Конспект лекцій з дисципліни " Інвестиційний менеджмент"
Вид материала | Конспект |
СодержаниеПідходи до організації бюджетування Рис. 2.26. Підходи до організації бюджетування капітальних інвестицій |
- Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 Суми, 1998.47kb.
- Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 Суми, 2323.63kb.
- Програма курсу > Конспект лекцій Тести > Задачі Питання до іспиту > Методичні рекомендації, 1834.5kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106 „Екологія,, 1393.76kb.
- Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
- Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Адміністративний менеджмент», 2827.25kb.
- Конспект лекцій з дисципліни: «Технологія науково-дослідної діяльності», 736.02kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Оподаткування підприємств», 2062.58kb.
Обсяги розрахунків по капітальних інвестиціях кожної категорії, у результаті яких складається бюджет, різні. Для підтримки бізнесу, особливо на прибуткових підприємствах, розрахунки витрат капіталовкладень відносно прості. Потрібно більш детальний аналіз у випадках зниження витрат, розширення існуючих виробничих ліній і інвестицій у нову продукцію або сфери діяльності.
Існує три основні підходи до організації процесу бюджетування капітальних інвестицій (рис. 2.26). Кожному з цих підходів властиві свої переваги та недоліки. Кожен підхід до організації процесу бюджетування капітальних інвестицій доцільно застосовувати у певних умовах.
Розрахунок грошових потоків по проекту передбачає розрахунок витрат, що зв’язані із реалізацією капітальних інвестицій, та оцінку щорічних надходжень коштів, коли проект буде реалізований.
Витрати, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту, розраховуються по роках терміну капіталовкладень.
Оскільки вартість інвестиційного проекту і величина надходжень коштів розраховуються частіше усього на достатньо тривалу перспективу, то виконані розрахунки грунтуються на певних допущеннях.
Прийняті допущення ставлять собою прогноз стану і розвитку зовнішніх умов, у яких буде здійснюватися реалізація інвестиційного проекту.
Допущення мають ключове значення, тому що самі серйозні погрішності в складанні кошторису капіталовкладень викликані неправильними допущеннями щодо основних поточних умов. Помилки в них призведуть до неправильного прогнозу руху коштів, і, як наслідок до невірного вибору інвестиційних рішень.
Розглянемо розрахунок грошових потоків і ряд інших розрахунків грошових потоків по інвестиційному проекту на конкретному прикладі.
Приклад.
Сутність інвестиційного проекту полягає в організації на діючому підприємстві виробництва суміші “Акон”, що використовується у процесі сушки текстильних волокон.
Спочатку необхідно оцінити інвестиційні вимоги до виробництва суміші “Акон”, тобто визначити вартість інвестиційного проекту.
Оцінку інвестиційних вимог до виробництва суміші “Акон” подано у табл. 2.13. Як видно з табл.2.13, інвестиційні ресурси, необхідні для реалізації проекту, будуть розділені на дві частини: першочергове інвестування (капітал або основні засоби) і оборотний (або робочий) капітал. Програма капіталовкладень розрахована на два роки; розрахунки приведені по кожному року.
| Підходи до організації бюджетування | | |||||||
| | | |||||||
| | | | | |||||
Згори вниз | | Знизу вгору | | Знизу вгору/ Згори вниз | |||||
| | | | | |||||
Керівництво підприємства цілком здійснює процес бюджетування з мінімальним залученням інвестиційних менеджерів та менеджерів відділів нижчого рівня | | Спочатку керівники підрозділів складають бюджети капітальних інвестицій щодо діяльності, за яку вони відповідають. Далі бюджети послідовно узагальнюють та координують на вищому щаблі управління | | Вище керівництво надає загальні директиви щодо інвестиційної діяльності. Керівники середньої та нижчої ланки готують бюджети капітальних інвестицій. Узгоджені бюджети аналізуються та координуються (узагальнює й збалансовує найкращі моменти двох підходів) | |||||
| | | | | |||||
Переваги | | Переваги | | Переваги | |||||
Дає можливість повністю врахувати цілі інвестиційної стратегії підприємства. Зменшує витрати часу й уникнути проблем, пов’язаних з узгодженням та узагальненням окремих бюджетів. | | Сильна мотивація керівників середньої та нижчої ланки щодо досягнення цілей, у розробці яких вони беруть участь. Посилення комунікаційних зв’язків між підрозділами підприємства, що сприяє точності та ув’язці показників бюджету | | Рівна участь у бюджетуванні керівництво підприємства та керівників середньої та нижчої ланки. Наявність кваліфікованого координування бюджетів різних рівней | |||||
Недоліки | | Недоліки | | Недоліки | |||||
Слабо мотивує керівники підрозділів, які не беруть участь у формуванні бюджету, не охоплює всі можливі джерела інформації | | Зростання витрат часу на підготовку бюджету. Значні зусилля на координацію учасників бюджетування. Різний рівень кваліфікації учасників бюджетування. Наявність впливу суб’єктивізму учасників бюджетування. | | Збільшує витрати часу й не повністю дозволяє уникнути проблем, пов’язаних з узгодженням та узагальненням окремих бюджетів, різним рівнем кваліфікації учасників бюджетування. Не до кінця знижує суб’єктивізм учасників бюджетування. | |||||
| | | | | |||||
Виправданий у жорстко централізованих організаціях або середніх та малих підприємствах, де дистанція між головним керівництвом та операційними підрозділами незначна | | Виправданий на підприємствах з надійними комунікаційними зв’язками, а також при приблизно рівній кваліфікації учасників бюджетування. | | Виправданий на великих підприємствах, де структурні підрозділи мають відносну самостійність | |||||
| | | | | |||||
Рис. 2.26. Підходи до організації бюджетування капітальних інвестицій |