Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта. 2

Вид материала

Документы

Содержание Боль, ее компоненти, ведущие пути боли. Значение боли в медицине, стоматологии Местное потенцируемое обезболивание. Общее обезболивание Сердечнолёгочна реанимація в практике хирурга стоматолога Местние анестетики, их свойства, косвенние действия. Оборудование для местного обезболивания Аппликационна и інфільтрационна анестезия: показание, техника исполнения, осложнения, их профилактика и лечение Мандибулярна, щёчна, язикова анестезия: показание, техника исполнения Торусальна, подбородна анестезия: показание, техника проведения, осложнения, их лечения Блокада двигательних волокон нижнечелюстного нерва: показание Подглазнична анестезия: види, показания, возможние осложнения, их профилактика Туберальна анестезия: показания, возможние осложнения, их профилактика Резцова и нёбна анестезия: показания, возможние осложнение, их профилактика. Оперативние вмешательства при этой анестезии Центральние проводниковие методи обезболивания нижней и верхней челюсти с прилегающими тканями Показание и противопоказание к удалению зубов, подготовка больного к операции Инструментарий для удаления зубов. Удаление корней и зубов верхней и нижней челюсти Осложнение во время удаления зубов: клиника, диагностика, лечение и профилактика Осложнение после удаления зубов в послеоперационном периоде Болезни прорезивання зубов. Задержанние и напiвзатриманi зуби Перикоронит: клиника Хирургические методи лечения периодонтитов Одонтогенна гранулёма лица: клиника, лечение ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методика обследования полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика, 2859.2kb.
• Тематический план занятий по терапевтический стоматологии детского возраста 5 курс, 13.8kb.
• Примерная программа дисциплины стоматология модуль «хирургия полости рта», 390.14kb.
• Тема Рассматриваемые вопросы, количество часов, 86.05kb.
• «Пищеварение в ротовой полости», 141.8kb.
• Анкета 5 Питание и профилактика заболеваний ротовой полости, 139.28kb.
• Врач-стоматолог детский, 16.13kb.
• Темы рефератов для студентов 4 курса стоматологического факультета. Поражения кожи, 19.74kb.
• Cavitas oris начальный отдел пищеварительного тракта, состоящий из ротового отверстия, 263.58kb.
• План проведения электива для клинических ординаторов "Применение высоких и низких температур, 84.57kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА

Тестові завдання

з хірургічної стоматології

для студентів стоматологічного факультету,

3 курсу V семестр на

підсумковий модульний контроль

(ПМК)


Завідувач кафедри: проф.. Шувалов С.М.


