Geum.ru

Головуючий. Шановні друзі, колеги, давайте будемо починати, тому що ми трішки затримались через певні технічні питання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5
відбувається окислення океану і просто ті екосистеми, які зараз існують, коралові рифи і всі інші, дуже багато видів, вони просто загинуть. Тобто 2 градуси – це є та безпечна межа, за яку не можна перейти.

Далі, будь ласка. Щоб скоротити, щоб утриматися в межах 2 градусів, потім це все переноситься в одиниці кількості концентрації парникових газів на, в атмосфері. Ви бачите графік наскільки потрібно скоротити. Тобто пік глобальних викидів парникових газів повинен статися до 2020 року і потім глобальні викиди парникових газів повинні скорочуватися так, щоб до 2050 року рівень був вдвічі менший, ніж у 90-му році. Якщо ви побачите тенденцію з 90-го там по зараз, то це йде постійний ріст. І щоб цю тенденцію змінити, потрібно щоб всі країни докладали певних зусиль.

Висновки міжнародної групи вчених при Організації об’єднаний націй говорять про те, що розвинені країни повинні взяти зобов’язання скороти викиди на 40 відсотків до 2020 року від рівня 90-го року і на 80-95 до 2050 року. При цьому вже зараз країни, що розвиваються, також повинні докладати зусиль по скороченню викидів парникових газів, що в межах 15-30 відсотків скорочення від базового рівня розвитку. Тобто є якісь бізнес-….. розвиток і від того рівня потрібно скороти. Тобто це, що говорить нам наука, щоб утриматися в межах 2 градусів.

Коли політики бачать ці цифри, вони просто жахаються, тому що приймати політичні рішення такого рівня дуже складно. Це означає. Що країну треба повністю переводити на інший режим розвитку, треба передивлятися енергетичні стратегії, треба робити все, що тільки можна для енергозбереження, для зміни стилю життя населення і для розвитку відновлювальних джерел енергії.

Далі, будь ласка. Позиції різних країн, що зараз ідуть на переговори, да, Європейський Союз мінус 30 відсотків готовий брати до 2020 року від рівня 90-го. США, хоча змінилася адміністрація і набагато по-іншому веде себе адміністрація, якщо США раніше блокували, не ратифікували Кіотський протокол, то зараз кардинально інші зміна, але тим не менше, те зобов’язання, яке вони оголосили, воно тне є ластатім, тому що по суті воно означає, що США до 2020 року лише повернеться до рівня викидів, які були у 90-му році, про мінус 40 ніхто навіть не говорить. Аналогічна позиція Канади. Японія, буквально, в Бонні два тижні тому оголосила, що вони візьмуть зобов’язання на мінус 15 відсотків від теперішнього рівня, що є мінус 8 від 90-го. Тобто, якщо за Кіотським протоколом у них була позиція мінус 6 відсотків, зараз вони заявили, що це буде мінус 8 відсотків, ніяк не мінус 40. Білорусь заявляє про 5-10, Росія що не оголосила, але офіційно говорить, що може взяти позицію про стабілізацію викидів парникових газів, тобто, щоб в 2020 році викиди парникових газів в Росії були такі самі як зараз. Ну і деякі країни, що розвиваються, вони також заявляють про мету стабілізації, тобто, щоб до 2020 року досягти піку викидів і потім почати скорочувати.

Далі, будь ласка. Позиція України. Цей графік показує, жовта лінія – це фактичні викиди парникових газів в Україні, а потім три сценарії економічного розвитку, за якими відповідно до енергетичної стратегії України пораховані три сценарії викидів парникових газів. І червоний – це найоптимістичніший сценарій, синій – базовий і зелений – песимістичний.

Позиція України виглядає зараз так, що до 2020 року ми готові обрати 20 відсотків скорочення від 2090. Якщо подивитесь на графік, то ви побачите, що Україна навіть не досягне рівня мінус 30 відсотків від 1990 року.

