Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта. 2

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Методика обследования полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика, 2859.2kb.
• Тематический план занятий по терапевтический стоматологии детского возраста 5 курс, 13.8kb.
• Примерная программа дисциплины стоматология модуль «хирургия полости рта», 390.14kb.
• Тема Рассматриваемые вопросы, количество часов, 86.05kb.
• «Пищеварение в ротовой полости», 141.8kb.
• Анкета 5 Питание и профилактика заболеваний ротовой полости, 139.28kb.
• Врач-стоматолог детский, 16.13kb.
• Темы рефератов для студентов 4 курса стоматологического факультета. Поражения кожи, 19.74kb.
• Cavitas oris начальный отдел пищеварительного тракта, состоящий из ротового отверстия, 263.58kb.
• План проведения электива для клинических ординаторов "Применение высоких и низких температур, 84.57kb.

Тема практичного заняття №6. Вибір знеболення та підготовка хворого до хірургічного втручання при супутніх захворюваннях.


До хірурга-стоматолога звернулася вагітна жінка для видалення кореня 27 зуба. Який з анестетиків краще застосувати при місцевій анестезії в даному випадку?

1. Ультракаїн DS
   
2. Новокаїн
   
3. Тримекаїн
   
4. Лідокаїн
   
5. Ультракаїн форте
   

У хірургічне відділення звернувся паціент 22 років для проведення операції атипового видалення 48 зуба з приводу хронічного перікороноріту в стадії ремісії. У пацієнта – психічна неурівноваженість, страх перед втручанням. Супутніх захворювань немає. Ат= 120/70, пульс72уд/хв. Яким препаратом для премедікації треба віддаті перевагу?

1. Транквілізаторам
   
2. Наркотичним анальгетикам
   
3. Транквілізаторам-анальгетикам
   
4. Седативним анальгетикам
   
5. Седативним
   

Пацієнту в умовах поліклініки планується загальне знеболення з приводу стоматологічніх втручань. Які з перерахованих питань знаходяться в компетенції лікаря анестезіолога?

1. Підбір анестетика для конкретного хворого
   
2. Розташування пацієнта в стоматологічному кріслі, вікові, статеві параметри хворого, локалізація і вид патологічного процесу, трівалість і травматичність оперативного втручання
   
3. Вікові, статеві параметри хворого, локалізація і вид патологічного процесу, тривалість і травматичність оперативного втручання
   
4. Оптимальний вибір оперативного доступу до патологічного вогнища з урахуванням вікових, статевих параметрів хворого, трівалості і
   
5. Травматичності оперативного втручання
   
6. Оптимальний вибір оперативного доступу до патологічного вогнища та анестетика, який забезпечить адекватне знеболювання
   

Війковий вузол (ганглій) пов'язаний з якою гілкою трійчастого нерва?:

1. першою;
   
2. другою;
   
3. третьою.
   

Крилопіднебінний ганглій (вузол) пов'язаний з якою гілкою трійчастого нерва?:

1. другою;
   
2. першою;
   
3. третьою.
   

Піднижньощелеповий, під'язиковий і вушний ганглії пов'язані з якою гілкою трійчастого нерва?:

1. третьою.
   
2. першою;
   
3. другою;
   

Трійчастий нерв є:

1. змішаним.
   
2. чутливим;
   
3. руховим;
   

До якої гілки трійчастого нерва (чутливий) приєднуються рухові гілочки і роблять цю гілку змішаною?:

1. нижньощелепової
   
2. очноямкової;
   
3. верхньощелепної;
   

Очноямковий нерв трійчастого нерва вступає в очну ямку через:

1. верхню очноямкову щілину;
   
2. круглий отвір;
   
3. овальний отвір;
   
4. нижню очноямкову щілину.
   

Виличний нерв і гілки трійчастого нерва входить в очну ямку через:

1. нижню очноямкову щілину.
   
2. круглий отвір;
   
3. овальний отвір;
   
4. верхню очноямкову щілину;
   

Слізний нерв I гілки трійчастого нерва анастомозує з:

1. виличним нервом;
   
2. лобовим нервом;
   
3. підочноямковим нервом;
   
4. нижньощелеповим нервом;
   
5. язиковим нервом.
   

Верхньощелепний нерв виходить з порожнини черепа через:

1. круглий отвір;
   
2. овальний отвір;
   
3. шилососковидний отвір.
   

