Альний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35 Нова Каховка «пиел» 2009
| Вид материала | Документы |
СодержаниеРезультаты осмотра Таблица 2. Качество спермы козлов-производителей Таблица 3. Половая активность и качество спермы козлов – производителей Створення і використання баз даних |
- Науковий вісник, 5717.63kb.
- Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
- Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 735.83kb.
- Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 740.27kb.
- Перелік публікацій кафедри журналістики за 2009 рік, 185.73kb.
- Bene diagnostitur bene curatur (якісна діагностика якісне лікування)/ М. Денисенко//Науковий, 194.1kb.
- Опис сортів та гібридів сільськогосподарських культур поширених по полтавській області, 2983.38kb.
- Заявка на участь у конференції, 82.92kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 360.76kb.
- Регіональний науковий юридичний альманах молодих дослідників українська державність, 2685.65kb.
Таблица 1. Реакция коз на введение БСМ
| Время осмотра | Результаты осмотра |
| Сразу после введения | на месте инъекции образовалась припухлость величиной с чечевичное зерно, температура, пульс, дыхание в норме. |
| Через 1 час | припухлость исчезла; Т,П,Д в норме. |
| Через 3 часа | у 4 животных из 4-6 групп на месте введения появились ярко-розовые пятна размером с ноготь; Т,П,Д в норме. |
| Через сутки | то же |
| Через 3 суток | пятна стали бледно-розовыми; Т, П, Д в норме. |
| Через 5 суток | следов введения не обнаружено |
Производственные исследования проводили в течение двух лет в мае-июне (анэстральный сезон). Для определения влияния БСМ на уровень и качество спермопродукции козлов-производителей в неполовой сезон были сформированы ІІ группы по 3 животных. Предварительно у козлов обеих групп в течение недели через день брали и исследовали сперму на объем, подвижность и концентрацию спермиев. Затем, козлам І группы вводили БСМ в дозе 0,1 мг/кг внутримышечно двукратно с интервалом в 5 дней. Животные ІІ группы служили контролем. На 3-й день после последнего введения препарата получали сперму и исследовали объем эякулята, концентрацию и подвижность спермиев. Оценку качества спермы и осеменение животных проводили в соответствии с «Инструкцией по технологии работы организаций по искусственному осеменению и трансплантации эмбрионов сельскохозяйственных животных» [1]. Аналогичные исследования были проведены на козлах-производителях в следующем году. Козлов разделили на две группы: опытную (n=3), которым вводили БСМ по той же схеме и контрольную (n=3). Здесь, кроме качества спермы, оценивали половую активность козлов, выражающуюся во времени, затраченном животным для эякуляции.
Результаты представлены в табл. 2, 3. Объем спермы у козлов опытной группы был выше, чем у козлов контрольной на 22,4%, концентрация спермиев – на 21,9%, подвижность – на 18%. Таким образом, применение БСМ улучшает качество свежей спермы в среднем на 18-22 %. Подвижность спермы после замораживания у козлов опытной группы повысилась на 55%.
Таблица 2. Качество спермы козлов-производителей
| Показатели | І группа опытная | Р | ІІ группа контрольная |
| (M±m) | (M±m) | ||
| до применения БСМ | |||
| Объем, мл | 0,58±0,07 | >0,05 | 0,56±0,06 |
| Концентрация, млрд./ мл | 2,41±0,08 | >0,05 | 2,48±0,13 |
| Подвижность, баллы | 6,45 ±0,21 | >0,05 | 6,53±0,23 |
| после применения БСМ | |||
| Объем, мл | 0,71±0,09 | <0,05 | 0,58±0,14 |
| Концентрация, млрд./ мл | 3,01±0,21 | <0,001 | 2,47±0,08 |
| Подвижность, баллы | 7,67±0,18 | >0,05 | 6,5±0,15 |
| Подвижность после замораж.-оттаивания | 3,3±0,09 | <0,05 | 2,13±0,1 |
После применения биостимуляторов в следующем году половая активность козлов по сравнению с контролем улучшилась незначительно (на 4%), объем спермы и качество возросли достоверно: объем – на 24%, концентрация спермиев – на 23,5%, подвижность – на 11,3%. Подвижность спермы после оттаивания увеличилась на 43%.
Таким образом, применение БСМ козлам в анэстральный сезон по схеме: 1 мг/кг трехкратно с интервалом в 5 дней в виде подкожных инъекций повышает качество свежей спермы и улучшает ее криопротекторные свойства, что позволяет использовать ее для осеменения и заготавливать для хранения.