Більше того, в енергетичній стратегії України майже не закладені механізми і заходи енергозбереження, а вона побудована таким чином, щоб все і більше, і більше будувати енергогенеруючі потужності, тобто теплові атомні електростанції і так далі. Майже дуже низький відсоток відновлюваних джерел енергії і, як я вже казала, майже не враховується енергозбереження.

Якщо, дуже часто коли люди дивляться на цей графік вони говорять, що Україна вже виконала і перевиконали свої зобов’язання. Але, насправді, навіть зараз, коли у нас викиди парникових газів 50 відсотків від рівня 1990 року, ми входимо в двадцятку найбільших забруднювачів планети. Тобто в абсолютних цифрах викиди в Україні дуже великі. Про в 1990 році вони були набагато більші ніж зараз і говорити про те, що Україна там врятувала планету своїм економічним спадом, це просто не відповідає дійсності.

І ще такий цікавий аспект, якщо подивитися на жовту лінію, то десь там 1997-1998 року в Україні почався економічний зріст, але при цьому викиди парникових газів майже знаходяться на одній лінії, якщо ви бачите, да, лінія майже паралельна.

І тут немає ніякого секрету, просто енергоресурси дорожчають, відбувається модернізація економіки, яка і так відбувається для приватних підприємств. Це також стоїть на порядку денному – запроваджувати заходи енергозбереження через економічну ситуацію, через економічні стимули, які відбуваються на ринку. І оцей графік, який намальований, що настільки викиди на Україні будуть рости, до нього є дуже багато питань, що насправді викиди будуть набагато менші. А зараз, на жаль, за умови кризи, то взагалі ситуація ще гірша. Можна далі.

Ну, я ще хочу сказати, що екологічні організації дуже критикують таку позицію України, тому що вона, по-перше, не відповідає науковій дійсності, політичній доцільності на переговорах і, скоріш за все, що таку позицію потрібно буде переглядати. Європейський Союз зробив таке дослідження: вони спробували порахувати, які ж повинні бути зобов'язання для всіх країн розвинених (додаток один), які повинні брати зобов'язання в абсолютних цифрах за чотирма критеріями - економічний стан в Україні, тобто рівень ВВП, енергоємність промисловості, тенденція, динаміка зміни населення і історична відповідальність, тобто скільки було викидів, починаючи з 90-го року. І за цими розрахунками Україна повинна брати зобов'язання – мінус 60 відсотків від 90-го року або мінус 12 від теперішнього. І за наших фінансових можливостей, і за нашого потенціалу енергозбереження така мета є доцільною. Можна далі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Іра, я вибачаюсь, там трохи час…


СТАВЧУК І. Я дуже швидко. У мене два слайди, я дуже швидко.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.


СТАВЧУК І. Як я вже казала, проблема української позиції – це політична недоцільність на міжнародному рівні, це відсутність будь-якого обґрунтування такої позиції. І Україна веде себе досить деструктивно на переговорах, тому що вона входить в umbrella-group, в яку входять країни, які не дуже зацікавлені в тому, щоб була ефективна міжнародна угода. Це і Японія, і Канада, і Австралія, і США, які не беруть на себе серйозні зобов'язання і таким чином також гальмують всю цю міжнародну домовленість. І далі, будь ласка.

Я дуже часто отримую запитання: як же економічний розвиток України? Звичайно, економіка повинна зростати. Ніхто не говорить про те, що необхідно закрити всі підприємства і рятуватися від зміни клімату. В Україні, якщо не брати до уваги механізми Кіотського протоколу, в 4-10 разів дешевше запроваджувати енергозбереження, ніж будувати нові атомні вугільні електростанції. Відповідно навіть на які використовуються бюджетні кошти, тобто використання бюджетних коштів навіть без зміни клімату вони відбуваються неефективно і потрібно перерозподілити ці кошти, направити на енергозбереження.

