І. В. Діяк

Вид материала

Документы

Содержание Стан і перспективи розвитку нафтогазового комплексу

Подобный материал:

• І. В. Діяк українська національна ідея шлях до Великої України І. В. Діяк українська, 4264.08kb.
• І. В. Діяк Україна Росія, 4976.73kb.
• І. В. Діяк Українське відродження чи нова русифікація?, 4355.97kb.
• І. В. Діяк Національна трагедія І боротьба за незалежність, 4734.79kb.
• І. В. Діяк Хто захистить наш народ І державу, 4474.66kb.

* Для порівняння: тариф за збереження газу в ПСГ у Західній Європі складає $24-25 за 1000 м³; Польща та Угорщина сплачують за послуги українських ПСГ за тарифом $17,5-18,5 за 1000 м³; і тільки Росія запропонувала на 2001 рік знову зменшити тариф – до $6 за 1000 м³.

Вже рік Україна не закуповує природний газ у Росії (крім російських поставок в якості розрахунку за транзит їх газу через нашу територію). Тому постають зовсім інші умови для укладення чергового україно-російського договору зі зберігання газу в ПСГ. Зокрема, тарифи за ці послуги мають бути вищими від визначених у контрактах раніше – не менше $18 за зберігання в ПСГ 1000 м³ природного газу. Також тепер у контракті повинен бути обумовлений об’єм закачаного до ПСГ російського газу в залежності від об’єму його транзиту українською територією. Можна поставити й інші умови.

У такому випадку плата за зберігання російського газу в ПСГ істотно зменшить наш “газовий борг” у сумі до 1,4 млрд. доларів США, допущений за минулі роки. Але саме тут позиція Росії кардинально змінилася. Раніше вона широко використовувала кабальні умови договорів з Україною зі зберігання газу в її ПСГ і закачувала до них щорічно 10-13 млрд. м³. Такі ж відносини між НАК “Нафтогаз України” і ВАТ “Газпром” фіксувалися на 2001 рік. Зокрема, згідно підписаного у Москві 15 січня цього року контракту №1 ГУ-01 про об’єми та умови транзиту російського газу через українську територію, а також про поставки Україні газу в 2001 р., передбачалося, що “Газпром” поставить до нашої газотранспортної системи 57,6 млрд. м³. З них 14 млрд. кубів мають надходити із російського запасу в українських ПСГ, створюваного спеціально для забезпечення надійності російських експортних поставок до Європи. Окремим пунктом контракту сторони зобов’язувалися до 1 травня 2001 р. укласти новий договір про зберігання російського газу на території України, де передбачалися нові умови використання українських ПСГ “Газпромом”.

Але тепер ситуація для України істотно поліпшилася. Відверто диктувати умови договору, як це було раніше, ВАТ “Газпром” уже не може. Тому Голова Правління ВАТ “Газпром” Р.І.Вяхирев (тепер уже колишній) навесні цього року звертався до нашого уряду з пропозицією зберегти існуючу схему використання ПСГ України. Перспектива зміни умов користування ПСГ і оплата їх послуг виявилася неприйнятною для “Газпрому”. Вяхирев вважав, що це призведе до зменшення валютних надходжень ВАТ “Газпром” (йшлося про $250-300 млн.), оскільки подорожчають українські послуги зі зберігання газу. За Вяхиревим виходить, що збитки на такі суми повинна нести Україна.

Зрозуміло, українська сторона не пристала до таких пропозицій. Тому Росія, попри домовленості, взагалі відмовилася укладати договір зі зберігання газу. Заступник Голови Правління ВАТ “Газпром” А.А.Пушкін у своєму спеціальному листі від 27 липня 2001 р. заявив, що “у ВАТ “Газпром” немає необхідності накопичувати газ в ПСГ України для забезпечення європейських покупців, оскільки більшість з них мають власні ПСГ для регулювання сезонної нерівномірності газоспоживання”. А раз так, то “ВАТ “Газпром” не має наміру здійснювати закачування газу до ПСГ України в 2001 р”.

