Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання для самостійної роботи
Теми для обговорення на семінарі
Загальні вимоги до підготовки прес-релізу
Правила планування та проведення
Правила підготовки і проведення презентації
Теми для обговорення на семінарі-дискусії
Подобный материал:
1   2   3   4






Література

  1. Бернейс Э. Пропаганда /Пер. с англ. И. Ющенко. – М. : Hippo Publishing, 2010. – 176 с. // Режим доступу: om/knigi/guman_nauki/1181279272-propaganda-propaganda.phpl
  2. Борисов Б. Тонкая красная линия между пропагандой и PR// Режим доступу: t.web-standart.net/article0$t!2$pa!289$a!32821.php
  3. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз/ Перевод с английского под. редакцией Б.Л. Еремина. Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.- Ч.1, 2.
  4. Ерохина Т. Тендения сближения концепции PR и маркетинга// Режим доступу: u/mminfo/000063105/313/image/313-166.pdf
  5. Катлип Скотт, Сентер Аллен, Брум Глен. Паблик рилейшенз.Теория и практика, 8-е изд.:Пер.с англ..- М,, 2000.
  6. Кеворкян К.Э., Ярмак О.В. Происхождение феномена пропаганды и его современные черты // Гуманітарний часопис. - 2009. – № 1. – С. 112-119.
  7. Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз: Посібник.- К., 1997. Королько В.Г. Основы паблик рилейшенз. –М: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2000. – Ч. 1, П.
  8. Кралюк П. PR в українській історії. Специфіка «зв’язків iз громадськістю» в давньоруський період // День. - 2003.– №197, 1 листопада //Режим доступу iev.ua/38951/
  9. Кужелева-Саган И.П., Беляева К.В. Проблема многообразия понятийной сферы паблик рилейшнз // Вестник Томского государственного университета. Сер. Психология. – 2005.- № 286. – С.84-89// Режим доступу: ссылка скрыта
  10. Липпман У. Общественное мнение/ Пер. с англ. Т.В. Барчуновой. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. Ч.1. – 384 с. (режим доступу: ссылка скрыта)
  11. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания.- М., 1996.
  12. Орбан-Лембрик Л. Особливості формування громадської думки // Соціальна психологія. – 2004. – № 2 (4). – C.77-89.
  13. Тихомирова Є. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі: Монографія. – К:, 2004.
  14. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е. Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003.– Гл. 3.
  15. Шумейко О. Поняття „самопрезентація” та „управління враженням” у вітчизняній та зарубіжній соціальній психології// Соціальна психологія. – 2007. – № 5 – Режим доступу: ссылка скрыта
  16. Шомели Ж., Уисман Д. Связи с общественностью. (учебное пособие) /Пер. с франц. под ред. Г.Е. Алпатова. – СПб.: Издательский Дом «Нева», 2003. – Гл. 1,2 // Режим доступу: ist.narod.ru/text19/020.php
  17. Документальний фільм «Century of Self» про одного з теоретиків паблік рілейшнз Едварда Бернейза// Режим доступу: ссылка скрыта


Тема 2. Комунікація у зв’язках з громадськістю

(4 год


Комунікативні засади практики зв’язків з громадськістю. Зв’язки з громадськістю як комунікативна функція управління (В.Лонги, В. Хазелтон). Зумовленість етапів та моделей зв’язків з громадськістю принципами комунікації з середовищем (громадськістю).

Сутність комунікації. Інтерактивний аспект комунікації як процесу обміну інформацією. Класична модель комунікації К. Шеннона, В. Вівера. Модель масової комунікації Г. Лассуела (комунікація як відповідь на питання: хто повідомляє? що? як? кому? з яким ефектом?). Елементи комунікації: а) комунікатор (джерело інформації); б) повідомлення (інформація, яка посилається джерелом); в) канал; г) реципієнт (отримувач інформації, аудиторія). Інтерсуб’єктність комунікації.

Перцептивний аспект комунікації. Кодування та декодування повідомлення. Єдина система кодів комунікатора та реципієнта – як умова ефективної комунікації. Структура повідомлення (зміст; засоби передачі; особистість комунікатора). Проблема інтерпретації та спотворення повідомлення коментатором у зв’язках з громадськістю. Принципи комунікації Р. Якобсона, П. Лазарсфельда та Г. Лассуелла. Сприйняття інформації в процесі комунікації та його перешкоди: шуми, бар’єри, «фільтри довіри». Психологічна, лінгвістична природа комунікаційних перешкод, перешкоди каналу комунікації (Д. Бернштейн). Ф. Котлер про три основні причини неефективності інформаційного впливу: вибіркова увага, вибіркове спотворення, вибіркова реакція. Ш. Харрісон про основні типи перешкод у процесі комунікації: досвід реципієнта; суб’єктивні оцінки; неузгодженість зі структурою інформаційного каналу; лінгвістичні проблеми; вибірковість; статусні відмінності; фактор часу; перевантаження.

Когнітивні, афективні та поведінкові аспекти інформаційного впливу.

Теорії сприйняття інформації у зв’язках з громадськістю: а) моделі «доміно» (Domino Model) та «ієрархії ефектів» (Hierarchy of Effects), в яких знання, сприйняття, переконування та дія (awareness, comprehension, conviction, action) розглядаються як послідовні кроки комунікації (одна із варіацій моделей ієрархії ефектів AIDA широко застосовується у рекламі: awareness, interest, desire, action (знання, інтерес, бажання, дія); б) теорія когнітивного дисонансу (Theory of Cognitive Dissonance, Festinger L.): ставлення може змінюватися, якщо отримано інформацію, яка дисонує із існуючим ставленням, а одержувачі інформації сприймають лише ті повідомлення, які є консонантними (співзвучними) із їх власним ставленням, і не сприймають ті повідомлення, які дисонують із їх власним ставленням до тих чи інших подій чи явищ; в) ситуативна теорія комунікацій (Situational Theory of Communication) – зв'язок між знанням, ставленням та поведінкою залежить від чотирьох ситуативних факторів: рівень визнання проблеми, рівень усвідомлення власної здатності змінити ситуацію, існування попереднього досвіду чи критерію, на який можна посилатися, рівень залученості (Дж. Груніг, Т. Хант).

