Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту В. Е. Маркевич

Вид материалаДокументы

Содержание


Міністерство освіти і науки України
Гострі респіраторні вірусні інфекції
Загальна мета
Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь
Розв’яжіть декілька завдань-моделей, використовуючи діагностичні та лікувальні алгоритми
Технологічна карта проведення заняття
Алергія до курячих яєць.
Критерії тяжкості
Характерні клінічні прояви ГРВІ залежно від етіології захворювання
Класифікація грипу
Противірусні препарати для лікування ГРВІ в амбулаторній практиці
Рекомендовані дози Таміфлю (розчину*) для дітей віком від 1 року і старше для лікування грипу
Назальні антиконгестанти для місцевого застосування
Критерії призначення жарознижуючих лікарських препаратів при лихоманці в дітей
Класифікація лікарських засобів, які використовуються при кашлі у дітей
Методичні вказівки
Подобный материал:
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку і в світ дозволяю на підставі

«Єдиних правил», п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно –

методичного управління В.Б. Юскаєв

3002 Методичні вказівки

до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Всі цитати, цифровий і

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис

одиниць відповідає

стандартам

Укладачі: О.І. Сміян,

Т.П.Бинда

Відповідальний за випуск О.І. Сміян

Директор Медичного інституту В.Е. Маркевич


Суми

Сумський державний університет

2011


Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Сумський державний університет


3002 Методичні вказівки

до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу спеціальності 7.110101

денної форми навчання


Суми

Сумський державний університет

2011

Методичні вказівки до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / укладачі: О.І. Сміян, Т.П. Бинда. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 85 с.


Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій


ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ


Актуальність теми

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) - група хвороб, яка в структурі дитячих інфекцій посідає перше рангове місце. Щорічно у різних країнах світу реєструється від 10 до 130 млн випадків захворювань на грип та ГРВІ. В Україні на грип і ГРВІ щороку хворіють близько 11– 13 млн осіб, що становить 95 % усіх зареєстрованих випадків інфекційних захворювань. Серед них 90% становлять діти.

Причинами підвищення захворюваності на грип та ГРВІ є збільшення щільності населення (збільшення груп контакту), «парникові» умови побуту (людина менше адаптована до перепадів температури), погіршення екологічної ситуації (забруднення повітря, що призводить до послаблення захисних механізмів верхніх дихальних шляхів), глобальні зміни клімату (різкі коливання температури під час міжсезонного періоду).

Актуальність проблеми обумовлена не лише поширеністю, а й високим ризиком розвитку різноманітних ускладнень, які мають значну питому вагу в структурі смертності дітей.

Грип та ГРВІ, порушуючи адаптаційні механізми захисту, сприяють формуванню хронічної патології ЛОР-органів, розвитку алергічних хвороб.

У природі циркулює понад 200 вірусів, що можуть бути причиною виникнення ГРВІ. Вони об'єднані в одну групу за двома ознаками: єдиним механізмом передачі збудника (повітряно-краплинним) і розвитком патологічного процесу в дихальних шляхах.

Після перенесеної інфекції розвивається нетривалий імунітет і лише до даного збудника, тому діти, які мають ослаблений загальний або місцевий імунітет, можуть часто хворіти на ГРВІ.


Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз, обґрунтувати тактику ведення хворого на гостру респіраторну вірусну інфекцію та організувати протиепідемічні заходи в осередку.

Уміти:

Конкретні цілі

Цілі вихідного рівня

1 Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на ГРВІ.

1 Давати вірусологічну характеристику збудників ГРВІ (кафедра мікробіології та вірусології).


2 Вибирати зі скарг, анам-незу хворого і об’єктивного обстеження симптоми, що характерні для ГРВІ.

2 Збирати й оцінювати скарги, анамнез, у тому числі епідеміологічний, і дані об’єктивного обстежен-ня хворого (кафедра пропе-девтичної педіатрії).


3 Проводити індивідуаль-ний діагностичний пошук та інтерпретувати дані додат-кових методів дослідження.

3 Оцінювати обсяг, послідовність обстеження та інтерпретувати результати додаткових досліджень: загально-клінічних, біохімічних, серологічних, імунологічних (кафедра пропедевтичної педіатрії), вірусологічних (кафедра мікробіології та вірусології).

Розпізнавати та інтер-претувати морфологічний субстрат (кафедра патоло-гічної анатомії).

Оцінювати механізми функціонування імунної системи, а саме: мати уявлення про активний і пасивний імунітети (кафед-ра патологічної фізіології).

