Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта. 2

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Методика обследования полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика, 2859.2kb.
• Тематический план занятий по терапевтический стоматологии детского возраста 5 курс, 13.8kb.
• Примерная программа дисциплины стоматология модуль «хирургия полости рта», 390.14kb.
• Тема Рассматриваемые вопросы, количество часов, 86.05kb.
• «Пищеварение в ротовой полости», 141.8kb.
• Анкета 5 Питание и профилактика заболеваний ротовой полости, 139.28kb.
• Врач-стоматолог детский, 16.13kb.
• Темы рефератов для студентов 4 курса стоматологического факультета. Поражения кожи, 19.74kb.
• Cavitas oris начальный отдел пищеварительного тракта, состоящий из ротового отверстия, 263.58kb.
• План проведения электива для клинических ординаторов "Применение высоких и низких температур, 84.57kb.

Тема практичного заняття №19. Хвороби прорізування зубів. Класифікація. Етіологія, патогенез, клінічна картина, лікування, ускладнення, профілактика та прогноз.


Хворому зприводуу дістопованого 18 зуба показане оперативне втручання. Який набір стоматологічного інструментарію повинний маті хірургстоматолог?

1. Одностороння гладилка, байонетні щипці, щипці для видалення верхніх 18,28, прямий елеватор.
   
2. Одностороння гладилка, щипці зігнуті по площині, прямий та кутові елеваторі.
   
3. Одностороння гладилка, щипці зігнуті по площині, байонетні щипці, долото та молоток, кутові елеваторі.
   
4. Щипці зігнуті по площині, байонетні щипці, долото та молоток, прямий і кутові елеваторі.
   
5. Sподібні праві щипці, байонетні щипці, долото та молоток, прямий і кутові елеваторі.
   

Хворий (20 років) скаржиться на припухлість під нижньою щелепою зліва, забруднене відкривання рота, болючий ковтання, температура тіла 37,5° С. Об’єктивно: шкірні покриви в під щелеповій ділянці зліва в кольорі не змінені, в ділянці кута нижньої щелепи відзначається припухлість, болюча при пальпації, тризм ІІ ступеня, посилена слінотеча з рота, 38 зуб болючий при пальпації. Яку захворювання віявлене у пацієнта?

1. Перикоронарит 38 зуба.
   
2. Абсцес язіка.
   
3. Абсцес під’язікового валика.
   
4. Абсцес крилощелепового простору.
   
5. Гостре гнійне запалення підщелепової слінної залозі.
   

У хворого контрактура до 1,5 см, слизова оболонка ретомолярної області набрякла, гіперемірована, 38 покритий капюшоном, зпід якого виділяється гній, температура тіла 37,80; біль при ковтанні. Яка невідкладна допомога показана в цьому випадку?

1. Рассечении капюшона і антибактеріальна терапія.
   
2. Видалення 38.
   
3. Антибактеріальна терапія.
   
4. Посічення капюшона і видалення 38.
   
5. Зовнішний розріз.
   

Яке захворювання не видноситься до утрудненого прорізуванню зуба мудрості?:

1. гайморит;
   
2. ретенція;
   
3. дистопія;
   
4. перикороніт
   

Ретенція зуба це:

1. затримка термінив прорізування постійного зуба, що нормально сформувався;
   
2. неповне прорізуваннє зуба через кісткову тканину щелепи або слизову оболонку;
   
3. неправильне положення в зубному ряду зуба, що прорізається, ілианомалійне його розташування в щелепі.
   

Дистопія це:

1. неправильне положення в зубному ряду зуба, що прорізається, або аномалійне його
   
2. затримка термінив прорізування постійного зуба, що нормально сформувався;
   
3. неповне прорізуваннє зуба через кісткову тканину щелепи або слизову оболонку розташування в щелепі.
   

Ретенція частіше спостерігається при прорізуваннї:

1. верхніх іклів, нижніх зубів мудрості;
   
2. нижніх іклів, нижніх зубів мудрості, верхніх малих корінних зубів
   
3. верхніх зубів мудрості верхніх малих корінних зубів
   

Дістопірованними частіше бувають:

1. нижні зуби мудрості;
   
2. верхні і нижні премоляри
   
3. різці;
   
4. ікла;
   
5. верхні зуби мудрості.
   

Залежно від розташування ретенірованного нижнього зуба мудрості не розрізняють яке положення?:

1. піднебінне
   
2. вертіквльне;
   
3. горизонтальне;
   
4. медіальнокосе;
   
5. дистальнокосе;
   
6. язикове
   
7. щічне;
   
8. комбіноване.
   

Дистальнокосе положення нижнього зуба мудрості це коли:

1. вісь зуба мудрості нахилена під гострим кутом до переднього краю гілки нижньої щелепи;
   
2. вісь зуба розташована перпендікулярно до осі другого моляра;
   
3. вісь зуба розташована паралельно до осі другого моляра;
   
4. вісь зуба мудрості нахилена під гострим кутом до осі другого моляра;
   
5. вісь зуба нахилена в язикову сторону;
   
6. вісь зуба нахилена у бік щоки.
   

Медіальнокосе положення нижнього зуба мудрості це коли:

1. вісь зуба мудрості нахилена під гострим кутом до осі другого моляра;
   
2. вісь зуба розташована перпендикулярно до осі другого моляра;
   
3. вісь зуба розташована паралельно до осі другого моляра;
   
4. вісь зуба мудрості нахилена під гострим кутом до переднього краю гілки нижньої щелепи;
   
5. вісь зуба нахилена в язикову сторону;
   
6. вісь зуба нахилена у бік щоки.
   

Який рентгензнімок потрібно зробити для уточнення локалізації ретенірованного верхнього ікла?:

1. прицільний рентгенснимок, оглядова рентгенографія верхньої щелепи;
   
2. прицільний рентгенснимок;
   
3. оглядовий нижній щелепі;
   
4. бічна рентгенографія нижниць щелепи.
   

У якому віці зазвичай проводять ортодонтічеськие методи лікування зсуву зубів?:

1. до 20 років;
   
2. до 7 років;
   
3. до 10 років;
   
4. до1415лет;
   
5. до 30 років.
   

Для нормального прорізування нижнього зуба мудрості необхідно, щоб відстань від заднього краю другого нижнього моляра до переднього краю гілки нижньої щелепи повинна бути не менше:

1. 15 мм;
   
2. 5 мм;
   
3. 10 мм;
   
4. 20 мм.
   

Відстань від заднього краю коронки зуба мудрості до переднього краю гілки нижньої щелепи для нормального прорізування повинна бути не менше:

1. 5 мм
   
2. 10 мм;
   
3. 15 мм;
   
4. 20 мм.
   

При обстеженні хворого з утрудненим прорізуваннєм нижнього зуба мудрості не слід враховувати:

1. рівень сіалових кислот в крові;
   
2. вік;
   
3. стан м'яких тканин, що оточують зуб;
   
4. стан поряд зубів, що стоять;
   
5. положення нижнього зуба мудрості;
   
6. стан зубаантагоніста;
   
7. стан кісткової тканини
   

Якщо корінь другого моляра оголений більш, ніж на одну третину, як з ним необхідно поступити при удаленії ретенірованного зуба мудрості:

1. обов'язково видалити разом із зубом мудрості
   
2. не видаляти;
   
3. зберегти, надалі депульпіровать;
   
4. видалити через 1 2 роки.
   

Перикороніт це:

1. запалення м'яких тканин, що оточують коронку зуба при його неповному і утрудненому прорізуваннї
   
2. остеїт нижньої щелепи;
   
3. мляво протикаюче запалення в підшкірний клітковині;
   
4. підокісне запалення.
   

