектив
765
роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП. Задовольняючи вимоги бригади, власник або уповноважений ним орган може перевести працівника з його згоди на іншу роботу з врахуванням спеціальності (кваліфікації), а якщо такої роботи немає — на іншу роботу. При відсутності роботи чи відмові від запропонованої роботи трудовий договір може бути розірваний з підстав, зазначених у статтях 40 і 41 КЗпП» (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 p.).
14. При вибутті із складу колективу бригади окремих працівників або прийнятті до колективу нових працівників про це видається наказ власника або уповноваженого ним органу.
15. Керівництво колективом бригади здійснюється керівником (бригадиром), який обирається на зборах колективу бригади або призначається власником згідно зі статутом підприємства.
Бригадиром може бути висококваліфікований робітник, який має організаторські здібності і користується авторитетом серед членів бригади. При включенні до складу бригади майстра керівництво покладається на нього. Якщо склад бригади не передбачає майстра, але включає інших інженерно-технічних працівників, то керівництво покладається на одного з них.
Стаття 2527. Розподіл колективного заробітку у бригаді
із застосуванням коефіцієнта трудової участі Колектив бригади може розподіляти колективний заробіток із застосуванням коефіцієнта трудової участі. Коефіцієнти членам бригади затверджуються колективом бригади за поданням бригадира (ради бригади).
При застосуванні коефіцієнта трудової участі заробітна плата працівника не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру (стаття 95).
1. Метод розподілу колективного заробітку визначається в договорі при формуванні бригади.
2. Загальнобригадний заробіток може бути розподілений між членами бригади із застосуванням коефіцієнта трудової участі (КТУ).
3. Основою для розрахунків колективного заробітку є табуляграми відрядної та інших систем заробітної плати. Розрахунок
766