Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта. 2

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Методика обследования полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика, 2859.2kb.
• Тематический план занятий по терапевтический стоматологии детского возраста 5 курс, 13.8kb.
• Примерная программа дисциплины стоматология модуль «хирургия полости рта», 390.14kb.
• Тема Рассматриваемые вопросы, количество часов, 86.05kb.
• «Пищеварение в ротовой полости», 141.8kb.
• Анкета 5 Питание и профилактика заболеваний ротовой полости, 139.28kb.
• Врач-стоматолог детский, 16.13kb.
• Темы рефератов для студентов 4 курса стоматологического факультета. Поражения кожи, 19.74kb.
• Cavitas oris начальный отдел пищеварительного тракта, состоящий из ротового отверстия, 263.58kb.
• План проведения электива для клинических ординаторов "Применение высоких и низких температур, 84.57kb.

Тема практичного заняття №25. Хірургічні методи лікування хронічного періодонтиту: резекція верхівки кореня, його ампутація, гемісекція, коронорадикулярна сепарація, реплантація зубів.


Хворому в процесі лікування хронічного періодонтиту 46 зуба планується операція гемісекція. Що розуміють під цим втручанням ?

1. Видалення одного кореня з коронковою частиною
   
2. Видалення одного кореня зі збереженням коронкової частині
   
3. Видалення верхівки кореня зуба
   
4. Видалення третіні кореня зі збереженням коронкової частині
   
5. Видалення коронкової частині зуба
   

До лікаря звернувся Хворий зі скаргами на періодічно виникаючий біль у фронтальному відділі верхньої щелепи. З анамнезу з'ясовано, що 12 зуб раніше лікований з приводу пульпіту. Під час огляду встановлено, що коронка 12 зуба видновлена за допомогою пломбі, пломба не зруйнована. Спостерігається невелика гіперемія слизової оболонки по перехідний складці у ділянці 12 зуба. Під час пальпації в цієї ділянці віявляється незначна болісність та симптом здуття зовнішньої кортікальної платівки. Перкусія 12 зуба декілька болісна. На рентгенограмі верхньої щелепи віявляється осередок деструкції кісткової тканині біля верхівки кореня 12 зуба діаметром до1 см. Кореневій канал 12 зуба запломбований до верхівки. Встановлено діагноз: радікулярна кіста верхньої щелепи. Оберіть найбільш оптімальний метод лікування цього хворого.

1. Резекція верхівки кореня 12 зуба.
   
2. Видалення 12 зуба.
   
3. Консерватівне лікування.
   
4. Гемісекція 12 зуба.
   
5. Реплантація 12 зуба.
   

До лікаря звернувся Хворий зі скаргами на періодічно виникаючий біль в ділянці 46 зуба. Зуб раніше лікований з приводу пульпіту. Коронка 46 видновлена за допомогою пломбі. Пломба не зруйнована. Вертикальна перкусія 46 зуба декілька болісна. Змін з боку слизової оболонки альвеолярного відростка не встановлено. На рентгенограмі кореневі каналі 46 зуба запломбовані до верхівки. Біля верхівок обох коренів спостерігається осередок деструкції кісткової тканині з чіткимі крами діаметром до 5 мм. Встановлено діагноз: хронічний гранульоматозний періодонтит 46 зуба в стадії ремісії. Оберіть найбільш оптімальний метод лікування цього хворого.

1. Реплантація 46 зуба.
   
2. Видалення 46 зуба.
   
3. Консерватівне лікування.
   
4. Гемісекція 46 зуба.
   
5. Резекція верхівки кореня 46 зуба.
   

До лікаря звернувся Хворий зі скаргами на періодічно виникаючий біль в ділянці 37 зуба. Зуб раніше лікований з приводу пульпіту. Коронка 37 видновлена за допомогою пломбі. Пломба не зруйнована. Вертикальна перкусія 37 зуба декілька болісна. Змін з боку слизової оболонки альвеолярного відростка не встановлено. На рентгенограмі дістальний кореневій канал 37 зуба запломбований до верхівки, обидва медіальні кореневі каналі запломбовані на 1/2. Біля верхівки медіального кореня спостерігається осередок деструкції кісткової тканині з чіткимі крами діаметром до 5 мм. Встановлено діагноз: хронічний гранульоматозний періодонтит 37 зуба в стадії ремісії. Оберіть найбільш оптімальний метод лікування цього хворого.