Полулуніє Вассмунда це:

1. розрідження кістки позаду коронки нижнього зуба мудрості;
   
2. розрідження кістки навколо верхівки кореня зуба мудрості;
   
3. розрідження кістки в області гілки нижньої щелепи розміром 2x2 мм, гомогенне, округлої форми.
   

Фізіологічною нормою вважається розширення періодонтальної щілини з дистального боку коронки зуба мудрості:

1. до 2 мм
   
2. до 1 мм;
   
3. до 3 мм
   
4. до 4 мм.
   

Резорбція кісткової тканини позаду коронки нижнього зуба мудрості виникає в результаті:

1. хронічного запального процеса;
   
2. недоліку місця в щелепі;
   
3. хронічної травми;
   
4. навність капюшона
   
5. ретенциі зуба
   

Не може бути ускладненням утрудненого прорізування зуба мудрості:

1. хронічний артрит скронево-нижньощелепового суглоба;
   
2. гострий гнійний періостит;
   
3. перикороніт;
   
4. виразковий стоматит;
   
5. остеомієліт;
   
6. парадентальна кіста
   

Правильна класифікація перикороніту залежно від клінічної форми запалення м'яких тканин, що оточують зуб:

1. катаральний, гнійний, виразковий;
   
2. виразковий;
   
3. фіброзний;
   
4. катаральний;
   
5. що гранулює.
   

Покази до видалення нижнього зуба мудрості:

1. навність полулунія Вассмунда і рецидиви запального процесу при утрудненому прорізуваннї;
   
2. гострий перикороніт
   
3. травма слизової оболонки над зубом мудрості зубомантагоністом.
   

Виразковий перикороніт вражає м'які тканини навколо нижньої щелепи:

1. однієї половини;
   
2. з двох сторін.
   

Виразковий перикороніт може вражати м'які тканини навколо альвеолярного відростка нижньої щелепи з розповсюдженням на слизову оболонку:

1. щоки;
   
2. під'язиковій області
   
3. криловиднонижньощелеповиє складки
   

Виразковий гінгівостоматит чи може розповсюджуватися на слизову оболонку щоки?:

1. ні, не може.
   
2. може;
   

Виразковий перикороніт чи може ускладнитися виразковим стоматитом?:

1. може ускладнюватися
   
2. ні, не ускладнюється
   

При якому захворюванні може спостерігатися краєва гнездна алопеція в потиличний області?:

1. ретенциі зубів мудрості;
   
2. хронічному періодонтиті;
   
3. абсцесах і флегмонах.
   

У хворих з ретенцией зубів мудрості є краєва алопеція в потиличний області. Що необхідно зробити хворому?:

1. видалити ретенірованниє зуби
   
2. направити на лікування до дерматолога і зберегти зуби мудрості
   

Тема практичного заняття №20. Загоювання рани після видалення зуба. Видалення атиповорозташованих зубів (хірургічні методи). Обробка рани після видалення зуба та догляд за нею.


У хворого В. під час видалення 23 із збереженою коронковою частиною, виникла фрактура верхівки кореня, які ваші подальші дії :

1. Застосувати атипове видалення
   
2. Немає необхідності проводити подальші маніпуляції
   
3. Глибоко просунуті щічки щипців під періост і захопіті корінь з частиною лунки
   
4. Негайно госпіталізуваті хворого
   
5. Застосовувати байонетні щипці або пріямій елеватор
   

Хворому П 38 років показане видалення 48 зуба. Зуб прорізався неповністю, роазташований горизонтально коронкою впірається в корінь 47 зуба. Виберіть тактику видалення 48 зуба

1. Видалення за допомогою бормашини
   
2. Видалення за допомогою елеватора Леклюза
   
3. Видалення за допомогою кутовіх елеваторів
   
4. Видалення за допомогою дзьобоподібніх щипців
   
5. Видалення за допомогою щипців зігнутіх по площині
   

На який день після видалення зуба лунка видаленого зуба заповнюється грануляційною тканиною?

1. 12-14 день
   
2. 7-8 день.
   
3. 10-11 день.
   
4. 28-30 день.
   
5. 5-6 день.
   

У Хвора 57 років, діагностовано: “хронічний гранулюючий періодоноті 36 зуба в стадії загострення”. Проведене операцію “видалення 36 зуба”. Яким натягом буде проходіті загення лунки 36 зуба?

1. Вторинним натягом.
   
2. Первинним натягом.
   
3. По центру – вторінним натягом, по крах лунки первінним натягом.
   
4. По центру – первінним натягом, а по крах лунки вторінним.
   
5. У глибині лунки – первінним натягом, поверхнево – вторінним.
   

Хворому С., 45 р., було проведене операцію видалення 23 зуби.На якій день після видалення 23 зуби відбувається епітелізація лунки?

1. 16-18 день
   
2. 10-12 день
   
3. 12-16 день
   
4. 20-22 день
   
5. 24-30 день
   

У хворого з гемофілією необхідно провести операцію – видалення зуба. Яку передопераційну медікаментозну підготовку треба провести, щоб попередіті післяєкстраційну кровотечу?

1. Слід призначиті довенне введення кріопреципітату.
   
2. Слід призначиті довенне введення 5 % розчину Вамінокапронової кислоті.
   
3. Слід призначити довенне введення 1 % розчину вікасолу.
   
4. Слід призначиті довенне введення 10 % розчину хлористого кальцію.
   
5. Слід призначиті дом’язеве введення 5 % розчину аськорбінової кислоті.
   

У хворого проведене атипове видалення 48 зуба. Які рекомендації слід даті хворому, щоб зменшиті припухлість м’яких тканин ліця на боці хірургічного втручання, та попередіті утворення гематомі?

1. На ділянку ураження слід накласті давлячу пов’язку та холод.
   
2. Треба обмежіті рухи нижньої щелепи.
   
3. Треба масуваті м’які тканині в ділянці ураження.
   
4. Обмежити рухи нижньої щелепи.
   
5. Не вжіваті твердої та гарячої їжі.
   

Хвора С., 24 років, звернулася на прийом до лікаря-стоматолога зі скаргами на болі в ділянці 26 зуба. Після об’єктивного обстеження встановлено діагноз: загострення хронічного періодонтиту 26. Під час видалення відбувся перелом коронкової частині зуба. При подальших маніпуляціях з використанням багнетоподібніх щипців, видалити корені зуба не вдалося. Які маніпуляції варто провести хірургу для успішного видалення?

1. Роз'єднати корені за допомогою бормашині та фісурного бору.
   
2. Направити хворого в стаціонар.
   
3. Застосувати елеватор Леклюза.
   
4. Закінчити видалення зуба в наступне відвідування.
   
5. Застосувати кутовій елеватор.
   

Хвора О. 23 р. ськерована до хірурга стоматолога для видалення 48 зуба після ортодонтічніх показів. Об’єктивно: обличчя симетрічне, пропорційне. Регіонарні лімфовузли не пальпуються. При огляді ротвої порожнині візуалізуються тільки дістальні збурюй 48 зуба, медіальні збурюй вкріті блідорожевою слизовою оболонкою, на рентгенограмі візначається, що корені 48 зуба сформовані. Зуб нахилений по осі на 45о, медіальними горбами впірається в корінь 47 зуба. Виберіть інструмент для видалення 48 зуба.

1. Скальпель, стоматологічний наконечник бормашині, кісткові бори, долото, молоток, распатор.
   
2. Дзьобоподібні щипці зігнуті по ребру зі щічкамі, що сходяться.
   
3. Дзьобоподібні щипці, зігнуті по ребру з шипами на обох щічках.
   