Як наслідок, на сьогоднішній день до наших ПСГ не закачано жодного кубометру російського газу. Вони раптом виявилися непотрібними, хоча завдання забезпечення надійності російського транзиту ніхто не скасовував. Просто тепер за ці послуги доведеться платити, до чого “Газпром” не готовий і перепокладає всі витрати на українську сторону. Адже НАК “Нафтогаз України”, рятуючи ситуацію, на сьогодні закачав до ПСГ понад 11 млрд. кубів газу із власних надходжень.

Ми вважаємо що така ситуація є ненормальною і негативно позначається на україно-російських відносинах. Адже Україна надає ВАТ “Газпром” великі послуги з транзиту російського природного газу до Західної Європи. Для надійного забезпечення цих поставок у ПСГ повинен завжди бути резервний запас газу, як це прийнято у всьому світі. Тому урядам України та Росії потрібно терміново вирішити питання щодо об’ємів зберігання російського газу в українських ПСГ та оплати за це зберігання.


ІІІ-в. Нафтогазовий комплекс Харківської області.


Перспективи і реалії.

Що дає Харківщині газовий комплекс.^*


Історія розвитку газової промисловості Харківщини бере свій поча­ток з травня 1950 р., коли в Балаклійському районі було відкрито найпо­тужніше в Україні, а на той час і в Радянському Союзі, Шебелинське га­зоконденсатне родовище.

За порівняно короткий термін були облаштовані перші свердловини, побудовано газопровід до Харкова, і в 1956 р. почалася промислова експлуатація цього родовища. За 44 роки експлуатації на Шебелинському родовищі видобуто майже 586 млрд. м³ газу і близько 1,6 млн. т газового конденсату. Найбільший обсяг видобутку – 31,4 млрд. м³ – родо­вище дало в 1971 р. У цей час підприємствами “Укргазпрому”, що був створений в 1965 р., видобувалося вже 56,5 млрд. м³ газу. Це становило близько 30% союзного видобутку. Газ з України постачався до Мо­скви, Білорусії, країн Прибалтики, Молдови, ряду регіонів Росії, а також на експорт до Польщі, Чехословаччини, Австрії.

У 1999 р. нафтогазовий комплекс України був реорганізований. Створена НАК “Нафтогаз України”, у складі якої розпочала діяльність ДК “Укргазвидобування” з функціями видобутку і переробки газу та газового конденсату, буріння експлуатаційних і розвідувальних свердловин й наукового супроводження цих напрямків.

Шебелинський газопромисел, що був організований ще в 1956 р., перетворився в найпотужніше в Україні ГПУ “Шебелинкагазвидобування”. Нині це підприємство видобуває газ з 32 родовищ у східних областях України, в тому числі з 24 родовищ у Харківській області, а також займається транспортуванням газу та переробкою газового конденсату на бензин і дизельне пальне на Шебелинському газопереробному заводі.

Видобуток газу з унікального Шебелинського родовища продовжується і зараз. Значний поштовх розвитку газової промисловості в Харківській області і в цілому в Україні дало відкриття Міністерством геології в 1963 р. Кегичівського родовища, а в подальшому і цілої низки потужних родовищ, таких як Єфремівське, Меліхівське, Хрестищенське. Особливо велике значення мало прискорене освоєння Хрестищенського родовища, що відкрито в 1968 р. Геологічні умови цього родовища були надто складними. Глибина свердловин сягала 4000 м, а пластові тиски газу більше 400 атмосфер. Це значно більше, ніж на Шебелинці, де глибини свердловин були в межах 2500 м, а пластові тиски газу – 240 атмосфер. Тому найважливішим питанням освоєння Хрестищенського родовища стало буріння свердловин, яке, не зважаючи на надто складні геолого-технічні умови, необхідно було виконувати прискореними темпами, оскільки потреба в газі різко зростала.

Слід відзначити, що це завдання було з честю виконано бурови­ками Красноградського (нині Хрестищенського) управління бурових робіт. Хрестищенське родовище було успішно розбурено, і в 1970 р. почався промисловий видобуток газу, що продовжується і тепер.