1. Гемісекція 37 зуба.
   
2. Видалення 37 зуба.
   
3. Реплантація 37 зуба.
   
4. Консерватівне лікування.
   
5. Резекція верхівки кореня 37 зуба.
   

Під час ендодонтічного лікування періодонтиту 46 зуба відбувся злам інструменту у середний третіні медіального кореня. Виберіть метод лікування.

1. Гемісекція медіального кореня.
   
2. Ампутація медіального кореня.
   
3. Коронорадікулярна сепарація.
   
4. Резекція верхівки медіального кореня.
   
5. Видалення зуба.
   

До лікаря звернувся Хворий зі скаргами на біль в 47 зуби. Під час рентгенологічного дослідження у каналах медіального та дистального кореня віявляються відламки ендодонтічніх інструментів. У області верхівки кореня осередки деструкції кістки з чіткимі контурами. Що з переліченого Ви обрали би для лікування цього хворого?

1. Видалення зуба.
   
2. Операція резекції верхівки кореня.
   
3. Операцію реплантації зуба.
   
4. Гемісекцію зуба.
   
5. Консервативне лікування.
   

Хворий 40 років, поводилася з проханням зберегти 16, оскільки він є опорою мостовидного протеза від 13 до 16. Місцево: на слизовій оболонці переддня рота є свищуватий хід з гнійним відокремлюваним. На прицілісний рентгенограмі визначаються тіні пломбувального матеріалу в каналах всього трьох кореня, проте в області верхівки медіального щічного наголошується розрідження кісткової тканини з чіткими межами розмірами 0,2х0,3 см. Виберіть метод лікування:

1. Ампутація медіального щічного кореня
   
2. Гемисекція з видаленням медіального щічного кореня
   
3. Видалення зуба з подальшою реплантацією
   
4. Цистектомія з резекцією верхівки медіального кореня
   
5. Коронорадикулярна сепарація
   

Хвора О., 25 років, направлена до хірурга стоматолога після безуспішного лікування 46 зуба з приводу хронічного гранулематозного періодонтиту. На рентгенограмі дістальний корінь запломбований до верхівки, канал медіального непрохідний, кривлень, в області верхівки вогнище розрідження кісткової тканині сферічної формі з чіткимі контурами розміром 0,5 x 0,5 см. Яка тактика хірурга у віборі методу лікування?

1. Провести гемісекцію 46 зуба
   
2. Видалити 46 зуб
   
3. Провести резекцію верхівки кореня
   
4. Реплантація
   

Хвора До., 25 років, була направлена до хірургастоматолога після невдалого лікування хронічного пульпіту 36 зуба. У ході лікування відбулася перфорація біфуркації. На рентгенограмі міжкоренева гранульома. Кореневі каналі запломбовані до верхівки. Який метод хірургічного лікування слід використати?

1. Коронарокореневу сепарацію
   
2. Гемісекцію
   
3. Ампутацію кореня
   
4. Резекцію верхівки кореня
   
5. Видалення зуба
   

Хворому Т., 22 років, проведена операція одноетапної реплантації 12. який тип зрощення зуба і альвеоли є оптимальним при подібних зубосохраняющих хірургічних втручаннях:

1. Периодонтальний.
   
2. Периодонтальнофиброзний.
   
3. Хондральний.
   
4. Остеоїдний.
   

Реплантація зуба це:

1. пересадка видаленого зуба в його ж альвеолу;
   
2. видалення кореня разом з прилеглою до нього коронковою частиною зуба;
   
3. видалення всього кореня при збереженні коронкової частини зуба;
   
4. розтин зуба на дві частини (застосовується при лікуванні молярів) в області біфуркації з послідующим згладжуванням нависаючих країв, проведенням кюретажа і покриттям коронкою
   

Гемісекція зуба це:

1. видалення кореня разом з прилеглою до нього коронковою частиною зуба;
   
2. видалення всього кореня при збереженні коронкової частини зуба;
   
3. пересадка видаленого зуба в його ж альвеолу;
   
4. розтин зуба на дві частини (застосовується при лікуванні молярів) в області біфуркації з подальшим згладжуванням нависаючих країв, проведенням кюретажа і покриттям коронкою.
   