Нижньощелеповий нерв виходить з порожнини черепа через?:

1. овальний отвір;
   
2. круглий отвір;
   
3. шилососковидний отвір.
   

Задні верхні альвеолярні гілки відходять від підочноямкового нерва:

1. до входу нерва в очницю;
   
2. у задньому відділі підочноямкового каналу
   
3. у передньому відділі підочноямкового каналу;
   
4. після виходу нерва з підочноямкового каналу.
   

Передні верхні альвеолярні гілки відходять від підочноямкового нерва:

1. у передньому відділі підочноямкового каналу;
   
2. до входу нерва в очну ямку;
   
3. у задньому відділі підочноямкового каналу;
   
4. після виходу нерва з підочноямкового каналу.
   

«Верхнє зубне сплетення» це:

1. анастомози верхніх альвеолярних гілок;
   
2. анастомози слізного і виличного нервів;
   
3. анастомози I, II гілок трійчастого нерва;
   
4. анастомози II, III гілок трійчастого нерва.
   

Нижньощелеповий нерв є:

1. змішаним.
   
2. руховим;
   
3. чутливим;
   

Яка частина нижньощелепового нерва переважно рухова?:

1. передня;
   
2. задня.
   

Яка частина нижньощелепового нерва переважно чутлива?:

1. задня.
   
2. передня;
   

I гілка трійчастого нерва ділиться на:

1. лобовий, носовійний, слізний нерв
   
2. виличний, підочноямковий нерв.
   
3. вушноскроневий, нижньоальвеолярний і язиковий нерв;
   

II гілка трійчастого нерва ділиться на:

1. виличний, підочноямковий нерв
   
2. лобовий, носовійний, слізний нерв
   
3. вушноскроневий, нижньоальвеолярний і язиковий нерв.
   

III гілка трійчастого нерва ділиться на:

1. вушноскроневий, нижньоальвеолярний і язиковий нерв.
   
2. лобовий, носовійний, слізний нерв;
   
3. виличною, підочноямковий нерв
   

«Нижнє зубне сплетення» утворюється за рахунок:

1. нижніх зубних гілок нижнього альвеолярного нерва;
   
2. анастомозів вушноскроневого нерва;
   
3. анастомозів язикового нерва.
   

Язиковий нерв анастомозує з:

1. язикоглотковим і під'язиковим нервом
   
2. підочноямковим нервом;
   
3. лицевим нервом (великий кам'янистий нерв);
   
4. блукаючим нервом;
   

Вегетативна іннервація привушної залози здійснюється за рахунок:

1. вушноскроневого нерва;
   
2. підочноямкового нерва;
   
3. лицевого нерва
   
4. блукаючого нерва.
   

Чи містить аурікулотемпоральний нерв післявузлові симпатичні і секреторні парасимпатичні волокна?:

1. так.
   
2. немає;
   

Язиковий нерв анастомозує з:

1. барабанною струною лицевого нерва;
   
2. блукаючим нервом;
   
3. великим кам'янистим нервом лицевого нерва;
   
4. підочноямковим нервом
   
5. крилопіднебінним ганглієм
   

З якою гілкою трійчастого нерва пов'язаний війковий ганглій?:

1. першою
   
2. другою;
   
3. третьою.
   

Війковий ганглій розташований в товщі:

1. жирової клітковини, що оточує зорове яблуко, на латеральний поверхні зорового нерва.
   
2. верхнього повіки
   
3. нижнього повіки;
   
4. зовнішнього кута ока;
   
5. внутрішнього кута ока
   

Крилопіднебінний вузол (ганглій) пов'язаний з якою гілкою трійчастого нерва?:

1. другою;
   
2. першою;
   
3. третьою.
   

Від крилопіднебінного ганглія не відходить нерв:

1. вушноскроневий нерв;
   
2. очноямковий нерв;
   
3. носопіднебінний нерв;
   
4. великий піднебінний нерв;
   
5. малий піднебінний нерв;
   
6. нерв крилопіднебінного каналу.
   

Вушний вузол (ганглій) пов'язаний з трійчастим нервом через:

1. вушноскроневий нерв;
   
2. носовійний нерв;
   
3. слізний нерв;
   
4. виличний нерв;
   
5. підочноямковий нерв;
   
6. нижньолуночковий нерв;
   
7. язиковий нерв.
   

