Geum.ru

Націоналізм на сторожі традиції (замість передмови)

Вид материалаДокументы

Содержание


Віктор Рог
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Віктор Рог




„Текос": „Те, що написано кров'ю, залишається назавжди



Мексика... Чудовий, мальовничий край з давньою історією та міцними традиціями. Різні окупанти гострили зуби на цю країну. Багато крові пролито під час громадянських і визвольних війн, революцій, бунтів і переворотів. Потужний вибух народної енергії під час революції 1910-го року докорінно змінив характер соціально-політичного розвитку мексиканців. Революція, яка виникла як на національному, так і на соціальному ґрунті, перетворилась па безглузду різанину, у якій страждали народ, Церква і Традиція. Іноземні окупанти, проти яких й було направлене вістря Революції, зуміли підім'яти її під себе і, користуючись анархією, ще більше експлуатували та обкрадала мексиканський народ.

На противагу лівим та проамериканській буржуазії католицьким, націоналістично налаштованим студентством було створено „Легіон Христа" (“Лос Кристерос"). Ця таємна армія завдавала ударів ворогам Традиції, яких вони називали „слугами Сатани”, Після перемоги антиклерикального буржуазного уряду „Кристерос” був розпущений.

Націоналісти не здались. У 30-х роках єзуїт Бернардо Бергьонд висунув план об'єднання націоналістів. Згідно з планом було створено „подвійну" організацію. Одна її частина займалася масовими політичними акціями, інша — соціальною сферою. Керівництво масовими організаціями здійснюється таємним проводом. „Текос" є елітарною бойовою ланкою організації. Його члени, переважно молодь, борються за інтереси Церкви і країни, беруть участь у партизанських і терористичних діях. „Текос" — мексиканською мовою „сова", або „ті, що вийшли з темряви". Саме вночі „Текос" здійснює свої акції. Хоча самі вони жартівливо пояснюють, що назва пов'язана зі студентською звичкою засиджуватися до пізньої ночі за наукою.

Провідниками „Текос" стали Карлос Куеста Галлардо та Раймундо Герреро. Перший — націоналіст-революціонер зі стажем і зв'язками з побратимами в Європі й Америці. Другий — молодий націоналістичний інтелектуал, який мав значний вплив на студентів та викладачів. Ідейним натхненником „Текос" став аргентинський священник Хуліо Мейнвейл. Його книги “Жиди", „Інтриги прогресистів", „У лоні Церкви і держави" стали ідеологічними підручниками „Текос".

Центром руху „Текос" став Автономний Університет Гвадалахари (УАГ), створений Галлардою в 1935 році. Університетське містечко живе автономно від держави. Доступ армії та поліції в містечко заборонений. Викладацький склад, підібраний Галлардою, закладає серед студентства ідеали вірності Богу та Нації.

Вступ до організації суворо регламентовано. Кандидат, після ретельного допиту та вивчення, піддається перевірці і лише потім допускається до заповнення анкети про вступ і до навчання в БАДУАГ („Антикомуністична бригада в УАГ"). Анкета-заява складається з 60 питань. Порядок звичайних зборів БАДУАГ регламентується окремим документом, уривки з якого наводжу нижче: „Молитва згідно регламенту („Аве Марія", „Отче наш")... Ми розпочинаємо наш збір з вираження задоволення тим, що ми належимо до руху, який кожного з нас зобов'язує до багато чого, поскільки від наших зусиль і ентузіазму, вкладених у виконання наших задач, будуть залежати успіх чи невдача нашої бригади.

Ми являємось відбірною гвардією, оскільки ми ті студенти і службовці університету, котрі довели свою любов до нього, тільки ми будемо здатні впливати на те зовнішнє середовище, де нам пройдеться жити й працювати, і залишатись вірним нашим ідеалам і членам наших відбірних груп...

Ми повинні виразно усвідомлювати, що від того, який вплив на зовнішній світ буде здійснювати кожен з нас, дійсних лідерів студентства, буде залежати і здатність всієї організації здійснювати вплив, та як кожен з нас окремо буде мати великий вплив, то вплив всього суспільства буде воістину величезним. І ми вийдемо переможцями в цій боротьбі з комунізмом і з явними та прихованими силами, котрі він направляє і контролює і котрі намагаються завести нас у справжнє рабство".

Стабільний центр дає можливість розгорнути широку діяльність „Текос". Студентів ретельно вивчають і перевіряють, після чого вони можуть вступити в „Антикомуністичну бригаду УАГ". Перебуваючи там, студенти вивчають військову справу, зміцнюють свій світогляд та дисципліну. Найкращі члени бригад вербуються в „Текос".

Сам університет робить відчутні успіхи в своїй діяльності. Кожного року він надає більше 60-ти вчених ступенів, а його ректор Луїс Гарібей Гутьєрас у 1985 році був обраний на пост голови Міжнародної асоціації ректорів університетів. Лідер „Текос" Герреро в 1952 році представляв Мексику на конференції Всесвітньої організації університетів, пізніше він був деканом одного з факультетів. Навіть футбольна назва університету має назву „Текос".

