Удк 658. 152 (477. 74) Михайлюк Олена Леонідівна

Вид материала

Содержание

Місце Одеської області за основними показниками серед регіонів України
Показники розвитку ринкової інфраструктури Одеської області
Таблиця 3 Обсяги інвестицій в основний капітал [10]

Подобный материал:

УДК 658.152 (477.74)

Михайлюк Олена Леонідівна,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник Регіонального

філіалу Національного Інституту

стратегічних досліджень у м. Одесі

Шляхи підвищення інвестиційної привабливості Одеської області

За сучасних умов незавершеності трансформаційних змін і посилення механізмів місцевого самоврядування актуальною проблемою є формування ефективної регіональної інвестиційної політики, яка б всебічно враховувала рівень економічного розвитку й інвестиційний потенціал регіонів.

Розподіл інвестицій по регіонах залежить від багатьох чинників. Інвестиційну привабливість регіонів можна оцінювати за п’ятьма групами факторів: соціально-економічний розвиток; ринкова інфраструктура; фінансова інфраструктура; людський капітал; взаємовідносини підприємництва і влади. Останній фактор свідчить про ступінь готовності регіональної влади співпрацювати з інвесторами і виявляється у стійкій зворотній залежності між розмірами адміністративного апарату та обсягами інвестицій.

Рівень інвестиційного співробітництва України залишається низьким. За показником інвестицій на душу населення Україна у десятки разів відстає від країн Східної Європи. Незавершеність інституційних перетворень, надмірне втручання державних органів у господарську діяльність підприємств та корупція не сприяють надходженню в Україну світових фінансових потоків [1, 2].

Однією з головних причин низького рівня прямого іноземного інвестування в Україні поки що залишається несприятливий, порівняно з іншими країнами інвестиційний клімат. Робота щодо підвищення інвестиційної привабливості економіки країни та окремих регіонів ведеться постійно [3, 4, 5], але інформації по окремим регіонам недостатньо. Ще менше матеріалів, які характеризують ситуацію за певними критеріями і на їх основі дають змогу розробити більш ефективні шляхи поліпшення ситуації.

До негативних рис інвестиційного клімату відносять: низьку купівельну спроможність; недосконалість податкового, господарського та цивільного кодексів; нестабільність наявної нормативно-правової бази; неврегульованість корпоративних відносин; наявність тіньового сектору економіки, що робить неконкурентноспроможною продукцію офіційної економіки; відсутність чіткої та послідовної пріоритетної державної й регіональної політики; низький рівень капіталізації українських банків, який не дає змоги кредитувати ризиковані проекти і гальмує можливості реалізації венчурних проектів; високий рівень корумпованості в органах влади.

Всі ці фактори відлякують інвесторів з розвинених країн світу. Сьогодні серед провідних інвесторів в Україні - російські [6, 7], хоча наша країна для російського бізнесу є високоризиковою сферою вкладень. Це пов’язано з тим, що в Україні відсутня політична передбачуваність і економічна стабільність, відповідна інфраструктура для інвестицій.

Набуває сили рейдерство, що теж не підвищує інвестиційної привабливісті. З січня по червень 2006 року в Україні зареєстровано 43 операції по злиттю і поглинанню компаній на загальну суму у 3690,1 млн доларів. Основні галузі, де проводилися такі операції - фінанси, металургія, нафтогазова промисловість, зв'язок і послуги, земельна власність.

Для створення сприятливого клімату в регіонах потрібно формування “прозорого” регіонального інвестиційного ринку; поєднання інвестицій з інноваціями завдяки вибору найбільш прогресивних проектів; раціональне розміщення інвестиційних проектів з урахуванням економічних інтересів усіх його учасників.

Важливим фактором підвищення регіональної інвестиційної активності є формування інформаційної відкритості та привабливого іміджу регіонів. Одеська область за своїм економічним, інноваційним та людським потенціалом і геоекономічним положенням є однією з провідних в Україні (табл. 1).

