Богачова Олена Вікторівна удк 340. 134(477):(470+571):(438) закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

США.


Виконавча влада формально не має права законодавчої ініціативи. Внести до парламенту проект може тільки сенатор або член Палати представників.

Реалізація права законодавчої ініціативи в країнах з однопалатним парламентом:

Швеція.

Право законодавчої ініціативи має значне коло органів та посадових осіб. Це уряд, депутати, постійні комісії риксдагу, інші парламентські органи з питань, що належать до їх компетенції, уповноважені Риксбанку та Управління національного боргу, ревізори парламенту, а також конференція при тальмане (голові парламенту) з питань регламенту риксдагу.

Фінляндія.

Право законодавчої ініціативи мають Президент, депутати Едускунти.

У порядку законодавчої ініціативи Президент надсилає до Едускунти законопроекти, розроблені Державною радою чи схвалені нею. До того, як передати законопроект до парламенту, Президент має право надіслати його для висновку Верховного суду, або Верховного адміністративного суду, або обом разом.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Сенат і Палата представ­ників Конгресу США мають однакові законодавчі функції та повноваження.

Голова Палати передає внесений законопроект для розгляду до комітетів. Ті законопроекти, які зібрали більшість голосів у комітеті, досягають стадії пленарного засідання в Палаті, інші відхиляються і здаються в архів. При розгляді на пленарному засіданні Палати законопроект можна відхилити, ухвалити, або внести поправки, а вже потім ухвалити, або ж його можна відправити назад до комітету для додаткового розгляду.

Закон у Палаті представників та у Сенаті проходить три читання, слухається на спільному засіданні представників палат, після чого потрапляє на підпис до Президента, який може його підписати, або повернути до Конгресу. Конгрес може затвердити законопроект всупереч вето двома третинами голосів у обох палатах.

Канада.

Порядок проходження законопроектів ідентичний у Палаті громад та у Сенаті.

У Палаті громад законопроект повинен пройти наступні стадії:

Перше читання є фактично внесенням законопроекту в Палату. Регламент Палати громад дає можливість відхилити будь-який законопроект, не доводячи його до другого читання і не відкриваючи щодо нього дебатів.

Під час другого читання обговорюються основні, принципові положення законопроекту, при цьому окремі статті законопроекту чи які-небудь поправки до нього не розглядаються. Вирішується питання про доцільність прийняття цього білля. У результаті другого читання законопроект може бути схвалений і направлений до відповідного комітету для детального розгляду та підготовки поправок або відхилений у цілому.

На стадії обговорення у комітеті палати відбувається детальний, постатейний розгляд законопроекту. При цьому комітет може відхилити будь-яку статтю законопроекту, виділити яку-небудь частину білля в окремий законопроект, просити у Палати надати йому право розділити законопроект на дві або декілька частин або об'єднати два білля в один.

На стадії доповіді Палата розглядає законопроект постатейно, обговорює зроблені комітетом поправки.

Третє читання - це досить формальна стадія, на якій можуть пропонуватися поправки, що не стосуються суті законопроекту.

Після проходження трьох читань законопроект вважається прийнятим Палатою громад, після чого він передається в Сенат, де проходить ті ж стадії. У випадку, якщо сенатори вносять у законопроект поправки, він знову повертається на розгляд Палати. Якщо виникають істотні розбіжності в двох варіантах білля, може бути скликана конференція за участю депутатів Палати громад і сенаторів. Ця конференція фактично є тимчасовим погоджувальним комітетом.

Після подолання розбіжностей та остаточного схвалення законопроекту обома палатами він передається Генерал-губернатору Канади. Останній дає "королівську санкцію", тобто затверджує білль, що стає законом та іменується "Актом парламенту". Якщо інше не передбачене, він набуває чинності з моменту затвердження його генерал-губернатором.

Росія.

Обговорення законопроекту в Державній Думі проходить кілька стадій:

Обговорення законопроекту в комітетах Державної Думи (до першого читання в Державній Думі). Комітет Державної Думи ухвалює своєю постановою рішення про доцільність або, навпаки, недоцільність подальшого розгляду законопроекту Державною Думою.

Розгляд законопроектів у Державній Думі здійснюється в трьох читаннях, якщо стосовно конкретного закону не буде прийняте інше рішення.

Прийняття законопроекту в першому читанні означає, що Державна Дума затвердила концепцію та основні положення законопроекту, його назву, вибрала з наявних альтернативних законопроектів один і прийняла його за основу для подальшої роботи.

Під час другого читання розглядаються поправки до законопроекту. Прийнятий у другому читанні законопроект направляється до відповідального щодо законопроекту комітету для усунення за участю Правового управління Апарату Державної Думи можливих внутрішніх суперечностей та редакційного опрацювання тексту законопроекту, зміненого при другому читанні.

При третьому читанні законопроекту не допускаються внесення до нього поправок та повернення до його обговорення в цілому або по статтях, главах, розділах.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Офіційним видавцем усіх законів визнано Видавництво ЇЇ Величності. Головна відповідальність за публікацію лежить на Лорд-канцлері, в той час як Служба публікації законів дбає про те, щоб примірники закону потрапили до всіх державних міністерств, інших офіційних органів та широкого загалу.

Набрання чинності пов'язується з промульгацією. Закон може набирати чинності відразу по королівській санкції, та буває таке лише за виняткових обставин. Як правило, конкретніше про це йдеться в самому законі. Мало того, закон може конкретно передбачати, що: увесь закон або його певні положення набирають чинності певного дня чи через певний час після отримання королівської санкції (зазвичай два місяці, або більше, коли відповідні положення безпосередньо торкаються загалу, юристів або судових справ у процесі розгляду), увесь закон або його певні положення набирають чинності після виходу наказу про їх уведення в дію. Такий наказ є актом делегованого законодавства, здійснюваним міністром(-ами), який відповідає за закон, і підлягає схваленню обома палатами.