Вінниця – 2011

№пп	Т е м а п р а к т и ч н о г о з а н я т т я	Год
	Історія створення і організація хірургічної стоматологічної допомоги. Історія і досягнення кафедри. Забезпечення, документація амбулаторного стоматологічного кабінету i відділення, знайомство зi структурою вiддiлення щелепно-лицевої хiрургiї у клiнiчнiй лiкарнi (История создания и организація хирургической стоматологической помощи. История и достижение кафедри. Обеспечение, документація амбулаторного стоматологического кабинета и отделения, знакомство со структурой отделения челюстнолицевой хирургии в клинической больнице).	2
	Методика обстеження порожнини рота, щелеп, обличчя та шиї. Асептика та антисептика під час стоматологічних втручань на обличчі та в порожнині рота. (Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта).	2
	Біль, його компоненти, провідні шляхи болю. Значення болю в медицині, стоматології. ( Боль, ее компоненти, ведущие пути боли. Значение боли в медицине, стоматологии)	2
	Місцеве потенційоване знеболення. Загальне знеболення. ( Местное потенцируемое обезболивание. Общее обезболивание).	2
	Серцеволегенева реанимація в практиці хірурга стоматолога. ( Сердечнолёгочна реанимація в практике хирурга стоматолога).	2
	Місцеві анестетики, їх властивості, побічні дії. Обладнання для місцевого знеболення. ( Местние анестетики, их свойства, косвенние действия. Оборудование для местного обезболивания).	2
	Аплiкацiйна та інфiльтрацiйна анестезія: показання, техніка виконання, Ускладнення, їх профілактика i лікування. ( Аппликационна и інфільтрационна анестезия: показание, техника исполнения, осложнения, их профилактика и лечение).	2
	Мандибулярна, щічна, язикова анестезія: показання, техніка виконання, ускладнення i їх лікування. ( Мандибулярна, щёчна, язикова анестезия: показание, техника исполнения, осложнения и их лечения).	2
	Торусальна, підборідна анестезія: показання, техніка проведення, ускладнення, їх лікування. ( Торусальна, подбородна анестезия: показание, техника проведения, осложнения, их лечения).	2
	Блокада рухових волокон нижньощелепного нерва: показання, техніка виконання, ускладнення, їх лікування. ( Блокада двигательних волокон нижнечелюстного нерва: показание, техника исполнения, осложнения, их лечения).	2
	Підочноямкова анестезія: види, показання, можливi ускладнення, їх профілактика. ( Подглазнична анестезия: види, показания, возможние осложнения, их профилактика).	2
	Туберальна анестезiя: показання, можливi ускладнення, їх профiлактика. ( Туберальна анестезия: показания, возможние осложнения, их профилактика).	2
	Рiзцева та пiднебiнна анестезiя: показання, можливi ускладнення, їх профiлактика. Оперативні втручання при цій анестезії. ( Резцова и нёбна анестезия: показания, возможние осложнение, их профилактика. Оперативние вмешательства при этой анестезии).
	Центральнi провiдниковi методи знеболення нижньої та верхньої щелепи з прилеглими тканинами. ( Центральние проводниковие методи обезболивания нижней и верхней челюсти с прилегающими тканями).	2
	Показання та протипоказання до видалення зубiв, пiдготовка хворого до операції. Методики видалення зубів. ( Показание и противопоказание к удалению зубов, подготовка больного к операции. Методики удаления зубов).	2
	Iнструментарiй для видалення зубiв. Видалення коренів та зубiв верхньої і нижньої щелепи. ( Инструментарий для удаления зубов. Удаление корней и зубов верхней и нижней челюсти).	2
	Ускладнення пiд час видалення зубів: клініка, дiагностика, лiкування i профiлактика. ( Осложнение во время удаления зубов: клиника, диагностика, лечение и профилактика).	2
	Ускладнення після видалення зубів в пiсляoперацiйному перiодi: клiнiка, дiагностика, лiкування i профiлактика. ( Осложнение после удаления зубов в послеоперационном периоде: клиника, диагностика, лечение и профилактика).	2
	Хвороби прорізування зубів. Затриманi та напiвзатриманi зуби. Клiнiка, дiагностика, лiкування i ускладнення. ( Болезни прорезивання зубов. Задержанние и напiвзатриманi зуби. Клиника, диагностика, лечение и осложнение).
	Перикоронiт: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення. ( Перикоронит: клиника, диагностика, лечение, осложнение).	2
	Перiодонтити: класифiкацiя, клiнiка, діагностика, профілактика. (Периодонтити: классификація, клиника, диагностика, профилактика).	2
	Хiрургiчнi методи лiкування періодонтитів. ( Хирургические методи лечения периодонтитов).	2
	Одонтогенна гранульома обличчя: клiнiка, лiкування. ( Одонтогенна гранулёма лица: клиника, лечение).	2
	Одонтогенний перiостит щелеп (гострий, хронiчний): клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення, фiзiотерапiя. ( Одонтогенний периостит челюстей (острий, хронический): клиника, диагностика, лечение, осложнение, физиотерапия).	2
	Гострий одонтогенний остеомiєлiт щелеп: етіологія, патогенез, класифікація, клiнiчний перебiг, диференцiйна дiагностика, профiлактика, лiкування (хiрургiчне, медикаментозне, фiзiотерапевтичне тощо), ускладнення. (Острий одонтогенний остеомиелит челюстей: этиология, патогенез, классификація, клинический ход, дифференциальна диагностика, профилактика, лечение (хирургическое, медикаментозное, физиотерапевтическое и тому подобное), осложнение).	2
	Хронiчний одонтогенний остеомiєлiт щелеп: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення, їх профiлактика. ( Хронический одонтогенний остеомиелит челюстей: клиника, диагностика, лечение, осложнения, их профилактика).	2
	Специфiчнi запальнi процеси ЩЛД (актиномікоз та туберкульоз): класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування. ( Специфические воспалительние процесси ЧЛО (актиномикоз и туберкулез): классификація, клинический ход, диагностика, лечение).	2
	Специфiчнi запальнi процеси ЩЛД (сифiлiс): класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування. ( Специфические воспалительние процесси ЧЛО (сифилис): классификація, клинический ход, диагностика, лечение).	2
	СНІД: класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування. ( СПИД: классификація, клинический ход, диагностика, лечение).	2
	ПМК. (ПМК).	2

Увага! Усі вірні відповіді (А)

Тема практичного заняття №1.

Світловий коефіцієнт у всіх стоматологічних кабінетах повинен складати:

1. 1:4
   
2. 1:6
   
3. 1:2
   
4. 1:8
   
5. 10
   

Рівень освітленості, що створюється місцевим джерелом світла, не повинен перевищувати рівень

загального освітлення більш ніж:

1. В 10 разів
   
2. У 5 разів
   
3. У 15 разів
   
4. У 2 рази
   
5. У 100 разів
   

Верхня щелепа складається з:

1. тіла і чотирьох відростків;
   
2. тіла і двох відростків;
   
3. тіла і трьох відростків;
   
4. тіла і п'яти відростків.
   

