Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Рекомендовані підручники та література
Ресурси мережі Інтернет
Методи навчання та вимоги до студентів
Вимоги до написання есе
Підготовка міні-есе
Методи контролю
Поточний контроль рівня знань студентів
Підсумковий контроль знань студентів
Подобный материал:
1   2   3   4

Рекомендовані підручники та література




  1. Абельмас Н.В. Универсальный справочник по Паблик Рилейшнз. –М.: Феникс, 2008. – 453 с.
  2. Алешина И. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М., Ассоциация авторов и издателей «тандем». Издательство «ГНОМ-Пресс»,1997.
  3. Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. Перераб. изд. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 384 с
  4. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. – К.: МАУП, 2005.
  5. Бернейс Э. Пропаганда /Пер. с англ. И. Ющенко. – М. : Hippo Publishing, 2010. – 176 с. // Режим доступу: ссылка скрыта
  6. Блэк Сэм. Паблик Рилейшнз. Что это такео?.- М., 1990.
  7. Борисов Б.Л. Технологии рекламы и РR: Учебн.пособие.- М.,2001.
  8. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування: Навчальний посібник. – К.: АртЕк. 2000.
  9. Бредемайер К. Черная риторика: Власть и магия слова / Пер. с нем. — 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 224 с.
  10. Бредемайер К. Искусство словесной атаки. (Практическое руководство)/ Пер. с нем. Е. Жевага. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005// Режим доступу: ссылка скрыта
  11. Варакута С.А. Связи с общественностью: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 2009.
  12. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations.- Спб., 1995.
  13. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Пер. с польского В.Н.Поруса; Предисловие и общ. ред. Ю.А. Шерковина. - М.: Прогресс, 1981
  14. Вуйма А. Черный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. – СПб: БХВ Петербург; 2005// Режим доступу: ist.narod.ru/text16/065.php
  15. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации.- М., 1980.
  16. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития: Монография. – М.: Прометей, 2004. – 328 с
  17. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз/ Перевод с английского под. редакцией Б.Л. Еремина. Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
  18. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз.- М., 1996.
  19. Емельянов С. Теория и практика связей с общественностью. Вводный курс. – СПб.: Питер, 2005.
  20. Зернецька О. PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика// Політичний менеджмент. – 2003. – №3.
  21. Карнеги Д. Как завойовывать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. С англ. М., 1990.
  22. Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз.Теория и практика, 8-е изд.:Пер.с англ..- М,, 2000.
  23. Клягин С.В., Осипова Е.Н. Игра в «классики»: методология PR-коммуникации и динамика научніх парадигм// Актуальные проблемы теории коммуникации. Сб. научн. трудов – СПб: Изд-во СПбГПУ, 2004 // Режим доступу: ссылка скрыта
  24. Королько В. До питання про соціальну роль та етику паблик рілейшнз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. - № 1 (січень - березень). – С. 62-75.
  25. Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз: Посібник.- К., 1997.
  26. Королько В.Г. Основы паблик рилейшенз. –М: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2000.
  27. Королько В. Паблик рілейшнз і репутаційний менеджмент // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. - № 2 (квітень – червень). – С. 108-116.
  28. Королько В. Система паблик рілейшнз як чинник становлення громадянського суспільства//Суспільна трансформація: концептуалізація, тенденції , український досвід/ За ред. В.В.Танчера, В.В. Степаненка.– К.: Інститут соціології НАНГ Украї\ни, 2004. –С. 121-172
  29. Кузнецов В. Связи с общественностью: Теория и технологии: Учебник для студентов вузов / В.Ф.Кузнецов. – 2-е изд., доп. и перер. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 302 с.
  30. Липпман У. Общественное мнение/ Пер. с англ. Т.В. Барчуновой. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. Ч.1. – 384 с (режим доступу: ссылка скрыта)
  31. Лук’янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. 
    2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2003. – Р.4.
  1. Мойсеєв В.А. Паблік рілейшнз. Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2007.- 224 c. // Режим доступу: ссылка скрыта
  2. Назаретян А.П. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи.Лекции по социальной и политической психологии. – СПб.: «Питер», 2004// Режим доступу: narod.ru/text11/24.php
  3. Некрасова О. Професія PR-радника: вимоги, умови та функції (методичні питання) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - № 1 (січень - березень). С. 181-191.
  4. Норт Д. Інститути, процеси та функціонування економіки. Київ: Основи, 2000.
  5. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания.- М., 1996.
  6. Ольшевский А. Антикризисный PR и консалтинг. – СПб.: Питер, 2003.
  7. Пасмуров А.Я. Как эффективно подготовить и провести конференцию, семинар, выставку. – СПб.: Питер, 2006.
  8. Пономарев Н. Ф. Связи с общественностью: социально-психологические аспекты: Учебное пособие. — СПб.: Питер, 2008.
  1. Почепцов Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. - М., 1998.
  1. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации.- М., 1998.
  1. Почепцов Г. Имиджелогия: теория и практика.- К., 1998.
  2. PR в органах державної влади і місцевого самоврядування/ За заг. ред. В.М.Бебика С.В.Куніцина.– К.; Сімферополь: МАУП, 2003. – 240 с.
  3. Романов А.А., Панько А.В. Маркетинговые коммуникации. – М.: Эксмо, 2006. – Р. 3. – 432 с. // Режим доступу: ding.org.ua/bookreader.php/112968/Romanov_-_Marketingovye_kommunikacii.pdf
  4. Самые успешные PR-кампании в мировой практике /Пер. с англ. – М.: Консалтинговая группа «ИМИДЖ-Контакт» ИНФРА-М, 2002 // Режим доступу: ist.narod.ru/text3/19.php
  1. Связи с общественностью как социальная инженерия / Под ред. В.А. Ачкасовой, Л.В. Володиной. - СПб.: Речь, 2005. - 336 с.// режим доступу: gineering.narod.ru/index.phpl
  2. Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. Посібник. – К.: МАУП. 2001.
  3. Тихомирова Є. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі: Монографія. – К:, 2004.
  4. Уши машут ослом. Современное социальное программирование/ Гусев Д., Матвейчев О. и др. М.: Изд-во Bakster Group, 2002. – 192 с.
  5. Чилдерс Л., Грунинг Дж. Руководящие принципы для измерения взаимоотношений в области связей с общественностью// Режим доступу: ссылка скрыта
  6. Чумиков А.Н Связи с общественностью: Учеб. пособ. – 3-е изд. – М.: Дело, 2001. – 296 с.
  7. Чумиков А.Н. Управление информацией в условиях кризиса// Режим доступу: ist.narod.ru/text16/091.php
  8. Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния.- М., 1994.
  9. Шишкин Д.П., Гавра Д.П., Бровко С.Л. PR-кампании: методология и технология: Учеб. пособие. – СПб.: Роза мира, 2004. – 187 с. // Режим доступу: ist.narod.ru/text19/139.php
  10. Шомели Ж., Уисман Д. Связи с общественностью. (учебное пособие)/Пер. с франц. под ред. Г.Е. Алпатова. – СПб.: Издательский Дом «Нева», 2003. – Гл. 1,2 // Режим доступу: ссылка скрыта
  11. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. 4-е международное издание. – СПб.: «ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК» «Издательский дом НЕВА», М.: «ОЛМА-ПРЕСС», 2002. – Гл.8 // Режим доступу narod.ru/text5/01.php
  12. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е. Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003. - 368 с.