Ну і щодо торгівлі квотами, одна з таких аспектів чому Україна бере таке зобов`язання, щоб мати можливість торгувати квотами, остання угода „Україна-Японія”, що від того отримає кожен українець, було дуже багато заяв про те, що кошти підуть на проекти скорочення викидів парникових газів, ми надіслали низку листів до агенції, ми не отримали жодної відповіді з приводу того куди ж насправді підуть кошти. Тому це питання залишається дуже відкритим і що від того отримає кожна людина – невідомо.

Я дякую за увагу. (О п л е с к и)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ірино!

Наступна презентація Огаренко Юлія, інтерн-програма стажування в парламенті, вона стажується в Комітеті з питань екологічної політики і представляє студентську екологічну організацію екоклуб „Зелена хвиля” і тема виступу „Аналіз кліматоохоронної політики України”. Дякую.


ОГАРЕНКО Ю. Доброго дня, шановні колеги.

Попередні доповідачі вже досить детально розповіли про сучасну кліматоохоронну політику України, тому я буду фокусуватися на інструментах кліматоохоронної політики, які є перспективними для запровадження в Україні. Зокрема це є податок на викиди С2 та внутрішня система торгівлі викидами. Отже Україна ратифікувала рамкову Конвенцію ООН та Кіотський протокол, але, на жаль, на сьогоднішній день не запроваджуються заходи, які призвели б до суттєвих скорочень викидів, і Україна на сьогоднішній день входить в двадцятку країн, які є найбільшими забруднювачами викидів парникових газів. Також негативним моментом є те, що в Україні енергетичні субсидії складають близько 17 відсотків від ВВП, тобто це фактично є інструментом, який не сприяє запровадженню енергозберігаючих технологій і Україна також є державою з дуже великою енергоінтенсивністю економіки, тобто споживання на одиницю ВВП одне з найбільших в світі.

Отже, що ж таке, власне, ці інструменти: податок на викиди та система торгівлі викидами. В разі податку забрунювач платить за кожну тонну викидів , і підприємства фактично мають два вибори, тобто мають вирішувати, що їм вигідніше: чи оплатити податок, чи знижувати кількість викидів, - в залежності від того, наскільки високий податок і наскільки, власне, висока вартість скорочення викидів, тобто це встановлення спеціальних технологій, енергозберігаючих технологій. А в разі торгівлі це вже держава розподіляє між підприємствами кількість… дозволи на певну кількість викидів, і тоді вже підприємства вирішують, що їм вигідніше: чи самостійно скорочувати викиди, чи, можливо, купувати дозволи на скорочення викидів в інших підприємств. Я просто… (Будь ласка, наступний слайд. Будь ласка, ще кілька разів. Далі, далі. До кінця, будь ласка, прокликайте, щоб був повний слайд).

Отже, я просто хочу пояснити більш детально, щоб всім було зрозуміло, як працює механізм торгівлі викидами. На даному слайді ви бачите два підприємства. Компанія А може зменшити кількість викидів, наприклад, тисячу тонн за два доларів за тонну скорочення викидів, тобто фактично це їм буде коштувати 2 тисячі доларів. А компанія Б може зменшити кількість викидів, ну, тисячу тонн викидів за вартістю 6 доларів за тонну, тобто це їй буде коштувати 6 тисяч доларів, за умови, що ринкова ціна скорочення викидів становить близько, наприклад, 4 тонни. Тоді виходить, що компанія А може продавати свої скорочення викидів, і вона отримає прибуток у 2 тисячі доларів; а компанія Б може заощадити і також отримати 2 тисячі доларів заощаджень.

Будь ласка, наступний слайд. Хочу просто показати, який є досвід запровадження даних інструментів в різних країнах. Як ви бачите на слайді, такі, ну... в багатьох сучасних і розвинених європейських країнах запроваджений, є досвід запровадження і податку на викиди і системи торгівлі викидами, і є навіть країни в яких працює обидва механізми. Це, наприклад, такі країни як Чеська Республіка, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Великобританія. Досить, немає багато часу розповідати детально про міжнародний досвід запровадження даних механізмів. Тому перейдемо до країни і просто подивимося, які можуть бути переваги і недоліки запровадження кожного з інструментів.