Hiatus maxillaris відкривається в:

1. середньому носовому ході;
   
2. верхньому носовому ході;
   
3. нижньому носовому ході.
   

Слізна борозна знаходиться:

1. позаду лобового відростка;
   
2. на лобовому відростку;
   
3. попереду лобового відростка;
   
4. на виличному відростку.
   
5. 
   

Носослізний канал в носовій порожнині відкривається в:

1. середньому носовому ході;
   
2. нижньому носовому ході;
   
3. верхньому носовому ході.
   

Якого відростка немає на верхньощелепний кістці?:

1. верхньощелепного;
   
2. лобового;
   
3. альвеолярного;
   
4. піднебінного;
   
5. виличного.
   

Вилична кістка має:

1. три поверхні і два відростки;
   
2. дві поверхні и три відростки;
   
3. три поверхні і три відростки;
   
4. дві поверхні і два відростки.
   

Коса лінія на нижній щелепі починається:

1. нижче за отвір підборіддя;
   
2. на рівні отвору підборіддя
   
3. вище за отвір підборіддя.
   

Жувальна горбистість знаходиться на:

1. зовнішний поверхні гілки нижньої щелепи.
   
2. внутрішний поверхні гілки нижньої щелепи;
   

Torus mandibulae знаходиться на:

1. внутрішний поверхні гілки нижньої щелепи.
   
2. зовнішний поверхні гілки нижньої щелепи;
   

Fovea pterygoidea знаходиться на:

1. на шийці виросткового відростка;
   
2. зовнішний поверхні гілки нижньої щелепи;
   
3. внутрішний поверхні гілки нижньої щелепи
   
4. на вінцевому відростку.
   

Fovea pterygoidea це місце прикріплення:

1. зовнішнього крилоподібного м'яза;
   
2. внутрішнього крилоподібного м'яза.
   

При повному переломі альвеолярного відростка:

1. лінія перелому проходить через всю товщу альвеолярного відростка.
   
2. лінія перелому проходить через зовнішню компактну пластинку і губчасту речовину;
   

Жувальний м'яз:

1. починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги, прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи;
   
2. займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля, яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;
   
3. починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні кута нижньої щелепи;
   
4. починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового відростка.
   

Скроневий м'яз:

1. займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля, яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;
   
2. починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги, прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи;
   
3. починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні угла нижньої щелепи;
   
4. починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового відростка.
   

Медіальний крилоподібний м'яз:

1. починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні кута нижньої щелепи;
   
2. починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги, прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої
   
3. щелепи;
   
4. займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;
   
5. починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового відростка.
   

Латеральнокрилоподібний м'яз:

1. починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового суглоба.
   
2. починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи;
   
3. займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля, яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;
   
4. починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні кута нижньої щелепи;
   

Щелепнопід'язиковий м'яз:

1. починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;.
   
2. починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до двучеревцевої ямки нижньої щелепи;
   
3. починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;
   
4. починається від spina mentalis нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки, вплітається в товщу язика.
   

Двочеревцевий м'яз:

1. починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до двучеревцевої ямки нижньої щелепи
   
2. починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижїй щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;
   
3. починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;
   
4. починається від spina mentalis нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки і вплітається в товщу язика.
   

Підборіднопід'язиковий м'яз:

1. починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;
   
2. починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;
   
3. починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до
   
4. двучеревцевої ямки нижньої щелепи
   
5. починається від spina mentalis нижнєї щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки і вплітається в товщу язика.
   

Язиковопідборідний м'яз:

1. починається від spina mentalis нижнєї щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки і вплітається в товщу язика.
   
2. починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижньой щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;
   
3. починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до двучеревцевої ямки нижньої щелепи;
   
4. починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;
   

М'яз, що піднимає нижню щелепу:

1. медіальнокрилоподібний;
   
2. щелепнопід'язиковий;
   
3. двубрюшний;
   
4. підборіднопод'язиковий;
   
5. язикова для підборіддя.
   

М'яз, що опускає нижню щелепу:

1. двучеревцева;
   
2. жувальний;
   
3. скроневий;
   
4. медіальна крилоподібна;
   
5. латеральна крилоподібна.
   

