Geum.ru

Головуючий. Шановні друзі, колеги, давайте будемо починати, тому що ми трішки затримались через певні технічні питання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
  1   2   3   4   5

СТЕНОГРАМА

молодіжних парламентських слухань з питань зміни клімату

від 22 червня 2009 року

Веде засідання М.РУДЕНКО


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, колеги, давайте будемо починати, тому що ми трішки затримались через певні технічні питання.

Доброго дня! Мене звати Марина Руденко, я працюю в програмі „Сприяння парламенту” і я буду модерувати сьогодні захід також як випускник програми „Стажування” і член Асоціації випускників програми стажування „Ліга інтернів”.

Ми звернулися до Комітету з питань екологічної політики з пропозицією провести захід, який ми вважали буде дуже цікавий для молоді і він є дуже актуальний, оскільки ми знаємо про ті негативні наслідки, які можуть спіткати нашу планету у зв’язку з глобальними змінами клімату. І ми дуже вдячні Голові Верховної Ради за те, що ця ініціатива підтримана, вдячні голові комітету Верховної Ради профільного та завідуючому секретаріату за ту допомогу, яку вони нам надали у проведенні цього заходу. А також ми дякуємо представникам Верховної Ради, народному депутату України Толстоухову Анатолію Володимировичу за те, що він прийшов на захід, приєднався до нас, ми вдячні пану Надзвичайному і Уповноваженому Послу королівства Данія в Україні пану Уффе Балслєву за те, що він погодився прийти і висловити позицію, і поділитися з нами міжнародним досвідом королівства Данія. Ми також вдячні представникам бізнесу за те, що вони прийдуть і розкажуть молоді, що бізнес дійсно вживає деякі заходи в рамках того законодавства, тих можливостей, які існують на сьогоднішній момент в Україні. Також у нас сьогодні будуть робити доповіді презентації представники громадськості, дякуємо пані Ірині Ставчук за активну участь у підготовці заходу.

Тому будемо розпочинати, згідно ви всі маєте нашу програму, регламент у нас досить обмежений, о другій годині ми маємо закінчити. Формат проведення заходу буде наступний: тобто відбувається презентація, доповідь, а потім питання-відповіді до доповідачів або в кінці обговорення, так скажімо секції.

Першим надаємо слово народному депутату України Анатолію Володимировичу Толстоухову, привітання від комітету, ми знаємо, що Анатолій Володимирович свого часу пропонував таку ідею як молодіжний парламент України, і думаємо, що вона в Україні реалізується певним чином. Будь ласка, Анатолій Володимирович.


ТОЛСТОУХОВ А.В. Дякую!

Я хотів би вас всіх привітати від нашого комітету парламентського з цією подією, але оскільки це відбувається, у всякому випадку в Україні і у Верховній Раді України вперше, то це подія, яка безумовно увійде і в історію українського парламентаризму. І щиро надіюсь можливості поспілкуватися з вами, тому що скажімо для мене особисто це не є проблема навіть із запрошенням, яка виникла декілька днів тому і є потреба про це говорити.

Дійсно в свій час я був серед тих кому належала ідея створення в Україні і молодіжного парламенту, і молодіжного уряду. Вперше парламентські слухання з питань екології також відбулися за ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, яку я очолюю і в цьому році вже десять років як функціонує екологічна варта, молодіжний загін цієї ліги, в цілому організація займається цією проблематикою настільки серйозно, що на протязі трьох років безпосередньої роботи нам вдалося реалізувати вперше в Україні і на пострадянському просторі, і навіть в Європі видання тритомної екологічної енциклопедії, в якій об’єднали свої зусилля більше тисячі авторів.

Сама історія створення – окрема тема, але сьогодні ми про це говорити не будемо. Ну і, оскільки до мене, у мене до цього є і науковий інтерес, то докторську дисертацію по філософії і науки я захищав по темі: „Формування, творення екомайбутнього в контексті глобалізації”, як ви розумієте, без цих проблем погляд на екомайбутнє просто неможливий.

Тому після такого вступу я хотів би перенести всіх нас в нашу повсякденність і згадати щотижневі п’ятниці каналі „Інтер” коли вся країна слухає представники всіх регіонів сидять в залах, до ранку не вимикаються телевізори, виступають діячі політичні, громадські, кожного разу обговорюються нові проблеми, а як підсумок виникає питання, ну послухала країна все це, на минулий тиждень нову проблему послухала, а що люди реально в це можуть внести як внесок свій практичний для покращення ситуації.

Приблизно я так хочу і, як представник комітету, як народний депутат, подивитись на цю проблему. Сьогодні ми вам розповімо про те, що за загрози, які виклики всі нас чекають в майбутньому.