Ну, щодо податку, то варто сказати, що в проекті податкового кодексу вже передбачені запровадження податку на викиди у розмірі 20 копійок за тонну. Хочу сказати, що це досить мала податкова ставка порівняно з міжнародним досвідом. Тому що в інших країнах, наприклад, можу сказати, що це податок сягає там і 100, і 150 євро. Я не кажу, що для України потрібен такий високий податок, але це просто для порівняння, що 20 копійок, це, фактично, навряд чи тоді інструмент, економічний інструмент зможе принести, виконати екологічну та фіскальну функцію. Отже, основною перевагою податку на викиди є те, що податок, фактично, гарантує досить таку, ну, визначену і стабільну вартість скорочення…, вартість викидів .

Тобто якщо податок встановлено на певному рівні, тоді, і це досить, скажімо так, стабільно там, ну, може бути два роки, п’ять років. Тобто держава може декларувати, що збільшення податку, чи зменшення, але це все одно є такою досить стабільним індикатором, який вже показує підприємствам, що їм потрібно робити. Чи впроваджувати викиди, чи впроваджувати енергозберігаючі технології, чи платити податки. також податок може виконувати фіскальну функцію, тобто приносити додатковий прибуток від держави. І тут уже можна говорити про різні шляхи використання цього прибутку. Це можна додатковий прибуток з…, використовувати для, знову ж таки, для різних екологічних проектів, а можна прибуток від податку використовувати для зменшення інших податків, наприклад, податку на працю. Це вже йде мова про еколого-трудову податкову реформу.

Взагалі, ще такими великими, досить суттєвими перевагами податку це є те, що податки досить прості для впровадження і не потрібно серйозних законодавчих та інституційних змін, і також адміністративні витрати на запровадження, наприклад, додаткового податку на не будуть досить великими, враховуючи те, що у нас податкова система працює і ці механізми налагоджені.

Але недоліком податку з екологічної точки зору є те, що не можна передбачити… тобто, ну, можливо є якісь економічні моделі, якось це можна розраховувати, але це дуже складно передбачити, чи призведе податок до, власне, скорочення викидів і до якого рівня.

Також недоліком є те, що необхідний досить регулярний перегляд податковий ставки, якщо ми хочемо досягти певних скорочень викидів. Тобто це треба переглядати з досвіду, чи даний податок призводить, стимулює скорочення викидів, чи ні, відповідно вже підвищувати, тобто коригувати даний інструмент.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія, я вибачаюсь, незручно вас переривати. Але я думаю, що треба завершувати.


ОГАРЕНКО Ю. Ну, добре.

Тоді, можливо, я перейду до таких рекомендацій, які я зрозуміла з власного досвіду.

Тобто проаналізувавши міжнародний досвід запровадження даних інструментів, а також… тобто проаналізувавши певні переваги і недоліки запровадження їх в Україні, можу сказати, що з точки зору екологічних і економічних індикаторів, для України варто, на мою думку, варто застосовувати обидва інструменти, але за умови, що до внутрішньої системи торгівлі викидами варто включити підприємства, які є найбільш енергоінтенсивними і спричиняють більшу кількість викидів , а податок потрібно запроваджувати для всієї економіки, але зрозуміло, що для дуже енергоінтенсивних підприємств необхідно буде запровадити суттєві, ну, можна сказати, навіть дуже великі податкові пільги, і навіть винятки в деяких випадках. Тобто, фактично, податок… Внутрішня торгівля буде фокусуватися на великих енергоємних підприємствах, а торгівля… торгівля буде фокусуватися на великих енергоємних підприємствах, податок буде фокусуватися на інших підприємствах. І тоді, можливо тоді пройдемо останній слайд, я скажу кілька рекомендацій, які я хотіла б включити до резолюції даних парламентських слухань, тобто я вважаю, що на державному рівні необхідно розробити довгострокову програму із зниження енергетичних субсидій, також необхідно організувати науково-дослідну роботу для визначення оптимальної податкової ставки та бази оподаткування податку на викиди . І необхідно розробити механізми внутрішньої системи торгівлі викидами та право розподілу дозволі не викиді на державному рівні. І звичайно до питань розробки і обговорення даних програм необхідно широко залучати громадськість, як це відбувається в усьому світі.