Теорії масової комунікації. Теорія «чарівної кулі» ("magic bullet") Г.Лассуелла. Двоступенева модель комунікації П. Лазарсфельда, «лідери думки» ("opinion leaders") як посередники між комунікатором і реципієнтом. Багатоступенева модель комунікації Е. Каца і У. Шрамма. Стереотипи, установки масової свідомості, групові цінності, ідеологія – основні бар’єри у сприйнятті інформації в масовій комунікації. Характеристики масової аудиторії.

Типи комунікації та її використання у PR. Усна, письмова, друкована та електронна комунікації. Вертикальна (ієрархічна) та горизонтальна (демократична, мережева) комунікації.

Вербальна та невербальна комунікації. Функції невербальної комунікації. Структура невербальної комунікації: оптико-кінетична й паралінгвістична системи, проксеміка (організація простору); візуальний контакт.

Сучасні тенденції в масовій комунікації. Основні принципи теорії комунікації М.Маклюена: а) підвищення ролі каналу комунікації; б) сприйняття світу як єдиного глобального села; поділ ЗМІ на «гарячі» (впливають передусім на почуття) та «холодні» (завантажують не всі органи чуття). Нові електронні медіа і комп’ютерна комунікація.

Теми для обговорення на семінарі

    1. Комунікація як основа діяльності у зв’язках з громадськістю.
    2. Сутність комунікації. Теорії комунікації. Принципи комунікації.
    3. Типи комунікації у зв’язках з громадськістю.
    4. Маніпуляція у зв’язках з громадськістю: комунікативний аспект
    5. Навчальна гра «Зіпсований телефон»:

Гра «Зіпсований телефон» проводиться перед розглядом питання про закономірності та принципи процесу комунікації в PR. Метою гри є їх демонстрація на простому прикладі.

Для проведення гри потрібний нескладний малюнок з багатьма деталями.

Проведення гри: учасники поділяються на дві групи, після того вони виходять з аудиторії. Якщо група невелика, доцільніше не ділити її учасників на дві частини. Перший учасник з кожної групи запрошується в аудиторію і отримує малюнок, розглядає його приблизно 1 хв. і передає зміст малюнка вербально наступному учаснику групи. Останній на основі розповіді повинен передати зміст малюнка графічно. Створений на основі розповіді малюнок забирається викладачем і показується наступному учаснику групи. Він вивчає малюнок 1 хв. і знову ж таки вербально пояснює зміст наступному учаснику, який відтворює його графічно і т.д.

Після завершення гри оригінал та створені учасниками малюнки розташовуються в порядку їх виконання та порівнюються з оригіналом. Це дає змогу спостерігати як з кожним новим малюнком, створеним на основі розповіді, збільшуються неточності та спотворення порівняно з оригіналом, поступово зникають окремі деталі малюнка. Останній малюнок, якщо група велика, як правило, має дуже мало спільного з оригіналом. Можна порівняти результати обох груп, малюнки якої з груп зазнали менших спотворень.

Гра «Зіпсутий телефон» дає змогу:
    • продемонструвати етапи в процесі комунікації (кодування інформації, її поширення через канал інформації, декодування, ефективність сприйняття реципієнтом);
    • продемонструвати як об’єктивні закони комунікативного процесу, специфіка сприйняття інформації аудиторією, накладають свої обмеження на якість інформації та результат інформаційного впливу;
    • самостійно пояснити студентам спотворення інформації, що виникають в процесі передачі (обміну) інформацією між джерелом і реципієнтом, та визначити (шляхом «мозкової атака», роботи в малих групах) їх причини, які можуть бути обумовлені особою комунікатора, специфікою каналу передачі інформації та впливом контексту. Такі спотворення інформації в процесі комунікації виникають об’єктивно, тому фахівцю з PR необхідно знати закономірності процесу комунікації, щоб врахувати та мінімізувати їх в своїй діяльності. Спотворення інформації дають змогу маніпулювати громадською думкою, що повинно також враховуватися в практиці PR, особливо при передачі інформації через засоби масової комунікації.


Завдання для самостійної роботи:

  1. Які принципи та особливості комунікації повинні бути враховані в процесі створення та реалізації PR-стратегії? На які питання слід дати відповіді перед початком роботи над комунікативною стратегією організації? Які типи комунікації використовуються у зв’язках з громадськістю.
  2. Поясніть, що робить повідомлення засобом інформаційного впливу. Визначіть критерії ефективності інформаційного впливу в процесі PR.
  3. Які перешкоди можуть виникнути на шляху комунікації між організацією та її аудиторією? Як їх можна подолати?
  4. Г. Почепцов стверджує, що 69 відсотків інформації зчитується з екрану телевізора візуально. На сприйняття інформації найбільше впливають зовнішність комунікатора (55%) та голос (38%). Зміст сказаного – лише 7%. Прокоментуйте це і визначіть роль комунікатора (PR-менеджера) в реалізації стратегії зв’язків з громадськістю. Поясніть значення емоційного чинника в процесі комунікації та інформаційного впливу. Проілюструйте вплив невербальних засобів інформації, зокрема жестів. у процесі комунікації.
  5. Розгляньте вплив стереотипів (ідеологічних також) на результати інформаційного впливу в практиці зв’язків з громадськістю.
  6. Розгляньте особливості електронної комунікації та їх використання в практиці зв’язків з громадськістю.
  7. Які відмінності між ієрархічною та демократичною комунікацією (Г. Почепцов). Чи можна стверджувати про можливість застосування лише одного типу комунікації у PR?
  8. Які вимоги до повідомлення накладають масової аудиторії,ознаками яких є: 1) повідомлення досягають мільйонів людей одночасно; 2) повідомлення адресуються аудиторії як масі; 3) зміст масової інформації призначений не для професіоналів; 4) включеність аудиторії не обов’язкова.