До м'язів кола очей не видноситься:

1. великий виличновий м'яз
   
2. м'яз гордівників;
   
3. круговий м'яз ока;
   

Бічну стінку ротової порожнини утворює:

щічний м'яз;

1. м'яз сміху;
   
2. м'яз, що опускає кут рота;
   
3. м'яз, що опускає нижню губу;
   
4. круговий м'яз рота;
   
5. м'яз, що піднимає верхню губу
   

До м'язів, лежачих вище за під'язикову кістку не видноситься:

1. грудінопод'язикова м'яз;
   
2. щелепнопідязиковий м'яз;
   
3. двучеревцева м'яз;
   
4. подбородочнопод'язикова м'яз
   
5. шилопод'язикова м'яз.
   

До м'язів, лежачих нижче за під'язикову кістку не видноситься:

1. двучеревцева м'яз;
   
2. грудінопод'язикова м'яз;
   
3. грудінощитовідна м'яз;
   
4. щитопод'язикова м'яз;
   
5. лопаточнопод'язикова м'яз.
   

До поверхневих м'язів шиї видноситься:

1. підшкірний м'яз шиї
   
2. сходові м'язи;
   
3. довгий м'яз шиї;
   
4. прямі м'язи голови
   
5. довгий м'яз голови
   

Жувальна фасція не покриває:

1. зовнішний крилоподібний м'яз;
   
2. жувальний м'яз;
   
3. привушну залозу
   

Щічний м'яз покриває наступна фасція:

1. f.buccopharyngea
   
2. f.temporalis;
   
3. f.masseterica;
   

Поверхнева пластинка, що виділяється згідно Паризькій анатомічний номенклатурі, відповідає якій фасції по В.Н. Шевкуненко?:

1. поверхневой фасції шиї;
   
2. поверхневому листку власної фасції шиї;
   
3. глибокому листку власної фасції шиї;
   
4. внутрішний фасції шиї
   
5. передхребетний фасції.
   

Претрахеальна пластинка, що виділяється згідно Паризькій анатомічний номенклатурі, відповідає якій фасції по В.Н. Шевкуненко?:

1. власний фасції шиї;
   
2. поверхневій фасції шиї;
   
3. внутрішний фасції шиї;
   
4. передхребетний фасції;
   

Яка фасція не виділяється Паризькою анатомічною номенклатурою, але є в класифікації фасцій по В.Н. Шевкуненко?:

1. внутрішня фасція шиї;
   
2. поверхнева фасція шиї
   
3. поверхневий листок власної фасції шиї;
   
4. глибокий листок власної фасції шиї;
   
5. передхребетна фасція.
   

До якого шийного хребця притискують загальну сонну артерію для тимчасової зупинки кровотечі з неї?:

1. VI;
   
2. IV;
   
3. V;
   
4. VII;
   
5. VIII.
   

Від зовнішньої сонної артерії, на місці її початку, першою відходить наступна артерія:

1. верхньої щитовидної залози;
   
2. язикова;
   
3. лицева;
   
4. висхідна глоткова
   
5. задня вушна;
   
6. верхньощелепна.
   

Межі трикутника Пірогова:

1. задний край m mylohyoideus, заднє черевце m.digastricus, стовбур n.hypoglossus;
   
2. передний дорай m.mylohyoideus, заднє черевце m.digastricus, а.facialis;
   
3. задний край m.mylohyoideus, переднє черевце m.digastricus, стовбур n.hypoglossus.
   

Середня менінгеальна артерія відходить від:

1. верхньощелепний артерії;
   
2. лицевої артерії;
   
3. поверхневій скроневій артерії;
   
4. язиковий артерії.
   

Нижня альвеолярна артерія являєтся гілкою:

1. верхньощелепний артерії;
   
2. лицевій артерії;
   
3. поверхневій скроневій артерії;
   
4. язиковий артерії.
   

Підочноямкова артерія є гілкою:

1. верхньощелепний артерії;
   
2. лицевій артерії;
   
3. поверхневій скроневій артерії;
   
4. язиковий артерії.
   

Кутова артерія є гілкою:

1. лицевої артерії;
   
2. верхньощелепової артерії;
   
3. поверхневій скроневій артерії;
   
4. язиковий артерії.
   

Внутрішня сонна артерія в області шиї:

1. гілок не віддає;
   
2. віддає одну гілку
   
3. віддає дві гілки;
   
4. віддає багато судин.
   

Очна артерія відходить від:

1. внутрішний сонний артерії
   
2. зовнішньою сонною артерии
   
3. верхньощелепний артерії.
   

Лицева вена впадає:

1. у внутрішню яремну вену;
   
2. у зовнішню яремну вену.
   

Загальна лицева вена впадає:

1. у внутрішню яремну вену;
   
2. у зовнішню яремну вену.
   

Лицева вена (передня) і позадучелюстна вена зливаючись, впадають:

1. у загальну лицеву вену;
   
2. у зовнішню яремну вену
   
3. у крилоподібне венозне сплетення
   

Зовнішня і передня яремні вени, з'єднуючись, вливаються:

1. у підключичну вену;
   
2. у внутрішню яремну вену;
   
3. у крилоподібне венозне сплетення.
   