Дякую за увагу, дуже шкодую, що не змогла більш детально розповісти про дані інструменти. Але якщо є питання, будь ласка, звертайтесь. (О п л е с к и).


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юля, дуже гарна презентація, дуже змістовна, але регламент є регламент, правильно? Все-таки парламентські слухання треба дотримуватись регламенту. Так вийшло, що час, який був запланований для обговорення ми вже з вами вичерпали, але якщо у когось є репліки, зауваження, то будь ласка. Представляйтеся і будемо…


___________________Є.В. Коротке питання у мене. … представника Нацеко…агенства, я так розумію. Питання таке, ви сказали про продаж 30 мільйонів одиниць скорочення викидів у Японії. Скажіть, будь ласка, яке цільове призначення цих грошей? Тому що це одне з підстав продажу цільове призначення. Цікаво.


___________________С. Дякую, Євгене Валерійовичу за запитання. Дійсно, це таке можна сказати, перемога української … і політики у сфері екології, оскільки значні залучення, значні кошти будуть. Продаж їх цих квот по такій досить рекордній ціні відбувається. Але справа в тім, що зараз ці кошти будуть за умовами договору, вони регламентують їх використання за умов жорсткого контролю з боку японської сторони, також японського уряду, також зі сторони України. Тобто кожні кроки для їх реалізації впровадження будуть жорстко регламентовані і контролюватися. Поки, на жаль, інформацію надати під які конкретно проекти вони будуть реалізовуватися не можу надати, але зараз відбувається як би збір проектів інноваційних, які пропонуються, Нацагентству надається така інформація підприємствами, потім в них з ними відбувається робота і вже будуть відбуватися вибір конкретних проектів, і такі будуть використовуватися ці кошти, звісно жорсткою регламентацією від чого конкретного, тобто жорсткий контроль буде відбуватися за їх використанням.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій. Мар’яна.


___________________М. Я б хотіла, по-перше, коротку репліку і щодо цієї підписаної угоди, проблема полягає в тому, що доступ до тексту угоди вже є закритий. Тобто агентство вже не надає інформації про те, на що кошти будуть спрямовані, немає процедури, яким чином будуть вибиратися проекти, немає процедури, яким чином відповідні підприємства будуть звертатися за отриманням даних коштів. Немає необхідної правової бази, незрозуміло, хто контролює виконання даної угоди, тому що якщо це є агентство, ми маємо ситуацію, коли агентство підписує угоду, коли агентство виконує угоду, коли агентство здійснює контроль за виконанням даного договору, що є неприпустимо, тому що відбувається зосередження повністю всіх функцій в однієї гілки влади, навіть в одного контролюючого органу. Коли ми звертаємось із запитами, наприклад, до Кабінету Міністрів, повністю що ми бачимо, що як такого реального контролю не відбувається, тому що будь-які запити, будь-які скарги пересилаються знову ж таки в національне агентство екологічних інвестицій. Тому проблема на ранньому етапі, проблема на стадії підписання угоди, поки вона ще не виконується, вже існує і вона нас дуже турбує, перше.

Друге запитання, де можна ознайомитися із реєстром підприємств, які здійснюють викиди парникових газів, які ви кажете, що вже ведеться і вже формується.


