Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності
| Вид материала | Документы |
- Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності, 1912.63kb.
- Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності, 3418.92kb.
- Програма підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, 21.02kb.
- Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських, 3560.67kb.
- Буковинська міжнародний партнерська фонд агенція відродження, 3873.48kb.
- Програма відшкодування витрат депутатам районної ради, пов’язаних з депутатською діяльністю, 49.56kb.
- Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, 71.68kb.
- Програма для депутатів місцевих рад Республіки Молдова, 12.96kb.
- Календарний план місцевих виборів 31 жовтня 2010, 833.19kb.
- Укра ї н а міжгірська районна рада закарпатської області, 13.47kb.
З р а з о к
Київському міському голові
Омельченку О.О.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
Шановний Олександре Олександровичу!
До мене як до депутата Київської міської ради постійно надходять численні скарги мешканців будинків №№ 19 та 19а по вул. Серафимовича з приводу несанкіонованої автостоянки, що розташована біля вищевказаних будинків.
Звертає на себе увагу той факт, що дана автостоянка розташована на земельній ділянці, яка рішенням Київради № 24/184 від 26.09.2002 переведена до земель рекреаційного призначення з метою створення на цій території парку культури та відпочинку. Автостоянка функціонує без будь-яких дозвільних документів, виданих відповідними міськими службами та своєю діяльністю створює загрозу екологічній та санітарно-епідеміологічній ситуації.
Протягом 2004-2005 року мною, як депутатом Київської міської ради від 38 виборчого округу, в межах якого розташована вищезазначена несанкціонована стоянка, було підготовлено та надіслано ряд звернень до ГО «Київблагоустрій», в головне управління земельних ресурсів КМДА, Дніпровської районної державної адміністрації та прокуратури Дніпровського району м. Києва. На звернення до прокуратури Дніпровського району м. Києва було отримано відповідь (вих. № 932с-04 від 05.10.2004р.) про те, що автостоянка по вул. Серафімовича 19-19а розміщена незаконно (не укладено договір оренди) і було підготовлено позов про звільнення самовільно зайнятої ділянки. Але станом на 07.07.2005р. автостоянка продовжує функціонувати за вищезазначеною адресою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 4 ст. 12, 18 Закону України “Про статус депутатів місцевих Рад” звертаюсь до Вас із проханням:
- Доручити відповідним органам розібратися в ситуації, яка склалася у зв’язку із незаконним функціонуванням автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 19-19а.
- Зобов’язати осіб, відповідальних за розташування автостоянки, усунути порушення земельного законодавства та звільнити незаконно займану земельну ділянку.
- Свою відповідь прошу надіслати мені за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36
- Копію відповіді прошу надіслати Реві Миколі Васильовичу за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 19а, кв. 52.
З повагою,
депутат Київради
(виборчий округу №38) А.М.Странніков
РОБОТА В ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУПАХ І ФРАКЦІЯХ
Олег Паска,
депутат Львівської обласної ради
План
1. З історії поняття „фракція”
а) визначення поняття „фракція”;
б) становлення інституту фракцій;
в) фракції в сучасних умовах.
2. Математичні моделі рад
а) система першого порядку;
б) „чорна скринька”
3. Принципи діяльності фракцій (груп) у Верховній Раді України
4. Психологічні особливості роботи депутатів у фракціях і групах
а) структуризація фракції (групи) ;
б) робота у фракції (групі)
5. Проблема переходів
1. Історія фракцій починається з клубів, які вперше виникли в Англії, як об'єднання громадян з певними політичними цілями. Вони набули особливої ваги у Франції за часів революції 1789 року (клуби якобінців). Пізніше клуби виникли також у Німеччині, Італії та Іспанії, але були заборонені через свої революційні тенденції. Власне фракції починаються з їх визначення Національними зборами Німеччини у 1848 році. Реально вони були визнані Рейхстагом у 1922 році, який у регламенті визначив, що "фракції є об'єднання із мінімум 15-ти членів Рейхстагу".(рис. 1 – 3)
Шлях розвитку, схожий на німецький, пройшли парламентські фракції у Австрії та Швейцарії. Традиційно у Австрії фракції дістали назву клуби. Чітке визначення "клубу" сформульоване у Положенні про порядок роботи Національної ради у 1961 році. Щоб бути визнаним, клуб повинен мати не менше п'яти членів. У Швейцарії фракції у Робочому Регламенті Національної ради вперше згадуються у 1920 році.
У Греції, Данії, Іспанії, Італії, Португалії, Швеції парламентські фракції визнаються Конституцією, а в Австрії, Бельгії, Норвегії, Швейцарії і Японії - регламентом.
а) визначення поняття „фракція”;
німецький дослідник Г.Кречмер наводить наступні визначення:
- утворені на певний законотворчий період об'єднання депутатів-однодумців, які вважають за мету досягнення певних політичних цілей шляхом організованої підготовки та обстоювання їх у парламенті;
- групи депутатів із спільними політичними поглядами, які уможливлюють розподіл, концентрацію та підвищення ефективності роботи на основі взаємної довіри і виконують подвійне завдання: створюють для народу відчуття демократичного легітимного зв'язку і сприяють працездатності парламенту та виконанню ним своїх завдань;
- парламентські підрозділи певних груп депутатів, пов'язаних між собою спільними політичними поглядами та, як правило, партійною належністю, причому їх права випливають з прав депутатів.
Досить точне визначення важливості фракцій і наближене до розуміння їх сутності дає одне з рішень Федерального конституційного суду Німеччини, яке визначає фракції як постійні частини Бундестагу (нижня палата парламенту Німеччини), які є необхідними елементами “конституційної дійсності”, покликаними в певній мірі направляти технічну організацію парламентської діяльності. (рис. 4)
б) становлення інституту фракцій;
Становлення і розвиток інституту фракцій можна коротко показати у вигляді послідовності рисунків 5 – 13.