Таблица 3. Половая активность и качество спермы козлов – производителей
| Показатели | І группа опытная | Р | ІІІ группа контрольная |
| до применения БСМ | |||
| Половая активность, мин. | 6,67±0,23 | <0,05 | 6,63±0,31 |
| Объем, мл | 0,52±0,04 | <0,001 | 0,55±0,06 |
| Концентрация, млрд./ мл | 2, 58±0,08 | >0,05 | 2,52±0,09 |
| Подвижность, баллы | 2,67±1,16 | <0,05 | 2,73±1,3 |
| после применения БСМ | |||
| Половая активность, мин. | 6,33±0,19 | <0,05 | 6,54±0,24 |
| Объем, мл | 0,72±0,08 | <0,001 | 0,58±0,06 |
| Концентрация, млрд./ мл | 3,10±0,09 | <0,05 | 2,51±0,07 |
| Подвижность, баллы | 7,18±1,16 | <0,05 | 6,45±1,3 |
| Подвижность после замораживания- оттаивания | 4,01±0,02 | <0,05 | 2,8±0,04 |
Выводы. Использование биостимулятора БСМ в анэстральный период позволяет значительно повысить естественную резистентность и воспроизводительные возможности козлов-производителей. Считаем, что это связано со стимулирующим действием фрагментов нейропептидов, а также других биогенных факторов, содержащихся в БСМ.
Список использованной литературы:
- Инструкция по технологии работы организаций по искусственному осеменению и трансплантации эмбрионов сельскохозяйственных животных. – Москва.- 2000.- 174 с.
- Мещеряков, Ф.А. Способ получения биологически активного препарата из тканей мозга/ Ф.А. Мещеряков//патент RU (11) 2071335 (13) C1, (51) 6 A61K35/30 21), заявка: 94035229/15, дата подачи заявки 1994.09.21, опубликовано 1997.01.10.- 5 с.
- Калашник, И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии / И.А. Калашник. - 2-е изд., перераб. и доп. - Киев.: Урожай, 1990. - 160 с.
УДК 636.32/38.082.11:5
СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ
У ВІВЧАРСТВІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
О.І. Горлов, канд. с.-г.н.,
І.О. Мокєєв, К.А. Івіна,
Т.Г. Герасименко, О.П. Чічаєва
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова
«Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Для вирішення проблем оцінки племінних ресурсів відповідно до світових норм і правил, можливості оперативного управління селекційним процесом передбачається створення національних і галузевих автоматизованих баз даних, нової системи збору й обробки інформації із селекції у тваринництві. Продовжується удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, структури таблиць якої розроблені відповідно до міжнародних стандартів.
Ключові слова: база даних, вівчарство, міжнародні стандарти, оцінка якості племінних ресурсів, структура, програма, ICAR.
Міністерство аграрної політики України обнародувало проект Закону “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про племінну справу у тваринництві”, розроблений з метою приведення чинного законодавства України по веденню племінної справи у тваринництві відповідно до світових норм і правил, а також для врегулювання проблем оцінки якості племінних (генетичних) ресурсів, надання об’єктивної інформації про їхню якість і рівень роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві споживачам, створення умов для можливості оперативного управління селекційним процесом у тваринництві, захисту прав інтелектуальної власності на породи тварин, узгодження системи управління й контролю в галузі племінного тваринництва. Законопроектом, зокрема, передбачається:
– створення автоматизованих баз даних державних книг племінних тварин замість друкованих видань, які не забезпечують одержання оперативної інформації про племінних тварин;
– створення автоматизованих баз даних про всіх суб’єктів племінної справи у тваринництві – Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві замість Державного племінного реєстру, що включає інформацію лише про племінні стада, але не забезпечує накопичення й обробку інформації про суб’єктів по оцінці тварин, лабораторії генетичної експертизи;
– створення Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, як інформаційного джерела про якість селекційних досягнень і необхідну складову для впровадження захисту прав інтелектуальної власності на породи тварин, забезпечення державної реєстрації селекційних досягнень – обов’язкової умови при експорті племінних (генетичних) ресурсів вітчизняної селекції [1].
У представленому законопроекті відзначається, що “розвиток сучасних (у тому числі комп’ютерних) технологій дасть можливість більш оперативно одержувати й обробляти інформацію в племінному тваринництві, що підвищить поінформованість суб’єктів господарювання й надасть можливість використати у відтворенні більш продуктивні генотипи тварин” [2].
