Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   67
Глава IX

відальність в кратному розмірі є винятком із загального правила трудового законодавства, а тому може застосовуватись лише у випадках, прямо передбачених законодавством.

2. Спеціальний порядок обчислення розміру завданої шкоди встановлено Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Положеннями цього Закону визначено характер порушень (недбалість в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, розкрадання, знищення, недостача, наднормативні втрати (за винятком тих, що стались в процесі технологічного процесу) та вид робіт (операції, пов'язані з закупівлею, продажем, обліком, перевезенням, доставкою або використанням в процесі виробництва дорогоцінних металів, ювелірних побутових та промислових виробів, валютні операції), які надають підстави для притягнення працівників до відповідальності за цим Законом. Також встановлено спеціальні коефіцієнти для кратного обчислення розміру заподіяної шкоди.

Збитки, завдані підприємству, установі, організації, визначаються у таких розмірах:

а)  дорогоцінних металів — у подвійному розмірі їх вартості у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

б) дорогоцінного каміння (крім огранованого) — у подвійному розмірі його вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

в)  огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, — у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

г)  алмазних інструментів та алмазних порошків з природних алмазів — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

д) музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату і розміру відшкодування збитків, визначених відповідно до пунктів «а» і «в»;

Гарантії при покладенні на працівників відповідальності за шкоду

479

є) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.

Заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Суми, стягнуті відповідно до зазначеного Закону, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта — перераховується до Державного бюджету України.

3. Кратний розмір обчислення шкоди застосовується також на підставі Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996 р. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно встановлює Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.

Вартість вузлів, деталей та продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

480

Глава IX

Вартість спирту визначається виходячи з оптової ціни під-приємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п'яти-тисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

Із сум, стягнених відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Гарантії при покладенні на працівників відповідальності за шкоду

481

Стаття 135'. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

(Кодекс доповнено статтею 135і згідно з Указом ПВР № 1616-9 від 24.12. 76, із змінами, внесеними згідно із Законом № 263/95-ВР від 05.07.95)

1.  Однією з підстав для накладення на працівника повної матеріальної відповідальності є укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність між працівником та власником або уповноваженим ним органом. Сфера укладення договору про повну матеріальну відповідальність вичерпно передбачена законодавством про працю. Такі договори можуть укладатись лише з працівниками відповідних професій чи виробництв. Ці професії та виробництва передбачені Переліком посад і робіт, котрі заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, переробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва. Договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з працівником, який не досяг 18 років, або ж з працівником, який не передбачений відповідним Переліком, є недійсними.

2.  Переліком передбачені такі посади:

—  завідувачі касами; завідувачі коморами цінностей; завідувачі камерами схову; завідувачі складами та їхні заступники;

— старші контролери — касири і контролери-касири; старші контролери і контролери; старші касири і касири; інші працівники, що виконують обов'язки касирів;

— завідувачі ощадними касами першого розряду і завідувачі операційними частинами центральних ощадних кас; начальники 163,5

482

Глава IX

відділів, старші інспектори та інспектори відділів щодо перевірки та знищення погашених цінних паперів тощо;

—  завідувачі (директори при відсутності завідувачів відділами і секціями) магазинами і їхні заступники; завідувачі товарними секціями (відділами), відділами замовлень магазинів і їхні заступники;

—  начальники товарних і товаро-перевалочних станцій; старші товарознавці і товарознавці, що безпосередньо обслуговують матеріальні цінності;

— завідувачі підприємствами громадського харчування і їхні заступники; завідувачі виробництвом, начальники цехів (ділянок) і їхні заступники;

— завідувачі заготівельними пунктами; завідувачі сепараторними відділеннями;

— завідувачі аптекарськими установами і їхні заступники; завідувачі відділами аптекарських установ і їхні заступники; завідувачі аптекарськими пунктами першої групи; провізори-технологи (рецептори-контролери), фармацевти;

— агенти з постачання; експедитори перевезення вантажів; інкасатори.