Крім цього, після запровадження змішаної системи виборів, ми порівнюючи кількісний склад деяких фракцій 1.06.1998 р. та вересень – жовтень 2003 р. (таб. 1 – 2), можемо зробити висновок про максимально можливе нівелювання адміністративного впливу на результати виборів з боку влади в умовах пропорційної системи із загальнодержавним багатомандатним виборчим округом.
Таблиця 1
Фракційна структура ВРУ 4 скликання на 01.06.1998 р.
| Фракція | Кількість здобутих депутатських мандатів за результатами виборів у багатомандатному окрузі (%) | Кількість членів фракції на 01.06.1998 |
| Комуністична партія України | 84 (24,65) | 120 |
| Народний Рух України | 32 (9,40) | 47 |
| “Лівий центр” (Соціалістична та Селянська партія) | 29 (8,56) | 35 |
| Партія зелених України | 19 (5,44) | 24 |
| Народно-демократична партія | 17 (5,01) | 91 |
| “Громада” | 16 (4,68) | 39 |
| Соціал-демократична партія України (об'єднана) | 14 (4,01) | 25 |
| Прогресивна соціалістична партія України | 14 (4,05) | 17 |
Таблиця 2
Склад депутатських фракцій груп на травень – вересень 2003 р.
| Фракції | Кількість депутатів на 22.05.2003 | Кількість депутатів на 31.09.2003 | Групи | Кількість депутатів на 22.05.2003 | Кількість депутатів на 31.09.2003 |
| "Наша Україна" | 100 | 103 | Європейський вибір | 20 | 19 |
| Комуністичної партії України (КПУ) | 60 | 60 | Демократичні ініціативи | 22 | 18 |
| Партії промисловців і підприємців та Трудової України (ППУ ТУ) | 43 | 43 | Народовладдя | 19 | 18 |
| "Регіони України" (РУ) | 46 | 47 | Народний вибір | 15 | 12 |
| Соціал-демократичної партії України об'єднаної (СДПУ(о)) | 38 | 37 | | | |
| Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) | 18 | 18 | | | |
| Соціалістичної партії України (СПУ) | 20 | 20 | Позафракційні | 15 | 21 |
| Народно-демократичної партія України (НДП) | 15 | 15 | | | |
| "Аграрії України" (АПУ) | 16 | 16 | | 447 | 447 |
в) фракції в сучасних умовах;
Велику роль у подальшому становленні фракцій у сучасних умовах відіграли вибори за пропорційним принципом до рад усіх рівнів за винятком сільських та селищних рад. Це вплинуло на процес „партизації” фракцій, а отже і влади (рис. 14 – 16)
2. Математичні моделі рад
а) система першого порядку;
Будь-яку раду і будь-який інший політичний інститут, можна сприймати за цілком матеріальне утворення, що згідно з теорією систем, складається з елементів, котрі взаємодіють між собою і разом творять певну цілість. У кібернетиці такі складні системи називають системами першого порядку. Окремими складними елементами, які відповідно можна назвати елементами (чи системами) другого порядку є парламентські фракції, що у свою чергу складаються з елементів третього порядку – депутатських груп та, безпосередньо, народних депутатів (схема 1).
б) „чорна скринька”;
Раду можна розглянути як своєрідну машину, котра має „вхід” та „вихід”. На „вході” вона отримує імпульси у вигляді численних вимог суспільства та його інституцій, політичних та економічних потреб окремих груп тиску тощо. Усі чи частина цих імпульсів проходять певну обробку всередині структурних елементів парламенту – депутатських фракцій (груп). Окремо від інших складових ВРУ, останні адаптують вимоги, які надходять, відповідно до власних бачень та інтересів. Пізніше формуються рішення на міжфракційному рівні. Певна модифікація імпульсів, що надходять, адаптація самих фракцій (груп), може призвести до реорганізації їх елементів та відносин між ними. Тоді відбувається розпад та створення нових депутатських утворень. На „виході” продукується низка владних рішень, а також численні політичні заяви та оцінки (сх..2).
3. Принципи діяльності фракцій (груп) у Верховній Раді України.
У Верховній Раді України вирізняють два види об’єднань депутатів: фракції та групи. Принциповою відмінністю тут є те, що фракція – об’єднання депутатів на основі партійності, група – об’єднання депутатів на основі інтересів. Слід сказати, що відмінність ця є нечіткою, і Регламент Верховної Ради основний документ, що регулює питання пов’язані з парламентськими об’єднаннями.
Відповідно до Регламенту Верховної Ради України:
- депутатські фракції у Верховній Раді України утворюються виключно депутатами, за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів України;
- депутатські групи (фракції) не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, місцевих, професійних чи релігійних інтересів.
- порядок роботи депутатської групи (фракції), умови вступу депутата до депутатської групи (фракції), його виходу чи виключення з неї визначаються самою депутатською группою (фракцією);
- депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи (фракції). Голова Верховної Ради України і його заступники не входять до складу жодної депутатської групи (фракції);
- депутатські групи (фракції) формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів Верховної Ради.
- кожна депутатська група (фракція) повинна бути зареєстрована у Секретаріаті Верховної Ради. Умовою її реєстрації є надходження до Секретаріату Верховної Ради підписаного персонально депутатами письмового повідомлення про сформування депутатської групи (фракції) з зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів групи (фракції), а також депутатів, які уповноважені представляти групу (фракцію). Повна та скорочена назва депутатської фракції повинна збігатися з назвою відповідної партії. У разі, коли депутатська фракція об'єднує депутатів з декількох партій, її назва повинна включати назви цих партій;
-про зміни в складі депутатської групи (фракції) її уповноважений представник повідомляє письмово Голову Верховної Ради (чи Президію сесії); це повідомлення підписує і депутат, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської групи (фракції), якщо депутата виключено з неї;
- у разі, коли склад депутатської групи (фракції) стає меншим від встановленої в ч.1 ст.4.2.1 кількості, вона після 15 днів оголошується Головою Верховної Ради (чи Президією сесії) розпущеною;
- депутатські групи (фракції) відповідно до цього Регламенту мають право на пропорційне (виходячи з кількості їх членів) представництво в усіх органах Верховної Ради та офіційних парламентських делегаціях.