Ампутація зуба це:

1. видалення всього кореня при збереженні коронкової частини зуба;
   
2. видалення кореня разом з прилеглою до нього коронковою частиною зуба;
   
3. пересадка видаленого зуба в його ж альвеолу;
   
4. розтин зуба на дві частини (застосовується при лікуванні молярів) в області біфуркації з подальшим згладжуванням нависаючих країв, проведенням кюретажа і покриттям коронкою.
   

Коронарорадікулярна сепарація це:

1. розтин зуба на дві частини (застосовується при лікуванні молярів) в області біфуркації з подальшим згладжуванням нависаючих країв, проведенням кюретажа і покриттям коронкою
   
2. видалення кореня разом з прилеглою до нього коронковою частиною зуба;
   
3. видалення всього кореня при збереженні коронковойчастини зуба;
   
4. пересадка видаленого зуба в його ж альвеолу;
   

Покази до резекції верхівки кореня зуба це:

1. підокісна гранулема;
   
2. пародонтит;
   
3. оголення анатомічної шийки зуба;
   
4. апіколатеральниє і латеральні гранулеми
   
5. відсутність частини передньої стінки альвеоли.
   

Протипоказання до резекції верхівки кореня зуба це:

1. апіколатеральниє і латеральні гранулеми;
   
2. перелом верхньої третини кореня зуба;
   
3. викривлення верхівки кореня, що перешкоджає проведенню заапекальної терапії;
   
4. підокісна гранулема;
   
5. перелом інструменту в кореневому каналі зуба.
   

Коли виникає остеоїдний тип зрощення пересадженого зуба з альвеолою?:

1. при повному видаленні окістя альвеоли і періодонта кореня зуба
   
2. при частковому збереженні окістя альвеоли і залишків періодонта на корені зуба;
   
3. при повному збереженні окістя альвеоли і залишків періодонта на корені зуба
   

Періодонтальний тип зрощення пересадженого зуба з альвеолою виникає при:

1. при повному збереженні окістя альвеоли і залишків періодонта на корені зуба.
   
2. при повному видаленні окістя альвеоли і періодонта кореня зуба
   
3. при частковому збереженні окістя альвеоли і залишків періодонта на корені зуба
   

Періодонтальнофіброзний тип зрощення пересадженого зуба з альвеолою виникає при:

1. при частковому збереженні окістя альвеоли і залишків періодонта на корені зуба;
   
2. при повному видаленні окістя альвеоли і періодонта кореня зуба;
   
3. при повному збереженні окістя альвеоли і залишків періодонта на корені зуба.
   

Показим до гемісекциі і ампутацій кореня є:

1. навність кісткової кишені в області одного з кореня премоляра і моляра;
   
2. значний дефект кісткових тканин лунки;
   
3. зуб не представляє функціональної і косметичної цінності;
   
4. навність зрощеного кореня.
   

Противопоказанієм до гемісекциі і ампутацій кореня є:

1. значний дефект кісткових тканин лунки;
   
2. навність кісткової кишені в області одного з кореня премоляра і моляра
   
3. прішєєчний карієс один з кореня;
   
4. вертикальний розкол зуба;
   
5. навність міжкореневої гранулеми
   

Гемісекцію і ампутацію кореня проводять:

1. раніше перерахованими двома способами.
   
2. тільки з відшаруванням слизовоокістного клаптя;
   
3. без його відшарування;
   

Покази до проведення коронарорадікулярної сепарації:

1. перфорація дна пульпарної камери з розрідженням верхівки міжкореневої перегородки
   
2. патологічні процеси в області міжкореневої перегородки, усунення яких може привести до оголення 1/3 довжини кореня і більш;
   

Протипоказання до проведення коронарорадікулярної сепарації:

1. патологічні процеси в області міжкореневої перегородки, усунення яких можетпривести до оголення 1/3 довжини кореня і більш.
   
2. перфорація дна пульпарної камери з розрідженням верхівки міжкореневої перегородки;
   
3. навність міжкореневої гранулеми невеликих розмірів
   

Аутотрансплантація це пересадка видаленого зуба?:

1. у іншу альвеолу
   
2. у його ж альвеолу;
   

Покази до проведення компактостеотомії:

1. деформації зубних рядів, при яких ортодонтічеське лікування неефективне;
   
2. захворювання, гальмуючі процеси регенерації (рахіт і ін.).
   