4. Дзьобоподібні щипці з шипами на обох щічках, зігнуті по площині.
   
5. Елеватор Леклюза.
   

При гострому запальному процесі в щелепі чи слід проводити ревізію рани після екстракції зуба для видалення гранулеми, що залишилася?:

1. не слід проводити ревізію
   
2. так, ревізію слід проводити завжди;
   
3. слід проводити але тільки при отриманні з рани густого гною;
   

Епітелізація однокорневих зубів відбувається на який день після видалення?:

1. 16-18день
   
2. 10-12 день
   
3. 12-16день;
   
4. 20-22 день;
   
5. 24-30 день.
   

Епітелізація багатокореневих зубів відбувається на який день після видалення?:

1. 19-23 доби;
   
2. 14-18 діб;
   
3. 24-28 діб;
   
4. 29-32 доби.
   

За навності запалення в однокорневих зубах затримка епітелізації спостерігається на:

1. 1 тиждень;
   
2. 2 тижні;
   
3. 3 тижні;
   
4. не спостерігається затримки.
   

За навності запалення в багатокореневих зубах затримка епітелізації спостерігається на:

1. 2 тижні;
   
2. 1 тиждень;
   
3. 3 тижні
   
4. не спостерігається затримки.
   

До якого дня, після удаленія зуба, лунка в нормі повністю заповнюється грануляційною тканиною?:

1. через 2 тижні;
   
2. 3-4 дню;
   
3. 7-8 дню;
   
4. через 3 тижні;
   
5. через 4 тижні.
   

На який день після видалення зуба, на дні і бічних стінках лунки з'являються остеоїдні балочки?:

1. через 2 тижні;
   
2. через 1 тиждень
   
3. через 3 тижні;
   
4. через 4 тижні
   

У які терміни, після видалення зуба, лунка починає заповнюватися мелкопетлістой губчастою кістковою тканиною?:

1. до кінця першого місяця;
   
2. на 14 діб;
   
3. на 21 доби;
   
4. до середини другого місяця;
   
5. до кінця другого місяця
   
6. на початок третього місяця.
   

У які терміни, після видалення зуба, лунка закінчує заповнюватися мелкопетлістой губчастою кістковою тканиною?:

1. на 45 діб;
   
2. на 20 діб;
   
3. на 30 діб
   
4. на 60 діб;
   
5. на 75 діб.
   

У які терміни лунка рентгенологічний невідмітна від навколишньої тканини (при неускладненому загенні)?:

1. на 4-6 місяць;
   
2. до кінця першого місяця;
   
3. на 2-4 місяць;
   
4. на 7-8 місяць;
   
5. на 8-9 місяць.
   

При ускладненому заживленії (альвеоліте або остеомієліті) в які терміни лунка рентгенологічний невідмітна від навколишньої тканини?:

1. до 8-10 місяця;
   
2. до 2-4 місяця;
   
3. до 4-6 місяця;
   
4. до 6-8 місяця;
   
5. до 10-12 місяця.
   

Тема практичного заняття №21. Ускладнення під час, та після операції видалення зуба. Діагностика, лікування, профілактика.


При видалені 16 зуба з приводу загострення хронічного гранулематозного періодонтиту у хірургастоматолога виникла підозра на навність повної перфорації дна гайморової пазухи Для уточнення діагнозу хворому була запропонована пальценосова проба. У якому віпадку при повній перфорації гайморової пазухи ця проба буде негативною?

1. Перфораційний отвір закритій поліпом слизової оболонки гайморової пазухи.
   
2. Перфораційний отвір закритій згустком крові.
   
3. Перфораційний отвір закритій клаптем слизової з альвеолярного паростку.
   
4. Перфораційний отвір закритій клаптем слизової з піднебіння.
   
5. Перфораційний отвір закритій гнійною пробкою
   

До хірурга-стоматолога звернувся Хворий з приводу загострення хронічного гранулематозного періодонтиту 16 зуба. На рентгенівському знимку вінаходять довгі та тонкі корені 16 зуба і товсту між кореневу перегородку. При видаленні 16 зуба зростає небезпека:

1. Перелому коренів 16 зуба та перфорація дна гайморової пазухи.
   
2. Ушкодження слизової оболонки порожнині рота в ділянці 16 зуба з проштовхуванням кореня в м’які тканині.
   
3. Пошкодження хірургічніх інструментів.
   
4. Перелому стінок комірки 16 зуба та відлом горба верхньої щелепи.
   
5. Перелому коронки 16 зуба.
   

Після видалення 27 зуба у хірургастоматолога виникла підозра на перфорацію гайморової пазухи. Для уточнення діагнозу лікар вірішив провести пряму пальценосову пробу. Які дії потрібно виконати хворому?

1. Закрити пальцями ніс і намагатися видихнути повітря через ніс, при цьому стежити за лункою 27 зуба.
   
2. Закрити пальцями ніс і видихнути повітря через рот, слідкуючи за лункою 27 зуба.
   
3. Вдихнути повітря через ніс, слідкуючи за лункою 27 зуба.
   
4. Зробити вдих через ніс і видихнути через рот, затуливши при цьому ніс.
   
5. Вдихнути повітря через рот, слідкуючи за лункою 27 зуба.
   

Під час видалення 17 зуба утворілася повна перфорація дна гайморової пазухи. Для підтвердження діагнозу була проведена пряма пальценосова проба. Позитивною буде вважатіся проба,якщо з комірки видаленого 17 зуба з’явіться:

1. Характерне шипіння та бульбашки повітря з домішкамі крові.
   
2. Неприємний запах.
   
3. Клапоть слизової оболонки.
   
4. Віпінання слизової гайморової пазухи.
   
5. нічого не з’явіться.
   

Під час видалення 16 зуба з приводу хронічного гранулематозного періодонтиту утворілася повна перфорація дна гайморової пазухи. Була проведена пряма пальценосова проба, яка віявілася негативною. У хворого в анамнезі згадка про хронічний гайморит. Хірургстоматолог запідозрів, що перфораційний отвір перекрівся поліпом слизової оболонки гайморової пазухи. Для підтвердження цього лікар провів пробу протилежну до пальценосової. Які дії булі запропоновані хворому ?

1. Надути щоки.
   
2. Видихнути повітря через ніс при закритому роті.
   
3. Видихнути повітря через рот при закритому носі.
   
4. Видихнути повітря через ніс при відкрітому роті.
   
5. Втягнути щоки.
   

Хворому було видалено 37 зуб з приводу загострення хронічного періодонтиту. Але через три дні цей Хворий повторно звернувся до лікаря зі скаргами на постійний ниючий біль в ділянці видаленого зуба. Інтенсивність білю постійно зростає. Під час огляду встановлено: Слизова оболонка альвеолярного відростку в ділянці 37 зуба різко гіперемійована, болісна. Лунка видаленого 37 зуба покріта сіруватим нальотом. З рота хворого відчувається непріємний запах. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болісні під час пальпації. Який найбільш імовірний діагноз можліво встановити?

1. Альвеоліт
   
2. Гострій остеомієліт нижньої щелепи.
   
3. Гострій періостіт.
   
4. Гострій лімфаденіт.
   
5. Перікоронаріт.
   

Хворому після з'ясування його скарг, клінічного та рентгенографічного обстеження було встановлено діагноз: Загострення хронічного періодонтиту 16 зуба. Показане видалення 16 зуба. Лікар видалив 16 зуб, але кров'яний згусток у лунці видаленного 16 зуба не утворився. Яку ускладнення може виникнути в цьому випадку?

1. Альвеоліт
   
2. Гострий остеомієліт нижньої щелепи.
   
3. Гострий періостит.
   
4. . Гострий лімфаденіт.
   
