Geum.ru

Головуючий. Шановні друзі, колеги, давайте будемо починати, тому що ми трішки затримались через певні технічні питання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5
(О п л е с к и)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Остання презентація, яка буде завершувати наш захід, це… зробить її Юлія Маклюк, Інформаційний центр зміни клімату. Тема виступу: „П’ять фактів про зміну клімату, яких ви ніколи не дізнаєтесь”, огляд інформаційної політики України у сфері зміни клімату.

Дякую. П’ять хвилин, Юлія, будь ласка.


МАКЛЮК Ю. Дякую що представили.

Також я дякую вам, що ви поставили мою доповідь останньою, оскільки, як кажуть психологи, останнє слово завжди запам’ятовується найбільше.

Мені дуже шкода, що пішов пан Коленко, на якого сьогодні… йому дісталося багато критики, і, мабуть, я її продовжу. Але, думаю, буде цікаво. Будь ласка, слайд.

Я маю честь представляти Інформаційний центр зі зміни клімату „Клімат-Інфо”, це організація, яка створена за співпрацею з Британською радою в Україні та Києво-Могилянською академію, яка знаходиться, власне, в приміщенні університету Києво-Могилянської академії. Організація надає консультації та послуги для різних груп населення з приводу змін клімату та адаптації до них. Слайд, будь ласка.

Що ж таке інформаційна політика? Офіційне визначення таке, це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по одержання, використанню, поширенню та зберіганню інформації. Треба сказати, добре дякую, треба сказати, що інформаційна політика, власне, одержання, використання і поширення інформації є дуже важливим інструментом і без цього і органи управління і населення, і наукові установи будуть подібні до сліпих, або глухих, будь ласка, слайд, і в такій ситуації, коли інформаційна політика не здійснюється, або здійснюється не належним чином, власне суспільство паралізоване, тому що всі знають про зміни клімату, і бояться їх, але достовірної інформації про те, що це таке, і що відбувається в державі немає.

Дякую. Далі.

Отже, основи інформаційної політики в Україні, перш за все, це звичайно рамкова конвенція зі зміни клімату, а також інші документи в цій галузі. Це конвенція про доступ до екологічної інформації ( … конвенція), Закон України „Про інформацію” і Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”. Загалом основні постулати цих нормативних документів кажуть таке, екологічна інформація не може бути оголошена секретною або конфіденційною, це перше. І по-друге, інформація і доступ до неї є одним з ключових інструментів у вирішенні глобальних проблем, про це треба пам’ятати.

Далі, будь ласка, отже короткий огляд інформаційної політики зі зміни клімату в Україні, сильні сторони, які є позитивними і за які можна порадіти. Перш за все, це звичайно ратифікація конвенції зі зміну клімату і … протоколу, без цього ми взагалі не могли б говорити про ніякого політика зі зміни клімату.

По-друге те, що основні нормативні документи у сфері імплементації Кіотського протоколу і рамкової конвенції є доступними, їх можна скачати, подивитись і зробити висновки для себе, звичайно не всі, основні.

По-друге Національна агенція проводить тренінги для власників підприємств про проекти спільного впровадження і можливості для них в цих проектах взяти участь.

Також дуже позитивно і ми вітаємо цю ініціативу, є те що були створені тематичні веп-сайти, це веп-сайт національної агенції екологічних інвестицій і від неї дочірні сайти, перший з дуже цікавою назвою „Інформування громадськості щодо імплементації Кіотського протоколу”.

Я думаю це дуже хороше починання і хотілося бачити більше різної інформації на цьому сайті, більш ґрунтовної і національний реєстр викидів про який вже сьогодні багато було сказано.

Дійсно, такий сайт є і на ньому представлена частина інформації з Національного реєстру викидів, але зрозуміти для людини, яка не, якби це, не займається реєстром дуже складно. Там представлений тільки кількість одиниць встановленої кількості, яка є на балансі України і декілька операцій по передачі цих одиниць. Причому про Японію, про яку говорилося сьогодні, що передано 30 мільйонів одиниць встановленої кількості, в цьому реєстрі зазначено 1,4 мільйони.