Протипоказання до компактостеотомії:

1. захворювання, гальмуючі процеси регенерації (рахіт і др );
   
2. деформації зубних рядів, при яких ортодонтічеське лікування неефективне;
   
3. повороти і переміщення зубів.
   

Коли слід проводити пломбування кореня зуба при виконанні операції резекції верхівки кореня зуба?:

1. перед операцією
   
2. після операції;
   
3. перед операцією або після операції.
   

Неодонтогенна гранулема розвивається при:

1. впровадженні чужорідного тіла;
   
2. ріногенних захворюваннях;
   
3. отогенних захворюваннях;
   
4. захворюваннях зубів;
   
5. захворюваннях слизової оболонки порожнини рота;
   
6. запальних захворюваннях піднебінних мигдалин
   

Одонтогенна гранулема складається з:

1. гранулеми, тяжа, причинного зуба;
   
2. гранулеми;
   
3. гранулеми і тяжа.
   

Неодонтогенна гранулема складається з:

1. гранулеми;
   
2. гранулеми, тяжа, причинного зуба;
   
3. гранулеми і тяжа.
   

Підшкірна гранулема і поверхневий хронічний лімфаденіт:

1. це різні захворювання.
   
2. це одне і те ж;
   

Клінічно підшкірні гранулеми бувають:

1. одіночнимі і множинними;
   
2. обмеженими і розлитими;
   
3. осередковими і гнезднимі.
   

При розтині підшкірної гранулеми в інфільтративний стадії можна отримати:

1. гною зазвичай немає (рідкого вмісту немає).
   
2. кров;
   
3. слиз;
   
4. гній;
   

Симптом флюктуациї при інфільтративний стадії підшкірної гранулеми пояснюється:

1. навністю грануляційної тканини
   
2. навністю гноїть;
   
3. навністю крові;
   
4. навністю слизу;
   

Які періоди розвитку підшкірної гранулеми розрізняють?:

1. прихований і шкірних проявів
   
2. гострий і хронічний, такий, що загострився;
   
3. гострий, підгострий і хронічний
   

Стадії клінічного перебігу одонтогенної підшкірної гранулеми обличчя:

1. інфільтрації і абсцедірованія
   
2. початкова і клінічно виражена
   
3. серозна, гнійна і гнійнонекротична;
   

Площа ураження шкіри при лімфаденіті, на відміну від підшкірної гранулеми, буде:

1. менше інфільтрату належних тканин;
   
2. більше інфільтрату належних тканин;
   
3. така ж, як і інфільтрат належних тканин.
   

При підшкірний гранулемі забарвлення шкіри на всьому протязі має:

1. багровосинюшний колір;
   
2. червоний колір;
   
3. білий колір;
   
4. жовтий колір.
   

Перебіг підшкірної гранулеми:

1. хронічне
   
2. гостре і хронічне;
   
3. гостре, хронічне, таке, що загострилося;
   
4. хронічне, що загострилося
   

При підшкірний гранулемі чи спостерігається самовиліковування?:

1. не спостерігається.
   
2. так, дуже часто;
   
3. іноді;
   

Видалення зуба при одонтогенний підшкірний гранулемі:

1. обов'язково
   
2. не обов'язково;
   
3. досить полікувати зуб
   

Як потрібно поступати з тяжем при одонтогенний підшкірний гранулемі обличчя?:

1. січуть;
   
2. перетинають;
   
3. не чіпають.
   

Тема практичного заняття №26. Гострий одонтогенний періостит щелеп. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, патологічна анатомія, лікування та профілактика.


Періостит це:

1. захворювання, що характеризується розповсюдженням запального процесу з періодонта на окістя альвеолярного відростка і тіло щелепи;
   
2. інфекційноалергічний, гнійнонекротичний процес, який розвивається в кістці;
   
3. запальний процес, що вражає тканини періодонта і що розповсюджується на прилеглі до нього кісткові структури
   

Яким чином, найймовірніше, утворюється гній під окістям при періоститі?:

1. утворення в цьому місці «власного» гною під впливом бактерій токсинів, продуктів розпаду
   
2. проникає через фолькманновськие канали;
   
3. проникає через гаверсови канали;
   
4. проникає через раніше узуру, що утворилася, в стінці лунки;
   

Від чого не залежить особливість перебігу гострого одонтогенного періоститу щелепи?:

1. статі хворого;
   
2. загальний і місцевій реактивності організму;
   
3. вірулентності мікрофлори
   
4. віку хворого;
   
5. локалізації запального процесу.
   