3. До робіт, при виконанні яких укладаються договори про повну матеріальну відповідальність, належать:

— роботи з прийому від населення усіх видів платежів і виплати грошей через касу;

—  роботи з обслуговування торгових і грошових автоматів;

— роботи з прийому на збереження, опрацювання, відпуску матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автоза-правочних станціях, камерах схову, коморах і гардеробах; щодо видачі (прийому) матеріальних цінностей особам, що знаходяться в лікарсько-профілактичних і санаторно-курортних установах, пансіонатах, кемпінгах, будинках відпочинку, готелях, спортивно-оздоровчих і туристичних організаціях, а також пасажирам усіх видів транспорту; щодо екіпірування пасажирських суден, вагонів і літаків;

—  роботи з прийому від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на збереження, у ремонт і для виконання інших операцій, зв'язаних із виготовленням, відновленням або поліпшенням якості цих пред-

Гарантії при покладенні на працівників відповідальності за шкоду

483

метів (цінностей), їхнього збереження, виконання інших операцій з ними;

—  роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їхній підготовки до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації);

—  роботи з прийому й опрацювання для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень і інших матеріальних і грошових цінностей, їхній доставки (супроводу), видачі;

—  роботи з покупки, продажу, обміну, перевезення, доставки, пересилки, збереження, опрацювання і застосування в процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів;

—  роботи з вирощування, відгодівлі, утримання та розведення сільськогосподарських і інших тварин.

4.  Зміст договору про повну матеріальну відповідальність повинен відповідати Типовому договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

5.  Істотною умовою договору про повну матеріальну відповідальність працівника є обов'язки сторін трудового договору. Працівник, що займає відповідну посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним зобов'язується: дбайливо ставитись до переданих йому для збереження або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації та вживати заходів щодо запобігання збитків; вчасно повідомляти власника або уповноважений ним орган про всі обставини, що загрожують забезпеченню цілості довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і представляти у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Власник або уповноважений ним орган повинен: створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повної цілості довірених йому матеріальних цінностей; ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну

484

Глава IX

відповідальність за шкоду, завдану підприємству, установі, організації, а також із чинними інструкціями, нормативами і правилами збереження, приймання, переробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

6.  Повна матеріальна відповідальність за цією підставою настає лише за наявності вини працівника. Сума відшкодування відповідає повному розміру завданої прямої дійсної шкоди. Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкоду заподіяно не з його вини.

7.  Дія договору про повну матеріальну відповідальність поширюється на весь час роботи з майном і іншими довіреними працівнику матеріальними цінностями.

Стаття 139. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються Міністерством праці України.

(Кодекс доповнено статтею 139 згідно з Указом ПВР № 1616-9 від 24.12. 76; із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2240-10 від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95)

Гарантії при покладенні на працівників відповідальності за шкоду

485

1.  Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність є різновидом повної матеріальної відповідальності, яка базується на договорі між власником або уповноваженим ним органом та працівниками.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність може застосовуватись лише за умов, передбачених законодавством. Зокрема, відповідно до ст. 1352 КЗпП такими умовами є:

—  виконувана бригадою робота повинна бути пов'язана із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих бригаді цінностей;

—  вказана робота здійснюється спільно членами бригади;

— неможливо розмежувати обсяг матеріальної відповідальності кожного члена бригади та укласти з кожним працівником договір про індивідуальну повну матеріальну відповідальність. Колективна бригадна матеріальна відповідальність встановлюється лише для тих видів робіт, для яких неможливе укладення договору про повну матеріальна відповідальність з кожним працівником зокрема;

—  всі члени колективу (бригади) досягли 18-річного віку.

2.  Умови застосування колективної (бригадної) матеріальної відповідальності визначаються чинним законодавством та письмовим договором, укладеним між власником або уповноваженим ним органом та всіма членами бригади на підставі Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, затвердженого наказом Міністерства праці України № 43 від 12 травня 1996 р.