Звичайно із знаком плюс будемо намагатись розповісти про діяльність інститутів влади, своїх організацій, а потім виникне одна проблема, ну якщо президенти, уряд і парламенти відстають у вирішенні цих питань, то яке наше завдання, який внесок буде, може бути молоді і на що звернути увагу задля того, щоб і в Україні в тому числі ми говорили не про зусилля в напрямку, а про позитивні результати діяльності на цьому напрямку, тому що всім вам добре відомо, що зміна клімату на 0,2 відсотки вже сама по собі принесе світові виклики, з якими світ не зустрічався. А ці проблеми для України будуть мати ще більше серйозні наслідки. Чому? Хотілось би обговорити про радісне і веселе, але, як реаліст, я для себе сформулював таку теорію кризового розвитку або точніше розвитку України в умовах кризи. І нам потрібно до цього слова ставитися, знаєте, як до змісту нашого життя і діяльності найближчих 10 років. Тому що діяльність політиків і в цій залі також підтверджує, що ми не вийшли із кризи історії, ми ніяк не можемо об’єднатися в ім’я України. Нас об’єднують різні інтереси на певний час, але Україна нас поки об’єднати не може, тому що ми її не можемо бачити разом з людьми спільно в якомусь вигляді, який би нас всіх об’єднав. Але ми же потрапили з вами в кризу перспективи. Навіть, якщо не буде відбуватися в такому ризикованому плані зміни клімату, то нас через 25 років, через 40 років може стати по різних прогнозах на 15-20 мільйонів менше.

Я називаю це кризою перспективи і між цими двома кризами – історії перспективи – ніхто мене не переконає в тому, що незобов’язаний жити ще один вигляд варіант кризи – це криза політики. Причому політики по суті, коли старе має вмерти, залишивши найбільш цінніше і на основі цього ціннішого ми маємо реалізувати свій шанс нових підходів як до політики в цілому, так і до тих проблем про які ми з вами зараз говоримо.

І тому Україна не тільки не стоїть осторонь, оскільки вона можливо найкраще в світі знає, що таке техногенні катастрофи і їх вплив на найближчі країни, на людей у світі. Мені здається, що вона має всі підстави, в тому числі і завдяки діяльності парламентарів стати батьківщиною такого документу, як Екологічна конституція землі. Він, до речі, як проект існує в Україні вже декілька років. Про нього знають і в Організації Об’єднаних Націй, він лунав як тема виступів на різних міжнародних конференціях. Але саме політична боротьба, яка постійно точиться в Україні, дає можливості перетворити його в державний документ, з яким Україна виступала би і в Організації Об’єднаних Націй, і в Європарламенті, і на різних міжнародних форумах задля того, щоб це стало позицією і політикою всього людства.

Мені здається, що значно більшу роль могли б грати і відігравати громадські організації. Приклад тієї самої Екологічної енциклопедії про це свідчить. Я зараз декілька слів скажу. Спочатку навіть вчені відмовлялися окремі з певною політичною орієнтацією брати участь в цьому проекті. Нібито ініціатива виходить від людини, яка належить до Партії регіонів. А потім вони передумали, включились у цей проект. Але коли ми запропонували взяти участь в цьому проекті перш за все фінансово-політичним партіям, в програмі яких є екологічна складова, так до завершення реалізації цього проекту ми такої підтримки не отримали. І це свідчення того, якою є свідомість, у тому числі екологічна навіть тих, хто відносить себе до політичної еліти України.

Мені здається, що всі ми разом з вами, хто б до якої політичної сили не належав, в питаннях екології маємо бути в конструктивній опозиції до політики будь-якої влади. Тому що якщо ця позиція конструктивна, вона буде тільки допомагати нам зрозуміти і компенсувати деструктивну роль інститутів влади і відсутність певної діяльності протягом багатьох століть у житті нашої країни сьогоднішньої, тієї, до якої ми належали декілька, 18 років тому.

А з другого боку, кожен, хто приходить у владу, особливо, як Міністр охорони навколишнього середовища, має виконувати цю роль в уряді. Я пам’ятаю, як прийшов міністр Філіпчук, і перші його виступи найчастіше лунало слово корупція. Сьогодні він про це слово забув, тому що нещодавно комітет ставив питання про звільнення людини, яка замішана в корупційних скандалах і почала відігравати ледь там не головну і ключову роль в діяльності цього комітету. Слава Богу, нашому комітету вистачило рішучості зробити так, що ця людина вже не працює в міністерстві. Але це показник, показник розриву між словом і ділом.