Причиною гострого одонтогенного періоститу щелеп найбільш частпро є:

1. моляри
   
2. різці;
   
3. ікла;
   
4. премоляри
   

Біль в зуби при гострому серозному періоститі має наступний характер:

1. біль в зуби, що посилюється при тому, що накушує, біль в щелепі іррадіація болів рідкісна, перкуссия зуба частіше позитивна;
   
2. що гостра іррадіює, зуб як би «виріс», різко позитивна вертикальна перкуссия зуба;
   
3. що гостра іррадіює, нападоподібна, така, що посилюється ночами, перкуссия зуба негативна
   
4. біль в декількох зубах, рухливість їх, гневиделеніє зпід ясен, перкуссия зуба позитивна або негативна.
   

Парестезія нижньої губи спостерігається при періоститі з локалізацією запального процесу в області:

1. молярів.
   
2. різців
   
3. ікла;
   
4. премолярів;
   

При якій формі галуження судин м'яких тканин набряк мало виражений?:

1. мелкопетлістой;
   
2. крупнопетлістой.
   

При гострому періоститі як змінені регіонарні лімфовузли?:

1. хворі, збільшені, плітноеластичний консистенції, рухомі;
   
2. не змінені;
   
3. рухомі малохворі злегка збільшені, м'які на дотик
   
4. безболісні, збільшені, щільні, малорухливі, спані з навколишними тканинами
   

Запальна контрактура II ступеня це:

1. рот відкривається на 1 см;
   
2. відкривання рота вільне
   
3. невелике обмеження відкривання рота;
   
4. рот відкривається на 2 см;
   
5. щелепи щільно зведені, самостійне відкривання рота неможливе.
   

При гострому періоститі на рентгенограмі щелепи виявляються зміни:

1. характерні для хронічного періодонтиту;
   
2. змін немає;
   
3. секвестрація.
   

При гострому одонтогенному періоститі з'являються наступні зміни в крові:

1. лейкоцитоз, нейтрофільне зрушення вліво, еозинопенія, лімфопенія збільшення СОЕ;
   
2. змін немає;
   
3. лейкоцитоз, нейтрофільне зрушення управо, еозинофілія, лімфоцитоз, збільшення СОЕ;
   
4. лейкопенія, еозинопенія, лімфоцитоз, базофілія.
   

Лікування гострого серозного одонтогенного періоститу:

1. видалення або лікування прічинного зуба (за показими), фізіотерапія, медикаментозне лікування;
   
2. видалення або лікування причинного зуба (за показими) періостеотомія фізіотерапія;
   
3. обов'язкове видалення причинного зуба, періостеотомія, медикаментозне лікування
   

Лікування гострого гнійного одонтогенного періоститу:

1. видалення або лікування причинного зуба, розтин підокісного абсцесу, медикаментозне лікування;
   
2. видалення або лікування причинного зуба (за показими), призначення медикаментозного лікування;
   
3. лікування причинного зуба, розтин підокісного абсцесу, медикаментозне лікування.
   

Яким методом розкривають підокісний абсцес на твердому небі?:

1. посічення невеликої ділянки м'яких тканин трикутної форми;
   
2. лінийний розріз паралельно альвеолярному краю;
   
3. лінийний розріз перпендикулярно серединному піднебінному шву.
   

Хворий, 34 роки, скаржиться на припухлість правої щоки, нижньощелеопової та піднижньощелепової ділянок справа, підвіщення температурі тіла до 37, 3 0 С. Об’єктивно : обличчя асиметричне, за рахунок набряку м’яких тканин правої щоки, нижньощелепової та піднижньощелепової ділянок справа. Відкривання рота не обмежене, по передний складці – щільний болючий інфільтрат, у межах 47,46,45. Симптом флюктуації, коронка 46 зруйнована на 1 3. Перкусія зуба – різко болюча. Поставте діагноз.

