Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2
Вид материала | Кодекс |
- Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря, 8181.26kb.
- Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
- С. В. Гончаренко Науково-практичний коментар до Закон, 1520.7kb.
- План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
- Список використаних джерел кодекс Законів про працю України (зі змінами та доповненнями), 10.88kb.
- Кодекс законів про працю України, 2445.07kb.
- Кодекс законів про працю України, 1549.24kb.
- Кодекс законів про працю України, 3210.89kb.
- Кодекс законів про працю України, 1742.56kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
— на час роботи конкурсної комісії, яка створюється органом приватизації державного підприємства, за членами цієї комісії зберігається місце роботи та середній заробіток (Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 15 травня 1996 p.);
б) діяльність виборних профспілкових працівників, не звільнених від трудових обов'язків, учасників колективно-договірного процесу — зазначені гарантії передбачено ст. 252 КЗпП на час здійснення ними громадських обов'язків в інтересах колективу, їх профспілкового навчання, участі як делегатів з'їздів, конференцій, що скликаються профспілками, у роботі їх пленумів, президій; ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. — на час участі у консультаціях та переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів і профспілкового навчання. Умови звільнення від трудових обов'язків встановлюються колективним договором або угодою, але на час не менше двох годин на тиждень;
— право на збереження середнього заробітку і місця роботи (посади) мають незалежні посередники, члени примирних комісій та трудових арбітражів на час роботи у примирних органах, утворених відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. (ст. 14), а також особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, спеціалісти, запрошені для участі у роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту колективного договору (ст. 12 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 p.);
в) діяльність уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, виконання повноважень комісії з питань охорони праці підприємства — зазначені працівники звільняються від виконання роботи із збереженням середнього заробітку у період навчання, у разі залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці на строк, передбачений колективним договором (ст. 47 Закону України
Гарантії і компенсації
397
«Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р., п. 1.7 Типового положення «Про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 p., Типове положення про Комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 72 від 3 серпня 1993 p.). Крім того, п. 1.7 Типового положення «Про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», зазначає, що уповноважені з питань охорони праці виконують свої обов'язки, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, в своєму цеху, зміні, бригаді, ланці тощо, що також не позбавляє їх права на збереження середнього заробітку та місця роботи;
г) робота членів добровільних пожежних дружин (команд) — час їх участі у ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань є оплачуваним у розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи (ст. 29 Закону України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 p.);
д) виконання процесуальних функцій у судах та правоохоронних органах:
— участь у кримінальному процесі — свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на збереження середнього заробітку за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду (ст. 92 Кримінально-процесуального кодексу України);
— участь у цивільному процесі — викликані до суду свідки, експерти та перекладачі мають право на збереження середнього заробітку за місцем роботи, а також на відшкодування витрат на переїзд до місця виклику і назад, найом житла та добові, якщо виконання їх обов'язків пов'язане з перебуванням за межами постійного місця проживання (ст. 71 Цивільного процесуаіьно-го кодексу України);
— участь у адміністративному провадженні — за час відсутності на роботі у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи) потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам зберігається у встанов-
398
Глава VIII
леному порядку середній заробіток за місцем роботи (ст. 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно з Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 1 липня 1996 p., зазначені виплати провадяться: у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення — органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі (п. 7 Інструкції); у цивільних справах — судом із коштів, що їх вносить сторона, яка порушила клопотання про виклик свідків або проведення експертизи, або із коштів, що вносяться обома сторонами порівну у випадках, коли виклик було здійснено за ініціативою суду чи за клопотанням обох сторін. Зазначені виплати провадяться із коштів суду, якщо сторона звільнена від сплати судових витрат (п. 8 Інструкції).