Таблиця 1

Місце Одеської області за основними показниками серед регіонів України

№п/п	Назва показника	Одиниці виміру	2006 рік	Частка у загальному обсязі по Україні, %	Місце серед регіонів за значенням показника
1	Валова додана вартість (за 2004 р.)	млн грн	16050	5,0	5
2	Індекси промислового виробництва^*	%	106,4	х	15
3	Темп зростання (зменшення) обсягу валової продукції сільського господарства	%	101,0	4,9	8
4	Інвестиції в основний капітал у фактичних цінах (за 9 місяців 2006 р.)	млн грн	3214,1	4,7	6
5	Прямі іноземні інвестиції в область (за 9 місяців 2006 року)	млн дол. США	681,3	3,4	6
6	Темп зростання (зменшення) роздрібного товарообігу	%	133,1	х	5
7	Середньомісячна заробітна плата	грн	965,6	х	9
8	Рівень безробіття	%	2,0	х	5
9	Надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів	млн грн	3733,4	х	7
10	Темп зростання (зменшення) будівельних робіт	%	110,3	х	5
11	Заборгованість із виплати заробітної плати	млн грн	28,2	х	10
12	Експорт товарів (за 9 місяців 2006 р.)	млн дол. США	690,3	х	11
13	Імпорт товарів (за 9 місяців 2006 р.)	млн дол.. США	1704,7	х	7

^*Без урахування виробництва продуктів нафтопереробки [8].

За „Стратегією розвитку Одеської області на період до 2015 року” регіон бачиться як сучасний виробничий комплекс, спроможний розвивати та задовольняти внутрішні потреби, нарощувати експорт конкурентоспроможної продукції та послуг, збільшувати виробництво наукоємної промислової продукції на основі максимального використання сприятливих умов та переваг геополітичного положення регіону, глибоко аналізувати та раціонально використовувати економічний, науковий, трудовий потенціал [9].

Для того, щоб реально оцінити потенційні можливості регіону і запропонувати шляхи підвищення інвестиційної привабливості, потрібен моніторинг проблем, які стримують позитивний розвиток. Існує безліч методик, за якими оцінюють інвестиційний клімат. Візьмемо за основу 10 критерієв: кількість приватизованих підприємств, кредиторська заборгованість, доходи місцевих бюджетів, інвестиції в основний капітал, обсяг промислової продукції, заборгованість по зарплаті, номінальна середньомісячна зарплата, кількість безробітних, кількість населення, статутний капітал комерційних банків.

Кількість приватизованих підприємств. В Одеській області процеси реструктуризації економіки проходять доволі швидкими темпами порівняно з більшістю інших регіонів. За станом на 1 жовтня 2007 року в області приватизовано 4703 об’єкта, у тому числі 1431 – державної та 3272 - комунальної власності. Але при цьому негативною бачиться ситуація з приватизацією землі у сільському господарстві. Обов’язковою умовою підвищення інвестиційної привабливості є створення ринкової інфраструктури (табл. 2).

Таблиця 2

Показники розвитку ринкової інфраструктури Одеської області

(кількість одиниць) [8]

№ п\п	Показники	01.01.2006р.
1	Біржі	28
2	Комерційні банки	81
3	Інвестиційні компанії	116
4	Страхові організації	154
5	Аудиторські фірми та приватні аудитори	112
6	Бізнес-центри	10
7	Бізнес-інкубатори	2
8	Фонди підтримки підприємництва	9

У сфері малого і середнього бізнесу зайнято понад 260 тис. осіб, що складає майже 30 % від усього зайнятого населення області. Питома вага малого та середнього бізнесу у формуванні зведеного бюджету області становить понад 28 %. На тлі зниження темпу приросту числа малих підприємств дещо суперечливо виглядає продовження тенденції до збільшення щільності малого підприємництва – кількості малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення: у 2002 році була 48 одиниць, у 2003 році – 54 одиниць, у 2004 році – 58 одиниць, у 2005 році - 62 одиниці.

