Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Вид материала | Документы |
- Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту, 756.06kb.
- I. Медицинская литература, 40.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені, 152.29kb.
- Л. М. Чучіліна Відповідальний за випуск, 119.23kb.
- П.І. Білоусенко Відповідальний за випуск, 423.59kb.
- І. П. Мозговий Відповідальний за випуск, 1693.67kb.
- Конспект лекцій укладач Г. І. Мардар Відповідальний за випуск Літературний редактор, 4525.72kb.
- Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск, 1555.03kb.
- В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 609.39kb.
- В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 849.62kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
До друку і в світ дозволяю на підставі
«Єдиних правил», п.2.6.14
Заступник першого проректора –
начальник організаційно –
методичного управління В.Б. Юскаєв
2621 Методичні вказівки
до практичного заняття „Сальмонельози”
з дисципліни „Дитячі інфекції”
(згідно з умовами Болонського процесу)
для студентів 5-го курсу
спеціальності 7.110101 денної форми навчання
Всі цитати, цифровий і
фактичний матеріал,
бібліографічні відомості
перевірені, запис
одиниць відповідає
стандартам
Укладачі: О.І. Сміян,
Т.П.Бинда
Відповідальний за випуск О.І. Сміян
Директор медичного інституту В.Е. Маркевич
Суми
Вид-во СумДУ
2009
Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров’я України
Сумський державний університет
2621 Методичні вказівки
до практичного заняття „ Сальмонельози ”
з дисципліни „Дитячі інфекції”
(згідно з умовами Болонського процесу)
для студентів 5-го курсу
спеціальності 7.110101 денної форми навчання
Суми
Видавництво СумДУ
2009
Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі: О.І. Сміян, Т.П. Бинда. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 45 с.
Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій
САЛЬМОНЕЛЬОЗИ
Актуальність теми
Останніми роками відмічається значне зростання захворюваності сальмонельозом в усіх країнах світу. У структурі кишкових інфекцій сальмонельоз займає одне з перших місць і характеризується складністю етіологічної структури та різними шляхами інфікування. У дітей першого року життя сальмонельоз має найтяжчий перебіг, захворювання часто набуває затяжного характеру та проходить із загостреннями та рецидивами. Складність клінічної і лабораторної діагностики обумовлена наявністю різних клінічних форм сальмонельозної інфекції. У зв’язку з множинною медикаментозною стійкістю сальмонел виникають труднощі у лікуванні хворих при застосуванні бактеріальних препаратів. Все вищевикладене диктує необхідність кожному лікарю добре вивчити сальмонельоз.
Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз, обґрунтувати тактику ведення хворого на сальмонельоз та організувати протиепідемічні заходи в осередку.
Уміти:
Конкретні цілі | Цілі вихідного рівня |
1 Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на сальмонельоз. | 1 Давати бактеріологічну характеристику збудників сальмонельозу (кафедра мікробіології та вірусології). |
2 Вибирати зі скарг, анамнезу хворого і об’єктивного дослідження симптоми, які характерні для сальмонельозу. | 2 Збирати і оцінювати скарги, анамнез, у тому числі епідеміологічний, і дані об’єктивного дослід-ження хворого (кафедра пропедевтичної терапії і кафедра пропедевтичної педіатрії). |
3 Проводити індивідуальну схему діагностичного пошуку та інтерпретувати дані додаткових методів дослідження. | 3 Оцінювати обсяг, послідовність обстеження і інтерпретувати дані додат-кових досліджень: загально-клінічних, біохімічних, серологічних, імунологіч-них (кафедра пропедев-тичної педіатрії), бакте-ріологічних (кафедра мікро-біології та вірусології). Розпізнавати та інтер-претувати морфологічний субстрат (кафедра патоло-гічної анатомії). Оцінювати механізми функціонування імунної системи, а саме: мати уявлення про активний і пасивний імунітети (кафед-ра патологічної фізіології). |
4 Ставити попередній клінічний діагноз сальмо-нельозу. Виявляти клінічні форми захворювання. Проводити диференціальну діагности-ку. | 4 Виділяти синдроми і симптоми захворювання (кафедра пропедевтичної педіатрії). |
5 Визначати тактику лі-кування хворого на сальмонельоз із урахуванням віку дитини, преморбідного фону, тяжкості захворювання. | 5 Застосовувати засоби етіологічної, патогенетичної та симптоматичної терапії (кафедра фармакології). |
6 Планувати і проводити первинні профілактичні і протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігання поширенню сальмонельозу. | 6 Інтерпретувати значення реактивності організму, роль алергії у розвитку запального процесу в кишечнику (кафедра пато-логічної фізіології), роль бактерій та їх факторів патогенності у розвитку інфекційного процесу (ка-федра мікробіології та віру- сології). |
7 Писати клінічну історію хвороби. | 7 Оформляти історію хвороби (кафедра пропедевтичної педіатрії). |
8 Застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворим. | |
Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень ваших знань-умінь необхідному, виконайте наступні завдання, правильність розв’язання завдань перевірте, зіставивши з еталоном відповідей.
Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь
Завдання 1
Дитина 6 років захворіла гостро після вживання некип’яченого молока. Захворювання почалося з підвищення температури до 39ºС, появи багаторазового блювання та частих пирскаючих випорожнень зеленого кольору зі слизом, дуже смердючих. У стаціонарі температура утримувалася на високих цифрах до 6-го дня хвороби, відмічалося повторне блювання. Бліда. Тони серця ослаблені. Живіт піддутий. Печінка виступає на 3 см, селезінка - на 1,5 см. Випорожнення рідкі, зелені, до 10-15 раз на добу.
Дільничний лікар встановив діагноз гострої кишкової інфекції.
Передбачуваними збудниками захворювання можуть бути:
А Шигели.
Б Мікоплазми.
В Віруси.
Г Сальмонели.
Д Холерний вібріон.
Завдання 2
Дитина 4 років занедужала гостро через 2 доби після поїздки в село, де їла недостатньо відварені яйця. Захворювання розпочалося з нудоти, блювання, випорожнень кольору «болотної твані» з домішками слизу, зелених, дуже смердючих, до 10 разів на добу, підвищення температури до 38°С. При огляді відмічалося збільшення печінки, селезінки.
Установіть попередній діагноз.
А Ентеропатогенний ешерихіоз середньої тяжкості.
Б Ротавірусна інфекція легкого ступеня.
В ГКІ, гастроентероколіт (сальмонельоз?) середньої тяжкості.
Г Харчова токсикоінфекція.
Д ГКІ, гастроентероколіт (сальмонельоз?) легкого ступеня.
Завдання 3
Дитина 10 місяців занедужала гостро. Захворювання розпочалося з нападоподібного болю у животі, який супроводжувався криком дитини, блідістю, частим пульсом. Випорожнення спочатку були нормальні, а згодом у них з'явилися кров та слиз. При пальпації живота у стані спокою пальпується ущільнений кишечник. Температура тіла нормальна.
Установіть попередній діагноз.
А Шигельоз.
Б Сальмонельоз.
В Ентероінвазивний ешерихіоз.
Г Ієрсиніоз.
Д Інвагінація кишечника.
Завдання 4
У дитячому колективі захворіло відразу декілька дітей. У відділення госпіталізований хворий віком 1р.6міс. Через 3 години після обіду у хлопчика з’явилося повторне блювання, температура тіла підвищилася до 38,5ºС, з’явилася в’ялість. Шкіра бліда. Випорожнення рідкі, 4 рази на добу, буро-зеленого кольору зі слизом. Через 1 годину після захворювання хворий втратив свідомість, впродовж 3 хвилин спостерігалися клоніко-тонічні судоми. Прийнятий у тяжкому стані, без свідомості. При огляді відмічається блідість шкіри, ціаноз губ. Спостерігається ригідність потиличних м’язів. Тони серця звучні, 140 за 1 хвилину, t - 39,5ºС. Слизова порожнини рота волога. Язик обкладений. Живіт м’який, піддутий. Бурчання при пальпації у правій здухвинній ділянці, болючість. Анус зімкнутий. Випорожнення рідкі, буро-зеленого кольору, смердючі, зі слизом та кров’ю.