У разі виклику працівника установи до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи до суду для участі у проведенні слідчої дії або у судовому засіданні як спеціаліста (статті 128і, 270' Кримінально-процесуального кодексу України), установі відшкодовується сума заробітної плати працівника за час виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження (п. 13 Інструкції). В цілому витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників (див. коментар до ст. 121 КЗпП України);
є) працівникам, які супроводжують дітей та відряджені для роботи з дітьми в місця відпочинку і оздоровлення, зберігається середня заробітна плата, виплачуються добові та компенсуються інші витрати за нормами і в порядку, передбаченому законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України № 323 «Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні» від 14 квітня 1997 p.);
є) участь у спортивних змаганнях — спортсмени відповідних розрядів можуть звільнятися від роботи (навчання) із збереженням заробітної плати на час участі у національних та міжнарод-
Гарантії і компенсації
399
них змаганнях; спортсмени вищих розрядів мають відповідні гарантії, передбачені законодавством про працю на період тренувань та участі в змаганнях (ст. 19 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 p.).
17. Працівникам, залученим до виконання обов'язків відповідно до Законів України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (в редакції 1999 р.) і «Про альтернативну (невійськову) службу» (в редакції 1999 p.), передбачені такі гарантії, як збереження місця роботи, надання попередньої (рівноцінної) роботи, забезпечення переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників та проведення виплат за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших військових формувань у випадках:
а) звільнення працівника з роботи у зв'язку з прийняттям або призовом на військову службу, направленням на альтернативну службу (за п. З ст. 36 цього Кодексу) — цим працівникам виплачується вихідна допомога у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП України); після закінчення проходження строкової військової служби та альтернативної служби громадяни мають право на отримання попередньої або рівноцінної роботи на тому самому підприємстві, в установі, організації або, за їх згодою, на іншому підприємстві (ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р., ст. З Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»), а також протягом двох років для них діє переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників (ст. 42 цього Кодексу);
б) проходження працівниками підготовки до військової служби з відривом від виробництва — на час проходження підготовки (включаючи час проїзду в обидві сторони) в оборонно-спортивних оздоровчих таборах, навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України зберігаються місце роботи, займана посада і середній заробіток, оплачуються витрати по найму житла на період навчання, вартість проїзду до місця навчання (зборів) і назад та середній заробіток на цей період (ст. 13 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);
в) проходження військовозобов'язаними навчальних зборів — на весь період зборів, включаючи час проїзду в обидві сторони,
400
Глава VIII
зберігаються місце роботи, займана посада, середній заробіток (ст. 29 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»), виплачуються добові ( п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і розміри грошового забезпечення військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори» від 2 лютого 1993 р.). У разі хвороби військовозобов'язаного під час зборів та після їх закінчення, місце роботи і посада також зберігається, а з дня закінчення зборів замість заробітної плати виплачується відповідна допомога по тимчасовій непрацездатності.
За військовозобов'язаними, які тимчасово не працюють на день залучення до зборів, зберігається право на виплати, передбачені законодавством про зайнятість, їм виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати (ст. 29 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»);
г) виконання роботи із забезпечення військового обов'язку — зберігається середній заробіток, місце роботи, займана посада на час виконання повноважень членів комісій по приписці допризовників до призовних дільниць, призовних комісій, лікарських комісій при військових комісаріатах; лікарів і середнього медичного персоналу, технічних працівників та обслуговуючого персоналу, залучених до роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори, для медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправки призваних на збірні пункти; при виїзді з місця постійного проживання для виконання зазначених обов'язків цим громадянам відшкодовуються витрати, пов'язані з виїздом в іншу місцевість та у зворотньому напрямку, наймом (піднаймем) житла, а також витрати на відрядження (ст. 43 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»).
Стаття 120. Гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.
Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість про-
Гарантії і компенсації
401
їзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.
Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.
Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гарантій особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством.
(Стаття 120 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2957-10 від ЗО, 12.81; Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)
1. Передбачені цією статтею гарантії для працівників при переїзді їх для виконання трудової діяльності в іншу місцевість мають здебільшого компенсаційний характер, встановлюються у формі компенсаційних виплат. Ці суми виплачують працівникам з метою відшкодування матеріальних витрат та витрат робочої сили (фізичних і розумових здібностей працівника) у зв'язку з виконанням ними трудових обов'язків. При переїзді на роботу в іншу місцевість працівникам мають виплачуватись суми відшкодування вартості проїзду працівника і членів його сім'ї, витрат по перевезенню майна, добових за час перебування в дорозі.