На базі Красноградського управління бурових робіт у Краснограді в 1977 р. було створено бурове об’єднання “Укрбургаз”. Пізніше воно стало найбільшим підприємством в усьому Союзі по бурінню на газ. Красноград став базовим містом буровиків. “Укрбургаз “ почав інтенсивно будувати житло та об’єкти соціальної сфери. Красноград із провінцій­ного перетворився в сучасне, з розвинутою інфраструктурою місто. Зараз підприємства “Укрбургазу” розбурюють родовища, розташовані на тери­торії України від Закарпаття до Донбасу. Чисельність працюючих більше 8,8 тис. чоловік. В усіх населених пунктах, де є буровики і газовики ДК “Укргазвидобування”, на перше місце ставиться розвиток соціальної сфери, за­безпечення нормальних умов праці і відпочинку.

Слід підкреслити, що це властиве і Західному Сибіру, де буровики “Укрбургазу” особливо відзначилися при розбурюванні найбільшого в світі Уренгойського газоконденсатного родо­вища. На цьому родовищі українські буровики пробурили 600 свердловин, з яких росіяни добувають 30 млрд. м³ газу і 4,5 млн. тонн нафти та газового конденсату щороку.

Відкриття нових родовищ на Харківщині обумовило необхідність створення ще двох підприємств по видобутку і транспорту газу, “Харківтрансгаз” та ГПУ “Харківгазвидобування”. Останнє експлуатує зараз 6 родовищ у Харківській і 6 – у Дніпропетровській областях. За весь період експлуатації газових родовищ Харківської області видобуто близько 1 трлн. 40 млрд. м³ газу, що становить більше 75% їх початкових запасів.

Харківська область і нині посідає перше місце по видобутку газу. За 2000 р. з її надр видобуто 6,744 млрд. м³ газу, 189,4 тис. т газового конденсату та нафти. Споживання газу в області за 2000 р. становило 4,3 млрд. м³ газу. Область не тільки повністю забезпечує власним газом свої по­треби, а й постачає його іншим регіонам в обсязі 2,474 млрд. кубів газу. Крім 30 родовищ, що перебувають в експлуатації, в межах Харківсь­кої області, є ще 9 відкритих в останні роки газоконденсатних родовищ. Їх планується ввести в експлуатацію найближчим часом.

Пошуки нових родовищ на території області продовжуються. На жаль, тепер вони виконуються тільки силами ДК “Укргазвидобування”. Геолого-розвідувальні експедиції Комітету геології України, що фінансува­лись за рахунок держбюджету, практично призупинили ці роботи через відсутні­сть коштів у бюджеті. Враховуючи таке становище, ДК “Укргазвидобування” нарощує обсяги пошуково-розвідувального буріння в Україні, в тому числі і в Харківській області. Вже тепер, можна сказати, одержані обнадійливі результати. За два останні роки відкрито 2 родовища: Красноградське газове та Гашинівське нафтогазове. Одержані промислові припливи газу на Борисівській площі в Шевченківському районі. На Шебелинському родовищі пробурена свердловина № 800 до глибини 6106 м, що розкрила високоперспективні поклади в інтервалі глибин 4500-6000 м. У випадку одержання промислових припливів відкриті запаси нафти та газу можуть становити 40-60 млрд. м³ газу. На сусідній Західно-Шебелинській площі пошукова свердловина №701, глибина якої 5435 м, розкрила газовий поклад з аномально високим пластовим тиском, що перевищує 1000 атм. З метою пошуків нових покладів на великих глибинах південного схилу Шебелинського родовища ведеться буріння свердловин №702 та 704, планується буріння свердловини №703 проектною глибиною 5500 м.

Крім цього, перспективи розвитку видобутку газу на території Харківської області пов’язані з проведенням геологорозвідувальних робіт на традиційних об’єктах пошуків, до яких належать Скворцівська, Західновишнівська, Східноолексіївська, Петрівсько-Волвенківська, Коробочкинська, Чкаловсько-Борисівська, Комишуваська, Оливинівсько-Горожанська, Орільська площі. Відкриття нових родовищ на них дасть потужний імпульс нарощуванню видобутку газу і Харківській області.