У свою чергу, на засіданні Бюро Президії УААН, що відбулося 10 грудня 2008 р., прийнята постанова “Наукове забезпечення формування нової системи збору й обробки інформації із селекції у тваринництві”, у якому відзначається, що за даними міжнародного комітету з реєстрації й обліку тварин (ICAR) у країнах з розвиненим скотарством питома вага підконтрольного поголів’я знаходиться в межах 20-91%, а в Україні аналогічний показник складає усього 6% і подібна ситуація спостерігається у всіх галузях тваринництва (м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво), що призводить до неможливості використання сучасних методів оцінки племінної цінності тварин. Тому відділенням зоотехнії УААН разом з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики України розроблені пропозиції щодо нової системи збору, накопичення й аналізу селекційної інформації на основі її централізації шляхом утворення відповідного державного органу з регіональними підрозділами, а також посиленні ролі і відповідальності науково-дослідних установ УААН тваринницького профілю у проведенні оцінки плідників сільськогосподарських тварин і визначенні їхньої племінної цінності на основі сучасних методик, включаючи оцінку їхнього впливу на формування типу тілобудови і екстер’єру потомства. Визнано необхідним прискорити залучення України до міжнародних структур з племінної справи у тваринництві і перевести систему збору селекційної інформації на загальноприйняті світові стандарти (ICAR, INTERBULL, INTERBEEF, INTERSTALLION) [3].
Зазначені документи вимагають необхідних уточнень стосовно того, як здійснюватиметься створення вищевказаних автоматизованих баз даних (БД), а також їхньої структури, програмного забезпечення та ін. На основі цих документів потрібно розробити удосконалену концепцію використання вказаних баз даних у вівчарстві.
У лабораторії популяційної генетики нашого інституту накопичено багаторічний досвід формування баз даних для галузі вівчарства, а також підготовки племінних книг засобами інформаційних технологій [4].
Текстові файли Держлемкниг формуються з існуючих (або знову створюваних) таблиць БД у форматі Microsoft Visual FoxPro (*.DBF), тому дані з них можуть бути експортовані (конвертовані) у той формат, що буде обраний для автоматизованих баз даних державних книг племінних тварин, що плануються, чи обміну інформацією (наприклад, збір даних із суб’єктів племінної справи найпростіше можливий у вигляді файлів формату робочих книг електронної таблиці Microsoft Excel *.XLS).
Оскільки на даний момент інформація про заплановані вищими організаціями структури і програмне забезпечення БД відсутня, а згадані вище автоматизовані бази даних передбачається створити як централізовані і загальнодержавні, для нашого інституту є актуальним удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних (ІАБД) генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, структури таблиць якої відповідатимуть сучасним вимогам щодо ідентифікації та переміщення овець. Ці вимоги відображені у відповідних документах СОТ, ЄС та ICAR, а в Україні регламентовані Законом «Про племінну справу у тваринництві» і рекомендаціями ДП «Агентство з ідентифікації й реєстрації тварин». Для подальшого аналізу накопичених даних та оцінки баранів-плідників за якістю потомства розроблені алгоритми і програми визначення показників успадковуваності селекційно-генетичних ознак для овець асканійської тонкорунної, цигайської і кросбредної порід (живої маси, настригу і довжини вовни), а також для каракульських овець (живої маси при народженні і багатоплідності), показників препотентності баранів-плідників. Комплексну оцінку генотипів овець планується проводити з використанням аналітичних модулів БД, доповнених програмами розрахунків селекційних індексів, що розробляються з використанням удосконалених алгоритмів.
З наведених вище документів випливає, що найбільш важливими напрямками у створенні удосконалених баз даних є:
1) удосконалення, впровадження, використання сучасних методів оцінки племінної цінності тварин для підтримки необхідних темпів генетичного прогресу в популяціях вітчизняних порід овець і визначення племінної цінності баранів-плідників на основі сучасних методик;
2) розрахунок індексів тілобудови для сучасної оцінки плідників за їхнім впливом на формування типу тілобудови й екстер’єру потомства з метою консолідації створених і виведення нових порід і типів овець;
3) удосконалення структур і функцій ІАБД для здійснення централізованого племінного обліку за напрямками вівчарства на основі сучасної методології і міжнародних вимог FAO, ICAR і т.п.
Нижче перелічено документи Європейського Співтовариства, які відображають 3 принципових вимоги: ідентифікацію, реєстрацію та переміщення овець і кіз, та які потрібно враховувати при створенні баз даних (БД) [5].