Крім того, норма цієї статті зазначає такі гарантійні виплати, як одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає, та заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оплату праці» Кодексом законів про працю України передбачено мінімальні гарантії. Щодо забезпечення додаткових гарантій сторони трудових правовідносин можуть
402
Глава VIII
домовитись самостійно. Усі виплати сум компенсації забезпечує те підприємство, установа або організація, до яких переводиться, направляється або до яких приймається працівник.
Загальні положення щодо видів компенсацій та механізму їх виплати містить постанова Кабінету Міністрів України № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 2 березня 1998 р. У цьому нормативно-правовому акті зазначено, що під іншою місцевістю розуміється інший населений пункт стосовно місця розташування підприємства (установи, організації), в якому працював працівник до переведення. 2. Будь-яке переведення передбачає зміни у правовому статусі працівника, що здійснюються шляхом встановлення інших необхідних умов трудового договору. Переведення на роботу в іншу місцевість стосується випадків, коли змінюється місцезнаходження роботи працівника у зв'язку із переміщенням підприємства, установи, організації в інший населений пункт чи дорученням роботи в іншому відносно місця знаходження роботодавця населеному пункті. Такі переведення можуть здійснюватись особою або органом, яким надано право прийняття та звільнення з роботи, але у будь-якому випадку за згодою працівника.
Кабінетом Міністрів України у вищезазначеній постанові встановлено, що працівникам у зв'язку з переведенням їх на іншу роботу в іншу місцевість вартість проїзду працівника і членів його сім'ї (крім випадків, коли власник або уповноважений ним орган надає для цього відповідні засоби пересування), добові працівнику за кожний день перебування в дорозі виплачуються у порядку і в розмірах, встановлених законодавством для відряджень. Компенсуються також витрати на перевезення майна залізничним, водним і автомобільним транспортом (загального користування) або повітряним транспортом (при відсутності зазначених видів транспорту). Вага майна, що перевозиться, за нормами законодавства може становити до 500 кілограмів на працівника і до 150 кілограмів на кожного члена сім'ї, який переїжджає, а за згодою сторони, яка приймає, можуть бути оплачені витрати на перевезення майна більшої ваги.
Така гарантія, як одноразова допомога, встановлюється для працівника у розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи і кожному члену сім'ї, який
Гарантії і компенсації
403
переїжджає, у розмірі 25 відсотків одноразової допомоги самого працівника. Якщо працівник переводиться або приймається на роботу на строк не більш одного року, а сім'я з ним не переїжджає, за погодженням сторін замість виплати одноразової допомоги йому можуть відшкодовуватися витрати, пов'язані з тимчасовим проживанням на новому місці. Розмір відшкодування витрат не повинен перевищувати 50 відсотків розміру добових.
Іншою гарантією для працівника у зазначених випадках є виплата йому заробітної плати за дні підготовки до переїзду і влаштування на новому місці проживання, але не більш як шість днів, а також за час перебування в дорозі виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) за новим місцем роботи. Якщо заздалегідь точно визначити розмір належних працівникові сум компенсації неможливо, то за згодою сторін виплати провадяться у формі авансу з подальшою компенсацією працівникові здійснених ним витрат. На умовах, передбачених трудовим договором, працівникам, які переїхали в іншу місцевість у зв'язку з переведенням їх на роботу, і членам їх сімей надається житлове приміщення.
3. Передбачені ч. 2 ст. 120 КЗпП та постановою Кабінету Міністрів України № 255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 2 березня 1998 р. гарантії встановлюються також для працівників, які прийняті на роботу в іншу місцевість, тобто уклали трудовий договір, умовою якого є переїзд в іншу стосовно їх постійного місця проживання місцевість. Попередня домовленість про таку умову є обов'язковою у цьому випадку.
Види гарантій і суми компенсації працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, такі самі, як і працівникам, які переводяться на роботу в іншу місцевість. Однак одноразова допомога цим працівникам може виплачуватися тільки за погодженням сторін.