5. Перікоронаріт
   

Відразу ж після видалення 44 зуба з'явілась сильна капілярна кровотеча з лунки видаленого 44 зуба. Травми слизової оболонки не було. Який метод зупинки кровотечі необхідно обрати?

1. Тампонада гемостатичною губкою.
   
2. Тампонада стерильним марльовим тампоном.
   
3. Тампонада йодоформним тампоном.
   
4. Кюретаж лунки.
   

У хворого М.. внаслідок видалення 16, виникла випадкова перфорація дна верхньощелепової пазухи. У ділянці коренів 16. Запальний процес у верхньощелеповій пазусі відсутний, які ваші подальші дії?

1. Прикрити згусток крові в лунці слизоокістним клаптем і накласти фіксуючі шви.
   
2. Негайна гайморотомія
   
3. Тампонала пазухи через лунку зуба
   
4. Термінова госпіталізація хворого
   
5. Зблизити краї лунки шляхом стискання пальцями
   

У хворої після видалення 27 виникла луночкова кровотеча, застосування яких методів і засобів є найбільш ефективним для зупинки кровотечі

1. Тампонада лунки місцевими гемостатиками
   
2. Ретранція країв лунки
   
3. Тампонада лунки марльовим тампоном
   
4. Тампонада лунки йодоформним тампоном
   
5. Загальна гемостатична терапія
   

Хворий 20р. звернувся стоматологічну поліклініку зі скаргами на біль в ділянці видаленого 3 дні тому 46. При огляді – клініка альвеоліту. Післяєкстракційна лунка наполовину виповнена сіруватобурім кров’яним детритом, фібріном, ясна навколо лунки травмовані, віражені гіперемія та набряк, непріємний запах з рота. У амбулаторний картці при первинному відвідуванні зафіксовано, що хворий з’явився з метою санації ротової порожнині. Було видалено 46, згладжені крії лунки, видалено розчавлені клапті слизової ясеневого краю. Видалення було тривалим та травматичним. Що перечисленого нижче найбільш ймовірно здатне попередити розвіток альвеоліту?

1. Ушивання лунки та протизапальна терапія
   
2. Тампонада лунки гемостатичною губкою
   
3. Тампонада лунки йодоформним марлеєм тампоном
   
4. Проведення дом’язевої антибіотикотерапії
   
5. Введення анальгетіків та полоськання гіпертонічним розчином Nacl
   

Хворий показане видалення 48 зуба, який зруйнований на 1/3. На правій половині нижньої щелепи зуби відсутні, окрім 48. Лікар наклавши на коронку 48 зуба щипці зігнуті по площині і після люксаційних рухів провів тракцію зуба. Яке ускладнення найбільш вірогідне?

1. Виник розрив слизової оболонки стрічкоподібної формі з язикової стороні.
   
2. Виник розрив слизової оболонки стрічкоподібної формі з вестибулярної стороні.
   
3. Перелом коронки 48 зуба.
   
4. Перелом нижньої щелепи.
   
5. Перелом коронок 1618 зубів.
   

Стоматолог хірург аподактильно, за допомогою шпателя відвів щоку під контролем зору наклавши Sподібні щипці на коронку 25 зуба і після люксаційніх рухів провів тракцію зуба. При цьому виникло ускладнення – розрив слизової оболонки щоки. Як запобігти цього ускладнення?

1. Необхідно виконати етап руйнування циркулярної зв’язки зуба.
   
2. Необхідно за допомогою шпателя захищати альвеолярний паросток з піднебінної стороні.
   
3. Необхідно за допомогою шпателя захищати альвеолярний паросток з вестибулярної стороні.
   
4. Необхідно пальцями лівої руки фіксувати альвеолярний паросток з обох сторін.
   
5. Необхідно провести ротаційні рухи.
   

Стоматологхірург наклавши щічки дзобоподібніх щипців на коронку 46 зуба, яка мала тонкі стінки, при зміканні щипців виник перелом коронки. 47 зуб інтактний. Використаний прямий елеватор, який відведень з вестібулярної стороні з упором на 47 зуб. 46 зуб видалений, але при цьому в 47 зуби виникла рухлівість 3 ступеню. Яка подальша тактика лікаря?

1. Провести рентгенографію і ЕОД, при навності неповного вивиху, зафіксувати 47 зуб за допомогою шини.
   
2. Зафіксувати 47 зуб за допомогою шини , призначити УВЧ.
   
3. Провести рентгенографію і ЕОД, при навності перелому, видалити 47 зуб.
   
4. Направити хворого до стаціонару для подальшого лікування.
   
5. Видалити 47 зуб, мобілізувати клапоть та ушити наглухо лунку.
   

Хірург-стоматолог наклавши щічки щипців на коронку 17 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. Використаний прямий елеватор, який використаний з вестибулярної стороні з упором на 16 зуб. При цьому виникло відділення горба верхньої щелепи з 17 та 18 зубами. Яка подальша тактика лікаря?

1. Відшарувати слизовоокісний клапоть, видалити фрагмент з 17, 18 зубами та ушити наглухо слизову.
   
2. Виготовити шину-капу на верхню щелепу, призначиті УВЧ.
   
3. Провести рентгенографію і ЕОД, зафіксуваті 17, 18 зуби за допомогою шини.
   
4. Направити хворого до стаціонару для подальшого лікування.
   
5. Видалити фрагмент з 17, 18 зубами, та тампонуваті рану.
   

Хірургстоматолог наклавши щічки щипців на коронку 16 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. Використаний прямий елеватор, який відведень з вестібулярної сторони з упором на 15 зуб. При цьому виник перелом горба верхньої щелепи з 17 та 18 зубами. Порушення слизової оболонки навколо фрагмента із зубами немає. Яка подальша тактика лікаря?

1. Закінчити видалення 16 зуба, репонувати фрагмент з 17, 18 зубами та фіксувати його шиною.
   
2. Перенести видалення 16 зуба на пізнішу годину, репонувати фрагмент з 17, 18 зубами та фіксувати його шиною.
   
3. Відшаруваті слизовоокісний клапоть, видалити фрагмент з 16, 17, 18 зубами та ушити наглухо слизову.
   
4. Направити хворого до стаціонару для подальшого лікування.
   
5. Видалити 16 зуб і фрагмент з 17, 18 зубами, провести зондування ран, для вияву сполучення з гайморовою пазухою та тампонувати рану йодоформною смужкою.
   

Хірургстоматолог при видаленні 38 зуба використав елеватор Леклюза. Після того, як щічка елеватора була введена між 37 та 38 зубами та проведена спроба вивихнуті 38 зуб, виникло порушення прикусу. Яку найбільш ймовірне ускладнення виникло?

1. Перелом нижньої щелепи в ділянці кута.
   
2. Перелом альвеолярного відростка нижньої щелепи.
   
3. Неповний вивих 37 зуба.
   
4. Передний вивих нижньої щелепи.
   
5. Задний вивих нижньої щелепи..
   

У момент тракції 16 зуба він потрапивши в порожнину рота і зник. У цю мить хворий почервонів, затримав дихання і у нього виник ковтальний рефлекс. Після цього інциденту суттєвіх змін в самопочутті пацієнта не відбулося. Який ймовірний діагноз захворювання, яку виникло? Які подальші дії стоматолога – хірурга?

1. Ковтання кореня 16 зуба, за хворім проводять дінамічне спостереження.
   
2. Ковтання кореня 16 зуба, показана консультація гастрентеролога.
   
3. Ковтання кореня 16 зуба, показана гастроськопія.
   
4. Аспірація кореня 16 зуба у верхні діхальні шляхи, показана консультація ЛОР.
   