Я думаю, що Парламентські слухання і діяльність молодіжного парламенту і молодіжного уряду саме у формуванні екологічної свідомості, проведенні політико-екологічної освіти мають стати ключовими в нашій діяльності. Тому що будь-яке майбутнє без екомайбутнього неможливе. А формування екомайбутнього в умовах глобалізації не можливе без того, що ці поняття не будуть складовими нашої ментальності, нашого менталітету. Це має бути в генофонді. Тоді можна розраховувати на те, що молоді люди, які будуть все більше і частіше приходити в політику, в бізнес, в громадську діяльність, як пріоритетний напрямок підходів діяльності будуть ставити саме проблеми екології, проблеми змін клімату, проблеми викликів людству, проблеми цивілізаційного розвитку, де політика обов’язкова як органічною складовою, пріоритетною складовою буде мати екоскладову.

На жаль, ви знаєте, що тільки один раз в Україні і тому, що цей проект був зреалізований як комерційний, зелені були присутні у парламенті. У всіх інших спробах їх або інших представників політичних сил такого спрямування буде у парламенті, результату не дали. Чому? Тому що, як і представники, так скажемо, класичної політики, вони, перш за все, починали битися між собою, і можливість створити тут дійсно екологічне лобі завершувалась поразкою.

На сьогоднішній день ситуація в цілому краще не стала, стало більше розуміння, що тільки в об’єднанні можливий прорив і присутність екологічних або „зелених” партій в українському парламенті. Я щиро хотів, щоб це обов’язково сталося, сталося у найближчій перспективі. Я щиро хотів, щоб там було менше бізнесменів у політиці, а значно більше молодих людей, які за покликом душі, за результатами світоглядних досліджень розуміли, що це найважливіший, найперспективніший напрямок нашої діяльності. І йому потрібно служити, на ньому не потрібно заробляти, в ньому не потрібно просто відпрацьовувати, йому потрібно служити.

Я думаю, що конференція, вірніше слухання, які відбуваються; численні конференції, які проходять з цих питань, дозволять нам підтвердити і сформувати саме такий стереотип поведінки, який створить ядро, осередок молодіжного бачення важливості цих підходів, допоможе стати більш сильною політикою громадських організацій, екологічної політики в цілому і позитивні відзначиться на місці і ролі України у процесах, про які сьогодні йдеться.

Я вам дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Анатолію Володимировичу. Наступним з привітанням виступить Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Данія в Україні пан Уоффе Балслєв.


У.БАЛСЛЄВ. Дякую, шановний пані голово, народні депутати, пані і панове, друзі! Для мене велика честь і задоволення бути тут сьогодні, оскільки насправді ця конференція може легко перетворитися на вирішальний поворотний момент для української політики зі зміни клімату. Глобальне потепління є доведеним фактом, і воно дійсно несе серйозні потенційні проблеми світовій громаді. Тому ми всі повинні щось зробити з цим як на глобальному рівні, так і в наших власних країнах.

В боротьбі проти глобальних змін клімату 175 країн, включаючи Україну і Данію, уже зібралися і підписали Кіотський протокол, який обмежує викид СО2 на період 2008-2012 року. Данія пишається тим, що вона приймає конференцію сторін – учасниць Конвенції ООН зі зміни клімату, яка відбудеться в Копенгагені у грудні цього року, і на якій світові лідери мають узгодити подальші дії, подальший протокол, який замінить Кіотський протокол щодо викидів на період після 2012 року.

Ми потребуємо, світ потребує амбіційного і перспективного результату цієї конференції. І нам потрібна ваша допомога – український внесок для досягнення цієї цілі.

Оскільки життєво важливим є підтримка ефективного використання електроенергії і стабільного розвитку і у Данії ми бачимо, що ці амбіційні і перспективні урядові політики у поєднанні із програмами підвищення обізнаності справді працюють.

Я міг би годинами говорити про те, що ми зробили в цьому відношенні, але я не буду цього робити. Дозвольте мені просто навести деякі статистичні дані, які дадуть вам поживу для обговорення на сьогоднішньому заході.

За останні 25 років економіка Данії зросла на 75 процентів. За той же період споживання електроенергії у країні залишилося… не зросло на жоден процент, залишилося таким самим.

Енергетична інтенсивність Данії, тобто споживання електроенергії по відношенню до валового внутрішнього продукту на сьогодні є найнижчому в Європейському Союзі.

Одним зі способів досягнення цього було підвищення енергетичної ефективності через об`єднань виробництво тепла і електроенергії. Частка побутового тепла, яке… виробленого таким чином на комбінованих установках за останні 25 років зросло з 40 до 80 процентів.

Ще одним способом є інвестиції у поновлювані види енергії. За той же період склад нашого споживання електроенергії суттєво змінився. І сьогодні 15 процентів нашого загального споживання електроенергії походить від поновлюваних джерел енергії, від 3 процентів у 1980 році. Метою уряду є підвищення цієї частки, подвоєння цієї частки: досягнення 30 процентів до 2025 року.

Сьогодні 27 процентів нашої електроенергії походить від відновлюваних видів енергії, переважно за рахунок використання енергії вітру у виробництві електроенергії.