Ресурси мережі Інтернет


r.com/ - сайт International Communications Consultancy Organisation (ICCO)

ссылка скрыта – матеріали сайту «Public relations в Україні»

ссылка скрыта – бібліотека проекту «Ефективні комунікації»

com.ua/cgi-bin/p.cgi?a=main&lng=ua&x=14,233# – матеріали сайту Української Асоціації зі зв’язків з громадськістю

ссылка скрыта – матеріали сайту «Українська ліга зі зв’язків із громадськістю»

ka.kiev.ua – матеріали сайту «Телекритика»

ссылка скрыта – бібліотека сайту агентства «Международный пресс-клуб»

ist.narod.ru/journ.php - ресурси бібліотеки сайту EVARTIST

ссылка скрыта - матеріали сайту «Все о PR»

iz.ua/ – матеріали сайту PR-агенції “Колібрі”

Методи навчання та вимоги до студентів



Викладання курсу «Зв’язки з громадськістю», що розрахований на 22 аудиторні години, передбачає поєднання під час занять коротких лекцій, лекцій з елементами бесіди, дискусій та інтерактивних й ігрових методів навчання - обговорення, дебати, робота в малих групах, “мозковий штурм”, ділові та ситуаційні ігри, що дає змогу студентам засвоїти не лише теоретичні знання, але й набути базових практичних навичок, зокрема вміння написати прес-реліз, підготувати виступ на презентацію,взяти інтерв’ю і т.п. Важливим для засвоєння матеріалу курсу в контексті пропонованих методів викладання є вміння студентів працювати в команді. Поряд з груповою роботою необхідною умовою засвоєння проблематики курсу розглядається індивідуальна самостійна робота – підготовка есе, міні-есе, робота над індивідуальними домашніми завданнями, опрацювання літератури, аналіз ЗМІ, документів, Інтернет-джерел. Методика викладання курсу засновується на активній участі студентоів у процесі навчання, а також попередньому опрацюванні літератури.