4. Психологічні особливості роботи депутатів у фракціях і групах.
а) структуризація фракції (групи) ;
- формальна структуризація;
- неформальна структуризація;
- лідерство у фракції (групі).
б) робота у фракції (групі).
- індивідуальна з членами фракції;
- засідання фракції з врахуванням впливу зовнішніх чиннників;
5. Проблема переходів.
Одна з найбільших внутрішніх проблем - майже неконтрольований перехід депутатів з однієї фракції чи групи до іншої, що часто відбувається в досить короткий проміжок часу і не тягне за собою ніяких зобов'язань депутата перед "рідною" фракцією. Відсутність партійної вірності (або партійної лояльності) особливо болісно сприймається тими партійними фракціями, члени яких стали депутатами за їх списками, але пізніше залишили партію, що зробила їх парламентарями. А й такі випадки були не поодинокі.
Подібна проблема порушення партійної дисципліни існує майже у всіх парламентах світу. Але в так званих усталених демократіях - особливо в тих, де на протязі десятиліть, а то й століть 2-3 партії складають основу її політичної системи - подібні випадки переходу депутата з однієї фракції до іншої є досить непоширеними, бо тягнуть за собою серйозні юридичні і політичні наслідки
Олександр Солонтай,
Голова «Фундації Регіональних Ініціатив»,
депутат Закарпатської обласної ради
Депутатські групи. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень депутати ради можуть на основі їх взаємної згоди об’єднуватися в депутатські групи. Депутати ради об’єднуються в депутатські групи за єдністю поглядів, або іншими ознаками. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата ради.
Членство депутата ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.
Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради цього скликання за рішенням зборів депутатів ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з п’яти депутатів ради.
Депутати ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.
Депутатська група реєструється радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень ради.
Організація діяльності депутатських груп визначається радою.
Діяльність депутатських груп припиняється головою ради у разі вибуття окремих депутатів ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж 5 депутатів, у разі прийняття депутатами ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи, після закінчення строку, на який депутати ради об’єдналися в депутатську групу, або строку повноважень ради.
Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.
Депутатські фракції.
Депутати ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об’єднуватися у депутатські фракції з чисельністю не менше п’яти депутатів ради. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.
Порядок вступу до фракції та виходу з неї визначається самою фракцією. Депутат ради може входити до складу лише однієї фракції. Рішення про об’єднання депутатів у фракцію доводиться до відома депутатів ради головуючим на пленарному засіданні ради.
Організація діяльності депутатських фракцій покладається на голову ради, а інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються Регламентом ради.
Права депутатських груп, фракцій: на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада, на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради; об’єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості у раді чи опозиції; здійснювати інші права, передбачені законами України.
Депутат ради не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи чи фракції. Голова ради, його заступник, депутати ради, які працюють в раді на постійній основі, не входять до складу жодної депутатської групи або фракції.
Головуючий інформує на пленарному засіданні депутатів ради про створення депутатської групи та (або) фракції, її кількісний та персональний склад і уповноважених представників. У такому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських груп та фракцій.
Про зміни у складі депутатської групи чи фракції її повноважний представник повідомляє письмово голову ради, це повідомлення підписує і депутат ради, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської групи та (або) фракції, якщо депутата виключено з групи та (або) фракції.
Жодна депутатська група чи фракція не має права виступати від імені ради.
За зверненням уповноваженого представника депутатської групи чи фракції виконавчий апарат ради поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали як офіційні документи.
ДОДАТКОВО:
Фракція в раді – об’єднання депутатів обраних від партії, або блоку політичних партій, що функціонує у відповідності до чинного законодавства України, зокрема Законів України Про місцеве самоврядування та Про статус депутата місцевої ради. У своїй діяльності фракція керується також статутами партій – засновників та рішеннями їх керівних органів; Фракція проводить свою роботу виключно в рамках чинного законодавства, а також у відповідності до процедур затверджених регламентом ради;
Участь у роботі фракції беруть члени керівних органів політичних партій, що приймають участь про делегування представництва у відповідній раді партійних інтересів. Фракція узгоджує свою роботу, напрямки діяльності з партійним керівництвом, фракціями у Верховній Раді України, фракціями в міських та районних радах;
Участь у роботі фракції беруть обрані по списку в раду депутати, члени партій та інші особи яких було прийнято до складу фракції з метою реалізації положень програми виборчого блоку та програм партійних організацій;
Утворення депутатської фракції закріпляється рішеннями керівних органів партійних організацій, на засіданні яких обговорюються цілі, завдання, план роботи фракції;
Депутатська фракція утворюється на загальних організаційних зборах депутатів, які мають бажання об’єднатися у фракцію, про що складається відповідний протокол. Про утворення фракції повідомляється депутатський корпус ради.
Вихід з складу фракції вільний, підставою для чого є особиста заява депутата. У разі не виконання вимог, що випливають з програмних та організаційних засад фракції, рішень, прийнятих фракцією, депутат може бути виключений з фракції, якщо за це проголосувала більшість її членів; Про зміни у складі фракції фракція повідомляє депутатський корпус ради.
НАПРЯМНІ ДІЯЛЬНОСТІ
Фракція проводить свою роботу шляхом проведення засідань, організації роботи дорадчих груп, праці в комітетах, комісіях, інших органах ради, використання публічних заходів, тощо; Всі рішення фракції приймаються шляхом голосування, де кожний член фракції має один голос. Член фракції не може делегувати власний голос іншому члену фракції. Для прийняття рішення фракції необхідно, щоб більше половини членів фракції від її загального складу проголосували за його проект. Хід засідання фракції та її рішення оформлюються протоколом, який скріплюють підписами голова, заступник голови та секретар фракції.