Піднижньощелеповий ганглій отримує чутливі волокна від:

1. язикового нерва;
   
2. вушноскроневого нерва
   
3. нижньоальвеолярного нерва;
   
4. носовійного нерва.
   

Секреторні волокна піднижньощелеповий ганглій отримує від:

1. барабанної струни лицевого нерва
   
2. блукаючого нерва
   
3. язикоглоткового нерва;
   
4. великого кам'янистого нерва лицевого нерва;
   

Під'язиковий ганглій отримує чутливі волокна від:

1. язикового нерва
   
2. нижньоальвеолярного нерва
   
3. носовійниго нерва
   
4. вушноскроневого шва;
   

Секреторні волокна піднижньощелеповий ганглій отримує від:

1. барабанної струни n.facialis;
   
2. великого кам'янистого нерва n.facialis;
   
3. язикоглоткового нерва;
   
4. блукаючого нерва.
   

Лицевий нерв це яка пара черепномозкових нервів?:

1. VII пара
   
2. V пара;
   
3. VI пара;
   
4. VIII пара;
   
5. IX пара;
   
6. X пара.
   

Лицевий нерв є:

1. руховим нервом.
   
2. чутливим нервом;
   
3. секреторним нервом;
   
4. смаковим нервом;
   

Лицевий нерв окрім рухових волочивон несе:

1. смакові і секреторні волокна;
   
2. чутливі волокна;
   
3. симпатичні волокна;
   
4. парасимпатичні волокна.
   

Лицевий нерв виходить з порожнини черепа через:

1. шилососковидний отвір;
   
2. круглий отвір;
   
3. овальний отвір;
   
4. foramen caroticum externum.
   

Який нерв, що відходить від n.facialis, не видноситься до розгалуження цього нерва:

1. блоковидний нерв;
   
2. великий кам'янистий нерв;
   
3. барабанна струна;
   
4. задний вушний нерв;
   
5. скронева і вилична гілка;
   
6. щічна гілка;
   
7. краєва гілка.
   

З яким нервом не анастомозується n.facialis?:

1. під'язиковим нервом;
   
2. вушноскроневим нервом;
   
3. виличним нервом;
   
4. щічним нервом;
   
5. слуховим нервом;
   
6. блукаючим нервом.
   

Скронева і вилична гілці (для м'язів зовнішнього вуха, лоба, виличного і скроневого м'яза очної ямки) є частиною:

1. лицевого нерва;
   
2. трійчастого нерва;
   
3. блукаючого нерва;
   
4. язикоглоткового нерва;
   
5. під'язикового нерва.
   

Щічна гілка є частиною якого нерва?:

1. лицевого нерва;
   
2. блукаючого нерва;
   
3. трійчастого нерва;
   
4. під'язикового нерва;
   
5. язикоглоткового нерва.
   

Краєва гілка це частина якого нерва?:

1. лицевого нерва;
   
2. трійчастого нерва;
   
3. блукаючого нерва;
   
4. язикоглоткового нерва;
   
5. під'язикового нерва.
   

Підшкірний м'яз шиї інервується:

1. лицевим нервом;
   
2. трійчастим нервом;
   
3. верхним шийним симпатичним ганглієм;
   
4. зірчастим ганглієм шиї;
   
5. крилопіднебінним ганглієм.
   

Який нерв іннервує шилоглоточний м'яз?:

1. язикоглотковий нерв;
   
2. лицевий нерв;
   
3. трійчастий нерв;
   
4. блукаючий нерв;
   
5. під'язиковий нерв.
   

Язикоглотковий нерв, в основному (переважно), є:

1. чутливим нервом;
   
2. руховим нервом;
   
3. секреторним нервом;
   
4. смаковим нервом.
   

Язикові гілки язикоглоткового нерва іннервують слизову оболонку:

1. в задній третині язика.
   
2. в передній третині язика;
   
3. в середній третині язика;
   

Язикові гілки язикоглоткового нерва містять:

1. чутливі і смакові волокна;
   
2. тільки чутливі волокна;
   
3. тільки рухові волокна;
   
4. тільки смакові волокна;
   
5. рухові і смакові волокна;
   
6. секреторні волокна.
   

Чутливі гілки язикоглоткового нерва іннервують:

1. слизову оболонку мигдалин і дужок м'якого піднебіння;
   
2. слизову оболонку ретромолярної області;
   
3. слизову оболонку задньої частини носової порожнини;
   
4. моляри нижньої щелепи;
   
5. моляри верхньої і нижньої щелепи.
   