Впродовж вивчення курсу студенту необхідно читати та опрацьовувати не менше 50 сторінок інформації до кожного заняття. Результати опрацювання повинні знайти відображення в підготовці міні-есе або в процесі обговорення питань теми та дискусіях на заняттях. Більшість літератури є доступною в інтернет-бібліотеках, частина матеріалів міститься в рідері до курсу.


Відвідування: студент у разі пропуску 1/3 занять, може підготувати міні-есе з тематики пропущених занять. Пропуск більше, ніж 1/3 занять означає недопуск до заліку.


Вимоги до написання есе:

Есе є одним з головних показників засвоєння проблематики курсу, який не передбачає іспиту. Есе є самостійною роботою студента, написаною на основі вивчення літератури та опрацювання емпіричних джерел. Присутність та наукове обґрунтування власного погляду на тематику чи власного підходу до розв’язання проблеми є найважливішим критерієм високої оцінки есе.

Обсяг та структура
  1. обсяг 7-10 ст. друкованого тексту через 1,5 інтервалу (есе може бути написане від руки, але чітким і розбірливим почерком при відповідності необхідної кількості знаків чи слів)

Структура:
  1. назва теми, зміст, ключові слова;
  2. вступ (актуальність та короткий огляд стану розробленості теми);
  3. основна частина та короткі висновки;
  4. перелік найважливішої використаної літератури та джерел (вказувати використані Інтернет-джерела, а не перелік сайтів).


Критерії оцінювання есе:
  1. обґрунтування актуальності та чітка постановка проблеми;
  2. аналіз та узагальнення різних точок зору на проблему (короткий історіографічний аналіз обраної проблеми;
  3. послідовна аргументація викладеної позиції;
  4. відсутність концептуальних помилок;
  5. більш менш повно розкриті всі аспекти обраної проблеми;
  6. переконливі висновки (чи пропозиції, прогнози), що логічно зумовлюються викладеним матеріалом;
  7. стиль написання.

Презентація есе

  1. вміння чітко, аргументовано і у встановленні часові рамки викласти матеріал есе;
  2. вміння вичерпно відповісти на запитання;
  3. підготовка та використання під час презентації таблиць, схем, ілюстрацій і т.д.



Підготовка міні-есе


Міні-есе є формою індивідуальної самостійної роботи студента над проблематикою курсу і є основою для планованого виступу під час обговорення теми заняття. Міні-есе – це коротка (3-5 ст.) розвідка по «вузькій» проблемі, підготовка інформаційного виступу по одному з питань теми заняття, огляд літератури, переклад, аналітичний аналіз документів матеріалів ЗМІ і т.д.

Критерії оцінювання:
  1. вміння лаконічно та чітко викласти підготовлений матеріал (З-4 хв.)
  2. вміння відповісти на запитання.

Есе або міні-есе повністю або частково запозичені (“скачані”) з Інтернету чи передруковані з підручника, монографії, статті є плагіатом і не зараховуються. Плагіат зумовлює автоматичне зниження оцінки переробленої роботи на 2 бали.



Методи контролю


Для перевірки знання та розуміння студентами матеріалу, визначення рівня його засвоєння, вироблених навчальних і практичних навичок, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний і підсумковий контроль.


Поточний контроль рівня знань студентів:


Поточний контроль здійснюється за двома напрямами:
  • контроль за систематичністю та активністю роботи на заняттях;
  • контроль за виконанням завдань самостійної та позааудиторної роботи.



  • Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і застосування знань у вигляді контрольних або тестових тематичних завдань. Передбачено проведення модуля у вигляді тестових завдань (або коротких завдань по курсу). Студенти пишуть 2 контрольні роботи (в середині курсу та підсумкову). Контрольна робота проводиться з метою перевірки ступеневого засвоєння знань за темами програми курсу. Кожна контрольна робота має 4-5 індивідуальних запитань (на відтворення, інтерпретацію та застосування вивченого матеріалу).



Підсумковий контроль знань студентів


Підсумковий контроль знань студентів здійснюється в кінці семестру в формі заліку. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання всіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом і наявності не менше 25 балів за семестрову роботу.

Умовою допуску до заліку є також виконання практичних завдань: написання прес-релізу (5 балів) та плану PR-кампанії (5 балів).

Залік проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал курсу. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. Якщо студент набирає за семестрову роботу 60 і вище балів включно з успішною підготовкою та презентацією підсумкового есе (5 балів) та модуль (5 балів), практичних завдань (5+5 балів) він має право отримати залік за роботу під час семестру. Якщо студент за семестрову роботу набрав менше 60 балів, він здає залік у формі співбесіди.

Всі види навчальної діяльності оцінюються за 5-бальною шкалою (5 – найвища оцінка, 0 – найнижча оцінка). На основі оцінок за семестрову роботу виводиться середній бал, який множиться на коефіцієнт 10. До оцінки за семестрову роботу додається оцінка за есе, практичні завдання і модуль.