3.  Сфера застосування договорів про колективну (бригадну) відповідальність вичерпно визначається відповідним Переліком робіт, при виконанні яких може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність (затверджений наказом Міністерства праці України № 43 від 12 травня 1996 p.). Зокрема, до таких робіт віднесені:

—  роботи, пов'язані з виконанням касових операцій;

—  роботи, пов'язані з прийманням від населення усіх видів платежів та виплатою грошей не через касу;

—  роботи, пов'язані з прийманням на зберігання, обробкою, зберіганням та видачею матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, в автогосподарствах,

486

Глава IX

заготівельних (приймальних) пунктах, товарних, товарно-перевалочних дільницях, у камерах схову, коморах і роздягальнях, з екіпіровкою пасажирських суден, вагонів і літаків;

—  роботи, пов'язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства;

—  роботи, пов'язані з прийманням від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на схов, у ремонт і для виконання інших операцій, пов'язаних з їх виготовленням, відновленням або покращенням якості цих предметів (цінностей), їхнім сховом та виконанням інших операцій з ними;

— роботи, пов'язані з прийманням та обробкою для доставки (супроводження) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних та грошових цінностей, їхньою доставкою (супроводженням), видачею (здачею);

— роботи, пов'язані з виготовленням (складанням, монтажем, регулюванням) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки та радіоапаратури, електромеханічних і радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх деталей та запасних частин; роботи, що виконуються майстернями побутового обслуговування, ательє тощо;

—  роботи, пов'язані з прийманням у цехах, зберіганням, обробкою та передачею на виробництво скляної тари;

— роботи, пов'язані з прийманням, виготовленням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою, зберіганням та видачею грошових знаків, цінних паперів, їхніх напівфабрикатів;

—  роботи, пов'язані з виготовленням та зберіганням усіх видів квитків, талонів, абонементів та інших знаків, призначених для розрахунків населення за послуги;

— роботи, пов'язані з вирощуванням, годівлею, утриманням і розведенням сільськогосподарських тварин; з виробництвом сільськогосподарської продукції та її переробкою;

—  роботи, пов'язані з переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів;

—  роботи щодо виконання операцій, пов'язаних з закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або ви-

Гарантії при покладенні на працівників відповідальності за шкоду

487

користанням в процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, а також валютних операцій.

Укладення договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність з працівниками, які виконують роботи, не передбачені вказаним Переліком, позбавляє його юридичної чинності (договір є недійсним з моменту укладення).

4.  Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність є істотною умовою трудового договору кожного члена колективу (бригади). У разі відмови працівника від укладення договору про колективну (бригадну) відповідальність власник або уповноважений ним орган за згодою працівника може перевести його на іншу роботу, а при відмові працівника від іншої роботи або її відсутності звільнити його за п. 6 ст. 36 КЗпП.

5. Договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність підлягає переоформленню, якщо з колективу вибуває його керівник (бригадир) або більше п'ятдесяти відсотків початкового складу колективу (бригади). Якщо з колективу (бригади) вибувають окремі його (її) члени, то вказується дата вибуття, а новий працівник підписує договір про колективну (бригадну) відповідальність із зазначенням дати зарахування в колектив (бригаду).

6.  Підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, завдана підприємству, установі, організації розкраданням, недостачею, умисним знищенням або псуванням матеріальних цінностей, а також їх знищенням або псуванням через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами. Шкода, яка підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами даного колективу пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди. При цьому звільнення працівника не припиняє його обов'язку відшкодування розміру недостачі, що складає його долю.

7.   Члени бригади звільняються від відшкодування шкоди, якщо: 1) шкоду заподіяно не з їх вини або 2) встановлено конкретних винуватців заподіяної шкоди серед членів колективу (в цьому разі відшкодування здійснюватиметься за правилами, що

488