Звичайно, нічого не буває безкоштовно. Ця справа потребує інновацій, досліджень і інвестицій з боку державних і приватних компаній, податкових стимулів і, насамперед, політичної волі. Я щиро переконаний, сподіваюся, що сьогоднішня конференція допоможе зміцнити таку політичну волю в Україні. І я упевнений, що так і буде. Так що я бажаю вам всього найкращого сьогодні. Дякую. (О п л е с к и)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане посол. Звичайно, дуже вражають цифри, названі вами. Дуже позитивні зміни, і ми будемо намагатися пропонувати нашим державним установам переймати позитивний досвід інших країн.

Наступна секція. Ми переходимо до аналізу виконання Україною Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу. І обговорення нового проекту копенгагенської угоди. Запорошуємо до виступу Куленка Сергія Сергійовича, він представляє Національне агентство екологічних інвестицій департамент правової та організаційної роботи і тема доповіді: „Національне агентство екологічних інвестицій, як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної інвестиційної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища”.

І мені дуже приємно відзначити, що Сергій був учасником програми парламентського стажування, нам сьогодні дуже приємно, що він погодився прийти, взяти участь у перших молодіжних слуханнях. Дякую.


КУЛЕНКО С.С. Дякую. Шановні присутні, я б хотів розпочати свій виступ з цитати відомого французького біолога Жана Дорста: „Ступінь цивілізації вимірюється мудрістю людей, що рухають її вперед в цілковитій гармонії з законами природи.

В умовах нових глобальних екологічних викликів в суспільстві особливого значення набувають питання формування нової політики та стратегії розвитку в цій сфері. Україна – держава, яка на собі відчула найстрашнішу катастрофу техногенну в історії людства – Чорнобиль.

Розумію, які невідворотні наслідки може принести за собою людська недбалість, якщо вчасно не вжити відповідних запобіжних заходів. Саме заради безпечного майбутнього наступних поколінь, Україна долучилася до підписання в березні 1999 року в місті Нью-Йорку Кіотського протоколу – це міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів, яка згодом 4 лютого 2004 року була ратифікована нашою державою.

В 2007 році розпочав свою роботу спеціально створений уповноважений центральний орган виконавчої вади, який здійснює виконання положень рамкової конвенції ООН по змінах клімату та Кіотського протоколу – Національне агентство екологічних інвестицій України.

Основним пріоритетом діяльності Нацекоінвест-агентства є створення нормативно правової бази для ефективного застосування механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. З метою виконання цього завдання та для забезпечення правого регулювання і дієвості механізмів спільного впровадження та схеми зелених інвестицій. Національним агентством екологічних інвестицій з початку 2008 року проведена значна робота з підготовки нормативно-правової бази, яка регулюватиме цю діяльність. Проведено роботу з удосконалення національної системи інвентаризації антропогенних викидів. Що це підрозуміває під собою? Це є чіткий реєстр підприємств, потужність яких спричиняють викиди в атмосферу та абсорбцій парникових газів, тобто затримання водяної пари вуглекислого газу, метану, закису азоту і хлор фтор вуглецю, а також, що не менш важливо із залученням в Україну інвестицій через механізми Кіотського протоколу.

Крім того, багато уваги приділено формуванню позиції України для участі в міжнародних переговорних процесах на посткіотський період. Пріоритетними завданнями Нацекоінвестагентства на найближчу перспективу є впровадження у промислову експлуатацію національного електронного реєстру антропогенних викидів та поглинання парникових газів.

Наступне. Розробка положення про акредитацію незалежних організацій на предмет екологічної ефективності проектів спільного впровадження та проектів цільових екологічних інвестицій.

Реалізація положення статті 16 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” та постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року про впровадження дозволів на викиди парникових газів та ведення Державного обліку об’єктів, які здійснюють такі викиди.

Слід зазначити, що від роботи агентства напряму залежить вирішення проблемних екологічних ситуацій, що склалися в промислово розвинутих районах нашої країни. Які за своєю потужністю змушені розплачуватися чистим повітрям та водою.

Варто відзначити, що агентство тільки тоді зможе ефективно працювати, якщо буде спиратись на наукові та інноваційні проекти, саме тоді у більшості випадків і будуть спрямовуватися залучені інвестиції.

Нацекоінвестагенство постійно займається розробкою та вдосконаленням нормативно-правової бази, проведенням навчальних тренінгів і семінарів для державних структур та підприємств.

Підтвердженням своєчасності та необхідності існування Нацекоінвестагентства є підписання договору між Японією та Україною щодо продажу 30 мільйонів одиниць скорочення викидів, що дасть можливість залучити значні кошти та надсучасні передові технології в українську промисловість, житло-комунальну сферу та аграрний сектор.