Скронево-нижньощелеповий суглоб це парне зчленування, утворене нижньощелеповими і:

1. скроневими кістками;
   
2. тім'яними кістками;
   
3. потиличною кісткою;
   
4. верхньощелепними кістками
   
5. лобовою кісткою;
   
6. клиновидною кісткою.
   

Якої форми суглобова головка виросткового відростка нижньої щелепи?:

1. еліпсоїдною;
   
2. круглою;
   
3. плоскою;
   
4. кулястою
   
5. конусовидною
   

Нижньощелепова (суглобова) ямка скроневої кістки відмежовується спереду:

1. суглобовим горбком;
   
2. передним краєм кам'янистобарабанної щілини;
   
3. суглобовою ямкою;
   
4. виличним відростком.
   

Нижньощелепова (суглобова) ямка скроневої кістки відмежовується ззаду:

1. передним краєм кам'янистобарабанної щілини;
   
2. суглобовою ямкою;
   
3. суглобовим горбком;
   
4. виличним отростком.
   

Кам'янистобарабанна щілина ділить нижньощелеповую ямку на дві частини:

1. передню і задню;
   
2. внутрішню і зовнішню;
   
3. верхню і нижнюю.
   

Скронево-нижньощелеповий суглоб видноситься до:

1. інконгруентним суглобам;
   
2. конгруентним суглобам;
   
3. і до тих і до інших.
   

За рахунок чого вирівнюється інконгруентність

1. капсули і диска;
   
2. скронево-нижньощелепового суглоба?:
   
3. суглобового горбка і суглобової ямки;
   
4. суглобової головки і диска;
   
5. капсули і зв'язок;
   
6. суглобового горбка капсули, зв'язок і диска.
   

У якому віці суглобовий горбок відсутний?:

1. у новонароджених;
   
2. до 5-6 літнього віку;
   
3. до 8-12 літнього віку;
   
4. до 16 літнього віку;
   
5. до 22 літнього віку.
   

У якому віці з'являється суглобовий горбок?:

1. до 7-8 місяця життя дитини;
   
2. до 1-2 місяцю життя дитини;
   
3. до 3-6 місяця життя дитини;
   
4. до 1го року життя дитини
   
5. до 2го року життя дитини
   
6. до 3го року життя дитини
   

Суглобовий горбок повністю оформляється у віці:

1. 6-7 років;
   
2. 1-2х років;
   
3. 2-3х років;
   
4. 4-6 років;
   
5. 8-9 років;
   
6. 10-11 років.
   

Суглобова головка при русі нижньої щелепи ковзає по:

1. задньому скату суглобового горбка;
   
2. передньому скату суглобового горбка;
   
3. по зовнішний поверхні суглобового горбка;
   
4. по внутрішний поверхні суглобового горбка.
   

Висота суглобового горбка:

1. залежить від віку і зубної оклюзії;
   
2. залежить тільки від віку;
   
3. залежить тільки від зубної оклюзії;
   
4. не залежить від віку і зубної оклюзії.
   

У літньому віці висота суглобового горбка:

1. зменшується.
   
2. збільшується сильно;
   
3. трохи збільшується
   
4. залишається без змін;
   

У якому віці найбільша висота суглобового горбка?:

1. у людей середнього віку;
   
2. 15-20 років;
   
3. у людей літнього віку;
   
4. у людей похилого віку.
   

При якому прикусі найбільша висота суглобового горбка?:

1. ортогнатічеськом;
   
2. глибокому;
   
3. косому;
   
4. прогнатичному
   
5. прогенічеськом
   
6. відкритому.
   

Суглобовий диск є?:

1. двояковогнутую пластинку
   
2. двоопуклу пластинку;
   
3. плоску пластинку
   

Об'єм верхнього поверху скронево-нижньощелепового суглоба складає:

1. 1,5 мл;
   
2. 0,5 мл;
   
3. 1,0 мл;
   
4. 2,0 мл;
   
5. 2,5 мл;
   
6. 3,0 мл.
   

Об'єм нижнього поверху скронево-нижньощелепового суглоба складає:

1. 0 5 мл;
   
2. 1,0 мл;
   
3. 1,5 мл;
   
4. 2,0 мл;
   
5. 2,5 мл;
   
6. 3,0 мл.
   

Суглобова капсула складається з:

1. зовнішнього шару фіброзного, внутрішнього зндотеліального;
   
2. зовнішнього шару зндотеліального, внутрішнього фіброзного
   
3. зовнішнього шару фіброзного, середнього зндотеліального, внутрішнього фіброзного.
   