Для забезпечення роботи фракції та депутатів, що входять до її складу, фракція може створювати секретаріат фракції. Основними напрямками роботи секретаріату є – проектна робота, інформаційна робота, організаційна робота. Секретаріат працює на постійній основі. Для реалізації завдань, керівництво фракції може залучати працівників секретаріату на договірній основі.
Проектна робота секретаріату (пропозиції):
- створення експертних груп і підтримка їхньої роботи по галузях, що відносяться до повноважень ради;
- популяризація проектів рішень, підготовлених фракцією , організація їх обговорення;
- організація процесу корегування проектів рішень, у т.ч. відхилених радою, шляхом збору пропозицій населення регіону;
- допомога членам фракції, авторам проектів, у доопрацюванні рішень, зборі необхідної статистично-довідкової інформації, залучення необхідних експертів, тощо
Інформаційна робота секретаріату:
- ведення власної веб-сторінки;
- розміщення в Інтернеті проектів рішень ;
- систематизація та накопичення документів ради, всіх рішень ради з метою забезпечення інформацією депутата – члена фракції ;
- організація інтерв’ю з членами фракції на сторінках національної та регіональної преси, районних та міських видань, ТВ і радіо, тощо;
- поширення прес-документів із заявами, зверненнями, відозвами, тощо;
- інформаційне висвітлення візитів членів фракції ВРУ;
- інформаційне висвітлення роботи фракції в раді загалом.
Організаційна робота секретаріату (пропозиції):
- організація відвідувань членами фракції сесій міських, районних рад, засідань місцевих фракцій;
- ведення документообігу, організація роботи приймальні фракції;
- організація публічних виступів, зустрічей з виборцями, спільних заходів з місцевими представництвами , спільної праці депутатів Верховної Ради, ради, міських та районних на території регіону, України;
- підготовка матеріалів, документів, інформаційних довідок, необхідних для роботи членів фракції ;
- ведення статистики роботи фракції , роботи депутатів (відвідування засідань фракції, відвідування сесій рад різних рівнів, розробка проектів рішень, інші ініціативи та заходи під егідою , активність у ЗМІ, виступи щодо роз’яснень позиції з тих чи інших питань на сесія різних рівнів, робота з виконавчою владою, тощо).
Рада забезпечує фракції приміщенням, необхідним обладнанням, тощо. В офісному приміщенні партійних організацій – засновників , виділяється окреме приміщення для роботи фракції. У штаті відповідних партійних організацій виділяється відповідальний працівник для здійснення контролю за роботою фракції, підготовки і проведення заходів, реалізації рішень.
Для організації роботи фракції, члена фракції обирають керівництво фракції - Голову фракції, при потребі - заступника голови фракції та секретаря фракції, а також при потребі уповноважених фракції. Строк повноважень керівництва фракції – 1-5 років з моменту обрання. Керівництво фракції представляє фракцію в підприємствах, установах, організаціях. Всі інші члени фракції можуть виступати виключно від власного імені, якщо інше не було вирішено на засіданні фракції.
Керівництво та організація роботи фракції покладається на керівника фракції та секретаря, а у випадку відсутності голови чи секретаря, на заступника, якщо ці посади передбачені. Керівництво фракції забезпечує перспективне та поточне планування роботи фракції, підготовку та розгляд питань на засіданнях фракції, відповідає за виконання прийнятих рішень, узгоджує свої дії, в тому числі офіційні заяви і звернення фракції, керівних органів місцевих партійних організацій;
Керівництво фракції регулярно звітує про роботу фракції в раді на засіданнях керівних органів місцевих партійних організацій; Засідання фракції проводяться, за рішенням керівництва фракції у міру необхідності, або на вимогу половини депутатів – членів фракції. Засідання фракції проводиться, як правило, відкрито і гласно, і є правомочним, якщо в ньому бере участь більшість членів фракції. За рішенням фракції може бути проведене закрите засідання.
ВИТЯГИ ІЗ ЗАКОНОДАВСТВА:
Стаття 4. Гарантії діяльності політичних партій
Політичні партії є рівними перед законом.
Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у
провадженні їх діяльності.
Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
(ЗУ «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001р.)
Стаття 57. Президія (колегія) районної, обласної ради
1. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради. Президія (колегія) ради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради. Президія (колегія) ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер.
2. До складу президії (колегії) ради входять голова ради, його заступник, голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.
(ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р.)
Стаття 8. Депутатська етика
1. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:
5) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад;
Стаття 19. Права депутата місцевої ради у раді та її органах
2. Депутат місцевої ради має право:
15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.
Стаття 27. Депутатські фракції
1. Депутати місцевої ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися у депутатські фракції з чисельністю не менше трьох депутатів у сільській, селищній та п'яти у районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати місцевої ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.
2. Порядок вступу до фракції та виходу з неї визначається самою фракцією. Депутат місцевої ради може входити до складу лише однієї фракції. Рішення про об'єднання депутатів у фракцію доводиться до відома депутатів місцевої ради головуючим на пленарному засіданні ради.
3. Організація діяльності депутатських фракцій покладається на відповідного сільського, селищного, міського голову, голову відповідної місцевої ради.
4. Інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються регламентом місцевої ради.
Стаття 28. Права депутатських груп, фракцій
Депутатські групи, фракції мають право:
1) на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;
2) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;
3) на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;
4) об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями длястворення більшості в раді чи опозиції;
5) здійснювати інші права, передбачені законами України.
( ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002р.)
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Регламент Верховної Ради України
16.03.2006р.
Глава 11
ФОРМУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ
Стаття 57. Формування депутатських фракцій
1. Депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органів Верховної Ради. Якщо цього не відбулося, головуючий на пленарному засіданні оголошує перерву для їх формування. Перед наступним пленарним засіданням апарат Верховної Ради надає народним депутатам інформаційні матеріали, які були подані до апарату Верховної Ради за день до початку зазначеного пленарного засідання, про сформовані відповідно до вимог цього Регламенту депутатські фракції.
Стаття 58. Принципи формування депутатських фракцій
1. Депутатські фракції формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати.
2. Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію.