Нацеконінвестагенство завжди готове та відкрите для співпраці, зауважень та пропозицій з боку громадськості та підприємництва і активно працює на підтримання та покращення іміджу України, як сучасної, інтегрованої у передові світові процеси держави.

Дякую аудиторії за увагу. Виступ завершено. (О п л е с к и).


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію!

Наступною запрошуємо доповідачку Мар’яну Булгакову – провідний юрисконсульт міжнародної благодійної організації „Екологія. Право. Людина”.

Тема презентації: „Обов’язки українського уряду згідно рамкової Конвенції ООН зі зміни клімати і Кіотського протоколу. Стан провадження зазначеної Конвенції і Кіотського протоколу в Україні”.

Будь ласка, ви можете бачити презентацію зліва, зправа. І таке ще робоче прохання до осіб, які будуть робити презентацію, якщо ви ще не передали Лесі, будь ласка, презентацію передайте пізніше.

Будь ласка, Мар’яно!


БУЛГАКОВА М. Дякую за надану мені можливість взяти участь у парламентських слуханнях і тема моєї презентації стосується зобов’язань України та виконання Україною взятих на себе обов’язків згідно міжнародних документів та національних документів, які стосуються зміни клімату.

Отже, зобов’язання Україна взяла на себе, як згідно Конвенції ООН про зміну клімату, так і згідно Кіотського протоколу. Також на виконання вказаних документів в Україні приймаються і національні нормативно-правові акти, які також покладають відповідні зобов’язання на певні органи державної влади.

Що стосується зобов’язань згідно рамкової Конвенції ООН зі зміни клімати, то частина цих зобов’язань передбачена статтею четвертою Конвенції і коротко ці зобов’язання стосуються запровадження системи національних кадастрів, антропогальних викидів, розроблення програм, які містять у собі засоби з пом’якшення наслідків зміни клімати, розроблення і обмеження заходів з обмеження та зниження антропогальних викидів парникових газів, з раціонального використання поглиначів та накопичувачів парникових газів, розроблення адаптаційних заходів до наслідків зі зміни клімату, також зобов’язання стосується враховування пов’язаною зі зміни клімату міркувань при проведенні своєї відповідної соціальної, економічної та екологічної політики, також наукових, технологічних та різного роду досліджень пов’язаних із кліматичною системою, деякі зобов’язання стосуються обміну інформацією пов’язаною із кліматичною системою, зобов’язання із освіти та підготовки кадрів і також зобов’язання щодо направлення відповідної інформації, що стосується здійснення конвенції, конференції сторін.

Інші зобов’язання також передбачені для України як країни, яка включена в додаток 1 до Рамкової конвенції зі зміни клімату, вони стосуються знову ж таки розроблення заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату. Також вони стосуються зобов’язання брати до уваги найкращі наукові знання, коли розробляється відповідна політика соціальна та економічна політика в нашій державі.

Що стосується Кіотського протоколу, то відповідно до статті 2 Кіотського протоколу в Україні також, Україна також взяла на себе відповідні зобов’язання, деякі з цих зобов’язань стосуються підвищення ефективності використання енергії, зобов’язання із охорони та поліпшення якості поглиначів та накопичувачів парникових газів, зобов’язання із проведення відповідних наукових досліджень і скорочення відповідних ринкових диспропорцій, які сприяють тому, що на практиці викиди парникових газів підприємствами не зменшується, а збільшується.

Також певні зобов’язання стосуються заохочення належних реформ в державі з метою сприяння і реалізації політики та заходів спрямованих на скорочення та зменшення викидів парникових газів. І також на Україну, як країну, яка підписала Кіотський протокол згідно статті 2 покладено зобов’язання пов’язанні із обмеженням та скороченням викидів метану відповідними способами, які є.

Взагалі, що стосується міжнародних зобов’язань, то відомо, що міжнародні угоди, які підписані та ратифіковані Україною, вони становлять частину національного законодавства. Тобто вони підлягають обов’язковому виконанню. Так само, як і норма національного законодавства України.

Також деякі зобов’язання Україна взяла на себе як країна, яка може використовувати певні механізми Кіотського протоколу. Більшість цих зобов’язань Україною виконано і дотримано. Тобто Україна формально, формально може застосовувати механізми Кіотського протоколу. Але, що стосується якості все-таки виконання тих обов’язків, то існують і у представників громадськості, і існують на практиці певні зауваження, які, ну, про які я скажу пізніше. Ну, даний слайд, він показує, попередній слайд, він показує, які зобов’язання виконала Україна. Якщо подивитися, то ці зобов’язання є досить формальні. Тобто бути стороною Кіотського протоколу, призначити відповідальну організацію за, від імені держави, яка б відповідала за впровадження механізмів Кіотського протоколу, тобто такою є національне агентство. Прийняти відповідні національні правила і процедури схвалення проектів, створити національну систему інвентаризацію викидів. Створити національний реєстр. Тобто всі ці зобов’язання виконано.