Дільничним педіатром встановлено попередній діагноз: ГКІ, гастроентеритична форма, тяжкого ступеня. Сальмонельоз ?
Для вирощування збудника цього захворювання використовують такі живильні середовища:
А Середовище Сабура.
Б Казеїново-вугільний агар.
В Левіна, Плоскірєва, Ендо.
Г Кров’янисто-телуритове середовище.
Д Гліцериново-картопляний агар з додаванням крові.
Відповіді до завдань:
Завдання 1: Г
Завдання 2: В
Завдання 3: Д
Завдання 4: В
Інформацію, яка необхідна для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:
1. Вітенко Н.В. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – 296 с.
2. Зайко Н.Н., Быц Ю.В. Патологическая физиология. – Киев: Логос, 1996. – 648 с.
3. Медицинская микробиология, вирусология и им-мунология: Учебник / Под ред. А.А.Воробьева. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 691 с.
4. Пропедевтика внутренних болезней / Под ред. В.Х. Василенко и А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1982. – 640 с.
5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с.
6. Чекман І.С. Фармакологія. – К., 2001. – 560 с.
Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть такий матеріал:
- Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.
- Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. – Симферополь. - 2007. - 720 с.
- Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. – К.: Здоров’я, 2000. – Т.1. – 854 с.
- Воротынцева Н.В. Терапия острых кишечных инфекций у детей // Педиатрия. – 1995. - №4.- С.76- 78.
- Зубик Т. М., Иванов К. С., Казанцев А. П., Лесни-ков А.Я. Дифференциальная диагностика инфекци-онных болезней. – Л.: Медицина, 1991. – 336 с.
- Иванова В.В. Инфекционные болезни у детей. – М.: МИА, 2002. – 923 с.
- Інфекційні хвороби у дітей: Клінічні лекції / За ред. С.О.Крамарєва.-К.:МОРІОН, 2003.-480 с.
- Инфекционные болезни у детей / Под ред. Д.Марри; Пер. с англ. – М.: Практика, 2006. – 928 с.
- Инфекционные болезни у детей: Учебник для педиат-рических факультетов медицинских вузов / Под ред. В.Н. Тимченко.-СПб.: Спецлит, 2008.- 607 с.
- Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв С.О., Ко-четкова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. - К.: Здо-ров`я, 1998. - 408 с.
- Новокшонов А.А., Мазанкова Л.Н., Соколова Н.В. Патогенетическое обоснование оптимальной терапии острых кишечных инфекций у детей // Детские инфек-ции. – 2002. - №1. – С. 14-17.
- Покровский В.И., Пак С.Г., Брело Н.И., Данилкин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: Гэотар, 2002. – 383 с.
- Тимофеева Г.А., Антипова Л.А. Инфекционные заболевания детей первого года жизни. – Л.: Медицина, 1985. – 346 с.
- Учайкин В.Ф., Молочный В.П. Инфекционные токсикозы у детей. – М.:Изд-во РАМН, 2002.– 240 с.
- Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. Инфек-ционные болезни у детей : Учебник. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 688 с.
Якщо Ви пересвідчилися, що Ваш вихідний рівень знань-умінь відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння змісту навчання.
Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:
- Стан захворюваності на сальмонельоз серед дітей та дорослих на сучасному етапі.
- Наведіть вікові особливості епідеміології сальмонельозу. Хто є джерелом інфекції?
- Охарактеризуйте основні ланки патогенезу сальмонельозної інфекції.
- Як впливає шлях зараження на клініку сальмонельозу?
- Клінічна класифікація сальмонельозу.
- Дайте характеристику токсикозу при сальмонельозній інфекції.