Загальними проблемами функціонування малого бізнесу на регіональному рівні є обтяжлива процедура отримання дозвільних документів, неналежна поінформованість діючих підприємців, а особливо підприємців-початківців щодо умов та способів ведення підприємницької діяльності, новітніх технологій, інноваційних розробок удосконалення виробництва, відсутність інформації щодо проектів та рішень місцевих органів влади, які регламентують підприємницьку діяльність.

Основні зусилля влади протягом останніх років спрямовувалися на реалізацію регіональних програм розвитку малого підприємництва, спрощення процедур входження до бізнесу, впровадження державної регуляторної політики, але реформи відбуваються дуже повільно – постійно гальмуються бюрократичним апаратом та корумпованістю чиновників.

Статистичні дані щодо розвитку малого підприємництва в Одеській області окреслюють в цілому стійку тенденцію до зростання. За останні 5 років загальна кількість малих підприємств збільшилася з 10,6 тис. до 15 тис. одиниць, а середньорічна кількість зайнятих на них з 92,3 тис. до 103 тис. осіб. Основна частина малих підприємств діє у містах Одеса (67,4 %), Іллічівськ (4,4 %), Ізмаїл (2,5 %), Овідіопольському (3,9 %) і Біляївському (2 %) районах. Обсяги реалізації продукції (робіт і послуг) малими підприємствами досягли 4893,0 млн грн. або 7,1 % відповідно до загального показника по області, та у розрахунку на одне мале підприємство обсяг реалізації склав 425,4 тис. грн.

Стратегічним напрямком подальшого розвитку та підтримки малого і середнього бізнесу в регіоні може стати:

посилення фінансово-кредитної підтримки розвитку малого та середнього підприємництва, часткове відшкодування з обласного та місцевих бюджетів ставок за кредитами;
розширення бізнесової інфраструктури за рахунок створення у кожному районі та місті області фонду підтримки підприємництва щодо надання консалтингових, тренінгових та інших послуг.

Все це уможливить підвищення частки малого і середнього підприємництва у загальному випуску продукції по регіону та збільшить надходження від суб’єктів малого і середнього бізнесу до Зведеного бюджету по Одеській області до 40 %. Вже наприкінці 2011 року за рахунок самозайнятості населення та збільшення кількості малих підприємств до 17 тис. одиниць планується створити нові робочі місця та залучити до роботи у сфері підприємницької діяльності близько 300 тис. осіб.

Кредиторська заборгованість. Станом на 1 липня 2007 року поточна дебіторська та кредиторська заборгованості становили відповідно 14 522,2 млн грн та 18 019,8 млн грн. Порівняно з початком 2007 року дебіторська заборгованість збільшилася на 37,6 %, кредиторська - на 41,5 %. Податковий борг по платежах до Зведеного бюджету без урахування податкового боргу банкрутів станом на 1 жовтня 2007 року становив 63,8 млн грн. і збільшився з початку 2007 року на 23,1 млн грн. За видами економічної діяльності найбільшу питому вагу в сумі поточної кредиторської заборгованості складають підприємства торгівлі – 40,8 % (7358,8 млн грн), промисловості – 21,4 % (3863,3 млн грн.), транспорту і зв’язку – 11,3 % (2032,0 млн грн.). Найбільша заборгованість на підприємствах транспорту і зв’язку – 30,8 % (7022,5 тис. грн), промисловості – 27,9 % (6362,9 тис. грн), сільського господарства – 24,4 % (5554,5 тис. грн).

Негативними моментами, що склалися у структурі обігових коштів, є збільшення частки дебіторської заборгованості і зменшення грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, зберігаються негативні тенденції у взаємовідносинах між суб’єктами господарської діяльності, які зумовлюють збільшення обсягів заборгованості [11] (рис. 1).

Доходи місцевих бюджетів. Одним з основних узагальнюючих показників, який характеризує економічний стан регіону, є валовий регіональний продукт (ВРП) та валова додана вартість (ВДВ). Обсяг ВРП по Одеській області у 2004 році становив в фактичних цінах 17029 млн грн, що складав 4,9 % ВРП України. ВРП у розрахунку на одну особу населення у 2004 році склав 7028,2 грн.