Література

  1. Акайомова А.В. Зв’язки з громадськістю як засіб інформаційної комунікації/// Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2009.– № 4// Режим доступу: ссылка скрыта
  2. Бакулев Г. П. Массовая коммуникация: Западные теории и концепции. – М.: Аспект Пресс, 2005.– 176 с // Режим доступу: ссылка скрыта
  3. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. – К.: МАУП, 2005.
  4. Бернет Дж., Мориарти С. Маркетинговые коммуникации: интегрированный подход / Пер. с англ. под ред. С. Г. Бо­жук. – СПб: Питер, 2001. –Гл. 1, 11 // Режим доступу: ссылка скрыта
  5. Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ/ Пер.англ.– М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. – Ч. І.
  6. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации.- М., 1980.
  7. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития: Монография. – М.: Прометей, 2004. – 328 с
  8. Зернецька О., Зернецький П. PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика// Політичний менеджмент. – 2003. – №3 // Режим доступу: ссылка скрыта
  9. Матвієнко О.В. Інформаційний менеджмент: навч. посіб. – К.: ВД «Слово», 2004. – 200 с.
  10. Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз. Теория и практика, 8-е изд.: Пер. с англ..- М,, 2000. – С. 280-313.
  11. Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других людей по их жестам (будь-яке видання).
  12. Пономарев Н. Ф. Связи с общественностью: социально-психологические аспекты: Учебное пособие. — СПб.: Питер, 2008. – Гл.2.
  13. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации. - М., 1998 //Режим доступу: ссылка скрыта
  14. Почепцов Г Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук Ваклер,2001 // Режим доступу: ссылка скрыта
  15. Связи с общественностью как социальная инженерия / Под ред. В.А. Ачкасовой, Л.В. Володиной. - СПб.: Речь, 2005. – Гл.2. // Режим доступу: ссылка скрыта
  16. Эко У. «Отсутствующая структура. Введение в семиологию / Пер. А.Г. Погоняйло и В.Г. Резника. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1998. — С.230-241.


Тема 3. Інституційні аспекти зв’язків з громадськістю

(4 год.)


Правове регулювання PR-діяльності (доступ до засобів масової інформації, наклеп, конфіденційність інформації, недоторканість особистого життя, авторське право, проблеми фінансування та спонсорства). Ліцензування та акредитація PR-діяльності. Недостатність правового регулювання PR-діяльності.

Етика і професійні стандарти в зв’язках з громадськістю. «Декларація принципів» Айві Лі (1906), принципи Артура Пейджа та їх вплив на формування кодексів професійної діяльності у зв’язках з громадськістю. Міжнародна практика правового регулювання PR. Види кодексів професійної поведінки спеціаліста по зв’язках з громадськістю: Кодекс професійної поведінки та етики Міжнародної асоціації PR (IPRA), Кодекс професійних стандартів PRSA (1988), Афінський та Європейський (Лісабонський) кодекси (1978, 1989), Професійна хартія Міжнародної комітету асоціацій PR-консультантів (ІССО) (Римська хартія, 1991). Загальнолюдські цінності, права людини, свобода слова, повага прав людини на вільний доступ до інформації – основа професійних кодексів PR-діяльності.

Неформальні чинники регулювання PR-діяльності: мораль, традиції, громадська думка. Конфлікт між метою та етичними нормами в зв’язках з громадськістю. Зумовленість моделі PR та етичних принципів. Етичні переваги симетричних PR. Соціальна роль та етика PR. Громадянська згода, альтернативність, зумовленість, наслідки для інших – як основі категорії аналізу етичних зв’язків з громадськістю. Проблема ідеалізму та релятивізму етичних принципів у PR-діяльності. Прагматичний, ідеалістичний, консервативний, радикальний, критичний та вульгарно-управлінський світоглядні підходи до PR-діяльності (В. Королько). Принципи теорії етики PR Р.Пірсона

Вплив суспільної системи цінностей на практику зв’язків з громадськістю. Класифікація PR з огляду на етичні принципи («білий», «сірий» та «чорний»).

Роль комунікатора у дотриманні етичних та корпоративних принципів. Вимоги до особистих та професійних якостей спеціалістів з зв’язків з громадськістю.


Теми для обговорення на семінарі
  1. Нормативні інструменти регулювання PR-діяльності: право, етика та мораль. Взаємозв’язок формальних і неформальних норм регулювання.
  2. Довіра та соціальна відповідальність – основа діяльності PR-агенств.
  3. Вимоги до особистих якостей спеціалістів зі зв’язків з громадськістю.
  4. Дискусія: Кольори PR.Чи має PR забарвлення?


Завдання для самостійної роботи:

  1. Визначіть основні закони, які регулюють PR-діяльність. Використовуючи підручник Катлипа С., Сентера А., Брума Г., з’ясуйте особливості американського законодавства в сфері PR та масових комунікацій.
  2. Чи потрібно, на Вашу думку, ліцензувати PR-діяльність? Прокоментуйте слова Е. Бернайза: «Ми повинні узаконити заняття PR через ліцензування і регістрації спеціалістів, так само як юристів, лікарів та інших професіоналів»
  3. Чи є достатнім правове регулювання PR-діяльності? Якщо ні, поясніть чому.
  4. Ознайомтеся з Декларацією принципів Айві Лі, поява якої у 1906 р. знаменувала новий і якісний етап у розвитку зв’язків з громадськістю, пов'язаний з усвідомленням необхідності інформувати,а не ігнорувати громадськість. Чи залишаються принципи Айві Лі актуальними сьогодні?
  5. Ознайомтесь та проаналізуйте основі кодекси професійної діяльності у зв’язках з громадські, які напрями діяльності регулюють професійні кодекси PR.
  6. Проаналізуйте принципи Кодексу професійної етики Української Асоціації зі зв‘язків із громадськістю (UAPR). Порівняйте його норми з міжнародними принципами.
  7. Автори книги «Чорний PR як спосіб оволодіти владою, або Бомба для іміджмейкера» визначили систему стратегій, що використовуються PR в період активних політичних дій, яка включає: а) стратегію одурювання населення; б) стратегію очорнення конкурентів в очах виборців; в) стратегію введення конкурентів в оману відносно совїх намірів; д) стратегію протидії підступам конкурентів» (Лукашев А.В., Пониделко А.В. Черный PR как способ овладения властью, или Бомба для имиджмейкера/ 3-е изд., испр. и доп. - СПб: Изд.дом "Бизнес-пресса", 2002 ). Які з цих стратегій можуть бути «чорним PR»? Які принципи та етичні норми тут порушені?
  8. Прихильники морального (ідеалістичного) підходу до зв’язків з громадськістю вважають, що поняття «чорний PR» некоректним, оскільки зв’язки з громадськістю в принципи передбачають відносини,побудовані на правді і повній інформованості. Чи згідні Ви з таким підходом, аргументуйте свою точку зору.
  9. Як впливає на практику зв’язків з громадськістю відсутність єдиних і визнаних всіма суб’єктами політики правил гри в політичному процесі, що характерно для транзитних суспільств. Проілюструйте прикладами українського політичного життя.