- «… Тварин для торгівлі в рамках Співтовариства потрібно ідентифікувати відповідно до вимог норм Співтовариства і реєструвати таким чином, щоб можна було простежувати вихідне або транзитне господарство, центр чи організацію, і що до 1 січня 1993 року ці системи ідентифікації та реєстрації повинні бути поширені на переміщення тварин в рамках території кожної держави-члена (Директива Ради 90/425/ЄЄС від 26 червня 1990 року щодо ветеринарних і зоотехнічних перевірок, що застосовуються в торгівлі деякими живими тваринами і продуктами всередині Співтовариства з метою формування внутрішнього ринку).
- … Для цілей швидкого та чіткого моніторингу для забезпечення здоров’я тварин на території кожної держави-члена мають бути створені комп’ютеризовані бази даних для запису кількості тварин, всіх господарств на її території та пересування тварин (Директива Ради 97/12/ЄС від 17 березня 1997 року про внесення змін та коректив до Директиви 64/432/ЄЕС щодо загроз для здоров’я, які зачіпають торгівлю великою рогатою худобою та свинями в рамках Співтовариства).
- …Кожна країна-член повинна встановити систему для ідентифікації і реєстрації овець і кіз у відповідності до умов цієї Директиви (Директива Ради (ЄC) Номер 21/2004 від 17 грудня 2003, яка встановлює систему ідентифікації і реєстрації овець і кіз і вносить зміни в Директиву (ЄC) Номер 1782/2003 і Директиву 92/102/ЄЄC і 64/432/ЄЄC).
- … З метою відслідковування переміщень овець та кіз, тварини повинні бути ідентифіковані належним чином і супроводжуватися документом при любому переміщенні… Кожна країна-член повинна створити комп’ютерну базу даних, де будуть реєструватися всі господарства на його території і всі переміщення тварин (Постанова Ради про запровадження системи ідентифікації і реєстрації овець та кіз і в доповнення до Постанови (ЄС) № 3508/92)».
Основою діючої системи ідентифікації і реєстрації овець і кіз в Європейському Союзі є Декрет Ради (ЄС) № 21/2004, складовими елементами якого є:
- подвійна індивідуальна ідентифікація;
- документ переміщення для груп;
- регістр ферми;
- комп’ютеризована база даних.
Ідентифікація та реєстрація овець і кіз включає процеси:
– реєстрацію господарства;
– оформлення замовлення на ідентифікацію;
– нумерацію тварин шляхом прикріплення бирок;
– облік ідентифікованих тварин у книзі обліку тварин;
– реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин;
– оформлення і видачу реєстраційного свідоцтва овець/кіз;
– реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, падіж (загибель), забій, утилізацію тварин тощо (змін у Реєстрі тварин). Ці вимоги враховано у Наказі № 498 Міністерства аграрної політики України «Про запровадження ідентифікації та реєстрації овець і кіз» від 31.12.2004. [6].
Сучасні структури баз даних у тваринництві, а також проблеми їх створення, підтримки і фінансування розглянуто у статті Robert Bambauer, присвяченій Системі ідентифікації, реєстрації і контролю переміщення [7].
Вимоги до країн Центральної та Східної Європи щодо розробки програмного забезпечення для реєстрації тварин в центральній базі даних вказані у статті F.Schmitt на семінарі FAO / ICAR [8].
Для вирішення перелічених завдань у лабораторії розроблено “Методичні рекомендації по заповненню таблиць галузевої бази даних для збереження генофонду овець”, які призначені для фахівців установ і організацій у системі Української академії аграрних наук та суб’єктів племінної справи, які відповідають за збір і відправлення даних в ІТСР «Асканія-Нова».
Висновки. Багаторічний досвід лабораторії популяційної генетики інституту з формування баз даних для галузей вівчарства може бути використаний для реалізації запропонованої УААН нової системи збору, накопичення і аналізу селекційної інформації на основі сучасних методик і загальноприйнятих світових стандартів, взаємодії з міжнародними структурами з племінної справи у тваринництві. В лабораторії продовжується удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних (ІАБД) генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, в структурах таблиць якої враховані вимоги міжнародних стандартів, зокрема ICAR. Для ІАБД розробляються алгоритми і програми визначення показників успадковуваності і препотентності, комплексної оцінки генотипів, а також концепція поповнення даними через мережу Інтернет.
Для фахівців установ і організацій у системі Української академії аграрних наук та суб’єктів племінної справи, які відповідають за збір і відправлення даних в ІТСР «Асканія-Нова», розроблено “Методичні рекомендації по заповненню таблиць галузевої бази даних для збереження генофонду овець”.