4 Встановлювати попе-редній клінічний діагноз ГРВІ.

Виявляти клінічні форми захворювання. Проводити диференціальну діагности-ку.


4 Виділяти синдроми і симптоми захворювання (кафедра пропедевтичної педіатрії).

5 Визначати тактику ліку-вання хворого на ГРВІ з урахуванням етіології, віку дитини, преморбідного фо-ну, тяжкості захворювання.


5 Застосовувати засоби етіологічної, патогенетичної та симптоматичної терапії (кафедра фармакології).

6 Планувати і проводити первинні профілактичні і протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігання поширенню ГРВІ.

6 Інтерпретувати значення реактивності організму у розвитку запального проце-су в дихальних шляхах (кафедра патологічної фізіо-логії), роль вірусів та їх факторів патогенності в розвитку інфекційного про-цесу (кафедра мікробіології та вірусології).


7 Писати клінічну історію хвороби.

7 Оформляти історію хво-роби (кафедра пропедев-тичної педіатрії).


8 Застосовувати деонтоло-гічні навички спілкування з хворим.





Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень ваших знань-умінь необхідному, виконайте наступні завдання, правильність розв’язання завдань перевірте, зіставивши з еталоном відповідей.


Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь


Завдання 1


Хворий А. 6 років госпіталізований у клініку на 2-й день захворювання зі скаргами на нежить, сухий кашель, біль у горлі, зниження апетиту, підвищення температури тіла до 38°С упродовж 2 днів.

Об’єктивно: в’ялий, температура 37,8°С, слизова оболонка зіва і задньої стінки глотки яскраво гіперемійована, пухка. В легенях аускультативно жорстке дихання.

Виділіть основні синдроми.

  1. Катаральний та інтоксикаційний синдроми.
  2. Синдром інтоксикації.
  3. Катаральний синдром.
  4. Синдром болю.
  5. Гіпертермічний синдром.


Завдання 2


Хлопчик Ю. 8 років прийнятий до інфекційного відділення зі скаргами на підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, зниження апетиту, закладеність носа, значні виділення з носа, не частий вологий кашель.

Об’єктивно: загальний стан дитини не порушений. Температура тіла 37,4°С. У носових ходах значна кількість слизу. Слизова оболонка зіва та задньої стінки глотки яскраво гіперемійована. В легенях аускультативно жорстке дихання.

У дитини запідозрена гостра респіраторна вірусна інфекція.

Які додаткові методи дослідження необхідно призначити для підтвердження діагнозу?

  1. Клінічний аналіз крові.
  2. Бактеріологічний аналіз мазка з носоглотки.
  3. Виділення вірусу з носоглоткового змиву.
  4. Бактеріоскопічний аналіз мазка з носоглотки.
  5. Виявлення вірусних включень методом люмінесцентної мікроскопії.



Завдання 3


У дитини 3 років, що лікується впродовж доби з приводу ГРВІ у стаціонарі, підвищилася температура тіла до 39,7°С, посилився головний біль, з’явилися тонічні судоми.

Назвіть, для збудження якої структури мозку характерні тонічні судоми.


А Кори.

В Підкіркових структур.

С Мозочка.

D Спинного мозку.

E Довгастого мозку.


Завдання 4


Хворому 2 роки. Хвороба розпочалася гостро з нежитю, сухого покашлювання, підвищення температури тіла до 38,6ºС. На другий день захворювання стан дитини погіршився: дитина в’яла, температура тіла підвищилася до 39,9ºС, з’явилися судоми.

Які із препаратів не застосовують при судомному синдромі?


А Седуксен.

В Дроперидол.

С Аміназин.

D Пентамін.

E Натрію оксибутират.


Відповіді до завдань:

Завдання 1: А.

Завдання 2: Е.

Завдання 3: В.

Завдання 4: D.


Інформацію, необхідну для поповнення базових знань-умінь, можна знайти у таких джерелах:

  1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб-лене і доповнене. - Вінниця: Нова книга, 2008.- 256 с.
  2. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології. - 2-ге вид., перероблене і доповнене. - Вінниця: Нова книга, 2008.- 256 с.
  3. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: учебник / под ред. А.А. Воробьева. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 691 с.
  4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с.
  5. Чекман І.С. Фармакологія. – К., 2001. – 560 с.
  6. Шуліпенко І.М. Пропедевтика внутрішньої медицини: Загальна семіотика і діагностика: навчальний посібник/ І.М. Шуліпенко.- К.: Медицина, 2008. – 304 с.