Важливою основою для збільшення видобутку на існуючих родовищах є облаштування і введення в експлуатацію нових свердловин (на 2001 р. програмою розвитку нафтогазовидобувних підприємств області передбачено введення 7 газових свердловин, що дозволить додатково видобути 40 млн. куб. м газу і 2,8 тис. т газового конденсату, і 5 нафтових, з яких буде додатково видобуто 8 тис. т нафти). Крім того, для збереження досягнутих обсягів видобутку необхідним є проведення робіт з інтенсифікації видобутку на існуючих свердловинах. Для цього в 2001 р. передбачається капітально відремонтувати 102 свердловини і вивести із недіючого фонду 31 свердловину; виконати 22 свердловино-операції з інтенсифікації видобутку; впровадити новий метод підвищення конденсатовіддачі на Березівському родовищі, що дозволить додатково видобути 37 тис. т газового конденсату.

Водночас проводяться значні роботи по збільшенню виробництва продуктів переробки газу і газового конденсату, а також розширення Кегичівського підземного сховища газу. Реконструйовано Шебелинський газопереробний завод, що виробляє щорічно 270 тис. т високоякісного екологічно чистого бензину АД-98. Такий бензин одержано уперше в Україні. Введено в дію завод на Юліївському родовищі (40 км від Харкова), котрий щороку дає 40 тис. т зрідженого (балонного) газу, так необхідного для негазифікованих населених пунктів області.

Слід зазначити, що подальший розвиток газової галузі області безумовно зміцнить її економічний потенціал, збільшить кількість робочих місць і надходження до обласного і місцевих бюджетів, що спри­ятиме розвитку соціальної сфери, покращить матеріальне становище ме­дицини, освіти, науки і культури.

У Харківській області на сьогодні працює 4 крупних управління газової галузі, два інститути, протифонтанна служба “Лікво”, геофізична експедиція. Значна кількість підприємств та організацій так чи інакше пов’язані з цією галуззю. А це робочі місця, зарплата, тобто все те, з чого складається життя і добробут народу.

Основною умовою реалізації перспективних планів розвитку видобутку газу в Харківській області є встановлення належної платіжної дисципліни за спожитий газ як на території області, так і на всій Україні.


Стан і перспективи розвитку нафтогазового комплексу

Харківської області.


Нафтогазовий комплекс в Харківській області представлений газопромисловими управліннями “Шебелинкагазвидобування”, які ведуть розробку 32 нафтогазоконденсатних родовищ, та буровим управлінням “Укрбургаз” дочірньої компанії “Укргазвидобування”, управлінням магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” дочірньої компанії “Укртрансгаз”, ВАТ “Харківоблгаз” і ВАТ “Харківгаз”. У Харкові також розташовані філії ДК “Укргазвидобування” – Український науково-дослідний інститут природних газів УкрНДІгаз, воєнізована протифонтанна частина “Лікво” та “Укргазпромгеофізика”.

Підприємства ДК “Укргазвидобування” у 2000 р. видобули з родовищ Харківської області 7160 млн. куб. м газу та 147,8 тис. т газового конденсату і нафти, виконавши встановлені завдання. При цьому видобуток конденсату з нафтою у 2000 р. зріс порівняно з 1999 р. на 11%, а видобуток газу у 1998-2000 рр. вдалося стабілізувати. У 2001 р. ДК “Укргазвидобування” планує видобути в Харківській області 7250 млн. куб. м газу та 149 тис. т конденсату, що перевищує показники 2000 р. Обгрунтованість цих планів підтверджується результатами роботи в І півріччі 2001 р., коли видобуток газу на 0,7%, а конденсату на 9,8% перевищили видобуток І півріччя 2000 р.

У першому півріччі 2001 р. збільшились обсяги переробки газового конденсату і нафти на 33,9 тис. т, а виробництво світлих нафтопродуктів – на 46,1 тис. т порівняно з 2000 р.