Валова додана вартість регіону складається з суми валової доданої вартості всіх видів економічної діяльності. Обсяг ВДВ по Одеській області у 2004 році склав у фактичних цінах 16050 млн грн, що становить 5,0 % ВДВ України. За обсягами показника область займає 5-те місце по країні та залишається лідером на Півдні України.

Інвестиції в основний капітал. Головним стратегічним інвестором для будь-якої країни чи регіону є насамперед не іноземний, а внутрішній інвестор. Щоб привабити іноземного інвестора, приймаюча сторона повинна забезпечити відповідний рівень розвитку економіки, інфраструктури та законодавчої бази. Це досягається також і завдяки припливу інвестицій в основний капітал. Темпи зростання обсягу інвестицій в основний капітал по області за останні 2 роки зростали повільніше, ніж по країні й деяких областях (табл. 3), у розрахунку на 1 особу цей показник теж нижчий.

Таблиця 3

Обсяги інвестицій в основний капітал [10]

№ п/п	Регіони	Темпи зростання (зменшення) у % до відповідного періоду попереднього року		На 1 особу, грн
№ п/п	Регіони	2006	2007	2006	2007
1	Україна	112,2	132,2	832,7	1287
2	Одеська область	115,3	125,4	856,3	1280,1
3	Київська область	137,4	159,8	1024,1	1914,3
4	Дніпропетровська область	101,9	154,9	857,7	1530,4

За січень-червень 2007 року підприємствами та організаціями всіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3441,4 млн грн капітальних інвестицій. Переважну частку з них (88,8 %) становили інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво і придбання машин та обладнання). Основним джерелом капітальних інвестицій, як і інвестицій в основний капітал, залишаються власні кошти підприємств та організацій (відповідно 59,4 % та 58,7 % усіх освоєних коштів). Це свідчить про прибуткову діяльність підприємств та спроможність спрямовувати власні кошти на будівництво та оновлення наявних виробничих потужностей.

Підприємствами та організаціями різних форм власності за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3056,7 млн грн інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень), що на 25,4 % більше порівняно з відповідним періодом 2006 року.

Одеса за рейтингом середньої вартості м²житла сьогодні знаходиться на другому місці після Києва (1820 доларів за 1 м²). Високі ціни на житло пояснюються тим, що Одеса - портове і курортне місто з різноманітними зарубіжними зв'язками, розвиненою промисловістю і інфраструктурою. До того ж у собівартість житла закладаються інфляційні очікування, тіньові схеми, корупційні та бюрократичні витрати тощо.

За станом на 1 липня 2007 року сума прямих іноземних інвестицій з країн світу до області, включаючи позичковий капітал, становила 863,01 млн дол. США з них: 760,0 млн дол. США – капітал нерезидентів, спрямований до статутних фондів підприємств Одещини (його обсяг збільшився на 16,4 % порівняно з даними на відповідну дату 2006 року). Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу на 1 липня 2007 року становив 318,3 дол. США, тоді як у середньому по Україні цей показник склав 518,6 доларів.

Найбільш пріоритетними галузями для інвесторів стали сфера послуг, в яку вкладено приблизно 40 % від загальної суми, а також транспорт і будівництво, в які вкладено 38 % і 25 % від загальної суми інвестицій відповідно.

С

еред країн світу лідерами прямого іноземного інвестування в економіку Одещини були: Нідерланди (23,1 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій), Кіпр -14,5 %; США – 13,9 %; Сполучене Королівство – 12,1 %; Віргінські Острови (Британські) – 5,1 % та Швейцарія – 4,5 %. На ці країни припадало 73,2 % загального обсягу прямих інвестицій.

Станом на 1 липня 2007 року кредити та позики від прямих інвесторів-нерезидентів отримали 32 підприємства на суму 103,0 млн доларів. Від інвесторів з Кіпру надійшло 32,3 % цих коштів, Португалії – 24,4 %; Росії – 11,0 %; США – 5,8 %; Сінгапуру – 5,6 %; Нідерландів – 5,0 %.