Література

  1. Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. Перераб. изд. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 384 с.
  2. Бредемайер К. Черная риторика: Власть и магия слова / Пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 224 с.
  3. Вуйма А. Черный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. – СПб: БХВ Петербург; 2005// Режим доступу: ссылка скрыта
  4. Закон України «Про інформаційні агентства» від 28 лютого 1995 року № 74/95-ВР
  5. Зернецька О, Зернецький П. PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика// Політичний менеджмент. – 2003. – №3// Режим доступу: ссылка скрыта
  6. Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз.Теория и практика, 8-е изд.:Пер.с англ..- М., 2000. – С. 180-246.
  7. Кодекс професійної етики Української Асоціації зі зв‘язків із громадськістю (UAPR)// Режим доступу: http: //www.uapr.com.ua/cgi-bin/p.cgi?a=artful&prid=183&m=,&l=6&lng=ua&x=3,234
  8. Королько В. До питання про соціальну роль та етику паблик рілейшнз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. - № 1 (січень - березень). – С. 62-75.
  9. Королько В. Система паблик рілейшнз як чинник становлення громадянського суспільства//Суспільна трансформація: концептуалізація, тенденції, український досвід/ За ред. В.В.Танчера, В.В. Степаненка.– К.: Інститут соціології НАНГ Украї\ни, 2004. –С. 121-172.
  10. Лукашев А.В., Пониделко А.В. Черный PR как способ овладения властью, или Бомба для имиджмейкера. - 3-е изд., испр. и доп. - СПб: Изд.дом "Бизнес-пресса", 2002. - 176с.
  11. Некрасова О. Професія PR-радника: вимоги, умови та функції (методичні питання) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - № 1 (січень - березень). С. 181-191.
  12. Норт Д. Інститути, процеси та функціонування економіки. Київ: Основи, 2000.
  13. Профессиональная хартия Международного комитета ассоциаций PR-консультантов//Режим доступу: port.com/Dokumenty/professionalnaya-xartiya-mezhdunarodnogo-komiteta-assocziaczij-pr-konsultantov.phpl
  14. Угрин Л. Якого кольору PR? Роздуми після парламентських виборів 2006 р.// Дотриманя демократичних стандартів виборчого процессу вУкраїні у 2006 році. Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції/ Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім І.Франка. С.77-82.
  15. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е. Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003.)


Додатки.

Декларація принципів Айві Лі


Ми не є таємним прес-бюро. Вся наша робота є відкритою.

Наша мета - отримання новин. Ми не є рекламним агентством; якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів не повинен виходити за межі вашого офісу, не використовуйте його.

Ми повинні бути точними. Якщо потрібні додаткові деталі з предмету, яким ми зайняті, то вони повинні бути отримані негайно; і якщо який-небудь редактор захоче перевірити істинність викладених фактів і точність їх опису, ми повинні допомогти йому і повинні зробити це сумлінно і доброзичливо. Якщо який-небудь журналіст пришле нам запит на отримання повної інформації по темі його статті, ця інформація буде надана йому.

Коротко, наша мета, і ми кажемо це чесно і відкрито, полягає в тому, щоб, виступаючи від імені і на захист інтересів ділових і громадських інститутів, забезпечувати пресу і громадськість Сполучених Штатів точною та своєчасною інформацією з тих питань, які представляють цінність і інтерес для публіки.

Як правило, більша частина інформації, поширюваної корпораціями і громадськими інститутами, містить мало нового. Однак для громадськості важливо мати доступ і до цієї інформації, а для самих організацій важливо отримати вихід до їх фінансових ресурсів.

У матеріалах, які ми розсилаємо описується тільки суть проблеми, проте я готовий допомогти кожному журналісту в отриманні детальної інформації, яку він зможе перевірити особисто. Якщо ви захочете мати повнішу інформацію з будь-якого з питань, порушених у надісланому Вам тексті, я до ваших послуг.

(Текст відтворено за виданням: Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е. Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003.)


Шість принципів паблик рілейшнз Артура Пейджа

  1. Говорити правду.
  2. Доказувати не словами, а вчинками.
  3. Уважно вислуховувати клієнта.
  4. Працювати на майбутнє.
  5. Проводити таку політику у сфері паблик рілейшнз, ніби від неї залежать результати діяльності кампанії загалом.
  6. Завжди зберігати спокій, доброзичливість і хороший настрій.

(Текст відтворено за виданням: Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз. Теория и практика, 8-е изд.:Пер.с англ..- М., 2000.)


Тема 4. Планування і організація проведення PR-кампанії

(6 год.)


Основні напрями PR-діяльності: робота по зв'язках з державними установами і громадськими організаціями (public affairs); управління корпоративним іміджем (corporate affairs); створення сприятливого образу особи (image making); побудова відносин із ЗМІ (media relations); створення хороших відносин з персоналом (employee communications); проведення мобілізаційних (конкурси, чемпіонати, лотереї) і презентаційних заходів (special events); управління процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень (message management); управління кризовими ситуаціями (crisis managemetn).

PR-діяльність та її принципи: громадянської згоди, альтернативності, технологічності та координації діяльності.

PR як відкрита система з двостороннім зв’язком з середовищем. Досягнення рівноваги з середовищем: адаптація, цілеспрямований вплив, через формування громадської думки.