1. Гострий гнійний періостіт нижньої щелепи справа
   
2. Гострий остеомієліт н/щелепі справа
   
3. Гострий середний періостіт н/щелепі
   
4. Загострення хронічного Pt 46
   
5. Флегмона правого піднижньощелепового простору
   

Дитіну 5 років скаржиться на біль в ділянці верхньої щелепі справа, підвіщення t тіла до 37,7 С. Хворіє 3 добі. Об’єктивно : обличчя асиметричне за рахунок набряку м’яких тканин правої щоки. Коронка 55 зуба зруйнована на 2/3, перкусія різко позитивна. Гіперемія і набряк слизової оболонки в ділянці 54, 55, 16 зубів, по передний складці симптом флюктуації, Який найбільш вірогідний діагноз ?

1. Гострий одонтогенний періостіт верхньої щелепі
   
2. Гострий одонтогенний остеомієліт верхньої щелепі
   
3. Одонтогенна запальна кіста в/щелепі
   
4. Одонтогенний гайморит
   
5. Загострення хронічного Pt зуба
   

Хворому з приводу гострого гнійного періостіту верхньої щелепи необхідно видалити 25 зуб та зробити розтин абсцесу. Виберіть метод знеболювання.

1. Піднебінний шлях анестезії другої гілки трійчастого нерва.
   
2. Інфраорбітальна та палатинальна анестезія.
   
3. Інфраорбітальна, палатинальна та плексуальна анестезія.
   
4. Інфраорбітальна та плексуальна анестезія.
   
5. Туберальна та палатинальна анестезія.
   

У чоловіка 20 років болісна припухлість в області верхньої щелепи ліворуч. Температура тілу 37,5 С. Дві добі тому заболів 26 зуб. Потім з`явілася припухлість і біль в області верхньої щелепи ліворуч. Під час огляду: асиметрія обличчя за рахунок припухлості в області лівої щоки та підочної ділянки. З боку порожнині рота: набряк та гіперемія слизової оболонки альвеолярного відростку та перехідної складки в межах 25 – 27 зубів. Ці зуби – нерухомі. Під час пальпації по перехідний складці віявляється флюктуація. Перкусія 26 – слабоболісна. Коронка його зруйнована повністю. Встановіть діагноз.

1. Гострий одонтогений періостіт.
   
2. Загострення хронічного періодонтита
   
3. Гострий одонтогений остеомієліт
   
4. Гострий одонтогенний гайморит.
   
5. Нагноєна кіста верхньої щелепи.
   

Хворий (25 років) звернувся до лікаря із скаргами на припухлість в ділянці лівої щоки, температуру тіла 38,5° С. Об’єктивно: болюча перкусія 26 зуба, перехідна згортка згладжена, парі натискуванні на зуб віділяється зуб. Що можна діагностуваті у даного хворого?

1. Гострий гнійний періостіт.
   
2. Гострий гнійний періодонтит.
   
3. Гострий одонтогенний остеомієліт.
   
4. Флегмона щічної ділянки.
   
5. Флегмона крило піднебінної ямки.
   

Який симптом дозволити діференціюваті гострий гнійний періостіт верхньої щелепи від абсцесу підочної ділянки?

1. Згладженість (вібухання) слизової оболонки по перехідний згортці.
   
2. Розлітій набряк підочної ділянки.
   
3. Згладженість носогубної згортки.
   
4. Навність флуктуації.
   
5. Різка болючість при пальпації підочної ділянки.
   

У хворого 50 років на протязі 4 х днів, в 21 зуби, після цього біль дещо зменьшився, з’явілася болуча припухлість в ділянці верхньої губи і лівого кріла носа, t – 37,2.Об’єктивно:Обличчя асиметричне за рахунок набряка під лівім крилом носа. Шкіра над набряком дещо гіперемована. 21 зуб рухомій, перкусія болісна, з піднебіного боку пальпація неболючя. По перехідій складці болісний. пружний інфільтрат.

1. Гострий гнійний періостіт верхньї щелепі від 21 зуба
   
2. Гострий періодонтит 21 зуба
   
3. Гострий пульпіт 21 зуба
   
4. Гострий серозний періостіт верхньї щелепі від 21 зуба
   
5. Загострення хронічного перідонтіту 21 зуба.
   