___________________С. Дякую. З приводу вашої першої репліки, по-перше, згідно самого тексту договору існують певні терміни, за яких відбувається нерозголошення , перше, ціни, інших позицій цього договору.

По-друге, стосовно ваших звернень до Кабінету Міністрів і звернень, які відсилаються до Нацагенства в принципі я можу передати ваші побажання і конструктивні такі пропозиції, до керівництва донести, за це відповідає відділ роботи з громадськістю. І якщо в його роботі відбулися певні, його робота виявиться незадовільною, звісно будуть певні відбуватися заходи з цього приводу.

Стосовно реєстру підприємств, також є окремий відділ, який займається створенням цього реєстру і наскільки я знаю, цей реєстр ще в стадії процесу розроблення, оскільки існують певні складнощі його передачі частини інформації від Міністерства охорони навколишнього природного середовища, оскільки структура нова.

Дякую вам за пропозиції, в принципі можна буде поспілкуватися далі з цього приводу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію!

Давайте перейдемо до другої частини слухань. Друга частина має назву: „Джерела інвестицій, природоохоронні проекти і механізми впровадження сучасних енергозберігаючих екологічно безпечних технологій для модернізації економіки.

Ми запросили для презентації… Зараз ми вирішимо, хвилинку, технічні моменти.

Презентація. Віктор Скоршевський старший менеджер „Медінвестхолдингу”, презентація з теми „Зміна клімати в Україні, практичні дії товариства „Медінвестхолдинг”.

Можливо ви знаєте, у березні відбувався перший бізнес-форум з питань зміни клімату і готовності бізнесу до тих можливостей, які надає рамкова Конвенція ООН та Кіотський протокол, який Україна ратифікувала. І ми запросили представників бізнесу, щоб вони розказали нам, що вони думають з приводу тих умов, і які дії вживають.

Можна починати? Дякую!


СКОРШЕВСЬКИЙ В. Дуже дякую за запрошення виступити на перших парламентських молодіжних слуханнях з питань зміни клімату. Я коротко розкажу про, за практичні дії, які застосовує „Медінвестхолдинг”, група підприємства „Медінвест” в рамках з питань зміни клімату. Будь ласка, перший слайд. Презентація складається з трьох блоків.

Перше. Я коротко представлю групу „Медінвест” .

Друге. Я зупинюсь безпосередньо на заходах, які вже робить „Медінвест” в цьому напрямі.

І третє, я скажу про неповний перелік, ясна справа, але про ключові ризики, які є для бізнесу до 2012 року і після 2012 року.

Будь ласка. наступний слайд і ще раз наступний слайд.

„Медінвест холдинг” входить в групу СКМ – це є вертикальною інтегрованою компанією в якій є підприємства вугільної, гірничорудної. коксохімічної, металургійної та трубно галузеві.

Стратегічна мета групи – це можна подивитися на слайді. Це побудова гірничо-металургійної компанії світового класу на досягненнях лідируючих позицій у Європі та в світі. очевидно, що для досягнення цієї амбітної мети ми передбачаємо заходи, що пом’якшують наслідки… пом’якшують вплив нашого бізнесу на навколишнє середовище.

Будь ласка, наступний слайд.

Уже з 2006 року на наших підприємствах активно застосовується механізми Кіотського протоколу, вже згадувалося тут проекти спільного впровадження. На даний час на наших підприємствах реалізуються 10 проектів спільного впровадження на різних стадіях вони знаходяться. Деякі проекти зареєстровані. Деякі знаходяться на стадії розробки проектно-технічної документації, деякі на стадії проектної ідеї.

Умовно можна розбити ці проекти на три частини.

Перша. Це утилізація шахтного метану. Ці проекти відбуваються на шахтах, які входять до складу „Краснодвугілля” Луганської області.

Другий такий великий, велика частина – це виробництво тепла та електроенергії з відхідних газів. Це, насамперед, стосується підприємств коксохімічних наших підприємств та металургійних підприємств.