Але, якщо, наприклад, подивитися на сайт реєстру антропогенних викидів, то насправді достатньо інформації там немає. Інформація, яка повинна бути висвітлена на сайті, згідно міжнародних угод, згідно міжнародних домовленостей, в реєстрі антропогенних викидів такої інформації немає. Тобто Україна формально виконала зобов’язання. Але якість виконання цих зобов’язань залишається під сумнівом.

Наступний слайд стосується виконанням Україною національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу. Такий Національний план заходів було розроблено та затверджено у 2005 році. Станом на 2009 рік уже розроблено новий проект Національного плану заходів. Але, згідно наших досліджень, із 19 пунктів Національного плану заходів 2005 року виконано лише 9 пунктів. Наша організація зверталася із позовом в порядку адміністративного судочинства, який стосується невиконання взятих на себе Україною зобов’язань згідно міжнародних документів і згідно національних документів. І суд власне підтвердив невиконання тих чи інших планів заходів. Тому не виконано… І суд підтвердив невиконання наступних зобов’язань. Це зобов’язання, які стосуються із затвердження Рекомендацій з підготовки та проведення інвентаризації антропогенах викидів, зобов’язання із підготовки та затвердження Національного плану розподілу дозволів на антропогені викиди, розроблення і затвердження порядку видачу дозволів на антропогені викиди, розроблення і затвердження методичних вказівок щодо проведення моніторингу про складення звітності про видачу дозволів на антропогені викиди, розроблення Національного плану заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату, розроблення і затвердження ведення банку даних щодо екологічно безпечних технологій, розроблення методів зі зменшення викидів парникові газів.

Ми свідомі того, що невиконання всіх цих обов’язків пов’язано із багатьма обставинами, які існують в державі, починаючи із відсутності коштів для фінансування тих чи інших заходів, для виконання тих чи інших заходів і закінчуючи відсутністю необхідної інституційної системи для впровадження тих чи інших заходів, відсутністю належної підготовки кадрів для виконання цієї чи іншої роботи. Але ми вважаємо, що спільними зусиллями, у тому числі співпрацюючи із органами державної влади, ми будемо допомагати сприяти усіма своїми зусиллями для того, щоб всі ці зобов’язання, які Україна бере на себе згідно міжнародних документів і згідно національних документів, виконувалися.

Наступний слайд стосується Указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України, яке було видано у 2007 році. І цей Указ називається „Про стан і проблеми імплементації Україною рамкової Конвенції ООН „Про зміну клімату”. Даним указом Президента також було визнано і вказано на ті проблемні моменти, які існують в реалізації Кіотського протоколу і рамкової конвенції.

Зокрема, на нашу думку, такими одним із основних положень даного указу, які в тому числі не вдалося виконати Міністерство охорони навколишнього природного середовища, як органу, який як координуючий орган ,який відповідальний за імплементацію рамкової конвенції Кіотського протоколу, отже це положення, яке стосується вдосконалення методичного забезпечення визначення обсягів викидів парникових газів згідно із керівними принципами міжнародних документів.

Тобто, таке методологічне забезпечення визначення обсягів парникових газів в Україні на належному рівні не розроблено. Це було підтверджено указом Президента України і подальших заходів, і подальших кроків, які б вживалися міністерством чи національним агентством для вдосконалення такого методологічного забезпечення визначення обсягів парникових газів конкретними підприємствами , конкретними галузями ми не бачимо, не спостерігаємо.

Також указом Президента міністерство охорони навколишнього природного середовища доручено переглянути порядок взяття на державних, на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря.

Отже на даний час нам невідомо про те, що таки облік ведеться і що такий перелік об’єктів створено, ну я була приємно вражена повідомленням представника Національного агентства екологічної інвестиції, який вказав на те, що реєстр підприємств, які справляють або можуть справити вплив на кліматичну систему ведеться, розробляється, але звичайно хотіли, хотілось би, щоб цей реєстр був доступний на сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища, тобто будь-який з представників громадськості мав доступ до інформації про джерела викидів парникових газів, які існують в Україні, бо до цього часу інформацію будь-яку ми запитували, як в агентстві, як і в органів управління охорони навколишнього природного середовища на локальному рівні ми такої інформації не отримували. Тому звичайно, якщо вона буде вестися і якщо така інформація буде доступна –це є тільки позитивний момент.

Що стосується базової і основної мети рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, то основна мета полягає в тому, щоб захистити кліматичну систему від негативного впливу антропогенних викидів парникових газів. І ми вважаємо, що на даний момент в Україні, як країна, яка не розробляє, не займається розробленням на належному рівні клімату охоронної політики зі зниження викидів парникових газів, тому реальних заходів і захисту кліматичної системи, і зобов’язання, яке покладено на будь-яку сторону рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, реально таких заходів не вживається.