Який шар суглобової капсули виробляє синовіальную рідину?:

1. внутрішний.
   
2. зовнішний;
   
3. середний;
   

Передня частина суглобової капсули прикріпляється:

1. попереду горбка
   
2. позаду горбка;
   
3. на верхівці горбка.
   

Задня частина суглобової капсули прикріпляється:

1. у кам'янистобарабанний щілині;
   
2. позаду суглобового горбка
   
3. до кісток середнього вуха;
   
4. до кісток внутрішнього вуха;
   
5. до виличного відростка скроневої кістки.
   

У скронево-нижньощелеповому суглобі можливо:

1. вертикальні, сагиттальниє і трансверзальниє рухи.
   
2. тільки вертикальні рухи;
   
3. сагиттальниє рухи;
   
4. вертикальні і сагиттальниє рухи;
   
5. трансверзальниє рухи;
   

У нормі, при максимальному відкритті рота, різцева відстань рівна:

1. .40-50 мм;
   
2. 20-30 мм;
   
3. 30-40 мм;
   
4. .50-60 мм;
   
5. 60-70 мм.
   

Зміна відстані між ріжучими крами центральних різців у бік його зменшення або збільшення:

1. указує на патологію в суглобі;
   
2. не указує на патологію в суглобі.
   

Помірноопуклоувігнутий суглоб характерний для якого прикусу?:

1. ортогнатічеського;
   
2. прямого;
   
3. глибокого.
   

Для якого прикусу характерний суглоб сплощення?:

1. прямого;
   
2. ортогнатічеського;
   
3. глибокого
   

Для якого прикусу характерний підкресленоопуклоувігнутий суглоб?:

1. глибокого.
   
2. ортогнатічеського;
   
3. прямого;
   

Верхньою межею розташування привушної залози є:

1. вилична дуга і зовнішний слуховий проход
   
2. вилична кістка;
   
3. вилична кістка і край верхньої щелепи;
   
4. скронева ямка.
   

Що є задньою межею розташування привушної залози?:

1. сосковидний відросток скроневої кістки і грудиноключичнососцевидний м'яз;
   
2. шилоподібний відросток скроневої кістки;
   
3. потилична кістка;
   
4. довгий м'яз спини.
   

Донизу привушна залоза спускається:

1. дещо нижче за кут нижньої щелепи
   
2. до середньої третини гілки нижньої щелепи;
   
3. до нижньої третини гілки нижньої щелепи;
   
4. до кута нижньої щелепи;
   

З медіального боку привушна залоза відмежовується:

1. шилоподібним відростком скроневої кістки, м'язами, що починаються від нього і стінкою глотки;
   
2. стінкою глотки;
   
3. стінками глотки і стравоходу
   
4. зовнішньою пластинкою крилоподібного відростка клиновидної кістки.
   

Привушна залоза ділиться на які долі?:

1. поверхнева і глибока;
   
2. передня і задня;
   
3. верхня і нижня;
   
4. передня, задня, поверхнева і глибока;
   
5. верхня, нижня, поверхнева і глибока.
   

Вага привушної залози а середньому складає:

1. 20-30 грам
   
2. 5-10 грам;
   
3. 10-15 грам;
   
4. 15-20 грам
   
5. 30-40 грам
   
6. 40-50 грам.
   

Капсула привушної залози із зовнішнього боку:

1. товста і суцільна.
   
2. тонка і несуцільна;
   
3. товста і несуцільна;
   
4. тонка і суцільна;
   

Капсула привушної залози з медіального боку:

1. тонка і несуцільна;
   
2. тонка і суцільна;
   
3. товста і несуцільна;
   
4. товста і суцільна
   

Які артерії проходять через товщу привушної залози?:

1. зовнішня сонна артерія з її гілками (поверхневою скроневою і верхньощелепною артеріями);
   
2. внутрішня і зовнішня сонна артерія з її гілками (поверхневою скроневою і верхньощелепною артеріями);
   
3. лицева артерія і внутрішня сонна артерія;
   
4. лицева артерія і зовнішня сонна артерія з її гілками (поверхневою скроневою і верхньощелепною артеріями).
   

Який нерв не проходить через привушну залозу?:

1. задний вушний нерв;
   
2. лицевий нерв;
   
3. вушноскроневий нерв;
   
4. нервові волокна від вушного ганглія.
   

Довжина вивидної протоки привушної залози звичайноо не перевищує:

1. 5-7 см;
   
2. 2-3 см;
   
3. 3-4 см;
   
4. 4-5 см;
   
5. 7-9 см.
   

Ширина (діаметр) вивидної протоки привушної залози дорослої людини складає в нормі:

1. від 2 до 3 мм;
   
2. від 1 до 2 мм;
   
3. від 3 до 4 мм;
   
4. від 4 до 5 мм.
   