ДК “Укргазвидобування” докладає максимум зусиль для нарощування сировинної бази видобування вуглеводнів та експлуатаційного облаштування родовищ Харківської області. Обсяги глибокого буріння у 2000 р. склали на території області 112,4 тис. м, що відповідно на 37,6% і 24,8% більше, ніж у 1998 і 1999 рр. Особливо швидкими темпами зростають обсяги розвідувального буріння, які у 2000 р. склали 73,6 тис. м, перевищивши показники 1998 і 1999 рр. відповідно в 1,6 рази та на 36%. У результаті проведених геологорозвідувальних робіт у 1999 р. виявлене Красноградське газове, а в 2000 р. – Гашинівське нафтове родовища. Крім того, виявлені нові поклади вуглеводнів на 8 родовищах. Особливо красномовними є наступні цифри: якщо в 1998 р. на території Харківської області тодішній “Укргазпром” приростив лише 67 тис. т умовного палива (у. п.) розвіданих запасів вуглеводнів, то в 1999 р. ДК “Укргазвидобування” приростило 2751 тис. т у. п., а в 2000 р. – 9736 тис. Таким чином, у 2000 р. приріст розвіданих запасів вуглеводнів перевищив приріст 1999 року у 3,5 рази. Слід підкреслити, що в 2000 р. на території Харківської області вперше за останні 10 років прирощено більше розвіданих запасів вуглеводнів, ніж видобуто з надр.

Розвиток робіт ДК “Укргазвидобування” з облаштування родовищ для їх експлуатації ілюструється наступними даними. Якщо в 1998 р. було введено в експлуатацію 12 свердловин, то у 1999 р. – 23 свердловини, а в 2000 р. – 31 свердловина. Кількість уведених в експлуатацію установок комплексної підготовки газу зросла з 2 у 1999 році до 5 у 1999-му і 8 у 2000-му.

В цілому обсяги капіталовкладень ДК “Укргазвидобування” у будови на території Харківської області склали в 2000 р. 243,5 млн. грн., що в 1,3 рази більше, ніж у 1999 р.

Значна увага приділяється розвиткові переробки видобутих газу і конденсату на території області. За рахунок уведення нових потужностей з переробки газу виробництво скрапленого газу у першому півріччі 2001 р. досягло 20,2 тис. т, що більше на 13,5% порівняно з першим півріччям 2000 р.

У перспективі на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату і нафти планується:

• підвищити глибину переробки за рахунок впровадження нових процесів і технологій;
  
• довести якісні характеристики високооктанових бензинів до європейських вимог;
  
• впровадити технологію з виробництва мастил;
  
• впровадити технологію з виробництва бітуму.
  

З метою подальшого нарощування обсягів видобування газу в Харківській області і зокрема підвищення надійності газопостачання м. Харкова необхідно в найкоротші терміни ввести в розробку Огульцівське, Мар’їнське, Платівське, Шуринське та Білозірське родовища. На вказаних родовищах уже тривалий час (на деяких понад 10 років) надрокористувачами, які володіють ліцензіями на їх геологічне вивчення, практично не проводяться ніякі роботи. Для прискореного завершення розвідки та введення в експлуатацію цих родовищ ліцензії на їх геологічне вивчення доцільно передати ДК “Укргазвидобування”. Яскравим прикладом прискореного освоєння нових родовищ є Гашинівське родовище Харківської області, яке ДК “Укргазвидобування” відкрила в 2000 р. і того ж року ввела в експлуатацію.

Компанія виконує великі обсяги геологорозвідувальних робіт в межах Харківської області з метою відкриття нових родовищ, збільшення ресурсної бази видобутку вуглеводнів.

Зокрема пошукове буріння станом на 01.07.2001 р. компанія веде на чотирьох об’єктах з загальними ресурсами 83 млрд. куб. м газу.

Розвідувальне буріння ведеться на чотирьох родовищах. Ще на восьми площах виконуються сейсмічні дослідження, результатом яких буде підготовка об’єктів і постанова глибокого буріння у 2002-2004 рр. Загальна оцінка ресурсів газу 22 об’єктів, на яких ДК “Укргазвидобування” планує вести пошук вуглеводнів у 2002-2005 рр., оцінюється величиною в 150 млрд. куб. м газу.