- Дайте характеристику місцевих симптомів при сальмонельозі.
- Охарактеризуйте випорожнення при сальмонельозі.
- Діагностичні критерії сальмонельозу.
- Критерії тяжкості сальмонельозної інфекції.
- Які симптоми характеризують легку форму сальмонельозу.
- Які симптоми характеризують середньотяжку форму сальмонельозу.
- Які симптоми характеризують тяжку форму сальмонельозу.
- Клініка гастроінтестінальної форми сальмонельозу.
- Клініка тифоподібної форми сальмонельозу.
- Клініка септичної форми сальмонельозу.
- Атипові форми сальмонельозу.
- Причини затяжного і тяжкого перебігу сальмонельозу у дітей.
- Причини формування хронічного перебігу захворювання у дітей.
- З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз сальмонельозу?
- Зазначте які діагностичні тести доцільно застосовувати при різних формах сальмонельозу , що перебігають по місцевому або генералізованому варіантах на:
- першому тижні захворювання,
- другому тижні і пізніше?
- Основні показання до обов'язкової госпіталізації дітей з сальмонельозом.
- Принципи лікування дітей з різними клінічними формами захворювання.
- Критерії виписування реконвалесцентів сальмонельозу зі стаціонару.
- Які правила допуску реконвалесцентів сальмонельозу в дитячі колективи?
- Які терміни диспансеризації організованих і неорганізованих дітей?
- Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?
- Шляхи профілактики сальмонельозної інфекції в дитячому колективі.
Розв’яжіть декілька завдань-моделей, використовуючи діагностичні та лікувальні алгоритми
Завдання 1
Дитина 3 міс. Захворіла гостро. Мати скаржиться на підвищення температури до 38,8°С, часті випорожнення і повторне блювання, які з'явилися на наступний день після підвищення температури.
Загальний стан дитини тяжкий. Дитина неспокійна, кричить. Шкірні покриви бліді, сухі, чисті. Слизові оболонки сухі, червоного кольору. Дихання жорстке. ЧСС - 150 ударів за 1 хвилину, тони серця глухі. Живіт піддутий, болючий при пальпації. Печінка пальпується на 5 см нижче краю правої реберної дуги. Пальпується збільшена селезінка. Впродовж однієї доби випорожнення до 6 разів, об’ємні, смердючі, водянисті, зелені з мутним слизом („болотна твань”). На 3-тю добу хвороби у випорожненнях з’явилися прожилки крові, на 5-ту добу - ознаки гострого остеомієліту правої стегнової кістки.
1 Про яке захворювання можна думати?
А Дизентерія.
Б Ешерихіоз.
В Амебіаз.
Г Сальмонельоз.
Д Черевний тиф.
2 Поставте діагноз згідно з класифікацією.
А Сальмонельоз, типова гастроентероколічна форма, легкий перебіг.
Б Сальмонельоз, атипова септична форма, тяжкий перебіг.
В Сальмонельоз, типова септична форма, тяжкий перебіг, токсикоз з ексикозом ІІ ст.
Г Сепсис.
Д Гостра кишкова інфекція. Гстрий остеомієліт правої стегнової кістки.
3 Які методи обстеження є основними у встановленні діагнозу?
А Загальний аналіз крові.
Б Бактеріологічний метод (бактеріологічний посів випорожнень).
В Бактеріологічний метод (бактеріологічний посів випорожнень і крові).
Г Серологічний метод.
Д Усі перелічені.
4 З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальний діагноз?
А Сепсисом.
Б Ешерихіозом.
В Черевним тифом.
Г Шигельозом.
Д Усіма вищепереліченими.
Правильні відповіді: 1-Г, 2-В, 3-В,Г, 4-Д.
Завдання 2
Дитина 10 років зі школи-інтернату госпіталізована до інфекційного відділення на 7-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,8°С, різку слабість, зниження апетиту впродовж останнього тижня, періодичний біль у животі, часті рідкі випорожнення, що з’явилися на 6-й день від початку захворювання.
Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Температура тіла 39,8°С. Дитина в’яла, загальмована. Свідомість затьмарена. Риси обличчя загострені, кінцівки холодні. Шкіра блідо-сірого кольору, суха, на передній черевній стінці, бокових поверхнях грудної клітки не густа, поодинока, розеольозна, блідо-рожева висипка округлої форми з чіткими краями, розміром 1-2 мм в діаметрі, що виникла на 5-й день хвороби. Язик сухий, обкладений білим нальотом, на краях відбитки зубів. Над легенями тимпанічний перкуторний звук, жорстке дихання, хрипи відсутні, ЧД - 38 за 1 хвилину. Тони серця ритмічні, приглушені, ЧСС - 80 ударів за 1 хвилину, АТ - 100/60 мм рт. ст. Живіт здутий, болючий при пальпації у навколопупковій ділянці, відмічається бурчання. Печінка +1,5 см, селезінка +1см. Випорожнення об’ємні, водянисті, смердючі, буро-зеленого кольору, з домішками слизу, 15-20 разів на добу, олігурія.
1 Про яку кишкову інфекцію можна думати?
А Черевний тиф.
Б Тифоподібна форма сальмонельозу.
В Паратиф А.
Г Кишкова форма псевдотуберкульозу.
Д Ентеровірусна інфекція.
2 За допомогою якого дослідження можна підтвердити діагноз?
А Бактеріологічне дослідження випорожнень.
Б Клінічний аналіз крові.
В Дослідження спинномозкової рідини.
Г Серологічне дослідження.
Д Копрограма.
3 Які заходи повинні бути проведені стосовно контактних у школі-інтернаті?
А Завершальна дезінфекція.
Б Нагляд за контактними впродовж 7 діб, однократне бактеріологічне дослідження на сальмонельоз.
В Поточна дезінфекція, нагляд за контактними впродовж 7 діб.
Г Поточна дезінфекція, нагляд за контактними впродовж 7 діб, однократне бактеріологічне дослідження на сальмонельоз.
Д Завершальна дезінфекція, нагляд за контактними впродовж 7 діб, однократне бактеріологічне дослідження випорожнень на сальмонельоз.
4 Які умови допуску дитини у колектив?
А Клінічне одужання, нормалізація аналізу крові і однократного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз, який проведено не раніше ніж через 3 дні після закінчення антибіотикотерапії.
Б Через 7 діб після виписування зі стаціонару та однократного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз.
В Після двократного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз через 2 дні після закінчення антибіотикотерапії.
Г Через 15 днів після виписування зі стаціонару та трикратного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз.
Д Після клінічного одужання і нормалізації аналізу крові.
Правильні відповіді: 1 - Б, 2 – А, Г, 3 - Д, 4 - А.
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім - самостійна робота студентів із хворими. Під керівництвом викладача буде проведено клінічний розбір історії хвороби хворого на сальмонельоз. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль або розв’язання ситуаційних задач.
Технологічна карта проведення заняття
Пор. но-мер | Етап | Час, хви-лини | Навчальні посібники | Місце прове- дення | |
засіб навчання | облад-нання | ||||
1 | Визначення початкового рівня знань | 15 | Тести | | Навчаль-на кімната |
2 | Курація хво-рих на саль-монельоз під контролем викладача | 20 | Хворі | | Палата |
3 | Клінічний розбір хворих на сальмоне-льоз під ке-рівництвом викладача | 15 | Історії хвороби, алгоритми | | Навчаль-на кімната |
4 | Обґрунту-вання попе-реднього ді-агнозу | 5 | Таблиці, схеми, алгоритми | | Навчаль-на кімната |
5 | Обґрунту-вання ліку-вальної так-тики | 5 | Таблиці, схеми, алгоритми | | Навчаль-на кімната |
6 | Підсумковий контроль | 15 | Тести, ситуаційні задачі | | Навчаль-на кімната |
7 | Підбиття підсумків роботи | 5 | | | Навчаль-на кімната |