3. Принципи функціонування депутатської фракції повинні бути демократичними і не суперечити вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ) та цього Регламенту.
Стаття 59. Умови формування депутатських фракцій
1. Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції повинна становити не менше мінімальної кількості депутатських мандатів, отриманих відповідними політичними партіями (виборчими блоками політичних партій) за результатами виборів.
2. Народний депутат може входити до складу лише депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком якої його обрано.
3. У разі невходження народного депутата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку
політичних партій) або виходу народного депутата зі складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого
рішення.
Стаття 60. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій
1. Кожна депутатська фракція реєструється в апараті Верховної Ради. Умовою реєстрації є надходження до апарату Верховної Ради підписаного особисто кожним народним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції, письмового повідомлення про сформування депутатської фракції. У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції, її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції, а також прізвища голови депутатської фракції та заступників голови депутатської фракції з розрахунку не більше одного на 15 членів депутатської фракції. Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій).
2. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції головуючий на пленарному засіданні інформує народних депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад, голову депутатської фракції та заступників голови депутатської фракції. Інформаційні матеріали про депутатську фракцію після її реєстрації надаються народним депутатам. У такому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій.
3. Про вступ, вихід зі складу зареєстрованої депутатської фракції народний депутат повідомляє письмово головуючого на пленарному засіданні. Письмове повідомлення народного депутата про входження до тієї чи іншої депутатської фракції погоджується з головою цієї депутатської фракції. Повідомлення про виключення зі складу депутатської фракції робить головуючий на пленарному засіданні за поданням голови депутатської фракції.
4. Депутатська фракція, склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною першою статті 59 цього Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.
Глава 12
КОАЛІЦІЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ
Стаття 61. Порядок утворення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді
1. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді (далі - коаліція) - це добровільне об'єднання депутатських фракцій, яке формується у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій. До складу коаліції входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
2. Коаліція формується депутатськими фракціями, утвореними в порядку, встановленому цим Регламентом, протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання новообраної Верховної Ради або протягом одного місяця з дня припинення діяльності попередньої
коаліції.
3. Коаліція формується після проведення депутатськими фракціями консультацій. За результатами проведених консультацій за особистими підписами голів відповідних депутатських фракцій, або за рішенням депутатської фракції одним із заступників голови
депутатської фракції, укладається Угода про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді (далі - коаліційна угода).
4. В коаліційній угоді фіксуються узгоджені політичні позиції, що стали основою формування цієї коаліції, зокрема стосовно засад внутрішньої і зовнішньої політики, визначається політична спрямованість і принципи діяльності коаліції, а також порядок вирішення внутрішньо-організаційних питань діяльності коаліції та порядок припинення її діяльності. До коаліційної угоди додаються списки членів депутатських фракцій, що сформували коаліцію, з особистими підписами народних депутатів. Списки членів депутатських фракцій є невід'ємною складовою коаліційної угоди.
5. Коаліція вважається сформованою з моменту офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні на підставі поданих до апарату Верховної Ради документів, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
6. Текст коаліційної угоди, персональний склад коаліції публікуються в газеті "Голос України" не пізніш як через чотири дні після офіційного оголошення про сформування коаліції.
7. У разі припинення діяльності коаліції нова коаліція формується в порядку, встановленому цим Регламентом.
Стаття 62. Обчислення строків, пов'язаних з формуванням коаліції
1. Встановлений у частині сьомій статті 83 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та частині другій статті 61 цього Регламенту місячний строк формування коаліції обчислюється у
календарних днях. Цей строк починається з дня відкриття першого пленарного засідання новообраної Верховної Ради або з іншого дня чергової чи позачергової сесії Верховної Ради, з якого відповідно до цього Регламенту діяльність коаліції визнається припиненою, і закінчується о 24-й годині тридцятого календарного дня.
Стаття 63. Організація діяльності коаліції
1. Коаліція приймає рішення на своїх загальних зборах більшістю голосів народних депутатів, які входять до складу коаліції.
2. З метою узгодження позицій депутатських фракцій, що входять до складу коаліції, утворюється Рада коаліції.
3. Інформаційне та технічне забезпечення роботи коаліції здійснюється секретаріатом коаліції, який створюється на період її діяльності у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій.
4. Інші питання порядку організації роботи коаліції визначаються коаліційною угодою.
Стаття 64. Участь коаліції у формуванні Кабінету Міністрів України
1. Коаліція вносить відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) пропозиції стосовно кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур на посади інших членів Кабінету Міністрів України.
2. Питання про внесення пропозицій стосовно кандидатур Прем'єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів України розглядається на загальних зборах коаліції.
3. Рішення коаліції з пропозиціями стосовно кандидатури Прем'єр-міністра України не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення передається Голові Верховної Ради України для невідкладного направлення його Президентові України, а щодо членів Кабінету Міністрів України - Прем'єр-міністрові України в день його призначення.
Стаття 65. Зміни у складі коаліції
1. Депутатська фракція, яка не є учасником коаліції, може за своїм бажанням та за згодою коаліції увійти до її складу, приєднавшись до коаліційної угоди.
2. Депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу коаліції, попередивши про це письмовою заявою керівників інших депутатських фракцій, які входять до коаліції, не менше ніж за десять днів до дати виходу. Протягом зазначеного строку така депутатська фракція в будь-який час має право в письмовій формі відкликати свою заяву. Якщо депутатська фракція не відкликала своєї заяви, головуючий на першому після закінчення десятиденного строку пленарному засіданні оголошує про вихід депутатської фракції з коаліції.
3. Депутатська фракція за рішенням загальних зборів коаліції може бути виключена з її складу.
4. Не пізніш як через чотири дні після приєднання депутатської фракції до коаліції або виходу чи виключення депутатської фракції з коаліції в газеті "Голос України" про це робиться повідомлення і публікується персональний склад такої депутатської фракції.