У якому віці в нормі вивідна протока привушної залози ширша?:

1. у літніх людей.
   
2. у дітей раннього віку;
   
3. у юнацькому віці;
   
4. у осіб середнього віку;
   

Вивідна протока привушної залози зазвичай в нормі відходить:

1. на межі верхньої і середньої третини залози;
   
2. від верхньої третини залози;
   
3. від середньої третини залози;
   
4. на межі середньої і нижньої третини залози;
   
5. від нижньої третини залози.
   

Вивідна протока привушної залози свею позазалозовою частиною проходить:

1. по зовнішний поверхні власне жувального м'яза
   
2. по внутрішний поверхні власне жувального м'яза;
   
3. через товщу власне жувального м'яза;
   
4. поряд з цим м'язом протока не проходить.
   

Вивідна протока привушної залози відкривається на слизовій оболонці щоки в присінку рота напроти

1. другого верхнього моляра;
   
2. першого верхнього премоляра;
   
3. другого верхнього премоляра;
   
4. першого верхнього моляра;
   
5. третього верхнього моляра.
   

В середньому протягом однієї години привушна залоза здорової людини (середніх років) виробляє:

1. близько 5 мл слини, що не стимулює;
   
2. близько 1 мл слини, що не стимулює;
   
3. близько 10 мл слини, що не стимулює
   
4. близько 15 мл слини, що не стимулює
   

По складу секрету привушна залоза видноситься до:

1. чисто серозним залозам;
   
2. серознослизовим залозам;
   
3. слизовим залозам.
   

Привушна залоза це:

1. альвеолярна слинна залоза;
   
2. альвеолярна, а місцями трубчастоальвеолярна слинна залоза;
   
3. трубчастоальвеолярна слинна залоза;
   
4. трубчаста слинна залоза.
   

Піднижньощелепова залоза це:

1. альвеолярна, а місцями трубчастоальвеолярна слинна залозаальвеолярна слинна залоза;
   
2. трубчастоальвеолярна слинна залоза;
   
3. трубчаста слинна залоза.
   

Під'язикова залоза це:

1. трубчастоальвеолярна слинна залоза;
   
2. альвеолярна слинна залоза;
   
3. альвеолярна, а місцями трубчастоальвеолярна слинна залоза;
   
4. трубчаста слинна залоза.
   

Ложе піднижньощелепової залози обмежене зсередини:

1. діафрагмою дна порожнини рота і під'язиковоязиковим м'язом;
   
2. діафрагмою дна порожнини рота і підборіднопод'язиковим м'язом;
   
3. діафрагмою дна порожнини рота і щелепнопід'язиковим м'язом;
   
4. діафрагмою дна порожнини рота і двучеревцевої м'язом.
   

Ложе піднижньощелепової залози обмежене зовні:

1. внутрішньою поверхнею тіла нижньої щелепи;
   
2. під'язиковою кісткою;
   
3. внутрішньою поверхнею гілки нижньої щелепи.
   

Ложе піднижньощелепової залози обмежене знизу:

1. черевцями двучеревцевої м'яза
   
2. щелепнопід'язиковим м'язом;
   
3. підборіднопод'язиковим м'язом;
   
4. під'язиковоязиковим м'язом;
   
5. шилопод'язиковой м'язом;
   

Вивідна протока піднижньощелепової залози зазвичай відходить від якого її відділу?:

1. верхньомедіального;
   
2. медіального
   
3. нижнемедиального;
   
4. нижнього;
   
5. задневерхнйого;
   
6. заднього
   

Довжина вивидної протоки піднижньощелепової залози не перевищує:

1. 5-7 см;
   
2. 2-3 см;
   
3. 3-4 см;
   
4. 7-10 см.
   

Ширина (просвіт) вивидної протоки піднижньощелепової залози рівна:

1. 2-4 мм;
   
2. 1-2 мм;
   
3. 4-5 мм;
   
4. 5-6 мм.
   

Гирло вивидної протоки піднижньощелепової залози:

1. вужчий, ніж в привушний залозі;
   
2. ширше, ніж в привушний залозі;
   
3. таке ж, як і в привушний залозі.
   

Капсула піднижньощелепової залози утворюється за рахунок розщеплювання:

1. поверхневого листка власної фасції шиї;
   
2. глибокого листка власної фасції шиї;
   
3. передхребетний фасції;
   
4. щічноглотковій фасції
   
5. жувальний фасції;
   
6. фасції язика.
   

Капсула піднижньощелепової залози зовні:

1. щільна;
   
2. тонка;
   
3. дуже тонка.
   

Капсула піднижньощелепової залози зсередини:

1. тонка.
   