Також там є зазначено чотири операції на рахунок Китаю, про який взагалі ніде не йдеться і звідкись вони з’явились в цьому реєстрі. Це не зрозуміло.

Однак з цього списку видно, що все-таки основи інформаційної політики в Україні здійснюються і можна очікувати на покращення в майбутньому.

Далі, будь ласка. Тепер перейдемо до слабких сторін, які хотілось би покращити.

Перш за все – це відсутність освітніх та інформаційних програмам для населення. Якщо поміняти зміни клімату з такою також великою загрозою, як наприклад, захворювання на СНІД і уявити, що освітні програми про СНІД проводять тільки деякі громадські організації, то це виглядає абсурдним, оскільки десяток громадських організацій в Україні не здатні врятувати населення від загрози. А зі зміною клімату таки відбувається. Це дуже негативна тенденція, котру треба якось виправляти.

По-друге. Як казала Мар’яна Булгакова в рамковій конвенції передбачено підготовка кадрів в сфері зміни клімату. На жаль, в Україні зараз цього практично немає. Є одиничні курси спеціальності по енергозбереженню і енергоефективним технологіям, але по зміні клімату, на жаль, немає.

І ,наприклад. В Києво-Могилянській академії де є чудова програма „Екологія та захист навколишнього природного середовища”, у нас немає спецкурсу по зміні клімату і власне студенти мають шукати її десь самі, якщо хочуть працювати в цій галузі. Наступна, дуже важлива проблема. Це те, що відсутній єдиний науковий прогноз про наслідки зміни клімату для України. Офіційний документ, національне повідомлення України з питань зміни клімату, який я зараз тримаю в руках, я була дуже щаслива, коли його отримала, я думала, нарешті я побачу офіційні дані. Тут є прогноз про наслідки зміни клімату. Він дуже короткий і він паше таке. Проведені дослідження показали, що географічний розподіл атмосферних опадів під впливом глобального потепління до один два градуси Цельсію є сприятливим для економіки України тому, що він вирівнює поле річної кількості атмосферних опадів. І ще тут десь приблизно 4 абзаци, причому, абсолютно без посилання на те, що це за дослідження, хто його і коли провів, виникають якби сумніви. В інших джерелах, наприклад, велика книга під редакцією Ліпінського „Клімат України” даються інші прогнози, і там вказується на те. що інші дослідження показали, що перерозподіл температур і вологості зараз вже відбувається, і що це є наслідком зміни клімату, і що наслідки цього для України і його господарства скоріше будуть негативними, а ніж позитивними. І в той же час інші науковці в України з Національної академії наук вважають, що або зміни клімату взагалі не відбувається, або це не наслідок антропогенного впливу. Тому дуже важливим було би провести якесь системне дослідження чи поєднання існуючих досліджень з тим, щоби отримати конкретний прогноз для України.

Применшення загрози для України – це, я думаю, це складова цих прогнозів, які такі часткові, і бачите, деякі з них кажуть, що зміна клімати це для України гарно, і як каже, наприклад, мій дідусь, що ми будемо вирощувати банани, і у нас взагалі все чудово, тому ми даремно тут зібралися.

Ще одна проблема – це обмеження доступу громадськості та ЗМІ до інформації. Не одна я скажу, що, наприклад, в тій же Національній агенції екологічних інвестицій інформацію одержати вкрай важко. На жаль, на прийом до них потрапити також дуже важко, і ми не змогли поки що, але ми сподіваємось, що зможемо прийти і дещо для нас дізнатись, наприклад, про той же реєстр викидів або про науковий прогноз.

Ну і закритість прийняття рішень. Всі зараз знають, що ми прямуємо до громадянського суспільства, і громадськість, експерти громадські та незалежні наукові мають бути залучені до прийняття рішень, які впливають на нас всіх в сфері змін клімату. Оця ініціатива – парламентські слухання – мабуть, одна з найперших таких великих, і ми, звичайно, її вітаємо. Хотілось би бачити більше таких заходів.