Після засвоєння необхідних базових знань вивчіть такий матеріал:

Основна література
  1. Інфекційні хвороби у дітей: Клінічні лекції / за ред. С.О. Крамарєва. - К.: МОРІОН, 2003. - 480 с.
  2. Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв С.О., Ко-четкова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. - К.: Здоров`я, 1998. - 408 с.
  3. Острые респираторные вирусные заболевания у детей и подростков (диагностика, лечение и профилактика): учебное пособие для студентов высших учебных медицинских учреждений III- IV уровней аккредитации, врачей-интернов, педиатров, детских инфекционистов /В.В. Бережной, И.Б. Ершова, Е.Н.Кунегина.- Киев-Луганск, 2003.- 150 с.


Додаткова література
  1. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. – Симферополь, 2007.- 720 с.
  2. Гуменюк Н.И., Киркилевский С.И. Инфузионная тера-пия. Теория и практика. - К.: Книга плюс, 2003.-208 с.
  3. Иванова В.В. Инфекционные болезни у детей. – М.: МИА, 2002. – 923с.
  4. Интенсивная терапия в педиатрии / под ред. Г.И. Беле-безьева. - К.: Здоров’я, 2004. - 583 с.
  5. Интенсивная терапия в педиатрии / под ред. В.А. Ми-хельсона - М.:ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 552 с.
  6. Инфекционные болезни у детей / под ред. Д. Марри; пер. с англ. – М.: Практика, 2006. – 928 с.
  7. Инфекционные болезни у детей: учебник для педиат-рических факультетов медицинских вузов / под ред. В.Н. Тимченко.-СПб.: Спецлит, 2008.- 607 с.
  8. Клейн Дж. Д., Затиус Т.Е. Секреты лечения детских инфекций / Пер. с англ. – М.: Издательство «БИНОМ», 2007. - 416 с.
  9. Минков И.П. Рациональная антибиотикотерапия респираторных инфекций у детей. – Одесса: ЛАТСТАР, 2002.- 81 с.
  10. Покровский В.И., Пак С.Г., Брело Н.И., Данилкин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: Гэотар, 2002. – 383 с.
  11. Справочник по инфекционным болезням у детей /под ред. И.В. Богадельникова, А.В. Кубышкина. - Симферополь: Орианда-М, 2010. - 304 с.
  12. Тимофеева Г.А., Антипова Л.А. Инфекционные заболевания детей первого года жизни. – Л.: Медицина, 1985. – 346 с.
  13. Учайкин В.Ф., Молочный В.П. Неотложные состояния в педиатрии: практическое руководство.-М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005.-256 с.
  14. Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. Инфек-ционные болезни у детей: учебник. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 688 с.



Якщо ви пересвідчилися, що ваш вихідний рівень знань-умінь відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння змісту навчання.


Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається

  1. Стан захворюваності на ГРВІ серед дітей та дорослих на сучасному етапі.
  2. Наведіть вікові особливості епідеміології ГРВІ у дітей. Хто є джерелом інфекції?
  3. Охарактеризуйте основні ланки патогенезу ГРВІ у дітей.
  4. Клінічна класифікація ГРВІ (грипу, парагрипу, аденовірусної інфекції тощо).
  5. Клінічна картина грипу у дітей.
  6. Критерії тяжкості грипу у дітей.
  7. Особливості перебігу грипу у дітей раннього віку.
  8. Клінічна картина парагрипу у дітей.
  9. Критерії тяжкості парагрипу у дітей.
  10. Особливості перебігу парагрипу у дітей раннього віку.
  11. Клінічна картина респіраторно-синцитіальної інфекції у дітей.
  12. Критерії тяжкості респіраторно-синцитіальної інфекції у дітей.
  13. Особливості перебігу респіраторно-синцитіальної інфекції у дітей раннього віку.
  14. Клінічна картина аденовірусної інфекції у дітей.
  15. Критерії тяжкості аденовірусної інфекції у дітей.
  16. Особливості перебігу аденовірусної інфекції у дітей раннього віку.
  17. Клінічна картина риновірусної інфекції у дітей.
  18. Критерії тяжкості риновірусної інфекції у дітей.
  19. Особливості перебігу риновірусної інфекції у дітей раннього віку.
  20. Клінічна картина реовірусної інфекції у дітей.
  21. Критерії тяжкості реовірусної інфекції у дітей.
  22. Особливості перебігу реовірусної інфекції у дітей раннього віку.
  23. Лабораторна діагностика ГРВІ.
  24. Диференціальний діагноз ГРВІ.
  25. Основні показання до обов'язкової госпіталізації дітей з ГРВІ.
  26. Принципи лікування дітей з ГРВІ.
  27. Базисна терапія грипу та ГРВІ.
  28. Симптоматична терапія грипу та ГРВІ.
  29. Критерії виписування реконвалесцентів ГРВІ зі стаціонару.
  30. Які правила допуску реконвалесцентів ГРВІ у дитячі колективи?
  31. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?
  32. Профілактика (специфічна та неспецифічна) ГРВІ у дітей.