Переважна частина прямих іноземних інвестицій (88,4 %) сконцентрована в містах області. Найбільш привабливими для інвесторів були: м. Одеса, до підприємств якого здійснено 59,4 % інвестицій на загальну суму 404,6 млн дол.; м. Іллічівськ – 21,3 % або 145,0 млн дол., Комінтернівський район – 6,4 % або 43,8 млн дол. та м. Теплодар – 3,2 % або 22,0 млн дол.

Підприємствами області розроблено понад 130 інвестиційних пропозицій на загальну суму понад 3 млрд дол. Серед підприємств, що реалізують найбільші інвестиційні проекти, насамперед, підприємства харчової та переробної промисловості. Значні вкладення іноземних інвестицій відбуваються до підприємств, які працюють у сфері транспорту, будівництва, нафтопереробки, оптової та роздрібної торгівлі.

Область сформувала досить різноманітний портфель інвестиційних пропозицій. Це будівництво парогазової електростанції поблизу м. Рені шведською компанією "Energiaki Techniki International S.A.”, щоб зменшити енергетичну залежність області від Республіки Молдови. США виявляє зацікавленість до інвестування транспортної інфраструктури, зокрема, будівництва дороги Одеса-Рені, портової системи, реконструкції аеропорту та будівництва стадіону. Німецькі інвестори зацікавлені в інвестуванні виробництва комплектуючих для автомобілів, розвитку машинобудівної галузі, будівництва, харчової промисловості. Російських інвесторів приваблюють потужності наших морських портів, авіапорту, нафтоперевалка та нафтопереробка.

Обсяг промислової продукції. Індекси фізичного обсягу валового продукту по області нижчі за середні значення по країні (по Україні відповідно на 2005 та 2006 роки: 102,7 % і 107,1 %; по області – 99,6 % і 102,1 %). Питома вага збиткових підприємств в області складає 36,2 % (по країні – 36,0 %).

Темпи зростання промислового виробництва значно збільшилися за 2005-2006 роки і відповідають середнім значенням по країні. Рівень рентабельності підприємств дуже низький (4,9 %) і за останні роки знижується (по Україні на 2007 рік - 5,8 %).

Частка інноваційно активних промислових підприємств в області знижується і їхня питома вага порівняно із загальноукраїнським рівнем падає: (відповідно на 2006 та 2007 роки по Україні: 9,4 % і 8,3 %, а по області – 10,1 % і 6,2 %). У січні-червні 2007 року інноваційну діяльність здійснювали 25 підприємств (6,2 % до загальної кількості підприємств).

Як правило, інвестори ідуть туди, де держава чи регіон вже вклали кошти у розвиток соціальної, інженерної, транспортної та інших інфраструктур. Сильними сторонами розвитку промислового потенціалу можуть бути:

- значний потенціал виробничих потужностей, здатний до реалізації сучасних технологій і швидкого нарощування обсягів виробництва, зокрема в інвестиційно спроможних галузях;

- науково-технічний потенціал, який охоплює 43 галузеві науково-дослідні інститути, конструкторські й технологічні установи з розвиненою інфраструктурою, яка спроможна задовольнити потреби інноваційного розвитку промисловості;

- природно-ресурсний потенціал, який дає змогу виробляти конструкційні та функціональні матеріали в обсягах, достатніх для самозабезпечення замкнених технологічних циклів у промисловості.

Водночас у промисловому комплексі області існують проблеми, зумовлені низьким рівнем переробки та високою ресурсовитратністю виробництва, недостатньою потужністю фінансово-кредитної системи, високим податковим навантаженням та недосконалим нормативно-правовим забезпеченням; зростанням цін на металосировину та енергоносії, що суттєво впливає на фінансові показники роботи підприємств машинобудування та металургії й конкурентоспроможність продукції підприємств галузі; енергетичною залежністю області (насамперед від Республіки Молдова).