2. дуже щільна;
   
3. щільна;
   

Вага незміненої піднижньощелепової залози в середньому складає:

1. 8-10 грам
   
2. 1-2 грами
   
3. 5-6 грам;
   
4. 10-15 грам;
   
5. 20-30 грам.
   

Після 50 річного віку вага піднижньощелепової залози:

1. зменшується;
   
2. збільшується
   
3. залишається без змін
   

Кровопостачання піднижньощелепової залози здійснюється за рахунок наступних артерій:

1. лицевої, язикової і підпідборідної артерій;
   
2. внутрішньої сонної артерії
   
3. верхньощелепної і лицевої артерій;
   
4. щитовидної артерії;
   
5. лицевої, язикової і щитовидної артерій.
   

У здорових людей протягом однієї години піднижньощелепова залоза в середньому виробляє:

1. близько 1-2 мл слини, що не стимулює;
   
2. близько 1 мл слини, що не стимулює;
   
3. близько 6 мл слини, що не стимулює;
   
4. близько 2-4 мл слини, що не стимулює.
   

По характеру секрету піднижньощелепова залоза є:

1. серознослизовою слинною залозою;
   
2. чисто серозною слинною залозою;
   
3. слизовою слинною залозою.
   

Зовні під'язикова залоза прилягає до:

1. внутрішний поверхні тіла нижньої щелепи;
   
2. під'язиковій кістці;
   
3. внутрішньої поверхні гілки нижньої щелепи.
   

Зсередини під'язикова залоза граничить з:

1. під'язиковоязиковим і язиково-підборідними м'язами;
   
2. під'язиковоязиковим м'язом;
   
3. язиково-підборідним м'язом;
   
4. щелепнопід'язиковим м'язом;
   
5. під'язиковоязиковим, язиково-підборідним і щелепнопід'язиковим м'язами
   

Зсередини до під'язикової залози не примикає:

1. артерія підпідборіддя;
   
2. язиковий нерв
   
3. кінцеві гілки під'язикового нерва;
   
4. язикова артерія;
   
5. язикова вена;
   
6. вивідна протока піднижньощелепової залози.
   

Під'язикова залоза:

1. оточена тонкою капсулою;
   
2. оточена товстою капсулою;
   
3. капсули залози немає.
   

Вага під'язикової залози в середньому рівна:

1. 3-5 грам;
   
2. 1-3 грами
   
3. 5-10 грам;
   
4. 10-15 грам
   

Під'язикова залоза має:

1. малі і загальний під'язикові протоки
   
2. тільки малі під'язикові протоки;
   
3. тільки загальна під'язикова протока;
   

Довжина загальної вивидної протоки під'язикової залози в середньому складає:

1. від 1 до 2 см;
   
2. від 2 до 3 см;
   
3. від 3 до 4 см;
   
4. від 4 до 5 см.
   

Діаметр загальної вивидної протоки під'язикової залози рівний:

1. від 1 до 2 мм;
   
2. від 2 доб 3 мм;
   
3. від 3 до 4 мм;
   
4. від 4 до 5 мм.
   

Загальна вивідна протока під'язикової залози найчастіше:

1. впадає у вивідну протоку піднижньощелепової залози;
   
2. відкривається самостійно загальною вивидною під'язиковою протокою;
   
3. відкривається з малими під'язиковими вивідними протоками
   

Під'язикова залоза кровопостачається:

1. під'язиковою артерією;
   
2. лицевою артерією;
   
3. щитовидною артерією
   
4. верхньощелепною артерією.
   

Під'язикова залоза отримує чутливу іннервацію від:

1. язикового нерва;
   
2. під'язикового нерва;
   
3. лицевого нерва;
   
4. блукаючого нерва
   

Піднижньощелепова залоза отримує чутливу іннервацію від:

1. язикового нерва;
   
2. під'язикового нерва
   
3. лицевого нерва
   
4. блукаючого нерва.
   

По складу секрету під'язикова залоза видноситься до:

1. серозно-слизовим залозам;
   
2. чисто серозним залозам;
   
3. слизовим залозам.
   

Стеноновою протокою раніше називали:

1. протока привушної залози
   
2. протока піднижньощелепової залози;
   
3. загальна протока під'язикової залози
   
4. малі протоки під'язикової залози.
   

Вартоновою протокою раніше називали:

1. протока піднижньощелепової залози
   
2. протока привушної залози;
   
3. загальна протока під'язикової залози
   
4. малі протоки під'язикової залози.
   

Барталіновою протокою раніше називали:

1. загальна протока під'язикової
   
2. протока привушної залози
   
3. протока піднижньощелепової залози;
   
4. малі протоки під'язикової залози
   

Рівінієвими протоками раніше називали:

1. малі протоки під'язикової залози
   
2. протока привушної залози;
   
3. протока піднижньощелепової залози
   
4. загальна протока під'язикової залози;