Управління процесом PR. Планування, координація та контроль за реалізацією програми. Основні моделі управління зв’язками з громадськістю: RACE – дослідження (research); планування та програмування дій (action planning); комунікація та дії (сommunication); оцінка (evaluation). FPCE – пошук фактів (factfinding); планування (planning), комунікація (communication), оцінка (evaluation); ROPE – дослідження (research); цілі (оbjectives); програмування (рrogramming); оцінка (еvaluation); ROPES – дослідження (research); цілі (оbjectives); програмування (рrogramming); оцінка (еvaluation); stewardship (управління). 6-елементна модель процесу PR Ф. Джефкінсаоцінка ситуації; визначення цілей; визначення цільових аудиторій; відбір каналів масової комунікації та технік впливу; планування бюджету; оцінка результатів). Модель П.Гріна - загальний погляд (завдання PR формулюються у відповідності з загальним контекстом організації кампанії, що допомагає визначити цілі, проаналізувати ситуацію з точки зору громадськості); наміри та цілі (вияв специфіки PR-програми); цільові аудиторії; ключові повідомлення (визначення того, що підлягає передачі визначеним цільовим аудиторіям); стратегія (визначення загального підходу); тактика (конкретна діяльність в рамках стратегії); графік; витрати; контроль (як частина програми).

Дослідження у зв’язках з громадськістю: аналіз PR-ситуації, SWOT-аналіз об’єкта. Медіа-аналітика та інформаційний аудит. Стратегічна концепція кампанії, тактичний план дій, сценарій. Процедура оцінювання програми як співставлення критеріїв ефективності та результатів.

Засоби зв’язків з громадськістю.

Технології управління інформацією, створення новин і робота зі ЗМІ: інформаційні друковані матеріали (бекграундер, інформаційний листок, папка для преси; видання про організацію; прес-реліз; медіа-кіт; кейс-історія; факт-лист, авторська стаття, заява для преси; брошури, плакати, буклети, проспекти та ін.).

Правила складання та структура прес-релізу. Типи прес-релізів (анонсований, інформаційний, новинний); прес-реліз-ПОДІЯ, прес-реліз-СЕНСАЦІЯ; прес-реліз-АНОНС; прес-реліз-ПОРТРЕТ; прес-реліз-ЦІКАВИЙ ФАКТ; прес-реліз-ПИТАННЯ.

Інтернет та аудіовізуальні засоби як інструмент реалізації PR-програми. Реклама в зв’язках з громадськістю.

Контрольовані і неконтрольовані засоби масової інформації.

Технології проведення публічних заходів та спеціальних подій: брифінг, прес-конференція, конференція, круглий стіл, презентація. Публічні виступи на засіданнях, конференціях, офіційних зустрічах, радіо, телебаченні, інтерв’ю.

Чутки як особливий інструмент PR.

Управління зв’язками з громадськістю в умовах кризи. Інформаційний фон кризової ситуації:чутки, драматизація у ЗМІ. Принципи антикризового реагування: узгодження єдиної версії надзвичайної події; комунікативна відкритість, оперативна взаємодія з пресою. Звернення до громадськості. Заходи кризових паблік рилейшнз: негайна реакція; надання повної інформації, навіть якщо вона негативна; призначення особи, що користується довірою у журналістів; фіксація всіх запитів журналістів і оперативна та повна відповідь на них; створення інформаційного центру. Посткризові заходи.


Теми для обговорення на семінарі

  1. Процес PR. Основні етапи процесу PR та їх характеристика.
  2. Відносини зі ЗМІ в зв’язках з громадськістю.
  3. Інтернет як засіб реалізації PR-кампанії.
  4. Кризові зв’язки з громадськістю.

Ділова гра: «Проведення прес-конференції».


Завдання для самостійної роботи:

  1. Чому управління інформацією дешевше і ефективніше управління засобами масової інформації? Як воно здійснюється?
  2. Порівняйте моделі управління зв’язками з громадськістю.
  3. Чому необхідно проводити дослідження в рамках PR-кампанії? Опишіть відомі вам методи дослідження.
  4. Які наслідки оцінювання реалізованої PR-кампанії?
  5. Підготуйте прес-реліз та план PR-кампанії організації (на вибір студентів).
  6. Френк Джефкінс основними критеріями оцінки PR-програми вважає зміну ставлення до організації від стану «ворожість, упередженість, апатія, незнання» до стану «симпатія, визнання, інтерес, знання». Запропонуйте свої підходи до визначення критеріїв ефективності PR-кампанії.
  7. Пошук ресурсів для проведення PR-кампанії у третьому секторі. Фандрейзінг.
  8. З’ясуйте відмінність PR-діяльності в кризовому і звичайному режимі.
  9. Ш. Харрісон визначила такі вимоги до PR-діяльності в умовах кризи: 1) необхідно бути підготовленим; 2) необхідно мати достатньою інформації; 3) необхідно тримати під контролем інформаційні потоки; 4) необхідно домогтися згоди по основних «правил гри; 5) необхідно бути авторитетним джерелом інформації; 6) необхідно постійно підтримувати комунікацію; 7) вибачатися в тих випадках, коли це необхідно; 8) необхідно бути акуратним в аналізі інформаційних матеріалів; 9) необхідно бути уважним; 10) необхідно зробити висновки з власного досвіду. Проаналізуйте їх на прикладах, доповніть цей список.