Язикова поверхня надгортанника інервується:

1. язикоглотковим нервом;
   
2. трійчастим нервом;
   
3. лицевим нервом;
   
4. блукаючим нервом;
   
5. під'язиковим нервом.
   

Блукаючий нерв це яка пара черепномозкових нервів?:

1. X пара;
   
2. V пара;
   
3. VII пара;
   
4. IX пара;
   
5. XII пара.
   

Блукаючий нерв містить:

1. чутливі, рухові і парасимпатичні волокна.
   
2. чутливі волокна;
   
3. рухові волокна;
   
4. чутливі і рухові волокна;
   
5. чутливі, рухові і симпатичні волокна
   

Вушна гілка блукаючого нерва пов'язана з:

1. лицевим неровом
   
2. трійчастим нервом;
   
3. язикоглотковим нервом
   
4. під'язиковим нервом;
   
5. крилопіднебінним вузлом.
   

Блукаючий нерв отримує симпатичні волокна?:

1. так;
   
2. немає.
   

Блукаючий нерв отримує симпатичні волокна від:

1. верхнього шийного симпатичного ганглія.
   
2. внутрішнього сонного сплетення;
   
3. сплетення менінгиальної артерії;
   
4. сплетення зовнішньої сонної артерії
   

Надгортанник і навколишня слизова оболонка чутливу іннервацію отримують від:

1. блукаючого нерва;
   
2. трійчастого нерва
   
3. лицевого нерва
   
4. під'язикового нерва;
   
5. крилопіднебінного вузла;
   
6. вушного ганглія
   

М'яз, що напружує м'яке піднебіння отримує іннервацію від:

1. блукаючого нерва і III гілки трійчастого нерва;
   
2. лицевого нерва
   
3. трійчастого нерва;
   
4. блукаючого нерва;
   
5. блукаючого нерва і I гілки трійчастого нерва;
   
6. блукаючого нерва і II гілки трійчастого нерва;
   
7. блукаючого і лицевого нерва
   
8. лицевого і трійчастого нерва (II і III гілки).
   

М'яке піднебіння отримує іннервацію від?:

1. блукаючого трійчастого і язикоглоткового нервів;
   
2. лицевого, трійчастого і язикоглоточногпро нервів;
   
3. під'язикового, блукаючого і язикоглоткового нервів
   
4. лицевого, язикоглоткового і під'язикового нервів;
   
5. блукаючого, язикоглоткового і під'язикового нервів;
   
6. блукаючого лицевого і язикоглоткового нервів.
   

Під'язиковий нерв це:

1. руховий;
   
2. чутливий;
   
3. чутливий і руховий
   
4. чутливий руховий і смаковий.
   
5. чутливий і смаковий
   

Під'язиковий нерв іннервує:

1. м'язи язика;
   
2. м'язи язика і щелепнопід'язиковий м'яз;
   
3. щелепнопід'язиковий м'яз;
   
4. м'язи язика, двубрюшную і щелепнопід'язиковий м'яз.
   

Під'язиковий нерв іннервує м'язи:

1. відповидної половини язика;
   
2. всього язика;
   
3. передньої частини язика
   
4. задньої частини язика.
   

Компактна пластинка нижньої щелепи на відміну від такої на верхній щелепі:

1. щільніша і товща;
   
2. менш щільна і менш товста;
   
3. менш щільна і товща
   
4. щільніша і менш товща.
   

Кількість доостних отворів на кортікальної пластинці (отвори каналів остеонов, через яких проходять судини і нерви) більше в якому відділі нижньої щелепи:

1. область різців і іклів;
   
2. область премолярів
   
3. область молярів
   

Інфільтраційна анестезія повинна починатися з:

1. шкіри, підшкірної клітковини, а потім належні м'які тканини;
   
2. належних м'яких тканин, підшкірної клітковини, а лише потім вводяться анестетики в шкіру.
   

Яка анестезія наступає швидше?:

1. інфільтраційна;
   
2. провідникова.
   

При якій анестезії використовуються нижчі концентрації анестетиків?:

1. при інфільтраційній;
   
2. при провідниковій.
   