4. Окремою підставою для встановлення відповідних гарантій працівникам є такий юридичний факт, як направлення на роботу в іншу місцевість в порядку розподілу після закінчення навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору. Встановлення гарантій і компенсацій у
404
Глава VIII
цьому випадку частина четверта коментованої статті покладає на спеціальне законодавство.
Зокрема, постанова Кабінету Міністрів України «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» поширює на цей вид переїзду на роботу гарантії, передбачені для випадків переведення та прийняття на роботу в іншу місцевість.
5. Поряд з цим, особам, які закінчили навчальні заклади, аспірантуру, клінічну ординатуру і направлені на роботу в порядку розподілу за місцем знаходження навчального закладу (аспірантури, клінічної ординатури), де вони навчались, виплачується одноразова допомога за умови, що до навчання вони постійно проживали в іншій місцевості. Крім цього, випускники вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням і які одержали направлення на роботу, мають право на відпустку 30 календарних днів, за час якої їм за рахунок замовника виплачується допомога в розмірі місячної стипендії («Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 p.).
Особам, які в порядку розподілу направляються на роботу в іншу місцевість, і членам їх сімей підприємства, установи та організації, а у випадках, передбачених законодавством, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані позачергово надати житлове приміщення.
При цьому іншою місцевістю для молодих фахівців буде вважатись інший стосовно їх постійного місця проживання населений пункт.
6. Відповідні особливості має переїзд на роботу в порядку організованого набору, що передбачає централізовані заходи уповноважених державою органів щодо залучення працівників до роботи в іншій місцевості у договірному порядку за дорученням підприємств, установ, організацій. У постанові Кабінету Міністрів України № 253 «Про переселення сімей у сільську місцевість та організований набір робітників» від 11 жовтня 1991 р. зазначено, що для цих працівників крім вищезгаданих гарантій (щодо виплати добових за час перебування в дорозі, заробітної плати за час збирання в дорогу, влаштування на новому місці та перебу-
Гарантії і компенсації
405
вання в дорозі, виплата яких провадиться органами державної служби зайнятості за рахунок підприємств, до яких направляються працівники, надання жилого приміщення) закріплено право на збереження безперервного стажу для отримання процентних надбавок до заробітної плати за безперервний стаж роботи в даному господарстві та інших пільг, пов'язаних із стажем, якщо вони діють за новим місцем роботи; надання щорічної оплачуваної відпустки за перший рік роботи незалежно від часу, відпрацьованого на новому місці після переїзду; нарахування надбавки до заробітної плати працівникам, які вперше розпочали трудову діяльність, до досягнення ними дворічного стажу в розмірі 79 % надбавки за безперервний стаж роботи в даному господарстві, яку одержують відповідні категорії працівників при стажі роботи від 2 до 5 років (проводиться після двох років роботи); виплата при перенавчанні або підвищенні кваліфікації з відривом від виробництва середньої заробітної плати за даною професією в господарстві вселення чи доплата різниці до середнього заробітку протягом періоду навчання згідно з установленими строками, якщо воно здійснюється без відриву від виробництва. Крім того, керівникам підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу та соціальної сфери села надане право за погодженням з трудовим колективом здійснювати протягом 3 місяців доплату особам, які приступили до роботи за новою або суміжною професією, до середнього заробітку за даною професією, одержуваного у господарстві вселення, видавати прийнятим на роботу механізаторам, тваринникам і спеціалістам сільського господарства, працівникам народної освіти, культури, охорони здоров'я, побутового обслуговування, фізичної культури і спорту допомогу на обзаведення господарством в розмірі до 6 місячних погодинних тарифних ставок 3 розряду (окладів), що встановлені для відповідних професій (посад).
У разі відмови у прийнятті або непідготовленості до прийняття (відсутність необхідних виробничих і житлово-побутових умов) осіб, направлених у порядку організованого набору, і членів їхніх сімей: підприємства, установи та організації оплачують вартість їх зворотного проїзду до колишнього місця проживання, витрати на перевезення майна, а також добові за час перебування в дорозі. Підприємства, установи та організації оплачують особам, прий-
406