Чоловік 31 роки звернувся зі скаргами на біль в області нижньої щелепи праворуч, знечулення нижньої губи та шкірі підборіддя. Анамнез: тіждень тому почавши боліті 46 зуб. Через 2 дні стан хворого погіршився, температура сягала 38,5о С. Об`єктивно: асиметрія обличчя за рахунок набряку м`яких тканин біля нижньої щелепи праворуч. 46 зуб зруйнований на ?. Перкусія 47,46,45 зубів – болісна. Слизова оболонка альвеолярного відростку у межах цих зубів гіперемійована, болісна під час пальпації. Яка тактика лікування цього захворювання?

1. Видалення 46 зуба та протизапальна терапія
   
2. Призначити антібактеріальну терапію.
   
3. Зробити розтин слизової оболонки в межах 47 – 45 зубів.
   
4. Консервативне лікування 46 зуба.
   
5. Консервативне лікування 46 зуба та зробити розтин слизової оболонки в межах 47 – 45 зубів
   

У чоловіка 20 років болісна припухлість в області верхньої щелепи ліворуч. Температура тілу 37,5о С. Дві добі тому заболів 26 зуб. Потім з`явілася припухлість і біль в області верхньої щелепи ліворуч. Під час огляду: асиметрія обличчя за рахунок припухлості в області щоки та підочної ділянки ліворуч. З боку порожнині рота: набряк та гіперемія слизової оболонки альвеолярного відростку та перехідної складки в межах 25 – 27 зубів. Ці зуби – нерухомі. Під час пальпації по перехідний складці віявляється флюктуація. Перкусія 26 – безболісна. Коронка його зруйнована повністю. Встановіть діагноз.

1. Гострий одонтогений періостіт.
   
2. Гострий гнійний періодонтит
   
3. Гострий одонтогений остеомієліт
   
4. Хронічний одонтогений остеомієліт
   
5. Хронічний періодонтит
   

Пацієнт 18 років, скаржиться на набряк лівої щічної ділянки, гостру біль цієї ділянки. Обно: Асиметрія обличчя за рахунок набряку лівої щічної ділянки, шкіра в кольорі незмінна, в складку береться, пальпація болісна. Відкривання рота без відеміх обмежень. Коронка 36 зуба. Зруйнована на 1/3 частині, перкусія слабоболісна. По перехідний складці в ділянйці прекції . |?6 зуба відмічаються її зглаженість, напруженість, пальпація болісна, відмічається флюктуація. Поставте діагноз.

1. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи від 36 зуба.
   
2. Гострий серозний періостит нижньої щелепи від 36 зуба.
   
3. Загострення хронічного періодонтиту 36 зуба.
   
4. Гострий серозний лімфаденіт лівої щічної ділянки.
   
5. Абсцес лівої щічної ділянки від 36 зуба.
   

Хворий Щ., 20 років, скаржиться на припухлість в ділянці кута нижньої щелепи зліва, затруднене відкривання рота, біль при ковтанні, підвіщення температурі тіла до 37,5° С. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості в ділянці кута нижньої щелепи зліва, шкірні покриви над припухлістю в кольорі не змінені, при пальпації відзначається біль. Тризм ІІ ступеня. При огляді ротової порожнині – 38 прорізався частково, слизова оболонка навколо 38 гіперемована, набрякла при пальпації болюча, перехідна складка згладжена. Яку захворювання віявлене у пацієнта?

1. Гострий гнійний ретромолярний періостіт 38
   
2. Абсцес щелепноязікового жолобка.
   
3. Абсцес під’язікового валика.
   
4. Абсцес крилоподібнощелепового простору.
   
5. Гостре гнійне підщелепний сіаладеніт.
   

Хворий З., 50 років звернувся до хірурга стоматолога зі скаргами на болючу припухлість в ділянці верхньої губи і лівого кріла носа, підвіщення температурі тіла до 37,2 0с. З анамнезу стало відомо, що напередодні протягом 4 х днів болів зуб на лівій верхній щелепі. Після появі припухлості біль трохи зменшився. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості під лівім крилом носа. Шкіра над припухлістю гіперемована 21 зуб рухомій, болючий при перкусії. По перехідний складці болісний. пружний інфільтрат у ділянці 11, 21, 22. Який діагноз можна поставіті у хворого?