Важкий період настав для організації на початку 60-х років. Папою Римським став Іван XXІІІ, відомий своїми ліберальними, космополітичними поглядами. Своє незадоволення і протест ліберальними тенденціями в церковному житті „Текос" виразив в маніфесті „Змова проти Церкви". У ньому негативні процеси всередині Церкви оголошувались частиною сіоністської змови. ООН було проголошено „цитаделлю сатанізму, яка використовується для забезпечення тріумфу імперіалізму". „Текос" закликав народи світу до об'єднання своїх зусиль в боротьбі з сіоністським імперіалізмом та деградацією Церкви. Маніфест поширювався серед учасників ІІ Ватиканського Собору. Це викликало неабиякий скандал. Однак 12 авторитетних, консервативних діячів Церкви на чолі з Саенцо Арріагою підтримали авторів маніфесту. Вони видали з цього приводу прес-реліз, який назвав Собор таким, що пішов „на поступки сіоністам''.

Така радикальна акція виконала ще одну корисну функцію — виявила опортуністів і зрадників серед членства організації. У 1964 році частина членства, незгідна з безкомпромісним революційним курсом „Текос", відійшла від організації і створила власну групу „Пуебла". Однак, внаслідок оперативних і жорстких дій, „Пуебла" була нейтралізована і фактично перестала існувати.

Напрямки діяльності „Текос" охоплюють багато сфер. Організація видає ідейно-теоретичний журнал „Репліка". „Текос" підтримує з націонал-революційними формаціями Європи та Америки тісні зв'язки. За їхньою ініціативою створено Мексиканську антикомуністичну федерацію (МАФ) та Міжамериканську федерацію захисту континенту. За допомогою МАФ, „Текос" з 1972 року бере участь в діяльності Всесвітньої антикомуністичної Ліги. Крім того, організація є ініціатором створення „Латиноамериканської антикомуністичної конфедерації". „Текос" — нелегальна організація, вказані напрямки діяльності є лише відкритими, допоміжними складовими. „Текос" як організація революційного характеру робить найбільшу ставку на силові методи боротьби. Бригадисти щоденно здійснюють збройні акції, спрямовані на повалення ліберального режиму та на нейтралізацію лівоекстремістських угруповань.

Бригадисти „Текос" віддають перевагу міській герильї перед сільською, яку монополізували ліві „колеги". Ліквідація представників влади, експропріація награбованого окупантами майна та нейтралізація реакційних рухів — ось мета бойових дій. За допомогою Антикомуністичної Латиноамериканської Ліги „Текос" має зв'язок з правими угрупуваннями континенту. На високому рівні стоїть військова взаємопідтримка. Так, „Текос" сприяє розбудові гватемальських та сальвадорських „ескадронів смерті", гондураських „контрас" та інших груп, надаючи їм теоретичну та практичну підтримку.

„Текос" побудований за принципом ланок. Бригадисти знають лише членів своєї ланки та оперативної бригади, яка формується для більших акцій. Зв’язок між ланками і керівництвом підтримують ланкові командири. Така форма організації зводить до мінімуму загрозу зради та проникнення в лави „Текос" ворожих агентів. Бригадиста зобов'язує присяга на вірність Богу, Мексиці та Проводу, яку він складає перед зарахуванням до бригади. Порушення присяги, невиконання наказів та інші провини караються.

На хід політичного життя в країні „Текос" впливає за допомогою діяльності Партії Національної Дії, яка є другою за впливовістю в Мексиці після правлячої Інституційно-Революційної партії. Під впливом „Текос" перебувають „Університетський рух обновленої орієнтації", релігійна організація „Сальські брати" та інші.

В своїй „Молитві бригадиста теко" студенти звертаються до Бога: „Господи, Боже наш! Покровитель збройних армій, головнокомандуючий нашої Організації, перед тобою, що дозволив мені дожити до дня сьогоднішнього, складаю я звіт. Господи мій, перед тобою і твоїм поглядом мої зобов'язання і справи... Дозволь мені бути першим у Святій Битві в цей день, не залишай мене ні в направленні на шляху істинному, ні в помислах.

Низпошли мені любов до моєї сім'ї, щоби міг я в її інтересах і навіть проти її волі врятувати її від твоїх ворогів.

Господи мій, низпошли мені задоволення дожити до Перемоги, але якщо це занадто багато, то дай можливість померти за тебе, щоб душа моя могла служити тобі во віки віків, а моя кров добре оросила поля моєї Батьківщини... щоб ті, хто прийде після нас, звернувши свій погляд на наші справи, могли сказати: „Він помер за Бога і Мексику..."

Найкращою оцінкою діяльності „Текос" є уривок з виступу Антоніо Леаньто на одній з конференцій УАГ, яка в 1975 році проходила під гаслом „Те, що написано кров'ю, залишається назавжди". Він сказав: „Що таке „Текос"? Це група, яка поставила своєю метою виявляти своїй Вітчизні сприяння в створенні одного чи багатьох університетів, добре зорганізованих, ефективних і компетентних, щоби найкращим чином формувати молодь. Це група, яка думає про необхідність захисту сім'ї. Це група, яка взяла на озброєння в якості головного принципу в житті і в філософському розумінні світу принцип теоцентризму. „Текос" не спить!