5. Аспірація кореня 16 зуба у верхні діхальні шляхи, показана бронхоськопія.
   

Перерахуйте ранні ускладнення під час операції видалення зуба:

1. Перелом коронки та кореня зуба, пошкодження ясний, перелом нижньої щелепи, вивих нижньої щелепи.
   
2. Відлам ділянки альвеолярного паростка, перфорація верхньощелепової пазухи, остеомієліт щелеп.
   
3. Проштовхування кореня в м’які тканині, ерозівна кровотеча.
   
4. Альвеоліт, кровотеча з лунки, перелом нижньої щелепи.
   
5. Перелом та вивих сусіднього зуба, пошкодження ясний та м’яких тканин, одонтогенний гайморит.
   

У хворого Ч. під час видалення 27 зуба розвинулося раптове утруднення дихання,що перейшло в асфіксію. Зовні обличчі симетрічне шкіра синюшного кольору, тиск в нормі, пульс незначно пріськорений. Видалення проводилося під аплікаційною анестезією. Вкажіть можливу причину розвитку даного ускладнення.

1. Аспірація зубом
   
2. Колапс
   
3. Набряк Квінке
   
4. Анафілактічний шок
   
5. Психемоційний стрес
   

Що видносять до місцевіх ускладнень, що виникають під час видалення зуба?

1. Проштовхування кореня в м’які тканині .
   
2. Кровотеча.
   
3. Луночковій біль.
   
4. Альвеоліт.
   
5. Обмежений остеомієліт лунки.
   

Чоловік звернувся до поліклініки з приводу видалення 17 зуба. Під час операції видалення зуба один із коренів потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даний ситуації?

1. Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару.
   
2. Не починаті ніяких дій.
   
3. Видалити корінь через перфораційний отвір, що утворівся
   
4. Провести операцію гайморотомії.
   
5. Ушити лунку видаленого зуба.
   

Хворий 30 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 16 зуба. У процесі операції видалення зуба відбулося розірвання слизової оболонки альвеолярного відростка, що супроводжувалося багатою кровотечею. Зазначте найбільше оптимальний засіб припинення кровотечі в даному випадку.

1. Ушивання рани.
   
2. Туга тампонада марльовім тампоном.
   
3. Тампонада гемостатічною губкою.
   
4. Тампонада марльовім тампоном з амінокапроновою кислотою.
   
5. Парентеральне введення кровоспінніх засобів.
   

Чоловік 25 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 18 зуба, коронка якого зруйнована на 1/2 . Зуб раніше неодноразово лікований. Під час видалення зуба відбувся відрів горба верхньої щелепи. Які найбільше правильні дії в даний ситуації?

1. Видалити відламок і ушиті рану.
   
2. Спробуваті ввести відламок на місце.
   
3. Встановіті відламок на старе місце і зафіксуваті.
   
4. Видалити відламок.
   
5. Видалити відламок і затампонувати рану.
   

Після атипового видалення зуба на нижній щелепі справа, на 3й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль розповсюджувався на вухо, скроню і половину голови. Температура тіла 37,2 С. Прі об'єктивному обстеженні збільшені і хворі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка видаленого 46 зуба частково заполненни некротичним згустком. З рота неприємний запах. Слизова оболонка в області лунки набрякла, гіперемірована, пальпація болезненна. Який діагноз найбільш вірогідний?

1. Альвеолит після видалення 46 зуба.
   
2. Періостит альвеолярного відростка.
   
3. Лімфоденіт підщелепного трикутника.
   
4. Остеомієліт лунки 46 зуба.
   
5. Абсцес челюсноязичного жолобка
   

Хворий С., 50 років, звернувся до лікаря-стоматолога з скаргами на постійні болі ниючого характеру в лунке видаленого 2 дні тому 37 зуба. При огляді лунка 37 зуба під згустком, прилягання якого до дистальної стінки альвеоли порушено. Слизова оболонка перехідної складки в області 37 зуба трохи гіперемірована, болезненна при пальпації. Який Ваш діагноз?

1. Альвеолит після видалення 37 зуба.
   
2. Катаральний стоматит.
   
3. Неврит нижнього альвеолярного нерва.
   
4. Остеомієліт лунки 37 зуба.
   
5. Періостит альвеолярного відростка.
   

Хворому було видалене кореня зруйнованого 16 зуба. З лунки виділилися бульбашки повітря. Виявлено, що є перфорація верхньощелепної пазухи. На рентгенограмі додаткових порожнин носа змін немає. Яка тактика хірургастоматолога в даному випадку?

1. Зашить рану слизовоокістним клаптем і призначити антисептичні ванни.
   
2. Заповнити лунку згустком крові, прикрити гирло йодоформенної Марлеєм, призначити протизапальну терапію.
   
3. Промити порожнину, ушити повідомлення слизовоокістним клаптем, призначити противовоспалитільне лікування.
   
4. Ушити лунку і направити хворого до ЛОРврачу.
   
5. Промити порожнину, призначити протизапальне лікування, через декілька днів провести пластику співустя.
   

На прийом до лікаря-стоматолога звернувся хворий С., 40 років. При огляді порожнини рота встановлено, що 41 зуб рухомий III ступеню, при вертикальний і горизонтальний перкуссиі безболісний. Слизова оболонка порожнини рота без видимих патологічних змін. Наголошується скупченість зубів у фронтальному відділі нижньої щелепи. Під час видалення 41 зуба під місцевим знеболенням Sобразними щипцями відбувся вивих 42 зуби. Вкажіть причини розвинутого ускладнення.

1. Неправильний підбір інструментів.
   
2. Недотримання техніки операції видалення зуба.
   
3. Неправильне накладення щипців.
   
4. Груба робота інструментами.
   
5. Недотримання етапів операції видалення зуба.
   

Під час видалення 47 зуба відбулася фрактура коронки і проштовхування в м'які тканини. Після об'єктивного і пальцьового обстеження виявити зуб не вдалося. Які додаткові дослідження необхідно виконати для уточнення локалізації зуба?

1. Рентгенография нижній щелепі в прямий і бічний проекціях.
   
2. Оглядова рентгенографія кісток лицевого скелета.
   
3. Ортопонтомограмма.
   
4. Рентгенографія дна порожнини рота.
   
5. Рентгенографія нижньої щелепи в бічний проекції.
   

Під час видалення кореня 25 зуба з приводу загострення хронічного періодонтиту у хворого С., 24 років, кореня потрапило в гайморову пазуху. Яка повинна бути тактика лікаря в даному випадку?

1. Корни необхідно видалити при проведенні операції гайморотомія в умовах стаціонару.
   
2. Кореня не видаляти, ушити лунку.
   
3. Кореня необхідно видалити через лунку.
   
4. Лікування не проводити, хворого узяти на диспансерний облік.
   
5. Кореня необхідно видалити при проведенні операції гайморотомія в умовах поліклініки.
   

На прийом до лікаря-стоматолога звернувся хворий С., 28 років, з приводу хронічного періодонтиту 46 зуба. Під час проведення операції видалення 46 зуба під місцевою анестезією відбувся відлам коронки зуба на рівні ясен. Лікар роз'єднав кореня 46 зуба використовуючи долото, і видалив медіальний корінь. При видаленні дистального кореня кутовим елеватором відбувся відлам кінчика робочої частини елеватора. Виберіть лікувальну тактику.

1. Кінчик робочій частини елеватора видалити, лунку затампонувати турундою з антисептиками або ушити.
   
2. Кінчик робочої частини елеватора не видаляти.
   
3. Кінчик робочої частини елеватора не видаляти, призначити УВЧ.
   
4. Кінчик робочої частини елеватора спробувати видалити в поліклініці, у разі безуспішності – не видаляти.
   