Зважаючи на необхідність впровадження нових форм ринкових відносин, передбачається реалізація проекту індустріального (промислового) кластеру - технопарку «Міжнародний центр виробників мікроелектронної, побутової, комп'ютерної, електронної техніки; організація виготовлення на інноваційній основі телевізорів, холодильників та інших товарів широкого вжитку» (скорочена назва - «Міжнародний центр виробників»).

Формується агропромисловий кластер, котрий об'єднає понад 30 підприємств, які займатимуться вирощуванням свиней та великої рогатої худоби, птахівництвом; виготовленням устаткування і використанням технологій для підвищення екологічної безпеки виробництва, зокрема перероблятимуть органічні відходи у біогумус і біогаз; переробкою сільськогосподарської продукції; вирощуванням рослинної сировини для виробництва харчових продуктів і лікарських препаратів. Таке міжгалузеве об'єднання розглядається на прикладах Болградського, Комінтернівського і Овідіопольського районів. Основою функціонування кластера є ідея впровадження енергозберігаючого устаткування і екологічно безпечних технологій. Складовою є науково-технічний потенціал учених області з їхніми теоретичними розробками, лабораторіями, конструкторськими бюро, частину якого регіон вже втратив за роки незалежності [11]

Заборгованість по зарплаті. За станом на 01.09.2007 р. заборгованість по виплаті заробітної плати мають 178 підприємств з загальною сумою боргу 28,2 млн грн, у тому числі: 84 - економічно активні підприємства, 57 – економічно неактивні, 37 – підприємства-банкрути.

Номінальна середньомісячна зарплата в області має стійку тенденцію до зростання. У 2007 році вона склала 1272 грн (по Україні – 1253 грн; у м. Києві – 2104 грн, у Донецькій області – 1394 грн). Зберігається значна диференціація рівня заробітної плати працівників, яка пов’язана зі специфікою видів діяльності. Розрив між найвищим рівнем заробітної плати (на підприємствах хімічного виробництва) та найнижчим (у рибному господарстві) становив 7 разів.

Одеська область відрізняється високим позитивним сальдо трудової міграції. Результатом цього процесу є сприяння соціально-економічній стабільності шляхом додаткового надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки сім'ям окремих громадян, які є власниками даних ресурсів, а й регіону в цілому, оскільки знижується рівень бідності, зростає сукупний попит, збільшується обсяг внутрішнього ринку. Крім того, після повернення з-за кордону значну частину зароблених коштів українці витрачають для започаткування власного бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім'ї, а й для інших громадян.

Кількість безробітних. За показником рівня безробіття область займає одне з останніх місць (на 2007 рік по області він складав 5,1 % від економічно активного населення, по Україні – 7,4 %). Попит на робочу силу постійно зростає, зростає і рівень працевлаштування громадян.

Так, рівень економічної активності населення у 2006 році збільшився з 58,7 % до 59,3 %; виріс рівень зайнятості населення у віці від 15 до 70 років (з 55,6 % до 56,2 %); рівень безробіття знизився з 5,4 % до 5,1 %. Але в самій області співвідношення рівня безробіття різне – в Ширяївському районі рівень безробіття складає 13 %, у містах Іллічівську – 0,2 %, Одесі – 0,3 %.

Однією з найважливіших проблем розвитку області є проблема ефективного використання трудових ресурсів. Завдяки легалізації найманої робочої сили можливо уникнути проблеми тіньової зайнятості, а головне - забезпечити соціальний захист працівників, які нині отримують заробітну плату в конвертах і не беруть участі у формуванні пенсійних та страхових фондів.

Кількість населення. Для інвестиційного розвитку регіону, який не може претендувати на роль сировинного, важливим чинником економічного поступу є людський капітал. Від його кількості, рівня кваліфікації та освіченості залежать напрями спрямування економічної політики. Щільність населення області нижча, ніж у середньому по Україні і становить 72,1 особи на 1 км² проти 77,7 у середньому по країні. На території області, як і в Україні в цілому, спостерігається подальше скорочення чисельності населення. Порівняно з даними Першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року вона скоротилася на 66,8 тис. осіб (на 2,7 %), а за останній рік – на 13,5 тис. осіб.