Ну і третя частина, вона стосується, практично, всіх підприємств всіх підприємств – це енергоефективні заходи. Як відомо, енергоефективні заходи призводять до зменшення споживання електроенергії. І це в свою чергу призводить до зменшення викидів парникових газів. І це потенційно означає, що енергоефективні заходи можуть бути проектами спільного впровадження потенційного, наголошую.

Є дуже багато переваг у використання механізмів Кіотського протоколу. По-перше, це додаткові фінанси. Можна доходами від продажу одиниць скорочень викидів можна покрити від 5 до 100 відсотків основних інвестицій в енергоефективний проект, а деколи навіть і більше, ніж 100 відсотків. Це стосується утилізації шахтного метану. Як відомо, парниковий ефект шахтного метану в 21 раз, а за новими розрахунками вже у 23 рази перевищує парниковий ефект СО2, тобто високий коефіцієнт і на багато краща економіка.

Друга перевага – це інструмент залучення іноземних інвестицій. Навіть зараз у наш такий тяжкий час економічної та фінансової кризи є інвестори, іноземні інвестори, які розглядають можливість інвестування в енергоефективні проекти з огляду на те, що вони зможуть отримати дохід від продажу одиниць скорочення викидів, тобто під покриття одиниць скорочення викидів готові інвестувати. От на даний час ми розглядаємо декілька таких проектів.

Ну, і третя перевага – це є елементом корпоративної соціальної відповідальності, тому що така наша діяльність призводить до нашого вкладу в зниження чи там запобігання глобальної зміни клімату.

Будь ласка, наступний слайд. Ну і в рамках ідентифікації можливостей застосування механізмів Кіотського протоколу на наших підприємствах, на багатьох з наших підприємств було проведено інвентаризацію викидів парникових газів. За допомогою цієї інвентаризації ми визначилися, де саме, де найкраще можна застосовувати проекти спільного впровадження.

Будь ласка, наступний слайд. От окрім застосування механізмів Кіотського протоколу ми приймаємо участь, що стосується глобальної зміни клімату, також і в міжнародних дослідницьких проектах. Як приклад, я наведу „Краснодонвугілля”, яке входить до складу „Метінвестхолдингу”, там зараз відбувається проект Європейської комісії по впровадженню передових технологій утилізації шахтного метану. От, аналізується можливість виробництва зрідженого газу із шахтного метану. І, якщо буде прийнято рішення по інвестуванню в цей проект, то Європейська комісія готова надати, надати грант, можна так його назвати, в розмірі 1 мільйон євро на обладнання, яке потрібно для виробництва зрідженого газу. Це близько 25 відсотків від основних інвестицій.

Будь ласка, наступний слайд. Окрім того, окрім дослідницьких проектів, ми також приймаємо участь в міжнародних ініціативах по зміні клімату. „Метінвестхолдинг” є членом „Уолтстіл” асоціації, яка об’єднує найбільших виробників сталі в світі. І в рамках впровадження чи там реалізації Болійської дорожної карти, яка була прийнята, в Балі в 2007 році, на конференції сторін була ініціатива, тобто вона і є, ініціатива „Уотсліт” асоціація по розрахунку вуглецевої інтенсивності, показника вуглецевої інтенсивності для металургійної промисловості як у світовому масштабі, так і по регіонам. Ми долучилися до цієї ініціативи. Зараз якраз проходить процес і збору інформації, і розрахунку цього показника. Але суть цього всього, це що ми отримаємо в кінці цієї ініціативи. Ми зможемо оцінити, ми як і підприємство, як і група підприємств, і металургійна галузь як в світовому масштабі, ми зможемо оцінити і визначити, які пріоритетні заходи і технології, спрямовані на зниження викидів парникових газів в довгостроковій перспективі які такі технології ми зможемо застосувати. І на скільки ми зможемо внести, зробити свій вклад у запобігання глобальної зміни клімату.