Розв’яжіть декілька завдань-моделей, використовуючи діагностичні та лікувальні алгоритми


Завдання 1


Дівчинка трьох з половиною років, захворіла гостро сьогодні зранку: підвищилася температура тіла до 38, 2°С, турбував сухий грубий кашель, сиплий голос. Була призначена симптоматична терапія. Увечері кашель посилився, став «гавкаючим». При огляді стан дівчинки тяжкий, шкіра бліда, періоральний ціаноз. Закладеність носа, дихання за участю допоміжної мускулатури грудної клітки. ЧД – 38 за 1 хв., «гавкаючий» кашель. Аускультативно – в легенях жорстке дихання.


1 Сформулюйте попередній діагноз.

  1. ГРВІ, ларинготрахеїт.
  2. ГРВІ, ринофарингіт
  3. ГРВІ, стенозувальний ларинготрахеїт, компенсований.
  4. ГРВІ, стенозувальний ларинготрахеїт, субкомпенсо-ваний.
  5. ГРВІ, ларингіт.

2 Назвіть критерії декомпенсованого ступеня стенозу:

  1. Задишка при фізичному навантаженні.
  2. Тахікардія, випадання пульсової хвилі на вдиху.
  3. Значне втягування податливих місць грудної клітки.
  4. Стійкий ціаноз губ, акроціаноз.
  5. Знижена температура тіла.


3 Тактика лікаря:


A Дитину необхідно госпіталізувати до реанімаційного відділення.

B Дитину можна лікувати вдома, призначити симптоматичну терапію.

C Дитину можна лікувати вдома, призначити противірусну терапію.

D Дитину необхідно госпіталізувати до ЛОР-відділення.

E Дитину необхідно госпіталізувати до інфекційного відділення.


4 Назвіть показання до призначення антибіотиків при стенозувальному ларинготрахеїті:

A Супровідний катаральний синдром.

B Компенсований і субкомпенсований ступінь стенозу.

C Декомпенсований ступінь стенозу.

D При крупі дифтерійної етіології.

Е Не призначаються.


Правильні відповіді: 1- D, 2- B,C,D, 3- E, 4 – С, D.


Завдання 2


Дівчинка 2 років, захворіла напередодні увечері, коли вперше підвищилася температура тіла до 38°С, з’явилися катаральні ознаки (гіперемія ротоглотки і кон’юнктив, нежить). Потім (вночі) температура підвищилася до 40,1 °С. Шкіра стала блідою, дистальні частини рук и ніг холодні на дотик. Батьки дали дитині парацетамол, але температура не знизилася. Викликали лікаря швидкої медичної допомоги.


1 Ваш імовірний клінічний діагноз.

2 Назвіть синдром, який визначає тяжкість захворювання.

3 Складіть алгоритм інтенсивної терапії цього синдрому.


Правильні відповіді:
  1. ГРВІ.
  2. Гіпертермічний синдром («біла» гіпертермія, синдром Омбреданна).
  3. Алгоритм інтенсивної терапії:
  • Фізичні методи охолодження протипоказані, можна тільки не обтерти, а розтерти шкіру дитини до легкого почервоніння 40 - 50 % спиртом.
  • Для попередження ознобу - нейровегетативна блокада: дроперидол у дозі 0,12 мг/кг (не більше 1 мл) або піпольфен по 0,1- 0,25 мг/кг (не більше 1 мл), можна у комбінації із седуксеном (0,2 - 0,3 мг/кг).
  • Трентал у дозі 2,5 - 5,0 мг/кг на добу за 2 - 3 введення або компламін (0,5 мл на 1 рік життя).
  • Антипіретики: парацетамол (10 - 20 мг/кг) всередину, анальгін у разовій дозі 10 - 15 мг/кг (0,1 мл/рік життя) внутрішньом’язово або внутрішньовенно в комбінації зі спазмолітиками (папаверин, но-шпа тощо).