І знову ж таки однією з основних цілей завдань конвенції ООН зі зміни клімату, яка також прописана в статті 3 рамкової конвенції ООН зі зміни клімату є вживання попереджувальних заходів з метою прогнозування, запобігання або звернення до мінімуму причин і негативних наслідків зміни клімату. Знову ж таки, коли в Україні відбувається досить трагічні повені на Закарпатті, з якими кожний рік з цією проблемою, практично, кожен рік зустрічається Україна і вже минулого року Міністерство охорони навколишнього природного середовища визнало, що однією з причин цих повеней все-таки відбувається зміна клімату. І коли попереджувальні наслідки знову ж таки не розробляються, не розробляються на локальному рівні, не розробляються на національному рівні, тобто все-таки це є дуже негативна практика на нашу думку.

Що стосується невиконання взятих на себе зобов’язань, я на них детально зупинятися не буду, можливо комусь і цікаво, я думаю, що організатори заходу зможуть поділитися цією презентацією, я також можу скинути її на флешку. В основному обов’язки передбачені статтею 4 конвенції ООН зі зміни клімату не виконані, статтею 6 рамкової конвенції зі зміни клімату також не виконані, я на них коротко зупинюся, ця обов’язки стосуються просвіти та підготовки кадрів, інформування громадськості, доступ громадськості до інформації. Тобто в нас є окремо судові процеси, які власне стосуються не забезпечення доступу до інформації зі зміни клімату. Це пов’язано із обов’язком як ефективного інформування громадськості, так і з обов’язком пасивного інформування. Тобто як надання відповіді на запити, так і розповсюдження відповідної інформації з власної ініціативи органами державної влади. І не тільки Міністерством охорони природнього середовища, але і Національним агентством екологічних інвестицій. І відповідними іншими профільними міністерствами, які працюють, які дотичні до проблеми зміни клімату, тобто це звичайні проблеми. І Міністерство транспорту, і економіки, і підприємництва, і так далі. Тобто відповідної інформації на сайті цих міністерств, тобто в порядку активного інформування відповідна інформація не розповсюджується і не є доступною.

Також певні програми у галузі освіти і підготовки кадрів так само не розробляються. А це є все зобов’язання, згідно міжнародного документу, який підписаний біля десяти років тому.

Що стосується Кіотського протоколу, так само, згідно статті другої Кіотського протоколу, не виконується ряд зобов’язань, які стосуються підвищення ефективності використання енергії, заохочення форм, стану та раціонального ведення сільського господарства. Тобто мова йде про заохочення таких форм на нормотивному рівні. Норма йде про розповсюдження відповідної інформації для відповідних підприємств, які ведуть, то ж, наприклад, сільське господарство. Мова йде про нерозповсюдження цієї ж інформації про механізми Кіотського протоколу, про механізми спільного провадження, нерозповсюдження даної інформації для підприємств, які можуть використовувати ці механізми, для підприємств, які в подальшому можуть впроваджувати заходи із пом’якшення наслідків зміни, заходи із зменшення викидів парникових газів на кожному конкретному підприємстві. Мова йде про незаохочення бізнес скорочувати викиди парникових газів. Тобто нерозповсюдження відповідної інформації. І всі ці зобов’язання в належному рівні не виконуються, на нашу думку. Тому, звичайно, якщо держава, якщо органи державної влади будуть звертати належну увагу на ці всі проблеми, будуть, не будуть просто пояснювати свою бездіяльність, свою неактивність у вирішенні даних проблем відсутністю відповідних коштів, а будуть дійсно працювати в напрямку для виконання основної мети конвенції, то, звичайно, ми це будемо тільки вітати і будемо радісно працювати, надавати свою будь-яку можливу допомогу. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Мар’яно, дуже змістовна доповідь і, дійсно, ви праві, ми будемо раді передати всі презентації і матеріали цих слухань бажаючим, вони будуть на сайті програми, вони будуть проаналізовані, тому що ведеться стенограма і хотіла б звернути вашу увагу на резолюцію, яку ви всі мали можливість отримати. Там можна додавати письмові свої пропозиції і правки, і будь-що, і в кінці заходу ми будемо обговорювати.

І хочу попросити, трішки ми вже почали вибиватися із нашого регламенту, трішки дотримуватися. Добре. Дякую.

Наступна презентація – Ірина Ставчук Національний екологічний центр України, буде робити презентацію на тему, що буде після Кіотського протоколу у ході міжнародних переговорів ООН зі зміни клімату.