5. Після виходу чи виключення депутатської фракції з коаліції Верховна Рада в установленому законом порядку може прийняти рішення про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України, кандидатури яких були запропоновані депутатською фракцією, що вийшла чи була виключена з коаліції.
Стаття 66. Припинення діяльності коаліції
1. Діяльність коаліції припиняється у разі:
1) припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання;
2) зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних
депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України ( 254к/96-ВР );
3) прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності.
2. Діяльність коаліції вважається припиненою у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, з моменту офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні. Повідомлення про припинення діяльності коаліції публікується в газеті "Голос України" не пізніше ніж через чотири дні після офіційного оголошення про припинення її діяльності.
Стаття 67. Депутатська фракція з правами коаліції
1. У разі якщо за результатами виборів у новообраній Верховній Раді утворена депутатська фракція, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, коаліція може не утворюватися. Така депутатська
фракція має передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права коаліції.
Віктор Таран,
керівник фракції БЮТ у
Дарницькій районній в м. Києві ради,
Один в полі не воїн,
українська народна мудрість
26 березня 2006 року в Україні згідно політичної реформи, яка відбулася 2004 року, вперше відбулися вибори до органів місцевого самоврядування на пропорційній основі. Таким чином під час виборів до місцевих рад виборці голосували не за окремих депутатів, які обиралися в мажоритарних округах, а виключно за списки політичних партій до яких були включені депутати. Відтепер відповідальність перед виборцями певної територіальної громади взяли не окремі депутати, а фактично політичні партії, які вони репрезентують. Ці новообрані “партійні депутати,” розпочали роботу в раді, постійних комісіях і над виконанням передвиборних програм.
Для більш ефективної роботи та на основі їх взаємної згоди вони почали об’єднуватися у спільні депутатські об’єднання. Згідно Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” такими об’єднаннями є “депутатські групи” та “депутатські фракції.” Депутати ради об’єднуються в депутатські групи за єдністю поглядів, або іншими ознаками. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата ради.
У своїй діяльності в місцевих радах депутатські фракції та групи мають керуватися регламентом місцевої ради та Законом України “Про статус депутатів місцевих рад,” зокрема ст. 25-28.
Зокрема ці статті дають роз’яснення відмінностей між депутатськими групами та фракціями. Так зокрема об’єднання в депутатські фракції здійснюється виключно на основі спільних поглядів та партійної єдності – для депутатських груп такої умови не існує.
Для кращого розуміння відмінностей між цими двома об’єднаннями депутатів спробуємо їх проаналізувати.
Депутатські групи (ст. 25, 26 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”).
Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради цього скликання за рішенням зборів депутатів ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з трьох депутатів місцевої ради. Депутатська група в районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах складається не менш як із п'яти депутатів.
Депутати ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.
Депутатська група реєструється радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень ради.
Організація діяльності депутатських груп визначається радою.
Діяльність депутатських груп припиняється головою ради у разі вибуття окремих депутатів ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж 3 (або 5 депутатів в районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах), у разі прийняття депутатами ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи, після закінчення строку, на який депутати ради об’єдналися в депутатську групу, або строку повноважень ради.
Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.
Депутатські фракції. (ст. 27, 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”).
Депутати ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об’єднуватися у депутатські фракції з чисельністю не менше трьох депутатів у сільській, селищній та п'яти у районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах.
До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.
Порядок вступу до фракції та виходу з неї визначається самою фракцією. Депутат ради може входити до складу лише однієї фракції. Рішення про об’єднання депутатів у фракцію доводиться до відома депутатів ради головуючим на пленарному засіданні ради.
Організація діяльності депутатських фракцій покладається на відповідного сільського, селищного, міського голову, голову відповідної місцевої ради, а інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються Регламентом ради.
Права депутатських груп, фракцій: на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада, на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради; об’єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості у раді чи опозиції; здійснювати інші права, передбачені законами України.
Голова ради, його заступник, депутати ради, які працюють в раді на постійній основі, можуть входити до складу депутатських груп або фракцій.
Головуючий інформує на пленарному засіданні депутатів ради про створення депутатської групи та (або) фракції, її кількісний та персональний склад і уповноважених представників. У такому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських груп та фракцій.
Про зміни у складі депутатської групи чи фракції її повноважний представник повідомляє письмово голову ради, це повідомлення підписує і депутат ради, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської групи та (або) фракції, якщо депутата виключено з групи та (або) фракції.
Жодна депутатська група чи фракція не має права виступати від імені ради.
За зверненням уповноваженого представника депутатської групи чи фракції виконавчий апарат ради поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали як офіційні документи.
Відмінності між депутатськими групами та фракціями.
Депутат ради може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи. Водночас він не має права входити більш ніж в одну зареєстровану фракцію.
Таким чином ми бачимо, що існують лише дві кардинальні відмінності між депутатськими групами та фракціями:
- фракції формуються на партійній основі (для груп такої вимоги немає);
- депутат може входити лише до складу однієї фракції, водночас перебуваючи в складі кількох депутатських групах;
Особливості роботи депутатських фракцій.
Цікавим та дискусійним є питання співпраці між фракцією та відповідним осередком політичної партії. Співпрацю між ними не прописані в жодному законі України чи регламенті місцевої ради. Але дискусії щодо цих механізмів точаться й донині. Спробуємо в цьому розібратися...
Отже, фракція в раді – об’єднання депутатів обраних від партії, або блоку політичних партій, функціонує у відповідності до чинного законодавства України, зокрема Законів України Про місцеве самоврядування та Про статус депутата місцевої ради. Водночас у своїй діяльності фракція має керуватися також статутами партій – засновників та рішеннями їх керівних органів, зокрема бюро; Фракція проводить свою роботу виключно в рамках чинного законодавства, а також у відповідності до процедур затверджених регламентом ради;
Участь у роботі фракції беруть члени керівних органів політичних партій, що приймають участь про делегування представництва у відповідній раді партійних інтересів. Фракція узгоджує свою роботу, напрямки діяльності зі своїм партійним керівництвом та керівництвом вищого рівня;
Участь у роботі фракції беруть обрані по списку в раду депутати, члени партій та інші особи яких було прийнято до складу фракції з метою реалізації положень програми виборчого блоку та програм партійних організацій;
Утворення депутатської фракції закріпляється рішеннями керівних органів партійних організацій, на засіданні яких обговорюються цілі, завдання, план роботи фракції;
Депутатська фракція утворюється на загальних організаційних зборах депутатів, які мають бажання об’єднатися у фракцію, про що складається відповідний протокол. Про утворення фракції повідомляється депутатський корпус ради.