Завдання 3

У цієї самої хворої на наступний день температура тіла знову підвищилася до 40,2°С, і раптово розвинувся напад генералізованих судом тоніко-клонічного характеру, який тривав близько 3 хвилин. Під час транспортування дитини до стаціонару напад судом повторився і продовжувався уже у приймальному відділенні. Об’єктивно: свідомість пригнічена до ступеня сопору, шкіра бліда, з мармуровим малюнком на ногах, акроціаноз. Тони серця приглушені, ЧСС 162 за хвилину. Дихання везикулярне, ЧД 80 за хвилину. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Печінка і селезінка не збільшені в розмірах.
  1. Встановіть діагноз.
  2. Складіть алгоритм невідкладних заходів.



  1. Діагноз: ГРВІ, фебрильні судороми.
  2. Алгоритм невідкладних заходів:


1 Киснева терапія (30 - 50 % О2) безперервно через носовий катетер, маску, під палаткою.

2 Протисудомна терапія: седуксен от 0,5 до 1,0 мг/кг, можна повторити через 15-20 хвилин; ГОМК 75 – 100 мг/кг. При збереженні судом призначають барбітурати (тіопентал, гексенал) у дозі 5 – 10 мг/кг внутрішньом’язово або внутрішньовенно повільно (за 5 хвилин) або фенобарбітал і ифеніл по 3 – 5 мг/кг всередину через зонд.

3 У тяжких випадках, при розвитку судомного статусу, можливий наркоз нкубують, фторотаном. У вкрай тяжких випадках вводять міорелаксанти, атропін, нкубують трахею та застосовують ШВЛ (в умовах реанімаційного відділення).

4 Нейровегетативна блокада: дроперидол (0,12 – 0,25 мг/кг, але не більше 1мл) або піпольфен (0,1—0,15 мг/кг, не більше 1мл), або димедрол (0,25 мг/кг) внутрішньом’язово .

5 Жарознижуючі препарати – анальгін (5 – 10 мг/кг) внутрішньом’язово, фізичне охолодження: холод до голови і великих судин, обтирання шкіри 30 – 50 % спиртом, обгортання вологою пелюшкою до її висихання тощо.

6 Після ліквідації судомного статусу показаний діакарб 5 -10 мг/кг 1 раз на добу впродовж 2 – 3 днів або лазикс у дозі 0,5 – 1,0 мг/кг одноразово, преднізолон (2 – 3 мг/кг) або дексазон (0,5 мг/кг) одноразово або повторно впродовж доби.

7 За наявності менінгеальних симптомів з лікувальною із діагностичною метою показана люмбальна пункція, але обов’язково не під час судомного нападу.

8 Етіотропна терапія: при уточненні діагнозу Ig для внутрішньовенного введення (50 – 400 мг/кг) або противірусні препарати.

9 Препарати, які покращують периферичний кровообіг, - трентал, еуфілін з нікотиновою кислотою або компламін внутрішньовенно.

10 Помірна дезінтоксикаційна терапія в об’ємі 30 - 50 мл/кг за добу при контролі діурезу та введення реополіглюкіну для покращання реологічних властивостей крові.


Завдання 4


Дитина 6 років прийнята в клініку через 18 годин від початку захворювання. Захворіла гостро, коли підвищилася температура тіла до 39,90С, з`явився сухий кашель, нежить, біль у горлі, судоми клоніко-тонічного характеру, втратила свідомість. Каретою «швидкої допомоги» дитина доставлена в клініку.

Об`єктивно: стан тяжкий, у свідомості, температура тіла 39,5С0. Шкіра бліда. Слизова оболонка зіва яскраво-червоного кольору, задня стінка глотки пухка, зерниста. В легенях аускультативно жорстке дихання. Тони серця послабленої гучності, ритмічні. Пульс - 110 за хвилину, ритмічний. Живіт м`який, при пальпації безболісний. Печінка і селезінка не пальпуються. Сечовипускання і випорожнення не порушені.

Аналіз крові: ер.-3,7х1012/л, гемоглобін 120 г/л, лейкоцити - 4,1х109/л, е-2%, п- 4%, с-20%, л-66%, м-8%, ШОЕ-4 мм/год.


1 Невідкладна терапія при судомному синдромі.

2 Ваш попередній діагноз.

3 Оцініть клінічний аналіз крові.