1. Гострий гнійний періостіт верхньої щелепи від 21
   
2. Гострий періодонтит 21
   
3. Гострий пульпіт 21
   
4. Гострий серозний періостіт верхньої щелепи від 21
   
5. Загострення хронічного періодонтиту 21
   

Хворий 25 років звернувся до лікаря зі скаргами на припухлість в ділянці лівої щоки, температуру тіла 38,50с. Об’єктивно: болюча перкусія 26 зуба, перехідна згортка згладжена, при натискуванні на зуб віділяється гній. Що можна діагностуваті у даного хворого ?

1. Гострий гнійний періостіт
   
2. Гострий гнійний періодонтит
   
3. Гострий одонтогенний остеомієліт
   
4. Флегмона щічної ділянки
   
5. Флегмона крилопіднебінної ямки
   

Гострий період одонтогенного періоститу у літніх людей протикає?:

1. мляво;
   
2. бурхливо;
   
3. нічим не відрізняється від осіб іншого віку.
   

Регіонарні лімфовузли при гострому гнійному одонтогенному періоститі як довго зберігаються збільшеними після ліквідації останнього?:

1. зберігаються на тривалий час (7-14 днів).
   
2. швидко зменшуються (за 3-4 дні);
   

Особливість одонтогенного періоститу у дітей:

1. гостра, короткочасна (швидке) течія.
   
2. немає особливостей;
   
3. має мляву, хронічну течію;
   

На підставі чого, найчастіше, доводиться проводити диференціальну діагностику періоститу з остеомієлітом, кістою і остеомою?:

1. клінікорентгенологічних даних;
   
2. анамнестичних даних;
   
3. інцизіонної біопсії;
   
4. цитологичеських даних.
   

В цілях попередження гаймориту, що виникає як осложненіє гострого одонтогенного періоститу премолярів і молярів верхньої щелепи призначають?:

1. 0,1% розчин нафтизину або саноріна, галазолін протягом 56 діб, УВЧ або СВЧ;
   
2. 13% розчину ефедрину протягом 23 діб;
   
3. у термічний дозі УВЧ;
   
4. на область верхньощелепної пазухи електрофорез Анестетика.
   

Тема практичного заняття №27.


Розрізняють хронічний періостит?:

1. простий, оссифіцирующий, рарефіцирующий;
   
2. гіперпластичний і гіперостозний;
   
3. гнійний, гіперпластичний, рарефіцирующий;
   
4. гнійний, деструктивний, гіперостозний.
   

Причина рарефіцирующего періоститу?:

1. травма;
   
2. періодонтитниє зуби;
   
3. кісти щелеп;
   
4. запальні процеси у верхньощелепних пазухах.
   

Рарефіцирующий періостит найчастіше локалізується:

1. у фронтальному відділі;
   
2. у ментальному відділі;
   
3. в області кута нижньої щелепи;
   
4. в області горба верхньої щелепи.
   

Лікування простого хронічного періоститу:

1. видалення причинного зуба, призначення електрофорезу 12% розчину йодиду калія;
   
2. видалення причинного зуба, посічення проліфератівно зміненої частини окістя, видалення знов
   
3. освіченої кістки;
   
4. ревізія патологічного осередку, видалення гематоми, що організувалася.
   

Лікування оссифікуючого періоститу:

1. видалення причинного зуба, виссечення проліфератівно зміненої частини окістя, видалення знов утвореної кістки;
   
2. видалення причинного зуба, призначення електрофорезу 1-2% розчину йодиду калія;
   
3. ревізія патологічного осередку, видалення гематоми, що організувалася.
   

Лікування рарефікуючьго періоститу:

1. ревізія патологічного осередку, видалення гематоми, що організувалася.
   
2. видалення причинного зуба, призначення електрофорезу 1-2% розчину йодиду калія;
   
3. видалення причинного зуба, висічення проліфератівно зміненої частини окістя, видалення знов утвореної кістки;
   

Тривалопротікаючий хронічний періостит у дітей закінчується:

1. гіперостозом;
   
2. остеомієлітом;
   
3. гайморитом і фронтітом;
   
4. підшкірною гранулемою обличчя;
   
5. пухлиною.
   

При якому виді хронічного періоститу знов утворена кістка після лікування піддається зворотному розвитку?

1. простий хронічний періостит;
   
2. оссифікуючий періостит
   
3. рарефікуючий періостит
   

Тема практичного заняття №28. Підсумкове заняття за темою: «Одонтогенні захворювання щелеп» (комп’ютерний контроль). Включає пройдені теми.