Вихід з складу фракції вільний, підставою для чого є особиста заява депутата. У разі не виконання вимог, що випливають з програмних та організаційних засад фракції, рішень, прийнятих фракцією, депутат може бути виключений з фракції, якщо за це проголосувала більшість її членів; Про зміни у складі фракції фракція повідомляє депутатський корпус ради.
Цікавим є той факт, що вихід із фракції не несе за собою втрати депутатського мандату, як це є у Верховній Раді України. І саме із-за відсутності імперативного мандату на місцевому рівні наразі в місцевих радах мали місце випадки міграції між фракціями народних обранців.
Свою роботу фракція проводить шляхом проведення засідань, організації роботи дорадчих груп, праці в комітетах, комісіях, інших органах ради, використання публічних заходів, тощо; Всі рішення фракції приймаються шляхом голосування, де кожний член фракції має один голос. Член фракції не може делегувати власний голос іншому члену фракції. Для прийняття рішення фракції необхідно, щоб більше половини членів фракції від її загального складу проголосували за його проект. Хід засідання фракції та її рішення оформлюються протоколом, який скріплюють підписами голова, заступник голови та секретар фракції.
Для забезпечення роботи фракції та депутатів, що входять до її складу, фракція може створювати секретаріат фракції. Основними напрямками роботи секретаріату є – проектна робота, інформаційна робота, організаційна робота. Секретаріат працює на постійній основі. Для реалізації завдань, керівництво фракції може залучати працівників секретаріату на договірній основі.
Проектна робота секретаріату (пропозиції):
- створення експертних груп і підтримка їхньої роботи по галузях, що відносяться до повноважень ради;
- популяризація проектів рішень, підготовлених фракцією , організація їх обговорення;
- організація процесу корегування проектів рішень, у т.ч. відхилених радою, шляхом збору пропозицій населення регіону;
- допомога членам фракції, авторам проектів, у доопрацюванні рішень, зборі необхідної статистично-довідкової інформації, залучення необхідних експертів, тощо
Інформаційна робота секретаріату:
- ведення власної веб-сторінки;
- розміщення в Інтернеті проектів рішень ;
- систематизація та накопичення документів ради, всіх рішень ради з метою забезпечення інформацією депутата – члена фракції ;
- організація інтерв’ю з членами фракції на сторінках національної та регіональної преси, районних та міських видань, ТВ і радіо, тощо;
- поширення прес-документів із заявами, зверненнями, відозвами, тощо;
- інформаційне висвітлення візитів членів фракції ВРУ;
- інформаційне висвітлення роботи фракції в раді загалом.
Організаційна робота секретаріату (пропозиції):
- організація відвідувань членами фракції сесій міських, районних рад, засідань місцевих фракцій;
- ведення документообігу, організація роботи приймальні фракції;
- організація публічних виступів, зустрічей з виборцями, спільних заходів з місцевими представництвами , спільної праці депутатів Верховної Ради, ради, міських та районних на території регіону, України;
- підготовка матеріалів, документів, інформаційних довідок, необхідних для роботи членів фракції ;
- ведення статистики роботи фракції , роботи депутатів (відвідування засідань фракції, відвідування сесій рад різних рівнів, розробка проектів рішень, інші ініціативи та заходи під егідою , активність у ЗМІ, виступи щодо роз’яснень позиції з тих чи інших питань на сесія різних рівнів, робота з виконавчою владою, тощо).
Рада забезпечує фракції приміщенням, необхідним обладнанням, тощо. В офісному приміщенні партійних організацій – засновників , виділяється окреме приміщення для роботи фракції. У штаті відповідних партійних організацій виділяється відповідальний працівник для здійснення контролю за роботою фракції, підготовки і проведення заходів, реалізації рішень.
Для організації роботи фракції, члена фракції обирають керівництво фракції - Голову фракції, при потребі - заступника голови фракції та секретаря фракції, а також при потребі уповноважених фракції. Строк повноважень керівництва фракції – 1-5 років з моменту обрання. Керівництво фракції представляє фракцію в підприємствах, установах, організаціях. Всі інші члени фракції можуть виступати виключно від власного імені, якщо інше не було вирішено на засіданні фракції.
Керівництво та організація роботи фракції покладається на керівника фракції та секретаря, а у випадку відсутності голови чи секретаря, на заступника, якщо ці посади передбачені. Керівництво фракції забезпечує перспективне та поточне планування роботи фракції, підготовку та розгляд питань на засіданнях фракції, відповідає за виконання прийнятих рішень, узгоджує свої дії, в тому числі офіційні заяви і звернення фракції, керівних органів місцевих партійних організацій;
Керівництво фракції регулярно звітує про роботу фракції в раді на засіданнях керівних органів місцевих партійних організацій; Засідання фракції проводяться, за рішенням керівництва фракції у міру необхідності, або на вимогу половини депутатів – членів фракції. Засідання фракції проводиться, як правило, відкрито і гласно, і є правомочним, якщо в ньому бере участь більшість членів фракції. За рішенням фракції може бути проведене закрите засідання.
Додаток. 1 Положення про Фракцію Соціалістичної партії України у Верховній Раді України п’ятого скликання
1. Фракція Соціалістичної партії України у Верховній Раді України (далі Фракція) утворюється з народних депутатів України з метою проведення у вищому законодавчому органі України політичної лінії Соціалістичної партії України та реалізації її Передвиборної програми.