5. Кінчик робочої частини елеватора обов'язково видалити.
   

У хворого Д., 37 р., після видалення 46 зуба розвинувся альвеоліт у вігляді “сухої лунки”. Яку місцеве лікування показано хворому?

1. пухка тампонада лунки йодоформним тампоном
   
2. вішкрібання лунки зуба
   
3. коагуляція стінок і дна лунки
   
4. турунда з маззю Вішневського
   
5. механотерапія
   

Чоловік 40 років звернувся до лікаря з приводууболю в області 16 зуба. З анамнезу випливає, що протягом останніх 2х років цей зуб піддавався кількаразовому лікуванню. Останним часом до симптому болісність приєдналося почуття ваги в області верхньої щелепи і утрудненість носового дихання. Під час видалення з лунки 16 зуба крім гноя і крові виділилося повітря. Яка тактика лікаря в даний ситуації?

1. Провести рентгенографічне обстеження і направити хворого до стаціонару.
   
2. Призначити хворому іригацію порожнині рота розчинамі антісептіків.
   
3. Промити лунку віддаленого зуба фурациліном, призначиті антібактеріальну терапію
   
4. Промити лунку видаленого зуба фурациліном і ушиті її.
   
5. Не проводити ніяких втручань.
   

Хворому С., 49 років, під плексусанестезією за допомогою артіакаїнуфорте видалено зуб на лівій верхній щелепі. По закінченні операції лунка не виповнилась кров’яним згустком. Як можна попередити виникнення альвеоліту у пацієнта?

1. Рихло заповніті лунку йодоформним тампоном.
   
2. Заповнити лунку гемостатичною губкою.
   
3. Промити лунку розчином мікроциду.
   
4. Промити лунку розчином 0,1 % хлоргексидину.
   
5. Заповнити лунку порошком антибіотика.
   

Щоб запобігти виникненню запального процесу в альвеолі видаленого зуба, необхідно:

1. Заповнення лунки кров`яним згустком
   
2. Накладання асептічної пов`язки при завершенні операції видалення зуба
   
3. Щільна тампонада лунки йодоформною турундою
   
4. Пальцеве зведення країв лунки
   
5. Призначення частіх полоськань порожнині рота розчинамі антісептіків
   

У хворого після видалення зуба утворілісь гострі виступаючі краї лунки. Що слід зробити, щоб попередіті виникнення луночкового невриту?

1. За допомогою кісткових кусачок чи фрезі ліквідують виступаючі краї лунки
   
2. Треба прікріті виступаючі краї лунки мобілізованим слизовоокістним клаптем
   
3. Треба прікріті виступаючі краї лунки йодоформною турун дою.
   
4. Порожнину лунки й виступаючі краї необхідно віповніті гемостатічною губкою.
   
5. Всю порожнину лунки слід віповніті гідроксиапатітом.
   

У хворого, в якого видалявся зуб на верхній щелепі під інфільтраційною анестезією ультракаїном форте, утворілась „суха” лунка. Після кюретажу її не вдалося виповнити кров’яним згустком. Як попередити виникнення альвеоліту?

1. Рихло віповніті лунку видаленого зуба йодоформним тампоном.
   
2. Віповніті лунку гемостатічною губкою.
   
3. Проміті лунку розчином мікроциду.
   
4. Промити лунку розчином 0,1 % хлоргексидину.
   
5. Віповніті лунку порошком антибіотика.
   

Хворий 39 років звернувся до хірурга-стоматолога, для видалення 46 зуба. Яке ускладнення не видноситься до місцевих і під час операції виникнути не може?

1. Альвеоліт.
   
2. Пошкодження м'яких тканин.
   
3. Перелом коронки і кореня зуба.
   
4. Перелом нижньої щелепи.
   
5. Вивих нижньої щелепи.
   

Під час видалення 16 з приводу загострення хронічного гранульоматозного періодонтиту виникла перфорація дна гайморової пазухи. Верхівка медіального щічного кореня була проштовхнута до гайморової

пазухи. Яку тактику треба обратиі в цьому випадкуу?

1. Негайно направити хворого до стаціонару.
   
2. Промити гайморову пазуху розчином антисептику через лунку 16.
   
3. Затампонувати лунку 16 йодоформним тампоном.
   
4. Затампонувати лунку 16 гемостатічною губкою.
   
5. Провести пластику лунки 16.
   

Під час видалення 25 зуба у пацієнта Н.,47 років, з’явились занеспокення (неспокій), гіперемія шкірі, тахікардія. Хворий скаржиться на головний біль. АТ 200/90 мм.рт.ст. Яку ускладнення під час оперативного втручання має місце?

1. Гіпертонічна криза.
   
2. Судинний колапс.
   
3. Інфаркт міокарда.
   
4. Непрітомність.
   
5. Анафілактічний шок.
   

Під час проведення місцевої анестезії у пацієнта А.,27 років, з’явились шум у вухах, загальна слабкость, запаморочення. Спостерігається нудота,блідість шкірі. АТ 90/60 мм.рт.ст. Вени під джгутом не наповнюються. Яку ускладнення під час оперативного втручання має місце?

1. Судинний колапс.
   
2. Гіпертонічна кризу.
   
3. Інфаркт міокарда.
   
4. Непрітомність.
   
5. Анафілактічний шок.
   

Під час видалення 14 зуба у пацієнта Р.,64 років, з’явились скарги на біль у загрудниний ділянці іррадіацію болю в спину. Відмечається блідість слизовіх та шкіряніх покривів, асиметрія пульсу на сонніх артеріях. Яка тактика найбільш доцільна під час надання невідкладної допомоги?

1. Аспірин 160-325 міліграм, нітрогліцерін сублінгвально.
   
2. Надаті хворому положення Тренделенбурга.
   
3. Валідол сублінгвально.
   
4. Кордіамін внутрішньом’язово.
   
5. 0,1 % адреналін внутрішньовенно.
   

Через який термін після операції видалення зуба, корінь (зуб), що проштовхнув, в м'які тканини, потрібно (можна) видаляти?:

1. не раніше чим через 2 тижні
   
2. не раніше, чим через 1 тиждень;
   
3. не раніше, чим через 3 тижні;
   
4. не раніше, чим через 4 тижні.
   

Чи можна тампонувати лунку йодоформним тампоном, якщо під час видалення зуба виникло ускладнення розтин дна верхньощелепної пазухи?:

1. не можна;
   
2. можна лише в тому разі коли виникає екстракційна для поста кровотеча
   
3. можна лише в випадку гнійного запалення верхньощелепної пазухи
   
4. можна у всіх випадках.
   

При перфорації верхньощелепної пазухи, що відбулася під час видалення зуба, ускладненої гострим гайморитом (без навності кореня зуба у верхньощелепний пазусі) показано:

1. промивання пазухи антисептичними розчинами (для зняття запалення), проведення місцевої пластики співустя після ліквідації запальних явищ;
   
2. термінове проведення гайморотомії з пластикою співустя
   
3. планове проведення гайморотомії з пластикою співустя;
   
4. одноразово промити верхньощелепну пазуху, гайморотомія з пластикою свища, в післяопераційному періоді багато разів промити пазуху (через ріностому) антисептичними розчинами;
   
5. проведення місцевої пластики співустя без гайморотомії;
   
6. проведення гайморотомії без місцевої пластики співустя.
   

Яким методом потрібно проводити видалення кореня зуба, що проштовхнув у верхньощелепну пазуху?:

1. методом гайморотомії з місцевою пластикою співустя;
   
2. методом Піхлера;
   
3. методом гайморотомії без местної пластики співустя
   
4. залишити корінь у верхньощелепний пазусі до появи клінічної симптоматики гаймориту.
   