Основним чинником зменшення кількості населення області виявилося природне скорочення. У розрахунку на 1000 жителів в цілому по області воно становило 5,6 особи. У сільській місцевості показник природного скорочення населення більший за міський у 1,7 разу. Тільки у містах Теплодар та Южне спостерігався природний приріст населення відповідно 4,1‰ та 3,1‰. Природне скорочення населення є наслідком несприятливого співвідношення між народжуваністю і смертністю. Так, у 2005 році на 100 померлих припадало 59,7 народжених.

Наслідком зниження народжуваності та збереження цієї тенденції протягом тривалого періоду на рівні, що не забезпечує відтворення населення, є процес старіння, який у майбутньому може створити демографічні проблеми. Також спостерігається тенденція збільшення втрат населення у працездатному віці: у 2004 році – 28 %, у 2005 році 28,2 % від загальної кількості померлих.

Інвестиційна привабливість також пов’язана з рівнем кваліфікації людського капіталу. Високий рівень освіченості формують вищі навчальні заклади Одещини, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку спеціалістів для всіх соціальних сфер регіону. Мережа навчальних закладів Одещини складається з: 55 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, у тому числі 46 - державних (28 - І-ІІ рівнів акредитації; 19- ІІІ-ІV рівнів акредитації) та 8 недержавних (5- І-ІІ рівнів акредитації та 3 - ІІІ-ІV рівнів акредитації).

Характерна для останніх років тенденція розширення міжнародних контактів ВНЗ сприяє інтеграції вітчизняної освіти до європейського наукового співтовариства, створює умови для впровадження новітніх освітніх технологій, що підвищує рівень фахової підготовки випускників, якість науково-дослідних робіт, розширює можливості залучення іноземних інвестицій у різноманітні програми та фонди.

Статутний капітал комерційних банків. Однією з найважливіших застав стабільного зростання економіки є створення внутрішнього фінансового ринку. На покращення фінансового стану підприємств впливає розвинута банківська система області. На території області діє 81 банківська установа, у тому числі 10 самостійних банків та 71 філія, а також 1050 безбалансових відділень.

За кількістю банків – юридичних осіб - Одеський регіон утримує 4-те місце в Україні по кредитах, спрямованих в економіку регіону. Загальна сума кредитів, наданих комерційними банками суб’єктам господарювання у 2007 році, становить 28982,8 млн грн, що перевищує рівень 2006 року на 4830,5 млн грн або 20,0 %. За залишками заборгованості по кредитах, наданих фізичним особам, Одеська область посідає 4 місце серед областей України.

Ринок фінансових послуг в Україні все ще представлений переважно банківським сектором. Тривалий час у нашій країні не приділялося належної уваги розвитку повноцінного ринку капіталу. Відсутність ефективного ринку цінних паперів істотно гальмує розвиток економіки. Потрібно приділяти особливу увагу захисту прав інвесторів, публічності інформації, підвищенню стандартів корпоративного управління.

Стан і перспективи функціонування фінансових інститутів ринків капіталу мають важливе значення для національної економіки. Для окремих банків проблематичним залишається стан «кредитного портфеля», тому що за останній час суттєво зросли обсяги простроченої й пролонгованої заборгованості. Деякі банки ведуть невиправдано ризиковану кредитну політику, не повністю виконують нормативи НБУ, не в усіх банках дотримано виконання нормативів щодо страхового і резервного фондів.

Висновки

Головними проблемами розвитку економіки Одеської області є:

- обмежене фінансування програм з Державного бюджету; несвоєчасне надходження коштів державних субвенцій та незадовільна робота замовників щодо освоєння отриманих коштів;

- залежність електропостачання споживачів південно-західної частини Одеської області від Республіки Молдова;

- незадовільний рівень інноваційної діяльності на підприємствах області; недостатнє завантаження виробничих потужностей, значне зношення основних фондів та енергоємне устаткування;

- уповільнення темпів росту реального сектору економіки, наявність збиткових підприємств; недостатнє використання потенціалу розвитку зовнішньоекономічної діяльності; несприятлива екологічна ситуація.