Правильні відповіді:

1 На догоспітальному етапі:

- реланіум 2 мл внутрішньом’язово (0,1 мл/кг, але не більше 2 мл на одне введення) або

літична суміш (аміназин 1мл - 2,5%, димедрол 1 мл - 1,0%, новокаїн 4 мл - 0,5%) 0,1 мл суміші на 1 кг маси тіла (2 мл).

У стаціонарі:

- дезінтоксикаційна терапія;

- реланіум 2 мл або натрію оксибутират 50-100 мг/кг (5-10 мл);

- осмодіуретики: маніт 1-2 г/кг маси;

- еуфілін 1мл - 2,4% на рік життя;

- фуросемід 2-3 мг/кг;

При ознаках набряку мозку преднізолон 3-5 мг/кг маси.


2 ГРВІ, ринофарингіт. Гіпертермічний і судомий синдром.

3 У клінічному аналізі крові – лейкопенія, лімфоцитоз.


Завдання 5


Хлопчик М., 1 рік 4 міс, доставлений до стаціонару каретою “ швидкої допомоги” зі скаргами на підвищення температури тіла, осиплість голосу, частий “гавкаючий” кашель, задишку. Захворів гостро вночі, коли серед сну з`явився напад грубого кашлю. Через дві години виявлено підвищення температури тіла до 380С, збільшилася задишка і дитина доставлена до стаціонару.

При огляді стан тяжкий. Температура тіла 38,80С. Шкірні покриви бліді, чисті, значний періорбітальний і периоральний ціаноз. У зіві гіперемія. Голос осиплий, кашель грубий, ”гавкаючий”. Дихання свистяче, чути на відстані, в акті дихання бере участь допоміжна мускулатура, значне втягнення яремної ямки. ЧД - 60 за 1 хв. Перкуторно над легенями різниці перкуторного легеневого звуку не визначається. Аускультативно провідні сухі хрипи з обох боків на тлі рівномірно послабленого дихання. Тони серця послабленої гучності. ЧСС - 140 за хвилину.

1 Установіть діагноз.

2 Чому подібні напади розвиваються частіше вночі?

3 Які правила госпіталізації при цьому захворюванні?


Правильні відповіді:


1 ГРВІ, стенозувальний ларинготрахеїт, субкомпенсо-ваний.

2 У горизонтальному положенні погіршується дренаж, підсилюється набряк підскладкового простору, відсутнє відкашлювання слизу, а це, у свою чергу, призводить до рефлекторного ларингоспазму. Велике значення надається також підвищеному впливу блукаючого нерва в нічний час.

3 Госпіталізація до інфекційного відділення. Ізоляція хворих у боксах або напівбоксах, у крайньому випадку в маленьких палатах.


Завдання 6


У хлопчика 12 років під час епідемічного спалаху захворюваності в місті хвороба почалася дуже гостро: температура тіла підвищилася до 39,8°С, з'явились значні ознаки інтоксикації, інтенсивний головний біль, озноб, біль в очах під час руху, ниючі болі в м'язах, суглобах, кістках. Обличчя гіперемійоване, ін'єкція судин склер та кон'юнктиви, зернистість та помірна гіперемія зіва. Висипу немає. Дайте відповіді на запитання:


1 Яке найімовірніше захворювання у дитини?

2 Чи здійснюється специфічна профілактика цього захворювання?

3 Принципи лікування дитини.


Правильні відповіді:

1 Грип.

2 Так, у передепідемічний період.

3 Противірусна терпія (арбідол, римантадин, осельтамівір), симптоматична терапія.


Завдання 7


У дитини двох з половиною років гостро підвищилася температура тіла до 38,8°С, з'явилися помірна кволість, зниження апетиту, серозно-слизові виділення з носа, ін'єкція судин склер та кон'юнктиви, пізніше правобічний кон'юнктивіт. Об’єктивно - помірна гіперемія зіва, задньої стінки глотки, гіперплазія мигдаликів, збільшення підщелепних та шийних лімфатичних вузлів. З носоглоткових змивів виділено ДНК-вірус. Дайте відповіді на запитання:

1 Яке найімовірніше захворювання у дитини?

2 Які протиепідемічні заходи здійснюються при цьому захворюванні?

3 Які ви знаєте форми цього захворювання?


Правильні відповіді:


1 Аденовірусна інфекція.

2 Ізоляція хворого, провітрювання приміщення, вологе прибирання, масковий режим, УФО.

3 Катар верхніх дихальних шляхів, ринофаринго-кон'юнктивальна гарячка, кон'юнктивіт, плівчастий кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, пневмонія, мезаденіт, діарея.