Як називається кровотеча, яка виникає після проведення хірургічних втручань?:

1. ятрогенне;
   
2. ідіопатичне;
   
3. симптоматичне
   
4. ріногенне.
   

Тривалість життя тромбоцитів:

1. 7-12 днів
   
2. 1-2 дні;
   
3. 3-6 днів;
   
4. 15-30 днів;
   
5. 1-2 місяці;
   
6. до напівроку
   
7. все життя людини.
   

При менструації як змінюється згортуваність крові?:

1. знижується;
   
2. не змінюється;
   
3. підвищується.
   

Кількість крові дорослої людини рівна:

1. 4,5-6 літрів;
   
2. 1,5-2 літри;
   
3. 6,5-8 літрів
   
4. 8,5-10 літрів.
   

Кількість крові дорослої людини рівна:

1. 6-8% мас тіла;
   
2. 2-4% мас тіла;
   
3. 4-6% мас тіла;
   
4. 8-10% мас тіла;
   
5. 11-15% мас тіла
   

Кількість крові дорослої людини рівна:

1. 1/16 мас тіла;
   
2. 1/8 мас тіла;
   
3. 1/10 мас тіла;
   
4. 1/20 мас тіла;
   
5. 1/25 мас тіла.
   

Через який час амінокапронова кислота полностью виводиться з організму?:

1. чотири години
   
2. 15 хвилин;
   
3. 30 хвилин;
   
4. одну годину;
   
5. шість годин;
   
6. дванадцять годин
   

Добова доза амінокапронової кислоти (сухої речовини) для дорослої людини:

1. 10,0-15,0 грамів;
   
2. 2,0 грама;
   
3. 4,0 грама;
   
4. 5,0-8,0 грамів;
   
5. 20 0-30,0 грамів.
   

Процентний зміст розчину етамзілата натрію (у ампулах), використовуваного для внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення для зупинки кровотечі:

12,5% розчин;

1% розчин;

2% розчин;

5,5% розчин;

7,5% розчин;

10% розчин

15% розчин;

20% розчин.


При гіпопротромбінемії для зупинки кровотечі необхідно призначити:

1. фітоменадіон або вікасол;
   
2. амінокапронова кислота або амбен (памба);
   
3. рутинів або аськорутін;
   
4. клофелін, раунатін.
   

Для зупинки кровотечі при підвищенні фібринолітичної активності крові слід застосовувати:

1. амінокапронова кислота або амбен (памба);
   
2. рутинів або аськорутін;
   
3. фітоменадіон або вікасол;
   
4. клофелін, раунатін.
   

Для зупинки кровотечі при підвищений проникності судин необхідно призначити:

1. рутинів або аськорутін;
   
2. амінокапронова кислота або амбен (памба);
   
3. фітоменадіон або вікасол;
   
4. клофелін, раунатін.
   

Для зупинки кровотечі при підвищеному артеріальному тиску застосовують:

1. клофелін, раунатін
   
2. амінокапронова кислота або амбен (памба);
   
3. рутинів або аськорутін;
   
4. фітоменадіон або вікасол;
   

Гемофілія це група поширеного геморагічного діатезу, обумовленого спадковим:

1. дефіцитом чинників VIII або IX
   
2. пониженим вмістом тромбоцитів;
   
3. підвищеною фібринолітичною активністю крові;
   
4. підвищенням артеріального тиску;
   
5. пониженим вмістом кальцію в крові;
   
6. пониженим вмістом вітаміну До в організмі;
   
7. пониженим вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) в організмі.
   

Назвіть інгібітори фібринолізу:

1. контрікал, гордокс;
   
2. преднізолон, гідрокортизон;
   
3. кріопреципітат;
   
4. ерітромасса;
   
5. альбумін, глобуліни.
   

Назовите іммунокорректори, що перешкоджають утворенню антитіл до VIII і IX чинникам:

1. преднізолон, гідрокортизон;
   
2. кріопреципітат
   
3. контрікал, гордокс;
   
4. ерітромасса;
   
5. альбумін, глобуліни.
   

Специфічна гемостатична терапія хворих гемофілією полягає в призначенні:

1. кріопреципітату;
   
2. преднізолону, гідрокортизону;
   
3. контрікала, гордокса;
   
4. ерітромасси;
   
5. альбуміну, глобулінів.
   

Якщо альвеоліт протикає у вигляді «сухої лунки», то показано:

1. рихла тампонада лунки йодоформним тампоном;
   
2. вискоблювання лунки зуба;
   
3. коагуляція стінок і дна лунки;
   
4. турунда з маззю Вишнєвського;
   
5. механотерапія.
   

Після видалення зуба показано:

1. антисептичні ванни, протипоказані інтенсивні полоскання порожнини рота;
   
2. інтенсивні антисептичні полоскання порожнини рота не раніше, чим через 2 години
   
3. після проведеної операції;
   
4. вживання гарячіше їжі або кави протягом 2го годинника після операції;
   
5. значні фізичні навантаження;
   
6. УВЧ терапія в термічний дозі.
   

У каких формах може протикати альвеоліт?:

1. у вигляді «сухої лунки» або остеомієліту лунки;
   
2. тільки у вигляді «сухої лунки»;
   
3. у вигляді гострого, хронічного і рецидивуючого;
   
4. тільки у вигляді остеомієліту лунки.
   

Для лікування альвеоліта чи можна використовувати турунду, оброблену антисептичними мазями?:

1. можна, якщо використовуються гідрофільні мазі;
   
2. можна завжди;
   
3. не можна використовувати;
   
4. можна, але у педнанні з дренажними пристроями.
   

Гострі форми альвеоліта бувають:

1. серозні і гнійнонекротичні;
   
2. гнійні і гнійнонекротичні;
   
3. серозний і гіпертрофічний;
   
4. катаральний і гнійний.
   

Слід розрізняти яку форму хронічного альвеоліта?

1. хронічний гнійний альвеоліт і гіпертрофічний альвеоліт;
   
2. рарефіцирующий і оссифіцирующий альвеоліт;
   
3. простий хронічний альвеоліт.
   

До ускладнень, що виникають під час операції видалення зуба, видносяться

1. перелом коронки або кореня зуба, що видаляється
   
2. гайморит
   
3. періостит
   
4. альвеоліт
   
5. остеомієліт
   

До осложненіям, що виникає безпосередньо після операції видалення зуба, видносяться паротит

кровотеча

невралгія трійчастого нерва

артрит скроневонижнечелюстного суглоба

анкілоз скроневонижнечелюстного суглоба


До можливого ускладнення, що виникає під час операції видалення зубів, видноситься

1. перфорація дна верхньощелепної пазухи
   
2. паротит
   
3. невралгія трійчастого нерва
   
4. артрит скроневонижнечелюстного суглоба
   
5. анкілоз скроневонижнечелюстного суглоба
   

До можливого ускладнення, що виникає під час операції видалення зуба, відноситься

1. відлам горба верхньої щелепи
   
2. паротит
   
3. невралгія трійчастого нерва
   
4. артрит скроневонижнечелюстного суглоба
   
5. анкілоз скроневонижнечелюстного суглоба
   

Можливим ускладненням під час операції видалення третього моляра нижньої щелепи є

1. перелом нижньої щелепи
   
2. синусит
   
3. періостит
   
4. альвеоліт
   
5. остеомієліт
   

До загальносоматичних ускладнень під час операції видалення зуба видносять

1. гіпертонічний криз
   
2. синусит
   
3. альвеоліт
   
4. остеомієліт
   

До можливого ускладнення, що виникає під час операції видалення молярів нижньої щелепи, видноситься