Наступний слайд, будь ласка.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, треба закінчувати. Я просто скажу, чому. Тому що о другій годині тут буде засідання фракції „Блоку Юлії Тимошенко” після Погоджувальної ради. Тому нам буквально через 5 хвилин треба буде залишити.


МАКЛЮК Ю. Добре. Я би поговорила з ними також.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтесь залишитися, да?


_______________. Тут бы не только поговорили. Столько желающих…


МАКЛЮК Ю. Добре, тоді одну хвилинку мені ще дайте.

В цій таблиці просто рожевим виділені пункти, які є незадовільними і на які треба звернути увагу. Я їх, в принципі, вже озвучувала, окрім… два пункти назву. По-перше, значна частина інформації… Будь ласка, хвилинку уваги! І я закінчу. це важливі моменти. Деяка частина інформації, наприклад, повний вміст національного реєстру викидів парникових газів та офіційна позиція України щодо посткіотського періоду оголошено конфіденційною інформацією. Не зрозуміло, наскільки легітимним є таке оголошення, оскільки інформація стосується стану довкілля, але так воно є. Будь ласка, наступний можна пропустити і останній – це п’ять фактів про зміну клімату, яких ви ніколи не дізнаєтесь – це підкреслення власне того, про що я говорила.

По-перше, ви ніколи… Ну, ніколи, можливо, колись дізнаєтесь. На даному етапі ви ніколи не дізнаєтесь, як зміна клімату впливає на Україну і на вас особисто. Тому що немає прогнозу. Ви не дізнаєтесь, які у вас є право в сфері зміни клімату і як взяти участь у обговоренні рішень стосовно цих прав і цих змін. Ви ніколи не дізнаєтесь, яка позиція України на посткіотський період і, власне, тому ви не будете знати, що вас чекає. А якщо ви є власником бізнесу, то для вас це створює додаткові ризики.

Також дуже важко дізнатися, скільки і яких проектів здійснюється за програмами сталого, спільного впровадження, вибачте, та зелених інвестицій. І найголовніше - дуже, ви навряд чи дізнаєтесь, де отримати інформацію з інших питань щодо клімату, які вас, можливо, зацікавлять.

Дякую вам. (О п л е с к и)

І ще раз дякую організаторам за цей захід.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія, що зголосилися взяти участь.

Ще раз хочу сказати, що всі презентації, вся інформація, яка була на цьому заході, вона буде розміщена на сайті програми. І можливо, ми запропонуємо на це Агентство з питань екологічних інвестицій, так само, на цьому сайті, про який Юлія зазначила, розмістити інформацію.

На жаль, ми не маємо часу для обговорення цієї частини резолюції, но це, мабуть, свідчить про те, що я не дуже вдало модерувала, вибачте, будь ласка, меле, але це – перший досвід. І, можливо, це також свідчить про те, що дуже цікава тема, і доповідачам було багато чого сказати, і вони просто не вкладалися в цей час.

А щодо резолюції, я спілкувалася із завідуючим Секретаріатом Михайлом Миколайовичем профільного Комітету з питань екологічної політики, і ми з ним домовилися про те, що пропозиції і… до резолюції, які ви маєте там можливо треба робити правки, тому що ну ми її робили дуже швидко і мені навіть сказали, що там є граматичні помилки. Дуже соромно, чесно вам скажу. Але оскільки це молодіжні… я думаю, що в он-лайн-режимі можна буде надсилати пропозиції на ту пошту, з якої ви отримували запрошення протягом там двох днів, наприклад, потім ми з шановним Михайлом Миколайовичем зустрінемося, обговоримо цей проект резолюції і розішлемо вам для погодження, тобто в такому он-лайн-режимі.

А зараз ми зможемо з вами поспілкуватися. Є кава-брейк. Будь ласка. Але перед кавою-брейк ми отримали дозвіл від комендатури на те, щоб ми зробили фотокартку учасників слухань біля картини „Незалежність”. На жаль, екскурсію не вийшло провести просто через такий людський фактор, на жаль, екскурсоводи захворіли двоє з трьох працюючих, тому так дуже швидко і прошу до другої години залишити приміщення і дуже-дуже всім дякую за цю участь і ініціативу. Дякую. (О п л е с к и)