Стратегічними завданнями створення конкурентного середовища, яке б сприяло припливу інвестицій, можуть стати:

акумуляція коштів населення у рамках систем соціального та пенсійного страхування та їх спрямування на довгострокове кредитування інвестиційної діяльності; посилення інвестиційної активності населення та забезпечення гарантованого захисту їхніх заощаджень;
розширення бази інвестиційних ресурсів, що спрямовуватимуться в інноваційну сферу, через механізми податкової, митної та регулятивної політики;
посилення інвестиційного спрямування розвитку фондового ринку та його інфраструктури, інвестиційне спрямування приватизаційних процесів;
запровадження механізму акумулювання вільних коштів, зокрема у венчурних фондах; створення системи страхування інноваційних ризиків;
спрощення доступу підприємств до довгострокових кредитів, зниження реальних процентних ставок завдяки реструктуризації та додатковій капіталізації банківського сектору, створенню умов для довгострокового кредитування, збільшенню присутності іноземного банківського капіталу на ринку України;
впровадження інструментів стимулювання енерго- та ресурсозбереження, переходу на енерго- та ресурсозберігаючі технології як засобу підвищення продуктивності праці та вивільнення значних інвестиційних ресурсів.

Для будь-якої адміністративної одиниці країни є важливим розвиток підприємництва як ключового фактора розвитку економіки. Одним з найголовніших завдань органів виконавчої влади у сфері розвитку підприємництва є встановлення і реалізація прозорих, чітких, зрозумілих, єдиних для всіх "правил гри", забезпечення їх загального дотримання, створення умов для вільного доступу до всіх сегментів ринку, гарантування всім суб’єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів у відносинах з іншими суб’єктами та органами влади.

Для поліпшення інвестиційного клімату в області потрібно:

продовжити формування інвестиційного пакету, до якого входила б виробнича і соціально побутова інфраструктури;
з метою сприяння реалізації інвестиційних проектів поєднувати інтелектуальний та підприємницький потенціал регіону;
для оприлюднення інвестиційної привабливості окремих територій області розробити рейтинг їхньої інвестиційної привабливості.

Список використаних джерел

Ткач А. А. Інституціональні елементи ринкової інфраструктури // Економіка та держава .- 2005 .- № 1. - С. 43-47.
Бєлєнький П., Другов О. Регіональна політика збалансованого соціально-економічного розвитку // Регіональна економіка. - 2005. - № 1. - С. 96-106.
Волкова Т. Практика привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины в рамках ОЧЭС // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сб. научн. трудов. - Ливадия-Донецк: ДОННУ. - 2007. - Т. 1. - С. 236-240.
Орловська Ю. В., Зайченко О. О. Інвестиційний маркетинг як інструмент залучення іноземних інвестицій в Україну та її регіони // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сб. научн. трудов. - Ливадия-Донецк: ДОННУ. - 2007. - Т. 1. - С. 38-43.
Медведкін Т. С., Соколов Г. В. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сб. научн. трудов. - Ливадия-Донецк: ДОННУ. - 2007. - Т. 1. - С. 485-491.
Денисюк О. М. Російський фактор у процесі приватизації в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 4(47). - С. 100-103.
Сікора Б. Російська економічна експансія в Україні. - К.: Економіка і право, 2003. - 500 с.
Програма соціально-економічного розвитку Одеської області на 2007 рік. - Затверджена рішенням Одеської обласної ради від 23 лютого 2007 року № 172-V. - oda.odessa.gov.ua.
Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2015 року. - Схвалена рішенням Одеської обласної ради від 10 листопада 2006 року № 91-V. - Одеса. - Проект – 2006. - 91 с. - oda.odessa.gov.ua.

10. Статистична інформація. Державний комітет статистики України //

ukrstat.gov.ua/

11. Статистична звітність. Головне управління статистики в Одеській області

// odessastat.od.ukrtelecom.ua/ - 5k

Blog