Література

  1. Алешина И. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров.- М. Ассоциация авторов и издателей «тандем». Издательство «ГНОМ-Пресс», 1997.
  2. Андрусяк О.І. Роль досліджень у процесі оцінки ефективності: моделі оцінки ефективності бізнес-комунікацій компаній// Теорії мікро-макроекономіки. Зб. Наук.праць. – 2009. – № 33 // Режим доступу ссылка скрыта
  3. Барлоу В., Ричер Л. Внутренний анализ эффективности PR деятельности. Критерии и методы// Режим доступу: nter.org.ua/bibl.php">
  4. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз/ Перевод с английского под. редакцией Б.Л. Еремина. Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
  5. Емельянов С. Теория и практика связей с общественностью. Вводный курс. – СПб.: Питер, 2005.
  6. Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз. Теория и практика, 8-е изд.:Пер.с англ..- М,, 2000.
  7. Комаровський О. Фандрейзинг// Режим доступу .ru/2008/10/19/467
  8. Королько В.Г. Основы паблик рилейшенз. –М: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2000
  9. Королько В. Паблик рілейшнз і репутаційний менеджмент// Соціологія,: теорія, методи, маркетинг. - 2001.- № 3.
  10. Кочубей Л. Політичне лідерство і PR-діяльність// Політичний менеджмент.– Спецвипуск. – 2006 // Режим доступу: ik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=61&c=1348
  11. Лисовский С.Ф. Политическая реклама. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000//Режим доступу: ссылка скрыта
  12. Назаретян А.П. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи.Лекции по социальной и политической психологии. – СПб.: «Питер», 2004// Режим доступу: narod.ru/text11/24.php
  13. Марлоу Ю при участии Сайлео Дж. Пиар в электронных СМИ/ Пер. с англ. Н.В.Кияченко. – М.: Мир, 2002. – 236 с.
  14. Нёльке К. Проведение презентаций /Пер. с нем. Д.В. Ковалевой. – М.: Изд-во ОМЕГА-Л, 2005. – 144 с.//Режим доступу: ссылка скрыта
  15. Ольшевский А.С.Антикризисный PR и консалтинг.– Спб.: Издательский дом «Питер», 2003// Режим доступу: narod.ru/text4/20.php
  16. Пасмуров А.Я. Как эффективно подготовить и провести конференцию, семинар, выставку. – СПб.: Питер, 2006.
  17. Самые успешные PR-кампании в мировой практике /Пер. с англ. – М.: Консалтинговая группа «ИМИДЖ-Контакт» ИНФРА-М, 2002 // Режим доступу: ist.narod.ru/text3/19.php
  18. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е. Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003.
  19. Фуллер П. Искусство подачи информации: Привлечение журналистов/Пер. Перевод – Е. Виноградова// Режим доступу: om/PR_Lib/Vinogradova.shtml
  20. Шишкин Д.П., Гавра Д.П., Бровко С.Л. PR-кампании: методология и технология: Учеб. пособие. – СПб.: Роза мира, 2004. – 187 с. ссылка скрыта



Додатки.

Схема 2. Процес PR




  1. Правила підготовки пресс-релізу.


ПРЕС-РЕЛІЗ - це коротке повідомлення, що містить важливу новину або корисну інформацію для широкої громадськості, та поширюється в готовому вигляді через ЗМІ. Прес-релізи розсилаються по каналах телефаксного чи телетайпного зв’язку або електронною поштою. Поширюється повний текст прес-релізу.

Загальні вимоги до підготовки прес-релізу
  • Прес-реліз друкується на бланку організації, де вказана повна назва, адреса, телефони та факси, а також прізвище та телефон контактної особи.
  • На листку прес-реліза вказують дату і ставлять примітку «до друку», при необхідності вказують дату публікації.
  • Важливо знайти «яскравий», але лаконічний заголовок, який вирізнить Ваше повідомлення з поміж-інших та зацікавить редактора.
  • Текст прес-релізу повинен бути коротким, бажано, щоб він вмістився на одній сторінці. Якщо це неможливо, внизу першої сторінки роблять помітку «див. далі». Щоб не писати довгий прес-реліз, додаткова інформація може бути подана окремо у додатках.
  • Прес-реліз друкується через два інтервали на одній сторінці з великими полями для заміток та правок редактора газети. Не слід друкувати на звороті сторінки. У самому кінці тексту релізу відступають рядок і друкують посередині знак ###, який вказує на кінець матеріалу (міжнародний стандарт).
  • Найбільш важлива інформація повинна міститися на початку повідомлення у першому абзаці. Цей ключовий абзац повинен відповідати на питання: хто? що? коли? де ? як? і чому?
  • Другий і третій абзац по низхідній повинні містити менш важливу інформацію (принцип переверненої піраміди). Це робиться для того, щоб редактор міг «обрізати» кінець прес-релізу, не спотворюючи основного змісту. Другий абзац повинен включати одну чи дві цитати з висловів лідерів організації, громадських діячів.
  • Інформація прес-релізу повинна бути об’єктивною та точною, всі коментарі та цитати перевірені та узгоджені з авторами.
  • Прес-реліз від імені організації підписують два-три її представника.


2. Правила планування та проведення прес-конференцій


ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ - захід, організований з метою поінформування засобів масової інформації про важливу подію або точку зору організації стосовно певної проблеми. Прес-конференція здійснюється у формі діалогу між представниками організації та ЗМІ, якому передують невеликі виступи представників організації. Важливо не зловживати прес-конференціями та скликати їх лише тоді, коли є що сказати.

Правила планування та проведення
  • Час прес-конференції планують з врахуванням графіку роботи ЗМІ та вибирають час коли преса не буде завантажена висвітленням інших подій.
  • Пресу повідомляють про захід не пізніше, ніж за 48 годин, а краще за тиждень, періодично нагадуючи про час та місце проведення конференції.
  • Вибирають та завчасно готують зручне та привабливе приміщення. Приміщення не повинно бути надто великим, чи над тісним. Всім репортерам повинно вистачити стільців, а телевізійні команди забезпечені місцем розташування камер. Приміщення для прес-конференції перевіряється завчасно (електричні розетки, освітлення, розташування та робота мікрофонів і т.д.).
  • До журналістів виявляють гостинність, тому необхідно потурбуватися про каву, прохолодні напої, канапки.
  • Прес-конференцію треба починати своєчасно і закінчувати до того, як інтерес почне спадати. Незадовго до завершення прес-конференції слід повідомити про це, оголосивши, що наступне запитання буде останнім.
  • Прес-конференція звичайно планується на півгодини: 10 хвилин на виступ і 20 на запитання та відповіді.
  • До початку конференції поширюються прес-релізи або пакети для преси, а також тексти доповідей.
  • Перед конференцією доповідач та інші особи, відповідальні за її проведення, повинні провести нараду, щоб обговорити порядок (сценарій) ведення конференції, відповіді на можливі питання. Доповідач повинен добре підготуватися до конференції (прорепетирувати промову, бути добре обізнаним з матеріалами, які передаватимуться пресі під час конференції).
  • Репортери повинні мати рівні можливості контактів з доповідачем.
  • Прес-конференція записується на магнітофон, щоб залишилося документальне свідчення всього, що було сказано.