Інтоксикація анестетиком виражена менше при якому виді анестезії?:

1. при інфільтраційний;
   
2. при провідниковій
   

«Мала гусяча лапка» це:

1. розгалуження гілок підочноямкового нерва;
   
2. розгалуження гілок лицевого нерва;
   
3. розгалуження III гілки трійчастого нерва;
   
4. Гассеров вузол
   

Відстань від альвеолярного краю до підочноямкового отвору у дорослих:

1. 3,5 см;
   
2. 0,5 см;
   
3. 1,5 см;
   
4. 2,5 см
   

Цільовим пунктом при інфраорбітальної анестезії є:

1. підочноямковий канал;
   
2. нижньощелеповий канал;
   
3. круглий отвір
   
4. крилопіднебінний канал;
   
5. підскронева ямка.
   

Відстань від нижньоочноямкового краю до підочноямкового отвору у дорослих:

1. 4-8 мм;
   
2. 1-2 мм;
   
3. 9-12 мм;
   
4. 13-20 мм
   

Відстань між нижньоочноямковим або альвеолярним крами і підочноямковим отвором у дітей чи відрізняється від таких у дорослих:

1. змінюється у бік їх зменшення.
   
2. змінюється у бік їх збільшення;
   

Токсичність новокаїну виявляється і коливається в дозі більш, ніж:

1. 5 міліграм на 1 кг ваги хворого;
   
2. 1 міліграм на 1 кг ваги хворого;
   
3. 15 міліграм на 1 кг ваги хворого;
   
4. 20 міліграм на 1 кг ваги хворого.
   

При яких захворюваннях знижується холінестеразна активність сироватки крові?:

1. гіпертиреоз, цирроз печінки, гепатит, алергічні реакції
   
2. грип, ангіна, ОРЗ;
   
3. запалення легенів, бронхіти, бронхоектатична хвороба
   
4. гіпертонічна хвороба, серцево-судинна недостатність
   

Недостатність якого вітаміну підсилює симптоми інтоксикації новокаїном?:

1. аскорбінової кислоти;
   
2. В1;
   
3. В6;
   
4. В12;
   
5. нікотинової кислоти
   
6. тільки при нестачі всіх вітамінів разом.
   

Дихальні аналептики на що впливають?:

1. стимулюють ЦНС, подрузнюють дихальний і судинний центри.
   
2. пригноблюють ЦНС, подразнюють дихальний і судинний центри
   
3. стимулюють ЦНС, пригноблюють дихальний і судинний центри;
   
4. стимулюють ЦНС, подразнюють дихательний і пригноблюють судинний центри;
   

Які препарати слід віднести до дихальних аналептиків?:

1. кордіамін
   
2. строфантин, корглікон;
   
3. фуросемід, манітол;
   
4. гексенал, тіопентал натрію
   

Серцеві глікозиди це:

1. строфантин, корглікон;
   
2. фуросемід, манітол;
   
3. гексенал, аміназін.
   

Для зняття збудження при важкій інтоксикації новокаїном призначають:

1. 5-10% розчин гексенала, 2,5% розчин аміназину;
   
2. 0,05% розчин строфантину, 0,06% розчину корглікона
   
3. фуросемід, маніла
   

Антагоністом гексенала і тиопенталнатрия є:

1. бемегрід
   
2. кордіамін;
   
3. фуросемід;
   
4. епінефрин;
   
5. кофеїн;
   
6. аскорбінова кислота;
   
7. нікотинова кислота.
   

Ряд несприятливих ефектів адреналіну можна зняти:

1. анапріліном, нітрогліцерином
   
2. кордіаміном
   
3. строфантином, коргліконом
   
4. атропіном;
   
5. ізадріном
   

Для зняття стенокардії необхідно призначити:

1. валідол, корвалол, валокордин;
   
2. строфантин, корглікон;
   
3. анапрілін, фентоламін, тропафен;
   
4. фуросемід, маніла
   

Інфільтраційна анестезія найбільш ефективна

1. для верхніх премолярів, молярів, верхнього ікла
   
2. для нижнього першого моляра
   
3. для центральних нижніх різців
   

Який з наступних місцевих анестетиков не має ніякого радикала параамінобензойної кислоти?

1. лідокаїн, совкаїн
   
2. новокаїн
   

Основним видом знеболення, вживаним при операції видалення зуба, є

1. місцеве
   
2. загальне (наркоз)
   
3. комбіноване
   
4. нейролептаналгезія