Будь ласка, наступний слайд. Якщо до 12-го року і підприємства, і Україна в цілому мають лише вигоду, практичну вигоду з цих механізмів, то після 12-го року от пані Ірина Савчук вже на цьому трошки зупинялася, що буде після 12-го року, але після 12-го року нас можуть очікувати значні ризики.

Будь ласка, наступний слайд. Ну перше, це впровадження секторального підходу в посткіотський період. Мається на увазі зараз це не абсолютні показники викидів, а це коли викиди розраховуються викиди парникових газів на одиницю продукції, тобто такий показник вуглецевої інтенсивності. Якщо буде впроваджено, я думаю, що ймовірність дуже невелика після оцих от переговорів, які пройшли зараз в червні в Бонні і після таких несхожих позицій між різними країнами, про які вже Ірина говорила, це не так вже ймовірно, але якщо це буде впроваджено, то українські підприємства з продавців викидів парникових газів можуть перетворитися в покупців, так як, як відомо, енергоефективність, на жаль, на сьогоднішній день в українській економіці і в бізнесу особливо такого як металургійного, там є дуже багато причин чому це вище, ніж в середньому по світі. Це один з ризиків. Ще раз хочу наголосити, це не повний перелік, це просто як приклади для які ризики взагалі існують.

Друге, це… цей ризик він навіть вже не 12-го року, він навіть ближче, можливо навіть 10-11-ий, це буде залежати від декількох факторів, це введення заборони імпорту в країни ЄС товарів з високою вуглецевою інтенсивністю. знову ж таки мається на увазі металургійна промисловість, можливо це і буде і цемент, можливо це і алюміній. Це буде залежати від Європейського Союзу, від європейської комісії. І це також є високий ризик в цьому. А європейська комісія буде приймати рішення по впровадженню чи не впровадженню, а це вже розглядається. Це не те, що буде колись і це не є конференція сторін, де 192 країни приймають участь, це Європейська комісія, яка може достатньо таки оперативно прийняти рішення. І після того, як буде відомо, після грудня 2009 року, якою буде пост-Кіотська угода, на цій базі вже Європейська комісія буде приймати якісь там відповідні рішення, чи то буде вуглецевий податок, чи це буде, як то кажуть, екологічний демпінг. В якій формі це буде – це інша справа. Але ризик для бізнес існує. Ну це не тільки України стосується, передусім це Китай, Росія, ну і Україна як один із основних постачальників експертної продукції в Європу вуглецевої інтенсивної продукції.

І третій – це вже національний ризик. І про це вже сьогодні згадувалося як національна внутрішня система торгівлі викидами парникових газів, я це назвав у своїй презентації як впровадження лімітів по викидам парникових газів для окремих галузей та підприємств.

У чому ризик.? Ризик полягає в прозорості чи непрозорості розрахунку квот та лімітів, як для галузей, так і для окремих підприємств. Якщо це буде впроваджуватися, а це буде впроваджуватися, наскільки я розумію, українським урядом, чи то Нацагентством, чи то Мінприроди, тут головне забезпечити прозорість підходу у цьому напрямі, щоб цей розподіл не залежав чи то від прізвища Прем'єра, чи то від більшості в парламенті.

І, будь ласка, останній слайд. Резюмуючи те, що я сказав, заходи, які впроваджує „Метінвестхолдинг”. Перше – це реалізація проектів спільного впровадження майже на всіх наших підприємствах, участь в міжнародних дослідницьких проектах, мається на увазі у даному випадку проект Європейської комісії, участь у міжнародних ініціативах по глобальній зміні клімату, мається на увазі „Уолтстіласоціація” і її ініціатива. Ну, і ми як Група „Метінвест” ми готові та вже і по факту ми готові приймати участь в розробці заходів щодо пом’якшення змін клімату також і на національному рівні, одночасно впроваджуючи на практичному рівні всі ті заходи, які я тільки що вам доповів.

Дякую за увагу.