  1. Правила підготовки і проведення презентації:


ПРЕЗЕНТАЦІЯ - самостійна ПР-акція, яка може поєдну­ватися з іншими засобами, наприклад з офіційним прийняттям. Презентація - це представлення організації, фірми, особи, програми, продукту. Презентація може проводи­тися у зв’язку з: а) якоюсь важливою подією (реєстрація організації, початок проекту, зміна керівництва); б) метою представити досягнення організації щорічно, результати реалізації програм тощо.

Етапи підготовки презентації:
  • Визначення мети та теми презентації.
  • Розробка ідеї презентації, її концептуалізація.
  • Визначення місця і термінів проведення презентації.
  • Визначення аудиторії (для якої групи чи груп громадськості проводиться презентація).
  • Визначення складу учасників (як членів організації, так і запрошених).
  • Визначення бюджету.
  • Розсилання запрошень з інформацією про презентацію. У запрошенні вказують наступне: місце, час (від і до), програму, cклад учасників, місце проведення презентації (маршрути громадського транспорту, зупинки, тощо). Після розсилки запрошень нагадайте про презентацію телефоном.
  • Розробка сценарію презентації.
  • Підготовка виступу.
  • Підготовка та перевірка роздаткового матеріалу, сувенірів, демонстра­цій­ного матеріалу (кінофільму, слайдів).
  • Підготовка ідентифікаторів та табличок з прізвищами (вимагають уточнення прізвище, імен та посад запрошених) та списку реєстрації учасників.
  • Перевірка приміщення та обладнання.
  • Підготовка та поширення прес-релізу (за декілька днів до презентації).
  • Репетиція промови.
  • Підбір одягу (зовнішній вигляд).


Тема 5. Розвиток та інституціоналізація зв’язків з громадськістю в Україні

(2 год.)


Становлення PR-ринку в Україні в процесі демократизації суспільства, інституціоналізації плюралізму та політичної конкуренції. Вплив на PR-діяльність домінування неформальних політичних практик. Вплив західних та російських зразків та моделей на практику зв’язків з громадськістю в Україні в політичній сфері.

Регулятивно-правові аспекти становлення та функціонування зв’язків з громадськістю. Несформованість системи суспільних цінностей як негативний чинник функціонування PR в Україні. Етичні засади в діяльності українських PR-агентств. Маніпулятивна домінанта в практиці зв’язків з громадськістю, домінування «брудних» технологій.

Інституціоналізація PR в Україні, виникнення та діяльність Української Асоціації зі зв’язків з громадськістю, Українського PR-альянсу та ін., пріоритетні напрямки їх діяльності.

Зв’язки з громадськістю в Україні як сфера наукових досліджень. Освіта та підготовка PR-менеджерів.


Теми для обговорення на семінарі-дискусії
  1. Особливості становлення та функціонування зв’язків з громадськістю в Україні: політичний аспект.
  2. Етика зв’язків з громадськістю в Україні.


Завдання для самостійної роботи:
  1. Запропонуйте свою модель періодизації розвитку PR в Україні.
  2. Правові основи та етичні засади розвитку зв’язків з громадськістю в Україні.
  3. Проаналізуйте діяльність PR-агентств в Україні.
  4. Яка з моделей PR: 1)прес-агентство/ паблісіті; 2) інформування громадськості; 3) двостороння асиметрична; 4) двостороння симетрична) відповідає сучасній практиці зв’язків з громадськістю в Україні? Обґрунтуйте свою думку.
  5. Проаналізуйте напрямки діяльності PR-агенств в Україні. Визначіть цілі, структуру Української Асоціації зі зв’язків з громадськістю (UAPR).
  6. Проаналізуйте засоби PR-діяльності українських політтехнологів. Чи коректно стверджувати про засилля «чорного» PR в українській політиці?
  7. Використання PR-технологій для створення позитивного іміджу України.


Література

    1. Андрушкевич З.М., Тябіна О.С. Тенденції розвитку сучасного PR-ринку України// Вісник Хмельницького національного університету 2009, № 5, T. 3// Режим доступу: ссылка скрыта
    2. Кондратюк О. Сучасний стан і проблеми PR-супроводу діяльності депутатського корпусу України// Режим доступу: nter.org.ua/stat_show.php?zap=485
    3. Королько В. До питання про соціальну роль та етику паблик рілейшнз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 1 (січень - березень). – С. 62-75.
    4. Королько В.Г. Основы паблик рилейшенз. – М: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2000. – С. 83-88.
    5. Королько В.Г., Некрасова О.В. Паблик рілейшнз: проблеми освіти (міжнародний досвід і українські реалії) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004. - № 2. - С. 169-184.
    6. Некрасова О.В., Королько В. Г. Інституціоналізація системи зв'язків з громадськістю (PR) в Україні: аналіз моделей // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: Третя Всеукр. соціол. конф., м. Київ, 18 квіт., 2003 р. / Соціол. асоц. України, НАН України. Ін-т соціол.; Ред.: М.О. Шульга, В.М. Ворона. - К., 2003. - С. 184-188.
  1. Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. Посібник. – К.: МАУП. 2001. – С. 80-95.
  2. Тихомирова Є. Інституціоналізація зв’язків з громадськістю в Україні: Проблеми і перспективи// Структура и содержание связей с общественностью в современном мире. Материалы международного семинара. Вып.3. Социальные науки. – Луганск: Знание, 2002.
  3. Щурко О.М. Міжнародний образ України: проблеми формування та трансформації// Вісник СевДТУ. Вип. 84: Політологія: Зб. наук. праць – Севастополь: Видво- СевНТУК, 2006..
  4. ссылка скрыта - блог Дениса Богуша



Рекомендована тематика есеїв:

  1. PR в сучасній системі управління.
  2. Політичний PR. Зв’язки з громадськістю як засіб взаємодії держави, суспільства та громадянина.
  3. Особливості PR у третьому секторі.
  4. Правові та етичні норми як принципи взаємодій та основа правил гри в комунікаційній системі PR.
  5. Е. Бернайз про «нових пропагандистів».
  6. Зв’язки з громадськістю та пропаганда.
  7. Батьки-засновники PR.
  8. Історія розвитку PR в Європі.
  9. Маніпуляція у зв’язках з громадськістю.
  10. Інституціоналізація PR в Україні.
  11. Розвиток PR в Україні: агенції та персоналії.
  12. Кодекси професійної етики українських пр-агенцій.
  13. Динаміка розвитку PR-ринку в Україні.
  14. Формальні та неформальні принципи PR-діяльності в Україні.
  15. Зв’язки з громадськістю і формування громадської думки.
  16. Громадськість як чинник PR-діяльності.
  17. Основні елементи PR-діяльності.
  18. Проблема інтерпретації повідомлення у практиці PR.
  19. Чутки у процесі кризових PR.
  20. Технології управління інформацією в процесі реалізації PR-програми.
  21. Спеціальні події (еvent-managent) в системі зв’язків з громадськістю.
  22. Використання ЗМІ в практиці зв’язків з громадськістю.
  23. Використання реклами у зв’язках з громадськістю.
  24. Використання Інтернету у реалізації PR-програми.
  25. Вплив національних традицій та етикету на практику зв’язків з громадськістю.
  26. Глобалізація зв’язків з громадськістю.
  27. Нормативні межі брудних технологій у зв’язках з громадськістю.



Зразки тестів та завдань для модульного контролю

  1. В якому році, де і ким було створено перше пабліситі-бюро?

а) 1898 у Вашингтоні

б) 1900 у Бостоні

в) 1904 у Нью-Йорку

г) 1906 у Парижі

  1. Перший моральний кодекс ПР-фахівця у 1907 році розробив:

а) С.Блек

б) А.Лі;

в) Дж. Пулітцер;

г) Е.Бернайз;

  1. Хто є автором комунікативної моделі, що використовується у ПР?

а) С.Блек

б) Айві Лі

в) Г.Лассуелл

г) Г.Почепцов

  1. Назвіть основні моделі PR по Дж. Грунігу.


Питання для підсумкового контролю (заліку):

  1. PR як наука і мистецтво.
  2. PR : сутність та проблеми визначення.
  3. Класифікація визначень PR.
  4. Функції PR.
  5. PR як функція управління.
  6. Е. Бернайз про три основні функції PR.
  7. PR як елемент соціальних та політичних технологій.
  8. Принципи зв’язків з громадськістю.
  9. Роль PR в демократичному та авторитарному суспільствах.
  10. PR та пропаганда.
  11. PR та маркетинг.
  12. PR та реклама.
  13. Інтегровані маркетингові комунікації та PR.
  14. Сем Блек про основні принципи PR.
  15. Д. Ньюс, А.Скотт і Дж. Турк про 10 базових принципів зв’язків з громадськістю.
  16. Причини та передумови виникнення PR як самостійної сфери діяльності.
  17. Історичні етапи розвитку PR як сфери діяльності.
  18. Елементи та моделі комунікаційного впливу в стародавніх суспільствах.
  19. Розвиток ораторського мистецтва та риторики та принципів публічного діалогу в античні часи.
  20. Елементи PR в Середньовіччі. Конгрегація пропаганди віри. Поширення друкарства та книгодрукування.
  21. Зародження PR у Північні Америці в ХУШ ст.
  22. Діяльність прес-агенств та пабліситі-бюро в північноамериканських містах.
  23. «Батьки»-засновники зв’язків з громадськістю.
  24. Роль Айві Лі у становленні PR як професії.
  25. Роль Артура Пейджа у розвитку PR.
  26. Роль Е. Бернайза в інстуціоналізації PR як професії та науки.
  27. Етапи розвитку та інституалізації PR.
  28. Основні моделі зв’язків з громадськістю.
  29. Дж. Груніг про моделі PR.
  30. Колесо Д. Бернштейна.
  31. Поняття та типи громадськості в PR.
  32. Основні підходи до визначення громадськості. Громадськість та аудиторія.
  33. Основні чинники формування громадськості.
  34. Закономірності функціонування груп громадськості.
  35. Громадська думка як об’єкт PR.
  36. Методи дослідження громадської думки.
  37. Комунікативна сутність зв’язків з громадськістю.
  38. Моделі комунікації. Основні елементи комунікації.
  39. Перцептивні аспекти комунікації в PR.
  40. Принципи комунікації Р. Якобсона, П. Лазарсфельда та Г. Лассуелла
  41. Перешкоди комунікації в PR.
  42. Типи комунікації в PR.
  43. Теорії сприйняття інформації у зв’язках з громадськістю.
  44. Теорії масової комунікації та масові аудиторії.
  45. Вимоги до комунікації та комунікатора в PR. Які типи комунікації використовуються у практиці PR.
  46. Правове регулювання PR-діяльності.
  47. Етика і професійні стандарти в зв’язках з громадськістю.
  48. Декларація принципів» Айві Лі.
  49. Кодекси професійної поведінки спеціаліста по зв’язках з громадськістю.
  50. Неформальні чинники регулювання PR-діяльності.
  51. В. Королько про основні світоглядні підходи до PR-діяльності.
  52. Маніпулювання у процесі PR-діяльності.
  53. Вимоги до особистих та професійних якостей спеціалістів з зв’язків з громадськістю.
  54. Основні напрями PR-діяльності та їх характеристика.
  55. PR-діяльність та її принципи.
  56. Характеристика основних моделей управління зв’язками з громадськістю.
  57. Основні етапи PR та їх характеристика.
  58. Дослідження в плануванні PR-кампанії.
  59. Засоби PR.
  60. Прес-реліз: структура та правила написання.
  61. Основні типи прес-релізів.
  62. Спеціальні події в PR: прес-конференція.
  63. Спеціальні події в PR: презентація.
  64. Процедури оцінювання PR-програми.
  65. Принципи антикризового управління у PR.
  66. Місце реклами у реалізації PR-стратегії.
  67. Технології управління інформацією та створення новин у PR-стратегіях.
  68. Технологія проведення публічних заходів та створення спеціальних подій.
  69. Ш.Харрісон про вимоги до PR-діяльності в умовах кризи.
  70. Особливості становлення та інституціоналізації зв’язків з громадськістю в Україні.
  71. Основні напрями діяльність PR-агенств та Асоціації зі зв’язків з громадськістю в Україні.