2. Членами Фракції є народні депутати, які обрані від Соціалістичної партії України.
3. У своїй діяльності Фракція керується Конституцією і законами України, Регламентом Верховної Ради України, Передвиборною програмою Соціалістичної партії України, цим Положенням, у разі входження в коаліцію її регламентом.
4. Фракція створюється у відповідності до регламенту Верховної Ради України, підзвітна Політраді СПУ на період роботи даного скликання Верховної Ради України і працює під керівництвом Політвиконкому СПУ. Безпосередньо керує роботою Фракції Голова СПУ.
II. Основні завдання Фракції
• Організація роботи народних депутатів України - членів Фракції для здійснення Передвиборної програми партії, підтримання постійних зв'язків з виборцями на місцях, а також політичними та громадськими організаціями України;
• розробка, внесення та відстоювання законопроектів, які забезпечують реалізацію Передвиборної програми, та захист інтересів громадян України;
• вдосконалення чинної законодавчої бази на підставі положень Передвиборної програми з метою побудови в Україні демократичної, правової, соціальної держави;
• активна участь у розробці загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;
• підготовка звернень, заяв та інші документів з питань політичного та соціально-економічного життя України;
• висвітлення в центральних і регіональних засобах масової інформації, у безпосередніх зустрічах з виборцями позиції СПУ та Фракції щодо законодавчого процесу у Верховній Раді України, а також з приводу соціально-економічної та політичної ситуації в Україні;
• взаємодія з фракціями інших політичних та громадських угруповань (в першу чергу що входять в коаліцію разом з Фракцією СПУ) щодо реалізації загальнонаціональних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного та політичного життя суспільства;
• реалізація партійної лінії Соціалістичної партії України, спрямованої на зміцнення її авторитету в масах, серед політичних партій та громадських об'єднань України;
• сприяння єдності патріотичних, демократичних та державницьких сил в Україні;
• захист кожного народного депутата попередніх скликань - члена фракції СПУ, використання їх досвіду у роботі, турбота про їх працевлаштування.
III. Організаційні принципи і положення
3.1. До складу Фракції входять депутати, обрані за списком СПУ.
3.2. Кожен член Фракції у своїй діяльності керується загальнопартійною та передвиборною програмами Соціалістичної партії України.
3.3. Рішення Фракції з приводу голосування у Верховній Раді України приймаються більшістю голосів від її складу і є обов'язковими для кожного члена Фракції.
3.4. Основоположними принципами діяльності Фракції є:
1 послідовне відстоювання прав та інтересів громадян України, особливо тих, які потребують політичного та соціального захисту;
2 відкритість при обговоренні всіх питань, що є предметом діяльності Фракції;
3 зміцнення організаційної і фракційної солідарності на принципах колективізму та згідно з положеннями, які записані у статуті СПУ;
4 узгодження спільної та особистих позицій з питань, що вносяться Фракцією на розгляд Верховної Ради України;
5 висока особиста відповідальність кожного члена Фракції за виконання прийнятих рішень;
6 одностайність дій її членів після прийняття відповідних рішень;
7 відповідальність за аналіз законопроектів і підготовку пропозицій щодо їх вдосконалення, виходячи з програмних положень та плану роботи Фракції;
8 звітність кожного члена Фракції за виконання депутатських обов’язків;
9 тематично-груповий розподіл обов’язків між членами Фракції за напрямками роботи Верховної Ради України.
3.5. Засідання Фракції проводяться при необхідності, але не рідше як два рази на тиждень.
3.6. Координаційним органом Фракції є Рада Фракції. До складу Ради Фракція обирає Голову Фракції, двох заступників голови, які є уповноваженими особами Фракції.
3.7. Рада Фракції організовує роботу Фракції, попередньо готує проекти рішень з питань її діяльності.
3.8. В роботі Ради Фракції та засіданнях Фракції можуть брати участь члени Політради СПУ, а також інші особи, які відповідають за підготовку питань, або зацікавлені у їх розгляді.
3.9. Головує на зборах Фракції і засіданнях Ради Фракції її Голова, а за його відсутності - один із заступників.
3.10. Про всі рішення Ради Фракції її керівництво інформує членів Фракції на чергових засіданнях Фракції, а при терміновій необхідності (до засідання) - індивідуально.
3.11. В разі необхідності Рада Фракції може створювати робочі групи, діяльність яких обмежена певним терміном або конкретним завданням, вирішенням конкретних соціально-економічних та політичних проблем.
IV. Загальні положення
4.1. З метою інформування громадськості України та виборців про діяльність Фракції, депутатів-соціалістів у Верховної Раді керівництво Фракції через прес-службу СПУ організовує прес-конференції, передає необхідні матеріали до інформаційних агентств. Для оперативного інформаційного зв'язку Фракції з місцевими організаціями СПУ секретаріат Фракції передає необхідну інформацію в прес-центр СПУ, а при потребі - безпосередньо в ЗМІ.
4.2. У разі невходження народного депутата України, обраного від СПУ, до складу фракції СПУ або виходу народного депутата України зі складу Фракції СПУ його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням з’їзду СПУ з дня прийняття такого рішення (ст. 81 Конституції України).
4.3. Для членів Фракції, за дії, що суперечать прийнятим рішенням, можуть бути застосовані заходи колективного впливу, у тому числі і виключення з Фракції.
4.4. Рішення про виключення членів фракції приймається Фракцією більшістю голосів при обов'язковому погодженні цього питання Політвиконкомом СПУ та наступним затвердженням Політрадою СПУ.
4.5. Підготовку необхідних матеріалів до засідання Фракції, а також забезпечення організаційних заходів щодо виконання прийнятих рішень здійснює робоча група, персональний склад якої погоджується Радою Фракції.
4.6. Фракція СПУ не менше як два рази на рік інформує керівні органи СПУ (Політрада, Політвиконком) про свою діяльність у Верховній Раді.
МИСТЕЦТВО ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ.
Петро ЧЕРНИК,
Львівський військовий інститут