1. вивих нижньої щелепи
   
2. синусит
   
3. періостит
   
4. альвеоліт
   
5. остеомієліт
   

До загальносоматичних ускладнень під час операції видалення зуба видносять

1. непритомність
   
2. синусит
   
3. альвеоліт
   
4. остеомієліт
   

До загальносоматичних ускладнень під час операції видалення зуба видносять

1. колапс
   
2. синусит
   
3. альвеоліт
   
4. остеомієліт
   

До віддалених ускладнень місцевого характеру після операції видалення зуба видносять

1. невралгія
   
2. міозит
   
3. колапс
   
4. альвеоліт
   

До віддалених ускладнень місцевого характеру після операції видалення зуба видносять

1. остеомієліт
   
2. міозит
   
3. колапс
   
4. невралгію
   

До віддалених ускладнень місцевого характеру після операції видалення зуба видносять

1. альвеолоневріт
   
2. міозит
   
3. колапс
   
4. невралгію
   

До віддалених ускладнень місцевого характеру після операції видалення зуба верхньої щелепи віднесеннят

1. гайморит
   
2. міозит
   
3. колапс
   
4. невралгію
   

Які причини переломів кореня зуба?

1. все перераховане
   
2. неправильний вибір щипців
   
3. порушення техніки (методики) видалення окремих зубів
   
4. анатомічні особливості будови кореня (викривлені, дівергированниє)
   
5. неправильное розташування лікаря у крісла хворого
   

До чого може привести незавершене видалення верхівки кореня?

1. до розвитку альвеоліта, гострих запальних процесів щелеп або до зарощування кореня
   
2. до розвитку альвеоліта
   
3. до послеекстракционному кровотечі і колапсу
   
4. до розвитку гострих запальних процесів щелеп
   
5. до розвитку кровотечі, до сепсису і бактерійного шоку або до зарощування кореня
   

Що видносять до ускладнень, які виникають під час видалення зуба на нижній щелепі?

1. перелом кореня, нижньої щелепи, проштовхування зубів і кореня в м'які тканини
   
2. перелом кореня зуба, диплопія
   
3. перфорація гайморової пазухи, парестезія в області нижнього альвеолярного нерва
   
4. перелом кореня, нижній щелепі, проталкиваніє зубів і кореня в гайморову пазуху і м'які тканини
   
5. аспірація кореня або відламків зуба, луночкова біль
   

Яка основна причина переломів нижньої щелепи при видаленні зубів?

1. груба робота долотом і елеватором при видаленні ретенірованних 38 і 48 зубів
   
2. неправильний вибір щипців
   
3. груба робота долотом і елеватором при видаленні ретенірованних 18 і 28 зубів
   
4. відсутність рентгенограм зуба, що видаляється
   
5. погано наточені прямі елеватори, відсутність свинцевої насадки на молотку
   

Якими методами зупиняють луночкове кровотечу?

1. всеми методами
   
2. тампонадою альвеоли йодоформним Марлеєм
   
3. введенням в лунку гемостатичної марлі і губки
   
4. шляхом мобілізації м'яких тканин і накладенням швів на ясенні краї
   
5. здавленням кістки при кістковій кровотечі з подальшою тугою тампонадою йодоформним Марлеєм
   

При операції видалення зуба, які ускладнення видносять до загальних ускладнень?

1. непритомність, колапс, шок
   
2. анафілактичний шок, колапс
   
3. хрониосепсис, колапс, непритомність
   
4. колапс, непритомність, луночкове кровотеченіє
   
5. непритомність, шок, кровотеча, хроніосепсис
   

Що видносять до ранніх місцевих ускладнень видалення зуба?

1. перелом кореня, перфорація гайморової пазухи, відрив верхньощелепного горба
   
2. луночкове кровотеча, альвеоліт, перфорація гайморової пазухи
   
3. перелом кореня зуба, луночкове кровотеча, остеомієліт
   
4. перелом коронки і кореня, перфорація слизової оболонки носа, відрив верхньощелепного горба, альвеоліт і абсцес
   
5. травми м'яких тканин, околочелюстна флегмона, вивих сусіднього зуба
   

У якому випадку виникає перфорація верхньощелепної пазухи?

1. при видаленні 14, 15, 16, 17, 24, 25, 26, 27 зубів
   
2. при видаленні 11, 12, 13, 21, 22, 23 зубів
   
3. при видаленні 16, 17, 26, 27 зубів
   
4. при видаленні 34, 35, 36, 37, 44, 45, 46, 47 зубів
   
5. при резекції верхівки кореня 11, 12, 13, 21, 22, 23 зубів
   

Які причини перфорації гайморової пазухи?

1. все вказане
   
2. підвищена пневматизація гайморової пазухи
   
3. грубі маніпуляції на альвеолярному відростку верхньої щелепи
   
4. видалення кореня із застосованийием долота і молотка
   
5. грубе зондування або кюретаж лунок 16, 17, 26, 27 зубів після видалення
   

Через який час виникає ороантральний свищ?

1. на 7-10 діб після перфорації
   
2. відразу після перфорації
   
3. на 2 доби після перфорації
   
4. на 5 діб після перфорації
   
5. на 21 доби після перфорації
   

Що необхідно зробити при виявленні перфорації під час операції видалення зуба?

1. закончить видалення зуба і провести пластику перфораційного отвору
   
2. госпіталізувати хворого в стаціонар
   
3. припинити видалення зуба і провести пластику перфораційного отвору
   
4. закінчити видалення зуба і провести гайморотомію
   
5. зупинити видалення зуба і госпіталізувати хворого в стаціонар
   

Після, яких втручань, найбільш вірогідне виникнення парестезій в області нижньої губи?

1. після атипового видалення 34, 35, 44, 45 зубів
   
2. після видалення 31, 32, 33, 41, 42, 43 зубів
   
3. після видалення 34, 35, 36, 44, 45, 46 зубів
   
4. після резекції 32, 42 зубів
   
5. після видалення 35, 45 зубов
   

Який вид асфіксії виникає при попаданні кореня в дихальні шляхи?

1. обтураційна
   
2. дислокаційна
   
3. стенотичнаа
   
4. клапанна
   
5. аспіраційна
   

Що має на увазі поняття "альвеоліт"?

1. виникаюче на 2-3 добу після видалення зуба ускладнення
   
2. ускладнення, що виникає під час видалення зуба
   
3. ускладнення, що виникає відразу після видалення зуба
   
4. що виникає на 10 діб після видалення зуба ускладнення
   
5. гострий запальний процес, не пов'язаний з видаленням зуба
   

Яка основна симптоматика пошкодження нижнечелюстного каналу?

1. резка біль і масивна кровотеча з лунки
   
2. різкий біль
   
3. рефлекторний спазм жувальних м'язів
   
4. парестезія губи під час видалення зуба
   
5. масивна кровотеча з лунки
   

Що необхідно провести в лунці при лікуванні альвеоліта?

1. рихле дренування гирла лунки
   
2. тугу тампонаду гирла лунки
   
3. дренування лунки гумовою смужкою
   
4. тампонада гемостатичною губкою
   
5. тільки промивання антисептичними розчинами
   

Як, необхідно поступити, еслі при видаленні 28 зуба відбувся відлам частини латеральної стінки верхньої щелепи і утворилося повідомлення з верхньощелепним синусом?

1. удалить осколки, рану ушити наглухо
   
2. встановити відламок на місце, накласти шви на краї рани
   
3. дефект затампоніровать, що утворився, йодоформним Марлеєм, над яким накласти шви
   
4. дефект затампоніровать, що утворився, йодоформним Марлеєм
   
5. залишити рану відкритої