Можна спрогнозувати, що загальна оцінка ресурсів газу нових родовищ, які будуть відкриті і введені в експлуатацію до 2010 р. в межах Харківської області на цих площах, складатиме близько 50 млрд. куб. м газу.

На доручення Президента Компанією створена творча група висококваліфікованих спеціалістів, яка працює над програмою розвитку області до 2010 р.

Підприємства ДК “Укргазвидобування” виділяють значні кошти на розвиток соціальної сфери та благодійну діяльність в Харківській області. Зокрема, у 2000 р. на розвиток соціальної сфери області ними було витрачено 20,7 млн. грн., а на благодійну діяльність – 9,8 млн. грн., що відповідно на 49% та 63% більше, ніж у 1999 р. У 2001 р. ДК “Украгазвидобування” планує продовжити асигнування капітальних вкладень для будівництва об’єктів житлового і соціального призначення в Харківській області. Серед найважливіших з них – спорудження житлових будинків і зовнішніх інженерних мереж, а також пайова участь в будівництві храму в смт. Червоний Донець, газифікація села Губарівка Богодухівського району, села Піщанка Красноградського району та села Бердянка Зачепилівського району, спорудження школи №5 в Краснограді та ін.

Філії ДК “Укргазвидобування”, розташовані в Харківській області, вносять значний вклад до державного та місцевих бюджетів, причому обсяги та відсоток сплати податків постійно зростають. Так, якщо у 1999 р. було сплачено 550,3 млн. грн. податків, що становило 71% нарахованих податків, з них лише 7,8% грошовими коштами, то у 2000 р. сплачено 811,7 млн. грн. податків, що на 23% перевищило суму податків, нарахованих у цьому році. При цьому 95% податків було сплачено грошовими коштами. Ця позитивна тенденція продовжується і в поточному році.

Вкрай важливим соціальним досягненням філій ДК “Укргазвидобування”, розташованих в Харківській області, є повна ліквідація заборгованості з заробітної плати працівників, яка ще на 01.01.1999 р. становила 103,6 млн. грн.


ІV. Проблема боргів: хто кому і що винен?


Якщо Росія правонаступниця СРСР, то це не лише валютний та золотий запас, а й відповідальність за злочини перед українцями.^*


Кожен українець знає про борги своєї держави перед Російською Федерацією. Проте нечасто почуєш, що північно-східний сусід нам теж дещо винен. Тож варто докладно розглянуте це питання.


1. Активи і пасиви.

Декларація про державний суверенітет України проголошує її право на частку загальносоюзної власності, зокрема алмазного фонду, валютного і золотого запасу. Проте Москва тільки у 1993 р. оприлюднила офіційні дані про активи та пасиви колишнього СРСР.

За цими даними, наприкінці 1991 р. сума зовнішнього державного боргу Союзу РСР становила 81 млрд. доларів. Крім того, була заборгованість за ленд-лізом на 800 млн. доларів; за кредити, залучені підприємствами та організаціями – 1 млрд. доларів; перед країнами Ради економічної взаємодопомоги – 17,3 млрд. перевідних рублів. Активи СРСР визначалися так: борги країн, що розвиваються, – 74 млрд. доларів, борги колишніх соціалістичних країн – 47,9 млрд. перевідних рублів, золото – 259 т, майно за кордоном – 3,5 млрд. руб. (хоча його ринкова вартість набагато більша).

Частка України у загальносоюзних активах становила 16,37%, тобто 13,5 млрд. доларів і 2,8 млрд. перевідних рублів боргів; активів у розмірі 12,1 млрд. доларів і 7,7 млрд. перевідних рублів; 42,1 т золота і майна за кордоном на 600 млн. рублів. Додам, що на той час не було враховано обсягів резервного та алмазного фондів, інвестицій за кордоном та кредитів, наданих іншим банкам. Також не бралися до уваги дані щодо експорту озброєння.