СТАВЧУК І. Дякую. Усім доброго дня. Я пропоную перенестися всім учасникам зараз трішки в інший вимір – вимір міжнародних переговорів зі зміни клімату, куди з’їжджаються делегації з усіх країн світу 189 і намагаються разом прийняти якісь рішення щодо вирішення проблеми зі зміни клімату.

Уявіть собі ситуацію, коли стикаються низка інтересів. Приїжджає США, яке розповідає, що вони не можуть скоротити викиди парникових газів на належному рівні, тому що дуже високий, так, рівень життя, всі їздять на великих машинах і люди споживають набагато більше ресурсів ніж це дозволено.

Уявіть собі Індію, яка приїжджає на переговори де половина населення все ще живе за межею бідності, які також повинні запроваджувати, які заходи скорочення викидів.

Уявіть собі Японію, яка є найбільш енергоефективною країною в світі і тим не менш також повинна скорочувати викиди парникових газів. Уявіть собі ту валу, яке вже іде підводу і залишилося не так багато років існування взагалі країни як такої, якщо не буде вирішена проблема зі зміни клімату.

Ну і нарешті уявіть собі Україну, яка також приїжджає на переговори з метою якось захищати, з одного боку, українські інтереси, з іншого боку, намагатися виглядати непогано на міжнародному рівні. І моя презентація саме присвячена тому, як відбуваються міжнародні переговори, які стоять такі важливі питання на цих переговорах, яка позиція України і що це взагалі для нас означає.

Наступний слайд. Я не буду довго на цьому слайді звертати увагу, але основна структура міжнародних угод зі зміни клімату така: є загальна рамкова конвенція, яка визначає просто таку декларацію з різних принципів, як вирішувати проблему зміни клімату і те, що потрібно не допустити небезпечних наслідків від зміни клімату. Це є загальна декларація, усі країни її підписали, але звичайно, приїжджаючи до дому, всі про це забувають, щось виконується. Але щоб насправді виконувалося скорочення викидів парникових газів, була прийнята друга угода – це Кіотський протокол, який насправді встановлює механізми, хто наскільки повинен скорочувати викиди парникових газів, які існують механізми, щоб це відбувалося для к5раїн більш економічно ефективно і як цей весь процес відбувається.

Кіотський протокол діє з 2008 по 2012 рік. Ми зараз знаходимося у цьому періоді, але що буде після 2012 року поки що невідомо. Ратифікація документу бере принаймні десь три роки , тому щоб вступити у 2013 році у період, коли є наступна угода і країни зобов’язані скорочувати викиди парникових газів, от такий наступний протокол потрібно прийняти вже у цьому році. І як повідомляв посол Данії, у Копенгагені у грудні планується вже підписання готової наступної угоди, яка потім повинна буде пройти ратифікацію у парламентах різних країн і вступити у силу.

І зараз відбувається паралельно два переговорні такі шляхи. Один – це продовження дій Кіотського протоколу на наступний період. І країни розвинені повинні приймати які ж вони будуть брати зобов’язання по скороченню викидів парникових газів. І другий паралельний шлях – це формування взагалі нової міжнародної угоди, яка можливо буде називатися Копенгагенський протокол.

Ну, у першу чергу, який необхідний глобальний рівень скорочення викидів для того, щоб попередити небезпечні зміни клімату. Ситуація, коли просто якась країна каже: Я беру такі-то зобов’язання, якщо це все додати, можливо, цього буде недостатньо, щоб зупинити зміни клімату”. Як ці зобов’язання розподілити серед групи розвинених країн? Що повинні робити країни, що розвиваються? Звідки брати кошти на адаптацію в країнах найбідніших, які найбільше постраждають від зміни клімату і не можуть просто дати для населення, якщо не буде можливості от займатися сільським господарством, якщо будуть затоплені території. Тобто на це все потрібно десь брати кошти, щоб допомогти цим країнам подолати ці проблеми. Ну і позиція України.

Далі, будь ласка. Якщо говорити про необхідний глобальний рівень, то треба починати з того, що ж таке небезпечні зміни клімату і існує такий міжнародний консенсус серед найбільш визнаних вчених і ця позиція приймається вже багатьма країнами на політичному рівні, що межею небезпечних, безпечних змін клімату є 2 градуси потепління від до індустріального рівня, ми вже зараз на 0,7. Якщо викиди парникових газів будуть відбуватися тими темпами як це відбувається зараз, до кінця століття це може сягти 7 градусів потепління, відповідно, щоб утриматися в 2 градусах потрібно дуже серйозно і дуже набагато скорочувати викиди вже зараз.

Чому це небезпечно? Тому, що після 2 градусів можуть початися незворотні зміни. Якщо розтануть Тундра і буде відбуватися вивільнення метану, це все прискорить набагато більше процес парникового, процес потепління.

Якщо екосистема загине, її більше не відтворити.

Якщо океан, який зараз поглинається у два, дійде його, при ще більшому поглинанні